Вишеград (угор. Visegrád) — невелике давнє місто на півночі Угорщини у вигині Дунаю, за 35 км на північ від Будапешта, навпроти міста Надьмарош. Над Вишеградом на правому березі Дунаю височіє на горі висотою 328 метрів замок XIII століття.
| Вишеград угор. Visegrád | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
| Основні дані | ||||
| Країна | Угорщина | |||
| Медьє | Пешт | |||
| Регіон | Центральна Угорщина | |||
| Засноване | 1009 | |||
| Населення | 1 832 (на 1 січня 2015 року) | |||
| Площа | 33,27 км² | |||
| Густота населення | 55,88 осіб/км² | |||
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | |||
| Поштові індекси | 2025 | |||
| Телефонний код | +36-26 | |||
| Географічні координати | 47°47′09″ пн. ш. 18°58′13″ сх. д. / 47.78583° пн. ш. 18.97028° сх. д.Координати: 47°47′09″ пн. ш. 18°58′13″ сх. д. / 47.78583° пн. ш. 18.97028° сх. д. | |||
| Місцева влада | ||||
| Вебсторінка | visegrad.hu | |||
| Мер | Félegyházi András | |||
| Мапа | ||||
| Вишеград | ||||
| Вишеград у Вікісховищі |
Місто має площу 33,27 км ² і населення 1,832 (на 1 січня 2015 року).
Етимологія Редагувати
Назва Вишеград має слов'янське походження, означає «високий град», або «верхній замок». За сучасним словацьким і чеським правописом — Vyšehrad.
З тим же ім'ям існують колишні фортеці: місто Вишеград — у Боснії і Герцеговині; місто Вишгород в Україні поряд із Києвом; містечко Вишогруд у Польщі та замок Вишеград у Празі.
Замок Вишеград називається по-угорськи Fellegvár, буквально «хмарні вежі». Німецькою місто називається Plintenburg.
Історія Редагувати
Вишеград вперше згадується в 1009 році як комітатське місто і головне місто з архієпископом.
З 1206 р. при дворі угорського короля Андрія ІІ упродовж шести років перебував майбутній король Русі Данило Романович. Після руйнівного монгольського вторгнення в Європу в 1242 році, місто було відновлено в дещо іншому місці на півдні. Король Карл I Роберт зробив Вишеград своєю королівською резиденцією, тут була столиця Угорського королівства з 1325 року.
У 1335 році Карл I Роберт проводив у Вишеграді двомісячний з'їзд з чеським королем Яном Люксембургом і польським — Казимиром III. Це мало вирішальне значення у створенні миру між трьома королівствами та забезпеченням альянсу між Польщею та Угорщиною проти австрійських Габсбургів. Інший з'їзд проходив також у 1338 році і мав значний уплив на розвиток взаємостосунків між Королівствами Руським, Польським, Угорським.
Сигізмунд, імператор Священної Римської імперії і король Угорщини та Хорватії, переніс королівську резиденцію в Буду між 1405 і 1408 роками. Угорський король Матвій Корвін використовував Вишеград як заміську резиденцію.
Вишеград утратив значення після поділу Угорського королівства, який відбувся після битви при Могачі в 1526 році.
У 1991 році провідні політичні діячі Угорщини, Чехословаччини і Польщі зустрілися тут, щоб сформувати періодичні форуми — Вишеградську групу — з навмисним натяком на зустрічі шість століть раніше.
Вишеграду були надані міські привілеї знову в 2000 році.
Пам'ятки Вишеграда Редагувати
Верхній замок Редагувати
Після монгольської навали, король Угорщини Бела IV і його дружина звели нову систему укріплень, побудовану в 1240-1250-ті роки біля зруйнованої фортеці. Першою частиною нової системи був Верхній замок на вершині високого пагорба. Замок був закладений трикутним з трьома вежами по кутах. У 14-му столітті, в той час коли Угорщиною управляла Анжуйська династія, замок став королівською резиденцією і був розширений з новою стіною укріплення і палацовими будівлями.
Близько 1400 року король Сигізмунд I Люксембург звів третю стіну з навісами, побудував і розширив замковий палац. Наприкінці 15-го століття, король Матвій Корвін відремонтував інтер'єр замкових споруд.
Верхній замок також служив для зберігання угорських королівських регалій між 14-м століттям і 1526 роком. У 1544 році Вишеград був окупований Османською імперією, і, крім короткого періоду в 1595–1605 роках, залишався в турецьких руках до 1685 року. Замок був серйозно пошкоджений турками і ніколи не використовувався після них.
Замок на даний час відкритий для громадського відвідування.
Нижній замок Редагувати
Нижній замок є частиною системи укріплень, які з'єднують Верхній замок з Дунаєм. У його центрі височіє вежа Соломона, велика, шестикутна житлова вежа, відома з XIII-го століття. У XIV-му столітті, нова завіса стіни були побудовані навколо вежі. Під час турецького набігу в 1544 південна частина башти звалилися. Реконструкція почалася тільки в 1870-тих роках і була закінчена в 1960 році.
В даний час у вежі знаходиться експозиції музею короля Матьяша (Mátyás Király Múzeum) у Вишеграді. Експозиції представляють реконструйовані готичні фонтани з Королівського палацу, ренесансну скульптуру у Вишеграді та історію Вишеграда.
Королівський палац Редагувати
Перший королівський дім у Вишеграді був побудований королем Карлом I Робертом після 1325 року. У другій половині XIV-го століття його було збільшено при синові Карла I, королі Людвіку I Великому.
В останній третині XIV-го століття король Людовик і його наступник Сигізмунд I Люксембург більшість ранніх будівель демонтували і побудували новий, розкішний палацовий комплекс, значні руїни якого добре видно сьогодні. Палацовий комплекс був закладений на квадратному фундаменті 123×123 м. З півночі до палацу прилягає сад, а з півдня — францисканський чоловічий монастир, заснований королем Сигізмундом у 1424 році. Під час правлінь Людовика I і Сигізмунда палац був офіційною резиденцією королів Угорщини приблизно до 1405—1408 років.
Між 1477 і 1484 роками Матвієм Корвіном палацовий комплекс був реконструйований у пізньому готичному стилі. Архітектурний стиль Італійського Відродження був використаний для прикраси, тут цей стиль вперше з'явився в Європі за межами Італії. Після облоги турками в 1544 році палац перетворився на руїни. Вже у 18-ому столітті він був повністю покритий землею. Його розкопки почалися в 1934 році та тривають донині.
Реконструйовану будівлю королівської резиденції відкрито для громадськості та відкрито виставку з історії палацу в реконструйованих історичних інтер'єрах.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вишеград (Угорщина) |
Примітки Редагувати
- Antal Papp: Magyarország (Hungary), Panoráma, Budapest, 1982, ISBN 963 243 241 X, p. 860, pp. 229—236
Посилання Редагувати
- Головна сторінка Вишеграда [ 26 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Street map [ 25 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (угорською)
- Aerial photography: Visegrád [ 10 листопада 2020 у Wayback Machine.] (угорською)