Адміністративний устрій Київської області

Ки́ївська о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця, яка була утворена 842 року – час появи перших населених пунктів за межами стародавнього Києва. Нині ця територія і є Київщина. 27 лютого 1932 року ЦВК СРСР затвердив постанову ВУЦВК про утворення областей.

Від часу проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року Київська область стала її частиною в кордонах, що станом на 1991 рік співпадали територіально із адміністративно-територіальною одиницею в складі УРСР.

Площа області становить 28,1 тис. км² (4,7 % від території України). Чисельність населення — 1827,9 тис. осіб (3,7 % від населення України), у тому числі міське населення — 1053,5 тис. осіб (58 %), сільське — 774,4 тис. осіб (42 %). Густота населення — 65 осіб на км².

Станом на 16 липня 2020 року Київська область складалася з 25 адміністративних районів та 12 міст обласного підпорядкування.

Внаслідок адміністративно-територіальної реформи, з 2020 року Київська область складається з 69 територіальних громад, об'єднаних в 7 районів: укрупнені Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Вишгородський, Обухівський, Фастівський та новоутворений Бучанський. Громади, у свою чергу, поділяються на 489 старостинських округів (на них поділено усі громади, окрім трьох - Коцюбинської, Славутицької та Чабанівської).

Усього в області нараховується 1180 населених пунктів, з них 25 міст, 30 селищ міського типу, 1125 сільських населених пунктів. Найбільші міста: Біла Церква, Бровари, Бориспіль, Фастів, Ірпінь. Адміністративний центр — місто Київ, що є окремим регіоном — містом зі спеціальним статусом, та не входить до складу Київської області.

Перелік районів з 2020 року

№	Назва	Площа, тис. км^2	Чисельність населення, тис. ос.	Густота, ос./км²	Адміністративний центр	Чисельність населення адм. центру, тис. ос.	Кількість громад	Кількість населених пунктів	Розташування на мапі
1	Білоцерківський	6,51	443,4	68,11	Біла Церква	209,2	13	302
2	Бориспільський	3,87	203,7	52,63	Бориспіль	63,2	11	140
3	Броварський	2,88	240,7	83,57	Бровари	108,3	8	125
4	Бучанський	1,54	339,5	220,45	Буча	36,3	11	141
5	Вишгородський	6,91	130,1	18,82	Вишгород	30,9	7	163
6	Обухівський	3,53	229,8	65,09	Обухів	33,4	8	200
7	Фастівський	2,89	160,9	55,67	Фастів	45,4	9	109

Райони та міста обласного значення до 17 липня 2020 року

Перелік районів

№	Назва	Герб	Населення, тис. жит.	Територія, км²	Густота, ос./км²	Адміністративний центр	Карта
1	Баришівський		41,6	957,6	42,9	Баришівка
2	Білоцерківський		55,6	1276,8	43,580	Біла Церква
3	Богуславський		40,6	772	52,560	Богуслав
4	Бориспільський		54,7	1 485	36,8	Бориспіль
5	Бородянський		57,5	934	61,54	Бородянка
6	Броварський		84,3	1 198	70,37	Бровари
7	Васильківський		69,2	1184,4	58,3	Васильків
8	Вишгородський		72,5	2031	36	Вишгород
9	Володарський		23,4	649	35,9	Володарка
10	Згурівський		19,0	763,08	30	Згурівка
11	Іванківський		35,4	3 616	9,7	Іванків
12	Кагарлицький		32,8	926	37,3	Кагарлик
13	Києво-Святошинський		198,6	726	212,7	Київ
14	Макарівський		44,0	1 400	31	Макарів
15	Миронівський		41,5	904	46	Миронівка
16	Обухівський		72,0	773	93,1	Обухів
17	Переяслав-Хмельницький		31,6	956	33	Переяслав
18	Поліський		6,4	1 288	4,9	Красятичі
19	Рокитнянський		36,4	661,51	54,96	Рокитне
20	Сквирський		44,3	980	45,2	Сквира
21	Ставищенський		25,2	674	37,4	Ставище
22	Таращанський		31,9	758	48,05	Тараща
23	Тетіївський		33,2	756	43,9	Тетіїв
24	Фастівський		32,1	896,25	36	Фастів
25	Яготинський		25,2	793,25	45,7	Яготин

Перелік міст обласного значення

№	Назва	Герб	Населення (01.01.2011)	Площа, км²	Розташування на мапі
1	Біла Церква		210924	33,7
2	Березань		16547	32,92
3	Бориспіль		59502	37,01
4	Бровари		98052	34
5	Буча		28369	26,57
6	Васильків		36678	21,03
7	Ірпінь		41533	110.83
8	Обухів		33025	24,2
9	Переяслав		27960	32
10	Ржищів		7537	35,6
11	Славутич		24854	20,824
12	Фастів		48250	43

Історія

При утворенні Київської області 27 лютого 1932 року у її складі було 98 районів та два міста (обласного значення) — Київ та Житомир. До цього моменту на території майбутньої Київської області (приблизно співпадає з межами тодішніх Київської та Білоцерківської округ) вже були ліквідовані деякі утворені у 1923 році райони: Шамраївський (1925), Гоголівський (1925), Ксаверівський (1925), Озернянський (1925), Телешівський (1925), Ходорівський (1925, первісно Македонський), Хотівський (1925), Будаївський (1927), Гостомельський (1927), Великодимерський (1927, приєднано до Броварського, який у 1930 знову став називатися Великодимерським), Германівський (1927), Рогозівський (1927), Баришівський (1930, приєднано до Березанського; пізніше того ж року райцентр перенесено з Березані до Баришівки, район перейменовано), Київський (1930; утворений 1928–29), Бишівський (1931), Новошепелицький (1931).

Перелік районів Київської області з 27 лютого 1932 року: Андрушівський, Базарський, Баранівський, Барашівський, Баришівський, Бахмацький, Березнянський, Білоцерківський, Бобровицький, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Борознянський, Брусилівський, Буцький, Васильківський, Вищедубечанський, Володарський (з кол. Білоцерківської округи), Володарський (з кол. Волинської округи), Гельмязівський, Глухівський, Городницький, Городнянський, Димерський, Дмитріївський, Добрянський, Драбівський, Ємільчинський, Жашківський, Звенигородський, Златопільський, Золотоніський, Іваницький, Іванківський, Ічнянський, Кагарлицький, Кам'янський, Канівський, Козелецький, Конотопський, Коропський, Коростенський, Коростишівський, Корсунський, Корюківський, Кролевецький, Лисянський, Лугинський, Макарівський, Малинський, Малодівицький, Мархліївський, Менський, Народицький, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Новоград-Волинський, Носівський, Обухівський, Овруцький, Олевський, Олишівський, Остерський, Переяславський, Г. І. Петровського, Понорницький, Попільнянський, Потіївський, Пулинський, Радомисльський, Ржищівський, Ріпківський, Розважівський, Рокитнянський, Ружинський, Семенівський, Середино-Будський, Сквирський, Словечанський, Смілянський, Сновський, Ставищенський, Тальнівський, Таращанський, Тетіївський, Троянівський, Фастівський, Хабнівський, Черкаський, Чернігівський, Чорнобаївський, Чорнобильський, Черняхівський, Чигиринський, Шосткинський, Шполянський, Яготинський, Ярунський, Житомирська міськрада, Київська міськрада — усього 98 районів, 2 міськради.

15 жовтня 1932 року до складу новоутвореної Чернігівської області було передано 29 районів: Бахмацький, Березнянський, Бобровицький, Борознянський, Глухівський, Городнянський, Дмитріївський, Добрянський, Іваницький, Ічнянський, Козелецький, Конотопський, Коропський, Корюківський, Кролевецький, Малодівицький, Менський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Носівський, Олишівський, Остерський, Понорницький, Ріпківський, Семенівський, Середино-Будський, Сновський, Чернігівський та Шосткинський; до складу Харківської — 2 райони: Драбівський та Яготинський; з Вінницької області до складу Київської передано 7 районів: Бабанський, Монастирищенський, Оратівський, Плисківський, Погребищенський, Уманський та Христинівський.

22 січня 1935 року утворено райони: Березанський, Бишівський, Великополовецький, Вільшанський, Вчорайшенський, Гребінківський, Іркліївський, Катеринопільський, Корненський, Ладижинський, Маньківський, Миронівський, Мокрокалигірський, Новошепелицький, Олександрійський, Підвисоцький, Ротмістрівський, Узинський, Чоповицький. У складі Київської області 93 райони та 2 міськради.

4 травня 1935 у складі області утворено 2 округи (Коростенський з 9 районів та Новоград-Волинський з 6 районів). Мархліївський район Новоград-Волинського округу був розформований 21 жовтня 1935.

4 квітня 1937 року на приміській зоні Київської міськради утворені Броварський та Київський (Святошинський) райони. Місто Київ визнано містом республіканського значення.

22 вересня 1937 зі складу Київської було передано:

• 4 райони до складу Вінницької області: Монастирищенський, Оратівський, Плисківський, Погребищенський;
• 28 районів та 1 міськраду до складу створюваної Житомирської області (при цьому округи ліквідовувалися): Андрушівський, Базарський, Баранівський, Барашівський, Брусилівський, Володарсько-Волинський, Вчорайшенський, Городницький, Ємільчинський, Корненський, Коростенський, Коростишівський, Малинський, Лугинський, Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький, Олевський, Попільнянський, Потіївський, Радомисльський, Ружинський, Славечанський, Троянівський, Червоноармійський (Пулинський до 1935 р.), Черняхівський, Чоповицький, Ярунський, Житомирська міськрада;
• 4 райони до складу новостворюваної Полтавської області: Гельмязівський, Золотоніський, Іркліївський, Чорнобаївський.

1938 року надано статус міста 7 населеним пунктам: Богуслав, Фастів, Сквира, Корсунь, Звенигородка, Шпола і Тальне.

10 січня 1939 року до складу утворюваної Кіровоградської області були передані 5 районів: Златопільський, Кам'янський, Олександрійський, Підвисоцький, Чигиринський, також у 1939 році статус міста обласного значення отримали міста Біла Церква, Сміла, Умань, Черкаси.

6 січня 1954 року з Полтавської до Київської області передано 2 райони: Згурівський та Яготинський. А наступного дня, 7 січня, з утворенням Черкаської області до її складу відійшли від Київської області 20 районів та 3 міськради: Бабанський, Буцький, Вільшанський, Городищенський (Г. І. Петровського до 1944), Жашківський, Звенигородський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський (Корсунський до 1944), Ладижинський, Лисянський, Маньківський, Мокрокалигірський, Ротмістрівський, Смілянський, Тальнівський, Уманський, Христинівський, Черкаський, Шполянський, міста Сміла, Умань, Черкаси.
Після цього у складі Київської області залишилося 35 районів та 1 міськрада: Баришівський, Березанський, Бишівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Великополовецький, Вищедубечанський, Володарський, Гребінківський, Димерський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський (Старченківський від 1948), Новошепелицький, Обухівський, Переяславський (Переяслав-Хмельницький від 1944), Ржищівський, Розважівський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Узинський, Фастівський, Хабнівський (Кагановицький від 1935), Чорнобильський, Яготинський та місто Біла Церква.

У 1959 р. скасовано 4 райони: Бишівський, Великополовецький, Новошепелицький, Розважівський.

У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 12 районів. Отже скасовувались 19 районів: Баришівський, Березанський, Богуславський, Бородянський, Броварський, Вищедубечанський, Володарський, Гребінківський, Димерський, Згурівський, Обухівський, Поліський, Ржищівський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Старченківський, Узинський та Фастівський, статус міста обласного підпорядкування отримали: Богуслав, Бровари, Васильків, Ірпінь, Переяслав-Хмельницький, Фастів. У 1965 р. деякі з перелічених районів були відновлені (районів стало 19), а міста Богуслав, Бровари, Васильків та Переяслав-Хмельницький повернуто до складу районів. У грудні 1966 р. відновлено ще 5 районів: Богуславський, Бородянський, Володарський, Обухівський та Рокитнянський.

У 1973 році утворено Вишгородський район.

У 1986 р. утворено Згурівський район.

У 1988 році ліквідовано Чорнобильський район. Таким чином, з 1989 до 2020 років у Київській області нараховувалось 25 районів.

Статус міста обласного значення на додачу до Білої Церкви, Ірпеня і Фастова отримали: Бровари (1972), Бориспіль (1975), Васильків (1975), Переяслав-Хмельницький (1975), Прип'ять (1980), Славутич (засновано на території Чернігівської області і включено до складу Київської у 1987), Березань (1994), Ржищів (1995), Буча (2007), Обухів (2010).

17 липня 2020 року Верховною Радою України було прийнято Постанову «Про утворення та ліквідацію районів», внаслідок якої ліквідовані Баришівський, Білоцерківський район, Богуславський, Бориспільський район, Бородянський, Броварський район, Васильківський, Вишгородський район, Володарський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський район, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський,Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський район, Яготинський райони, укрупнені Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Вишгородський, Обухівський, Фастівський та утворено Бучанський райони.

21 березня 2023 року Київська обласна рада восьмого скликання визначила датою заснування Київщини, як адміністративно-територіальної одиниці, 842 рік.

Назва	Рік ліквідації	Територія увійшла до	Примітка
Бишівський	1959	Макарівський район
Великополовецький	1959	Білоцерківський район, Сквирський район
Новошепелицький	1959	Чорнобильський район, Поліський район
Розважівський	1959	Іванківський район, Поліський район
Баришівський	1962	Переяслав-Хмельницький район	відновлений 4 січня 1965
Березанський	1962	Яготинський район, Переяслав-Хмельницький район
Богуславський	1962	Таращанський район, м. Богуслав	відновлений 8 грудня 1965
Бородянський	1962	Макарівський район	відновлений 8 грудня 1965
Броварський	1962	Бориспільський район, м. Бровари	відновлений 4 січня 1965
Вищедубечанський	1962	Києво-Святошинський район
Володарський	1962	Тетіївський район	відновлений 8 грудня 1965
Гребінківський	1962	Васильківський район
Димерський	1962	Іванківський район, Києво-Святошинський район
Згурівський	1962	Яготинський район	створений знову 25 вересня 1986
Обухівський	1962	Кагарлицький район	відновлений 8 грудня 1965
Поліський	1962	Чорнобильський район, Іванківський район, Поліський промисловий район	відновлений 4 січня 1965
Ржищівський	1962	Кагарлицький район, м. Богуслав
Рокитнянський	1962	Таращанський район	відновлений 8 грудня 1965
Сквирський	1962	Білоцерківський район, м. Біла Церква	відновлений 4 січня 1965
Ставищенський	1962	Тетіївський район	відновлений 4 січня 1965
Старченківський	1962	Кагарлицький район, м. Богуслав	відновлений як Миронівський 4 січня 1965
Узинський	1962	Білоцерківський район
Фастівський	1962	Васильківський район, м. Фастів	відновлений 4 січня 1965
Чорнобильський	1987	Іванківський район
Баришівський	2020	Броварський район (25), Бориспільський район (1)
Богуславський	2020	Обухівський район (16), Білоцерківський район (6)
Бородянський	2020	Бучанський район
Васильківський	2020	Білоцерківський район (15), Обухівський район (15), Фастівський район (13)
Володарський	2020	Білоцерківський район
Згурівський	2020	Броварський район
Іванківський	2020	Вишгородський район
Кагарлицький	2020	Обухівський район
Києво-Святошинський	2020	Бучанський район (19), Фастівський (8), Обухівський район (3)
Макарівський	2020	Бучанський район (26), Фастівський (11)
Миронівський	2020	Обухівський район
Переяслав-Хмельницький	2020	Бориспільський район
Поліський	2020	Вишгородський район
Рокитнянський	2020	Білоцерківський район
Сквирський	2020	Білоцерківський район
Ставищенський	2020	Білоцерківський район
Таращанський	2020	Білоцерківський район
Тетіївський	2020	Білоцерківський район
Яготинський	2020	Бориспільський район

• Мархлевський район
• Пулинський район

Примітки

1. Депутати Київської облради затвердили нову дату заснування Київщини як адміністративно-територіальної одиниці. tvoemisto.tv. Процитовано 27 вересня 2023. 
2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
3. . Децентралізація в Україні. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. 
4. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1938. — № 22. — 20 грудня. — С. 4.
5. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 80, 81.(рос.)
6. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 35 (58). — 13 листопада. — С. 4.
7. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів УРСР» від 15 серпня 1944 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1945. — № 7–8 (1 квітня). — С. 10.
8. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1944. — № 34 (294). — 18 червня. — С. 4.
9. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування Корсунського району, Київської області, в район — Корсунь-Шевченківський» від 3 травня 1944 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1945. — № 7–8 (1 квітня). — С. 3.
10. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1944. — № 41 (301). — 10 серпня. — С. 4.
11. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування Переяславського району, Київської області, в район Переяслав-Хмельницький» від 11 березня 1944 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1944. — № 6 (20 грудня). — С. 20.
12. s:Указ Президії ВР УРСР від 4.03.1959 «Про ліквідацію Бишівського і Велико-Половецького районів Київської області»
13. s:Указ Президії ВР УРСР від 10.09.1959 «Про ліквідацію Ново-Шепелицького і Розважівського районів Київської області»
14. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
15. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 28–30.
16. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
    СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 106–108.(рос.)
17. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
18. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» [ 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
19. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 514.
20. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12.04.1973 р. «Про утворення нових районів Української РСР»
21. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 25 вересня 1986 року «Про утворення Згурівського району у Київській області»
22. Автор. . decentralization.gov.ua (Українською). Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 17 липня 2020. 
23. Про визначення дати заснування Київщини як адміністративно-територіальної одиниці. kor.gov.ua. 

Посилання

• Київська область [ 1 березня 2019 у Wayback Machine.] // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Адміністративно-територіальний устрій Київської області [ 1 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради.
• Історія адм.-тер. формування на сайті Київської ОДА [ 12 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• (рос.)
• Історичне рішення. Облрада визначила нову дату заснування Київщини // glavcom.ua 21.03.2023

Література

• Короткий статистично-економічний довідник Київської області 1932 року: з адміністративною картою області. — К. : Видання організаційного комітету Київської обл, 1932. — 4 + 201 с.
• Адміністративно-територіальний поділ Київської області. На 1 червня 1959 р. – К., 1959. – 76 с.
• Адміністративно-територіальний поділ Київської області на 1 червня 1961 року/ Виконком Київської обл. Ради депутатів трудящих. – К.: Обл. кн.-газ. вид., 1961. – 77 с.
• Адміністративно-територіальний поділ Київської області на 1 грудня 1967 року: [довідник] / Виконком Київської обл. Ради депутатів трудящих; складачі: М. І. Лазаренко і Г. А. Борисюк. — [Вид. 3-є]. — К., 1968. — 103 с.: з схем.-карт.
• Київська область: адм.-територ. поділ [на 1 травня 1974 р.] / Виконком Київ. обл. Ради депутатів трудящих. — К. : Реклама, 1975. — 101 с.
• Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 257–286.
  (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)

• Адміністративно-територіальний поділ Київщини (1471—1919 рр.). Ч. 1: довідник. — Київ : Державний архів Київської області, 2012.
• Адміністративно-територіальний поділ Київщини (1920—2009 рр.). Ч. 2: довідник. — Київ : Державний архів Київської області, 2012.
  • Адміністративно-територіальний поділ Київщини. 1918—2010 роки: Довідник. (Автор — упорядник Корінний М. М.) — Біла Церква: Видавець Пшонківський О. В., 2012. — 304 с.: іл.
• Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 159–176. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.

Див. також

• Адміністративний поділ України