Вишеград (босн. Višegrad, серб. Вишеград) — місто та муніципалітет у Боснії і Герцеговині на території політичного утворення Республіка Сербська. Місто стоїть на річці Дрина, і знаходиться на шляху з Горажде і Устіпрачі в сербське місто Ужиці. Неподалік від міста знаходиться гора Варда.
| Вишеград босн. Višegrad, серб. Вишеград | |
|---|---|
| |
| | |
| Основні дані | |
| 43°46′58″ пн. ш. 19°17′28″ сх. д. / 43.78278° пн. ш. 19.29111° сх. д.Координати: 43°46′58″ пн. ш. 19°17′28″ сх. д. / 43.78278° пн. ш. 19.29111° сх. д. | |
| Країна | Боснія і Герцеговина |
| Регіон | Республіка Сербська, Істочно-Сараєво, Подриння |
| Столиця для | Вишеград (municipality of the Republika Srpska) |
| Засновано | 1407 |
| Площа | 1,91 км² |
| Населення | 5869 мешканців (2013 рік) |
| Висота НРМ | 299 м |
| Водойма | Дрина, Rzavd, Dobrun Monasteryd |
| Телефонний код | (387) 58 |
| Часовий пояс | UTC+1 |
| GeoNames | 3187681 |
| OSM | ↑2528287 ·R (Вишеград, Республіка Сербська) |
| Поштові індекси | 73240 |
| Міська влада | |
| Мер міста | Славіша Мішкович |
| Вебсайт | visegradturizam.com |
| Мапа | |
Вишеград Вишеград (Боснія і Герцеговина) | |
| | |
| | |
| Вишеград у Вікісховищі |
Після боснійської війни за Дейтонськими угодами Вишеград увійшов до складу Республіки Сербської. Зараз це місце приваблює багатьох туристів[джерело?]. У місті є футбольний клуб «Дрина Вишеград».
Чисельність населення міста за переписом 2013 року склала 5 869 осіб, громади — 11 774 чоловік (в 1991 році — 21 199 осіб).
Географія Редагувати
Вишеград знаходиться на річці Дрина, частині географічної області Подрин'є. Також є частиною історичної області Старі Влах; околиці міста історично називалися «Вишеградскі Старі Влах», етнографічного регіону, у якому населення було ближче до Ужиці (на сербському боці річки Дрина), ніж навколишніх поселень.
Історія Редагувати
Середньовіччя Редагувати
У Середньовіччі, вся область де тепер находиться Вишеград стала частиною Сербської імперії, у часи Стефана Неманя. У середині 14-го століття він був під владою сербського жупана Ніколи Алтамоновича. Тоді ці землі були зайняті боснійським королем Твртко I і ввійшло в Боснійське королівство. Під час правління сербського імператора Стефана Душана (1331—1355), жупан Прібіл обіймав цю область. Прібіл нібито заснував монастир Добрун між 1340 і 1343 роками. Сини Прібіла продовжували розбудовувати монастирський комплекс, розфарбували зовнішній притвор і скарбницю в північній стороні в 1383 році. Згідно турецьким джерелам, в 1454 році, місто було завойоване Османською імперією на чолі з Осман-паша. Вишеград залишався під владою Османської імперії, до Берлінського конгресу (1878), коли Австро-Угорщина взяла під свій контроль Боснію і Герцеговину.
Османський період Редагувати
Міст Мехмеда-паші Соколовича збудований у 1571—1577 роках за наказом великого візира Османської імперії Мехмеда-паші Соколовича (боснійського серба за походженням) на початку шляху, що сполучав Боснію зі Стамбулом (відомого як Цареградська джада або Шлях до імператорського міста). Автор проекту — видатний османський архітектор Сінан.
У 1875 році серби з району між Вишеградом і Нові-Пазар повстали і створили ополчення, яке в 1876 році воювало на Ібарі.
Визначні місця Редагувати
- Міст Мехмеда-паші Соколовича. Міст занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, про нього написано роман «Міст на Дрині» Іво Андрича , нобелівського лауреата з літератури.
- Меморіал Іво Андрича.
Визначні особи міста Редагувати
- Мехмед Баждаревич (1960) — югославський та боснійський футболіст, що грав на позиції півзахисника, футбольний тренер
- Неджат Бранкович (1962) — прем'єрміністр Федерації Боснія і Герцеговина
- Саша Станішич (1978) — німецький письменник боснійського походження
- Іво Андрич (1892—1975) — письменник, виріс у Вишеграді
Галерея Редагувати
Панорама Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Архів оригіналу за 24 січня 2014. Процитовано 6 червня 2015.
- 4. 1963. с. 16–22. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 6 червня 2015.
- Petar Vlahović (2004). . Ethnographic Museum. с. 31. ISBN 978-86-7891-031-9. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 6 червня 2015.
- Etnološki pregled: Revue d'ethnologie. 12-14. 1974. с. 83.
- Gale Stokes (1990). . Duke University Press. с. 335. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 6 червня 2015.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вишеград (Боснія і Герцеговина) |
| Це незавершена стаття з географії Боснії і Герцеговини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |