Алнаський район

Ална́ський район (рос. Алнашский район, удм. Алнаш ёрос) — муніципальний округ на південному заході Удмуртської Республіки. Адміністративний центр — село Алнаші.

Алнаський район
рос. Алнашский район удм. Алнаш ёрос
Герб Алнаського району Прапор Алнаського району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Удмуртія
Утворений:	15 липня 1929 року
Населення (2019):	18422 особи
Площа:	896,00 км²
Густота населення:	20,56 осіб/км²
Телефонний код:	7-34150
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	село Алнаші
Сільських населених пунктів:	81
Влада
Голова місцевої думи:	Бобров Віктор Петрович
Голова району:	Токарєв Сергій Аркадійович
Мапа

Географія

Округ розташований на південному заході республіки. Його площа становить 896 км². Межує з іншими округами Удмуртії — Граховським на заході, Можгинським на півночі, та з районами Татарстану — Агризьким на сході та Менделєєвським на півдні.

Рельєф округу височинний, адже його північна частина розташована на відрогах Можгинській височині. Вона являє собою слабковисочинну, злегка погорбовану рівнину зі спокійним характером рельєфу. Максимальна висота — 242 м, біля присілку Шайтаново. На південь височина поступово знижується. В доагрокультурні часи в рослинному покриві переважали ялицево-ялинові ліси за участі широколистих порід (липа, клен, дуб, в'яз, ліщина). На сьогодні домінують вторинні осиково-березові та липові ліси. Ліси займають в основному 10 % площі. На території округу переважають дерново- (дерново-карбонатні важкосуглинкові), середньо- та сильноопідзолені, сірі, темно-сірі, лісові, болотно-підзолисті та болотні ґрунти, які мають високу родючість та є одними з найкращих в Удмуртії. З корисних копалин у межах округу віднайдено кам'яне вугілля, мідь, вапняковий туф та торф.

Округ розташований у басейні річки Кама, південний край виходить до берегів Нижньокамського водосховища. Головною водною артерією округу є річка Тойма, права притока Ками. У межах округу знаходяться її притоки: праві — Мала Тойма, Алнашка, Колтимак (з притоками Варалі та Утчанка), Пугачка, Ятцазшурка, Возжайка (з лівою притокою Сайка) та ліві Колтимак, Післек-Шур. На півночі протікає права притока Іжа — річка Чаж із своїми притоками Каркашур, Мирк-Ошмес та Юмінка, а на сході ще 2 його притоки — Варзінка (з притоками Мала Уса і Уса) та Варзі (з притоками Парся і Мала Уга). Середньорічні модулі стоку води становлять 4,5-5 л/с на км², густота річкової мережі — 0,58 км/км².

Клімат помірно континентальний. Середньорічна температура повітря становить в межах +2,3-2,6 °C. Пересічна температура січня — −14,0-14,2 °C, липня — +18,9-19,9. Сума активної температури 2000—2100 °C. Безморозний період становить приблизно 130—135 днів за рік. Опадів випадає 490—530 мм за рік.

Історія

Вперше населені пункти сучасного Алнаського району згадуються в Ландратському переписі 1716 року у складі сотні Андрія Байтемирова Арської дороги Казанського повіту. 11 вересня 1780 року був виданий вищий указ про створення Вятського намісництва, воно було поділене на 13 повітів, у тому числі і Єлабузький, куди увійшла територія сучасного району. Пізніше, у результаті реформи 1796 року, повіт був поділений на волості, межі яких регулярно змінювались. 1921 року у зв'язку з утворенням Вотської АО у північній частині Єлабузького повіту був утворений Можгинський повіт. 1924 року при укрупненні адміністративних одиниць були утворені Алнаська та Великокіб'їнська волості.

Алнаський район був утворений 15 липня 1929 року із 17 сільрад Алнаської та Великокіб'їнської волостей Можгинського повіту — Азаматовська, Алнаська, Асановська, Байтеряковська, Великокіб'їнська, Варзі-Ятчинська, Вознесенська, Гондиревська, Івановська, Кадиковська, Кучеряновська, Муважинська, Пісеєвська, Староутчанська, Туташевська, Удмурт-Тоймобаська та Чемошур-Куюківська. Тоді до складу району входило 146 населених пунктів. 1932 року зі складу Татарстану була передана Староюм'їнська сільрада. 1937 року при утворенні Пичаського району деякі сільради були передані до його складу. 1954 року проводилось укрупнення сільрад, їхня кількість була зменшена до 10. 1963 року Алнаський район був ліквідований, а його територія увійшла до складу Можгинського району, але вже 1965 року він був відновлений у своїх межах.

Станом на 1996 рік район поділявся на 9 сільських адміністрацій: Азаматовську, Алнаську, Асановську, Байтеряковську, Варзі-Ятчинську, Кузебаєвську, Пісеєвську, Староутчинську, Удмурт-Тоймобаську. Тоді район включав 76 населених пунктів.

26 жовтня 2004 року зі складу Кузебаєвської сільської ради була виділена Муважинська сільська рада.

2021 року Алнаський район був реорганізований в муніципальний округ зі старою назвою, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення:

Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2019)	Центр	Населені пункти
Азаматовське сільське поселення	88,68	1528	1397	1154	Азаматово	10
Алнаське сільське поселення	13,05	6275	6303	5921	Алнаші	1
Асановське сільське поселення	58,66	1055	984	862	Нижнє Асаново	5
Байтеряковське сільське поселення	101,98	1532	1330	1124	Байтеряково	11
Варзі-Ятчинське сільське поселення	82,03	2093	1951	1858	Варзі-Ятчі	6
Кузебаєвське сільське поселення	75,16	1142	974	750	Кузебаєво	5
Муважинське сільське поселення	41,79	911	728	594	Муважі	5
Пісеєвське сільське поселення	62,68	1084	945	797	Пісеєво	3
Ромашкинське сільське поселення	139,05	1801	1731	1679	Алнаші	15
Староутчанське сільське поселення	91,77	1325	1140	988	Старий Утчан	10
Технікумівське сільське поселення	33,52	2063	1689	1597	Асановський совхоз-технікум	3
Удмурт-Тоймобаське сільське поселення	107,63	1449	1231	1098	Удмуртський Тоймобаш	7

Населення

Населення округу становить 18422 особи (2019; 20403 в 2010, 22258 в 2002).

Національний склад населення на 2009 рік: удмурти — 81,7 %, росіяни — 12,2 %, татари — 3,4 %, марійці — 2,1 %. Національний склад населення станом на 2010 рік:

Народність	Чисельність, осіб (2010)	%
Удмурти	16598	81,35
Росіяни	2590	12,69
Татари	620	3,04
Марійці	417	2,04
Інші	117	0,57
Особи, що не вказали національність	61	0,30

Релігія

На сьогодні в окрузі діючими церквами є 4:

• Троїцька церква — село Алнаші
• Микільська церква — присілок Варзі-Ятчі
• Покровська церква — присілок Стара Юм'я
• Софійська церква — присілок Новотроїцький

Також в окрузі є недіюча церкви, які підлягаює ремонту та відновленню — Вознесенська церква у присілку Ключевка (збудована 1902 року). У присілку Татарський Тоймобаш знаходиться стара дерев'яна мечеть.

Населені пункти

№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
1	Абишево	20	22
2	Азаматово	366	346
3	Алнаші	6275	6303
4	Арбайка	89	91
5	Арляново	48	31
6	Асановський совхоз-технікум	1556	1189
7	Байтеряково	365	304
8	Благодать	13	18
9	Богородський	55	50
10	Бокай	13	21
11	Варалі	226	192
12	Варзібаш	286	234
13	Варзіно-Алексієво	149	127
14	Варзі-Шудья	0	0
-	Варзі-Ятчинський курорт	358	-
15	Варзі-Ятчі	684	974
-	Верхнє Асаново	385	-
16	Верхнє Котнирево	214	173
17	Верхнє Кузебаєво	7	3
18	Верхні Алнаші	53	43
19	Верхній Утчан	167	159
20	Верхня Тойма	4	1
21	Виль-Шудья	14	8
22	В'язовка	67	60
23	Гарга	27	21
24	Дроздовка	151	138
25	Дружки	2	0
26	Дятлево	128	160
27	Єлкібаєво	248	210
28	Желєзнодорожна станція Алнаші	432	418
29	Ігенче	7	13
30	Ільїнське	18	5
31	Кадиково	109	82
32	Ключовка	6	3
33	Козаково	283	280
34	Колтимак	14	2
35	Кузебаєво	673	589
36	Кузілі	177	189
37	Кузюмово	444	391
38	Кучеряново	95	82
39	Лялі	498	461
40	Марійське Гондирево	114	102
41	Медведка	8	0
42	Муважі	492	382
43	Мукшур	131	110
44	Нижнє Асаново	373	740
45	Нижнє Котнирево	139	144
46	Нижній Сир'єз	569	493
47	Новий Утчан	336	309
48	Новотроїцький	75	82
49	Оріхово	2	0
50	Оркино	250	197
51	Охотничий	26	24
52	Петропавловський	17	4
53	Пирогово	88	79
54	Пісеєво	265	255
55	Ромашкино	137	127
56	Руський Вішур	0	0
57	Руський Ятцаз	49	44
58	Серп	105	93
59	Сосновка	51	45
60	Стара Шудья	308	284
61	Стара Юм'я	249	222
62	Старий Утчан	469	404
63	Сям-Каксі	156	123
64	Татарське Кізеково	1	0
65	Татарський Тоймобаш	86	85
66	Удмуртське Гондирево	250	223
67	Удмуртське Кізеково	153	131
68	Удмуртський Вішур	160	130
69	Удмуртський Тоймобаш	838	705
70	Удмуртський Ятцаз	30	54
71	Холодний Ключ	6	6
72	Чемошур-Куюк	366	356
73	Чорний Ключ	274	145
74	Чумалі	178	179
75	Шадрасак-Кіб'я	212	184
76	Шайтаново	200	182
77	Шаршада	1	0
78	Шишкино	27	25
79	Шубино	113	83
80	Юм'яшур	252	241
81	Ятцазшур	39	18

Господарство

Алнаський район є сільськогосподарським, господарства вирощують житу, пшеницю, ячмінь, овес, льон, гречку, кормові трави та овочі. Тваринництво м'ясо-молочного напрямку. Серед промислових підприємств працюють Алнаський цегляний завод (виробництво червоної цегли), виробничо-комерційна фірма «Тойма» (займається будівництвом), хлібозавод, ТО «Дружба» (будівництво газопроводів), ТО «Асан тыпы» (виробництво меблів), Алнаський автодор, маслосирозавод, харчовий комбінат. Район багатий на такі корисні копалини, як кам'яне вугілля, азотний газ, мінеральні води (село Варзі-Ятчі), поклади ангідриду, гіпсу, вохри (присілок Кузебаєво). Цілющі води та грязі у селі Варзі-Ятчи централізовано використовуються ще з 1899 року, тут відкрито спеціальний Варзі-Ятчинський курорт.

Через округ проходить залізниця Агриз — Алнаші — Кругле Поле, федеральна автодорога Іжевськ — Можга — Алнаші — Єлабуга. Окрім цього прокладено дороги Алнаші — Варзі-Ятчі та Алнаші — Грахово.

Соціальна сфера представлена:

• освіта — 36 шкіл, Асановський аграрно-технічний технікум, 8 садочків, 2 дитячих школи мистецтв, Будинок дитячої творчості
• культура — 22 бібліотеки, 30 будинків культури та клубів, центр декоративно-прикладного мистецтва та ремесел, музеї шкільний, краєзнавчий, образотворчого мистецтва, меморіальні будинки Ашальчи Окі, Г. Д. Красильникова
• пам'ятки — 66 пам'яток культури, в тому числі 44 пам'яток археології, 1 пам'ятка архітектури та 22 пам'яток історії

Засоби масової інформації

Основним місцевим ЗМІ є газета «Алнашский колхозник», яка видається російською та удмуртською мовами.

Персоналії

• Борисов Трохим — удмуртський просвітник, один із засновників Вотської автономної області

Примітки

1. . Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019. 
2. . Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 15 червня 2022. 
3. . Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 12 квітня 2019. 
4. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016. 
5. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
6. Дані згідно з переписом населення Росії 2010 року. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013. 
7. Згідно з даними перепису населення Росії 2002 року. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 19 жовтня 2013. 
8. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2013. Процитовано 17 жовтня 2013. 
9. З них кряшенів — 5 осіб
10. Українці — 29 осіб, вірмени — 17, чеченці — 15, чуваші — 9, цигани — 6, молдовани — 5, узбеки — 5, башкири — 4, білоруси, мордва, німці — по 4, азербайджанці — 3, бесерм'яни, казахи — по 2, євреї, комі-перм'яки, лезгини, поляки, таджики, туркмени — по 1 особі, інші — 2 особи
11. Приєднано до села Варзі-Ятчі.
12. З них удмурти — 69 %.
13. Приєднано до села Нижнє Асаново.
14. З них удмурти — 96 %.
15. З них удмурти — 100 %.
16. З них росіяни — 87 %.
17. З них росіяни — 100 %.

Посилання