www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сінан Абульменнан оглу еддін Юсуф тур Abdülmennan oğlu Sinaneddin Yusuf відомий як тур Mimar Sinan тобто архітектор 29 т

Сінан

Абульменнан оглу Сінанеддін Юсуф (тур. Abdülmennan oğlu Sinaneddin Yusuf), відомий як тур. Mimar Sinan, тобто архітектор Сінан; 29 травня 1489, Агірна, Османська імперія — 17 липня 1588, Константинополь, Османська імперія) — османський архітектор та інженер вірменського або грецького походження.

Сінан
тур. Mimar Sinan
тур. Mimar Sinan
араб. قوجه معمار سنان آغا‎
Ймовірно Сінан (зліва) коло могили Сулеймана I, 1566
Народження 15 квітня 1489(1489-04-15)
Смерть 17 липня 1588(1588-07-17) (99 років)
Поховання
Стамбул : 

Країна  Османська імперія
Діяльність архітектор
Праця в містах Стамбул, Едірне, Ґезлев
Найважливіші споруди Сулейманіє Джамі, Мечеть Селіміє, Міст Мехмеда-паші Соколовича
Автограф
 Сінан у Вікісховищі

З 1538 і до самої смерті (майже 50 років) керував будівельними роботами султанів Сулеймана I Пишного, його сина Селіма і Мурада III. Будівничий мечетей, укріплень, мостів тощо.

Спроєктував знамениті лазні Роксолани і її мавзолей. Учень Сінана Седефкар Мехмет Ага[en] став автором проекту Блакитної мечеті в Стамбулі, інші учні проектували Старий міст в Мостарі (Боснія і Герцеговина).

Життєпис Редагувати

Народився 29 травня 1489 у вірменській або грецькій родині теслі в християнському селі Агріанос (тур. Агирнас) поблизу Кайсері (сучасний турецький іл Анталія). Згідно з версією турецького історика Б. Злуґа (B. Zlug), опублікованою у 1938 р. на основі документів з Державного архіву Туреччини, цю територію у той час населяли християни тюркського походження, нащадки тюркських воїнів-конфедератів, розселених в Анатолії візантійським урядом для захисту від набігів арабів. При народженні отримав ім'я Юсуф (Йосип) на честь свого батька. Батько був муляром і теслею, внаслідок чого Сінан в юності отримав хороші навички в цих ремеслах, і це вплинуло на його майбутню кар'єру.

Кар'єра Редагувати

У війську Редагувати

У 1512, потрапивши під девширме («податок кров'ю»), примусово рекрутований до корпусу яничарів, де був змушений прийняти іслам і змінити ім'я на Сінан (буквально «той, що йде першим»).

У той час йому було 23 роки і він не підходив для вищої школи Ендерун за віком, через що був направлений у допоміжну школу, що знаходилась при Імперському коледжі. Через три роки Сінан закінчив школу і став кваліфікованим архітектором й інженером, а вже через 6 років з моменту вступу до школи брав участь у останній військовій кампанії Селіма Першого на острові Родос, яка закінчилася з смертю султана.

Разом з корпусом яничарів нового султана Сулеймана Пишного в складі резервної кінноти брав участь у поході на Австрію, після якого Сінан був підвищений до звання капітана Султанській охорони та отримав у командування кадетський піхотний корпус, пізніше він був призначений командувачем 62-м стрілецьким корпусом, що дислокувалися в Австрії. Під час своєї служби Сінан, розстрілюючи фортеці і будівлі, як архітектор вивчав їх слабкі місця.

У 1535 він брав участь у Багдадській кампанії у званні командира королівської охорони і керував будівництвом водних укріплень на озері Ван.

У 1537 у складі султанського військового корпусу брав участь у поході в Молдавію, під час якого привернув увагу султана Сулеймана Пишного, побудувавши міст через Прут за кілька днів.

Великий архітектор Редагувати

У всіх цих компаніях Сінан зарекомендував себе здібним інженером і хорошим архітектором. У 1538, коли був узятий Каїр, султан призначає його головним придворним архітектором міста і дарує йому привілей зносу будь-яких будівель, які не відображені в головному плані міста. Після того, як в 1539 головним везіром став Челебі Луфті Паша, під командуванням якого раніше служив архітектор, Сінан був призначений головним придворним архітектором міста Стамбул. У його обов'язки входив контроль за будівництвом по всій Османській імперії, включаючи керівництво по громадському будівництву (доріг, мостів, водопроводів). За довгі 50 років перебування на посаді Сінан створив потужне відомство, з повноваженнями більшими, ніж у контролюючого його міністра. Ним же був створений центр архітекторів, в якому навчалися майбутні інженери.

За своє життя Сінан побудував близько 300 будівель — мечеті, школи, благодійні їдальні, лікарні, акведуки, мости, караван-сараї, палаци, лазні, мавзолеї і фонтани, основна частина яких була споруджена в Стамбулі. Найвідоміші будівлі — це мечеть Шехзаде, мечеть Сулейманіє і мечеть Селіма в Едірне. На його творчість величезний вплив справила архітектура Собору Святої Софії і Синану вдалося досягти своєї мрії — побудувати купол, що перевищує купол Святої Софії. Помер 7 лютого 1588, похований на цвинтарі мечеті Сулейманіє.

Згадка про вірменське походження архітектора в Туреччині ще в середині XX століття не віталася.

Творча спадщина Редагувати

Мечеть Шехзаде Редагувати

Мечеть Шехзаде

Мечеть Шехзаде (тур. Şehzade Camii) — перша із найзначиміших архітектурних споруд Мімара Сінана. Розташована в історичному районі Фатіх провінції Стамбул. Започаткована як усипальниця для померлого у 1543 році сина султана Сулеймана Пишного Шехзаде Мехмеда (тур. şehzade — принц, спадкоємець) і закінчена у 1548 році. Має два мінарети висотою у 55 метрів. Як і багато збудованих згодом Сінаном мечетей, будівля має квадратну основу, на якій розташований великий центральний купол діаметром 18,42 м, оточений чотирма напівкуполами і багатьма допоміжними куполами меншого розміру. Масивні грановані колони, що тримають купол, прорисовані дуже чітко, структура склепіння яскраво виділена поперемінно темною і світлою клинчастою кладкою арок. Тут розташовані тюрбе Шехзаде Мехмеда, а також Рустема-паші та Мустафи Дестері-паші.

Сулейманіє Джамі Редагувати

Мечеть Сулейманіє

Сулейманіє Джамі (тур. Süleymaniye Camii) у районі Вефа старої частини міста Стамбула була зведена Сінаном у 1550–1557-их роках, і на думку дослідників, є найкращою його роботою. Проект ґрунтувався на архітектурному плані храму Святої Софії у Стамбулі, шедеврі візантійської архітектури, що зробив дуже великий вплив на усю творчість Сінана, який намагався перевершити цей храм у своїх будівлях. Мечеть має 4 мінарети, масивний центральний купол заввишки 53 метри і діаметром 26,5 метрів, що перевершує на 6 метрів за висотою, але поступається за шириною куполу Софійського собору. У куполі зроблено 32 отвори, через які проникає світло, щедро освітлюючи інтер'єр мечеті й надаючи куполу ефекту легкості. Всього у будівлі 136 вікон. Сінан тут досяг найбільшого єднання декоративних і об'ємно-просторових елементів, у порівнянні з попередніми проектами. Лінії колон зі складним профілем, що несуть вітрило і купол, візуально перегукуються з багатим і подрібненим членуванням стінного оздоблення. Весь масив будови вписано у правильний трикутник. Мінарети розташовані по кутах обнесеного колонадою подвір'я: перші два мінарети знаходиться на нижчому рівні, ніж два інші, які примикають до самої будівлі.

Мечеть розташована на вершині пагорба над затокою Золотий Ріг. У дворі мечеті знаходяться усипальниці. У двох сусідніх тюрбе покоїться сам Сулейман і його улюблена дружина Роксолана. Мечеть Сулейманіє — одна з найбільших, з будь-коли збудованих в Османській імперії. Окрім храму, у ній находився великий соціальний комплекс, що включав чоти медресе, бібліотеку, обсерваторію, лікарню і медичну школу, кухні, хамам, крамниці і конюшні.

Мечеть Селіміє Редагувати

Мечеть Селіміє

Мечеть Селіміє (тур. Selimiye Camii) в Едірне, збудовану у 1569—1575 роках, сам Сінан вважав вершиною своєї творчості. Вона належить до числа видатних архітектурних досягнень ісламської культурі і вважається найгармонійнішим храмовим комплексом Туреччини. Архітектура мечеті вирізняється особливою цілісністю. Художня композиція храму полягає у ярусах, що звужуються догори і плавно переходять у купольну на півсферу діаметром 31,25 м. Уся архітектура пронизана ритмом горизонтальних і вертикальних ліній. Площина стін візуально поділена арками по горизонталі, а у кожну з них вписані яруси вікон. Виступи, що розташовані між арками і піднімаються ступінчасто вгору й завершуються вісьмома вежами з шатрами, візуально поділяють масив мечеті по вертикалі. Вежі, що гармонують з чотирма найвищими (71 м) у Туреччині мінаретами, створюють основний акцент усього навколишнього пейзажу і підкреслюють солідність масштабу споруди. Тут Сінан знайшов кардинально інше, досконаліше композиційно-просторове рішення. Мечеть являє собою в плані квадрат з великим куполом у центрі, що спирається на вісім масивних колон, між якими знаходиться широка галерея. Утворена колонами гігантська ротонда «вписана» у квадрат стін так, що весь простір зливається в одне ціле. Багате облицювання стін і несучих колон у поєднанні із яскравим освітленням надають інтер'єру живописності й торжества. Подвір'я і споруда утворюють єдине ціле. Комплекс споруд включає у собі лікарню, школу і хамам, розташовані навколо мечеті, а також медресе, хронометричну кімнату і низку крамниць. Сюди ж входить і мечеть Баязида II, у якій знаходиться музей охорони здоров'я. Сам Сінан писав, що мечеть Шех-заде біла його учнівською роботою, Сулейманіє — роботою підмайстра, а Селіміє в Едірне — роботою майстра.

Мости Редагувати

Вишеградський міст через річку Дрина

В будівництві мостів Сінан майстерно поєднував мистецтво з функціоналізмом. Найбільший з них, довжиною майже 635 метрів (2083 футів) — міст Бюйюкчекмече (в передмісті Стамбула). Пам'ятна табличка на цій споруді каже, що збудував цей міст раб Божий Юсуф із християнського села Агирнас, що поблизу із містом Кайсері в Анатолії. На інших своїх творіннях Сінан залишав такий підпис — головний архітектор його султанської вельможності.

Іншими важливими прикладами є міст Айліврі, Старий міст в Свіленграді на річці Мариці, міст Сокуллу Мехмет-паші через річку в Люлебургазі, міст Сінанлі через річку Ергене (притоку Мариці) і Вишеградський міст над річкою Дриною.

Вишеградський міст через річку Дрину, в Боснії, 1577 рік — пам'ятник середньовічного османського мистецтва. Вважається, що замовником робіт був Соколлу Мехмед-паша, уродженець Боснії, колишній великий візир Сулеймана Прекрасного. Міст складається із 11 прольотів, і 2007 року був включений ЮНЕСКО до списку пам'ятників Всесвітнього спадку.

Вшанування Редагувати

В честь Сінана назван кратер на Меркурії. Пам'ятник Сінану збудовано в Едірне, в Анкарі знаходиться скульптурний бюст Сінана. Портрет Сінана на фоні збудованої ним мечеті Селіміє був зображений на оберненій стороні банкноти 1982—1995 рокі 10000 турецьких лір.

На основі турецького законодавчого акту від 4 листопада 1981 року, 20 липня 1982 року Університету Образотворчих мистецтв[tr] в Стамбулі присвоєно ім'я Мімара Сінана.

Цікаві факти Редагувати

  • Учень Сінана, іранський архітектор Іса Хан, застосувавши настанови вчителя на індійському ґрунті, створив Тадж-Махал.
  • На одній із останніх робіт Сінана — мості у селищі Бюйюкчекмече, передмісті Стамбула — написано, що побудував його раб Божий Юсуф з християнського села Агірна, що поруч з містом Кайсері в Анатолії, хоча на інших витворах він підписувався головним архітектором його султанської величності.
  • Великий зодчий згадується у романі Павла Загребельного «Роксолана»:
Покликала великого будівничого Коджа Мімар Сінана, який уже докінчив джамію султана Селіма і тепер споруджував найбільшу з османських мечетей — Сулейманіє, дивуючи всіх величчю будівлі, а ще більше — впертою повільністю в роботі.

Сінан прибув до султанші без пишноти, в простому робочому одязі, мовби на знак жалоби по вмерлому шах-заде. Був старий, як завжди втомлений, з байдужими, мов у венеціанського художника, очима.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Авторы: Alexander Speltz, David O'Conor «Styles of ornament: exhibited in designs and arranged in historical order with descriptive text.» стр 647 Издатель Regan Publications, 1928 Стр. 215
  2. Orhan Pamuk, Maureen Freely «The black book» стр 466 Издатель Vintage International/Vintage Books, 2006 г. ISBN 1400078652, ISBN 9781400078653 p351 Sinan, Turkey’s greatest-ever architect,' was really an Armenian from Kay- seri
  3. Frederick Albert Richardson «The International quarterly»(том 5) Издатель Fox, Duffield & Company, 1902 г. p160 The marvelous mosque of Suleiman, the Ottoman Santa Sophia, is the work of the architect Sinan, of Armenian origin
  4. Richard G. Hovannisian «The Armenian People from Ancient to Modern Times» (том 2) Издатель Palgrave Macmillan, 2004
  5. Clark University (Worcester, Mass.)"The Journal of international relations" том 7 Издатель Clark University, 1917 г. p458 Armenian architect, Sinan, who designed and built the famous Mosque of Adrianople, and the Mosque of Suley- man in Constantinople.
  6. ↑ Herbert Joseph Muller: «The loom of history» стр 495 Издатель New American Library, 1961 г. p439 Sinan, the greatest of Ottoman architects, seems to have been an Armenian —though it is almost a criminal offense in Turkey today to mention this probability
  7. John Gloag «Enjoying architecture‎» стр96 Издатель Oriel Press, 1965 г. p32 the Magnificent, designed by Sinan, an Armenian architect, and built in five years
  8. John Gloag «Architecture» стр197 Издатель Cassell, 1963 p85 the great mosque of suleyman the Magnificent was designed by Sinan, an Armenian architect, and built from 1550 to 1555, with a central dome 86 feet in diameter and 156 feet high
  9. Cecil Stewar «Serbian legacy» стр135 Издатель G. Allen and Unwin, 1959 г. p98 But only one architect is remembered — Mirmar Sinan, the Armenian, who was a contemporary of Michelangelo and whose greatest work was the Suleiman Mosque at Constantinople. He was also the architect of the Begova Mosque at Sarajevo
  10. Kouymjian, Dickran. «Armenia from the Fall of the Cilician Kingdom (1375) to the Forced Emigration under Shah Abbas (1604)» in The Armenian People From Ancient to Modern Times, Volume II: Foreign Dominion to Statehood: The Fifteenth Century to the Twentieth Century. Richard G. Hovannisian (ed.). New York: Palgrave Macillan, 1997, p. 13. ISBN 0-312-10168-6.
  11. Sir Thomas Graham Jackson «Byzantine and Romanesque architecture» (том 1) Издатель University press, 1913 p143 They are many of them designed by Sinan, who is said to have been an Armenian
  12. H. Arthur Klein, Mina C. Klein «Great structures of the world» стр288 Издатель World Pub. Co.1968 г. p135 During 1550—1555, an Armenian architect named Sinan built for Soliman I, known also as Suleiman the Magnificent, a splended mosque..
  13. . Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 2 травня 2011. 
  14. «Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland» Издатель Cambridge University Press for the Royal Asiatic Society, 1937 p112. Thus, Mi'mar Sinan being an Armenian, it follows that the architect of the temple of Selim in Constantinople and Selim's mosque in Adrianople was an …
  15. Richard Fletcher. The Cross and the Crescent стр 182 Издатель Allen Lane, 2003 г. ISBN 0713996862, ISBN 9780713996869 p138 «…the Magnificent was Sinan the Old — he lived to be about ninety — an Armenian from Anatolia»
  16. Sacheverell Sitwell, John Farleigh. «Old fashioned flowers» стр 193 издатель Country life limited, 1939г p74 The architect Sinan, perhaps of Armenian descent, raised mosques and other buildings all over the Turkish Empire
  17. Турецкий журналист утверждает, что армяне Османской империи являлись «гордостью государства»[недоступне посилання з липня 2019]
  18. Архів оригіналу за 10 серпня 2009. Процитовано 2 травня 2011. 
  19. Zaryan, A. «Սինան» (Sinan). Soviet Armenian Encyclopedia. vol. x. Yerevan, Armenian SSR: Armenian Academy of Sciences, 1984, pp. 385—386.
  20. . Armenian Reporter. 24 лютого 2001. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 3 лютого 2007. 
  21. . Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 2 травня 2011. 
  22. Byzantium and the Magyars, Gyula Moravcsik, Samuel R. Rosenbaum p. 28
  23. Talbot Hamlin, Architecture Through the Ages, University of Michigan, p 208
  24. Goodwin Godfrey A History of Ottoman Architecture/ - Thames & Hudson Ltd., London, reprinted 2003/ - ISBN 0-500-27429-0
  25. . Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 14 квітня 2017. 
  26. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/545603/Sinan [ 5 травня 2015 у Wayback Machine.] Mimar Koca Sinan («Great Architect Sinan»)
  27. Стамбул: Архитектурный ансамбль Сулеймание[недоступне посилання з травня 2019] на сайті «Искусство ислама» (рос.)
  28. Миллер Ю. Искусство Турции. — М.-Л.: Искусство, 1965. — С. 32 — 33
  29. . Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017. 
  30. http://reports.travel.ru/letters/92786.html [ 3 лютого 2013 у Wayback Machine.] Турция: великое открытие древних цивилизаций
  31. Роксолана - Павло Загребельний[недоступне посилання](укр.)

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Сінан
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сінан
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Abulmennan oglu Sinaneddin Yusuf tur Abdulmennan oglu Sinaneddin Yusuf vidomij yak tur Mimar Sinan tobto arhitektor Sinan 29 travnya 1489 Agirna Osmanska imperiya 17 lipnya 1588 Konstantinopol Osmanska imperiya osmanskij arhitektor ta inzhener virmenskogo abo greckogo pohodzhennya Sinantur Mimar Sinantur Mimar Sinan arab قوجه معمار سنان آغا Jmovirno Sinan zliva kolo mogili Sulejmana I 1566Narodzhennya 15 kvitnya 1489 1489 04 15 Agirna Osmanska imperiyaSmert 17 lipnya 1588 1588 07 17 99 rokiv Stambul Osmanska imperiyaPohovannya Stambul Krayina Osmanska imperiyaDiyalnist arhitektorPracya v mistah Stambul Edirne GezlevNajvazhlivishi sporudi Sulejmaniye Dzhami Mechet Selimiye Mist Mehmeda pashi SokolovichaAvtograf Sinan u VikishovishiZ 1538 i do samoyi smerti majzhe 50 rokiv keruvav budivelnimi robotami sultaniv Sulejmana I Pishnogo jogo sina Selima i Murada III Budivnichij mechetej ukriplen mostiv tosho Sproyektuvav znameniti lazni Roksolani i yiyi mavzolej Uchen Sinana Sedefkar Mehmet Aga en stav avtorom proektu Blakitnoyi mecheti v Stambuli inshi uchni proektuvali Starij mist v Mostari Bosniya i Gercegovina Zmist 1 Zhittyepis 2 Kar yera 2 1 U vijsku 2 2 Velikij arhitektor 3 Tvorcha spadshina 3 1 Mechet Shehzade 3 2 Sulejmaniye Dzhami 3 3 Mechet Selimiye 3 4 Mosti 4 Vshanuvannya 5 Cikavi fakti 6 Galereya 7 Div takozh 8 Primitki 9 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 29 travnya 1489 u virmenskij 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 abo greckij 22 23 rodini tesli v hristiyanskomu seli Agrianos tur Agirnas poblizu Kajseri suchasnij tureckij il Antaliya Zgidno z versiyeyu tureckogo istorika B Zluga B Zlug opublikovanoyu u 1938 r na osnovi dokumentiv z Derzhavnogo arhivu Turechchini cyu teritoriyu u toj chas naselyali hristiyani tyurkskogo pohodzhennya nashadki tyurkskih voyiniv konfederativ rozselenih v Anatoliyi vizantijskim uryadom dlya zahistu vid nabigiv arabiv Pri narodzhenni otrimav im ya Yusuf Josip na chest svogo batka Batko buv mulyarom i tesleyu vnaslidok chogo Sinan v yunosti otrimav horoshi navichki v cih remeslah i ce vplinulo na jogo majbutnyu kar yeru Kar yera RedaguvatiU vijsku Redaguvati U 1512 potrapivshi pid devshirme podatok krov yu primusovo rekrutovanij do korpusu yanichariv de buv zmushenij prijnyati islam i zminiti im ya na Sinan bukvalno toj sho jde pershim U toj chas jomu bulo 23 roki i vin ne pidhodiv dlya vishoyi shkoli Enderun za vikom cherez sho buv napravlenij u dopomizhnu shkolu sho znahodilas pri Imperskomu koledzhi Cherez tri roki Sinan zakinchiv shkolu i stav kvalifikovanim arhitektorom j inzhenerom a vzhe cherez 6 rokiv z momentu vstupu do shkoli brav uchast u ostannij vijskovij kampaniyi Selima Pershogo na ostrovi Rodos yaka zakinchilasya z smertyu sultana Razom z korpusom yanichariv novogo sultana Sulejmana Pishnogo v skladi rezervnoyi kinnoti brav uchast u pohodi na Avstriyu pislya yakogo Sinan buv pidvishenij do zvannya kapitana Sultanskij ohoroni ta otrimav u komanduvannya kadetskij pihotnij korpus piznishe vin buv priznachenij komanduvachem 62 m strileckim korpusom sho dislokuvalisya v Avstriyi 24 Pid chas svoyeyi sluzhbi Sinan rozstrilyuyuchi forteci i budivli yak arhitektor vivchav yih slabki miscya U 1535 vin brav uchast u Bagdadskij kampaniyi u zvanni komandira korolivskoyi ohoroni i keruvav budivnictvom vodnih ukriplen na ozeri Van U 1537 u skladi sultanskogo vijskovogo korpusu brav uchast u pohodi v Moldaviyu pid chas yakogo privernuv uvagu sultana Sulejmana Pishnogo pobuduvavshi mist cherez Prut za kilka dniv 25 Velikij arhitektor Redaguvati U vsih cih kompaniyah Sinan zarekomenduvav sebe zdibnim inzhenerom i horoshim arhitektorom U 1538 koli buv uzyatij Kayir sultan priznachaye jogo golovnim pridvornim arhitektorom mista i daruye jomu privilej znosu bud yakih budivel yaki ne vidobrazheni v golovnomu plani mista Pislya togo yak v 1539 golovnim vezirom stav Chelebi Lufti Pasha pid komanduvannyam yakogo ranishe sluzhiv arhitektor Sinan buv priznachenij golovnim pridvornim arhitektorom mista Stambul U jogo obov yazki vhodiv kontrol za budivnictvom po vsij Osmanskij imperiyi vklyuchayuchi kerivnictvo po gromadskomu budivnictvu dorig mostiv vodoprovodiv Za dovgi 50 rokiv perebuvannya na posadi Sinan stvoriv potuzhne vidomstvo z povnovazhennyami bilshimi nizh u kontrolyuyuchogo jogo ministra Nim zhe buv stvorenij centr arhitektoriv v yakomu navchalisya majbutni inzheneri Za svoye zhittya Sinan pobuduvav blizko 300 budivel mecheti shkoli blagodijni yidalni likarni akveduki mosti karavan sarayi palaci lazni mavzoleyi i fontani osnovna chastina yakih bula sporudzhena v Stambuli Najvidomishi budivli ce mechet Shehzade mechet Sulejmaniye i mechet Selima v Edirne Na jogo tvorchist velicheznij vpliv spravila arhitektura Soboru Svyatoyi Sofiyi i Sinanu vdalosya dosyagti svoyeyi mriyi pobuduvati kupol sho perevishuye kupol Svyatoyi Sofiyi Pomer 7 lyutogo 1588 pohovanij na cvintari mecheti Sulejmaniye Zgadka pro virmenske pohodzhennya arhitektora v Turechchini she v seredini XX stolittya ne vitalasya 6 Tvorcha spadshina RedaguvatiMechet Shehzade Redaguvati nbsp Mechet ShehzadeMechet Shehzade tur Sehzade Camii persha iz najznachimishih arhitekturnih sporud Mimara Sinana Roztashovana v istorichnomu rajoni Fatih provinciyi Stambul Zapochatkovana yak usipalnicya dlya pomerlogo u 1543 roci sina sultana Sulejmana Pishnogo Shehzade Mehmeda tur sehzade princ spadkoyemec i zakinchena u 1548 roci Maye dva minareti visotoyu u 55 metriv Yak i bagato zbudovanih zgodom Sinanom mechetej budivlya maye kvadratnu osnovu na yakij roztashovanij velikij centralnij kupol diametrom 18 42 m otochenij chotirma napivkupolami i bagatma dopomizhnimi kupolami menshogo rozmiru Masivni granovani koloni sho trimayut kupol prorisovani duzhe chitko struktura sklepinnya yaskravo vidilena popereminno temnoyu i svitloyu klinchastoyu kladkoyu arok Tut roztashovani tyurbe Shehzade Mehmeda a takozh Rustema pashi ta Mustafi Desteri pashi Sulejmaniye Dzhami Redaguvati nbsp Mechet SulejmaniyeDokladnishe Sulejmaniye DzhamiSulejmaniye Dzhami tur Suleymaniye Camii u rajoni Vefa staroyi chastini mista Stambula bula zvedena Sinanom u 1550 1557 ih rokah i na dumku doslidnikiv ye najkrashoyu jogo robotoyu Proekt gruntuvavsya na arhitekturnomu plani hramu Svyatoyi Sofiyi u Stambuli shedevri vizantijskoyi arhitekturi sho zrobiv duzhe velikij vpliv na usyu tvorchist Sinana yakij namagavsya perevershiti cej hram u svoyih budivlyah 26 Mechet maye 4 minareti masivnij centralnij kupol zavvishki 53 metri i diametrom 26 5 metriv sho perevershuye na 6 metriv za visotoyu ale postupayetsya za shirinoyu kupolu Sofijskogo soboru U kupoli zrobleno 32 otvori cherez yaki pronikaye svitlo shedro osvitlyuyuchi inter yer mecheti j nadayuchi kupolu efektu legkosti Vsogo u budivli 136 vikon Sinan tut dosyag najbilshogo yednannya dekorativnih i ob yemno prostorovih elementiv u porivnyanni z poperednimi proektami Liniyi kolon zi skladnim profilem sho nesut vitrilo i kupol vizualno peregukuyutsya z bagatim i podribnenim chlenuvannyam stinnogo ozdoblennya Ves masiv budovi vpisano u pravilnij trikutnik Minareti roztashovani po kutah obnesenogo kolonadoyu podvir ya pershi dva minareti znahoditsya na nizhchomu rivni nizh dva inshi yaki primikayut do samoyi budivli Mechet roztashovana na vershini pagorba nad zatokoyu Zolotij Rig U dvori mecheti znahodyatsya usipalnici U dvoh susidnih tyurbe pokoyitsya sam Sulejman i jogo ulyublena druzhina Roksolana Mechet Sulejmaniye odna z najbilshih z bud koli zbudovanih v Osmanskij imperiyi Okrim hramu u nij nahodivsya velikij socialnij kompleks sho vklyuchav choti medrese biblioteku observatoriyu likarnyu i medichnu shkolu kuhni hamam kramnici i konyushni 27 Mechet Selimiye Redaguvati nbsp Mechet SelimiyeDokladnishe Mechet SelimiyeMechet Selimiye tur Selimiye Camii v Edirne zbudovanu u 1569 1575 rokah sam Sinan vvazhav vershinoyu svoyeyi tvorchosti Vona nalezhit do chisla vidatnih arhitekturnih dosyagnen islamskoyi kulturi i vvazhayetsya najgarmonijnishim hramovim kompleksom Turechchini Arhitektura mecheti viriznyayetsya osoblivoyu cilisnistyu Hudozhnya kompoziciya hramu polyagaye u yarusah sho zvuzhuyutsya dogori i plavno perehodyat u kupolnu na pivsferu diametrom 31 25 m Usya arhitektura pronizana ritmom gorizontalnih i vertikalnih linij Ploshina stin vizualno podilena arkami po gorizontali a u kozhnu z nih vpisani yarusi vikon Vistupi sho roztashovani mizh arkami i pidnimayutsya stupinchasto vgoru j zavershuyutsya vismoma vezhami z shatrami vizualno podilyayut masiv mecheti po vertikali Vezhi sho garmonuyut z chotirma najvishimi 71 m u Turechchini minaretami stvoryuyut osnovnij akcent usogo navkolishnogo pejzazhu i pidkreslyuyut solidnist masshtabu sporudi Tut Sinan znajshov kardinalno inshe doskonalishe kompozicijno prostorove rishennya Mechet yavlyaye soboyu v plani kvadrat z velikim kupolom u centri sho spirayetsya na visim masivnih kolon mizh yakimi znahoditsya shiroka galereya Utvorena kolonami gigantska rotonda vpisana u kvadrat stin tak sho ves prostir zlivayetsya v odne cile 28 Bagate oblicyuvannya stin i nesuchih kolon u poyednanni iz yaskravim osvitlennyam nadayut inter yeru zhivopisnosti j torzhestva Podvir ya i sporuda utvoryuyut yedine cile Kompleks sporud vklyuchaye u sobi likarnyu shkolu i hamam roztashovani navkolo mecheti a takozh medrese hronometrichnu kimnatu i nizku kramnic Syudi zh vhodit i mechet Bayazida II u yakij znahoditsya muzej ohoroni zdorov ya Sam Sinan pisav sho mechet Sheh zade bila jogo uchnivskoyu robotoyu Sulejmaniye robotoyu pidmajstra a Selimiye v Edirne robotoyu majstra 29 Mosti Redaguvati nbsp Vishegradskij mist cherez richku DrinaV budivnictvi mostiv Sinan majsterno poyednuvav mistectvo z funkcionalizmom Najbilshij z nih dovzhinoyu majzhe 635 metriv 2083 futiv mist Byujyukchekmeche v peredmisti Stambula Pam yatna tablichka na cij sporudi kazhe sho zbuduvav cej mist rab Bozhij Yusuf iz hristiyanskogo sela Agirnas sho poblizu iz mistom Kajseri v Anatoliyi Na inshih svoyih tvorinnyah Sinan zalishav takij pidpis golovnij arhitektor jogo sultanskoyi velmozhnosti 30 Inshimi vazhlivimi prikladami ye mist Ajlivri Starij mist v Svilengradi na richci Marici mist Sokullu Mehmet pashi cherez richku v Lyuleburgazi mist Sinanli cherez richku Ergene pritoku Marici i Vishegradskij mist nad richkoyu Drinoyu Vishegradskij mist cherez richku Drinu v Bosniyi 1577 rik pam yatnik serednovichnogo osmanskogo mistectva Vvazhayetsya sho zamovnikom robit buv Sokollu Mehmed pasha urodzhenec Bosniyi kolishnij velikij vizir Sulejmana Prekrasnogo Mist skladayetsya iz 11 prolotiv i 2007 roku buv vklyuchenij YuNESKO do spisku pam yatnikiv Vsesvitnogo spadku Vshanuvannya RedaguvatiV chest Sinana nazvan krater na Merkuriyi Pam yatnik Sinanu zbudovano v Edirne v Ankari znahoditsya skulpturnij byust Sinana Portret Sinana na foni zbudovanoyi nim mecheti Selimiye buv zobrazhenij na obernenij storoni banknoti 1982 1995 roki 10000 tureckih lir Na osnovi tureckogo zakonodavchogo aktu vid 4 listopada 1981 roku 20 lipnya 1982 roku Universitetu Obrazotvorchih mistectv tr v Stambuli prisvoyeno im ya Mimara Sinana Cikavi fakti RedaguvatiUchen Sinana iranskij arhitektor Isa Han zastosuvavshi nastanovi vchitelya na indijskomu grunti stvoriv Tadzh Mahal Na odnij iz ostannih robit Sinana mosti u selishi Byujyukchekmeche peredmisti Stambula napisano sho pobuduvav jogo rab Bozhij Yusuf z hristiyanskogo sela Agirna sho poruch z mistom Kajseri v Anatoliyi hocha na inshih vitvorah vin pidpisuvavsya golovnim arhitektorom jogo sultanskoyi velichnosti Velikij zodchij zgaduyetsya u romani Pavla Zagrebelnogo Roksolana nbsp Poklikala velikogo budivnichogo Kodzha Mimar Sinana yakij uzhe dokinchiv dzhamiyu sultana Selima i teper sporudzhuvav najbilshu z osmanskih mechetej Sulejmaniye divuyuchi vsih velichchyu budivli a she bilshe vpertoyu povilnistyu v roboti Sinan pribuv do sultanshi bez pishnoti v prostomu robochomu odyazi movbi na znak zhalobi po vmerlomu shah zade Buv starij yak zavzhdi vtomlenij z bajduzhimi mov u venecianskogo hudozhnika ochima 31 nbsp Galereya Redaguvati nbsp Centralnij vhid do Universitetu Obrazotvorchih mistectv Mimara Sinana nbsp Dvorik zi skulpturami Universitetu Mimara Sinana nbsp Nadpis pered vhodom do Muzeyu Universitetu Mimara Sinana nbsp Afisha hudozhnoyi vistavki v Muzeyi Universitetu Mimara Sinana nbsp Mavzolej Mimara Sinana nbsp Pam yatnik Mimaru Sinanu v Edirne nbsp Bronzovij byust Mimara Sinana v medrese Kaferaga v Stambuli nbsp Byust Mimara Sinana v Ankari nbsp Mimar Sinan i jogo shedevr mechet Selimiye na obernenij storoni banknoti 10 000 tureckih lir nbsp Mechet Sulejmaniye zliva poperedu mechet Rustam Pasha nbsp Mechet Sulejmaniye vnutrishnij viglyad nbsp Tyurbe Sinana nbsp Mechet Selimiye pobudovana Sinanom v 1575 Edirne Turechchina nbsp Kupol mecheti Selima nbsp Mechet Mihrimah Sultan nbsp Prava stina galereyi mecheti Rustam Pasha nbsp Hammam Haseki Hurrem nbsp Mechet Shehzade nbsp Vid na mechet u Stambuli nbsp Mechet Sokullu Mehmeda pashi nbsp Mechet Dzhuma Dzhami Yevpatoriya Ukrayina nbsp Mechet Banya Bashi Sofiya BolgariyaDiv takozh RedaguvatiDzhuma Dzhami Benderska fortecya Mechet Banya BashiPrimitki Redaguvati Avtory Alexander Speltz David O Conor Styles of ornament exhibited in designs and arranged in historical order with descriptive text str 647 Izdatel Regan Publications 1928 Str 215 Orhan Pamuk Maureen Freely The black book str 466 Izdatel Vintage International Vintage Books 2006 g ISBN 1400078652 ISBN 9781400078653 p351 Sinan Turkey s greatest ever architect was really an Armenian from Kay seri Frederick Albert Richardson The International quarterly tom 5 Izdatel Fox Duffield amp Company 1902 g p160 The marvelous mosque of Suleiman the Ottoman Santa Sophia is the work of the architect Sinan of Armenian origin Richard G Hovannisian The Armenian People from Ancient to Modern Times tom 2 Izdatel Palgrave Macmillan 2004 Clark University Worcester Mass The Journal of international relations tom 7 Izdatel Clark University 1917 g p458 Armenian architect Sinan who designed and built the famous Mosque of Adrianople and the Mosque of Suley man in Constantinople a b Herbert Joseph Muller The loom of history str 495 Izdatel New American Library 1961 g p439 Sinan the greatest of Ottoman architects seems to have been an Armenian though it is almost a criminal offense in Turkey today to mention this probability John Gloag Enjoying architecture str96 Izdatel Oriel Press 1965 g p32 the Magnificent designed by Sinan an Armenian architect and built in five years John Gloag Architecture str197 Izdatel Cassell 1963 p85 the great mosque of suleyman the Magnificent was designed by Sinan an Armenian architect and built from 1550 to 1555 with a central dome 86 feet in diameter and 156 feet high Cecil Stewar Serbian legacy str135 Izdatel G Allen and Unwin 1959 g p98 But only one architect is remembered Mirmar Sinan the Armenian who was a contemporary of Michelangelo and whose greatest work was the Suleiman Mosque at Constantinople He was also the architect of the Begova Mosque at Sarajevo Kouymjian Dickran Armenia from the Fall of the Cilician Kingdom 1375 to the Forced Emigration under Shah Abbas 1604 in The Armenian People From Ancient to Modern Times Volume II Foreign Dominion to Statehood The Fifteenth Century to the Twentieth Century Richard G Hovannisian ed New York Palgrave Macillan 1997 p 13 ISBN 0 312 10168 6 Sir Thomas Graham Jackson Byzantine and Romanesque architecture tom 1 Izdatel University press 1913 p143 They are many of them designed by Sinan who is said to have been an Armenian H Arthur Klein Mina C Klein Great structures of the world str288 Izdatel World Pub Co 1968 g p135 During 1550 1555 an Armenian architect named Sinan built for Soliman I known also as Suleiman the Magnificent a splended mosque Bruce Allsopp A modern theory of architecture str 102 Izdatel Routledge 1981 g ISBN 071000950X ISBN 9780710009500 p73 What was begun under Constantine and achieved under Justinian in Hagia Sophia reached its ultimate fulfilment in the work of the Armenian janissary under the Turkish Sultanate Sinan the Great 1489 1588 Arhiv originalu za 10 serpnya 2014 Procitovano 2 travnya 2011 Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland Izdatel Cambridge University Press for the Royal Asiatic Society 1937 p112 Thus Mi mar Sinan being an Armenian it follows that the architect of the temple of Selim in Constantinople and Selim s mosque in Adrianople was an Richard Fletcher The Cross and the Crescent str 182 Izdatel Allen Lane 2003 g ISBN 0713996862 ISBN 9780713996869 p138 the Magnificent was Sinan the Old he lived to be about ninety an Armenian from Anatolia Sacheverell Sitwell John Farleigh Old fashioned flowers str 193 izdatel Country life limited 1939g p74 The architect Sinan perhaps of Armenian descent raised mosques and other buildings all over the Turkish Empire Tureckij zhurnalist utverzhdaet chto armyane Osmanskoj imperii yavlyalis gordostyu gosudarstva nedostupne posilannya z lipnya 2019 Radio Svoboda Mehmet Ali Birand Chtoby dokazat chto znamenityj arhitektor Sinan kotoryj postroil mechet sultana Selima ne armyanin v 60 h godah proshlogo veka uchyonye dazhe raskopali ego mogilu Oni pytalis dokazat po kostyam cherepa chto on byl turkom Ostanki Sinana byli pereneseny v Muzej sokrovish Anatolii potom ischezli Arhiv originalu za 10 serpnya 2009 Procitovano 2 travnya 2011 Zaryan A Սինան Sinan Soviet Armenian Encyclopedia vol x Yerevan Armenian SSR Armenian Academy of Sciences 1984 pp 385 386 Will Sinan s Armenian Origin Finally Be Publicly Acknowledged Armenian Reporter 24 lyutogo 2001 Arhiv originalu za 8 serpnya 2014 Procitovano 3 lyutogo 2007 T Byram Karasu Of God and Madness A Historical Novel str 243 Izdatel Rowman amp Littlefield 2007 g ISBN 0742559750 ISBN 9780742559752 Arhiv originalu za 10 serpnya 2014 Procitovano 2 travnya 2011 Byzantium and the Magyars Gyula Moravcsik Samuel R Rosenbaum p 28 Talbot Hamlin Architecture Through the Ages University of Michigan p 208 Goodwin Godfrey A History of Ottoman Architecture Thames amp Hudson Ltd London reprinted 2003 ISBN 0 500 27429 0 Sinan in Dictionary of Islamic Architecture Arhiv originalu za 4 chervnya 2011 Procitovano 14 kvitnya 2017 http www britannica com EBchecked topic 545603 Sinan Arhivovano 5 travnya 2015 u Wayback Machine Mimar Koca Sinan Great Architect Sinan Stambul Arhitekturnyj ansambl Sulejmanie nedostupne posilannya z travnya 2019 na sajti Iskusstvo islama ros Miller Yu Iskusstvo Turcii M L Iskusstvo 1965 S 32 33 Vejmarn B Iskusstvo Turcii Arhiv originalu za 14 kvitnya 2017 Procitovano 14 kvitnya 2017 http reports travel ru letters 92786 html Arhivovano 3 lyutogo 2013 u Wayback Machine Turciya velikoe otkrytie drevnih civilizacij Roksolana Pavlo Zagrebelnij nedostupne posilannya ukr Posilannya RedaguvatiSinan Hodzha Mimar Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 nbsp Portal Mistectvo Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro SinanVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SinanYevpatoriya na sajti ukrain travel Yevpatoriya Mechet Dzhuma Dzhami Arhivovano 25 lyutogo 2010 u Wayback Machine Mechet Sulejmaniye Stambul Arhivovano 16 kvitnya 2017 u Wayback Machine na sajti Allbooking com ua Edirne Selimiye Mosque Arhivovano 29 zhovtnya 2020 u Wayback Machine na theottomans org angl Misto na semi pagorbah abo Aborigenom po Stambulu Kam yana pisnya Sinana Arhivovano 17 bereznya 2010 u Wayback Machine Sinan Mosques in Istanbul angl Mimar Sinan Master Builder of the 16th Century Ottoman Mosque Arhivovano 19 veresnya 2008 u Wayback Machine Washington State University School of Architecture Archive Slide Library na sajti H62 ART GALLERY angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sinan amp oldid 40704724