Метео́р (грец. μετέωρος, «небесний»), «зорепад» — явище, що виникає за згоряння в атмосфері Землі дрібних метеорних тіл (наприклад, уламків комет чи астероїдів). Аналогічне явище вищої інтенсивності (яскравіше −4 зоряної величини) називається болідом. Давня назва — літа́вець.
Історія Редагувати
Перші документальні відомості про метеори виявлено у давньоєгипетському папірусі, який зберігається в Ермітажі. Його датовано близько 2000 до н. е. У давньоруських літописах перші записи про боліди стосуються 1091 року. Правильне пояснення природи метеорів як явищ, пов'язаних із влітанням до атмосфери Землі позаземних тіл, вперше дав Е. Хладні (1794).
Опис Редагувати
Розрізняють спорадичні метеори та потокові — метеорні дощі. Зазвичай метеори спалахують на висотах нижче 120 км і згасають на висотах понад 60 км (більшість — на висотах 80—90 км). Метеорне тіло невеликих розмірів здебільшого повністю випаровується в атмосфері Землі. Іноді його маса за час польоту дуже зменшується й до Землі долітають тільки рештки, які зазвичай встигають охолонути, коли космічну швидкість погасив опір повітря. Їх називають метеоритами.
Відомо три види метеоритів: кам'яні, залізні та залізно-кам'яні. Іноді метеорити знаходять через багато років після їхнього падіння. Особливо багато знайдено залізних метеоритів. За вмістом радіоактивних елементів визначають вік метеоритів. Він різний, а найстаріші метеорити мають вік 4,5 млрд років.
Під час польоту метеорити обплавляються й покриваються чорною скоринкою. Один з таких «чорних каменів» у Мецці вмурований у стіну храму і є предметом релігійного поклоніння.
Джерела Редагувати
- Астрономія. Б. О. Воронцов-Вельямінов ISBN 5-330-01072-1
Література Редагувати
- Математико-фізичний аналіз метеорного явища: [монографія] / В. Г. Кручиненко ; НАН України, Голов. астрон. обсерваторія. — К. : Наук. думка, 2012. — 295 с. : іл. — (Проект «Наукова книга»). — Бібліогр.: с. 274—292 (369 назв). — ISBN 978-966-00-1261-5
Посилання Редагувати
- Літа́вець // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Метеор // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 281—282. — ISBN 966-613-263-X.
Зовнішнє посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Meteor |