| Вертіль Олександр Васильович | |
|---|---|
| Народився | 27 листопада 1958 (64 роки) Миколаївка (Білопільський район) |
| Громадянство | Україна |
| Діяльність | поет, перекладач, журналіст |
| Мова творів | українська |
| |
Олександр Васильович Вертіль (нар. 27 листопада 1958) — український письменник: поет, перекладач та журналіст. Член Національної спілки журналістів України (1981) та Національної спілки письменників України (1992). Заслужений журналіст України (2013). Голова Сумської організації НСПУ (2003—2018). Власний кореспондент газети «Урядовий кур'єр» у Сумській області.
Біографія ред.
Родина ред.
Народився у смт Жовтневе Білопільського району (нині — селище Миколаївка Сумського району) в родині селян Василя Семеновича Вертіля (1925—1995) та Віри Трохимівни Вертіль (у дівоцтві Мироненко) (1931—1993). Дитинство проходило в хуторі Гринівка (тепер Володимирівка, за 5 км від Тернів) Недригайлівського р-ну. Село, як і багато інших в Україні занепадає. Сам Олександр Васильович про це говорить:
Навчання ред.
До школи пішов у 1965 р. У січні 1974 р. в районній газеті «Радянська правда» (м. Білопілля) Олександр Вертіль, як він говорить, «Вперше побачив своє прізвище», надрукували статтю «Подорож до братньої республіки», навчався тоді у 9-му класі. Надалі постійно друкувався у «Радянській правді» і молодіжній газеті «Червоний промінь».
Закінчивши у 1975-му школу планував поступити на факультет журналістики до Київського університету імені Т.Шевченка. Однак матеріальна скрута батьків стала на заваді цих планів. Бо у той час у Воронезькому технологічному інституті навчався старший брат Володимир і батьки не мали можливості допомагати двом студентам одночасно. Олександр вступає до Сумського педагогічного інституту (тепер Педагогічний університет ім. Макаренка). Через два роки, коли брат закінчив свій навчальний заклад і почав самостійне життя, Олександр перейшов на навчання до омріяного Київського університету.
Навчаючись у Києві, ходив на заняття студії ім. М. Рильського. Тоді студійцями були Оксана Забужко, Василь Герасим'юк, Василь Бондар, Василь Осадчий, Михайло Василенко та чимало інших. Тоді ж познайомився з Миколою Вінграновським, Миколою Лукашем, Володимиром Яворівським, Віктором Тереном, іншими відомими письменниками. Ці знайомства зумовили майбутнє Олександра, він вирішує пов'язати життя з літературою.
Творчі починання ред.
Офіційно дебютував наприкінці 70-их в альманасі «Вітрила −79» (київське видавництво «Молодь»). У листопаді того ж року в газеті «Київський університет» дали велику добірку. Невдовзі надрукувався у квартальнику «Поезія — 80» (в-во «Радянський письменник»), журналах «Дніпро» і «Ранок». На початку 80-х готував першу книжку, але з'явилася вона лише в 1990—1991 р, навіть дві — «Троянди на пероні» («Молодь») і «Ювілей літа» (Харків, «Прапор»). Свого часу (у 80-х) на заваді ставала повна відсутність ідейних творів про Комуністичну партію, Володимира Леніна, комсомол. І досі в домашньому архіві Вертіля зберігаються закриті рецензії, в яких відомі письменники (деякі і досі живі-здорові, до того ж стоять у перших лавах борців за вільну Україну), які звинувачують його у повній аполітичності, відсутності пульсу комуністичного часу, мовляв, такий лірик не потрібен країні, яка будує БАМ, наближає комуністичне майбутнє і т. д. тощо
Служба у Гетьманській столиці ред.
Військову повинність Олександр Вертіль відбував у таборах, організованих військовою кафедрою при КДУ у Гетьманській столиці — Батурині. Як згадує Олександр Васильович у листах додому студенти-вояки жартома писали рідним, що служать на кордоні, потім додавали — Сумської і Чернігівської областей.
Вірші перекладалися російською, білоруською, болгарською, італійською мовами.
Член Національної спілки письменників України з червня 1992 року, голова Сумської організації НСПУ (2003—2018), член Президії НСПУ.
Нагороди та відзнаки ред.
Відзначений Подякою Прем’єр-міністра України (2009).
Лауреат всеукраїнських та міжнародних літературних премій —, імені Олександра Олеся (2005), імені Василя Мисика (2010), імені Дмитра Нитченка (2012), імені Максиміліана Кирієнка-Волошина (2016), імені Пантелеймона Куліша (2018), імені Володимира Сосюри (2019), імені Володимира Свідзінського (2020), літературно-мистецького фестивалю «Голосіївська осінь» імені Максима Рильського (2020).
Лауреат сумської обласної премії імені Пилипа Рудя (1983), обласної літературно-краєзнавчо-мистецької премії (2021), обласної премії імені Олександра Паліцина (2022).
Відзначений подякою управління культури Сумської ОДА за багаторічну творчу співпрацю та значний особистий внесок у розвиток культурно-мистецької Сумщини.
Почесний громадянин селища Миколаївка (2017).
Медаль Православної церкви України «Хрест Свободи» «за жертовне служіння задля збереження Божого дару свободи та незалежності» від Митрополита Київського і всієї України Епіфанія (2023).
Вибрані твори ред.
Збірки віршів ред.
- Троянди на пероні : поезії / О. В. Вертіль. — Київ : Молодь, 1990. — 40 с. — (Перша книга поета).
- Ювілей літа : поезії / О. В. Вертіль ; авт. передмови М. В. Шевченко. — Харків : Прапор, 1991. — 54 с.
- Слобожанська сіль : поезії / О. В. Вертіль. — Суми : Слобожанщина, 1996. — 52 с.
- Паморозь : поезії / О. В. Вертіль. — Суми : Слобожанщина, 2004. — 112 с.
- Без назви : поезії / О. В. Вертіль. — Суми : Мрія, 2007. — 192 с.
- На просторі часу : поезії останнього чвертьстоліття: у 2-х кн. / О. В. Вертіль. — Суми : Мрія, 2008 ; 2010.
- Геометрія вогню : поезії / О. В. Вертіль ; передмова М. Слабошпицького ; післямова А. Мокренка. — Суми : Мрія, 2018. — 480 с.
Переклади ред.
- Бурлюк Д. Світило Бурлюка зійшло… : поезії / пер. з рос. О. Вертіля ; передмова О. Капітоненка. — Суми : ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України», 2009. — 60 с. : іл.
- Поети брати Бурлюки. Тонкофінгерпринт : поезії / Д. Бурлюк, М. Бурлюк ; пер. з рос. О. Вертіля ; передмова В. Скуратівського ; післямова Д. Горбачова. — Київ : Ярославів Вал, 2014. — 262 с. : іл.
Документально-художні твори ред.
- Олександр Шапаренко: на гребені хвиль / О. В. Вертіль. — Суми : Мрія, 2015. — 144 с. : фот.
- Володимир Голубничий: 20 кілометрів до тріумфу / О. В. Вертіль. — Суми : Мрія, 2017. —192 с. : фот.
- Олександр Шапаренко: на гребені хвиль / О. В. Вертіль. — 2-ге вид., допов. — Суми : Мрія, 2018. — 192 с. : фот.
- Олена Петрова: срібний сніг / О. В. Вертіль. — Суми : Мрія, 2018. — 192 с. — фот.
- Сумщина олімпійська / О. В. Вертіль. — Суми : Мрія, 2019. — 192 с. : фот.
- Репетиція діалогу / О. В. Вертіль. — Суми : Еллада, 2023. — 288 с.
Примітки ред.
- Літературна премія імені Олександра Олеся [за 2005 рік] // Земляки : альманах Сумського земляцтва в Києві. Вип. 3. — Суми, 2006. — С. 71.
- Пазинич, Василь (19 листопада 2010). Коли одної професії замало. Урядовий кур'єр. Процитовано 23 січня 2023.
- . Архів оригіналу за 24 січня 2023. Процитовано 24 січня 2023.
- Письменник із Сумщини став лауреатом премії Куліша. СТС. 24 грудня [2018]. Процитовано 24 січня 2023.
- В Інституті філології вручено премію імені Володимира Сосюри, КНУ імені Т. Шевченка, 5.03.2020
- Кущ, Павло (17 березня 2020). Наш колега став лауреатом Всеукраїнської літературної премії імені Володимира Сосюри. Урядовий кур'єр. Процитовано 24 січня 2023.
- ↑ Літературно-мистецький фестиваль «Голосіївська осінь» 2020. 26 вересня 2020. Процитовано 24 січня 2023.
- Талановиті особистості Сумщини отримають премії. Сумська ОДА. 4 січня 2022. Процитовано 24 січня 2023.
- Сумський, Олександр (9 листопада 2017). Власкора «УК» відзначили на «Мистецьких сходах». Урядовий кур'єр. Процитовано 22 листопада 2023.
- Голова обласної ради Володимир Токар привітав жителів Миколаївки з Днем селища. Сумська обласна рада. 22 травня 2017. Процитовано 24 січня 2023.
Джерела ред.
- Сумщина в іменах : енцикл. довід. — 2-ге вид., перероб. та допов. / Сум. держ. ун-т ; Рекл.-вид. об-ня «АС-Медіа», 2004. — С. 71 : фот.
- Письменники Сумщини — 2005 / авт. та упоряд. Г. І. Хвостенко. — Суми : Мрія, 2005. — С. 27—32.
- Мокренко А. Мій побратим і земляк Олександр Вертіль // Вертіль О. Геометрія вогню : поезії. — Суми : Мрія, 2018. — С. 441—445.
- Нестеренко П. Розкрилля давнє й незрадливе [відомий поет і журналіст Олександр Вертіль] // Нестеренко П. Джерела натхнення : творчі портрети сумських митців. — Суми, 2018. — С. 69—87 : фот.
- Слабошпицький М. «Домашнє завдання» на завтра (Олександр Вертіль і його дорога) // Вертіль О. Геометрія вогню : поезії. — Суми : Мрія, 2018. — С. 3—10.
- Вертіль Олександр // Сумщина. Велика спадщина: Поезія. – Суми : Університетська книга, 2019. — С. 300 : фот.
- Антонова С. Літературні відзнаки поета і журналіста / Світлана Антонова // Громада плюс. — 2020. — 6 листоп. — С. 4.