| Іж | |
|---|---|
| | |
| 56°02′15″ пн. ш. 52°54′04″ сх. д. / 56.03750000002777654° пн. ш. 52.90111111113877485° сх. д. | |
| Витік | злиття річок Малий Іж та Великий Іж |
| Гирло | річка Кама |
| Басейн | басейн Волгиd |
| Країни: | Росія |
| Регіон | Удмуртія Татарстан |
| Довжина | 237 км |
| Площа басейну: | 8 510 км² |
| Середньорічний стік | 280 млн м³ |
| Притоки: | Малий Іж, Велика Умринка, Бегешка, Селичка, Чур, Вожойка, Пестовка (притока Іжа), Люк, Пазелинка, Позим (річка), Пироговка (притока Іжа), Сепич (притока Іжа), Стара Кенка, Лудзя-Шур, Лудзинка, Яганка, Постолка, Кечовка, Агризка, Бобінка (річка), Чаж, Кирикмас, Варзінка, Azevka Riverd, Muvizhad і Варзі (притока Іжа) |
| Водойми в руслі | Іжевський став |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Іж (рос. Иж, удм. Оч) — річка в Удмуртії й Татарстані, Росія. Утворюється злиттям річок Великий та Малий Іж на території хутору Красний Якшур-Бодьїнського району.
Опис Редагувати
Річка протікає територією двох республік — Удмуртії й Татарстану. Напрямок руху — з півночі на південь. Впадає до річки Кама, правої притоки Волги, за 124 км від її гирла. Загальна довжина річки становить 237 км (від витоків річки Великий Іж — 259 км), з яких 70 км — ділянка від витоків до греблі Іжевського ставу. Площа басейну становить 8 510 км², в тому числі 1 640 км² вище греблі. Середній похил не перевищує 8 м/км.
За більшістю гідрологічних класифікацій Іж відноситься до рівнинних річок середнього розміру. Русло в цілому мендроване. Береги, в яких протікає річка по помірно заболоченій рівнині, низькі та підмиті, місцями вкриті хвойними та мішаними лісами. Заболоченість річкового басейну становить 1 %, заліснення — 20 %. Річка має мішаний тип живлення з переважанням снігового, яке становить у середньому 60 % від річного стоку. Льодостав на річці встановлюється в середині листопада й утримується протягом 160 днів. Максимальна величина товщини льоду досягає в березні — 70 см. Скресання річки проходить в кінці першої декади квітня. Весняний льодохід продовжується 4 дні. Весняний підйом рівня води спостерігається в першій половині квітня і продовжується 1,5 тижня.
Ширина русла становить 22-28 м, глибина 0,9-2,5 м. Швидкість течії в межень дорівнює 0,12-0,15 м/с. Пересічні витрати води біля греблі Іжевського ставу становлять 9 м³/с. Середньорічний стік річки становить 280 млн м³, в тому числі в період весняних паводків — 180 млн м³.
Притоки Редагувати
- праві — Селичка (Силичка), Чур, Чернавка, Пестовка, Лісний, Люк, Шабердейка, Мужвайка (Пироговка), Сепич, Лудзя-Шур (Лудья-Шур), Лудзинка, Постолка (Постол), Агризка, Бобінка, Мувіжа, Чаж, Назарка, Варклед, Варзінка, Варзі;
- ліві — Мала Умринка, Велика Умринка, Бегешка, Вожойка, Пазелинка, Подборенка, Карлутка, Позим, Чультемка, Стара Кенка, Диньтемка, Яганка, Кечовка, Пудшур, Покранка, Утдядинка, Кирикмас, Чильчинка, Салауш.
Найбільші притоки (довжиною понад 30 км) Редагувати
| № | Назва річки | Довжина, км | Висота витоку, м | Висота гирла, м | Похил річки, м/км | Площа басейну, км² |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Кирикмас | 108 | 179 | - | - | 2100 |
| 2 | Постолка | 58 | 192 | - | - | 503 |
| 3 | Позим | 52 | 183 | - | - | 796 |
| 4 | Чаж | 50 | 218 | - | - | 592 |
| 5 | Бобінка | 41 | 199 | - | - | 279 |
| 6 | Люк | 33 | 178 | - | - | 342 |
| 7 | Лудзинка | 32 | 177 | - | - | 155 |
| 8 | Агризка | 32 | 177 | - | - | 138 |
| 9 | Чур | 31 | 183 | - | - | 378 |
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 3 березня 2013. Процитовано 16 січня 2013.
Посилання Редагувати
- На Іжевському сайті [ 7 листопада 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- Державний водний реєстр Російської Федерації [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
| Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |