www.wikidata.uk-ua.nina.az

Solar Orbiter SolO космічний апарат для дослідження Сонця який розроблено Європейським космічним агентством в рамках про

Solar Orbiter

Solar Orbiter (SolO) — космічний апарат для дослідження Сонця, який розроблено Європейським космічним агентством в рамках програми Cosmic Vision як перша місія M-класу. Запуск здійснено ракетою-носієм Atlas V з космічного центру Кеннеді у Флориді 10 лютого 2020. SolO буде здійснювати детальні вимірювання внутрішньої геліосфери й досліджувати зародження сонячного вітру, а також спостерігатиме полярні ділянки Сонця, які важко робити із Землі. Solar Orbiter спостерігатиме за Сонцем з витягнутої еліптичної орбіти з перигелієм у межах 0,28 — 0,38 а.о. (усередині орбіти Меркурія) та афелієм у межах 0,73 — 0,92 а.о. (поблизу земної орбіти).

Solar Orbiter
Solar Orbiter у випробувальній камері
Основні параметри
Повна назва Solar Orbiter
Організація  Європейський союз ЄКА,  США, НАСА
Виготівник Airbus
Тип апарата орбітальний апарат, дослідження Сонця
Дата запуску 10 лютого 2020 04:03 (UTC)
Ракета-носій Atlas V
Космодром  США мис Канаверал
Технічні параметри
Маса 1400 кг
Розміри 2,5 × 3,0 м
Потужність 1100 Вт
Джерела живлення сонячні панелі
Час активного існування 7 років
Орбітальні дані
Тип орбіти геліоцентрична
Нахил орбіти 0-34°
Період обертання 150 днів
Вебсторінка
Вебсторінка Solar Orbiter

Для дослідження полярних ділянок Сонця (корональних дір) нахил орбіти до площини сонячного екватора планується поступово збільшувати шляхом гравітаційних маневрів поблизу Венери. Планується досягти нахилу 25° в основній частині польоту та 35° — у продовженій. Концепція апарата розроблялася з 1990-х років, а його вартість складе близько мільярда євро.

Наукові цілі Редагувати

Космічний апарат має зближуватися з Сонцем кожні п'ять місяців. Зближення плануються так, щоб повторно вивчати одні й ті ж ділянки сонячної атмосфери. Solar Orbiter зможе спостерігати накопичення магнітної активності в атмосфері, яке може призводити до потужних сонячних спалахів або викидів.

Дослідники також матимуть шанс координувати спостереження з космічним апаратом НАСА Parker Solar Probe (2018—2025), який здійснює вимірювання корони Сонця.

Цілі місії — здійснити дослідження Сонця та його внутрішньої геліосфери з високою роздільною здатністю з мінімально можливої відстані. Це дозволить відповісти на питання:

  • Як і де виникає плазма сонячного вітру і магнітне поле в короні?
  • Як сонячні перехідні процеси керують мінливістю геліосфери?
  • Як сонячні викиди коронарної маси утворюють енергетичні частки радіації, які заповнюють геліосферу?
  • Як працює сонячне динамо і керує зв'язками між Сонцем та геліосферою?

Наукові прилади Редагувати

Наукове обладнання апарата складається з:

Геліофізичні in-situ інструменти Редагувати

  • Solar Wind Analyser (аналізатор сонячного вітру): вимірювання складу частинок сонячного вітру.
  • Energetic Particle Detector (детектор енергетичних частинок): вимірювання супратермальних іонів, електронів, нейтральних атомів, а також енергетичних частинок.
  • Магнетометр: забезпечить деталізоване вимірювання магнітного поля.

Radio and Plasma Wave analyser (аналізатор радіо та плазмо- хвиль): вимірювання магнітних та електричних полів з високою роздільною здатністю у часі.

Прилади дистанційного зондування Редагувати

  • Polarimetric and Helioseismic Imager (поляриметрична та геліосейсмічна камера): вимірювання фотосферного магнітного поля з високою роздільною здатністю.
  • EUV full-Sun and high-resolution Imager EUI): фотографування різних шарів атмосфери Сонця.
  • EUV spectral Imager (SPICE): спектрального фіксування сонячної корони та фотосфери, характеристики частинок плазми на Сонці.
  • Spectrometer Telescope for Imaging X-rays (спектрометр-телескоп для візуалізації рентгенівських променів): для забезпечення фіксування теплового та нетеплового сонячного рентгенівського випромінювання.
  • Коронограф: випромінювання сонячної корони й фотографування поляризованого видимого світла корони.
  • Heliospheric Imager (камера для фотографування геліосфери): фотографування квазістаціонарних і перехідних потоків сонячного вітру.

Хронологія подій та статус Редагувати

  • Квітень 2012 року: Контракт з підрядником Astrium UK на будівництво апарату (€300 млн).
  • Червень 2014 року: Завершено 2-тижневий тест сонячного щита.
  • Квітень 2015 року: Запуск було перенесено з липня 2017 на жовтень 2018 року У серпні 2017 була визначена нова дата запуску апарата — лютий 2020 за допомогою ракети-носія Atlas V 411.
  • Вересень 2018 року: Космічний апарат Solar Orbiter перевезений до майданчика IABG[en] в Німеччині для тестувань з навколишнім середовищем.

Траєкторія Редагувати

Після запуску, Solar Orbiter здійснить гравітаційні маневри біля Землі та Венери, щоб досягти за 3,5 роки робочої орбіти. Еліптична орбіта з перигелієм 0.28 а.о. і афелієм 0.28 а.о. Тривалість місії становитиме сім років, знадобиться кілька додаткових гравітаційних маневрів для зміни нахилу орбіти від 0 ° до 25 °, що забезпечить кращий огляд сонячних полюсів. У випадку розширеної місії, нахил орбіти буде змінено до 34 °.

Досягнення Редагувати

Найзначніші спостереження Редагувати

Наприкінці червня 2023 року група астрономів із кількох європейських наукових установ у Лондонському королівському астрономічному товаристві представила результати дослідження Сонця, яке апарат Solar Orbiter провів навесні 2022 року. Тоді сонячний зонд наблизився до Сонця на відстань 49 млн км. Апарат виявив невідоме раніше явище у вигляді схожих на метеорити вогненних куль, які виникають у корональному дощі Сонця. Корона складається з газу з температурою в мільйони градусів Цельсія, а швидкі перепади цієї температури продукують дуже щільні згустки плазми, що досягають 250 км завширшки. Ці вогняні кулі падають назад на Сонце, оскільки гравітація притягує їх зі швидкістю понад 100 км/с. Разом із першими зображеннями згустків плазми в корональному дощі космічний апарат Solar Orbiter також спостерігав за нагріванням і стисканням плазми безпосередньо під ними. Вчені вважають, що там плазма нагрівається до мільйона градусів Цельсія і це триває кілька хвилин, поки вогняні кулі падають. Вчені ще ніколи не бачили момент падіння цих грудок плазми, але спостереження Solar Orbiter показали, що цей процес може спричинити короткочасний сильний спалах світла разом з появою висхідного вгору потоку речовини та ударними хвилями, які повторно нагрівають плазму над ними[неавторитетне джерело].

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ . ESA eoPortal. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 17 березня 2015. 
  2. Європейські вчені спільно з NASA запустять до Сонця космічний зонд. «Корреспондент». 5 жовтня 2011. оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 20 березня 2022. 
  3. . European Space Agency. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 2 серпня 2018. 
  4. . Ucl.ac.uk. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 серпня 2018. 
  5. . Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 7 вересня 2018. 
  6. . Imperial College London. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 9 серпня 2018. 
  7. . Lesia.obspm.fr. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 9 серпня 2018. 
  8. . Web.archive.org. 16 травня 2012. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 9 серпня 2018. 
  9. . spice.ias.u-psud.fr. 12 листопада 2019. Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 12 листопада 2019. 
  10. . Web.archive.org. 11 травня 2011. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 9 серпня 2018. 
  11. . Metis.oato.inaf.it. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 9 серпня 2018. 
  12. . Nrl.navy.mil. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 9 серпня 2018. 
  13. ESA contracts Astrium UK to build Solar Orbiter. Sci.esa.int. April 2012. Архів оригіналу за 15 травня 2016. Процитовано 6 січня 2020. 
  14. . Esa.int. June 2014. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 6 січня 2020. 
  15. . Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 6 січня 2020. 
  16. . Air & Cosmos. 28 серпня 2017. Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 19 вересня 2017. 
  17. . BBC. Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 6 січня 2020. 
  18. . Sci.esa.int. 13 квітня 2015. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 20 березня 2018. 
  19. . Sci.esa.inty. 28 лютого 2018. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 20 березня 2018. 
  20. Вчені виявили раніше невідоме явище на Сонці. // Автор: Денис Коротинський. 04.07.2023, 22:04
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Solar Orbiter SolO kosmichnij aparat dlya doslidzhennya Soncya yakij rozrobleno Yevropejskim kosmichnim agentstvom v ramkah programi Cosmic Vision yak persha misiya M klasu Zapusk zdijsneno raketoyu nosiyem Atlas V z kosmichnogo centru Kennedi u Floridi 10 lyutogo 2020 1 SolO bude zdijsnyuvati detalni vimiryuvannya vnutrishnoyi geliosferi j doslidzhuvati zarodzhennya sonyachnogo vitru a takozh sposterigatime polyarni dilyanki Soncya yaki vazhko robiti iz Zemli Solar Orbiter sposterigatime za Soncem z vityagnutoyi eliptichnoyi orbiti z perigeliyem u mezhah 0 28 0 38 a o useredini orbiti Merkuriya ta afeliyem u mezhah 0 73 0 92 a o poblizu zemnoyi orbiti Solar OrbiterSolar Orbiter u viprobuvalnij kameriOsnovni parametriPovna nazva Solar OrbiterOrganizaciya Yevropejskij soyuz YeKA SShA NASAVigotivnik AirbusTip aparata orbitalnij aparat doslidzhennya SoncyaData zapusku 10 lyutogo 2020 04 03 UTC Raketa nosij Atlas VKosmodrom SShA mis KanaveralTehnichni parametriMasa 1400 kgRozmiri 2 5 3 0 mPotuzhnist 1100 VtDzherela zhivlennya sonyachni paneliChas aktivnogo isnuvannya 7 rokivOrbitalni daniTip orbiti geliocentrichnaNahil orbiti 0 34 Period obertannya 150 dnivVebstorinkaVebstorinka Solar OrbiterDlya doslidzhennya polyarnih dilyanok Soncya koronalnih dir nahil orbiti do ploshini sonyachnogo ekvatora planuyetsya postupovo zbilshuvati shlyahom gravitacijnih manevriv poblizu Veneri Planuyetsya dosyagti nahilu 25 v osnovnij chastini polotu ta 35 u prodovzhenij 1 Koncepciya aparata rozroblyalasya z 1990 h rokiv a jogo vartist sklade blizko milyarda yevro 2 Zmist 1 Naukovi cili 1 1 Naukovi priladi 1 2 Geliofizichni in situ instrumenti 1 3 Priladi distancijnogo zonduvannya 2 Hronologiya podij ta status 3 Trayektoriya 4 Dosyagnennya 4 1 Najznachnishi sposterezhennya 5 Div takozh 6 PrimitkiNaukovi cili RedaguvatiKosmichnij aparat maye zblizhuvatisya z Soncem kozhni p yat misyaciv Zblizhennya planuyutsya tak shob povtorno vivchati odni j ti zh dilyanki sonyachnoyi atmosferi Solar Orbiter zmozhe sposterigati nakopichennya magnitnoyi aktivnosti v atmosferi yake mozhe prizvoditi do potuzhnih sonyachnih spalahiv abo vikidiv Doslidniki takozh matimut shans koordinuvati sposterezhennya z kosmichnim aparatom NASA Parker Solar Probe 2018 2025 yakij zdijsnyuye vimiryuvannya koroni Soncya Cili misiyi zdijsniti doslidzhennya Soncya ta jogo vnutrishnoyi geliosferi z visokoyu rozdilnoyu zdatnistyu z minimalno mozhlivoyi vidstani Ce dozvolit vidpovisti na pitannya Yak i de vinikaye plazma sonyachnogo vitru i magnitne pole v koroni Yak sonyachni perehidni procesi keruyut minlivistyu geliosferi Yak sonyachni vikidi koronarnoyi masi utvoryuyut energetichni chastki radiaciyi yaki zapovnyuyut geliosferu Yak pracyuye sonyachne dinamo i keruye zv yazkami mizh Soncem ta geliosferoyu Naukovi priladi Redaguvati Naukove obladnannya aparata skladayetsya z 3 Geliofizichni in situ instrumenti Redaguvati Solar Wind Analyser analizator sonyachnogo vitru vimiryuvannya skladu chastinok sonyachnogo vitru 4 Energetic Particle Detector detektor energetichnih chastinok vimiryuvannya supratermalnih ioniv elektroniv nejtralnih atomiv a takozh energetichnih chastinok 5 Magnetometr zabezpechit detalizovane vimiryuvannya magnitnogo polya 6 Radio and Plasma Wave analyser analizator radio ta plazmo hvil vimiryuvannya magnitnih ta elektrichnih poliv z visokoyu rozdilnoyu zdatnistyu u chasi 7 Priladi distancijnogo zonduvannya Redaguvati Polarimetric and Helioseismic Imager polyarimetrichna ta geliosejsmichna kamera vimiryuvannya fotosfernogo magnitnogo polya z visokoyu rozdilnoyu zdatnistyu 8 EUV full Sun and high resolution Imager EUI fotografuvannya riznih shariv atmosferi Soncya EUV spectral Imager SPICE spektralnogo fiksuvannya sonyachnoyi koroni ta fotosferi harakteristiki chastinok plazmi na Sonci 9 10 Spectrometer Telescope for Imaging X rays spektrometr teleskop dlya vizualizaciyi rentgenivskih promeniv dlya zabezpechennya fiksuvannya teplovogo ta neteplovogo sonyachnogo rentgenivskogo viprominyuvannya Koronograf viprominyuvannya sonyachnoyi koroni j fotografuvannya polyarizovanogo vidimogo svitla koroni 11 Heliospheric Imager kamera dlya fotografuvannya geliosferi fotografuvannya kvazistacionarnih i perehidnih potokiv sonyachnogo vitru 12 Hronologiya podij ta status RedaguvatiKviten 2012 roku Kontrakt z pidryadnikom Astrium UK na budivnictvo aparatu 300 mln 13 Cherven 2014 roku Zaversheno 2 tizhnevij test sonyachnogo shita 14 Kviten 2015 roku Zapusk bulo pereneseno z lipnya 2017 na zhovten 2018 roku 15 U serpni 2017 bula viznachena nova data zapusku aparata lyutij 2020 za dopomogoyu raketi nosiya Atlas V 411 16 Veresen 2018 roku Kosmichnij aparat Solar Orbiter perevezenij do majdanchika IABG en v Nimechchini dlya testuvan z navkolishnim seredovishem 17 Trayektoriya RedaguvatiPislya zapusku Solar Orbiter zdijsnit gravitacijni manevri bilya Zemli ta Veneri shob dosyagti za 3 5 roki robochoyi orbiti Eliptichna orbita z perigeliyem 0 28 a o i afeliyem 0 28 a o Trivalist misiyi stanovitime sim rokiv znadobitsya kilka dodatkovih gravitacijnih manevriv dlya zmini nahilu orbiti vid 0 do 25 sho zabezpechit krashij oglyad sonyachnih polyusiv U vipadku rozshirenoyi misiyi nahil orbiti bude zmineno do 34 18 19 Dosyagnennya RedaguvatiNajznachnishi sposterezhennya Redaguvati Naprikinci chervnya 2023 roku grupa astronomiv iz kilkoh yevropejskih naukovih ustanov u Londonskomu korolivskomu astronomichnomu tovaristvi predstavila rezultati doslidzhennya Soncya yake aparat Solar Orbiter proviv navesni 2022 roku Todi sonyachnij zond nablizivsya do Soncya na vidstan 49 mln km Aparat viyaviv nevidome ranishe yavishe u viglyadi shozhih na meteoriti vognennih kul yaki vinikayut u koronalnomu doshi Soncya Korona skladayetsya z gazu z temperaturoyu v miljoni gradusiv Celsiya a shvidki perepadi ciyeyi temperaturi produkuyut duzhe shilni zgustki plazmi sho dosyagayut 250 km zavshirshki Ci vognyani kuli padayut nazad na Sonce oskilki gravitaciya prityaguye yih zi shvidkistyu ponad 100 km s Razom iz pershimi zobrazhennyami zgustkiv plazmi v koronalnomu doshi kosmichnij aparat Solar Orbiter takozh sposterigav za nagrivannyam i stiskannyam plazmi bezposeredno pid nimi Vcheni vvazhayut sho tam plazma nagrivayetsya do miljona gradusiv Celsiya i ce trivaye kilka hvilin poki vognyani kuli padayut Vcheni she nikoli ne bachili moment padinnya cih grudok plazmi ale sposterezhennya Solar Orbiter pokazali sho cej proces mozhe sprichiniti korotkochasnij silnij spalah svitla razom z poyavoyu vishidnogo vgoru potoku rechovini ta udarnimi hvilyami yaki povtorno nagrivayut plazmu nad nimi 20 neavtoritetne dzherelo Div takozh RedaguvatiParker Solar Probe Advanced Composition Explorer Uliss Wind STEREOPrimitki Redaguvati a b Solar Orbiter Mission ESA eoPortal Arhiv originalu za 19 chervnya 2019 Procitovano 17 bereznya 2015 Yevropejski vcheni spilno z NASA zapustyat do Soncya kosmichnij zond Korrespondent 5 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 24 serpnya 2021 Procitovano 20 bereznya 2022 Solar Orbiter European Space Agency Arhiv originalu za 21 travnya 2020 Procitovano 2 serpnya 2018 Solar Orbiter Ucl ac uk Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 9 serpnya 2018 Solar Orbiter s Energetic Particle Detector EPD Arhiv originalu za 9 serpnya 2018 Procitovano 7 veresnya 2018 Space and Atmospheric Physics Imperial College London Arhiv originalu za 29 kvitnya 2014 Procitovano 9 serpnya 2018 La mission Solar Orbiter LESIA Observatoire de Paris Lesia obspm fr Arhiv originalu za 9 serpnya 2018 Procitovano 9 serpnya 2018 MPS PHI Polarimetric and Helioseismic Imager Web archive org 16 travnya 2012 Arhiv originalu za 16 travnya 2012 Procitovano 9 serpnya 2018 SPICE on Solar Orbiter official website spice ias u psud fr 12 listopada 2019 Arhiv originalu za 12 listopada 2019 Procitovano 12 listopada 2019 MPS SPICE Spectral Imaging of the Coronal Environment Web archive org 11 travnya 2011 Arhiv originalu za 11 travnya 2011 Procitovano 9 serpnya 2018 Metis Solar Orbiter Metis oato inaf it Arhiv originalu za 14 lyutogo 2020 Procitovano 9 serpnya 2018 Solar Orbiter Heliospheric Imager SoloHI Space Science Division Nrl navy mil Arhiv originalu za 9 serpnya 2018 Procitovano 9 serpnya 2018 ESA contracts Astrium UK to build Solar Orbiter Sci esa int April 2012 Arhiv originalu za 15 travnya 2016 Procitovano 6 sichnya 2020 Solar Orbiter s shield takes Sun s heat Esa int June 2014 Arhiv originalu za 16 chervnya 2019 Procitovano 6 sichnya 2020 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 27 lipnya 2019 Procitovano 6 sichnya 2020 Europe s Solar Orbiter on track for 2019 launch Air amp Cosmos 28 serpnya 2017 Arhiv originalu za 20 veresnya 2017 Procitovano 19 veresnya 2017 Solar Orbiter Spacecraft to leave UK bound for the Sun BBC Arhiv originalu za 27 travnya 2020 Procitovano 6 sichnya 2020 ESA Science amp Technology Mission Operations Sci esa int 13 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2018 Procitovano 20 bereznya 2018 ESA Science amp Technology Summar Sci esa inty 28 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2019 Procitovano 20 bereznya 2018 Vcheni viyavili ranishe nevidome yavishe na Sonci Avtor Denis Korotinskij 04 07 2023 22 04 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Solar Orbiter amp oldid 39872038