www.wikidata.uk-ua.nina.az

Басараб I Засновник Басараб або Базарад рум Basarab Întemeietorul також Великий Basarab cel Mare 1 воєвода 1 2 3 та госп

Басараб I

Басараб I Засновник (Басараб або Базарад, рум. Basarab Întemeietorul, також Басараб I Великий, Basarab cel Mare) — воєвода та господар Волощини між 1310/1319 та 1352 роками. Перший правитель Волощини, про якого є достовірні історичні відомості. Близько 1324 року Басараб визнав себе васалом угорського короля Карла Роберта, потім почав війну з Угорщиною і 12 листопада 1330 року переміг угорську армію в битві під Посадою. Ця подія ознаменувала кінець угорського панування і появу першої незалежної румунської держави. Басараб став засновником династії Басарабів, першої династії Волощини. Надалі від цього імені пішла назва Бессарабія.

Басараб I
рум. Basarab Întemeietorul
рум. Basarab Întemeietorul
Басараб I
рум. Basarab Întemeietorul
Воєвода Волощини
1310/1324 — 1352
Попередник Токомерій (Тихомир) ?
Наступник Ніколає Александру
Народився невідомо
Помер 1352
Кимпулунг
Відомий як Rege
Країна Волощина
Рід Басараби
Батько Thocomeriusd
У шлюбі з Маргарет
Діти син Ніколає Александру
донька: Феодора
Рідня батько: Токомерій (Тихомир) ?
мати:

Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Басараб.

Походження Редагувати

Басараб був сином Токомерія, відповідно до статуту, написаного Карлом I Робертом в 1332 році, про якого нічого достовірно не відомо Наукова гіпотеза свідчить, що Токомерій наслідував Бербатові, який згадується в грамоті угорського короля Ласло IV як наступник Літовоя, воєводи Арджешу та Олтенії..

Оскільки ім'я Басараба тюркського походження, припускається, що він походив з половців або печенігів. Перша частина його імені — «бас» — походить від дієслова «правити, придушувати, голова, головний», друга — «аба» — шанобливе «батько, старший брат». Проте у всіх документах Басараб згадується як волох Карл Роберт називає його «Басараб, наш невірний Волох» в 1332 році.

Папа Іоанн XXII звернувся до Басараба як до «побожного принца католика» в листі 1 лютого 1327 року. Того ж дня, папа послав аналогічні листи до Карлом I Роберта і його високопоставлених чиновників, у тому числі Томасу Сечені, воєводі Трансільванії, і Міксу Акосу, бану Славонії, з проханням підтримати дії домініканців проти «єретиків». За твердженням Нягу Джувара, звернення Святого Престола доводить, що Басараб був католиком, яке також свідчить про Басарабове половецьке походження, тому що половці в цих землях були хрещені за католицьким обрядом. Історики Матей Козаку і Ден Мурешан відкидають теорію Джувара, твердячи, що всі інші джерела свідчать, що Басараб був православним. Chronicon pictum, завершена в кінці 1350 року, називає Басараба, як «віроломного розкольника».

Волощина під владою Угорщини Редагувати

У середині XIII століття на території Волощини почали формуватися воєводства, залежні від Угорського королівства. Згодом вони почали боротьбу за незалежність від Угорщини. Воєвода Літовой в 1277 році загинув в битві проти угорців.

Наприкінці правління династії Арпадів Угорщина переживала важку політичну кризу. Одночасно в кінці XIII століття в Північному Причорномор'ї встановилася влада Золотої Орди. Це лише посилило бажання волоських воєводств об'єднатися в незалежну державу.

Басараб був васалом короля Карла Роберта, що підтверджується грамотою останнього, виданої 26 липня 1324. Ймовірно, він отримав статус васала в 1321 році, коли угорський король провів військову операцію в Банаті. Проте вже в грамоті від 18 червня 1325 року Карл Роберт називає Басараба «невірним королівській короні». У грамоті також говориться, що якийсь Стефан, половецького походження, в суперечці стверджував, що війська Басараба перевершують за чисельністю війська самого Карла Роберта. Причини такого звернення невідомі.

Битва під Посадою Редагувати

Армія Карла Роберта Анжу потрапляє в засідку до армії Басараба під Посадою, Віденський Особовий літопис (1330 р.)
Король Карл I втікає після битви під Посадою

Басараб видав свою дочку заміж за Івана Александра, майбутнього царя Болгарії і племінника царя Михайла I Шишмана . Болгарія в цей момент перебувала у ворожих відносинах з Угорщиною. У документі, виданому 27 березня 1329 року, Басараб згадується як один з ворогів угорського короля, поряд з болгарами, сербами і татарами. У 1330 році Басараб взяв участь у військовому поході Михайла I на сербів, що закінчилося перемогою сербів 28 липня в битві при Велбужде .

У тому ж році Басараб захопив Олтенію. Король Угорщини наказав йому залишити цю область, але отримав відмову. Карл Роберт, пообіцявши вивести Басараба з Ольтені за бороду, почав похід проти воєводи і захопив контрольований Басарабом Северінський банат. Басараб пішов на мирні переговори, запропонувавши угорцям визнати суверенітет короля і сплатити сім тисяч марок сріблом (1,5 тонни срібла). Він також обіцяв послати одного зі своїх синів до королівського двору в Вишеграді.

Карл Роберт зацікавився пропозицією, однак продовжував просуватися в Волощину, дійшовши до Куртя-де-Арджеш. Тут угорське військо почало відчувати труднощі із запасами провізії, і король змушений був почати відступати в Трансільванію, не давши битви. Поблизу Посади в Південних Карпатах угорське військо зустрілося з вже чекаючею його великою волоською армією і потрапило в пастку, рухаючись по вузькій долині. 12 листопада, після трьох днів битви, угорці зазнали повної поразки, а королю вдалося врятуватися з ризиком для життя.

Незалежна Волощина Редагувати

Перемога в битві під Посадою фактично зробила Волощину незалежною і змінила її положення на міжнародній арені. На наступний рік, у лютому 1331 року, зять Басараба Іван Александр, був коронований в Тирново як болгарський цар. У 1331-1332 роках волоські війська підтримали його у війні проти Візантії. Приблизно в той же час Басараб відвоював у Угорщини Северінський банат.

Спадкоємець Карла Роберта Людвік I Великий між 1343 і 1345 роками провів кілька військових операцій проти Волощини і зумів відібрати у Басараба Северінський банат. Його син, воєвода Миколі I Олександру, знову визнав васальну залежність від угорського короля.

Спадщина Редагувати

Перемога Басараба в битві під Посадою була переломним в історії Волощини. Салагян пише, що перемога «санкціонувала незалежність Валахії від угорської корони» і змінила її міжнародний статус. Георгеску описує Волощину, як перше незалежне Румунське князівство. Незважаючи на це, королі Угорщини продовжували вимагати лояльності від воєвод Волощини, Басараба і його наступників.

Нащадки Басараба правили Волощиною, принаймні, продовж двох століть. Серед його нащадків Мірча I Старий і Влад III Дракула. Нягоє Басараб, представник боярського роду Крайовешті, ковав генеалогію, щоб довести, що він був нащадком Басараба, і прийняв «Басараб», собі за прізвище після його вступу в 1512 році на престол Волощини.

З середини 14-го століття, болгарські, угорські, молдавські і сербські хроніки використовувавали ім'я «Басараб», коли йшлося про Волощину. З наступного століття і в подальшому, південна область землі між річками Дністром і Прутом була названа Бессарабією. Після того як Російська імперія анексувала Бессарабію в 1812 році, область була перейменована в Бессарабію. Ця область в даний час частина Молдови та України.

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Басараб I

Примітки Редагувати

  1. ↑ Klepper, Nicolae (2002). Romania: An Illustrated History. (англ.)
  2. ↑ Georgescu, Vlad (1991). The Romanians: A History. 
  3. Sălăgean, Tudor. Romanian Society in the Early Middle Ages (9th-10th Centuries). (англ.)
  4. Treptow, Kurt W.; Popa, Marcel (1996). Historical Dictionary of Romania. (англ.)
  5. ↑ Cazacu та Mureșan, 2013, с. 27–28.
  6. Vásáry, 2005, с. 151–153.
  7. Sălăgean, 2005, с. 193.
  8. ↑ Vásáry, István. Cumans and Tatars: Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185-1365. 
  9. ↑ Cazacu та Mureșan, 2013, с. 27–29.
  10. Vásáry, 2005, с. 153.
  11. Sălăgean, 2005, с. 194.
  12. Vásáry, 2005, с. 150.
  13. Györffy, 1964, с. 551.
  14. Djuvara, 2014, с. 75.
  15. Cazacu та Mureșan, 2013, с. 31–32.
  16. Vásáry, 2005, с. 155.
  17. Sălăgean, 2005, с. 195.
  18. Georgescu, 1991, с. 17.
  19. ↑ Treptow та Popa, 1996, с. 39.
  20. Georgescu, 1991, с. 35.
  21. ↑ Vásáry, 2005, с. 143.
  22. Rădvan, 2010, с. 319.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Basarab I Zasnovnik Basarab abo Bazarad rum Basarab Intemeietorul takozh Basarab I Velikij Basarab cel Mare 1 voyevoda 1 2 3 ta gospodar 1 Voloshini mizh 1310 1319 ta 1352 rokami 4 Pershij pravitel Voloshini pro yakogo ye dostovirni istorichni vidomosti Blizko 1324 roku Basarab viznav sebe vasalom ugorskogo korolya Karla Roberta potim pochav vijnu z Ugorshinoyu i 12 listopada 1330 roku peremig ugorsku armiyu v bitvi pid Posadoyu Cya podiya oznamenuvala kinec ugorskogo panuvannya i poyavu pershoyi nezalezhnoyi rumunskoyi derzhavi Basarab stav zasnovnikom dinastiyi Basarabiv pershoyi dinastiyi Voloshini Nadali vid cogo imeni pishla nazva Bessarabiya Basarab I rum Basarab Intemeietorulrum Basarab IntemeietorulBasarab I rum Basarab IntemeietorulVoyevoda Voloshini1310 1324 1352Poperednik Tokomerij Tihomir Nastupnik Nikolaye AleksandruNarodivsya nevidomoPomer 1352KimpulungVidomij yak RegeKrayina VoloshinaRid BasarabiBatko ThocomeriusdU shlyubi z MargaretDiti sin Nikolaye Aleksandru donka FeodoraRidnya batko Tokomerij Tihomir mati Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Basarab Zmist 1 Pohodzhennya 2 Voloshina pid vladoyu Ugorshini 3 Bitva pid Posadoyu 4 Nezalezhna Voloshina 5 Spadshina 6 Div takozh 7 PrimitkiPohodzhennya RedaguvatiBasarab buv sinom Tokomeriya vidpovidno do statutu napisanogo Karlom I Robertom v 1332 roci 5 6 pro yakogo nichogo dostovirno ne vidomo 7 Naukova gipoteza svidchit 2 sho Tokomerij nasliduvav Berbatovi yakij zgaduyetsya v gramoti ugorskogo korolya Laslo IV yak nastupnik Litovoya voyevodi Ardzheshu ta Olteniyi 8 Oskilki im ya Basaraba tyurkskogo pohodzhennya pripuskayetsya 8 sho vin pohodiv z polovciv abo pechenigiv Persha chastina jogo imeni bas pohodit vid diyeslova praviti pridushuvati golova golovnij druga aba shanoblive batko starshij brat Prote u vsih dokumentah Basarab zgaduyetsya yak voloh 9 Karl Robert nazivaye jogo Basarab nash nevirnij Voloh v 1332 roci 9 5 10 Papa Ioann XXII zvernuvsya do Basaraba yak do pobozhnogo princa katolika v listi 1 lyutogo 1327 roku 11 Togo zh dnya papa poslav analogichni listi do Karlom I Roberta i jogo visokopostavlenih chinovnikiv u tomu chisli Tomasu Secheni voyevodi Transilvaniyi i Miksu Akosu banu Slavoniyi z prohannyam pidtrimati diyi dominikanciv proti yeretikiv 12 13 Za tverdzhennyam Nyagu Dzhuvara zvernennya Svyatogo Prestola dovodit sho Basarab buv katolikom yake takozh svidchit pro Basarabove polovecke pohodzhennya tomu sho polovci v cih zemlyah buli hresheni za katolickim obryadom 14 Istoriki Matej Kozaku i Den Mureshan vidkidayut teoriyu Dzhuvara tverdyachi sho vsi inshi dzherela svidchat sho Basarab buv pravoslavnim 15 Chronicon pictum zavershena v kinci 1350 roku nazivaye Basaraba yak virolomnogo rozkolnika Voloshina pid vladoyu Ugorshini RedaguvatiU seredini XIII stolittya na teritoriyi Voloshini pochali formuvatisya voyevodstva zalezhni vid Ugorskogo korolivstva Zgodom voni pochali borotbu za nezalezhnist vid Ugorshini 2 Voyevoda Litovoj v 1277 roci zaginuv v bitvi proti ugorciv Naprikinci pravlinnya dinastiyi Arpadiv Ugorshina perezhivala vazhku politichnu krizu Odnochasno v kinci XIII stolittya v Pivnichnomu Prichornomor yi vstanovilasya vlada Zolotoyi Ordi Ce lishe posililo bazhannya voloskih voyevodstv ob yednatisya v nezalezhnu derzhavu Basarab buv vasalom korolya Karla Roberta sho pidtverdzhuyetsya gramotoyu ostannogo vidanoyi 26 lipnya 1324 2 Jmovirno vin otrimav status vasala v 1321 roci koli ugorskij korol proviv vijskovu operaciyu v Banati Prote vzhe v gramoti vid 18 chervnya 1325 roku Karl Robert nazivaye Basaraba nevirnim korolivskij koroni 8 U gramoti takozh govoritsya sho yakijs Stefan poloveckogo pohodzhennya v superechci stverdzhuvav sho vijska Basaraba perevershuyut za chiselnistyu vijska samogo Karla Roberta Prichini takogo zvernennya nevidomi Bitva pid Posadoyu RedaguvatiDokladnishe Bitva pid Posadoyu nbsp Armiya Karla Roberta Anzhu potraplyaye v zasidku do armiyi Basaraba pid Posadoyu Videnskij Osobovij litopis 1330 r nbsp Korol Karl I vtikaye pislya bitvi pid PosadoyuBasarab vidav svoyu dochku zamizh za Ivana Aleksandra majbutnogo carya Bolgariyi i pleminnika carya Mihajla I Shishmana Bolgariya v cej moment perebuvala u vorozhih vidnosinah z Ugorshinoyu U dokumenti vidanomu 27 bereznya 1329 roku Basarab zgaduyetsya yak odin z vorogiv ugorskogo korolya poryad z bolgarami serbami i tatarami U 1330 roci Basarab vzyav uchast u vijskovomu pohodi Mihajla I na serbiv sho zakinchilosya peremogoyu serbiv 28 lipnya v bitvi pri Velbuzhde U tomu zh roci Basarab zahopiv Olteniyu Korol Ugorshini nakazav jomu zalishiti cyu oblast ale otrimav vidmovu Karl Robert poobicyavshi vivesti Basaraba z Olteni za borodu pochav pohid proti voyevodi i zahopiv kontrolovanij Basarabom Severinskij banat Basarab pishov na mirni peregovori zaproponuvavshi ugorcyam viznati suverenitet korolya i splatiti sim tisyach marok sriblom 1 5 tonni sribla Vin takozh obicyav poslati odnogo zi svoyih siniv do korolivskogo dvoru v Vishegradi Karl Robert zacikavivsya propoziciyeyu odnak prodovzhuvav prosuvatisya v Voloshinu dijshovshi do Kurtya de Ardzhesh Tut ugorske vijsko pochalo vidchuvati trudnoshi iz zapasami proviziyi i korol zmushenij buv pochati vidstupati v Transilvaniyu ne davshi bitvi Poblizu Posadi v Pivdennih Karpatah ugorske vijsko zustrilosya z vzhe chekayucheyu jogo velikoyu voloskoyu armiyeyu i potrapilo v pastku ruhayuchis po vuzkij dolini 12 listopada pislya troh dniv bitvi ugorci zaznali povnoyi porazki a korolyu vdalosya vryatuvatisya z rizikom dlya zhittya Nezalezhna Voloshina RedaguvatiPeremoga v bitvi pid Posadoyu faktichno zrobila Voloshinu nezalezhnoyu i zminila yiyi polozhennya na mizhnarodnij areni Na nastupnij rik u lyutomu 1331 roku zyat Basaraba Ivan Aleksandr buv koronovanij v Tirnovo yak bolgarskij car U 1331 1332 rokah voloski vijska pidtrimali jogo u vijni proti Vizantiyi Priblizno v toj zhe chas Basarab vidvoyuvav u Ugorshini Severinskij banat Spadkoyemec Karla Roberta Lyudvik I Velikij mizh 1343 i 1345 rokami proviv kilka vijskovih operacij proti Voloshini i zumiv vidibrati u Basaraba Severinskij banat Jogo sin voyevoda Mikoli I Oleksandru znovu viznav vasalnu zalezhnist vid ugorskogo korolya Spadshina RedaguvatiDokladnishe Basarabi dinastiya Peremoga Basaraba v bitvi pid Posadoyu bula perelomnim v istoriyi Voloshini 16 Salagyan pishe sho peremoga sankcionuvala nezalezhnist Valahiyi vid ugorskoyi koroni i zminila yiyi mizhnarodnij status 17 Georgesku opisuye Voloshinu yak pershe nezalezhne Rumunske knyazivstvo 18 Nezvazhayuchi na ce koroli Ugorshini prodovzhuvali vimagati loyalnosti vid voyevod Voloshini Basaraba i jogo nastupnikiv Nashadki Basaraba pravili Voloshinoyu prinajmni prodovzh dvoh stolit 19 20 Sered jogo nashadkiv Mircha I Starij i Vlad III Drakula 19 Nyagoye Basarab predstavnik boyarskogo rodu Krajoveshti kovav genealogiyu shob dovesti sho vin buv nashadkom Basaraba i prijnyav Basarab sobi za prizvishe pislya jogo vstupu v 1512 roci na prestol Voloshini Z seredini 14 go stolittya bolgarski ugorski moldavski i serbski hroniki vikoristovuvavali im ya Basarab koli jshlosya pro Voloshinu 21 Z nastupnogo stolittya i v podalshomu pivdenna oblast zemli mizh richkami Dnistrom i Prutom bula nazvana Bessarabiyeyu 21 22 Pislya togo yak Rosijska imperiya aneksuvala Bessarabiyu v 1812 roci oblast bula perejmenovana v Bessarabiyu 21 Cya oblast v danij chas chastina Moldovi ta Ukrayini Div takozh RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Basarab IBasarabi Spisok gospodariv VoloshiniPrimitki Redaguvati a b v Klepper Nicolae 2002 Romania An Illustrated History angl a b v g Georgescu Vlad 1991 The Romanians A History Sălăgean Tudor Romanian Society in the Early Middle Ages 9th 10th Centuries angl Treptow Kurt W Popa Marcel 1996 Historical Dictionary of Romania angl a b Cazacu ta Mureșan 2013 s 27 28 Vasary 2005 s 151 153 Sălăgean 2005 s 193 a b v Vasary Istvan Cumans and Tatars Oriental Military in the Pre Ottoman Balkans 1185 1365 a b Cazacu ta Mureșan 2013 s 27 29 Vasary 2005 s 153 Sălăgean 2005 s 194 Vasary 2005 s 150 Gyorffy 1964 s 551 Djuvara 2014 s 75 Cazacu ta Mureșan 2013 s 31 32 Vasary 2005 s 155 Sălăgean 2005 s 195 Georgescu 1991 s 17 a b Treptow ta Popa 1996 s 39 Georgescu 1991 s 35 a b v Vasary 2005 s 143 Rădvan 2010 s 319 PoperednikRadu Negru nbsp Voyevoda Voloshini1324 1352 nbsp NastupnikNikolaye Aleksandru Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Basarab I amp oldid 38830282