www.wikidata.uk-ua.nina.az

Велько Кадієвич Ве лько Каді євич сербохорв Вељко Кадијевић Veljko Kadijević нар 21 листопада 1925 Главина Доня нині Хор

Велько Кадієвич

Ве́лько Каді́євич (сербохорв. Вељко Кадијевић/Veljko Kadijević; нар. 21 листопада 1925, Главина-Доня, нині Хорватія — пом. 2 листопада 2014, Москва, Росія) — генерал Югославської Народної Армії. З 1988 по 1992 рік був союзним секретарем народної оборони комуністичної Югославії.

Велько Кадієвич
Вељко Кадијевић
Veljko Kadijević
Велько Кадієвич
Народження 21 листопада 1925(1925-11-21)
Главина-Доня, Королівство сербів, хорватів і словенців
Смерть 2 листопада 2014(2014-11-02) (88 років)
Москва, Росія
хвороба
Країна Югославія
Приналежність Королівство Югославія
СФРЮ
Союзна Республіка Югославія
Рід військ Піхота
Освіта Командно-штабний коледж армії США, Військова академія ЮНАd і Військова академія США
Роки служби 1943—1992
  • НВАЮ (1943 – 1945)
  • ЮНА (1945 – 1991)
  • Збройні сили Югославії (1992)
    • Партія Комуністична партія Югославії
    Звання генерал армії
    Командування комісар бригади, дивізії, командир дивізії, начальник штабу корпусу, заступник командира армії, міністр оборони
    Війни / битви

    Друга світова війна

    Хорватська війна
    Нагороди

    Біографія Редагувати

    Велько Кадієвич народився в селі Главина поблизу Імотського 21 листопада 1925 р. в сім'ї серба та хорватки. При цьому Кадієвич завжди називав себе югославом. Його батько Мірко Кадієвич воював добровольцем під час громадянської війни в Іспанії і помер в 1936 р.

    Після вторгнення військ країн Осі в Югославію на етнічних хорватських територіях у межах цієї країни виникло маріонеткове утворення Німеччини — Незалежна Держава Хорватія. У країні почалася громадянська війна і боротьба проти окупантів та їхніх поплічників.

    У 1943 р. Кадієвич вступив у КПЮ і приєднався до югославських партизанів. Воював у складі 26-ї далматинської дивізії НВАЮ. Був помічником комісара бригади та дивізії. Після закінчення Другої світової війни Велько Кадієвич продовжив службу в армії Югославії.

    Під час служби в ЮНА був комісаром, викладачем Вищої військової академії ЮНА, командиром дивізії, начальником штабу корпусу, заступником командувача армії. Кадієвич закінчив Вищу військову академію ЮНА та військовий коледж командирів і генералів американської армії в 1963 р. У 1988 р. Велько Кадієвич призначається військовим міністром Югославії. Після того, як Союз комуністів Югославії припинив своє існування, Кадієвич став одним із засновників нової партії «Союз комуністів — рух за Югославію». Після розпаду країни і початку воєн на території Югославії пішов з поста міністра оборони СРЮ. Жив у Сербії. Під час війни в Хорватії хорватська влада оголосила Кадієвича в розшук. На думку хорватської влади Кадієвич є воєнним злочинцем і несе відповідальність за злочини югославської армії у початковий період війни в Хорватії. Інтерпол видав ордер на арешт Кадієвича 23 березня 2007 року

    Перший обвинувальний висновок щодо Кадієвича було винесено ще в 1992 р. в Беловарі, другий у 2002 р. у Вуковарі та третій у 2006 р. в Осієку. 2001 року міністерство внутрішніх справ Хорватії видало ордер на арешт Кадієвича. В 2001 р. МТКЮ викликав Кадієвича в Гаагу, де той повинен був узяти участь в засіданні суду як свідок. Однак Кадієвич утік в Росію, де в 2005 р. одержав статус біженця..

    13 серпня 2008 року указом президента Росії Дмитра Медведєва Вельку Кадієвичу було надано російське громадянство. Після отримання Кадієвичем російського громадянства Хорватія направила запит про екстрадицію колишнього генерала. Проте до самої смерті генерал продовжував жити в Росії.

    Військовий письменник Редагувати

    Велько Кадієвич опублікував два десятки статей з військової науки та є автором кількох підручників для Академії Генерального штабу і Командно-штабної академії ЮНА. Кадієвич — автор таких книжок:

    • «Наша військова наука»
    • «Оперативна наука» комбінований вид збройної боротьби "
    • «Стратегія ЮНА»
    • "Військо без держави. Мій погляд на розвал Югославії "(1993 р., Белград),
    • «Контрудар. Мій погляд на розвал Югославії».

    Сім'я Редагувати

    В 1949 році Кадієвич одружився, мав доньку та внучку. В 1995 р. овдовів.

    Нагороди Редагувати

    • Орден за військові заслуги
    • Орден Югославського прапора
    • Орден Республіки
    • Орден Югославської Народної Армії
    • Орден Військового прапора
    • Орден Братерства і єдності
    • Орден Партизанської зірки
    • Орден «За заслуги перед народом»

    Примітки Редагувати

    1. . Архів оригіналу за 9 червня 2007. Процитовано 24 липня 2011. 
    2. . Архів оригіналу за 22 квітня 2007. Процитовано 24 липня 2011. 
    3. ↑ «Veljko Kadijević dobio rusko državljanstvo». Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 24 липня 2011. 
    4. . Архів оригіналу за 02.10.2008. Процитовано 24.07.2011. 
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Ve lko Kadi yevich serbohorv Veљko Kadiјeviћ Veljko Kadijevic nar 21 listopada 1925 Glavina Donya nini Horvatiya pom 2 listopada 2014 Moskva Rosiya general Yugoslavskoyi Narodnoyi Armiyi Z 1988 po 1992 rik buv soyuznim sekretarem narodnoyi oboroni komunistichnoyi Yugoslaviyi Velko KadiyevichVeљko Kadiјeviћ Veljko KadijevicVelko KadiyevichNarodzhennya 21 listopada 1925 1925 11 21 Glavina Donya Korolivstvo serbiv horvativ i slovencivSmert 2 listopada 2014 2014 11 02 88 rokiv Moskva RosiyahvorobaKrayina YugoslaviyaPrinalezhnist Korolivstvo Yugoslaviya SFRYu Soyuzna Respublika YugoslaviyaRid vijsk PihotaOsvita Komandno shtabnij koledzh armiyi SShA Vijskova akademiya YuNAd i Vijskova akademiya SShARoki sluzhbi 1943 1992NVAYu 1943 1945 YuNA 1945 1991 Zbrojni sili Yugoslaviyi 1992 Partiya Komunistichna partiya YugoslaviyiZvannya general armiyiKomanduvannya komisar brigadi diviziyi komandir diviziyi nachalnik shtabu korpusu zastupnik komandira armiyi ministr oboroniVijni bitvi Druga svitova vijna Horvatska vijnaNagorodi Zmist 1 Biografiya 2 Vijskovij pismennik 3 Sim ya 4 Nagorodi 5 PrimitkiBiografiya RedaguvatiVelko Kadiyevich narodivsya v seli Glavina poblizu Imotskogo 21 listopada 1925 r v sim yi serba ta horvatki Pri comu Kadiyevich zavzhdi nazivav sebe yugoslavom Jogo batko Mirko Kadiyevich voyuvav dobrovolcem pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi i pomer v 1936 r Pislya vtorgnennya vijsk krayin Osi v Yugoslaviyu na etnichnih horvatskih teritoriyah u mezhah ciyeyi krayini viniklo marionetkove utvorennya Nimechchini Nezalezhna Derzhava Horvatiya U krayini pochalasya gromadyanska vijna i borotba proti okupantiv ta yihnih poplichnikiv U 1943 r Kadiyevich vstupiv u KPYu i priyednavsya do yugoslavskih partizaniv Voyuvav u skladi 26 yi dalmatinskoyi diviziyi NVAYu Buv pomichnikom komisara brigadi ta diviziyi Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Velko Kadiyevich prodovzhiv sluzhbu v armiyi Yugoslaviyi Pid chas sluzhbi v YuNA buv komisarom vikladachem Vishoyi vijskovoyi akademiyi YuNA komandirom diviziyi nachalnikom shtabu korpusu zastupnikom komanduvacha armiyi Kadiyevich zakinchiv Vishu vijskovu akademiyu YuNA ta vijskovij koledzh komandiriv i generaliv amerikanskoyi armiyi v 1963 r U 1988 r Velko Kadiyevich priznachayetsya vijskovim ministrom Yugoslaviyi Pislya togo yak Soyuz komunistiv Yugoslaviyi pripiniv svoye isnuvannya Kadiyevich stav odnim iz zasnovnikiv novoyi partiyi Soyuz komunistiv ruh za Yugoslaviyu Pislya rozpadu krayini i pochatku voyen na teritoriyi Yugoslaviyi pishov z posta ministra oboroni SRYu Zhiv u Serbiyi Pid chas vijni v Horvatiyi horvatska vlada ogolosila Kadiyevicha v rozshuk Na dumku horvatskoyi vladi Kadiyevich ye voyennim zlochincem i nese vidpovidalnist za zlochini yugoslavskoyi armiyi u pochatkovij period vijni v Horvatiyi 1 Interpol vidav order na aresht Kadiyevicha 23 bereznya 2007 roku 2 Pershij obvinuvalnij visnovok shodo Kadiyevicha bulo vineseno she v 1992 r v Belovari drugij u 2002 r u Vukovari ta tretij u 2006 r v Osiyeku 2001 roku ministerstvo vnutrishnih sprav Horvatiyi vidalo order na aresht Kadiyevicha V 2001 r MTKYu viklikav Kadiyevicha v Gaagu de toj povinen buv uzyati uchast v zasidanni sudu yak svidok Odnak Kadiyevich utik v Rosiyu de v 2005 r oderzhav status bizhencya 3 13 serpnya 2008 roku ukazom prezidenta Rosiyi Dmitra Medvedyeva Velku Kadiyevichu bulo nadano rosijske gromadyanstvo 4 Pislya otrimannya Kadiyevichem rosijskogo gromadyanstva Horvatiya napravila zapit pro ekstradiciyu kolishnogo generala Prote do samoyi smerti general prodovzhuvav zhiti v Rosiyi 3 Vijskovij pismennik RedaguvatiVelko Kadiyevich opublikuvav dva desyatki statej z vijskovoyi nauki ta ye avtorom kilkoh pidruchnikiv dlya Akademiyi Generalnogo shtabu i Komandno shtabnoyi akademiyi YuNA Kadiyevich avtor takih knizhok Nasha vijskova nauka Operativna nauka kombinovanij vid zbrojnoyi borotbi Strategiya YuNA Vijsko bez derzhavi Mij poglyad na rozval Yugoslaviyi 1993 r Belgrad Kontrudar Mij poglyad na rozval Yugoslaviyi Sim ya RedaguvatiV 1949 roci Kadiyevich odruzhivsya mav donku ta vnuchku V 1995 r ovdoviv Nagorodi RedaguvatiOrden za vijskovi zaslugi Orden Yugoslavskogo prapora Orden Respubliki Orden Yugoslavskoyi Narodnoyi Armiyi Orden Vijskovogo prapora Orden Braterstva i yednosti Orden Partizanskoyi zirki Orden Za zaslugi pered narodom Primitki Redaguvati Arrest warrant by Croatian police Arhiv originalu za 9 chervnya 2007 Procitovano 24 lipnya 2011 Interpol arrest warrant for Kadijevic Arhiv originalu za 22 kvitnya 2007 Procitovano 24 lipnya 2011 a b Veljko Kadijevic dobio rusko drzavljanstvo Arhiv originalu za 17 lyutogo 2012 Procitovano 24 lipnya 2011 UKAZ Prezidenta RF ot 13 08 2008 No 1219 Arhiv originalu za 02 10 2008 Procitovano 24 07 2011 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Velko Kadiyevich amp oldid 40431668