www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дримба Дри мба 1 2 дрімля 3 варга н 4 5 варґа н 6 7 обертонний самозвучний язичковий щипковий інструмент номер 112 221 у

Дримба

Дри́мба, дрімля, варга́н, варґа́н — обертонний самозвучний язичковий щипковий інструмент, номер 112.221 у класифікації Горнбостеля-Закса. В основі інструмента лежить невелика металева підківка (дуга), до якої посередині прикріплено сталевий язичок, інколи два. Язичок наприкінці закручений задля безпечних ударів. Дуга інструмента притискається до зубів, інколи до губ. Ротова порожнина служить резонатором. Музикант пальцем вдаряє язичок, ніби щипає, а артикуляцією рота, диханням та положенням діафрагми змінює висоту звуку та тривалість звучання.

Дримба
Інші назви дрімля, варґан
Класифікація frame lamellophonesd
Класифікація Горнбостеля-Закса 112.221
Подібні інструменти данмой, генггонг[en], коу-сян[en]
 Дримба у Вікісховищі

Дослідження музикознавців показали, що дримба може давати діапазон до двох октав. З цих звуків одні бринять більш певно, а решта трохи слабше.

В Україні найчастіше використовується в гуцульському музичному побуті.

Конструкція і спосіб гри ред.

Приклад звучання
При проблемах гляньте в довідку.

Дримба має вигляд підково- чи еліпсоподібної незамкненої на видовженому боці залізячки, яка подовжується двома лапками. До середини підківки приклепано тонку сталеву пластинку — міндик чи язичок. Язичок, проходячи поміж лапками і, поступово потоншуючись, дещо виходить за них та завершується загнутим кінчиком. На заході України язички до дримб виготовляли із австрійських кіс, а пізніше — з пружин австрійських годинників. Метал у цих виробах мав високу якість і пружність, що забезпечувало відповідний гарний звук інструменту.

Вкладаючи дримбу до рота, злегка притискають боковинки зубами, притримуючи за лапки, і б'ють по кінцю язичка пучкою пальця правої руки. Звук, видобутий при цьому, посилюється природним резонатором, за який править ротова порожнина, а від зміни рухом щік і язика об'єму цього резонатора змінюється висота і характер звуку. З огляду на роль ротової порожнини у формуванні звуку під час гри на дримбі та наявність язичка, дримбу після певних суперечок названо язичково-щипковим інструментом, що за принципом звуковидобування наближається до язичкових духових, хоча у власне духових інструментах язичок коливається під тиском струменя повітря, а в дримби — від удару пальця.

Назва ред.

Швидше за все, слово «дримба» запозичено з німецької мови, від Drommel (Trommel) - «варган; барабан; труба». Походить від форм trumbel, trumbe, trumme, що зводяться до давньонімецького trumba звуконаслідувального походження. Далі, з української мови слово «дримба» було запозичено ще й в румунську (drîmbă).

Також популярною є версія, що «дримба» походить від дієслова «дримбати», себто танцювати, і має слов'янське походження. Однак це малоймовірно.

«Дримба» була поширеним інструментом на Гуцульщині для навчання обрядовим танцям на рівні з гітарою. Переважно на дримбі грала мати, навчаючи дітей традиційним танцям. Що й спричинило появу слова «дримбати». На жаль, із розповсюдженням пристроїв відтворення музики (магнітофонів) у ХХ сторіччі «дримба» вийшла із широкого вжитку в регіоні.

Серед особливостей гуцульської методи гри на «дримбі» - яскраво виражена мелодійність (важлива не лише ритмічність, але й виразність нот обертонового звукоряду), а також перевага застосунку двох обертонових нот на один удар.

Похідні слова від «дримба» - «дримля» (те саме), «дрі́мба» (музичний інструмент взагалі; музикант).

Це слово має омонім «дримба» - «здоровенна дівчина; висока тонка жінка; худа корова; нечепура; жінка легкої поведінки».

Здебільшого, словом «дримба» називають саме гуцульський варіянт варгана, тоді як «варган» вживається як загальна назва інструменту.

Існує дві версії походження слова «варган». Перша — від грец. όργανον — органон, тобто інструмент. Пізніше варганний принцип видобування звуку було покладено в основу таких інструментів, як орган, волинка, язичкова флейта, гармоніка, акордеон. І поступово слово «орган», яке означало варган перейшло в назву більш сучасного інструменту. Друга версія походження слова «варган» — від українського та польського «варґи» — вуста, «варґа» — губа. У Словарі української мови Бориса Грінченка «Варґатий» — губастый, а варган — «Музыкальный инструментъ, на которомъ играютъ губами. На словах, як на варганах, а на ділі, як на балабайці.» В Україні прізвища Варґа, Варґатий є досить поширеними.

У польській мові «warga» — губи, «wargi» — вуста. Компоненти губної органної труби польською мовою: «warga gorna» — «верхня губа» і «warga dolna» — «нижня губа». Ці два компоненти дуже схожі на дугу (деку) варгана: верхня дуга варгана охоплюється верхньою губою, нижня — нижньою, і повітря у варгані, як і в органній трубі проходить крізь «розріз» між цими двома губами і породжує звук. Польською «piszczałki wargowe» — губні труби.

В Україні цей інструмент також відомий як сдримба на Гуцульщині, орган — на Лемківщині, доромба — на Закарпатті.

Історія ред.

Худ. Дірк ван Бабюрен. Юнак грає на варгані, 17 століття. Центральний музей міста Утрехт , Голландія

Дримба (варган) — один з найпоширеніших на земній кулі та один з найдавніших музичних інструментів. Спочатку, в північних народів, дримби робили з тростинних, дерев'яних чи кістяних пластинок. Пізніше цей інструмент почали виготовляти з металу. У Європі найбільш ранні знахідки були зроблені в східній Франції. У 1868 році в Руані були знайдені п'ять бронзових варганів, що відносяться швидше за все до гало-римського періоду (V—VII ст). На початку 19 століття дримба була дуже поширеним концертовим віртуозним інструментом. Існували цілі ансамблі дримбарів, що виконували великі музичні твори.

В Азії поширені так звані пластинчасті варгани, що являють собою тонку, вузьку дерев'яну, або бамбукову, кістяну, металеву (частіше латунну) пластину. Його язичок вирізається в середині пластинки, а не прикріплюється. Найбільш поширені — це в'єтнамські дан мої, індонезійські генггонги[en], китайські коу-сяни[en].

На території Київської Русі археологічні знахідки залишків варгану відносять до IX—XII ст. На думку музикознавців, занесли дримбу до українських Карпат ще в сиву давнину Білі хорвати[джерело не вказане 4354 дні], адже сучасні серби й хорвати, що живуть на Балканському півострові, віддавна користуються таким самим інструментом зі схожою назвою — дромбуле.

Стародавній варган вплинув на формування багатьох сучасних музичних інструментів. Його можна знайти в акордеоні і гармоні, органі, язичковій флейті і багатьох інших. В акордеоні міх, що з'єднує праву і ліву частини корпусу, нагнітає повітря, яке коливає металеві голоси, в результаті цього і виникає звук. Металевий голос, приладнаний до металевої планки (голосової планки) являє собою ніщо інше, як варган. Сам «голос» — це язичок (нога, миндик) варгана, а «планка» — це дуга (дека) варгана. А міх, що нагнітає повітря виконує роль ротової порожнини при грі на варгані. У металевій язичковій органній трубі голосова пластина з язичком мають повну схожість із пластинчастим варганом. Нагнітання повітря відбувається через трубу, яка виконує роль ротової порожнини при грі на варгані. Такий же пристрій мають китайські та в'єтнамські язичкові флейти Баву[en], Хулуси[en].

В Україні ред.

В Україні виготовлення варганів було зосереджене в руках циган. У народній оповідці циган каже про себе: «Мені бити-кувати, варгани робити, на базарь носити». Степан Писаревський — український письменник початку 19 століття — у своїй п'єсі «Купала на Івана» в уста циган вкладає переклад із пушкінських «Цыган»:

У XX столітті у Закарпатському народному хорі був ансамбль дримбарів, в якому брали участь 45 хористів. Часто всі хористи збиралися разом і можна було почути до 45 дримб одночасно. Ансамбль дримбарів був створений відомим мольфаром Михайлом Нечаєм у селі Верхній Ясенів Верховинського району Івано-Франківської області.

У 1964 році Сергій Параджанов знімає у Карпатах фільм «Тіні забутих предків», де в музичному супроводі використовувалася гуцульська дримба. Одним із дримбарів був відомий сьогодні майстер дримб Іван Ванджурак, а консультантом був Михайло Нечай.

Деякі дослідники відзначають, що в народі не дуже добре ставились до цього інструменту, оскільки дримбою називали нечепурну жінку, навіть вуличницю. На Підгір'ї вірили, що на дримбі гріх грати, бо «то на нїй жиди грали, як вели Христа розпинати».

Марія Матіос у романі «Солодка Даруся» так описує дримбу:

В сучасному світі дримби, як і багато інших винаходів з минувшини, перетворються у мистецькі витвори.

В сучасній музиці ред.

Варгани набули широкої популярності в сучасній музиці, переважно у фолькових та рокових напрямках, але не лише. Варган можна почути в композиціях українських фольк-метал гуртів, таких як Чур (пісня «Дике Поле»), HASPYD (Ім'янаречення), тощо. Назва дримба фігурує у йменні етноколективу ДримбаДаДзиґа.

Примітки ред.

  1. Дримба // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Дримба // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. ↑ Франко Іван. Людові вірування на Підгірю, зібрав Др. Іван Франко // Етноґрафічний збірник Етнографічної комісиї Наукового Товариства імени Шевченка. — Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1898. — Т. V. — С. 192
  4. Варган // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. ↑ Варган // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. варґан // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  7. варга // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  8. ↑ https://goroh.pp.ua/Етимологія/дримба
  9. . Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 10 грудня 2020. 
  10. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — 706 с. — С. 200.

Джерела ред.

    Література ред.

    • Хоткевич Г. Музичні інструменти Українського народу. — Х. 1930.
    • Черкаський Л.М. Дримба (варган) // Українські народні музичні інструменти. — К. : Техніка, 2003. — 264 с.
    • Гуменюк А.І. Дримба // Українські народні музичні інструменти. — К. : Наукова думка, 1967. — 243 с.
    • Журнал «Наука і суспільство», 12. 1985, стор. 40.

    Посилання ред.

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дримба
    Вікіцитати містять висловлювання на тему: Дримба
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Dri mba 1 2 drimlya 3 varga n 4 5 varga n 6 7 obertonnij samozvuchnij yazichkovij shipkovij instrument nomer 112 221 u klasifikaciyi Gornbostelya Zaksa V osnovi instrumenta lezhit nevelika metaleva pidkivka duga do yakoyi poseredini prikripleno stalevij yazichok inkoli dva Yazichok naprikinci zakruchenij zadlya bezpechnih udariv Duga instrumenta pritiskayetsya do zubiv inkoli do gub Rotova porozhnina sluzhit rezonatorom Muzikant palcem vdaryaye yazichok nibi shipaye a artikulyaciyeyu rota dihannyam ta polozhennyam diafragmi zminyuye visotu zvuku ta trivalist zvuchannya DrimbaInshi nazvi drimlya varganKlasifikaciya frame lamellophonesdKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa 112 221Podibni instrumenti danmoj genggong en kou syan en Drimba u VikishovishiDoslidzhennya muzikoznavciv pokazali sho drimba mozhe davati diapazon do dvoh oktav Z cih zvukiv odni brinyat bilsh pevno a reshta trohi slabshe V Ukrayini najchastishe vikoristovuyetsya v guculskomu muzichnomu pobuti Zmist 1 Konstrukciya i sposib gri 2 Nazva 3 Istoriya 4 V Ukrayini 5 V suchasnij muzici 6 Primitki 7 Dzherela 8 Literatura 9 PosilannyaKonstrukciya i sposib gri red nbsp nbsp Priklad zvuchannya source source Pri problemah glyante v dovidku Drimba maye viglyad pidkovo chi elipsopodibnoyi nezamknenoyi na vidovzhenomu boci zalizyachki yaka podovzhuyetsya dvoma lapkami Do seredini pidkivki priklepano tonku stalevu plastinku mindik chi yazichok Yazichok prohodyachi pomizh lapkami i postupovo potonshuyuchis desho vihodit za nih ta zavershuyetsya zagnutim kinchikom Na zahodi Ukrayini yazichki do drimb vigotovlyali iz avstrijskih kis a piznishe z pruzhin avstrijskih godinnikiv Metal u cih virobah mav visoku yakist i pruzhnist sho zabezpechuvalo vidpovidnij garnij zvuk instrumentu Vkladayuchi drimbu do rota zlegka pritiskayut bokovinki zubami pritrimuyuchi za lapki i b yut po kincyu yazichka puchkoyu palcya pravoyi ruki Zvuk vidobutij pri comu posilyuyetsya prirodnim rezonatorom za yakij pravit rotova porozhnina a vid zmini ruhom shik i yazika ob yemu cogo rezonatora zminyuyetsya visota i harakter zvuku Z oglyadu na rol rotovoyi porozhnini u formuvanni zvuku pid chas gri na drimbi ta nayavnist yazichka drimbu pislya pevnih superechok nazvano yazichkovo shipkovim instrumentom sho za principom zvukovidobuvannya nablizhayetsya do yazichkovih duhovih hocha u vlasne duhovih instrumentah yazichok kolivayetsya pid tiskom strumenya povitrya a v drimbi vid udaru palcya Nazva red Shvidshe za vse slovo drimba zapozicheno z nimeckoyi movi vid Drommel Trommel vargan baraban truba Pohodit vid form trumbel trumbe trumme sho zvodyatsya do davnonimeckogo trumba zvukonasliduvalnogo pohodzhennya Dali z ukrayinskoyi movi slovo drimba bulo zapozicheno she j v rumunsku drimbă 8 Takozh populyarnoyu ye versiya sho drimba pohodit vid diyeslova drimbati sebto tancyuvati i maye slov yanske pohodzhennya 9 Odnak ce malojmovirno Drimba bula poshirenim instrumentom na Guculshini dlya navchannya obryadovim tancyam na rivni z gitaroyu Perevazhno na drimbi grala mati navchayuchi ditej tradicijnim tancyam Sho j sprichinilo poyavu slova drimbati Na zhal iz rozpovsyudzhennyam pristroyiv vidtvorennya muziki magnitofoniv u HH storichchi drimba vijshla iz shirokogo vzhitku v regioni Sered osoblivostej guculskoyi metodi gri na drimbi yaskravo virazhena melodijnist vazhliva ne lishe ritmichnist ale j viraznist not obertonovogo zvukoryadu a takozh perevaga zastosunku dvoh obertonovih not na odin udar Pohidni slova vid drimba drimlya te same dri mba muzichnij instrument vzagali muzikant Ce slovo maye omonim drimba zdorovenna divchina visoka tonka zhinka huda korova nechepura zhinka legkoyi povedinki 8 Zdebilshogo slovom drimba nazivayut same guculskij variyant vargana todi yak vargan vzhivayetsya yak zagalna nazva instrumentu Isnuye dvi versiyi pohodzhennya slova vargan Persha vid grec organon organon tobto instrument Piznishe vargannij princip vidobuvannya zvuku bulo pokladeno v osnovu takih instrumentiv yak organ volinka yazichkova flejta garmonika akordeon I postupovo slovo organ yake oznachalo vargan perejshlo v nazvu bilsh suchasnogo instrumentu Druga versiya pohodzhennya slova vargan vid ukrayinskogo ta polskogo vargi vusta varga guba U Slovari ukrayinskoyi movi Borisa Grinchenka Vargatij gubastyj a vargan Muzykalnyj instrument na kotorom igrayut gubami Na slovah yak na varganah a na dili yak na balabajci 5 V Ukrayini prizvisha Varga Vargatij ye dosit poshirenimi U polskij movi warga gubi wargi vusta Komponenti gubnoyi organnoyi trubi polskoyu movoyu warga gorna verhnya guba i warga dolna nizhnya guba Ci dva komponenti duzhe shozhi na dugu deku vargana verhnya duga vargana ohoplyuyetsya verhnoyu guboyu nizhnya nizhnoyu i povitrya u vargani yak i v organnij trubi prohodit kriz rozriz mizh cimi dvoma gubami i porodzhuye zvuk Polskoyu piszczalki wargowe gubni trubi V Ukrayini cej instrument takozh vidomij yak sdrimba na Guculshini organ na Lemkivshini doromba na Zakarpatti Istoriya red nbsp Hud Dirk van Babyuren Yunak graye na vargani 17 stolittya Centralnij muzej mista Utreht GollandiyaDrimba vargan odin z najposhirenishih na zemnij kuli ta odin z najdavnishih muzichnih instrumentiv Spochatku v pivnichnih narodiv drimbi robili z trostinnih derev yanih chi kistyanih plastinok Piznishe cej instrument pochali vigotovlyati z metalu U Yevropi najbilsh ranni znahidki buli zrobleni v shidnij Franciyi U 1868 roci v Ruani buli znajdeni p yat bronzovih varganiv sho vidnosyatsya shvidshe za vse do galo rimskogo periodu V VII st Na pochatku 19 stolittya drimba bula duzhe poshirenim koncertovim virtuoznim instrumentom Isnuvali cili ansambli drimbariv sho vikonuvali veliki muzichni tvori V Aziyi poshireni tak zvani plastinchasti vargani sho yavlyayut soboyu tonku vuzku derev yanu abo bambukovu kistyanu metalevu chastishe latunnu plastinu Jogo yazichok virizayetsya v seredini plastinki a ne prikriplyuyetsya Najbilsh poshireni ce v yetnamski dan moyi indonezijski genggongi en kitajski kou syani en Na teritoriyi Kiyivskoyi Rusi arheologichni znahidki zalishkiv varganu vidnosyat do IX XII st Na dumku muzikoznavciv zanesli drimbu do ukrayinskih Karpat she v sivu davninu Bili horvati dzherelo ne vkazane 4354 dni adzhe suchasni serbi j horvati sho zhivut na Balkanskomu pivostrovi viddavna koristuyutsya takim samim instrumentom zi shozhoyu nazvoyu drombule Starodavnij vargan vplinuv na formuvannya bagatoh suchasnih muzichnih instrumentiv Jogo mozhna znajti v akordeoni i garmoni organi yazichkovij flejti i bagatoh inshih V akordeoni mih sho z yednuye pravu i livu chastini korpusu nagnitaye povitrya yake kolivaye metalevi golosi v rezultati cogo i vinikaye zvuk Metalevij golos priladnanij do metalevoyi planki golosovoyi planki yavlyaye soboyu nisho inshe yak vargan Sam golos ce yazichok noga mindik vargana a planka ce duga deka vargana A mih sho nagnitaye povitrya vikonuye rol rotovoyi porozhnini pri gri na vargani U metalevij yazichkovij organnij trubi golosova plastina z yazichkom mayut povnu shozhist iz plastinchastim varganom Nagnitannya povitrya vidbuvayetsya cherez trubu yaka vikonuye rol rotovoyi porozhnini pri gri na vargani Takij zhe pristrij mayut kitajski ta v yetnamski yazichkovi flejti Bavu en Hulusi en V Ukrayini red V Ukrayini vigotovlennya varganiv bulo zoseredzhene v rukah cigan U narodnij opovidci cigan kazhe pro sebe Meni biti kuvati vargani robiti na bazar nositi Stepan Pisarevskij ukrayinskij pismennik pochatku 19 stolittya u svoyij p yesi Kupala na Ivana v usta cigan vkladaye pereklad iz pushkinskih Cygan Goj cigani Goj cigani Duzhche Motornishe Zabryazhchimo u virgani Bude veselishe De zahvatit nas zima Tam nam gospodarstvo Hliba inodi nema Nam virgani panstvo z praci G Hotkevicha dd U XX stolitti u Zakarpatskomu narodnomu hori buv ansambl drimbariv v yakomu brali uchast 45 horistiv Chasto vsi horisti zbiralisya razom i mozhna bulo pochuti do 45 drimb odnochasno Ansambl drimbariv buv stvorenij vidomim molfarom Mihajlom Nechayem u seli Verhnij Yaseniv Verhovinskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti U 1964 roci Sergij Paradzhanov znimaye u Karpatah film Tini zabutih predkiv de v muzichnomu suprovodi vikoristovuvalasya guculska drimba Odnim iz drimbariv buv vidomij sogodni majster drimb Ivan Vandzhurak a konsultantom buv Mihajlo Nechaj Deyaki doslidniki vidznachayut sho v narodi ne duzhe dobre stavilis do cogo instrumentu oskilki drimboyu nazivali nechepurnu zhinku navit vulichnicyu 2 10 Na Pidgir yi virili sho na drimbi grih grati bo to na nyij zhidi grali yak veli Hrista rozpinati 3 Mariya Matios u romani Solodka Darusya tak opisuye drimbu Htozna mozhe u drimbi zhinki i spravdi piznavali sebe do chasu bajduzhih i linivih azh poki ne vizmesh ih u ruki a vzhe yak vizmesh to pochuyesh taki sokoviti perelivi i tonki zojki sho zajdetsya tobi serce i plachem i spivom odnochasno i ne zrozumiyesh de nich a de sonce bo lishe zhinoche tilo tak rozkishno zdrigayetsya vid laski yak tilo drimbi vid palciv V suchasnomu sviti drimbi yak i bagato inshih vinahodiv z minuvshini peretvoryutsya u mistecki vitvori V suchasnij muzici red Vargani nabuli shirokoyi populyarnosti v suchasnij muzici perevazhno u folkovih ta rokovih napryamkah ale ne lishe Vargan mozhna pochuti v kompoziciyah ukrayinskih folk metal gurtiv takih yak Chur pisnya Dike Pole HASPYD Im yanarechennya tosho Nazva drimba figuruye u jmenni etnokolektivu DrimbaDaDziga Primitki red Drimba Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b Drimba Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 a b Franko Ivan Lyudovi viruvannya na Pidgiryu zibrav Dr Ivan Franko Etnografichnij zbirnik Etnografichnoyi komisiyi Naukovogo Tovaristva imeni Shevchenka Lviv drukarnya Naukovogo Tovaristva imeni Shevchenka 1898 T V S 192 Vargan Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b Vargan Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 vargan Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 varga Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 a b https goroh pp ua Etimologiya drimba Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 23 sichnya 2021 Procitovano 10 grudnya 2020 Zhajvoronok V V Znaki ukrayinskoyi etnokulturi Slovnik dovidnik K Dovira 2006 706 s S 200 Dzherela red The world s most complete Jew s Harp CollectionLiteratura red Hotkevich G Muzichni instrumenti Ukrayinskogo narodu H 1930 Cherkaskij L M Drimba vargan Ukrayinski narodni muzichni instrumenti K Tehnika 2003 264 s Gumenyuk A I Drimba Ukrayinski narodni muzichni instrumenti K Naukova dumka 1967 243 s Zhurnal Nauka i suspilstvo 12 1985 stor 40 Posilannya red Drimba Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 656 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DrimbaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu DrimbaDrimba Arhivovano 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 382 1000 ekz Drimbi Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine v kolekciyi Muzeyu teatralnogo muzichnogo i kinomistectva Ukrayini Vargani Etimologichne doslidzhennya Arhivovano 1 lyutogo 2015 u Wayback Machine Vargani Videokurs prikladi zvuchannya Arhivovano 1 lyutogo 2015 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Drimba amp oldid 38411376