| Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Андреа Бочеллі (італ. Andrea Bocelli; 22 вересня 1958, Лаятіко, Тоскана, Італія) — італійський співак (тенор), виконавець класичної та популярної музики. Займаючись популяризацією класичної музики, Андреа зробив дуже багато для тих людей, які лише починають її слухати.
| Андреа Бочеллі | |
|---|---|
| італ. Andrea Bocelli | |
| | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Andrea Bocelli |
| Дата народження | 22 вересня 1958 (65 років) |
| Місце народження | Лаятіко, Тоскана, |
| Роки активності | з 1992 року |
| Громадянство | Італія |
| Професії | автор пісень, автор-виконавець, музичний продюсер, оперний співак, адвокат, композитор, піаніст, гітарист, саксофоніст, трубач, учасник міжнародних форумів |
| Освіта | Пізанський університет |
| Співацький голос | тенор |
| Інструменти | фортепіано, гітара, орган, флейта, саксофон |
| Жанри | опера, classical crossover |
| Лейбли | Universal Music, Philips, PolyGram, Decca Records, Sugar |
| Нагороди | |
| Автограф | |
| andreabocelli.com | |
| Файли у Вікісховищі |
Починаючи з 1994 року, він продав понад 70 мільйонів дисків у світі.
Біографія Редагувати
Батьки Андреа, Еді та Алессандро (Сандро) Бочеллі помітили, що у їхньої дитини щось не те з очима, і звернулися до спеціаліста, який знайшов у Андреа спадкову глаукому, яка рано чи пізно повинна була зробити його зовсім сліпим. Вони зробили все, що було в їхніх силах, щоб продовжити період, поки Андреа ще міг бачити (хоча й розпливчасто), що стало причиною багатьох операцій, які Андреа зазнав ще в шестимісячному віці.
Саме в лікарні сеньйора Еді помітила, що класична музика заспокійливо впливає на її малюка, і вся сім'я зайнялася придбанням записів класичних і оперних виконавців, з яких і почалася любов Андреа до опери, любов довжиною в життя. Батьки готували його до того моменту, коли він повністю осліпне, відправивши його в школу для сліпих, де він вивчив азбуку Брайля і навчився грі на флейті. Він завжди був активним, атлетичним, пустотливою дитиною, і саме тут, в школі для сліпих, під час гри в футбол, він і отримав той нещасливий удар м'ячем в око, удар, що призвів до повної сліпоти. Але батьки завжди заохочували його продовжувати займатися тим, що йому подобалося, і не здаватися. Йому не дозволяли почуватися інвалідом. Він їздив верхи, на велосипеді, плавав та грав з іншими дітьми. Він брав уроки фортепіано, а його молодший брат Альберто — уроки скрипки. Але найбільше Андреа любив співи, і всім подобалося, як він співає. Він залишив школу для сліпих і навчався ще в двох школах, а потім вивчився на адвоката в Пізанському Університеті, і почав свою кар'єру в Палаццо Джустиція в Пізі. Ще навчаючись в університеті, Андреа почав заробляти гроші, граючи на роялі та виконуючи пісні в барах.
27 червня 1992 року Андреа знайшов супутницю життя — Енріку. Одного разу вночі, граючи в барі просто неба «Боскетто» в Кьянні, Андреа зустрів 17-річну Енріку Ченцатті. До цього у нього не бракувало подруг, але це була справжня любов. Їхнє весілля відбулося 27 червня 1992 року, і пізніше Енріка подарувала Андреа двох синів, Амоса і Маттео. З причини, відомої лише Андреа і Енріке, на початку 2002 року вони офіційно подали на розлучення. Після розлучення Андреа зустрів нову любов — Вероніку Берті, жінку, котра розділяє багато його інтересів, враховуючи і любов до опери.
Творча діяльність Редагувати
1970 рік. Андреа виграє свій перший співочий конкурс, Margherita d'Oro у Вьяреджо, з піснею «O sole mio».
1980-ті роки. Після закінчення навчання Адреа протягом року працює адвокатом, а потім повністю присвячує себе музиці. Він бере уроки співу у Беттаріні, до самої його смерті в 1997 році у віці 83 років. Пропрацювавши рік за спеціальністю, Андреа зрозумів, що його серце противиться цьому. Він повернувся до своїх виступів у барах, щоб заробити грошей для уроків фортепіано Карло Берніні, який став його близьким другом і наставником. Він також брав уроки вокалу і постійно працював над покращенням своєї техніки виконання.
1992 рік. Андреа відвідує майстер-клас Франко Кореллі. Весною італійська рок-зірка Цуккеро підшукує тенора для демо «Miserere», пісні, яку він створив, і солістом гурту U2 Боно, сподіваючись умовити Лучано Паваротті заспівати її разом дуетом. Вони помічають Андреа, «який співає душею». Коли Паваротті почув демо, він сказав «Хто цей молодий чоловік? Я вам не потрібен. Я б не зміг краще!». І все ж дует Цуккеро-Паваротті відбувся.
1993 рік. Влітку Андреа їде на гастролі з Цуккеро по всій Європі, даючи живі концерти, і виконуючи партію Паваротті в «Miserere». Як сольний номер, він співає щось неуявне для рок-співака: «Nessun Dorma» з «Турандот» Пуччіні під грім оплесків. У листопаді він відправляється на відбірковий тур фестивалю Сан-Ремо, в категорії «Giovani», з сольною версією «Miserere», де співає обидві партії: Цуккеро і Паваротті, і отримує вищий бал. 28 грудня він дебютує у світі класичної музики на концерті в Театро Ромоло Валлі в Реджіо Емілія.
1994 рік. У лютому він виграє основний тур фестивалю Санремо з піснею «Il Mare Calmo Della Sera» в категорії «Nuove Proposte». Виходить у світ перший диск Бочеллі, «Il Mare Calmo Della Sera», що став золотим диском. Модена. Андреа виконує «Mattinata» Леонкавалло та співає дуетом з маестро Паваротті, 'Notte e Piscatore" Моранте. Він також виконує в фіналі «Brindisi» з Травіати з Ненсі Густавсон, Джорджією, Андреасом Волленвейдером і Браяном Адамсом. У вересні Андреа дебютує як оперний виконавець, в ролі Макдуфа в «Макбеті» Верді в Театрі Верді в Пізі. На Різдво в Базиліці Св. Петра Римі перед особою Папи він співає «Adeste Fideles».
1995 рік. У лютому Андреа відправляється на основний тур фестивалю Санремо з піснею «Con Te Partiro» і займає 4 місце. У цей же час народжується його старший син, Амос (22 лютого).
1996 рік. 23 листопада він співає разом із сопрано, англійкою Сарою Брайтман (колишньою дружиною «короля музики» Ендрю Ллойд Веббера) у Німеччині. Вони виконують пісню для останнього бою Генрі Маске, нову версію «Con Te Partiro», «Time to Say Goodbye». Пісня побила всі рекорди продажів на ринку, і протягом майже півроку не сходила з вершини німецького хіт-параду.
1997 рік. Навесні побачив світ четвертий альбом Андреа, «Romanza». 3 березня Бочеллі приїжджає до Гамбурга, Німеччина, разом із Сарою Брайтман, щоб отримати приз Еко в номінації Найкращий Сингл Року. У серпні Андреа бере участь у фестивалі Пуччіні в Торре дель Лаго, потім у Всесвітньому Фестивалі Молоді в Парижі, де знову співає у присутності Папи. З нагоди конгресу Євхаристії 27 вересня в Болоньї, Андреа знову виступає перед Папою. 8 жовтня народжується його другий син, Маттео. 19 жовтня Андреа виступає на благодійному концерті FAO (Міжнародна організація по боротьбі з голодом) у Ватикані. Серед учасників був також Хосе Каррерас.
1998 рік. У березні з'являється п'ятий альбом, «Aria». 19 квітня Андреа виходить на сцену американського шоу-бізнесу. Дає концерт в Кеннеді Сентер у Вашингтоні, а на інший день удостоюється прийому у президента Клінтона в Білому Домі. 5 травня в Монте-Карло Бочеллі виграє дві нагороди на конкурсі Світових Виконавців, в категоріях «Найкращий італійський співак», і «Найкраща інтерпретація класики». У липні і серпні він їде з гастролями по Північній і Південній Америці. Його останній концерт в легендарному Медісон Сквер Гарден пройшов з аншлагом. У вересні він отримує свій черговий Еко Класик за альбом, який найбільше продається, «Aria». У листопаді Андреа співає «The Prayer» з Селін Діон на Різдво. Його популарность в США росте. Селін Діон представляє його публіці зі словами «Я чула хтось сказав: Якби Бог міг співати, його голос був би схожий на Андреа Бочеллі».
1999 рік. 25 січня Андреа співає «The Prayer» як саундтрек до мультфільму Уорнер Броз «Quest for Camelot». Тут він співає як соло, так і в дуеті з Селін Діон, яка отримала Золотий Шар в Лос-Анджелесі. 24 лютого на презентації Греммі в Лос-Анджелесі Андреа потрапив у першу п'ятірку в номінації «Найкращий молодий виконавець».
На церемонії вручення Оскара 21 березня Андреа і Селін виконали пісню з номінації «Найкраща пісня», «The Prayer».
22 березня виходить альбом «Sogno».
«Я ніколи не робив культу з нагород. Але я буду в Лос-Анджелесі в неділю, разом з Селін Діон в цю
чарівну ніч, я не знаю досі, чи судилося нам перемогти, або заспівати, або і те і інше, щоб
задовольнити моє марнославство. В Італії, з часів війни і до цього дня, завжди існували великі діячі
мистецтва. Але ніхто з них ще не досяг успіху в підкоренні британського ринку. Я пишаюся тим, що,
як я думаю, цей мій успіх пояснюється моїм італійським, тосканським походженням, як і в Роберто Беніньі.
Мені приємно згадати ще одного великого тосканця, Джакомо Пуччіні: його персонажі Boheme володіють
тією ж силою, що і мої тосканські друзі, з якими я зустрічаюся у міру можливості, в своєму будинку,залишаючи свою кар'єру за порогом».
Андреа Бочеллі, чиї 23 мільйонів дисків, як класичних, так і поп, були розпродані, кандидат на вручення Оскара за дует з Селін Діон з піснею «The Prayer», яку написав Тоні Реміс, розповідає про свій новий альбом «Sogno» в Доріа Палас.
З 11 по 24 квітня Андреа гастролює на західному узбережжі Америки. Свою серію концертів, від Сан-Дієго до Ванкувера, він завершує тріумфальною появою перед 18000 глядачами в Голлівуд Боул в Лос-Анджелесі. 15 травня на запрошення Стівена Спілберга Андреа співає в Лос-Анджелесі у присутності президента Клінтона.
27 червня Андреа бере участь у благодійному концерті Майкла Джексона в допомогу дітям на Мюнхенському Олімпійському стадіоні.
Сьомий альбом «Sacred Arias», з музикою виключно релігійного змісту, випущений 8 листопада, розійшовся по всьому світу, і через 2 тижні зайняв 1 місце в американських чартах класичної музики, за ним на другому місці знаходиться «Aria», а на третьому «Viaggio Italiano». Бочеллі стає першим вокалістом, що утримує всі три перші місця в американських класичних чартах.
На запрошення королеви Великої Британії, він бере участь в її щорічній Королівській виставі Вар'єте в Бірмінгемі 29 листопада.
30 листопада в Італії виходить в світ книга Бочеллі «La musica del silenzio»", автобіографічна новела.
2000 рік. На 42 церемонії вручення Греммі 23 лютого в Лос-Анджелесі Андреа номінований двічі: як найкращий вокальний поп-виконавець, і як найкращий поп-виконавець у спільному виконанні.
6 березня він призначений президентом Інституту Музики Боккеріні в Лукки. Коли Андреа Бочеллі запропонували місце президента, він інстинктивно завагався, оскільки вже до того моменту виконував безліч обов'язків. Але умовила його дружина Енріка. Мер міста, П'єтро Фацці, котрий певний час умовляв його прийняти цю посаду, подзвонив йому. Після кількох днів роздумів, співак, якого люблять півсвіту, погодився. «Я вважаю, що це гарна можливість для мене, досвід, який безсумнівно збагатить моє життя», — сказав Андреа, приймаючи посаду президента музичної школи історичного значення.
11 вересня випущений сьомий альбом Андреа, «Верді».
У травні слухачі британського класичного радіо FM оцінили альбом «Sacred Arias» як найкращий альбом року.
На щорічному Гала-концерті NIAF (National Italian American Foundation) італо-американців у Вашингтоні у присутності президента Клінтона Андреа транслює свій виступ за допомогою супутникового зв'язку з Лукки, у супроводі Оркестру молодих виконавців інституту Боккеріні. Тоді ж він отримує нагороду за внесок в італо-американську дружбу. У листопаді виходить його перший запис опери цілком, «La Bohème» Пуччіні.
2001 рік. Влітку знімаються відео DVD для нового компакт-диску «Cieli di Toscana», в самих прекрасних місцях Тоскани. У них беруть участь жителі навколишніх сіл, друзі, родичі і навіть менеджер Мікеле Торпедін як барабанщик.
25 вересня користуючись нагодою Андреа робить заяву про мир під час шоу мод Массімо Ребекки в Мілані: «Після жахливих атак на Сполучені Штати два тижні тому, нам потрібно внести прекрасне в наше життя».
У жовтні Андреа удостоюється особливої нагороди за понад 40 мільйонів дисків, проданих в усьому світі. Мільйони дисків з альбомом «Cieli di Toscana» розійшлися протягом лише декількох тижнів, і стали альбомом, який найбільше продається у світі, номером один у міжнародних альбомних чартах CNN Worldbeat. Два тижні альбом протримався на третьому місці в офіційних чартах Великої Британії, що було найвищою позицією для іноземних поп-альбомів.
Він також перебував у першій трійці у ряді країн, включаючи Німеччину, Гонконг, Голландію, Ірландію, Норвегію, Португалію та Швецію. 28 жовтня на запрошення мера Нью-Йорка Рудольфа Джуліані Андреа виконує «Ave Maria» Шуберта, як представник католицької конфесії, під час концерту на Граунд Зеро присвяченого пам'яті жертв терористичних атак 11 вересня.
У листопаді він отримав європейський платиновий диск за продаж більш ніж 1 млн копій свого останнього диска «Cieli di Toscana».
2002 рік. 6 березня Андреа отримує два призи Світовий Музики в Монте-Карло: найкращий класичний виконавець і найкращий італійський співак, що продається.
11 березня в пам'ять про трагедію 11 вересня він дає концерт миру в Базиліці Св. Марка у Венеції.
23 травня він нагороджується за видатний внесок у музику (Classical Brit Award for Outstanding Contribution to Music).
27 травня Андреа співає для Джорджа Буша та президента Італії Сільвіо Берлусконі на віллі Мадама в Римі.
28 травня в Модені він бере участь у річному «Паваротті і друзі Анголи».
У пам'ять про 11 вересня він виконує «Ave Maria» у посольстві США в Римі.
Як і було вже зазначено, Андреа був удостоєний багатьох інших нагород, зокрема премії Лучано Чіррі в Римі за свої досягнення і як представник італійської культури у світі. З цієї ж причини його удостоєно премії Карузо у вересні в Сорренто. У жовтні в Лондоні він отримує національну нагороду за заслуги в галузі музики як найкращий класичний виконавець, а в грудні він удостоєний нагороди в Америці як найкращий виконавець у світі. 14 жовтня він і маестро Лорін Маазеля представляють новий диск «Sentimento» світовій аудиторії.
2003 рік. У березні Андреа вперше з'явився в ролі продюсера, а не співака, на фестивалі пісень у Сан-Ремо, де молодий виконавець Аллунаті і Жаклін Феррі заспівали для його тільки що відкритої студії звукозапису, Clacksong.
З нагоди приватного благодійного концерту для Королівського Національного Інституту з проблем сліпих в Англії, Андреа співає в присутності Британської королівської сім'ї. Днем пізніше, 22 травня, він нагороджується двічі — за «Sentimento» в Класик Брітс 2003 у Лондонському Королівському Альберт Холі: за класичний альбом, який найбільше продається і альбом року (за оцінками слухачів).
І знову 27 травня в числі багатьох інших відомих виконавців зі всього світу, він знову запрошений на «Паваротті та друзі» в Модені та співає серію неаполітанських пісень разом з маестро Паваротті.
(За матеріалами офіційного вебсайту [ 30 грудня 2019 у Wayback Machine.] Андреа Бочеллі та його офіційного німецького фан-сайту http://www.bocelli.de)[недоступне посилання з червня 2019]
Дискографія Редагувати
Дуети Редагувати
- 1995: Vivo per lei (з Джорджією)
- 1996: Vivo per lei/Vivo por ella (з Мартою Санчез)
- 1996: Con te partiro/Time to Say Goodbye (з Сарою Брайтман)
- 1997: Vivo per lei/Ich lebe fur sie (з Джуді Увейсс[en])
- 1997: Vivo per lei/Je vis pour elle (з Елен Сегара)
- 1999: The Prayer (з Селін Діон)
- 2001: L'Abitudine (з Хеленою Хелвіг)
- 2006: Somos Novios (It's Impossible) (з Крістіною Агілерою)
- 2006: Because We Believe (з Марко Борсато[en])
- 2006: Ama credi e vai (з Джианою Нанніні)
- 2007: Dare to live (з Лаурою Паузіні)
- 2008: Vive Ya (з Лаурою Паузіні)
- 2009: What Child Is This (з Мері Дж. Блайдж)
- 2010: Bridge over Troubled Water (з Мері Дж. Блайдж)
Відеодиски DVD Редагувати
- 1998: A Night in Tuscany
- 2000: Sacred Arias: The Home Video
- 2001: Tuscan Skies (Cieli di Toscana)
- 2006: Credo: John Paul II
- 2006: Under the Desert Sky
- 2008: Vivere Live in Tuscany
- 2008: Incanto The Documentary
- 2009: My Christmas Special
Опери Редагувати
Нагороди Редагувати
- Великий офіцер ордену «За заслуги перед Італійською Республікою» (6 лютого 2006у)
- Великий офіцер ордену «Merit of Duarte, Sanchez and Mella» Президента Домініканської Республіки Леонеля Фернандеса в 2009 році, за вклад в світове мистецтво і культуру
- Нагороджений зіркою на Голлівудськії Алеї Слави за вклад в театральне мистецтво (оперу) (2 березня 2010)
Примітки Редагувати
- . The Sun. 30 січня 2010. Архів оригіналу за 1 січня 2010. Процитовано 2 травня 2010.
- Grande Ufficiale Ordine al Merito della Repubblica Italiana Sig. Andrea Bocelli [ 28 вересня 2011 у Wayback Machine.](італ.)
- . Архів оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 24 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 10 січня 2011.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андреа Бочеллі |
- Офіційний вебсайт [ 30 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Дискографія [ 12 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Офіційний канал Андреа Бочеллі на YouTube [ 12 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- Офіційний німецький фан-сайт (англ. версія) [ 3 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Bocelli Community [ 17 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Офіційний форум [ 9 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Бочеллі на Myspace.com [ 29 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Бочеллі на Facebook.com [ 25 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Осадча, Яна (25 жовтня 2022). Знайденого у Куп'янську пораненого пса забрав до себе італійський тенор Андреа Бочеллі. Українська правда. Процитовано 25 жовтня 2022.