Боснія і Герцеговина — країна Південно-Східної Європи на Балканському півострові. Країна має вихід до узбережжя Адріатичного моря. Межує з слов'янськими країнами: Хорватією, Сербією, Чорногорією. Площа країни становить 51 197 км².
Назва Редагувати
Назва країни Боснія і Герцеговина (босн. Bosna i Hercegovina; серб. Босна и Херцеговина; хорв. Bosna i Hercegovina) складається з двох топонімів окремих територій: великої північної частини Боснія й меншої південної Герцеговини.
Назва Боснія вперше згадується в політико-географічному трактаті Костянтина Багрянородного «Про управління імперією» (між 948 і 952 роками н. е.), в якому описується «маленька країна Bosona (Βοσώνα)». Імовірно, північна частина сучасної країни названа на честь річки Босна. Філолог Антон Мейер припускає, що гідронім має індоєвропейське коріння *bos або *bogh, що означає річка, що біжить. Інші теорії виводять назву країни від лат. Bosina — кордон, або від слов'янського коріння.
З походженням назви Герцеговина пов'язують історичні події у 1440-х роках в Захумле (гора Хум поблизу Блага). Ці землі були приєднані до Боснії, якою керував верховний воєвода Стефан Вукчич Косач. У документі, надісланому імператору Фредеріку IV 1448 року, він підписався як «Герцог Святого Сави, Володар Захумле і Примор'я, Великий князь Боснії». Відтак регіон став називатись як Герцеговина, тобто герцогство. Згодом територія увійшла до складу Османської імперії як санджак Герцеговина у складі Боснійського еялету. Короткий час у 1830-х роках існувала як окремий, напівсамостійний еялет Герцеговина. У 1850-х роках після смерті його правителя, візира Алі-паши Різванбеговича два еялети були об'єднані в єдину країну.
Розташування Редагувати
Боснія і Герцеговина на півдні, заході й сході межує з Хорватією (932 км), на сході — з Сербією (357км), на південному сході — з Чорногорією (249 км).
Крайні пункти Редагувати
Пн: громада Козарська-Дубиця (45°16´пн.ш.,16°55´сх.д.).
Пд: громада Требинє (42°33´пн.ш.,18°32´сх.д.).
Зх: село Бугар (44°49´пн.ш.,15°44´сх.д.). Сх: громада Братунац (44°03´ пн.ш. , 19°37´ сх.д.).
Геологія Редагувати
Боснія і Герцеговина розташована в межах Альпійсько-Гімалайського рухомого пояса. Рельєф країни утворився під час альпійської складчастості і продовжує утворюватись під дією сучасних ендогенних тектонічних рухів. Це пояснює високу сейсмічність Динарського нагір'я. 27 жовтня 1969 року катастрофічний землетрус повністю зруйнував місто Баня-Лука.
Корисні копалини Редагувати
Надра Боснії і Герцеговини багаті бокситами, міддю, свинцем, цинком, хромом, кобальтом, марганцем, лігніту, бурим вугіллям, залізними, ртутними рудами, кам'яною сіллю. Також серед корисних копалин варто відзначити глину, гіпс, пісок.
Рельєф Редагувати
Майже вся територія Боснії і Герцеговини, за винятком півночі лежить в межах Динарського нагір'я, сильно розчленовані хребти якого тягнуться паралельно з північного заходу на південний схід. Між хребтами витягнуті міжгірські улоговини, в яких розташована більшість населених пунктів країни. Висота хребтів знижується від центру до кордону з Хорватією на півночі і півдні. Найвища вершина країни — гора Магліч (2386 м). У горах, складених вапняковими товщами, поширені карстові форми рельєфу (карстові печери, підземні річки, карри), а в міжгірських улоговинах — обширні карстові поля (найбільше Лівансько-Поле, площею 405 км²). На півночі, в долині річки Сава лежить південна частина Середньодунайської низовини.
Гори Редагувати
Гора Магліч | Гора Яхоріна | Гора Белашниця | Гора Ігман | Гора Волуяк |
Узбережжя Редагувати
Боснія і Герцеговина має невеликий вихід до Адріатичного моря на півдні Динарського нагір'я, в районі міста Неум (прибережні води належать Хорватії).
Клімат Редагувати
На більшій частині території Боснії і Герцеговини клімат помірно-континентальний з теплим літом і помірно прохолодною зимою. На південному заході країни клімат субтропічний середземноморський, з сухим жарким літом і теплою вологою зимою. В континентальній частині опади випадають рівномірно протягом року (800–100 мм на рівнинах і 1500–1800 мм в горах), в приадріатичній частини за рік випадає 1600 мм опадів з максимумом у листопаді-грудні.
Гідрографія Редагувати
Річки Редагувати
Річки республіки течуть до Дунаю (75%) і Адріатичного моря (25%). На північ течуть річки Уна, Врбас, Босна, Дрина, що впадають в Саву. Річка Неретва впадає в Адріатичне море. На гірських річках, що володіють великим гідроенергетичним потенціалом, побудовано близько 30 ГЕС.
Озера Редагувати
Ґрунтові води Редагувати
Ґрунти Редагувати
Рослинність Редагувати
Ліси займають близько половини території країни (в основному в горах). Сільськогосподарські угіддя витіснили ліси з рівнин. У нижньому поясі гір на північних схилах ростуть широколистяні ліси, вище 900 м вони змінюються ялицево-смерековими лісами, а вище 1700 м — сосновим криволіссям і субальпійськими луками. Південно-західні схили зайняті вічнозеленою середземноморською рослинністю.
Тваринний світ Редагувати
Стихійні лиха та екологічні проблеми Редагувати
Охорона природи Редагувати
Див. також Редагувати
Фізико-географічне районування Редагувати
Примітки Редагувати
- (босн.) Imamović Mustafa. Historija Bošnjaka. — Sarajevo: BZK Preporod, 1996.
- (англ.) Malcolm Noel. Bosnia A Short History. — New York University Press, 1994.
Література Редагувати
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Боснії і Герцеговини |