www.wikidata.uk-ua.nina.az

Європейська південна обсерваторія англ European Southern Observatory ESO або формально Європейська організація для астро

Європейська південна обсерваторія

Європейська південна обсерваторія (англ. European Southern Observatory, ESO), або формально Європейська організація для астрономічних досліджень у Південній півкулі є міждержавною науково-дослідною організацією в галузі астрономії, яка включає в себе й фінансується чотирнадцятьма європейськими країнами та Бразилією, котра 29 грудня 2010 р. стала п'ятнадцятою країною-членом ESO.

European Southern Observatory (ESO)
Європейська південна обсерваторія
Країни-учасниці
Тип міжнародна організація
науково-дослідний інститут
астрономічна обсерваторія
Засновано 1962
Країна  Німеччина
Штаб-квартира Гархінг-бай-Мюнхен (48°15′35″ пн. ш. 11°40′16″ сх. д. / 48.25972222224977770° пн. ш. 11.67111111113877620° сх. д. / 48.25972222224977770; 11.67111111113877620)
Розташування Чилі
48°15′36″ пн. ш. 11°40′16″ сх. д. / 48.26000° пн. ш. 11.67111° сх. д. / 48.26000; 11.67111
Членство Німецька дослідницька мережаd
arXiv.org
Офіс голови ESO’s Director Generald
Керівник Xavier Barconsd (1 вересня 2017)
Штат працівників 730 осіб (2017)
Вебсайт: eso.org
 Європейська південна обсерваторія у Вікісховищі

Загальна інформація Редагувати

Штаб-квартира ESO знаходиться в Гархінг-бай-Мюнхен, Німеччина. Вона була заснована в 1962 році з метою забезпечити унікальне обладнання та створити доступ до Південного неба для європейських астрономів. Європейська Південна Обсерваторія досить відома своїм будівництвом та використанням одних з найбільших у світі телескопів із найпередовішою технологією, таких як Телескоп Нової Технології[en] (англ. New Technology Telescope — NTT), де вперше було застосовано технологію активної оптики та Дуже великий телескоп (ДВТ, англ. Very Large Telescope — VLT), який складається з чотирьох телескопів 8-метрового класу та чотирьох допоміжних телескопів з розміром апертури 1,8 метра.

За допомогою різноманітних інструментів на ESO було зроблено багато астрономічних відкриттів та скомпоновано кілька астрономічних каталогів. Серед недавніх відкриттів можна назвати реєстрацію гамма-сплеску та інші докази наявності чорної діри в центрі нашої Галактики, Чумацького Шляху. У 2004 році Дуже великий телескоп дозволив астрономам вперше отримати зображення позасонячної планети, 2M1207 b, що обертається навколо коричневого карлика на відстані 173 світлових роки від Сонця. Використання спектрографу HARPS дало змогу відкрити багато інших позасонячних планет, включаючи планету п'яти земних мас, що обертається навколо червоного карлика, Глізе 581 c. За допомогою VLT було відкрито кандидата на найвіддаленішу галактику, коли-небудь спостережувану людством, Abell 1835 IR1916 (правда, цю кандидатуру не було підтверджено іншими дослідниками).

Обладнання Редагувати

Ла-Сілья вночі
Телескоп VLT

Все обладнання для астрономічних спостережень зосереджено в Чилі внаслідок необхідності вивчати об'єкти південного неба й завдяки унікальним атмосферним умовам у пустелі Атакама, які є ідеальними для астрономічних спостережень. ESO оперує трьома великими обсерваторіями, розташованими в пустелі Атакама, яка є найзасушливішим місцем на земній кулі:

Одним з найамбітніших проєктів ESO є Європейський надзвичайно великий телескоп (E-ELT), 42-метровий телескоп з п'яти зеркалами інноваційного дизайну, що успадковує концепцію Приголомшливо Великого Телескопа (OWL). Після побудови E-ELT буде найбільшим у світі оптичним та інфрачервоним (близький діапазон) телескопом. Його дизайн ESO почала розробляти у 2006 р. з метою розпочати будівництво у 2010 р. E-ELT планується запустити в дію вже у 2018 р.

Обсерваторія Ла-Сілья Редагувати

Обсерваторія Ла-Сілья має 18 телескопів, проте більшість з них вже не працює. Три з них все ще використовуються ESO для потреб астрономічного товариства.

2,2-метровий телескоп MPG/ESO Редагувати

Цей телескоп є позиченим (перманентно) інструментом від Max-Planck-Gesellschaft. Його обладнання включає спектрограф та камеру ПЗЗ або англ. CCD (WFI) з широким полем зору, здатну робити картографію суттєво великих ділянок неба в процесі лише одного знімку. у 2007 році було встановлено ще один прилад, камеру GROND[en], що може знімати зображення одночасно в семи кольорах. Ця камера має надшироке застосування для визначення відстані до джерел з потужним гамма-випромінюванням.

3,6-метровий телескоп ESO Редагувати

На сьогоднішній день його обладнано спектрографом HARPS, який дає можливість вимірювати швидкості з точністю кілька см/с на основі аналізу спектрів астрономічних об'єктів, використовуючи ефект Доплера. Тому його загалом використовують для пошуку позасонячних планет та для зоряної сейсмології. За допомогою спектрографа HARPS було відкрито позасонячні планети Глізе 581 c та Глізе 581 d.

New Technology Telescope[en] (NTT) Редагувати

Попри те, що NTT має майже такий же діаметр дзеркала, як і 3,6-метровий телескоп, використання технології активної оптики дозволяє досягти значно вищої роздільної здатності на астрономічних зображеннях, отриманих за допомогою цього інструменту. NTT був першим телескопом, де було застосовано розроблену ESO технологію активної оптики, котра на сьогоднішній день використовується майже на всіх великих телескопах. На момент побудови NTT мав також інноваційну систему температурного контролю інструмента та купола телескопа для мінімізації атмосферної турбулентності поблизу телескопа, щоб отримати якомога кращу роздільну здатність зображення.

Інші телескопи Редагувати

Серед інших телескопів, що розташовані на спостережній станції Ла-Сілья, є три рефлектори ESO, два з Данії й один з Нідерландів рефрактори та телескоп зі Швейцарії 1,2 метри ім. Леонарда Ейлера[en]. Всі згадані інструменти є оптичними телескопами й мають діаметр дзеркала від 0,5 м до 1,5 м. Є там також шведський субміліметровий радіотелескоп SEST з діаметром дзеркала 15 м. Усі вони, окрім телескопа Леонарда Ейлера та датського 1,54-метрового телескопа, тепер не працюють.

Паранал Редагувати

Див. також: Обсерваторія Паранал
З настанням сутінок Дуже Великий Телескоп готується розпочати свою роботу.

Дуже Великий Телескоп є основним інструментом на обсерваторії Паранал. Він складається з чотирьох майже ідентичних телескопів з діаметром дзеркала 8,2 метра та чотирьох пересувних допоміжних телескопів по 1,8 метра. Кожен з чотирьох великих телескопів отримав ім'я на честь назв об'єктів нічного південного неба на арауканській мові народності мапуче (мапудунґун), на території якої розташована обсерваторія Паранал: Анту (Сонце), Куєн (Місяць), Меліпал (Південний Хрест) та Єпун (Венера). Для цих телескопів передбачена можливість комбінувати випромінювання, зібране двома чи трьома телескопами (режим інтерферометрії), утворюючи так званий Інтерферометр Дуже Великого Телескопа (англ. Very Large Telescope Interferometer) VLTI. Кожен з великих телескопів обладнано кількома інструментами (різного типу спектрографами та астрономічними камерами), що робить їхню комбінацію унікальним потужним приладом для дослідження таємниць Всесвіту. Чотири допоміжні телескопи з діаметром дзеркала 1,8 м було встановлено протягом 2004—2007 рр. на допомогу VLTI, для того, щоб мати можливість використовувати режим інтерферометра, коли кілька великих телескопів зайняті іншими проектами. Першим було випробувано телескоп Анту в травні 1998 р. й вже 1 квітня 1999 р. він повністю вступив у дію. Інші телескопи було запущено в дію в період з 1999 р. по 2000 р. й на сьогоднішній день Дуже Великий Телескоп є повністю працюючим інструментом. Статистика показує, що у 2007 р. майже 500 реферованих наукових праць було опубліковано, спираючись на астрономічні дані, отримані за допомогою VLT.

На цій спостережній базі розміщено також 2,5-метровий оглядовий телескоп ДВТ (VST) та 4-метровий оглядовий телескоп для астрономії, що працює у видимому та інфрачервоному діапазонах (англ. Visible and Infrared Survey Telescope for Astronomy) VISTA[en]. Він має широке поле зору й здатний рівномірно проводити огляд великих ділянок неба відповідно в оптичному та інфрачервоному діапазонах. Перше світло телескоп VISTA побачив у 2009 р., а повністю вступив у дію 1 квітня 2010 р.

У березні 2008 року спостережну базу Паранал було використано у зйомках кількох сцен до фільму Джеймса Бонда «Квант милосердя».

Країни-учасниці Редагувати

Країни-учасниці Приєдналися
 Бельгія 1962
 Німеччина 1962
 Франція 1962
 Нідерланди 1962
 Швеція 1962
Данія 1967
 Швейцарія 1981
 Італія 1982, 24 травня
 Португалія 2000, 27 червня
 Велика Британія 2002, 8 липня
 Фінляндія 2004, 1 липня
 Іспанія 2006, 1 липня
 Чехія 2007, 1 січня
 Австрія 2008, 1 липня
 Бразилія 2010, 29 грудня

Астрономічна Асоціація Ірландії на сьогоднішній день лоббіює ірладський уряд щодо членства в ESO.[джерело?]

Генеральні директори ESO:
Отто Гекман 1962—1969
Адріан Блаау 1970—1974
Людвік Вольтер 1975—1987
Гарі ван дер Лаан 1988—1992
Ріккардо Джакконі (лауреат Нобелівської премії) 1993—1999
Кетрін Цезарскі 1999—2007
Тім де Зеу з 2007

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  1. https://www.dfn.de/verein/mv/mitglieder/
  3. http://www.eso.org/public/unitedkingdom/news/eso1728/
  4. . Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 31 березня 2010. 
  5. . Архів оригіналу за 6 липня 2008. Процитовано 31 березня 2010. 
  6. . Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 31 березня 2010. 
  7. www.eso.org — Прес-реліз[недоступне посилання з червня 2019]

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ESO

Відео Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yevropejska pivdenna observatoriya angl European Southern Observatory ESO abo formalno Yevropejska organizaciya dlya astronomichnih doslidzhen u Pivdennij pivkuli ye mizhderzhavnoyu naukovo doslidnoyu organizaciyeyu v galuzi astronomiyi yaka vklyuchaye v sebe j finansuyetsya chotirnadcyatma yevropejskimi krayinami ta Braziliyeyu kotra 29 grudnya 2010 r stala p yatnadcyatoyu krayinoyu chlenom ESO European Southern Observatory ESO Yevropejska pivdenna observatoriyaKrayini uchasniciTip mizhnarodna organizaciya naukovo doslidnij institut astronomichna observatoriyaZasnovano 1962Krayina NimechchinaShtab kvartira Garhing baj Myunhen 48 15 35 pn sh 11 40 16 sh d 48 25972222224977770 pn sh 11 67111111113877620 sh d 48 25972222224977770 11 67111111113877620 Roztashuvannya Chili48 15 36 pn sh 11 40 16 sh d 48 26000 pn sh 11 67111 sh d 48 26000 11 67111Chlenstvo Nimecka doslidnicka merezhad 1 arXiv org 2 Ofis golovi ESO s Director GeneraldKerivnik Xavier Barconsd 1 veresnya 2017 3 Shtat pracivnikiv 730 osib 2017 Vebsajt eso org Yevropejska pivdenna observatoriya u Vikishovishi Zmist 1 Zagalna informaciya 2 Obladnannya 3 Observatoriya La Silya 3 1 2 2 metrovij teleskop MPG ESO 3 2 3 6 metrovij teleskop ESO 3 3 New Technology Telescope en NTT 3 4 Inshi teleskopi 4 Paranal 5 Krayini uchasnici 6 Div takozh 7 Literatura 8 Posilannya 8 1 VideoZagalna informaciya RedaguvatiShtab kvartira ESO znahoditsya v Garhing baj Myunhen Nimechchina Vona bula zasnovana v 1962 roci z metoyu zabezpechiti unikalne obladnannya ta stvoriti dostup do Pivdennogo neba dlya yevropejskih astronomiv Yevropejska Pivdenna Observatoriya dosit vidoma svoyim budivnictvom ta vikoristannyam odnih z najbilshih u sviti teleskopiv iz najperedovishoyu tehnologiyeyu takih yak Teleskop Novoyi Tehnologiyi en angl New Technology Telescope NTT de vpershe bulo zastosovano tehnologiyu aktivnoyi optiki ta Duzhe velikij teleskop DVT angl Very Large Telescope VLT yakij skladayetsya z chotiroh teleskopiv 8 metrovogo klasu ta chotiroh dopomizhnih teleskopiv z rozmirom aperturi 1 8 metra Za dopomogoyu riznomanitnih instrumentiv na ESO bulo zrobleno bagato astronomichnih vidkrittiv ta skomponovano kilka astronomichnih katalogiv Sered nedavnih vidkrittiv mozhna nazvati reyestraciyu gamma splesku ta inshi dokazi nayavnosti chornoyi diri v centri nashoyi Galaktiki Chumackogo Shlyahu U 2004 roci Duzhe velikij teleskop dozvoliv astronomam vpershe otrimati zobrazhennya pozasonyachnoyi planeti 2M1207 b sho obertayetsya navkolo korichnevogo karlika na vidstani 173 svitlovih roki vid Soncya Vikoristannya spektrografu HARPS dalo zmogu vidkriti bagato inshih pozasonyachnih planet vklyuchayuchi planetu p yati zemnih mas sho obertayetsya navkolo chervonogo karlika Glize 581 c Za dopomogoyu VLT bulo vidkrito kandidata na najviddalenishu galaktiku koli nebud sposterezhuvanu lyudstvom Abell 1835 IR1916 pravda cyu kandidaturu ne bulo pidtverdzheno inshimi doslidnikami Obladnannya Redaguvati nbsp La Silya vnochi nbsp Teleskop VLTVse obladnannya dlya astronomichnih sposterezhen zoseredzheno v Chili vnaslidok neobhidnosti vivchati ob yekti pivdennogo neba j zavdyaki unikalnim atmosfernim umovam u pusteli Atakama yaki ye idealnimi dlya astronomichnih sposterezhen ESO operuye troma velikimi observatoriyami roztashovanimi v pusteli Atakama yaka ye najzasushlivishim miscem na zemnij kuli Observatoriya La Silya observatoriya Paranal de rozmisheno Duzhe velikij teleskop observatoriya Lano de Chajnantor de rozmisheno submilimetrovi teleskopi APEX Atacama Pathfinder Experiment ta ALMA Atacama Large Millimeter sub millimeter Array perebuvaye nini koli she v stani budivnictva za uchastyu krayin Shidnoyi Aziyi Yaponiya ta Tajvan Yevropi ESO Pivnichnoyi Ameriki SShA ta Kanada i Chili Odnim z najambitnishih proyektiv ESO ye Yevropejskij nadzvichajno velikij teleskop E ELT 42 metrovij teleskop z p yati zerkalami innovacijnogo dizajnu sho uspadkovuye koncepciyu Prigolomshlivo Velikogo Teleskopa OWL Pislya pobudovi E ELT bude najbilshim u sviti optichnim ta infrachervonim blizkij diapazon teleskopom Jogo dizajn ESO pochala rozroblyati u 2006 r z metoyu rozpochati budivnictvo u 2010 r E ELT planuyetsya zapustiti v diyu vzhe u 2018 r Observatoriya La Silya RedaguvatiObservatoriya La Silya maye 18 teleskopiv prote bilshist z nih vzhe ne pracyuye Tri z nih vse she vikoristovuyutsya ESO dlya potreb astronomichnogo tovaristva 2 2 metrovij teleskop MPG ESO Redaguvati Cej teleskop ye pozichenim permanentno instrumentom vid Max Planck Gesellschaft Jogo obladnannya vklyuchaye spektrograf ta kameru PZZ abo angl CCD WFI z shirokim polem zoru zdatnu robiti kartografiyu suttyevo velikih dilyanok neba v procesi lishe odnogo znimku u 2007 roci bulo vstanovleno she odin prilad kameru GROND en sho mozhe znimati zobrazhennya odnochasno v semi kolorah Cya kamera maye nadshiroke zastosuvannya dlya viznachennya vidstani do dzherel z potuzhnim gamma viprominyuvannyam 4 3 6 metrovij teleskop ESO Redaguvati Na sogodnishnij den jogo obladnano spektrografom HARPS yakij daye mozhlivist vimiryuvati shvidkosti z tochnistyu kilka sm s na osnovi analizu spektriv astronomichnih ob yektiv vikoristovuyuchi efekt Doplera Tomu jogo zagalom vikoristovuyut dlya poshuku pozasonyachnih planet ta dlya zoryanoyi sejsmologiyi Za dopomogoyu spektrografa HARPS bulo vidkrito pozasonyachni planeti Glize 581 c ta Glize 581 d New Technology Telescope en NTT Redaguvati Popri te sho NTT maye majzhe takij zhe diametr dzerkala yak i 3 6 metrovij teleskop vikoristannya tehnologiyi aktivnoyi optiki dozvolyaye dosyagti znachno vishoyi rozdilnoyi zdatnosti na astronomichnih zobrazhennyah otrimanih za dopomogoyu cogo instrumentu NTT buv pershim teleskopom de bulo zastosovano rozroblenu ESO tehnologiyu aktivnoyi optiki kotra na sogodnishnij den vikoristovuyetsya majzhe na vsih velikih teleskopah Na moment pobudovi NTT mav takozh innovacijnu sistemu temperaturnogo kontrolyu instrumenta ta kupola teleskopa dlya minimizaciyi atmosfernoyi turbulentnosti poblizu teleskopa shob otrimati yakomoga krashu rozdilnu zdatnist zobrazhennya Inshi teleskopi Redaguvati Sered inshih teleskopiv sho roztashovani na sposterezhnij stanciyi La Silya ye tri reflektori ESO dva z Daniyi j odin z Niderlandiv refraktori ta teleskop zi Shvejcariyi 1 2 metri im Leonarda Ejlera en Vsi zgadani instrumenti ye optichnimi teleskopami j mayut diametr dzerkala vid 0 5 m do 1 5 m Ye tam takozh shvedskij submilimetrovij radioteleskop SEST z diametrom dzerkala 15 m Usi voni okrim teleskopa Leonarda Ejlera ta datskogo 1 54 metrovogo teleskopa teper ne pracyuyut 5 Paranal RedaguvatiDiv takozh Observatoriya Paranal nbsp Z nastannyam sutinok Duzhe Velikij Teleskop gotuyetsya rozpochati svoyu robotu Duzhe Velikij Teleskop ye osnovnim instrumentom na observatoriyi Paranal Vin skladayetsya z chotiroh majzhe identichnih teleskopiv z diametrom dzerkala 8 2 metra ta chotiroh peresuvnih dopomizhnih teleskopiv po 1 8 metra Kozhen z chotiroh velikih teleskopiv otrimav im ya na chest nazv ob yektiv nichnogo pivdennogo neba na araukanskij movi narodnosti mapuche mapudungun na teritoriyi yakoyi roztashovana observatoriya Paranal Antu Sonce Kuyen Misyac Melipal Pivdennij Hrest ta Yepun Venera Dlya cih teleskopiv peredbachena mozhlivist kombinuvati viprominyuvannya zibrane dvoma chi troma teleskopami rezhim interferometriyi utvoryuyuchi tak zvanij Interferometr Duzhe Velikogo Teleskopa angl Very Large Telescope Interferometer VLTI Kozhen z velikih teleskopiv obladnano kilkoma instrumentami riznogo tipu spektrografami ta astronomichnimi kamerami sho robit yihnyu kombinaciyu unikalnim potuzhnim priladom dlya doslidzhennya tayemnic Vsesvitu Chotiri dopomizhni teleskopi z diametrom dzerkala 1 8 m bulo vstanovleno protyagom 2004 2007 rr na dopomogu VLTI dlya togo shob mati mozhlivist vikoristovuvati rezhim interferometra koli kilka velikih teleskopiv zajnyati inshimi proektami Pershim bulo viprobuvano teleskop Antu v travni 1998 r j vzhe 1 kvitnya 1999 r vin povnistyu vstupiv u diyu Inshi teleskopi bulo zapusheno v diyu v period z 1999 r po 2000 r j na sogodnishnij den Duzhe Velikij Teleskop ye povnistyu pracyuyuchim instrumentom Statistika pokazuye sho u 2007 r majzhe 500 referovanih naukovih prac bulo opublikovano spirayuchis na astronomichni dani otrimani za dopomogoyu VLT 6 Na cij sposterezhnij bazi rozmisheno takozh 2 5 metrovij oglyadovij teleskop DVT VST ta 4 metrovij oglyadovij teleskop dlya astronomiyi sho pracyuye u vidimomu ta infrachervonomu diapazonah angl Visible and Infrared Survey Telescope for Astronomy VISTA en Vin maye shiroke pole zoru j zdatnij rivnomirno provoditi oglyad velikih dilyanok neba vidpovidno v optichnomu ta infrachervonomu diapazonah Pershe svitlo teleskop VISTA pobachiv u 2009 r a povnistyu vstupiv u diyu 1 kvitnya 2010 r U berezni 2008 roku sposterezhnu bazu Paranal bulo vikoristano u zjomkah kilkoh scen do filmu Dzhejmsa Bonda Kvant miloserdya 7 Krayini uchasnici RedaguvatiKrayini uchasnici Priyednalisya nbsp Belgiya 1962 nbsp Nimechchina 1962 nbsp Franciya 1962 nbsp Niderlandi 1962 nbsp Shveciya 1962 nbsp Daniya 1967 nbsp Shvejcariya 1981 nbsp Italiya 1982 24 travnya nbsp Portugaliya 2000 27 chervnya nbsp Velika Britaniya 2002 8 lipnya nbsp Finlyandiya 2004 1 lipnya nbsp Ispaniya 2006 1 lipnya nbsp Chehiya 2007 1 sichnya nbsp Avstriya 2008 1 lipnya nbsp Braziliya 2010 29 grudnyaAstronomichna Asociaciya Irlandiyi na sogodnishnij den lobbiyuye irladskij uryad shodo chlenstva v ESO dzherelo Generalni direktori ESO Otto Gekman 1962 1969Adrian Blaau 1970 1974Lyudvik Volter 1975 1987Gari van der Laan 1988 1992Rikkardo Dzhakkoni laureat Nobelivskoyi premiyi 1993 1999Ketrin Cezarski 1999 2007Tim de Zeu z 2007Div takozh RedaguvatiYevropejskij nadzvichajno velikij teleskop Yevropejska Pivnichna Observatoriya Cosmic Background Imager en CBI Atacama Pathfinder Experiment APEX Velika milimetrova antena Atakama ALMA Literatura Redaguvati https www dfn de verein mv mitglieder Our Members Tier 6 http www eso org public unitedkingdom news eso1728 www eso org Pres reliz Arhiv originalu za 25 lyutogo 2009 Procitovano 31 bereznya 2010 Fotogalereya ESO observatoriya La Silya Arhiv originalu za 6 lipnya 2008 Procitovano 31 bereznya 2010 www eso org Naukova biblioteka Arhiv originalu za 1 travnya 2012 Procitovano 31 bereznya 2010 www eso org Pres reliz nedostupne posilannya z chervnya 2019 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ESOhttp www eso org Arhivovano 18 grudnya 1996 u Wayback Machine Oficijnij sajt ESO angl Observatoriya Paranal Arhivovano 7 zhovtnya 2008 u Wayback Machine angl Dzhejms Bond na Paranali Arhivovano 16 travnya 2008 u Wayback Machine angl Vebstorinka teleskopiv ESO Arhivovano 19 listopada 2008 u Wayback Machine na sajti observatoriyi La Silya angl Mini sajt ESO ukrayinskoyu movoyu ukr Pres relizi vid ESO Arhivovano 16 lipnya 2011 u Wayback Machine ukr Video Redaguvati videopodkast ESO na kanali YouTube ta rosijskij pereklad Arhivovano 29 serpnya 2011 u Wayback Machine angl ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yevropejska pivdenna observatoriya amp oldid 39491588