Бу́нге (у 1924—1965 роках — селище шахти Юнком, у 1965—2016 роках — Юнокомунарівськ) — місто Єнакієвської міської громади Горлівського району Донецької області, Україна. Розташоване над річкою Булавинка. 2014 року селище налічувало 13945 мешканців. Входить до складу Горлівсько-Єнакієвської агломерації.
| Бунге | |||
|---|---|---|---|
| Основні дані | |||
| Країна | Україна | ||
| Область | Донецька область | ||
| Район | Горлівський район | ||
| Громада | Єнакієвська міська громада | ||
| Засноване | 1908 | ||
| Статус міста | з 1965 року | ||
| Населення | ▼ 13 495 (01.01.2022) | ||
| Площа | 5,4 км² | ||
| Густота населення | 2546,1 осіб/км² | ||
| Поштові індекси | 86493-86497 | ||
| Телефонний код | +380-6252 | ||
| Координати | 48°13′41″ пн. ш. 38°16′28″ сх. д.H G O | ||
| Висота над рівнем моря | 213 м | ||
| Водойма | р. Булавинка | ||
| Назва мешканців | бу́нгівець бу́нгівка бу́нгівці | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Єнакієве | ||
| До станції | 5 км | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - фізична | 43,7 км | ||
| - залізницею | 64 км | ||
| - автошляхами | 53,4 км | ||
| До Києва | |||
| - залізницею | 793 км | ||
| - автошляхами | 730 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | 86495, Донецька обл., Єнакієвська міськрада, м. Бунге, вул. Ілліча, 2 | ||
| Міський голова | Роленко Олександр Вікторович | ||
| Бунге у Вікісховищі
|
Географія Редагувати
Місто Бунге знаходиться поблизу залізничної станції Єнакієве на річці Булавинка (притока Кринки, басейн Міуса).
Історія Редагувати
Засноване в 1908 році, коли російсько-бельгійське металургійне товариство заклало шахту «Бунге» для постачання вугіллям Петровського металургійного заводу. В 1924 році шахті дали назву «Юнком» («Юний комунар»). Так само стало називатися й шахтарське селище. З 1965 року отримав статус міста. У 1979 році в місті проведений підземний ядерний вибух (Об'єкт «Кліваж») у рамках атомно-вибухового експерименту.
Протягом російсько-української війни 21 вересня 2014 року українські війська змушено відійшли з міста.
12.05.2016 року ВР України постановила повернути місту історичну назву Бунге. Постанова набрала чинності 22.05.2016 року.
Населення Редагувати
За даними перепису 2001 року населення міста становило 17828 осіб, із них 10,84 % зазначили рідною мову українську, 88,45 % — російську, 0,13 % — білоруську, 0,04 % — вірменську, 0,02 % — румунську та польську, 0,01 % — болгарську, німецьку та угорську мови.
Відомі люди Редагувати
Шевченко Іван Петрович — шахтар, Герой України.
Цікаві факти Редагувати
На шахті «Юнком» (ВО «Орджонікідзевугілля») у м. Бунге (у 1979 році — Юнокомунарівськ), на глибині 903 м 16 вересня 1979 р. о 9 годині (GMT) було здійснено підземний ядерний вибух потужністю 0,2—0,3 Кт тротилового еквівалента (Об'єкт «Кліваж»). Мета вибуху — зниження напруги в гірничому масиві, що мало підвищити безпеку відпрацювання вугільних пластів. Відстеження радіоактивного фону в області вибуху триває до сьогодні.
За десятиріччя 1979—1989 рр. чисельність населення Бунге зменшилася з 22,5 тис. до 20,7 тис. осіб.
Примітки Редагувати
- Юнокомунарівськ // Географічна енциклопедія України — 1993. — С. 456.
- https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_%D0%A1huselnist.pdf
- . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 23 травня 2016. Процитовано 30 березня 2017.
- (укр.). Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 30 березня 2017.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 березня 2014.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2006. Процитовано 3 липня 2012.
- Испытания ядерного оружия и ядерные взрывы в мирных целях СССР. 1949—1990 гг. [ 30 вересня 2010 у Wayback Machine.] РФЯЦ-ВНИИЭФ. 1996 ISBN 5-85169-062-01
Посилання Редагувати
- Єнакієве як на долоні [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Література Редагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
| Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |