www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аральська описова експедиція Ара льська описо ва експеди ція експедиція яку 1848 1849 організувало Військове міністерств

Аральська описова експедиція

Ара́льська описо́ва експеди́ція — експедиція, яку 1848–1849 організувало Військове міністерство для знімання й промірювання Аральського моря та вивчення його природних ресурсів і умов майбутнього судноплавства.

Пожежа у степу. Папір, акварель. 1848, не раніше як 12 травня.
Кампанія О. Бутакова 1848 р.

Експедиція Редагувати

Очолював її Олексій Бутаков. Він порушив перед командиром Окремого Оренбурзького корпусу Володимиром Обручовим клопотання про введення до складу експедиції Тараса Шевченка як художника. Обручов задовольнив це клопотання. Транспорт, у складі якого була флотська команда Бутакова, вирушив із Орської фортеці до Раїмського укріплення 11 травня 1848, везучи в розібраному вигляді збудовану в Оренбурзі шхуну «Костянтин». У дорозі Шевченко жив у кибитці штабс-капітана генерального штабу Олексія Макшеєва. Зроблено тридцять три переходи, подолано 702 версти. Маршрут транспорту :

1. річки Мендибай, Ор, Тастибутак, Ащесай, Уймула, форт Карабутак, урочища Ащебутак, Яманкайракли, Якшикайракли, річка Іргиз, гора Манаауліє, могила Дустана, урочище Кизил-Яр, укріплення Уральське.

2. озера Джалангач, Китайкуль, річка Джалавли, копані Терекли, Джулюс, Каракудук (кудук – колодязь, копань), Дунгурсюксор, Кулькудук, річка Алтикудук, Акджулпас, Аккудук, Сапак, озеро Камишли-баш, укріплення Раїм.

У Раїм транспорт прибув 19 червня 1848 р. У дорозі Шевченко виконав понад сорок ескізів олівцем та акварелі «Джангисагач», «Укріплення Іргизкала», «Пожежа в степу», «Дустанова могила» й «Днювання експедиційного транспорту в степу». Цей шлях він пізніше описав у повісті «Близнецы». П'ять тижнів тривала підготовка до плавання; зібрано й спущено на воду шхуну «Костянтин». У Раїмі Шевченко зробив вісім малюнків, на яких зображено шхуни, жанрові сцени та учасників експедиції.

25 липня шхуна «Костянтин» у супроводі шхуни «Николай» вирушила по Сирдар'ї до Аральського моря. Через два дні шхуни досягли острова Косарал.

30 липня шхуна «Костянтин» вийшла в море. Шевченко жив в офіцерській каюті разом із лейтенантом Олексієм Бутаковим, штабс-капітаном Олексієм Макшеєвим, корусу штурманів прапорщиком Ксенофонтом Поспєловим, прапорщиком Артемом Акишевим (топографом), старшим фельдшером Олександром Істоміним , рядовим Томашем Вернером (геологом).

Інші учасники походу: рядові: марсовий Іван Петренко; 1-ї статті: Калістр. Парфенов, Авер’ян Забродін, Густав Терм, Іон Полєтаєв, Григорій Орлянський, Михайло Воронов, Тарас Фунін, Іван Іванов, Прокопій Васильєв, Микита Даниленко, Абдул Оскін; 2-ї статті: Гаврило Погорєлов, Андрій Сахнов, Николай Трифонов; денщики: Іван Тихов при лейт. Бутакові, Марковей Сидоров при шт.-кап. Макшеєві. Усього 27 учасників.

Шхуна провела обстеження, знімання й промірювання глибин поблизу північно-західного, західного і частково — південного берегів моря. Відкрито й описано групу островів — Миколи (згодом — Відродження), Обручова, Наслідника (згодом — Комсомольський) та Костянтина. Шевченко в цей час намалював акварелі «Мис Байгубек», «Низький берег острова Миколи», «Гористий берег острова Миколи» та інші 26 вересня 1848 експедиція повернулася до острова Косарал, 5 жовтня команда зійшла на берег на зимівлю.


Січень — березень 1849 Шевченко прожив у Раїмі, решту часу — на Косаралі. Під час перебування на цьому острові поет напружено працював. Збагатилася його майстерність як пейзажиста й портретиста. Малюнки «Казахи біля вогню», «Казахський хлопчик розпалює грубку», «Казах на коні» та інші відображають інтерес і приязне ставлення художника до казахів. Зимівля 1848 — 1849 на Косаралі була дуже продуктивна у творчості поета. Крім значної кількості малярських творів, він написав понад 70 поезій. У них відбиті тяжкі переживання, спричинені неволею й самотністю («І знов мені не привезла», «Хіба самому написать», «Мов за подушне, оступили», «Заросли шляхи тернами» та ін.); твори «П. С.», «Неначе цвяшок, в серце вбитий» («Марина»), «Якби тобі довелося», «Царі» («Старенька сестро Аполлона») спрямовані проти гнобителів народу.

Кампанія О. Бутакова 1849 р.

6 травня 1849 року експедиція Бутакова починає друге плавання в Аральському морі. У море вийшла також шхуна «Миколай», якою командував Поспєлов. Шхуна «Костянтин» вирушила на південь уздовж східного берега. Оглянувши частково й південний берег, команда 29 червня повернулася до острова Косарал. Під час цього плавання Шевченко виконав малюнки «Острів Чикитаарал», «Острів Чеканарал» та інші. 

19 липня шхуна знову вийшла в море для топографічного знімання західного берега й дослідження затоки Перовського, а 20 вересня повернулася до гирла Сирдар'ї. 22 вересня плавання закінчено. У поході брали участь:

Командир – капітан-лейтенант Бутаков. Топограф Кузьма Рибін. 4 лінійного батальйону унтер-офіцери: Рахматулла Абізаров (з морського відомства). Томас Вернер. Рядові: переведені з 45 флотського екіпажу: Іван Петренко, Микита Даниленко, Авер’ян Забродін, Прохор Васильєв, Густав Терн, Гаврило Погорєлий; взяті з Раїмського гарнізону в доповнення: Іван Васильєв, Іван Секерин, Гур’ян Андрєєв, Єфим Горєєв, Микола Семенов, Петро Селіверстов, Осип Поляков, Митрофан Єгранов, Тарас Шевченко.

Ще перед другим виходом в море (22 квітня 1849) Бутаков звернувся до командування з проханням відрядити Шевченка й Вернера до Оренбурга, щоб закінчити оформлення матеріалів експедиції. Наприкінці вересня дослідники вирушили до Раїма, а звідти 10 жовтня — до Оренбурга, куди й прибули 31 жовтня 1849 року.

З другого плавання Шевченко привіз до Оренбурга більше 17 малюнків, зроблених переважно олівцем («Острів Чеканарал», «Острів Кугарал» та інші). Щоб прискорити закінчення робіт для звіту, Олексій Бутаков звернувся 5 листопада 1849 до штабу Окремого Оренбурзького корпусу з проханням залучити до роботи Броніслава Залеського, який умів малювати. Разом із Залеським Шевченко приготував для звіту незакінчені малюнки.

На Великдень 1850-го Шевченка заарештували за доносом. Після слідства командувачу 5-го лінійного батальйону майору Мєшкову оголошено 5 вересня сувору догану:

… за неповідомлення ним в батальйон № 4 про супровідну над рядовим Шевченком якнайвищу конфірмацію при відрядженні його у 1848-му році до Раїмського укріплення, що було причиною продовження отримування рядовим Шевченком кількох листів і відправлення на них відповідей під час перебування його в Раїмському укріпленні та в Оренбурзі, і складання на Аральському морі кількох гідрографічних краєвидів

… За помилку стосовно нагляду за рядовим Шевченком … якнайсуворішу догану отримав також капітан-лейтенант Бутаков від морського міністра О. Меншикова (9 грудня). Він кілька років перебував під наглядом[джерело?] III відділення Власної Його Імператорської Високості канцелярії (політичної поліції). Рядового Шевченка відправили до Новопетровського укріплення. Його мистецькі роботи, виконані в Аральській експедиції з науковою достовірністю, були поховані в архівах штабу Окремого оренбурзького корпусу і морського міністерства. Частина малюнків зберігалась приватно.

Перша карта Аральського моря Редагувати

Олексій Бутаков. Карта Аральського моря. Лондон, 1853.

Експедиція дала науці багато нового та, за характеристикою від Тараса Шевченка, «оригінального, ще не баченого в Європі».

У результаті польових і камеральних робіт створено першу морську (гідрографічну) карту Аральського моря (див. малюнок) у проєкції Меркатора в масштабі 8,3 милі в 1 дюймі (1: 606564), яку 1850 року видав Гідрографічний департамент Морського міністерства під назвою «Карта Аральского моря, составленная с описей капитан-лейтенанта Бутакова и корпуса флотских штурманов прапорщика Поспелова в 1848 и 1849 гг.». Рукописний оригінал карти (у її складанні взяв участь також Тарас Шевченко) з підписом оберквартирмейстера Окремого Оренбурзького корпусу підполковника Івана Бларамберга зберігається в Російському державному військово-історичному архіві (фонд Військово-ученого архіву, № 22924).

1853 року Олексій Бутаков помістив у «Віснику Імператорського російського географічного товариства» звіт про картографування під назвою «Сведения об экспедиции, снаряженной для описи Аральского моря в 1848 г.». У тому ж році зменшена карта Бутакова була опублікована у Лондоні як додаток до статті Бутакова «Survey of the Sea of Aral» («Топографічне досдідження Аральського моря») в журналі Королівського географічного товариства.

Друге виправлене російське видання карти Бутакова вийшло у 1908 році, наступні видання опубліковано в радянські часи з приміткою під її нижньою рамкою: «Складена за картою Бутакова 1850 року». Крім того, вона виходила як складова карт більших територій.

За знімання берегів Аральського моря штабс-капітан О. І. Макшеєв був нагороджений орденом Св. Анни третього ступеня, топографів 2 класу унтер-офіцерів Рибіна й Христофорова підвищено у прапорщики з перебуванням в Армії і при корпусі топографів; команді експедиційних суден кількістю 50  чоловік, в тому числі й Шевченкві видано по п’ять рублів сріблом кожному, а двох киргизьких проводирів Чикменського роду Сиранбека й Альмамбека, котрі перебували на шкунах «Миколай» і «Костянтин», нагороджено каптанами, обшитими галоном, доставлених з кабінету його величності. Т. Вернер ще 1848 року отримав звання унтер-офіцера. Хоча Бутаков подавав клопотання про присвоєння рядовому Шевченкові звання унтер-офіцера «за заслуги у створенні карти і альбому малюнків», художник підвищення не дочекався.

Сам Бутаков став дійсним членом (1849) і членом Ради (1867) Імператорського російського географічного товариства (ІРГТ), був нагороджений орденом святого Володимира четвертого ступеня і щорічною рентою 157 рублів 50 копійок. Унікальна карта Аральського моря отримала лише «почесного від імені Товариства (ІРГТ) відгук», хоча окремі члени комісії ІРГТ — полярний дослідник контр-адмірал П.  Ф. Анжу; гідрограф, капітан 1-го рангу М.  П. Манганарі; член Адміралтейської ради адмірал О.  І. Зеленой та астроном О.  М. Савич пропонували відзначити карту найвищою нагородою ІРГТ — золотою медаллю.

Примітки Редагувати

  1. «Укріплення Іргизкала» // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 430-431.
  2. «Пожежа в степу» // Шевченківська енциклопедія: — Т. 5: Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 237.
  3. ↑ Арал Тенгизи 1848–1849. Малюнки Тараса Шевченка. Денник Олексія Бутакова. Мандрівки Олексія Макшеєва [Архівовано 29 серпня 2021 у Wayback Machine.] — Львів, 2019.
  4. «Мис Байгубек» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 218-219.
  5. «І знов мені не привезла» // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т.3: І—Л : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — С. 30-32.
  6. «Мов за подушне, оступили» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 270-271.
  7. «Острів Чеканарал» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 737.
  8. «Острів Кугарал» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 735-736.

Література Редагувати

  •   Арал Тенгизи 1848–1849. Малюнки Тараса Шевченка. Денник Олексія Бутакова. Мандрівки Олексія Макшеєва. [Архівовано 29 серпня 2021 у Wayback Machine.] Козак Невада, Наутілус. Львів, 2019
  • Бутаков А. И. Дневные записки плавання на шкуне «Константин» для исследования Аральского моря в 1848—1849 гг. Ташкент, 1953
  • Butakoff A. Survey of the Sea of Aral // The Journal of the Royal Geographical Society. — Vol. 23. — London: John Murray, 1853. — P. 93-101 : 1 map.
  • Ведмицкий А. Т. Шевченко на Аральском море. «Ученые записки Орского государственного педагогического института», 1958, в. 2
  • Данилов В. Т. Г. Шевченко на Аральському морі. «Радянське літературознавство», 1939, кн. 4
  • Дрбал А., Радєй К. Тарас Шевченко: участь в експедиціях та науки про Землю і Всесвіт // Вісник геодезії та картографії. — 2014. — № 6. — С. 34-42.
  • Дрбал А. Тарас Шевченко та науки про Всесвіт i Землю // Українське небо 2. Студії над історією астрономії в Україні : Збірник наукових праць / За заг. ред. О. Петрука. – Львів : Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України, 2016. – С. 415-435 (669 с.) : 13 іл., 1 таб. – Прим. 56. - ISBN 978-966-02-7386-3
  • «Ізборник». Том 8. Живопис, графіка 1847—1850 років [ 14 листопада 2013 у Wayback Machine.]
  • Мамчак М. А. Тарас Шевченко і флот. — Снятин : Прут Принт, 2010. — 76 с. — ISBN 978-966-2289-18-3.

Див. також Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ara lska opiso va ekspedi ciya ekspediciya yaku 1848 1849 organizuvalo Vijskove ministerstvo dlya znimannya j promiryuvannya Aralskogo morya ta vivchennya jogo prirodnih resursiv i umov majbutnogo sudnoplavstva Pozhezha u stepu Papir akvarel 1848 ne ranishe yak 12 travnya Kampaniya O Butakova 1848 r Zmist 1 Ekspediciya 2 Persha karta Aralskogo morya 3 Primitki 4 Literatura 5 Div takozhEkspediciya RedaguvatiOcholyuvav yiyi Oleksij Butakov Vin porushiv pered komandirom Okremogo Orenburzkogo korpusu Volodimirom Obruchovim klopotannya pro vvedennya do skladu ekspediciyi Tarasa Shevchenka yak hudozhnika Obruchov zadovolniv ce klopotannya Transport u skladi yakogo bula flotska komanda Butakova virushiv iz Orskoyi forteci do Rayimskogo ukriplennya 11 travnya 1848 vezuchi v rozibranomu viglyadi zbudovanu v Orenburzi shhunu Kostyantin U dorozi Shevchenko zhiv u kibitci shtabs kapitana generalnogo shtabu Oleksiya Maksheyeva Zrobleno tridcyat tri perehodi podolano 702 versti Marshrut transportu 1 richki Mendibaj Or Tastibutak Ashesaj Ujmula fort Karabutak urochisha Ashebutak Yamankajrakli Yakshikajrakli richka Irgiz gora Manaauliye mogila Dustana urochishe Kizil Yar ukriplennya Uralske 2 ozera Dzhalangach Kitajkul richka Dzhalavli kopani Terekli Dzhulyus Karakuduk kuduk kolodyaz kopan Dungursyuksor Kulkuduk richka Altikuduk Akdzhulpas Akkuduk Sapak ozero Kamishli bash ukriplennya Rayim U Rayim transport pribuv 19 chervnya 1848 r U dorozi Shevchenko vikonav ponad sorok eskiziv olivcem ta akvareli Dzhangisagach Ukriplennya Irgizkala 1 Pozhezha v stepu 2 Dustanova mogila j Dnyuvannya ekspedicijnogo transportu v stepu Cej shlyah vin piznishe opisav u povisti Bliznecy P yat tizhniv trivala pidgotovka do plavannya zibrano j spusheno na vodu shhunu Kostyantin U Rayimi Shevchenko zrobiv visim malyunkiv na yakih zobrazheno shhuni zhanrovi sceni ta uchasnikiv ekspediciyi 25 lipnya shhuna Kostyantin u suprovodi shhuni Nikolaj virushila po Sirdar yi do Aralskogo morya Cherez dva dni shhuni dosyagli ostrova Kosaral 3 30 lipnya shhuna Kostyantin vijshla v more Shevchenko zhiv v oficerskij kayuti razom iz lejtenantom Oleksiyem Butakovim shtabs kapitanom Oleksiyem Maksheyevim korusu shturmaniv praporshikom Ksenofontom Pospyelovim praporshikom Artemom Akishevim topografom starshim feldsherom Oleksandrom Istominim ryadovim Tomashem Vernerom geologom Inshi uchasniki pohodu ryadovi marsovij Ivan Petrenko 1 yi statti Kalistr Parfenov Aver yan Zabrodin Gustav Term Ion Polyetayev Grigorij Orlyanskij Mihajlo Voronov Taras Funin Ivan Ivanov Prokopij Vasilyev Mikita Danilenko Abdul Oskin 2 yi statti Gavrilo Pogoryelov Andrij Sahnov Nikolaj Trifonov denshiki Ivan Tihov pri lejt Butakovi Markovej Sidorov pri sht kap Maksheyevi Usogo 27 uchasnikiv Shhuna provela obstezhennya znimannya j promiryuvannya glibin poblizu pivnichno zahidnogo zahidnogo i chastkovo pivdennogo beregiv morya Vidkrito j opisano grupu ostroviv Mikoli zgodom Vidrodzhennya Obruchova Naslidnika zgodom Komsomolskij ta Kostyantina Shevchenko v cej chas namalyuvav akvareli Mis Bajgubek 4 Nizkij bereg ostrova Mikoli Goristij bereg ostrova Mikoli ta inshi 26 veresnya 1848 ekspediciya povernulasya do ostrova Kosaral 5 zhovtnya komanda zijshla na bereg na zimivlyu nbsp Vid z ukriplennya Rayim na pivnichnij zahid ozero Zhalanash Rayim cherven 1848 nbsp Skladannya shkuni Kostyantin na berezi Sirdar yi Rayim 21 chervnya 19 lipnya 1848 nbsp Shhuni bilya fortu Kosaral Kosaral zhovten 1848 Sichen berezen 1849 Shevchenko prozhiv u Rayimi reshtu chasu na Kosarali Pid chas perebuvannya na comu ostrovi poet napruzheno pracyuvav Zbagatilasya jogo majsternist yak pejzazhista j portretista Malyunki Kazahi bilya vognyu Kazahskij hlopchik rozpalyuye grubku Kazah na koni ta inshi vidobrazhayut interes i priyazne stavlennya hudozhnika do kazahiv Zimivlya 1848 1849 na Kosarali bula duzhe produktivna u tvorchosti poeta Krim znachnoyi kilkosti malyarskih tvoriv vin napisav ponad 70 poezij U nih vidbiti tyazhki perezhivannya sprichineni nevoleyu j samotnistyu I znov meni ne privezla 5 Hiba samomu napisat Mov za podushne ostupili 6 Zarosli shlyahi ternami ta in tvori P S Nenache cvyashok v serce vbitij Marina Yakbi tobi dovelosya Cari Starenka sestro Apollona spryamovani proti gnobiteliv narodu nbsp Kampaniya O Butakova 1849 r 6 travnya 1849 roku ekspediciya Butakova pochinaye druge plavannya v Aralskomu mori U more vijshla takozh shhuna Mikolaj yakoyu komanduvav Pospyelov Shhuna Kostyantin virushila na pivden uzdovzh shidnogo berega Oglyanuvshi chastkovo j pivdennij bereg komanda 29 chervnya povernulasya do ostrova Kosaral Pid chas cogo plavannya Shevchenko vikonav malyunki Ostriv Chikitaaral Ostriv Chekanaral 7 ta inshi 3 19 lipnya shhuna znovu vijshla v more dlya topografichnogo znimannya zahidnogo berega j doslidzhennya zatoki Perovskogo a 20 veresnya povernulasya do girla Sirdar yi 22 veresnya plavannya zakincheno U pohodi brali uchast Komandir kapitan lejtenant Butakov Topograf Kuzma Ribin 4 linijnogo bataljonu unter oficeri Rahmatulla Abizarov z morskogo vidomstva Tomas Verner Ryadovi perevedeni z 45 flotskogo ekipazhu Ivan Petrenko Mikita Danilenko Aver yan Zabrodin Prohor Vasilyev Gustav Tern Gavrilo Pogoryelij vzyati z Rayimskogo garnizonu v dopovnennya Ivan Vasilyev Ivan Sekerin Gur yan Andryeyev Yefim Goryeyev Mikola Semenov Petro Seliverstov Osip Polyakov Mitrofan Yegranov Taras Shevchenko She pered drugim vihodom v more 22 kvitnya 1849 Butakov zvernuvsya do komanduvannya z prohannyam vidryaditi Shevchenka j Vernera do Orenburga shob zakinchiti oformlennya materialiv ekspediciyi Naprikinci veresnya doslidniki virushili do Rayima a zvidti 10 zhovtnya do Orenburga kudi j pribuli 31 zhovtnya 1849 roku Z drugogo plavannya Shevchenko priviz do Orenburga bilshe 17 malyunkiv zroblenih perevazhno olivcem Ostriv Chekanaral Ostriv Kugaral 8 ta inshi Shob priskoriti zakinchennya robit dlya zvitu Oleksij Butakov zvernuvsya 5 listopada 1849 do shtabu Okremogo Orenburzkogo korpusu z prohannyam zaluchiti do roboti Bronislava Zaleskogo yakij umiv malyuvati Razom iz Zaleskim Shevchenko prigotuvav dlya zvitu nezakincheni malyunki Na Velikden 1850 go Shevchenka zaareshtuvali za donosom Pislya slidstva komanduvachu 5 go linijnogo bataljonu majoru Myeshkovu ogolosheno 5 veresnya suvoru doganu za nepovidomlennya nim v bataljon 4 pro suprovidnu nad ryadovim Shevchenkom yaknajvishu konfirmaciyu pri vidryadzhenni jogo u 1848 mu roci do Rayimskogo ukriplennya sho bulo prichinoyu prodovzhennya otrimuvannya ryadovim Shevchenkom kilkoh listiv i vidpravlennya na nih vidpovidej pid chas perebuvannya jogo v Rayimskomu ukriplenni ta v Orenburzi i skladannya na Aralskomu mori kilkoh gidrografichnih krayevidiv Za pomilku stosovno naglyadu za ryadovim Shevchenkom yaknajsuvorishu doganu otrimav takozh kapitan lejtenant Butakov vid morskogo ministra O Menshikova 9 grudnya Vin kilka rokiv perebuvav pid naglyadom dzherelo III viddilennya Vlasnoyi Jogo Imperatorskoyi Visokosti kancelyariyi politichnoyi policiyi Ryadovogo Shevchenka vidpravili do Novopetrovskogo ukriplennya Jogo mistecki roboti vikonani v Aralskij ekspediciyi z naukovoyu dostovirnistyu buli pohovani v arhivah shtabu Okremogo orenburzkogo korpusu i morskogo ministerstva Chastina malyunkiv zberigalas privatno Persha karta Aralskogo morya Redaguvati nbsp Oleksij Butakov Karta Aralskogo morya London 1853 Ekspediciya dala nauci bagato novogo ta za harakteristikoyu vid Tarasa Shevchenka originalnogo she ne bachenogo v Yevropi U rezultati polovih i kameralnih robit stvoreno pershu morsku gidrografichnu kartu Aralskogo morya div malyunok u proyekciyi Merkatora v masshtabi 8 3 mili v 1 dyujmi 1 606564 yaku 1850 roku vidav Gidrografichnij departament Morskogo ministerstva pid nazvoyu Karta Aralskogo morya sostavlennaya s opisej kapitan lejtenanta Butakova i korpusa flotskih shturmanov praporshika Pospelova v 1848 i 1849 gg Rukopisnij original karti u yiyi skladanni vzyav uchast takozh Taras Shevchenko z pidpisom oberkvartirmejstera Okremogo Orenburzkogo korpusu pidpolkovnika Ivana Blaramberga zberigayetsya v Rosijskomu derzhavnomu vijskovo istorichnomu arhivi fond Vijskovo uchenogo arhivu 22924 1853 roku Oleksij Butakov pomistiv u Visniku Imperatorskogo rosijskogo geografichnogo tovaristva zvit pro kartografuvannya pid nazvoyu Svedeniya ob ekspedicii snaryazhennoj dlya opisi Aralskogo morya v 1848 g U tomu zh roci zmenshena karta Butakova bula opublikovana u Londoni yak dodatok do statti Butakova Survey of the Sea of Aral Topografichne dosdidzhennya Aralskogo morya v zhurnali Korolivskogo geografichnogo tovaristva Druge vipravlene rosijske vidannya karti Butakova vijshlo u 1908 roci nastupni vidannya opublikovano v radyanski chasi z primitkoyu pid yiyi nizhnoyu ramkoyu Skladena za kartoyu Butakova 1850 roku Krim togo vona vihodila yak skladova kart bilshih teritorij Za znimannya beregiv Aralskogo morya shtabs kapitan O I Maksheyev buv nagorodzhenij ordenom Sv Anni tretogo stupenya topografiv 2 klasu unter oficeriv Ribina j Hristoforova pidvisheno u praporshiki z perebuvannyam v Armiyi i pri korpusi topografiv komandi ekspedicijnih suden kilkistyu 50 cholovik v tomu chisli j Shevchenkvi vidano po p yat rubliv sriblom kozhnomu a dvoh kirgizkih provodiriv Chikmenskogo rodu Siranbeka j Almambeka kotri perebuvali na shkunah Mikolaj i Kostyantin nagorodzheno kaptanami obshitimi galonom dostavlenih z kabinetu jogo velichnosti T Verner she 1848 roku otrimav zvannya unter oficera Hocha Butakov podavav klopotannya pro prisvoyennya ryadovomu Shevchenkovi zvannya unter oficera za zaslugi u stvorenni karti i albomu malyunkiv hudozhnik pidvishennya ne dochekavsya Sam Butakov stav dijsnim chlenom 1849 i chlenom Radi 1867 Imperatorskogo rosijskogo geografichnogo tovaristva IRGT buv nagorodzhenij ordenom svyatogo Volodimira chetvertogo stupenya i shorichnoyu rentoyu 157 rubliv 50 kopijok Unikalna karta Aralskogo morya otrimala lishe pochesnogo vid imeni Tovaristva IRGT vidguk hocha okremi chleni komisiyi IRGT polyarnij doslidnik kontr admiral P F Anzhu gidrograf kapitan 1 go rangu M P Manganari chlen Admiraltejskoyi radi admiral O I Zelenoj ta astronom O M Savich proponuvali vidznachiti kartu najvishoyu nagorodoyu IRGT zolotoyu medallyu Primitki Redaguvati Ukriplennya Irgizkala Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 430 431 Pozhezha v stepu Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 237 a b Aral Tengizi 1848 1849 Malyunki Tarasa Shevchenka Dennik Oleksiya Butakova Mandrivki Oleksiya Maksheyeva Arhivovano 29 serpnya 2021 u Wayback Machine Lviv 2019 Mis Bajgubek Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 218 219 I znov meni ne privezla Shevchenkivska enciklopediya U 6 ti t T 3 I L u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka NAN Ukrayini 2013 S 30 32 Mov za podushne ostupili Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 270 271 Ostriv Chekanaral Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 737 Ostriv Kugaral Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 735 736 Literatura Redaguvati Aral Tengizi 1848 1849 Malyunki Tarasa Shevchenka Dennik Oleksiya Butakova Mandrivki Oleksiya Maksheyeva Arhivovano 29 serpnya 2021 u Wayback Machine Kozak Nevada Nautilus Lviv 2019 Butakov A I Dnevnye zapiski plavannya na shkune Konstantin dlya issledovaniya Aralskogo morya v 1848 1849 gg Tashkent 1953 Butakoff A Survey of the Sea of Aral The Journal of the Royal Geographical Society Vol 23 London John Murray 1853 P 93 101 1 map Vedmickij A T Shevchenko na Aralskom more Uchenye zapiski Orskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo instituta 1958 v 2 Danilov V T G Shevchenko na Aralskomu mori Radyanske literaturoznavstvo 1939 kn 4 Drbal A Radyej K Taras Shevchenko uchast v ekspediciyah ta nauki pro Zemlyu i Vsesvit Visnik geodeziyi ta kartografiyi 2014 6 S 34 42 Drbal A Taras Shevchenko ta nauki pro Vsesvit i Zemlyu Ukrayinske nebo 2 Studiyi nad istoriyeyu astronomiyi v Ukrayini Zbirnik naukovih prac Za zag red O Petruka Lviv Institut prikladnih problem mehaniki i matematiki im Ya S Pidstrigacha NAN Ukrayini 2016 S 415 435 669 s 13 il 1 tab Prim 56 ISBN 978 966 02 7386 3 Izbornik Tom 8 Zhivopis grafika 1847 1850 rokiv Arhivovano 14 listopada 2013 u Wayback Machine Mamchak M A Taras Shevchenko i flot Snyatin Prut Print 2010 76 s ISBN 978 966 2289 18 3 Div takozh RedaguvatiMarinistika Tarasa Shevchenka Aralska flotiliya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aralska opisova ekspediciya amp oldid 38682331