Крася́тичі — селище міського типу в Вишгородському районі Київської області України. Адміністративний центр Поліської селищної громади.
| смт Красятичі | |
|---|---|
| Церква у селищі | |
| Країна | Україна |
| Область | Київська область |
| Район | Вишгородський район |
| Громада | Поліська селищна громада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засноване | 1560 |
| Перша згадка | 1560 (463 роки) як Червоне місто |
| Статус | із 10 квітня 2006 року |
| Площа | 7 км² |
| Населення | ▬ 636 (01.01.2020) |
| Густота | 91 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 07053 |
| Телефонний код | +380 4592 |
| Географічні координати | 51°04′35″ пн. ш. 29°38′15″ сх. д. / 51.07639° пн. ш. 29.63750° сх. д.Координати: 51°04′35″ пн. ш. 29°38′15″ сх. д. / 51.07639° пн. ш. 29.63750° сх. д. |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Вільча |
| До станції: | 25 км |
| До обл. центру: | |
| - автошляхами: | 105 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 07053, Київська обл., Вишгородський р-н, смт Красятичі, вул. Воздвиженська, 84 |
| Карта | |
Красятичі | |
Красятичі | |
| Красятичі у Вікісховищі |
Географія Редагувати
У селищі річка Вовчасова впадає у Вересню, праву притоку Ужа.
Історія Редагувати
Засноване 1560 року як Червоне місто, з 1900 відоме як село Красятичі (у XIX ст. — Кресятичі). Селище міського типу — з 10 квітня 2006 року.
Назва походить від давньоруського слова «кресити» — воскрешати.
1783 року мешкало 328 жителів, 1864 року — 655 осіб.
XX століття
За даними 1900 року, Красятичі були центром Красятицької волості Радомисльського повіту Київської губернії. Населення становило 872 мешканці (414 чоловіків та 458 жінок), налічувалося 146 дворів. Тут діяли волосне правління, земська поштова станція, була 1 церква та 1 каплиця. Працював фельдшер. Діяла однокласна народна міністерська школа. Працював винокурний завод, що належав генерал-майору Миколі Ридзевському. Працював вітряк, діяли 3 лавки з продажу різних товарів, 1 винна лавка та постоялий двір. Село належало Миколі Миколайовичу Ридзевському та Георгію Захаровичу, Марії та Пелагії Захарівнам Кононученко-Чопівським.
1919 року виділенням з Радомисльського утворено Чорнобильський повіт і Красятичі разом із Красятицькою волостю увійшли до його складу.
Незалежна Україна
З 10 липня 1996 до 17 липня 2020 року адміністративний центр Поліського району. З 2020 року селище входить в Вишгородський район. Та стало центром Поліської селищної громади.
Російсько- українська війна
25 лютого 2022 року, Збройні сили РФ окупували селище. На початку квітня 2022 року, Красятичі було звільнено від окупантів та повністю контролюється ЗСУ.
Населення Редагувати
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 816 осіб, з яких 369 чоловіків та 447 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 804 особи.
Мова Редагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,59 % |
| російська | 2,14 % |
| білоруська | 0,13 % |
| молдовська | 0,13 % |
Історія церкви Редагувати
Одна з перших церков, про яку існували документальні відомості, була збудована близько 1690 року. Наступна Хрестовоздвиженська церква була збудована 1784 року. Належала до 6-го класу. До парафії належали села Городищина, Димарка, Левковичі, Сушиця, Термахівка
1913 року Хрестовоздвиженська церква 1784 року побудови, мала 1827 чоловіків та 1783 жінки парафіян, до парафії належали села Димарка, Мала Термахівка, Левковичі, Рудня-Левківська, Сушиця. Цю церкву було зруйновано у радянський час.
24 грудня 2009 року в селищі відбулося освячення місця під храм Київської єпархії. Церква буде присвячена Воздвиженню Хреста Господнього. Будівництвом опікуватиметься отець Іоанн — настоятель парафії села Термахівки, найближчої від Красятичів. Храм на околиці селища стане центральною спорудою Музейно-меморіального комплексу Київського Полісся, його планують відкрити за кілька років. Музейно-меморіальний комплекс буде присвячений історії населених пунктів району, що були відселені внаслідок аварії на ЧАЕС.
Цікаві факти Редагувати
Красятичі — найменший за населенням центр найменшої за населенням громади в країні.
Див. також Редагувати
Джерело Редагувати
Примітки Редагувати
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
- Список населенных мест Киевской губернии. К., 1900, с.1130-1131
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- Лаврентий Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. — Киев: Типография Киевопечерской лавры, 1864, с.162
- Памятная книжка Киевской епархии на 1913 г. / Составлена под редакцией протоиерея И.Троицкого. — К.: Типо-литография Императорского университета Св. Владимира, Акц. О-ва Печ. и Изд. Дела Н. Т. Корчак-Новицкого, 1913, с.342
- . Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 15 листопада 2010.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Красятичі |
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |