www.wikidata.uk-ua.nina.az

Базиліка Святого Дмитрія Координати 40 38 19 пн ш 22 56 52 сх д 40 6388222 пн ш 22 9478583 сх д 40 6388222 22 9478583 Ба

Базиліка Святого Дмитрія

Координати: 40°38′19″ пн. ш. 22°56′52″ сх. д. / 40.6388222° пн. ш. 22.9478583° сх. д. / 40.6388222; 22.9478583

Базиліка Святого Димитрія (грец. Ιερός ναός Αγίου Δημητρίου) — п'ятинефна християнська базиліка, побудована в грецькому місті Салоніки на місці загибелі великомученика Димитрія Солунського. 1988 року храм включено до переліку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у складі ранньохристиянських і візантійських пам'яток Салонік.

Ранньохристиянські та візантійські пам'ятки міста Салоніки
Paleochristian and Byzantine Monuments of Thessalonika 
Світова спадщина
Базиліка Святого Дімітрія
40°38′19″ пн. ш. 22°56′52″ сх. д. / 40.63882222224977170° пн. ш. 22.94785833336077729° сх. д. / 40.63882222224977170; 22.94785833336077729
Країна  Греція
Тип Культурний
Критерії i, ii, iv
Об'єкт № 456
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 1988 (12 сесія)
 Базиліка Святого Дмитрія у Вікісховищі

Історія ред.

Візантійський період ред.

Пам'ятник митрополиту Фесалонік біля входу в базиліку св. Димитрія
Сучасний інтер'єр базиліки
Кенотаф Святого Димитрія
Ківорій Святого Димитрія

Перша церква на місці в'язниці, де, за переказами, прийняв мученицьку смерть святий Димитрій (за іншою версією — над його могилою) було збудовано між 313—323 роками. Через сто років у 412—413 роках іллірійський вельможа Леонтій в пам'ять про позбавлення його від паралічу побудував першу велику церкву між перетвореними часом на руїни античними банями і стадіоном. Вівтарна частина побудованої церкви була розташована над передбачуваним місцем поховання святого, і при її будівництві були знайдені його мощі, таємно поховані там, згідно з житієм, фессалонікійськими християнами в 306 році.

За іншою версією, перше базиліка, присвячена святому Димитрію, була побудована в Салоніках тільки в 5 столітті (існують розбіжності із датування — або його початок, або остання чверть). Подібне датування пов'язане з версією про зародження культу святого Димитрія в місті Сірмій (сучасне Сремска-Мітровиця у Сербії), звідки його мощі могли бути перенесені в Салоніки або після захоплення міста Аттілою в 441 році, або аварами в 582 році (останнє припущення було оскаржене археологами, які проводять розкопки в базиліці).

Базиліка постраждала від пожежі в добу правління імператора Іраклія (ймовірно, в 629—634 роках), але була швидко відновлена. У цій пожежі постраждав срібний ківорій, що стояв в середині центральної нави базиліки. Ківорій мав шестикутну підставку, глухі стіни і покрівлю, увінчану хрестом. Всередині було поміщене срібне ложе із зображенням ліку святого Димитрія. Віруючі могли заходити всередину і запалювати перед ним свічки. Опис ківорію зроблено Фессалонікійської архієпископом Іоанном в середині 7 століття, також його зображення було на мозаїці північної колонади базиліки (відома тільки за акварелями англійського архітектора У. С. Джорджа).

Після цієї пожежі здійснені останні будівельні роботи, що надали базиліці сучасного вигляду. В цей же період була виконана частина мозаїк, що прикрашають базиліку. Остаточно інтер'єр базиліки сформувався до середини 9 століття. Після пожежі 1917 року на східній колонаді виявлений мозаїчний напис початку 9 століття: «За часів Лева спостерігається розквіт храму Святого Димитрія, постраждалого раніше від пожежі». Лев, що згадується в тексті, ймовірно є батьком рівноапостольних Кирила і Мефодія, який служив тоді друнгарієм при воєначальнику Салонік.

Про богослужіння у храмах Салонік (в тому числі і в базиліці Святого Димитрія) пише Іоанн Каменіат у своїй праці «Взяття Фессалоніки», присвяченій захопленню і пограбуванню міста арабами в 904 році (базиліка тоді не постраждала). 1185 року, коли Салоніки були захоплені норманами, базиліку пограбовано, а гробницю святого Димитрія зневажено. Наприкінці 13 століття до базиліки був прибудований боковий вівтар преподобного Євфимія Солунського, побудований у формі маленької трискатной базиліки. Боковий вівтар розписаний незбереженим фресками в 1303 році.

Османський період ред.

Після завоювання Салонік турками у 1430 році базиліка була на короткий час залишена християнам. Її передачу закріплено під час урочистої церемонії, яку провів султан Мурад II Завойовник. Він, за словами візантійського історика Дуки, принісши в жертву барана, наказав залишити храм у розпорядженні християн, однак всі прикраси храму і гробниці святого Димитрія були знищені турками, храм виявився повністю розграбованим.

1493 року церкву перетворено на мечеть, нею вона залишалася до 1912 року. У цей період для християн був збережений доступ до кенотафу святого Димитрія, встановленому у невеликій прибудові в західній частині лівої нави базиліки, куди зроблено окремий вхід. Тоді ж фрески і мозаїки храму були заховані під штукатуркою і новими стінами.

Сучасний стан ред.

Інтер'єр храму

Базиліка практично повністю згоріла у пожежі 1917 року. Руїни почали відновлювати 1926 року. В ході реставрації виявлено вхід до крипти, а під вівтарем посудину, імовірно, з кров'ю великомученика Димитрія, а також розчищені збережені фрески і мозаїки. Реставраційні роботи завершені до жовтня 1948 року, коли здійснено освячення церкви.

Під час пожежі 1917 року сильно постраждала покрівля і мармурове облицювання стін. При цьому зберігся ряд музичних полотен, які продовжують прикрашати стіни базиліки (частина мозаїк поміщена в музей, розташований в крипті). При реставрації максимально використано старі колони, збережена старе настінне облицювання на внутрішніх сторонах арок і стінах вище за них. Підлогу при реставрації викладено кольоровий плиткою і мармуром, покрівля заново побудована з бетону, але зберегла зовнішній вигляд безстельної дерев'яної покрівлі, характерної для елліністичних ранньохристиянських базилік.

Після реставрації храм знову став діючим, тут проводяться регулярні богослужіння. Доступ в саму базиліку і в археологічний музей в її крипті є вільним. У базиліці, окрім мощей святого Димитрія, зберігаються мощі святої Анісії Солунського (срібну раку встановлено недалеко від амвону).

У сучасних Салоніках базиліка розташована в історичному центрі, поряд з археологічним комплексом античної агори на перетині вулиць Селевка і Святого Димитрія. У 2003 році в склепі, збудованому біля входу в базиліку, був похований митрополит Фессалонікійській Пантелеймон II (Хрисофакіс), особистою заслугою якого є повернення мощей святого Димитрія в храм.

Архітектура ред.

Інтер'єр храму
План базиліки

Базиліка Святого Димитрія побудована в ранньохристиянському елліністичному стилі і має форму чотирикутника, до якого додані пізніші прибудови (вівтар святого Євфимія — 13 століття, склепистий перистиль для водоосвящення — 15 століття). Для будівництва використовувалися цегла і камені від більш ранніх будівель.

Власне базиліка п'ятинавна. Довжина храму з вівтарної частини становить 43,58 метри, ширина — 33 метри. Це найбільша церква в Салоніках. Храм має два входи, що ведуть у притвор. За амвоном центральна нава перетинає трансепт, обрамлений колонадою.

Вівтарну частину увінчано конхою, вона є тільки в центральній наві, що закінчується апсидою, остання не виступає за периметр храму. Праворуч від головного вівтаря розташований виступаючий на схід боковий вівтар святого Євфимія, прибудований до базиліки.

Покрівля складається з п'яти скатів (чотири пологих і один відлогий), храм не має куполу. У кожному з бокових скатів і в наві є балкони. Фасад базиліки несиметричний, до лівої частини прибудована дзвіниця, увінчана хрестом. Із зовнішнього боку вівтарної частини входи до крипти базиліки, відкриті при її реконструкції в першій половині 20 століття, нині вони не використовуються.

Крипта ред.

Крипта Святого Димитрія

Крипта виявлена під базилікою в 1918 році при проведенні реставраційних робіт у зруйнованому храмі після пожежі 1917 року. В давнину вхід до крипти здійснювався через отвори, розташовані зовні будівлі з боку вівтаря. Зараз вхід до крипти здійснюється по сходах праворуч від вівтаря.

Крипта включає в себе місце, де за переказами був убитий великомученик Димитрій, і розташовується під вівтарної частиною базиліки. Ансамбль крипти складається з однопридільной базиліки, в якій в давнину спочивали мощі святого, а також напівкруглого простору з парапетами і колонами, оточеного цистернами для води. У центрі поруч з мармуровим склепінним навісом, який підтримують сім колон, є мармурова раковина, призначена для збору миру, яке, за переказами, спливає з мощей святого Димитрія. У північній частині крипти перебувала низка поховань єпископів Салонік.

З ранньохристиянських часів у крипті існувало джерело, вода якого текла облаштованим в 10 столітті водопроводом. Колодязь з джерелом води існує і нині.

У 1980-х роках у крипті відкрито археологічний музей, де представлені скульптури та інші знахідки, зроблені під час розкопок, а також частина мозаїк, що раніше прикрашали стіни базиліки. До найцінніших експонатів музею відносять чашу для помазання миром, пов'язану з культом святого Димитрія, а також відновлений амвон храму та архітектурні скульптури раннього храму.

Реліквії храму ред.

Базиліка Святого Димитрія, побудована на місці мучеництва святого, від самого її заснування була сховищем реліквій, пов'язаних зі святим. Спочатку центральне місце в культі святого Димитрія займав його ківорій, який в житії і чудесах святого описується як місце, звідки святий спілкувався з віруючими. Пізніше акцент змістився на поклоніння мощам святого, які з середини 11 століття шанувалися як мироточиві.

Мощі святого Димитрія ред.

Рака із мощами святого
Чаша для збору мира

Зараз мощі зберігаються в північній наві базиліки у мармуровому ківорії, створеному замість втраченого під час пожежі в 7 столітті срібного (це другий мармуровий ківорій святого Димитрія, перший був знищений у 1430 році під час захоплення міста турками). Приблизно наприкінці 12 — початку 13 століття в період існування латинського королівства Салоніки, мощі були вивезені з Салонік до Італії. Мощі були виявлені 1520 року в абатстві міста Сан-Лоренцо-ін-Кампо і повернулися в Салоніки тільки в 20 столітті: 1978 року — чесна глава, а в 1980 році — основна частина мощей (в Італії залишилося шість частинок).

Мощі з давніх-давен шанувалися як мироточиві (Димитрій Ростовський повідомляє, що мироточення відоме з 7 століття, але Іван Скилиця першим письмово повідомив про те, що мироточення вперше з'явилося в 1040 році). Віруючі, які приходили в базиліку для поклоніння святому, набирали миро в скляні ампули, найдавніші з яких датуються 11 - 12 століттями. Миро шанували не тільки християни. Іоанн Анагност, що описав захоплення міста турками, повідомляє: миро набирали і мусульмани, які вважали його медичним зіллям від будь-яких хвороб.

З 14 століття замість миро-елея згадується про миро-воду з колодязя в крипті (перша письмова згадка зроблена в 1330 році Никифором Грігорасом). У цей же період через зникнення мощей з храму виникла легенда, що вони заховані в колодязі в крипті. Згадки про мироточення з колодязя припинилися в 1493 році, коли базиліка була перетворена на мечеть (православним був збережений доступ для поклоніння до кенотафу святого Димитрія, що залишився після зникнення мощей).

В давнину мироточення було дуже рясним - Нікіта Хоніат описує, як нормани, що захопили в 1185 році Салоніки, блюзнірно набирали миро у каструлі, смажили на ньому рибу і мазали ним взуття. Хоч мироточення мощей в наш час[коли?] припинилося, раку святого відкривають на вечірній напередодні дня пам'яті святого і роздають віруючим вату, просочену ароматною рідиною, не ототожнюваною з тим миро, про яке у 14 столітті писав Димитрій Хрізолог.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. . Архів оригіналу за 26 червня 2008. Процитовано 22 січня 2010. 
  3. Н. Папахатзіс. Пам'ятники Салонік. С. 80
  4. . Архів оригіналу за 26 лютого 2008. Процитовано 22 січня 2010. 
  5. David Woods Thessalonica's Patron: Saint Demetrius or Emeterius? // The Harvard Theological Review, Vol. 93, No. 3. (Jul., 2000), p. 222
  6. . Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 22 січня 2010. 
  7. ↑ Charalambos Bakirtzis Pilgrimage to Thessalonike: The Tomb of St. Demetrios // Dumbarton Oaks Papers, Vol. 56. (2002), p 176.
  8. Cormack, R. The Church of Saint Demetrios: The Watercolours and Drawings of W.S. George (Thessaloniki, 1985)
  9. Кирило і Мефодій // Новий енциклопедичний словник. Том 21. 1914 рік
  10. Н. Папахатзіс. Пам'ятники Салонік. С. 77
  11. Византийские историки Дука и Франдизи о падении Константинополя. Перевод и предисловие А. С. Степанова. М., 1953 г.
  12. . Архів оригіналу за 3 липня 2008. Процитовано 22 січня 2010. 
  13. . Архів оригіналу за 16 серпня 2004. Процитовано 22 січня 2010. 
  14. . Архів оригіналу за 11 жовтня 2009. Процитовано 22 січня 2010. 
  15. . Архів оригіналу за 17 листопада 2007. Процитовано 22 січня 2010. 
  16. . Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 22 січня 2010. 
  17. Страдание и чудеса святого славного великомученика Димитрия. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 27 травня 2022. 
  18. Charalambos Bakirtzis Pilgrimage to Thessalonike: The Tomb of St. Demetrios // Dumbarton Oaks Papers, Vol. 56. (2002), p 187.
  19. Charalambos Bakirtzis Pilgrimage to Thessalonike: The Tomb of St. Demetrios // Dumbarton Oaks Papers, Vol. 56. (2002), p 185.
  20. Nicetae Choniatae Historia / Ed. J. Van Dieten. B., 1975. Pars. 1. P. 306
  21. . Архів оригіналу за 10 січня 2010. Процитовано 22 січня 2010. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koordinati 40 38 19 pn sh 22 56 52 sh d 40 6388222 pn sh 22 9478583 sh d 40 6388222 22 9478583 Bazilika Svyatogo Dimitriya grec Ieros naos Agioy Dhmhtrioy p yatinefna hristiyanska bazilika pobudovana v greckomu misti Saloniki na misci zagibeli velikomuchenika Dimitriya Solunskogo 1988 roku hram vklyucheno do pereliku ob yektiv Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO u skladi rannohristiyanskih i vizantijskih pam yatok Salonik Rannohristiyanski ta vizantijski pam yatki mista SalonikiPaleochristian and Byzantine Monuments of Thessalonika 1 Svitova spadshinaBazilika Svyatogo Dimitriya40 38 19 pn sh 22 56 52 sh d 40 63882222224977170 pn sh 22 94785833336077729 sh d 40 63882222224977170 22 94785833336077729Krayina GreciyaTip KulturnijKriteriyi i ii ivOb yekt 456Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1988 12 sesiya Bazilika Svyatogo Dmitriya u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Vizantijskij period 1 2 Osmanskij period 1 3 Suchasnij stan 2 Arhitektura 3 Kripta 4 Relikviyi hramu 4 1 Moshi svyatogo Dimitriya 5 Galereya 6 Primitki 7 PosilannyaIstoriya red Vizantijskij period red nbsp Pam yatnik mitropolitu Fesalonik bilya vhodu v baziliku sv Dimitriya nbsp Suchasnij inter yer baziliki nbsp Kenotaf Svyatogo Dimitriya nbsp Kivorij Svyatogo DimitriyaPersha cerkva na misci v yaznici de za perekazami prijnyav muchenicku smert svyatij Dimitrij za inshoyu versiyeyu nad jogo mogiloyu 2 bulo zbudovano mizh 313 323 rokami 3 Cherez sto rokiv u 412 413 rokah illirijskij velmozha Leontij v pam yat pro pozbavlennya jogo vid paralichu pobuduvav pershu veliku cerkvu mizh peretvorenimi chasom na ruyini antichnimi banyami i stadionom Vivtarna chastina pobudovanoyi cerkvi bula roztashovana nad peredbachuvanim miscem pohovannya svyatogo i pri yiyi budivnictvi 4 buli znajdeni jogo moshi tayemno pohovani tam zgidno z zhitiyem fessalonikijskimi hristiyanami v 306 roci Za inshoyu versiyeyu pershe bazilika prisvyachena svyatomu Dimitriyu bula pobudovana v Salonikah tilki v 5 stolitti isnuyut rozbizhnosti iz datuvannya abo jogo pochatok abo ostannya chvert 5 Podibne datuvannya pov yazane z versiyeyu pro zarodzhennya kultu svyatogo Dimitriya v misti Sirmij suchasne Sremska Mitrovicya u Serbiyi zvidki jogo moshi mogli buti pereneseni v Saloniki abo pislya zahoplennya mista Attiloyu v 441 roci abo avarami v 582 roci ostannye pripushennya bulo oskarzhene arheologami yaki provodyat rozkopki v bazilici 6 Bazilika postrazhdala vid pozhezhi v dobu pravlinnya imperatora Irakliya jmovirno v 629 634 rokah ale bula shvidko vidnovlena U cij pozhezhi postrazhdav sribnij kivorij sho stoyav v seredini centralnoyi navi baziliki Kivorij mav shestikutnu pidstavku gluhi stini i pokrivlyu uvinchanu hrestom Vseredini bulo pomishene sribne lozhe iz zobrazhennyam liku svyatogo Dimitriya Viruyuchi mogli zahoditi vseredinu i zapalyuvati pered nim svichki 7 Opis kivoriyu zrobleno Fessalonikijskoyi arhiyepiskopom Ioannom v seredini 7 stolittya takozh jogo zobrazhennya bulo na mozayici pivnichnoyi kolonadi baziliki vidoma tilki za akvarelyami anglijskogo arhitektora U S Dzhordzha 8 Pislya ciyeyi pozhezhi zdijsneni ostanni budivelni roboti sho nadali bazilici suchasnogo viglyadu V cej zhe period bula vikonana chastina mozayik sho prikrashayut baziliku Ostatochno inter yer baziliki sformuvavsya do seredini 9 stolittya Pislya pozhezhi 1917 roku na shidnij kolonadi viyavlenij mozayichnij napis pochatku 9 stolittya Za chasiv Leva sposterigayetsya rozkvit hramu Svyatogo Dimitriya postrazhdalogo ranishe vid pozhezhi Lev sho zgaduyetsya v teksti jmovirno ye batkom rivnoapostolnih Kirila i Mefodiya yakij sluzhiv todi drungariyem pri voyenachalniku Salonik 9 Pro bogosluzhinnya u hramah Salonik v tomu chisli i v bazilici Svyatogo Dimitriya pishe Ioann Kameniat u svoyij praci Vzyattya Fessaloniki prisvyachenij zahoplennyu i pograbuvannyu mista arabami v 904 roci bazilika todi ne postrazhdala 1185 roku koli Saloniki buli zahopleni normanami baziliku pograbovano a grobnicyu svyatogo Dimitriya znevazheno Naprikinci 13 stolittya do baziliki buv pribudovanij bokovij vivtar prepodobnogo Yevfimiya Solunskogo pobudovanij u formi malenkoyi triskatnoj baziliki Bokovij vivtar rozpisanij nezberezhenim freskami v 1303 roci 10 Osmanskij period red Pislya zavoyuvannya Salonik turkami u 1430 roci bazilika bula na korotkij chas zalishena hristiyanam Yiyi peredachu zakripleno pid chas urochistoyi ceremoniyi yaku proviv sultan Murad II Zavojovnik Vin za slovami vizantijskogo istorika Duki prinisshi v zhertvu barana nakazav zalishiti hram u rozporyadzhenni hristiyan 11 odnak vsi prikrasi hramu i grobnici svyatogo Dimitriya buli znisheni turkami hram viyavivsya povnistyu rozgrabovanim 12 1493 roku cerkvu peretvoreno na mechet neyu vona zalishalasya do 1912 roku U cej period dlya hristiyan buv zberezhenij dostup do kenotafu svyatogo Dimitriya vstanovlenomu u nevelikij pribudovi v zahidnij chastini livoyi navi baziliki kudi zrobleno okremij vhid Todi zh freski i mozayiki hramu buli zahovani pid shtukaturkoyu i novimi stinami Suchasnij stan red nbsp Inter yer hramuBazilika praktichno povnistyu zgorila u pozhezhi 1917 roku Ruyini pochali vidnovlyuvati 1926 roku V hodi restavraciyi viyavleno vhid do kripti a pid vivtarem posudinu imovirno z krov yu velikomuchenika Dimitriya a takozh rozchisheni zberezheni freski i mozayiki Restavracijni roboti zaversheni do zhovtnya 1948 roku koli zdijsneno osvyachennya cerkvi Pid chas pozhezhi 1917 roku silno postrazhdala pokrivlya i marmurove oblicyuvannya stin Pri comu zberigsya ryad muzichnih poloten yaki prodovzhuyut prikrashati stini baziliki chastina mozayik pomishena v muzej roztashovanij v kripti Pri restavraciyi maksimalno vikoristano stari koloni zberezhena stare nastinne oblicyuvannya na vnutrishnih storonah arok i stinah vishe za nih Pidlogu pri restavraciyi vikladeno kolorovij plitkoyu i marmurom pokrivlya zanovo pobudovana z betonu ale zberegla zovnishnij viglyad bezstelnoyi derev yanoyi pokrivli harakternoyi dlya ellinistichnih rannohristiyanskih bazilik Pislya restavraciyi hram znovu stav diyuchim tut provodyatsya regulyarni bogosluzhinnya Dostup v samu baziliku i v arheologichnij muzej v yiyi kripti ye vilnim U bazilici okrim moshej svyatogo Dimitriya zberigayutsya moshi svyatoyi Anisiyi Solunskogo sribnu raku vstanovleno nedaleko vid amvonu U suchasnih Salonikah bazilika roztashovana v istorichnomu centri poryad z arheologichnim kompleksom antichnoyi agori na peretini vulic Selevka i Svyatogo Dimitriya U 2003 roci v sklepi zbudovanomu bilya vhodu v baziliku buv pohovanij mitropolit Fessalonikijskij Pantelejmon II Hrisofakis osobistoyu zaslugoyu yakogo ye povernennya moshej svyatogo Dimitriya v hram 13 Arhitektura red nbsp Inter yer hramu nbsp Plan bazilikiBazilika Svyatogo Dimitriya pobudovana v rannohristiyanskomu ellinistichnomu stili i maye formu chotirikutnika do yakogo dodani piznishi pribudovi vivtar svyatogo Yevfimiya 13 stolittya sklepistij peristil dlya vodoosvyashennya 15 stolittya Dlya budivnictva vikoristovuvalisya cegla i kameni vid bilsh rannih budivel Vlasne bazilika p yatinavna Dovzhina hramu z vivtarnoyi chastini stanovit 43 58 metri shirina 33 metri 14 Ce najbilsha cerkva v Salonikah Hram maye dva vhodi sho vedut u pritvor Za amvonom centralna nava peretinaye transept obramlenij kolonadoyu Vivtarnu chastinu uvinchano konhoyu vona ye tilki v centralnij navi sho zakinchuyetsya apsidoyu ostannya ne vistupaye za perimetr hramu Pravoruch vid golovnogo vivtarya roztashovanij vistupayuchij na shid bokovij vivtar svyatogo Yevfimiya pribudovanij do baziliki Pokrivlya skladayetsya z p yati skativ chotiri pologih i odin vidlogij hram ne maye kupolu U kozhnomu z bokovih skativ i v navi ye balkoni Fasad baziliki nesimetrichnij do livoyi chastini pribudovana dzvinicya uvinchana hrestom Iz zovnishnogo boku vivtarnoyi chastini vhodi do kripti baziliki vidkriti pri yiyi rekonstrukciyi v pershij polovini 20 stolittya nini voni ne vikoristovuyutsya Kripta red nbsp Kripta Svyatogo DimitriyaKripta viyavlena pid bazilikoyu v 1918 roci pri provedenni restavracijnih robit u zrujnovanomu hrami pislya pozhezhi 1917 roku V davninu vhid do kripti zdijsnyuvavsya cherez otvori roztashovani zovni budivli z boku vivtarya Zaraz vhid do kripti zdijsnyuyetsya po shodah pravoruch vid vivtarya Kripta vklyuchaye v sebe misce de za perekazami buv ubitij velikomuchenik Dimitrij i roztashovuyetsya pid vivtarnoyi chastinoyu baziliki Ansambl kripti skladayetsya z odnopridilnoj baziliki v yakij v davninu spochivali moshi svyatogo a takozh napivkruglogo prostoru z parapetami i kolonami otochenogo cisternami dlya vodi U centri poruch z marmurovim sklepinnim navisom yakij pidtrimuyut sim kolon ye marmurova rakovina priznachena dlya zboru miru yake za perekazami splivaye z moshej svyatogo Dimitriya U pivnichnij chastini kripti perebuvala nizka pohovan yepiskopiv Salonik Z rannohristiyanskih chasiv u kripti isnuvalo dzherelo voda yakogo tekla oblashtovanim v 10 stolitti vodoprovodom Kolodyaz z dzherelom vodi isnuye i nini U 1980 h rokah u kripti vidkrito arheologichnij muzej de predstavleni skulpturi ta inshi znahidki zrobleni pid chas rozkopok a takozh chastina mozayik sho ranishe prikrashali stini baziliki Do najcinnishih eksponativ muzeyu vidnosyat chashu dlya pomazannya mirom pov yazanu z kultom svyatogo Dimitriya a takozh vidnovlenij amvon hramu ta arhitekturni skulpturi rannogo hramu 15 Relikviyi hramu red Bazilika Svyatogo Dimitriya pobudovana na misci muchenictva svyatogo vid samogo yiyi zasnuvannya bula shovishem relikvij pov yazanih zi svyatim Spochatku centralne misce v kulti svyatogo Dimitriya zajmav jogo kivorij yakij v zhitiyi i chudesah svyatogo opisuyetsya yak misce zvidki svyatij spilkuvavsya z viruyuchimi Piznishe akcent zmistivsya na pokloninnya mosham svyatogo yaki z seredini 11 stolittya shanuvalisya yak mirotochivi Moshi svyatogo Dimitriya red nbsp Raka iz moshami svyatogo nbsp Chasha dlya zboru miraZaraz moshi zberigayutsya v pivnichnij navi baziliki u marmurovomu kivoriyi stvorenomu zamist vtrachenogo pid chas pozhezhi v 7 stolitti sribnogo ce drugij marmurovij kivorij svyatogo Dimitriya pershij buv znishenij u 1430 roci pid chas zahoplennya mista turkami Priblizno naprikinci 12 pochatku 13 stolittya v period isnuvannya latinskogo korolivstva Saloniki moshi buli vivezeni z Salonik do Italiyi 16 Moshi buli viyavleni 1520 roku v abatstvi mista San Lorenco in Kampo i povernulisya v Saloniki tilki v 20 stolitti 1978 roku chesna glava a v 1980 roci osnovna chastina moshej v Italiyi zalishilosya shist chastinok Moshi z davnih daven shanuvalisya yak mirotochivi Dimitrij Rostovskij povidomlyaye sho mirotochennya vidome z 7 stolittya 17 ale Ivan Skilicya pershim pismovo povidomiv pro te sho mirotochennya vpershe z yavilosya v 1040 roci 7 Viruyuchi yaki prihodili v baziliku dlya pokloninnya svyatomu nabirali miro v sklyani ampuli najdavnishi z yakih datuyutsya 11 12 stolittyami Miro shanuvali ne tilki hristiyani Ioann Anagnost sho opisav zahoplennya mista turkami povidomlyaye miro nabirali i musulmani yaki vvazhali jogo medichnim zillyam vid bud yakih hvorob 18 Z 14 stolittya zamist miro eleya zgaduyetsya pro miro vodu z kolodyazya v kripti persha pismova zgadka zroblena v 1330 roci Nikiforom Grigorasom 19 U cej zhe period cherez zniknennya moshej z hramu vinikla legenda sho voni zahovani v kolodyazi v kripti Zgadki pro mirotochennya z kolodyazya pripinilisya v 1493 roci koli bazilika bula peretvorena na mechet pravoslavnim buv zberezhenij dostup dlya pokloninnya do kenotafu svyatogo Dimitriya sho zalishivsya pislya zniknennya moshej V davninu mirotochennya bulo duzhe ryasnim Nikita Honiat opisuye yak normani sho zahopili v 1185 roci Saloniki blyuznirno nabirali miro u kastruli smazhili na nomu ribu i mazali nim vzuttya 20 Hoch mirotochennya moshej v nash chas koli pripinilosya raku svyatogo vidkrivayut na vechirnij naperedodni dnya pam yati svyatogo i rozdayut viruyuchim vatu prosochenu aromatnoyu ridinoyu ne ototozhnyuvanoyu z tim miro pro yake u 14 stolitti pisav Dimitrij Hrizolog 21 Galereya red nbsp Ikona svyatogo Nektariya nbsp Svyatij Dionisij nbsp Svyati mucheniki Fesalonikiski nbsp Svichki v greckomu hrami sv Dimitriya nbsp V seredini hramu nbsp Svyatij Grigorij Kalidis nbsp Ikona sv Grigoriya Kalidisa nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Ikona svyatogo Dimitriya Solunskogo nbsp Sribni pozhertvi bilya ikoni svyatogo DimitriyaPrimitki red Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Svyatij Dimitrij Solunskij Arhiv originalu za 26 chervnya 2008 Procitovano 22 sichnya 2010 N Papahatzis Pam yatniki Salonik S 80 Pidvivtarna kripta mozhlive misce pohovannya svyatogo Arhiv originalu za 26 lyutogo 2008 Procitovano 22 sichnya 2010 David Woods Thessalonica s Patron Saint Demetrius or Emeterius The Harvard Theological Review Vol 93 No 3 Jul 2000 p 222 Pravoslavna enciklopediya Arhiv originalu za 6 chervnya 2014 Procitovano 22 sichnya 2010 a b Charalambos Bakirtzis Pilgrimage to Thessalonike The Tomb of St Demetrios Dumbarton Oaks Papers Vol 56 2002 p 176 Cormack R The Church of Saint Demetrios The Watercolours and Drawings of W S George Thessaloniki 1985 Kirilo i Mefodij Novij enciklopedichnij slovnik Tom 21 1914 rik N Papahatzis Pam yatniki Salonik S 77 Vizantijskie istoriki Duka i Frandizi o padenii Konstantinopolya Perevod i predislovie A S Stepanova M 1953 g Vasilev A A Istoriya Vizantijskoj imperii Padenie Vizantii Epoha Paleologov 1261 1451 Arhiv originalu za 3 lipnya 2008 Procitovano 22 sichnya 2010 Pogrebenie mitropolita Fesalonikijskogo Panteleimona II Arhiv originalu za 16 serpnya 2004 Procitovano 22 sichnya 2010 Agios Dhmhtrios Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2009 Procitovano 22 sichnya 2010 Kripta svyatogo Dimitriya Arhiv originalu za 17 listopada 2007 Procitovano 22 sichnya 2010 Ivanova O V Svyatoj velikomuchenik Dimitrij Solunskij Pravoslavnaya Enciklopediya t XV Arhiv originalu za 6 chervnya 2014 Procitovano 22 sichnya 2010 Stradanie i chudesa svyatogo slavnogo velikomuchenika Dimitriya Arhiv originalu za 10 kvitnya 2022 Procitovano 27 travnya 2022 Charalambos Bakirtzis Pilgrimage to Thessalonike The Tomb of St Demetrios Dumbarton Oaks Papers Vol 56 2002 p 187 Charalambos Bakirtzis Pilgrimage to Thessalonike The Tomb of St Demetrios Dumbarton Oaks Papers Vol 56 2002 p 185 Nicetae Choniatae Historia Ed J Van Dieten B 1975 Pars 1 P 306 Velikomuchenik Dimitrij Solunskij Arhiv originalu za 10 sichnya 2010 Procitovano 22 sichnya 2010 Posilannya red Papahatzis N Pam yatniki Salonik Saloniki MOLHO ISBN 960 7964 05 5 Ministerstvo kulturi Greciyi Arhivovano 18 serpnya 2007 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bazilika Svyatogo Dmitriya amp oldid 37282970