www.wikidata.uk-ua.nina.az

Адміністративний устрій Удмуртії Адміністрати вний по діл Удму ртії адміністративно територіальний поділ Удмуртії Росія

Адміністративний устрій Удмуртії

Адміністрати́вний по́діл Удму́ртії — адміністративно-територіальний поділ Удмуртії, Росія.

Історія ред.

Після приєднання до Росії територія Удмуртії входила до складу В'ятського та Казанського повітів, поділялась на сотки та долі. В 1708 році країна була розділена на 8 губерній, Удмуртія відійшла до складу Сибірськсиої губернії, в 1727 році передана до Казанської губернії. В 1780 році була утворена В'ятська губернія (намісництво) в складі 13 повітів. Удмурти в основному проживали в 4 повітах — Сарапульському, Єлабузькому, Малмизькому та Глазовському. В кінці XIX-на початку XX століть значна кількість удмуртів проживала в Мамадиському повіті Казанської губернії, Бірському та Бугульминському повітах Уфимської губернії, Осинському повіті Пермської губернії.

4 листопада 1920 року В. І. Ленін та М. І. Калінін підписали постанову ВЦВК та РНК РРФСР по створення Вотської автономної області. Обласним центром був обраний Глазов, з червня 1921 року — Іжевськ. 5 січня 1921 року ВЦВК затвердив межі Вотської АО. До неї були включені 27 волостей Глазовського, 18 волостей Сарапульського, 14 волостей Єлабузького та 12 волостей Малмизького повітів В'ятської губернії. На території Вотської АО проживало 693 540 осіб, з них 59% удмурти. 8 грудня 1921 року постановою ВЦВК було затверджено новий адміністративний поділ Вотської АО:

Після утворення Дебьоського, Селтинського та Можгинського повітів, їхні центри перетворились на міста. Однак у них не було значних промислових підприємств, вони не мали міських атрибутів, не було подальших перспектив для їхнього розвитку. 26 листопада 1923 року Дебьоський та 28 липня 1924 року Селтинський повіти були ліквідовані, їхні центри були віднесені до статусу сіл. В 1924 році після пожежі центр Можгинського повіту з села Можга був перенесений до селища Сюгинського склозаводу. 15 грудня 1924 року до Глазовського повіту була передана Карсовайська волость Омутнинського повіту В'ятської губернії. 1924 року волості, які входили до складу Дебьоського та Селтинського повітів, були включені до складу Глазовського та Іжевського повітів. Було утворено всього 3 повіти — Глазовський, Іжевський та Можгинський з 35 волостями.

З 14 січня 1929 року Вотська АО увійшла до складу Нижньогородського краю, 11 червня облвиконком прийняв постанову «про районування області». Так були утворені 21 район (йорос): Алнаський, Балезинський, Вавозький, Глазовський, Граховський, Дебьоський, Зуринський, Іжевський, Карсовайський, Кезький, Малопургинський, Можгинський, Новомултанський, Нилга-Жик'їнський, Святогорський, Селтинський, Сюмсінський, Шарканський, Юкаменський, Якшур-Бодьїнський та Ярський. 1 січня 1932 року президія ВЦВК прийняла постанову по перейменування Вотської АО в Удмуртську АО. на основі постанови ВЦВК від 7 грудня 1934 року область увійшла до складу Кіровського краю.

11 березня 1934 року назва йорос була ліквідована. 28 грудня постановою ВЦВК в існуючих межах була утворена Удмуртська АРСР. 22 жовтня 1937 року постановою ВЦВК в склад УАРСР передані Воткінський, Каракулінський, Кіясовський, Сарапульський райони, міста Сарапул та Воткінськ. Указом президії Верховної Ради РРФСР від 24 січня 1939 року до Удмуртії було приєднано Кізнерський район. Указом президії Верховної Ради РРФСР від 7 березня із складу Сарапульського району був виділений Камбарський. В Удмуртській АРСР стало 36 районів. Указом президії Верховної Ради РРФСР від 27 листопада 1956 року були ліквідовані 8 районів — Бемизький, Великоучинський, Зуринський, Кулигінський, Понінський, Пудемський, Пичаський і Тиловайський.

Зміни в адміністративно-територіальному поділі виникли і у зв'язку з утворенням РНГ. Назви та кількість районів стабілізувались на 1 січня 1970 року. На початку 1998 року в Удмуртії було 5 міст республіканського підпорядкування — Іжевськ, Сарапул, Глазов, Воткінськ, Можга; 1 місто районного підпорядкування — Камбарка; 25 адміністративний районів та 10 селищ міського типу.

Райони (йороси) ред.

№ п/п Район (йорос) Площа,
км² 		Населення,
осіб (1959) 		Населення,
осіб (1979) 		Населення,
осіб (1989) 		Населення,
осіб (1998)
1 Алнаський район 896,0 31300 23400 21900 22500
2 Балезінський район 2587,0 56400 45400 43600 41100
3 Вавозький район 1545,5 29700 19900 18100 18300
4 Воткінський район 1917,6 31200 20500 22800 24200
5 Глазовський район 2036,8 34800 23300 19200 21100
6 Граховський район 970,6 20200 13800 11700 12000
7 Дебьоський район 1033,0 21600 15000 14000 14000
8 Зав'яловський район 2219,9 44500 49200 53400 53800
9 Ігринський район 2267,4 55300 44800 45900 47400
10 Камбарський район 618,4 27100 23100 22700 23000
11 Каракулінський район 1192,5 18800 14400 14600 14800
12 Кезький район 2321,0 45700 32000 29200 29700
13 Кізнерський район 2264,5 45400 28400 26000 26200
14 Кіясовський район 821,3 15300 13600 12600 12500
15 Красногорський район 1860,0 22000 15500 14200 14100
16 Малопургинський район 1223,2 36100 31800 30800 32400
17 Можгинський район 2004,0 40700 30600 30200 29100
18 Сарапульський район 1970,2 24400 22600 25800 26900
19 Селтинський район 1884,4 25400 16900 15000 15100
20 Сюмсинський район 1789,0 28000 19100 17900 18200
21 Увинський район 2448,8 50400 37900 40900 41900
22 Шарканський район 1404,5 32000 22800 21500 22500
23 Юкаменський район 1019,7 19200 14300 13200 12800
24 Якшур-Бодьїнський район 1778,4 33700 22500 23000 23100
25 Ярський район 1524,3 31200 22300 20600 20300

Міські поселення ред.

Джерела ред.

  • Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Administrati vnij po dil Udmu rtiyi administrativno teritorialnij podil Udmurtiyi Rosiya Zmist 1 Istoriya 2 Rajoni jorosi 3 Miski poselennya 4 DzherelaIstoriya red Pislya priyednannya do Rosiyi teritoriya Udmurtiyi vhodila do skladu V yatskogo ta Kazanskogo povitiv podilyalas na sotki ta doli V 1708 roci krayina bula rozdilena na 8 gubernij Udmurtiya vidijshla do skladu Sibirsksioyi guberniyi v 1727 roci peredana do Kazanskoyi guberniyi V 1780 roci bula utvorena V yatska guberniya namisnictvo v skladi 13 povitiv Udmurti v osnovnomu prozhivali v 4 povitah Sarapulskomu Yelabuzkomu Malmizkomu ta Glazovskomu V kinci XIX na pochatku XX stolit znachna kilkist udmurtiv prozhivala v Mamadiskomu poviti Kazanskoyi guberniyi Birskomu ta Bugulminskomu povitah Ufimskoyi guberniyi Osinskomu poviti Permskoyi guberniyi 4 listopada 1920 roku V I Lenin ta M I Kalinin pidpisali postanovu VCVK ta RNK RRFSR po stvorennya Votskoyi avtonomnoyi oblasti Oblasnim centrom buv obranij Glazov z chervnya 1921 roku Izhevsk 5 sichnya 1921 roku VCVK zatverdiv mezhi Votskoyi AO Do neyi buli vklyucheni 27 volostej Glazovskogo 18 volostej Sarapulskogo 14 volostej Yelabuzkogo ta 12 volostej Malmizkogo povitiv V yatskoyi guberniyi Na teritoriyi Votskoyi AO prozhivalo 693 540 osib z nih 59 udmurti 8 grudnya 1921 roku postanovoyu VCVK bulo zatverdzheno novij administrativnij podil Votskoyi AO Glazovskij povit v skladi 19 volostej ta mista Glazov udmurti stanovili 76 7 Deboskij povit v skladi 12 volostej udmurti stanovili 72 5 Izhevskij povit v skladi 14 volostej ta mista Izhevsk udmurti stanovili 40 8 bez urahuvannya Izhevska Seltinskij povit v skladi 11 volostej udmurti stanovili 41 2 Mozhginskij povit v skladi 14 volostej udmurti stanovili 43 6 Pislya utvorennya Deboskogo Seltinskogo ta Mozhginskogo povitiv yihni centri peretvorilis na mista Odnak u nih ne bulo znachnih promislovih pidpriyemstv voni ne mali miskih atributiv ne bulo podalshih perspektiv dlya yihnogo rozvitku 26 listopada 1923 roku Deboskij ta 28 lipnya 1924 roku Seltinskij poviti buli likvidovani yihni centri buli vidneseni do statusu sil V 1924 roci pislya pozhezhi centr Mozhginskogo povitu z sela Mozhga buv perenesenij do selisha Syuginskogo sklozavodu 15 grudnya 1924 roku do Glazovskogo povitu bula peredana Karsovajska volost Omutninskogo povitu V yatskoyi guberniyi 1924 roku volosti yaki vhodili do skladu Deboskogo ta Seltinskogo povitiv buli vklyucheni do skladu Glazovskogo ta Izhevskogo povitiv Bulo utvoreno vsogo 3 poviti Glazovskij Izhevskij ta Mozhginskij z 35 volostyami Z 14 sichnya 1929 roku Votska AO uvijshla do skladu Nizhnogorodskogo krayu 11 chervnya oblvikonkom prijnyav postanovu pro rajonuvannya oblasti Tak buli utvoreni 21 rajon joros Alnaskij Balezinskij Vavozkij Glazovskij Grahovskij Deboskij Zurinskij Izhevskij Karsovajskij Kezkij Malopurginskij Mozhginskij Novomultanskij Nilga Zhik yinskij Svyatogorskij Seltinskij Syumsinskij Sharkanskij Yukamenskij Yakshur Bodyinskij ta Yarskij 1 sichnya 1932 roku prezidiya VCVK prijnyala postanovu po perejmenuvannya Votskoyi AO v Udmurtsku AO na osnovi postanovi VCVK vid 7 grudnya 1934 roku oblast uvijshla do skladu Kirovskogo krayu 11 bereznya 1934 roku nazva joros bula likvidovana 28 grudnya postanovoyu VCVK v isnuyuchih mezhah bula utvorena Udmurtska ARSR 22 zhovtnya 1937 roku postanovoyu VCVK v sklad UARSR peredani Votkinskij Karakulinskij Kiyasovskij Sarapulskij rajoni mista Sarapul ta Votkinsk Ukazom prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 24 sichnya 1939 roku do Udmurtiyi bulo priyednano Kiznerskij rajon Ukazom prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 7 bereznya iz skladu Sarapulskogo rajonu buv vidilenij Kambarskij V Udmurtskij ARSR stalo 36 rajoniv Ukazom prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 27 listopada 1956 roku buli likvidovani 8 rajoniv Bemizkij Velikouchinskij Zurinskij Kuliginskij Poninskij Pudemskij Pichaskij i Tilovajskij Zmini v administrativno teritorialnomu podili vinikli i u zv yazku z utvorennyam RNG Nazvi ta kilkist rajoniv stabilizuvalis na 1 sichnya 1970 roku Na pochatku 1998 roku v Udmurtiyi bulo 5 mist respublikanskogo pidporyadkuvannya Izhevsk Sarapul Glazov Votkinsk Mozhga 1 misto rajonnogo pidporyadkuvannya Kambarka 25 administrativnij rajoniv ta 10 selish miskogo tipu Rajoni jorosi red p p Rajon joros Plosha km Naselennya osib 1959 Naselennya osib 1979 Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1998 1 Alnaskij rajon 896 0 31300 23400 21900 225002 Balezinskij rajon 2587 0 56400 45400 43600 411003 Vavozkij rajon 1545 5 29700 19900 18100 183004 Votkinskij rajon 1917 6 31200 20500 22800 242005 Glazovskij rajon 2036 8 34800 23300 19200 211006 Grahovskij rajon 970 6 20200 13800 11700 120007 Deboskij rajon 1033 0 21600 15000 14000 140008 Zav yalovskij rajon 2219 9 44500 49200 53400 538009 Igrinskij rajon 2267 4 55300 44800 45900 4740010 Kambarskij rajon 618 4 27100 23100 22700 2300011 Karakulinskij rajon 1192 5 18800 14400 14600 1480012 Kezkij rajon 2321 0 45700 32000 29200 2970013 Kiznerskij rajon 2264 5 45400 28400 26000 2620014 Kiyasovskij rajon 821 3 15300 13600 12600 1250015 Krasnogorskij rajon 1860 0 22000 15500 14200 1410016 Malopurginskij rajon 1223 2 36100 31800 30800 3240017 Mozhginskij rajon 2004 0 40700 30600 30200 2910018 Sarapulskij rajon 1970 2 24400 22600 25800 2690019 Seltinskij rajon 1884 4 25400 16900 15000 1510020 Syumsinskij rajon 1789 0 28000 19100 17900 1820021 Uvinskij rajon 2448 8 50400 37900 40900 4190022 Sharkanskij rajon 1404 5 32000 22800 21500 2250023 Yukamenskij rajon 1019 7 19200 14300 13200 1280024 Yakshur Bodyinskij rajon 1778 4 33700 22500 23000 2310025 Yarskij rajon 1524 3 31200 22300 20600 20300Miski poselennya red Dzherela red Udmurtskaya respublika Enciklopediya Gl red V V Tuganaev Izhevsk Udmurtiya 2000 800 s 20000 ekz ISBN 5 7659 0732 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Administrativnij ustrij Udmurtiyi amp oldid 37823685