www.wikidata.uk-ua.nina.az

Астрономічний інститут Академії наук Чеської Республіки чеськ Astronomický ústav Akademie věd České republiky державна н

Астрономічний інститут Академії наук Чеської Республіки

Астрономічний інститут Академії наук Чеської Республіки (чеськ. Astronomický ústav Akademie věd České republiky) — державна науково-дослідна установа у складі Академії наук Чеської Республіки. В основному займається зоряною та галактичною астрономією, дослідженням метеорів, сонячною астрономією та рухом космічних тіл.

Астрономічний інститут Академії наук Чеської Республіки
Тип науково-дослідний інститут
інститут
research institutiond
Засновано 1 січня 1954
Правовий статус Czech public research institutiond
Країна  Чехія
Штаб-квартира Ondřejovd (49°54′32″ пн. ш. 14°46′54″ сх. д. / 49.90916111113877207° пн. ш. 14.781888888916777° сх. д. / 49.90916111113877207; 14.781888888916777)
49°54′32″ пн. ш. 14°46′54″ сх. д. / 49.90916100002777256° пн. ш. 14.78188900002777828° сх. д. / 49.90916100002777256; 14.78188900002777828Координати: 49°54′32″ пн. ш. 14°46′54″ сх. д. / 49.90916100002777256° пн. ш. 14.78188900002777828° сх. д. / 49.90916100002777256; 14.78188900002777828
Материнська
організація		 Академія наук Чеської Республіки
Вебсайт: asu.cas.cz
 Астрономічний інститут Академії наук Чеської Республіки у Вікісховищі

Інститут розташований в обсерваторії Ондржейов, приблизно за 35 км на південний схід від Праги. Окрема ділянка інституту розташована в Празі, в новій будівлі поруч з Геофізичним інститутом[cs].

Історія ред.

Двометровий телескоп — один із символів Астрономічного інституту

Астрономічний інститут є прямим спадкоємцем Клементінської обсерваторії, заснованої на початку XVIII століття в єзуїтському колегіумі в комплексі Клементінум у Старому місті Праги. Датою заснування обсерваторії вважається 1751 або 1752 рік (в інших джерелах — 1750 рік). Влесне астрономічна вежа була завершена в 1722 році, але спочатку вона використовувалася в основному для оглядових цілей. Після скасування ордену єзуїтів обсерваторія відійшла до держави, а після Першої світової війни стала Державною обсерваторією.

Тим часом у 1898 році фабричний робітник Йозеф Ян Фріч[cs] купив землю біля Ондржейова[cs] і побудував там свою обсерваторію. Він подарував її Чехословацькій державі в 1928 році. 1 серпня 1950 року на базі Державної обсерваторії створили Центральний астрономічний інститут, підпорядкований Центру наукових досліджень[cs]. Коли заснували Чехословацьку академію наук, колишній Центральний астрономічний інститут розділили на дві окремі робочі ділянки зі спільним господарським управлінням — Астрофізичну обсерваторію Чехословацької академії наук в Ондржейові і Лабораторію вимірювання часу Чехословацької академії наук в Празі. У 1954 році ці дві установи знову об'єднали, утворивши Астрономічний інститут Чехословацької академії наук. Його першим директором був Богуміл Штернберк у 1954—1968 роках.

Обсерваторія далі розвивалася. У 1949 році з'явилася будівля радіоастрономії, а через кілька років — сонячний відділ. У 1967 році введено в експлуатацію визначну пам'ятку обсерваторії — будівлю двометрового телескопа[cs] (за 2 роки до цього став до ладу і її експлуатаційний корпус). На початку 1980-х років зведено будівлю космічної лабораторії, де зараз також розміщується дирекція інституту.

Після створення Чеської Республіки інститут перейшов до Академії наук Чеської Республіки. 1 січня 2007 року його перетворили — як і більшість академічних наукових установ — у державну науково-дослідну установу.

Області досліджень та структура інституту ред.

В Астрономічному інституті працює 161 співробітник (станом кінець 2020), 68 % чоловіків і 32 % жінок. Більшість працівників працює в Ондржейові (адреса Fričova 298, 251 65 Ondřejov), і лише близько 20 % в новій будівлі в Празі.

Інститут поділяється на наукові відділи за тематикою досліджень.

Відділ міжпланетного середовища ред.

Астероїдний телескоп (Відділ міжпланетного середовища)

Відділ міжпланетного середовища переважно займається спостереженнями за метеорами, а також кометами та астероїдами. Цей відділ є центром Європейської болідної мережі і обробляє дані вимірювань з 7 країн.

Він складається з двох робочих груп:

Зоряний відділ ред.

Дослідження зір є головним напрямком роботи зоряного відділу. В основному відділ досліджує гарячі зорі класу B, а також моделі зоряних атмосфер, динаміку зоряного вітру і вивченню зоряні скупчення, галактикй й позагалактичні об'єкть. Для своєї роботи відділ, в основному, використовує телескоп Перка[cs] — найбільший рефлектор в Чехії з дзеркалом діаметром 2 м.

До складу цього відділу входять робочі групи:

  • Фізика гарячих зір. Займається гарячими зорями (клас B), білми карликами й обробкою даних супутника Gaia.
  • Експлуатація та розвиток телескопа Перка. Телескоп був роботизований у 2007 році, і робота обох основних вимірювальних пристроїв — спектрографів — тепер повністю автоматизована.
  • Астрофізика високих енергій. В основному, займається дослідженнями космічного рентгенівського та гамма-випромінювання із застосуванням до гамма-спалахів, блазарів, катаклізмічних змінних зір тощо.

Сонячний відділ ред.

Радіотелескоп з діаметром антени 10 м, який використовується для дослідження Сонця

Вивченням Сонця займається сонячний відділ. В основному, він зосереджений на сонячних спалахах. Так званий сонячний патруль спостерігає за Сонцем та проявами його активності (сонячними плямами тощо). Для спостережень тут використовуються як оптичні телескопи, так і радіотелескопи. Завдяки міжнародній співпраці супутникові дані доповнюють інформацію про сонячне випромінювання в ультрафіолетовій, рентгенівській та гамма-областях спектра.

Відділ ділиться на робочі групи:

  • Фізика сонячних спалахів і протуберанців. Вивчає ці явища, а також бере участь у підготовці супутника Solar Orbiter Європейського космічного агентства.
  • Динаміка сонячної атмосфери. Розглядає фізичні умови у верхньому сонячному шарі — сонячній атмосфері, в активних областях і сонячних плямах.
  • Геліосфера та космічна погода. Досліджує явища сонячного вітру й особливо розповсюдження корональних викидів маси, а також дає прогноз сонячної активності.

Відділ галактик і планетних систем ред.

Сонячний патруль — робоче місце для спостереження за Сонцем

Відділ галактик і планетних систем розташований у Празі. Він займається як вивченням впливу Сонячної системи на Землю (її форму, обертання, прецесію), так і явищ у далекому Всесвіті — наприклад, зореутворенням в галактиках.

У нього входять робочі групи:

  • Фізика галактик. Вивчає динаміку та еволюцію груп галактик або скупчень галактик, утворення та еволюцію зір і зоряних скупчень, а також динаміку газу в галактиках.
  • Релятивістська астрофізика. Займається фізикою компактних об'єктів (нейтронних зір і чорних дір), вивчає процеси, що відбуваються поблизу них, робить теоретичні дослідження електродинаміки чорних дір і акреційних дисків.
  • Планетні системи. Розглядає динаміку природних і штучних тіл у Сонячній системі та планетних системах поблизу інших зір, вивчає гравітаційне поле Землі та варіації її обертання.

До складу цього відділу раніше входила Група динаміки штучних супутників, головним проєктом якої був мікроакселерометр Macek для вимірювання прискорення негравітаційного походження. Він був запущений, зокрема, в 1996 році на космічному кораблі Atlantis (рейс STS-79) і в 2003 році на чеському супутнику MIMOSA[cs].

Громадські заходи ред.

Публіка може ознайомитися з деякими частинами обсерваторії — особливо з історичними куполами та двометровим телескопом — з травня по вересень, коли у вихідні дні регулярні екскурсії проводяться.

Кілька робочих місць обсерваторії можна відвідати у вересні в межах загальнонаціональної акції «Ніч вчених»[cs] або у травні під час дня відкритих дверей.

Директори інституту ред.

Список директорів з моменту заснування Астрономічного інституту:

  • Богуміл Штернберк[cs] (1954—1968)
  • Любош Перек (1968—1974)
  • Вацлав Бумба (1975—1990)
  • Ладіслав Сегнал[cs] (1990—1996)
  • Ян Палоуш[cs] (1996—2004)
  • Петро Гайнзел[cs] (2004—2012)
  • Владімір Карась[cs] (2012—2022)
  • Міхал Бурса[cs] (з 2022)

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Міністерство освіти, молоді та спорту List of research organizations
    d:Track:Q11781505d:Track:Q108935470
  2. Administrativní registr ekonomických subjektů
    d:Track:Q8182488
  3. Astronomická observatoř v Ondřejově si 21. 1. 2008 připomíná 110. výročí založení. Aldebaran Bulletin. 9 січня 2008. 
  4. . Národní knihovna České republiky. Архів оригіналу за 9 жовтня 2010. Процитовано 22 грудня 2023. 
  5. Ondřejovská hvězdárna. Astronomický ústav AV ČR. 
  6. Zákon 341/2005 Sb. o veřejných výzkumných institucích
  7. Výroční zpráva Astronomického ústavu AV ČR, v.v.i za rok 2020. Astronomický ústav AV ČR. 
  8. Výroční zpráva Astronomického ústavu AV ČR, v.v.i za rok 2015. Astronomický ústav AV ČR. 
  9. ↑ Vedení ústavu. Astronomický ústav AV ČR. 2022. 
  10. Prohlídky a pozorování. Astronomický ústav AV ČR. 2017. 
  11. . Astronomický ústav AV ČR. Архів оригіналу за 3 грудня 2010. Процитовано 22 грудня 2023. 
  12. Dny otevřených dveří na observatoři v Ondřejově. Česká astronomická společnost. 2017-04. 
  13. Ondřejovská hvězdárna 1898–1998 (вид. 1). Astronomický ústav AV ČR v nakladatelství Vesmír. с. 368. ISBN 80-902487-1-3. 

Література ред.

  • Ondřejovská hvězdárna 1898–1998 (вид. 1). Astronomický ústav AV ČR v nakladatelství Vesmír. ISBN 80-902487-1-3. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Astronomichnij institut Akademiyi nauk Cheskoyi Respubliki chesk Astronomicky ustav Akademie ved Ceske republiky derzhavna naukovo doslidna ustanova u skladi Akademiyi nauk Cheskoyi Respubliki V osnovnomu zajmayetsya zoryanoyu ta galaktichnoyu astronomiyeyu doslidzhennyam meteoriv sonyachnoyu astronomiyeyu ta ruhom kosmichnih til Astronomichnij institut Akademiyi nauk Cheskoyi RespublikiTip naukovo doslidnij institut institut research institutiond 1 Zasnovano 1 sichnya 1954Pravovij status Czech public research institutiondKrayina ChehiyaShtab kvartira Ondrejovd 49 54 32 pn sh 14 46 54 sh d 49 90916111113877207 pn sh 14 781888888916777 sh d 49 90916111113877207 14 781888888916777 2 49 54 32 pn sh 14 46 54 sh d 49 90916100002777256 pn sh 14 78188900002777828 sh d 49 90916100002777256 14 78188900002777828 Koordinati 49 54 32 pn sh 14 46 54 sh d 49 90916100002777256 pn sh 14 78188900002777828 sh d 49 90916100002777256 14 78188900002777828Materinskaorganizaciya Akademiya nauk Cheskoyi RespublikiVebsajt asu cas cz Astronomichnij institut Akademiyi nauk Cheskoyi Respubliki u VikishovishiInstitut roztashovanij v observatoriyi Ondrzhejov priblizno za 35 km na pivdennij shid vid Pragi Okrema dilyanka institutu roztashovana v Prazi v novij budivli poruch z Geofizichnim institutom cs Zmist 1 Istoriya 2 Oblasti doslidzhen ta struktura institutu 2 1 Viddil mizhplanetnogo seredovisha 2 2 Zoryanij viddil 2 3 Sonyachnij viddil 2 4 Viddil galaktik i planetnih sistem 2 5 Gromadski zahodi 3 Direktori institutu 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaIstoriya red nbsp Dvometrovij teleskop odin iz simvoliv Astronomichnogo institutuAstronomichnij institut ye pryamim spadkoyemcem Klementinskoyi observatoriyi zasnovanoyi na pochatku XVIII stolittya v yezuyitskomu kolegiumi v kompleksi Klementinum u Staromu misti Pragi Datoyu zasnuvannya observatoriyi vvazhayetsya 1751 abo 1752 rik v inshih dzherelah 1750 rik 3 Vlesne astronomichna vezha bula zavershena v 1722 roci 4 ale spochatku vona vikoristovuvalasya v osnovnomu dlya oglyadovih cilej Pislya skasuvannya ordenu yezuyitiv observatoriya vidijshla do derzhavi a pislya Pershoyi svitovoyi vijni stala Derzhavnoyu observatoriyeyu Tim chasom u 1898 roci fabrichnij robitnik Jozef Yan Frich cs kupiv zemlyu bilya Ondrzhejova cs i pobuduvav tam svoyu observatoriyu Vin podaruvav yiyi Chehoslovackij derzhavi v 1928 roci 1 serpnya 1950 roku na bazi Derzhavnoyi observatoriyi stvorili Centralnij astronomichnij institut pidporyadkovanij Centru naukovih doslidzhen cs Koli zasnuvali Chehoslovacku akademiyu nauk kolishnij Centralnij astronomichnij institut rozdilili na dvi okremi robochi dilyanki zi spilnim gospodarskim upravlinnyam Astrofizichnu observatoriyu Chehoslovackoyi akademiyi nauk v Ondrzhejovi i Laboratoriyu vimiryuvannya chasu Chehoslovackoyi akademiyi nauk v Prazi U 1954 roci ci dvi ustanovi znovu ob yednali utvorivshi Astronomichnij institut Chehoslovackoyi akademiyi nauk Jogo pershim direktorom buv Bogumil Shternberk u 1954 1968 rokah Observatoriya dali rozvivalasya 5 U 1949 roci z yavilasya budivlya radioastronomiyi a cherez kilka rokiv sonyachnij viddil U 1967 roci vvedeno v ekspluataciyu viznachnu pam yatku observatoriyi budivlyu dvometrovogo teleskopa cs za 2 roki do cogo stav do ladu i yiyi ekspluatacijnij korpus Na pochatku 1980 h rokiv zvedeno budivlyu kosmichnoyi laboratoriyi de zaraz takozh rozmishuyetsya direkciya institutu Pislya stvorennya Cheskoyi Respubliki institut perejshov do Akademiyi nauk Cheskoyi Respubliki 1 sichnya 2007 roku jogo peretvorili yak i bilshist akademichnih naukovih ustanov u derzhavnu naukovo doslidnu ustanovu 6 Oblasti doslidzhen ta struktura institutu red V Astronomichnomu instituti pracyuye 161 spivrobitnik stanom kinec 2020 7 68 cholovikiv i 32 zhinok Bilshist pracivnikiv pracyuye v Ondrzhejovi adresa Fricova 298 251 65 Ondrejov i lishe blizko 20 v novij budivli v Prazi 8 Institut podilyayetsya na naukovi viddili za tematikoyu doslidzhen 9 Viddil mizhplanetnogo seredovisha red nbsp Asteroyidnij teleskop Viddil mizhplanetnogo seredovisha Viddil mizhplanetnogo seredovisha perevazhno zajmayetsya sposterezhennyami za meteorami a takozh kometami ta asteroyidami 9 Cej viddil ye centrom Yevropejskoyi bolidnoyi merezhi i obroblyaye dani vimiryuvan z 7 krayin Vin skladayetsya z dvoh robochih grup Fizika meteoritiv Keruye merezheyu z desyati stancij dlya vidstezhennya bolidiv po vsij krayini Okrim optichnih sposterezhen meteoriv vikoristovuye meteornij radar Planeti Zajmayetsya fizichnimi doslidzhennyami asteroyidiv osoblivo viznachennya yihnogo obertannya form ipodvijnimi asteroyidami Dlya fotometriyi asteroyidiv grupa vikoristovuye 65 santimetrovij optichnij teleskop v Ondrzhejovi ta 1 5 metrovij teleskop Yevropejskoyi pivdennoyi observatoriyi v La Silyi v Chili Zoryanij viddil red Doslidzhennya zir ye golovnim napryamkom roboti zoryanogo viddilu 9 V osnovnomu viddil doslidzhuye garyachi zori klasu B a takozh modeli zoryanih atmosfer dinamiku zoryanogo vitru i vivchennyu zoryani skupchennya galaktikj j pozagalaktichni ob yekt Dlya svoyeyi roboti viddil v osnovnomu vikoristovuye teleskop Perka cs najbilshij reflektor v Chehiyi z dzerkalom diametrom 2 m Do skladu cogo viddilu vhodyat robochi grupi Fizika garyachih zir Zajmayetsya garyachimi zoryami klas B bilmi karlikami j obrobkoyu danih suputnika Gaia Ekspluataciya ta rozvitok teleskopa Perka Teleskop buv robotizovanij u 2007 roci i robota oboh osnovnih vimiryuvalnih pristroyiv spektrografiv teper povnistyu avtomatizovana Astrofizika visokih energij V osnovnomu zajmayetsya doslidzhennyami kosmichnogo rentgenivskogo ta gamma viprominyuvannya iz zastosuvannyam do gamma spalahiv blazariv kataklizmichnih zminnih zir tosho Sonyachnij viddil red nbsp Radioteleskop z diametrom anteni 10 m yakij vikoristovuyetsya dlya doslidzhennya SoncyaVivchennyam Soncya zajmayetsya sonyachnij viddil 9 V osnovnomu vin zoseredzhenij na sonyachnih spalahah Tak zvanij sonyachnij patrul sposterigaye za Soncem ta proyavami jogo aktivnosti sonyachnimi plyamami tosho Dlya sposterezhen tut vikoristovuyutsya yak optichni teleskopi tak i radioteleskopi Zavdyaki mizhnarodnij spivpraci suputnikovi dani dopovnyuyut informaciyu pro sonyachne viprominyuvannya v ultrafioletovij rentgenivskij ta gamma oblastyah spektra Viddil dilitsya na robochi grupi Fizika sonyachnih spalahiv i protuberanciv Vivchaye ci yavisha a takozh bere uchast u pidgotovci suputnika Solar Orbiter Yevropejskogo kosmichnogo agentstva Dinamika sonyachnoyi atmosferi Rozglyadaye fizichni umovi u verhnomu sonyachnomu shari sonyachnij atmosferi v aktivnih oblastyah i sonyachnih plyamah Geliosfera ta kosmichna pogoda Doslidzhuye yavisha sonyachnogo vitru j osoblivo rozpovsyudzhennya koronalnih vikidiv masi a takozh daye prognoz sonyachnoyi aktivnosti Viddil galaktik i planetnih sistem red nbsp Sonyachnij patrul roboche misce dlya sposterezhennya za SoncemViddil galaktik i planetnih sistem roztashovanij u Prazi 9 Vin zajmayetsya yak vivchennyam vplivu Sonyachnoyi sistemi na Zemlyu yiyi formu obertannya precesiyu tak i yavish u dalekomu Vsesviti napriklad zoreutvorennyam v galaktikah U nogo vhodyat robochi grupi Fizika galaktik Vivchaye dinamiku ta evolyuciyu grup galaktik abo skupchen galaktik utvorennya ta evolyuciyu zir i zoryanih skupchen a takozh dinamiku gazu v galaktikah Relyativistska astrofizika Zajmayetsya fizikoyu kompaktnih ob yektiv nejtronnih zir i chornih dir vivchaye procesi sho vidbuvayutsya poblizu nih robit teoretichni doslidzhennya elektrodinamiki chornih dir i akrecijnih diskiv Planetni sistemi Rozglyadaye dinamiku prirodnih i shtuchnih til u Sonyachnij sistemi ta planetnih sistemah poblizu inshih zir vivchaye gravitacijne pole Zemli ta variaciyi yiyi obertannya Do skladu cogo viddilu ranishe vhodila Grupa dinamiki shtuchnih suputnikiv golovnim proyektom yakoyi buv mikroakselerometr Macek dlya vimiryuvannya priskorennya negravitacijnogo pohodzhennya Vin buv zapushenij zokrema v 1996 roci na kosmichnomu korabli Atlantis rejs STS 79 i v 2003 roci na cheskomu suputniku MIMOSA cs Gromadski zahodi red Publika mozhe oznajomitisya z deyakimi chastinami observatoriyi osoblivo z istorichnimi kupolami ta dvometrovim teleskopom z travnya po veresen koli u vihidni dni regulyarni ekskursiyi provodyatsya 10 Kilka robochih misc observatoriyi mozhna vidvidati u veresni v mezhah zagalnonacionalnoyi akciyi Nich vchenih cs 11 abo u travni pid chas dnya vidkritih dverej 12 Direktori institutu red Spisok direktoriv z momentu zasnuvannya Astronomichnogo institutu 13 Bogumil Shternberk cs 1954 1968 Lyubosh Perek 1968 1974 Vaclav Bumba 1975 1990 Ladislav Segnal cs 1990 1996 Yan Paloush cs 1996 2004 Petro Gajnzel cs 2004 2012 Vladimir Karas cs 2012 2022 Mihal Bursa cs z 2022 Div takozh red Observatoriya Ondrzhejov Astronomichnij institut Slovackoyi akademiyi nauk Akademiya nauk Cheskoyi RespublikiPrimitki red Ministerstvo osviti molodi ta sportu List of research organizations d Track Q11781505d Track Q108935470 Administrativni registr ekonomickych subjektu d Track Q8182488 Astronomicka observator v Ondrejove si 21 1 2008 pripomina 110 vyroci zalozeni Aldebaran Bulletin 9 sichnya 2008 Astronomicka vez Narodni knihovna Ceske republiky Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2010 Procitovano 22 grudnya 2023 Ondrejovska hvezdarna Astronomicky ustav AV CR Zakon 341 2005 Sb o verejnych vyzkumnych institucich Vyrocni zprava Astronomickeho ustavu AV CR v v i za rok 2020 Astronomicky ustav AV CR Vyrocni zprava Astronomickeho ustavu AV CR v v i za rok 2015 Astronomicky ustav AV CR a b v g d Vedeni ustavu Astronomicky ustav AV CR 2022 Prohlidky a pozorovani Astronomicky ustav AV CR 2017 Evropska noc vedcu Astronomicky ustav AV CR Arhiv originalu za 3 grudnya 2010 Procitovano 22 grudnya 2023 Dny otevrenych dveri na observatori v Ondrejove Ceska astronomicka spolecnost 2017 04 Ondrejovska hvezdarna 1898 1998 vid 1 Astronomicky ustav AV CR v nakladatelstvi Vesmir s 368 ISBN 80 902487 1 3 Literatura red Ondrejovska hvezdarna 1898 1998 vid 1 Astronomicky ustav AV CR v nakladatelstvi Vesmir ISBN 80 902487 1 3 Posilannya red Storinka institutu Biblioteka institutu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Astronomichnij institut Akademiyi nauk Cheskoyi Respubliki amp oldid 41368578