Альберт Сент-Дьйорді (Сент-Дьорді) (угор. Szent-Györgyi Albert, 16 вересня 1893, Будапешт — 22 жовтня 1986, Вудс-Гол) — американський біохімік угорського походження, удостоєний в 1937 р. Нобелівської премії з фізіології або медицини за цикл робіт, присвячених біологічному окисненню.
| Альберт Сент-Дьйорді | |
|---|---|
| угор. Szent-Györgyi Albert | |
| | |
| Народився | 16 вересня 1893 Будапешт, Австро-Угорщина |
| Помер | 22 жовтня 1986 (93 роки) Вудс-Гол, ·ниркова недостатність |
| Поховання | Woods Hole Village Cemeteryd |
| Місце проживання | Сполучені Штати Америки |
| Країна | США |
| Діяльність | біохімік, хімік, політик, лікар, викладач університету, антивоєнний активіст, фізіолог |
| Alma mater | Будапештський університет |
| Галузь | Біохімія |
| Заклад | Лейденський університет, Кембриджський університет, Сегедський університет |
| Посада | член Національних зборів Угорщини[d], member of the Hungarian upper chamberd і member of the Provisional National Assemblyd |
| Науковий ступінь | доктор медицини, доктор філософії у галузі хімії |
| Науковий керівник | Hartog Jacob Hamburgerd |
| Членство | Угорська академія наук Папська академія наук Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Леопольдина Національна академія наук США |
| Війна | Перша світова війна |
| Відомий завдяки: | вітаміни, біологічне окиснення, механізми м'язового скорочення |
| Мати | Jozefina Lenhossékd |
| У шлюбі з | Kornélia Deményd Márta Borbíród June Susan Wichtermand Marcia Houstond |
| Родичі | György Libikd |
| Нагороди | Нобелівська премія з фізіології або медицини (1937) |
| Автограф | |
Висловлювання у Вікіцитатах Альберт Сент-Дьйорді у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Альберт Сент-Дьйорді народився 16 вересня 1893 р. в Будапешті. Закінчив Будапештський університет, у 1917 р. отримав ступінь доктора медицини. Повернувшись з армії після Першої світової війни, поїхав у Нідерланди. У 1922-1926 рр.. працював в Лейденському університеті, потім (у 1927, 1929 рр..) — в Кембриджському університеті, де в 1927 р. отримав докторський ступінь у галузі хімії. У 1927-1930 рр.. працював у клініці Мейо (США). У 1930 р. повернувся до Угорщини. У 1931-1945 рр.. був професором Сегедського університету, в 1945-1947 рр.. — Будапештського університету. У 1947 р. емігрував до США. Працював у Морській біологічній лабораторії у Вудс-Голі (штат Массачусетс) і в Інституті з вивчення м'язів. У 1975 р. став науковим керівником Національного фонду досліджень раку.
Науковий внесок Редагувати
Основні роботи Сент-Дьйорді присвячені хімії вітамінів, вивчення процесів окиснення в клітині, механізмів м'язового скорочення. У 1927-1929 рр. він виявив у рослинних тканинах гексуронову кислоту і довів її ідентичність вітаміну С. У 1936 р. відкрив вітамін Р. Вивчаючи споживання кисню при м'язовому скороченні, встановив каталітичну роль у цьому процесі дикарбонових кислот. У ході робіт, виконаних в 1939-1946 роках, відкрив актоміозиновий комплекс, що відіграє ключову роль в цьому процесі. Показав, що він складається з двох компонентів — білків актину та міозину. Продемонстрував роль аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) як джерела енергії під час роботи м'язів. Дослідження Сент-Дьйорді з вивчення розщеплення вуглеводів з утворенням діоксиду вуглецю, води та інших речовин і вивільненням енергії створили передумови для відкриття Кребсом циклу трикарбонових кислот.
Наукові праці Редагувати
Сент-Дьйорді є автором численних наукових праць — «Хімія м'язового скорочення» (Chemistry of Muscular Contraction; 1947), «Біоенергетика» (Bioenergetics, 1957); «Вступ до субмолекулярної біології» (Submolecular Biology, 1960). У 1970 він написав книгу «Божевільна мавпа» (The Crazy Ape), в якій висловив стурбованість долею людства в епоху науково-технічного прогресу.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118799614 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Catalogus Professorum Academiae Groninganae — 2014.
- Encyclopedia of World Biography — Gale.
- http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/szent-gyorgyi.html
- Olympedia – György Libik — 2006.
Література Редагувати
- Вюрмер Р. Альберт Сент-Дьйорді і сучасна біохімія. — В кн.: Обрії біохімії. М., 1964
| Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |