Міністерство внутрішніх справ Республіки Хорватії, МВС РХ (хорв. Ministarstvo unutarnjih poslova Republike Hrvatske, MUP RH) — орган державної влади Республіки Хорватії, основним завданням якого є захист конституційного порядку Республіки Хорватія, охорона життя її громадян та їхнього майна. Роботу міністерства очолює міністр внутрішніх справ. Нині посаду міністра обіймає Давор Божинович. Головною складовою частиною МВС Хорватії є Хорватська поліція.
| Міністерство внутрішніх справ Республіки Хорватії Ministarstvo unutarnjih poslova Republike Hrvatske | |
|---|---|
| (МВС РХ, хорв. MUP RH) | |
| Будівля керівництва МВС РХ у Загребі | |
| Загальна інформація | |
| Країна | Хорватія |
| Дата створення | 1990 |
| Попередні відомства | Республіканський секретаріат внутрішніх справ СР Хорватії |
| Керівництво діяльністю здійснює | Уряд Республіки Хорватії |
| Штаб-квартира | 10000, Загреб, вул. міста Вуковара, 33/Ulica grada Vukovara 33, 10000 Zagreb landmark_region:HR-21 45°47′59″ пн. ш. 15°57′50″ сх. д. / 45.79972° пн. ш. 15.96389° сх. д. |
| Річний бюджет | 4,785 млрд. кун (2010) |
| Міністр | Давор Божинович |
| Підвідомчі органи | Хорватська поліція |
| mup.hr | |
Роль Редагувати
Міністерство внутрішніх справ виконує адміністративні та інші завдання, пов'язані з наведеним нижче:
- Правоохоронна і оперативно-розшукова діяльність, яка включає захист життя і особистої безпеки людей і майна та запобігання злочинам і розкриття їх (поліційна діяльність);
- Відстеження і схоплення осіб, винних у кримінальних злочинах та передання їх компетентним органам;
- Підтримання громадського порядку і захист конкретних осіб, громадян, споруд і приміщень;
- Проведення технічних досліджень злочинності та експертний аналіз;
- Безпека дорожнього руху (дорожня поліція);
- Прикордонна охорона;
- Переміщення і перебування чужоземців та їхній облік;
- Проїзні документи для перетину державного кордону;
- Охорона правопорядку під час громадських зібрань;
- Справи громадянства;
- Видача посвідчення особи та реєстрація за місцем проживання і місцем перебування;
- Видача водійських прав і реєстрація транспортних засобів;
- Закупівля, зберігання та носіння зброї і боєприпасів;
- Вибухові пристрої і речовини;
- Захист конституційного ладу;
- Завдання спеціальних поліційних сил і контроль над силовими структурами.
Міністерство також відповідає за ведення обліку та статистики, що стосуються внутрішніх справ, інформаційної системи внутрішніх справ та освіти і підготовки співробітників міністерства.
Організація Редагувати
- Кабінет міністра (Kabinet ministra)
- Головне управління поліції (Ravnateljstvo policije)
- Управління з матеріально-фінансових питань (Uprava za materijalno financijske poslove)
- Управління розвитку, оснащення та підтримки (Uprava za razvoj, opremanje i potporu)
- Управління з правових питань і кадрів (Uprava za pravne poslove i ljudske potencijale)
- Управління з адміністративно-інспекційних питань (Uprava za upravne i inspekcijske poslove)
- Управління європейської інтеграції та міжнародних відносин (Uprava za europske integracije i međunarodne odnose)
- Управління з особливих питань безпеки(Uprava za posebne poslove sigurnosti)
Головне управління поліції Редагувати
Головне управління поліції відає діяльністю поліції, керує двадцятьма місцевими управліннями за географічним принципом, a на національному рівні організовано таким чином:
Управління поліції Редагувати
- Відділ громадського порядку
- Управління поліції швидкого реагування
- Відділ забезпечення безпеки дорожнього руху
- Відділ знешкодження вибухових речовин
Управління кримінальної поліції Редагувати
- Відділ загальної злочинності
- Відділ боротьби з тероризмом та воєнними злочинами
- Відділ боротьби з організованою злочинністю
- Відділ боротьби з економічними злочинами і корупцією
- Відділ боротьби з незаконним обігом наркотиків
- Відділ карного розшуку
- Відділ аналізу кримінальної розвідки
- Група захисту
- Відділ міжнародного співробітництва правоохоронних органів
Прикордонна поліція Редагувати
- Відділ сусідніх країн
- Відділ охорони державного кордону
- Відділ поліції морських і повітряних портів
- Відділ незаконної міграції
- Центр підготовки кінологів і службових собак
- Приймальний центр для іноземців
- Мобільний підрозділ для статичного прикордонного контролю
Крім того, існують такі підрозділи:
- Центр оперативного зв'язку поліції
- Судово-медичний центр
- Поліційна академія
Міністри внутрішніх справ Редагувати
Список міністрів внутрішніх справ Республіки Хорватії:
| Міністр | Обійняв посаду | Залишив посаду | Строк повноважень |
|---|---|---|---|
| Йосип Больковац | 30 травня 1990 | 2 липня 1991 | 1 рік, 1 місяць i 2 дні |
| Онесін Цвітан | 2 липня 1991 | 17 липня 1991 | 15 днів |
| Іван Векич | 31 липня 1991 р. | 15 квітня 1992 р. | 8 місяців i 29 днів |
| Іван Ярняк | 15 квітня 1992 | 16 грудня 1996 | 4 роки, 8 місяців i 1 день |
| Іван Пенич | 16 грудня 1996 | 27 січня 2000 | 3 роки, 1 місяць i 11 днів |
| Шіме Лучин | 27 січня 2000 | 23 грудня 2003 | 3 роки, 10 місяців i 26 днів |
| Мар'ян Млинарич | 23 грудня 2003 | 17 лютого 2005 | 1 рік, 1 місяць i 25 днів |
| Івіца Кірін | 17 лютого 2005 | 2 січня 2008 | 2 роки, 10 місяців i 16 днів |
| Берислав Рончевич | 12 січня 2008 | 10 жовтня 2008 | 8 місяців i 30 днів |
| Томіслав Карамарко | 10 жовтня 2008 | 23 грудня 2011 | 3 роки 2 місяці і 13 днів |
| Ранко Остоїч | 23 грудня 2011 | 22 січня 2016 | 1 491 днів |
| Влахо Орепич | 22 січня 2016 | 27 квітня 2017 | 462 дні |
| Давор Божинович | 9 червня 2017 | донині |
Посилання Редагувати
Примітки Редагувати
- Odluka o proglašenju državnog proračuna za 2010. godinu - II. Posebni dio [Рішення про проголошення державного бюджету на 2010 рік - II. спеціальний розділ] (PDF) (хорватською). Narodne novine. 2 грудня 2009. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 16 липня 2010.
- . Архів оригіналу за 17 березня 2010. Процитовано 10 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 10 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 10 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 20 вересня 2011.
- . Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 20 вересня 2011.