Георгій Андрійович Бакла́нов (справжні ім'я і прізвище — Альфонс-Георг Баккіс; нар. 4 січня 1881, Рига — пом. 6 грудня 1938, Базель) — російський оперний співак (баритон) латвійського походження.
| Бакланов Георгій Андрійович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 23 грудня 1880 (4 січня 1881) |
| Місце народження | Рига, Російська імперія |
| Дата смерті | 6 грудня 1938 (57 років) |
| Місце смерті | Базель, Швейцарія |
| Громадянство | Російська імперія |
| Професії | оперний співак |
| Освіта | Санкт-Петербурзький державний університет |
| Вчителі | Прянишников Іполит Петрович і Вітторіо Ванцоd |
| Співацький голос | баритон |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | опера |
| Файли у Вікісховищі |
Біографія ред.
Народився 23 грудня 1880 [4 січня 1881] року у місті Ризі (тепер Латвія). В дитинстві осиротів і виховувався в Києві у родичів матері. Навчався на юридичному факультеті Університету святого Володимира у Києві. У 1901 році перевівся до Санкт-Петербурзького університу, освіту в якому не закінчив. Співу почав навчатися у професора Київського музичного училища Мартіна Петца, впродовж 1901–1904 років брав уроки у Іполита Прянишникова у Санкт-Петербурзі, впродовж 1902–1904 років років удосконалював майстерність в Італії у диригента театру «Ла Скала» Вітторіо Ванзо.
У 1903 році дебютував на оперній сцені в Києві (партія Амонасро — «Аїда» Джузеппе Верді). В цьому ж році співав в Оперному театрі Сергія Зиміна у Москві. Протягом 1905–1909 років — соліст Большого театру. Вперше виконав в ньому партії Барона і Малатести («Скупий лицар» і «Франческа да Ріміні» Сергія Рахманінова).
У 1909 році виїхав до США, співав в операх Бостона, Чикаґо, Нью-Йорка. У 1910 році співав у Віденській придворній опері. Впродовж 1911–1914 років — соліст Бостонської опери, впродовж 1915–1930 (за іншими даними 1917–1926) років — Чиказької міської опери. 1930 переїхав до Німеччини й оселився в передмісті Берліна, потім жив у Берліні. 1933 року переїхав у маєток поблизу Базеля, де й помер 6 грудня 1938 року.
Творчість ред.
Володів голосом виняткової гнучкості і сили, яскравим драматичним даруванням. З особливим успіхом виконував партії, що вимагають великого темпераменту і експресії. Виконував різноманітні партії від ліричних до басових, зокрема:
- Валентин, Мефістофель («Фауст» Шарля Ґуно);
- Ескамільо («Кармен» Жоржа Бізе);
- Князь Ігор («Князь Ігор» Олександра Бородіна);
- Руслан («Руслан і Людмила» Михайла Глінки);
- Віндекс, Демон («Нерон», «Демон» Антона Рубінштейна);
- Боярко («Сказання про невидимий град Кітеж» Миколи Римського-Корсакова);
- Лончотто, Барон («Франческа да Ріміні», «Скупий лицар» Сергія Рахманінова);
- Яго, Ріголетто («Отелло», «Ріголетто» Джузеппе Верді);
- Дон Жуан («Дон Жуан» Вольфганга Амадея Моцарта);
- Борис Годунов («Борис Годунов» Модеста Мусоргського);
- Нілакант («Лакме» Лео Деліба).
Здійснив записи на грамплатівки у Москві («Грамофон», 1907), Нью-Йорку («Колумбія», 1911), Відні («Грамофон», 1913), Києві («Артистотипія», 1913), Берліні («Вокс», 1924).
Примітки ред.
- ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література ред.
- Энциклопедический музыкальнный словарь. «Советская энциклопедия», Москва, 1966, сторінка 35 (рос.);
- Бакланов Георгий Андреевич // А — Гонг : [ ][рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973. — Ствп. 278—279. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 1). (рос.);
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 42. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Горенко-Баранівська Л. І. Бакланов Георгій Андрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.