www.wikidata.uk-ua.nina.az

Gaia космічний телескоп Європейського космічного агентства головною ціллю якого є точне визначення положень зір на небі

Gaia

Gaia — космічний телескоп Європейського космічного агентства, головною ціллю якого є точне визначення положень зір на небі, зокрема вимірювання відстаней до них паралактичним методом. Місія Gaia є науковою наступницею місії ЕКА Hipparcos (1989-1993), але досліджує в 10 000 разів більше об’єктів і визначає їхні позиції в 200 разів точніше. Gaia спеціалізується на об’єктах від 3 до 21 зоряної величини, втрачаючи як найяскравіші, так і занадто тьмяні зорі. Для понад мільярда зір Gaia провела астрометричні та фотометричні вимірювання безпрецедентної точності. Повторні спостереження того ж об'єкта дозволяють визначити його власний рух небом. Для об’єктів із до 16 зоряної величини також аналізується спектр, за яким можна визначити радіальну швидкість, спектральний клас, температуру та інші дані.

Макет Gaia на салоні Ле Бурже 2013 року

Назва Gaia спочатку була абревіатурою від "Global Astrometric Interferometer for Astrophysics" (глобальний астрометричний інтерферометр для астрофізики) і відсилала до техніки оптичної інтерферометрії, яка спочатку планувалася для цього телескопа. Попри те, що принцип вимірювання на етапі проєктування було змінено, назву зберегли, але її написання було змінено з GAIA на Gaia. Назва є відсилкою до богині землі Геї в грецькій міфології.

2000 року Gaia затвердили як пріоритетну місію ЄКА, а 2006 року було замовлено будівництво космічного апарата. 19 грудня 2013 року космічний апарат запустили з космодрому Куру за допомоги російської ракети-носія Союз-СТ-Б і невдовзі після того вивели на орбіту Ліссажу навколо точки Лагранжа L2 у системі Сонце—Земля. Планувалося, що місія має тривати до 25 липня 2019 року, однак її продовжили до кінця 2025 року. Від початку місії було видано три каталоги: Gaia DR1 з 1,1 мільярда об’єктів, Gaia DR2 з 1,7 мільярда об’єктів і Gaia EDR3 з 1,8 мільярда об’єктів. Оголошено про подальше розширення та вдосконалення каталогів. Усі опубліковані дані вільнодоступні через Інтернет.

Ініціатори проєкту Gaia Леннарт Ліндегрен і Майкл Перрімен 2022 року за доробок у космічній астрометрії отримали премію Шао.

Історія Редагувати

Космічний телескоп Gaia бере свій початок від місії Європейського космічного агентства (ESA) Hipparcos (1989–1993). Проєкт Gaia запропонували в жовтні 1993 року Леннарт Ліндегрен (Лундська обсерваторія, Швеція) та Майкл Перріман (ESA). Вони подали його на конкурс довгострокових наукових програм ESA Horizon 2000+[fr]. Науковий програмний комітет ESA затвердив проект 13 жовтня 2000, а фазу B2[прояснити] було дозволено 9 лютого 2006 року, коли EADS Astrium взяла на себе відповідальність за обладнання. Назва «Gaia» спочатку була абревіатурою від Global Astrometric Interferometer for Astrophysics, що позначало оптичну техніку інтерферометрії, яку планувалося застосувати на космічному апараті. Попри те, що під час розробки концепцію було змінено, і абревіатура більше не застосовується, назву Gaia залишили як відображення неперервності проєкту.

Загальна вартість місії становить близько 740 мільйонів євро, включаючи виробництво, запуск і наземне забезпечення. Сам зонд коштував 450 мільйонів євро, і близько 250 мільйонів євро додатково виділялося на наземну обробку даних. Виготовлення апарата було завершено з дворічним відставанням від графіку та 16% перевищенням бюджету, головним чином через труднощі, що виникли під час полірування десяти дзеркал із карбіду кремнію, а також збирання та тестування оптичної системи телескопа.

Цілі Редагувати

Космічна місія Gaia має наступні цілі:

  • Щоб визначити світність зорі, необхідно знати відстань до неї. Одним із небагатьох способів досягти цього без спеціальних фізичних припущень є паралакс зорі, але атмосферні впливи та інструментальні похибки погіршують точність вимірювань паралакса. Наприклад, цефеїди застосовують як стандартні свічки для вимірювання відстаней до галактик, але відстані до них самих визначено з великими похибками. Таким чином, залежні від них величини, такі як швидкість розширення Всесвіту, залишаються неточними. Точне вимірювання відстаней до них має великий вплив на розуміння інших галактик і, отже, всього космосу (див. шкала космічних відстаней).
  • Спостереження за найслабшими об'єктами забезпечать повніше уявлення про функцію світності зір. Gaia спостерігатиме 1 мільярд зір, що становить близько 1% в галактиці Чумацький Шлях.
  • Для кращого розуміння швидших етапів еволюції зір (таких як класифікація, частота, кореляції та безпосередньо спостережувані атрибути рідкісних фундаментальних і циклічних змін). Цього необхідно досягти шляхом детального обстеження та переогляду великої кількості об'єктів протягом тривалого періоду. Спостереження за великою кількістю об’єктів у Галактиці також важливо для розуміння динаміки галактики.
  • Вимірювання астрометричних і кінематичних властивостей зір необхідне для розуміння різноманітних зоряних популяцій, особливо найвіддаленіших.

Для досягнення цих цілей перед місією поставлено такі завдання:

Загальні відомості Редагувати

Телескоп працює в оптичному діапазоні. Він виведений на орбіту навколо другої точки Лагранжа (L2), розташованої на відстані близько 1,5 мільйонів кілометрів від Землі в протилежному від Сонця напрямку. Для максимального тепло- та світло-захисту телескоп оснащений великим екраном площею близько 100 квадратних метрів.

Передбачається, що за допомогою Gaia буде складена тривимірна карта нашої Галактики із зазначенням координат, напрямку руху й кольору більше мільярда зір. Крім цього, телескоп мав відкрити близько 10 тис. екзопланет, сотні тисяч квазарів і змінних зір, тисячі нових та наднових зір, а також астероїди й комети в Сонячній системі. Одним із завдань місії є перевірка загальної теорії відносності.

Стартова маса — 2030 кг (710 кг — корисне навантаження, 920 кг — службовий модуль і 400 кг — паливо).

Особливості Редагувати

Основним інструментом телескопу Gaia є цифровий сенсор, найбільший із коли-небудь створених для місій у космосі. Він складається зі 106 окремих CCD-матриць розміром 4,7 x 6 см кожна, загальним розміром близько 1 Гігапікселя.

Космічний апарат Редагувати

Космічний апарат містить два дзеркальних телескопи розміром 1,46 на 0,51 метра, за допомогою яких відбувається сканування небесної сфери. Після виведення космічного апарата у космос була розкрита десятиметрова парасолька для захисту телескопів та приймачів від сонячного світла. Така конструкція дозволяє вимірювати координати зір до 20 зоряної величини. На тому боці космічного апарата, що обернений до Сонця, встановлено сонячні батареї, антенний комплекс для зв'язку з Землею та інше обладнання.

Наукові інструменти Редагувати

На борту Gaia перебувало три інструмента:

  1. Астрометричний інструмент (Astro), який проводить ретельні вимірювання положення зір із величинами від 5,7 до 20. Багаторазові вимірювання положення зорі кожної дозволяють визначити її тригонометричний паралакс (відповідно — відстань до зорі) та її власний рух - проєкцію швидкості зорі на небесну сферу.
  2. Фотометричний інструмент (BP/RP), який вимірює потоки випромінювання зір в діапазоні 320–1000 нм. Сам інструмент містить два додаткових фотометри, "блакитний" (ВР) на довжинах хвиль 330-680 нм та "червоний" (RP), що охоплює довжини хвиль 640-1050 нм. Також інструмент може проводити багатоколірну фотометрію за допомогою призми з низькою роздільною здатністю. Все це в цілому дозволяє виміряти температуру, оцінити масу та хімічний склад зорі.
  3. Спектрометр радіальних швидкостей (RVS), отримує спектри з високою роздільною здатністю в діапазоні 847–874 нм, що застосовується для вимірювання променевих швидкостей для зір до 17 величини. Інформація про радіальну швидкість разом із паралаксом та власним рухом дозволяє визначити повний вектор швидкості зорі відносно Сонця.

Старт Редагувати

Запуск телескопа було здійснено 19 грудня 2013 року з космодрома Куру у французькій Гвіані, за допомогою ракети-носія «Союз» із розгінним блоком «Фрегат». 8 січня 2014 року космічний апарат досягнув цільової орбіти поблизу другої точки Лагранжа. Після тестування обладнання та усіх систем космічного апарата у липні 2014 року почалась наукова частина місії.

Наукові результати Редагувати

Загальний об'єм інформації, що планується отримати від Gaia за весь час експлуатації, оцінюється в декілька сотень Терабайт. Обробка такої величезної кількості інформації вимагає новітніх методів та комп'ютерних систем. Попередня обробка проводиться на борту з метою вибору корисної інформації, її архівування та передачі на Землю. Результати обробки спостережень публікуються у відкритому доступі, зокрема, вони доступні через Інтернет.

14 вересня 2016 року на основі спостережень за перші 14 місяців роботи, було опубліковано перший набір даних (Gaia DR1), який містив положення та зоряні величини 1,1 мільярда зір, паралакси та власні рухи для 2 мільйонів зір, криві блиску та інші характеристики близько 3000 змінних зір, положення й зоряні величини більше як 2000 позагалактичних джерел, в першу чергу — квазарів, що застосовуються для побудови міжнародної небесної системи координат.

На основі обробки спостережень із 25 липня 2014 по 23 травня 2016 року було створено другий набір даних (Gaia DR2), опублікований 25 квітня 2018 року. Цей каталог став найбільшим в історії людства. Він містить положення та зоряні величини 1 692 919 135 зір, паралакс та власний рух визначено для 1 331 909 727 зір, радіальну швидкість для 7 224 631 зір, оцінено температуру поверхні 161 497 595 зір, визначено радіус та світність 76 956 778 зір. Також у каталозі подано інформацію про 550 737 змінних. На основі спостережень Gaia визначено положення 14 099 тіл Сонячної системи, переважно астероїдів.

Третій попередній набір даних Gaia опубліковано 3 грудня 2020 року. Публікація остаточного повного каталогу очікувалася в 2022 році.

Примітки Редагувати

  1. Порожнє посилання на джерело‎ (довідка) 
  2. Gaia-FAQ auf den ESA-Webseiten, https://www.esa.int/Science_Exploration/Space_Science/Gaia/Frequently_Asked_Questions_about_Gaia
  3. [aanda.org The Gaia Mission] (PDF) 595. 2016. с. 3. doi:10.1051/0004-6361/201629272. 
  4. Іван Крячко, ред. (11 жовтня 2023). Новий набір даних від «Ґайя»: рідкісні лінзи, ядра зоряних скупчень і непередбачувана наука. Український астрономічний портал (за інформацією з сайту www.esa.int). Процитовано 13 жовтня 2023. 
  5. https://www.cosmos.esa.int/web/gaia/data-release-3
  6. ↑ ESA Gaia overview. ESA. 
  7. Gaia spacecraft set for launch on mission to map a billion stars. Theguardian. 13 грудня 2013. 
  8. Davis, Nicola (13 грудня 2013). . the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 12 червня 2019. Процитовано 6 травня 2018. 
  9. [sci.esa.int Media kit for Gaia Data Release 1]. 2016-09. с. 9. 
  10. ↑ Svitak, Amy (2 вересня 2013). Galaxy charter. Aviation Week & Space Technology: 30. 
  11. Perryman, M.A.C; Pace, O. (August 2000). GAIA – Unraveling the Origin and Evolution of Our Galaxy. ESA Bulletin 103. 
  12. Bailer-Jones, C. A. L. та ін. (2013). The Gaia astrophysical parameters inference system (Apsis). Astronomy & Astrophysics 559: A74. Bibcode:2013A&A...559A..74B. arXiv:1309.2157. doi:10.1051/0004-6361/201322344. 
  13. Kordopatis, G.; Recio-Blanco, A.; De Laverny, P.; Bijaoui, A.; Hill, V.; Gilmore, G.; Wyse, R. F. G.; Ordenovic, C. (2011). Automatic stellar spectra parameterisation in the IR Ca ii triplet region. Astronomy & Astrophysics 535: A106. Bibcode:2011A&A...535A.106K. arXiv:1109.6237. doi:10.1051/0004-6361/201117372. 
  14. Casertano, S.; Lattanzi, M. G.; Sozzetti, A.; Spagna, A.; Jancart, S.; Morbidelli, R.; Pannunzio, R.; Pourbaix, D. та ін. (2008). Double-blind test program for astrometric planet detection with Gaia. Astronomy and Astrophysics 482 (2): 699–729. Bibcode:2008A&A...482..699C. arXiv:0802.0515. doi:10.1051/0004-6361:20078997. 
  15. GAIA – Exoplanets. European Space Agency. 27 червня 2013. Архів оригіналу за 29 вересня 2013. 
  16. Mapping the galaxy, and watching our backyard. ESA. July 2004. 
  17. . techcrunch.com (амер.). Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 6 травня 2018. 
  18. . 3DNews - Daily Digital Digest (рос.). Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 6 травня 2018. 
  19. . ESA (англ.). Last Update: 17 September 2019. Архів оригіналу за 6 червня 2019. Процитовано 6 травня 2018. 
  20. . ESA (англ.). Last Update: 17 September 2019. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 6 травня 2018. 
  21. . Gaia. Released 3 December 2020. Архів оригіналу за 25 січня 2022. 
  22. . www.cosmos.esa.int (en-GB). Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 6 травня 2018. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gaia kosmichnij teleskop Yevropejskogo kosmichnogo agentstva golovnoyu cillyu yakogo ye tochne viznachennya polozhen zir na nebi zokrema vimiryuvannya vidstanej do nih paralaktichnim metodom Misiya Gaia ye naukovoyu nastupniceyu misiyi EKA Hipparcos 1989 1993 ale doslidzhuye v 10 000 raziv bilshe ob yektiv i viznachaye yihni poziciyi v 200 raziv tochnishe Gaia specializuyetsya na ob yektah vid 3 do 21 zoryanoyi velichini vtrachayuchi yak najyaskravishi tak i zanadto tmyani zori Dlya ponad milyarda zir Gaia provela astrometrichni ta fotometrichni vimiryuvannya bezprecedentnoyi tochnosti Povtorni sposterezhennya togo zh ob yekta dozvolyayut viznachiti jogo vlasnij ruh nebom Dlya ob yektiv iz do 16 zoryanoyi velichini takozh analizuyetsya spektr za yakim mozhna viznachiti radialnu shvidkist spektralnij klas temperaturu ta inshi dani Maket Gaia na saloni Le Burzhe 2013 rokuNazva Gaia spochatku bula abreviaturoyu vid Global Astrometric Interferometer for Astrophysics globalnij astrometrichnij interferometr dlya astrofiziki 1 2 i vidsilala do tehniki optichnoyi interferometriyi yaka spochatku planuvalasya dlya cogo teleskopa 3 Popri te sho princip vimiryuvannya na etapi proyektuvannya bulo zmineno nazvu zberegli ale yiyi napisannya bulo zmineno z GAIA na Gaia Nazva ye vidsilkoyu do bogini zemli Geyi v greckij mifologiyi 2000 roku Gaia zatverdili yak prioritetnu misiyu YeKA a 2006 roku bulo zamovleno budivnictvo kosmichnogo aparata 19 grudnya 2013 roku kosmichnij aparat zapustili z kosmodromu Kuru za dopomogi rosijskoyi raketi nosiya Soyuz ST B i nevdovzi pislya togo viveli na orbitu Lissazhu navkolo tochki Lagranzha L2 u sistemi Sonce Zemlya Planuvalosya sho misiya maye trivati do 25 lipnya 2019 roku odnak yiyi prodovzhili do kincya 2025 roku Vid pochatku misiyi bulo vidano tri katalogi Gaia DR1 z 1 1 milyarda ob yektiv Gaia DR2 z 1 7 milyarda ob yektiv i Gaia EDR3 z 1 8 milyarda ob yektiv Ogolosheno pro podalshe rozshirennya ta vdoskonalennya katalogiv 4 Usi opublikovani dani vilnodostupni cherez Internet 5 Iniciatori proyektu Gaia Lennart Lindegren i Majkl Perrimen 2022 roku za dorobok u kosmichnij astrometriyi otrimali premiyu Shao Zmist 1 Istoriya 2 Cili 3 Zagalni vidomosti 4 Osoblivosti 5 Kosmichnij aparat 5 1 Naukovi instrumenti 6 Start 7 Naukovi rezultati 8 Primitki 9 PosilannyaIstoriya RedaguvatiKosmichnij teleskop Gaia bere svij pochatok vid misiyi Yevropejskogo kosmichnogo agentstva ESA Hipparcos 1989 1993 Proyekt Gaia zaproponuvali v zhovtni 1993 roku Lennart Lindegren Lundska observatoriya Shveciya ta Majkl Perriman ESA Voni podali jogo na konkurs dovgostrokovih naukovih program ESA Horizon 2000 fr Naukovij programnij komitet ESA zatverdiv proekt 13 zhovtnya 2000 a fazu B2 proyasniti bulo dozvoleno 9 lyutogo 2006 roku koli EADS Astrium vzyala na sebe vidpovidalnist za obladnannya Nazva Gaia spochatku bula abreviaturoyu vid Global Astrometric Interferometer for Astrophysics sho poznachalo optichnu tehniku interferometriyi yaku planuvalosya zastosuvati na kosmichnomu aparati Popri te sho pid chas rozrobki koncepciyu bulo zmineno i abreviatura bilshe ne zastosovuyetsya nazvu Gaia zalishili yak vidobrazhennya neperervnosti proyektu 6 Zagalna vartist misiyi stanovit blizko 740 miljoniv yevro vklyuchayuchi virobnictvo zapusk i nazemne zabezpechennya 7 8 Sam zond koshtuvav 450 miljoniv yevro i blizko 250 miljoniv yevro dodatkovo vidilyalosya na nazemnu obrobku danih 9 Vigotovlennya aparata bulo zaversheno z dvorichnim vidstavannyam vid grafiku ta 16 perevishennyam byudzhetu golovnim chinom cherez trudnoshi sho vinikli pid chas poliruvannya desyati dzerkal iz karbidu kremniyu a takozh zbirannya ta testuvannya optichnoyi sistemi teleskopa 10 Cili RedaguvatiKosmichna misiya Gaia maye nastupni cili Shob viznachiti svitnist zori neobhidno znati vidstan do neyi Odnim iz nebagatoh sposobiv dosyagti cogo bez specialnih fizichnih pripushen ye paralaks zori ale atmosferni vplivi ta instrumentalni pohibki pogirshuyut tochnist vimiryuvan paralaksa Napriklad cefeyidi zastosovuyut yak standartni svichki dlya vimiryuvannya vidstanej do galaktik ale vidstani do nih samih viznacheno z velikimi pohibkami Takim chinom zalezhni vid nih velichini taki yak shvidkist rozshirennya Vsesvitu zalishayutsya netochnimi Tochne vimiryuvannya vidstanej do nih maye velikij vpliv na rozuminnya inshih galaktik i otzhe vsogo kosmosu div shkala kosmichnih vidstanej Sposterezhennya za najslabshimi ob yektami zabezpechat povnishe uyavlennya pro funkciyu svitnosti zir Gaia sposterigatime 1 milyard zir sho stanovit blizko 1 v galaktici Chumackij Shlyah 10 Dlya krashogo rozuminnya shvidshih etapiv evolyuciyi zir takih yak klasifikaciya chastota korelyaciyi ta bezposeredno sposterezhuvani atributi ridkisnih fundamentalnih i ciklichnih zmin Cogo neobhidno dosyagti shlyahom detalnogo obstezhennya ta pereoglyadu velikoyi kilkosti ob yektiv protyagom trivalogo periodu Sposterezhennya za velikoyu kilkistyu ob yektiv u Galaktici takozh vazhlivo dlya rozuminnya dinamiki galaktiki Vimiryuvannya astrometrichnih i kinematichnih vlastivostej zir neobhidne dlya rozuminnya riznomanitnih zoryanih populyacij osoblivo najviddalenishih Dlya dosyagnennya cih cilej pered misiyeyu postavleno taki zavdannya Viznachiti polozhennya paralaks i vlasnij ruh 1 milyarda zir iz tochnistyu blizko 20 kutovih mikrosekund mks ustalenij termin dlya zir 15 velichini i 200 mks dlya zir 20 velichini Viznachiti koordinati zir do desyatoyi velichini z tochnistyu do 7 mks dlya zir do 15 yi velichini viznachiti koordinati z tochnistyu vid 12 do 25 mkas a dlya zir do 20 yi velichini iz tochnistyu vid 100 do 300 mkas zalezhno vid yih koloru Takim chinom vidstan do blizko 20 miljoniv zir bude vimiryano z tochnistyu 1 chi krashe a vidstani do blizko 200 miljoniv zir bude vimiryano z tochnistyu krashe 10 Tochnist u mezhah 10 bude dosyagnuto azh do Galaktichnogo centru sho perebuvaye na vidstani 30 000 svitlovih rokiv 11 Vimiryati tangencialnu shvidkist 40 miljoniv zir iz tochnistyu krashe 0 5 km s Otrimati atmosferni parametri efektivnu temperaturu mizhzoryane poglinannya na liniyi zoru poverhnevu gravitaciyu metalichnist dlya vsih sposterezhuvanih zir 12 a takozh deyaki bilsh detalni himichni skladi dlya cilej yaskravishih za V 15 13 Tochno vimiryati nahil orbit tisyachi pozasonyachnih planet viznachivshi yih spravzhnyu masu za dopomogoyu astrometrichnih metodiv viyavlennya planet 14 15 Tochnishe vimiryati vikrivlennya svitla gravitacijnim polem Soncya peredbachene Zagalnoyu teoriyeyu vidnosnosti Alberta Ejnshtejna ta vpershe viyavlene Arturom Eddingtonom pid chas sonyachnogo zatemnennya 1919 roku a otzhe bezposeredno sposterigati za strukturoyu prostoru chasu 6 Potencial dlya viyavlennya asteroyidiv grupi Atiri orbiti yakih povnistyu lezhat vseredini orbiti Zemli i yaki vazhko sposterigati zemnimi teleskopami oskilki voni zavzhdi perebuvayut poblizu Soncya na dilyankah neba yaki mozhna sposterigati lishe vden chi majzhe vden 16 Viyaviti do 500 000 kvazariv Zagalni vidomosti RedaguvatiTeleskop pracyuye v optichnomu diapazoni Vin vivedenij na orbitu navkolo drugoyi tochki Lagranzha L2 roztashovanoyi na vidstani blizko 1 5 miljoniv kilometriv vid Zemli v protilezhnomu vid Soncya napryamku Dlya maksimalnogo teplo ta svitlo zahistu teleskop osnashenij velikim ekranom plosheyu blizko 100 kvadratnih metriv Peredbachayetsya sho za dopomogoyu Gaia bude skladena trivimirna karta nashoyi Galaktiki iz zaznachennyam koordinat napryamku ruhu j koloru bilshe milyarda zir Krim cogo teleskop mav vidkriti blizko 10 tis ekzoplanet sotni tisyach kvazariv i zminnih zir tisyachi novih ta nadnovih zir a takozh asteroyidi j kometi v Sonyachnij sistemi Odnim iz zavdan misiyi ye perevirka zagalnoyi teoriyi vidnosnosti Startova masa 2030 kg 710 kg korisne navantazhennya 920 kg sluzhbovij modul i 400 kg palivo Osoblivosti RedaguvatiOsnovnim instrumentom teleskopu Gaia ye cifrovij sensor najbilshij iz koli nebud stvorenih dlya misij u kosmosi Vin skladayetsya zi 106 okremih CCD matric rozmirom 4 7 x 6 sm kozhna zagalnim rozmirom blizko 1 Gigapikselya 17 18 Kosmichnij aparat RedaguvatiKosmichnij aparat mistit dva dzerkalnih teleskopi rozmirom 1 46 na 0 51 metra za dopomogoyu yakih vidbuvayetsya skanuvannya nebesnoyi sferi Pislya vivedennya kosmichnogo aparata u kosmos bula rozkrita desyatimetrova parasolka dlya zahistu teleskopiv ta prijmachiv vid sonyachnogo svitla Taka konstrukciya dozvolyaye vimiryuvati koordinati zir do 20 zoryanoyi velichini Na tomu boci kosmichnogo aparata sho obernenij do Soncya vstanovleno sonyachni batareyi antennij kompleks dlya zv yazku z Zemleyu ta inshe obladnannya Naukovi instrumenti Redaguvati Na bortu Gaia perebuvalo tri instrumenta Astrometrichnij instrument Astro yakij provodit retelni vimiryuvannya polozhennya zir iz velichinami vid 5 7 do 20 Bagatorazovi vimiryuvannya polozhennya zori kozhnoyi dozvolyayut viznachiti yiyi trigonometrichnij paralaks vidpovidno vidstan do zori ta yiyi vlasnij ruh proyekciyu shvidkosti zori na nebesnu sferu Fotometrichnij instrument BP RP yakij vimiryuye potoki viprominyuvannya zir v diapazoni 320 1000 nm Sam instrument mistit dva dodatkovih fotometri blakitnij VR na dovzhinah hvil 330 680 nm ta chervonij RP sho ohoplyuye dovzhini hvil 640 1050 nm Takozh instrument mozhe provoditi bagatokolirnu fotometriyu za dopomogoyu prizmi z nizkoyu rozdilnoyu zdatnistyu Vse ce v cilomu dozvolyaye vimiryati temperaturu ociniti masu ta himichnij sklad zori Spektrometr radialnih shvidkostej RVS otrimuye spektri z visokoyu rozdilnoyu zdatnistyu v diapazoni 847 874 nm sho zastosovuyetsya dlya vimiryuvannya promenevih shvidkostej dlya zir do 17 velichini Informaciya pro radialnu shvidkist razom iz paralaksom ta vlasnim ruhom dozvolyaye viznachiti povnij vektor shvidkosti zori vidnosno Soncya Start RedaguvatiZapusk teleskopa bulo zdijsneno 19 grudnya 2013 roku z kosmodroma Kuru u francuzkij Gviani za dopomogoyu raketi nosiya Soyuz iz rozginnim blokom Fregat 8 sichnya 2014 roku kosmichnij aparat dosyagnuv cilovoyi orbiti poblizu drugoyi tochki Lagranzha Pislya testuvannya obladnannya ta usih sistem kosmichnogo aparata u lipni 2014 roku pochalas naukova chastina misiyi Naukovi rezultati RedaguvatiZagalnij ob yem informaciyi sho planuyetsya otrimati vid Gaia za ves chas ekspluataciyi ocinyuyetsya v dekilka soten Terabajt Obrobka takoyi velicheznoyi kilkosti informaciyi vimagaye novitnih metodiv ta komp yuternih sistem Poperednya obrobka provoditsya na bortu z metoyu viboru korisnoyi informaciyi yiyi arhivuvannya ta peredachi na Zemlyu Rezultati obrobki sposterezhen publikuyutsya u vidkritomu dostupi zokrema voni dostupni cherez Internet 14 veresnya 2016 roku na osnovi sposterezhen za pershi 14 misyaciv roboti bulo opublikovano pershij nabir danih Gaia DR1 19 yakij mistiv polozhennya ta zoryani velichini 1 1 milyarda zir paralaksi ta vlasni ruhi dlya 2 miljoniv zir krivi blisku ta inshi harakteristiki blizko 3000 zminnih zir polozhennya j zoryani velichini bilshe yak 2000 pozagalaktichnih dzherel v pershu chergu kvazariv sho zastosovuyutsya dlya pobudovi mizhnarodnoyi nebesnoyi sistemi koordinat Na osnovi obrobki sposterezhen iz 25 lipnya 2014 po 23 travnya 2016 roku bulo stvoreno drugij nabir danih Gaia DR2 opublikovanij 25 kvitnya 2018 roku 20 Cej katalog stav najbilshim v istoriyi lyudstva Vin mistit polozhennya ta zoryani velichini 1 692 919 135 zir paralaks ta vlasnij ruh viznacheno dlya 1 331 909 727 zir radialnu shvidkist dlya 7 224 631 zir ocineno temperaturu poverhni 161 497 595 zir viznacheno radius ta svitnist 76 956 778 zir Takozh u katalozi podano informaciyu pro 550 737 zminnih Na osnovi sposterezhen Gaia viznacheno polozhennya 14 099 til Sonyachnoyi sistemi perevazhno asteroyidiv Tretij poperednij nabir danih Gaia opublikovano 3 grudnya 2020 roku 21 Publikaciya ostatochnogo povnogo katalogu ochikuvalasya v 2022 roci 22 Primitki Redaguvati Porozhnye posilannya na dzherelo dovidka Gaia FAQ auf den ESA Webseiten https www esa int Science Exploration Space Science Gaia Frequently Asked Questions about Gaia aanda org The Gaia Mission PDF 595 2016 s 3 doi 10 1051 0004 6361 201629272 Ivan Kryachko red 11 zhovtnya 2023 Novij nabir danih vid Gajya ridkisni linzi yadra zoryanih skupchen i neperedbachuvana nauka Ukrayinskij astronomichnij portal za informaciyeyu z sajtu www esa int Procitovano 13 zhovtnya 2023 https www cosmos esa int web gaia data release 3 a b ESA Gaia overview ESA Gaia spacecraft set for launch on mission to map a billion stars Theguardian 13 grudnya 2013 Davis Nicola 13 grudnya 2013 Gaia spacecraft set for launch on mission to map a billion stars the Guardian angl Arhiv originalu za 12 chervnya 2019 Procitovano 6 travnya 2018 sci esa int Media kit for Gaia Data Release 1 2016 09 s 9 a b Svitak Amy 2 veresnya 2013 Galaxy charter Aviation Week amp Space Technology 30 Perryman M A C Pace O August 2000 GAIA Unraveling the Origin and Evolution of Our Galaxy ESA Bulletin 103 Bailer Jones C A L ta in 2013 The Gaia astrophysical parameters inference system Apsis Astronomy amp Astrophysics 559 A74 Bibcode 2013A amp A 559A 74B arXiv 1309 2157 doi 10 1051 0004 6361 201322344 Kordopatis G Recio Blanco A De Laverny P Bijaoui A Hill V Gilmore G Wyse R F G Ordenovic C 2011 Automatic stellar spectra parameterisation in the IR Ca ii triplet region Astronomy amp Astrophysics 535 A106 Bibcode 2011A amp A 535A 106K arXiv 1109 6237 doi 10 1051 0004 6361 201117372 Casertano S Lattanzi M G Sozzetti A Spagna A Jancart S Morbidelli R Pannunzio R Pourbaix D ta in 2008 Double blind test program for astrometric planet detection with Gaia Astronomy and Astrophysics 482 2 699 729 Bibcode 2008A amp A 482 699C arXiv 0802 0515 doi 10 1051 0004 6361 20078997 rekomenduyetsya displayauthors dovidka GAIA Exoplanets European Space Agency 27 chervnya 2013 Arhiv originalu za 29 veresnya 2013 Mapping the galaxy and watching our backyard ESA July 2004 Europe Launching Gigapixel Probe To Map Milky Way TechCrunch techcrunch com amer Arhiv originalu za 6 travnya 2018 Procitovano 6 travnya 2018 Dlya kosmicheskogo teleskopa Gaia sobrana samaya bolshaya CCD matrica 3DNews Daily Digital Digest ros Arhiv originalu za 6 travnya 2018 Procitovano 6 travnya 2018 Data Release 1 ESA angl Last Update 17 September 2019 Arhiv originalu za 6 chervnya 2019 Procitovano 6 travnya 2018 Data Release 2 ESA angl Last Update 17 September 2019 Arhiv originalu za 6 travnya 2018 Procitovano 6 travnya 2018 Gaia Early Data Release 3 overview Gaia Released 3 December 2020 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Gaia Data Release Scenario Cosmos www cosmos esa int en GB Arhiv originalu za 29 kvitnya 2018 Procitovano 6 travnya 2018 Posilannya RedaguvatiStorinka Gajyi na sajti YeKA Arhivovano 3 chervnya 2020 u Wayback Machine http www 4glaza ru G project 2012 05 24 gori gori moya zvezda kto ty est ugadayu ya eshhe odin shag k sozdaniyu trexmernoj karty mlechnogo puti Arhivovano 22 veresnya 2013 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gaia amp oldid 40644543