Ярський район

Я́рський район (рос. Ярский район, удм. Яр ёрос) — муніципальний округ у складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — селище Яр. Округ має невелике господарче значення, оскільки на його території не розташовано великих промислових підприємств і він є переважно сільськогосподарським. Історична ж роль значна, бо саме звідси почалась християнізація всієї Удмуртії.

Ярський район
рос. Ярский район удм. Яр ёрос
Герб Ярського району Прапор Ярського району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Удмуртія
Утворений:	15 липня 1929 року
Населення (2019):	13008 осіб
Площа:	1524,27 км²
Густота населення:	8,53 осіб/км²
Телефонний код:	7-34157
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	селище Яр
Сільських населених пунктів:	68
Влада
Голова місцевої думи:	Демін Микола Андрійович
Голова району:	Літвяков Сергій Іванович
Мапа

Географія

Географічне положення і рельєф

Округ розташований на крайньому північному заході республіки. Його площа становить 1 524,3 км² і з цим показником він посідає 16-е місце серед усіх округів (їх 25) Удмуртії. Він межує із Кіровською областю — на заході з Фальонським, на півночі із Омутнінським районами; та з іншими районами Удмуртії — Глазовським на сході і Юкаменським на півдні.

Округ є достатньо компактним, його довжина, а це протяжність з півночі на південь, становить 53 км. Ширина ж, протяжність із заходу на схід, при цьому становить 41 км.

Ярський район розташований на сході Східноєвропейської рівнини, в Передураллі. Долина річки Чепца умовно розділяє округ на північну правобережну та південну лівобережну частини. При цьому правий берег знаходиться в межах Верхньокамської височини, а лівий — в межах Красногорської височини. На півночі округу знаходяться також витоки річки Вятка, яка є головною для Чепци, та її притоки Омутної. На правому березі, на вододілі Чепци та Вятки, знаходиться і найвища точка округу — 287 м.

Лівобережжя розташоване в межах Красногорської височини, яка дещо поступається висотою Верхньокамській. Максимальна висота на півдні становить 238 м, що на 60 м більше за середній показник по району. Височина дуже розчленована балками та ярами, порізана долинами річок — лівих приток Чепци.

Природа

Лось — типовий представник тайги

Майже всю площу округу займають дерново-підзолисті ґрунти. Більше 40 % ріллі має кислотну реакцію (з pH>=5,5), що негативно впливає на врожайність сільськогосподарських культур. Рослинність багата та різноманітна, нараховує близько 1500 сучасних видів.

Головним зональним типом рослинності є тайга, а саме підзона південної тайги. Майже половина території округу займають ліси, головними лісоутворюючими видами яких є ялина, сосна, береза, осика, смерека та липа.

Тваринний світ Ярського району типовий для лісової зони, серед них понад 40 видів ссавців, в тому числі лось, ведмідь бурий, вивірка лісова, заєць сірий, свиня дика, горностай, вовк та інші.

Гідрографія

Майже вся територія Ярського району лежить в басейні річки Чепци, яка протікає із південного сходу на північний захід і поділяє округ на дві частини. Річка досить широка, повноводна, місцями звивиста. В межах округу приймає багато приток, більшість з яких дрібні і мають довжину до 20 км. Серед найбільших виділяються праві Пудем та Тум, ліві Лекма та Сада. Більшість річок невеликі, звивисті в своїх нижніх течіях, влітку їхні верхів'я пересихають.

Річка Лекма

Північний край округу розташований безпосередньо в басейні річки Вятка та її лівої притоки Омутної. Біля колишнього присілку Перелом, біля залізниці Яр-Верхньокамська розташований витік річки Вятка, найбільшої притоки Ками. Її верхня течія направляється на північний схід в бік Кіровської області. Річки цього басейну прямі, мало звивисті, мають височинний характер, влітку не пересихають.

По заплаві річки Чепци знаходяться великі простори торф'яних боліт (наприклад Тумське та Дзякінське болото), а також велика кількість заплавних озер. Більшість з них утворились під час відокремлення від річища стариць — Дике, Костромка. Окрім цього на річках створені й створюються ставки. Так, на річці Сівашур 2005 року було створено 2 невеликі водойми площею 1,5 та 0,75 га.

Історія

Територія округу була заселена людьми ще з давніх часів. Про це свідчать археологічні розкопки, проведені в середині та кінці XX століття. Завдяки археологам стало відомо про існування Чепецької культури, що розвинулась на півночі Удмуртії в IX–XV століттях на основі ще давнішої Поломської культури. Доказами цього є розкопані городища — Кушманське (Учкакар; IX—XIII століття), Комаровське (Чибінькар) та Уканське (Поркар; VI—IX століття).

Глазовський повіт (1923). Територія округу — Єловська, Пудемська, Юрська, Нижньоуканська волості.

В XIII столітті Чепецька культура починає занепадати і повністю зникла в XV столітті. Це трапилось, ймовірно, через вплив монголо-татарських народів. В XVII столітті, на зміну давнім культурам, сюди прийшли удмурти.

Історики вважають, що в XVII столітті територія округу стала центром поширення православної віри в усій Удмуртії. У XVIII столітті проповідницьку справу в краї очолив священик Феодор Івшин — настоятель храму в селі Єлово. Він один із перших, хто впроваджував удмуртську мову в православне богослужіння. Згодом його справу продовжили священики Мішкіни, автори нових перекладів удмуртською мовою православної літератури.

За часів Російської імперії територія округу знаходилась в межах Глазовського повіту спочатку Казанської, а пізніше і Вятської губернії.

Після того, як згідно з новою адміністративною реформою СРСР, повіти ліквідовувались, то губернії та області стали поділятись на райони. Так був утворений і Ярський район Вотської (пізніше Удмуртської) автономної області Нижньогородського краю — 15 липня 1929 року з 19 сільрад та 175 населених пунктів Уканської, Єловської і Пудемської волостей.

Спочатку адміністративним центром району було село Укан, але з 4 лютого 1932 року ним стало нове селище Яр, що утворилось при залізничній станції. З 1934 року район став складовою частиною новоствореної Удмуртської АРСР. 23 січня 1935 року з Ярського району було виділено Пудемський район, проте 23 листопада 1956 року він був ліквідований. З 11 вересня 1938 року селищу Яр було надано статус селища міського типу. 18 вересня 1957 року був офіційно встановлений кордон з Глазовським районом — по лісах державного значення Верхньовятського та Глазовського лісництва.

З 5 березня 1963 року Ярський район був ліквідований і переданий до складу Глазовського району. При цьому селища Яр та Пудем були передані в підпорядкування Глазовської міськради. З 2 березня 1964 року Ярський сільський район був відновлений у своїх старих межах, а з 12 січня 1965 року став називатись просто Ярським. Станом на 1996 рік район поділявся на 9 сільрад (Бачумовська, Ворцинська, Дізьмінська, Єловська, Зюїнська, Казаковська, Нікольська, Уканська, Юрська) та 2 селищні ради (Пудемська, Ярська).

Будівля районної ради

2004 року район отримав статус муніципального, селищна та сільські ради були перетворені відповідно в 2 міських та 8 сільських поселень. 2005 року, коли селище Пудем, та 2010 року, коли селище Яр втратили міський статус, міські поселення були перетворені в сільські. 2021 року район перетворено в муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому ліквідовувались усі сільські поселення:

Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2019)	Центр	Населені пункти
Бармашурське сільське поселення	61,90	1056	913	676	Бармашур	5
Бачумовське сільське поселення	132,12	948	737	587	Бачумово	13
Ворцинське сільське поселення	182,92	1007	587	368	Ворца	7
Дізьмінське сільське поселення	112,21	2030	1804	1611	Дізьміно	7
Єловське сільське поселення	211,05	972	650	429	Єлово	8
Зюїнське сільське поселення	156,24	461	285	141	Зюїно	4
Козаковське сільське поселення	187,19	766	471	300	Тум	5
Пудемське сільське поселення	114,92	2510	2025	1661	Пудем	6
Уканське сільське поселення	347,86	1927	1218	908	Укан	12
Ярське сільське поселення	17,86	7189	6596	6327	Яр	1

Населення

Населення округу становить 13008 осіб (2019; 13958 у 2015, 14935 в 2012, 15286 в 2010, 17 984 в 2009, 18 048 в 2008, 18 155 в 2007, 18 880 в 2004, 18 870 в 2002, 19 500 в 2001, 19 900 в 2000, 20 574 в 1995, 20 763 в 1989, 20 673 в 1985, 21 076 в 1983, 21 297 в 1981, 22 162 в 1979, 22 720 в 1977). За переписом 2002 року в районі проживає 28 національностей, Ярський район один із 16 адміністративних районів Удмуртської Республіки, де удмурти складають більшість населення:

Народ	Кількість	Народ	Кількість	Народ	Кількість
удмурти	11 712	грузини	16	німці	3
росіяни	6 162	марійці	15	комі-перм'яки	2
бесерм'яни	347	чуваші	13	поляки	2
татари	279	цигани	10	гагаузи	2
вірмени	103	аварці	10	казахи	2
українці	70	башкири	8	американці	2
чеченці	30	узбеки	8	інгуші	1
азербайджанці	19	мордва	7	тувинці	1
білоруси	18	комі	4	-	-
таджики	17	румуни	4	-	-

Серед всього населення люди, які мають право голосування, становлять 80,4 %, з них молоді понад 5 тисяч та пенсіонерів понад 3 тисячі.

Населення розміщується по округу рівномірно, найменш заселеними є північні та південно-західні території. Найбільш заселеними є центральна частина та узбережжя річки Чепца.

Населені пункти

Нижче подано список населених пунктів округу:

№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
1	Азьманово, присілок	26	19
2	Байдаліно, присілок	196	157
3	Бармашур, присілок	517	500
4	Бачумово, присілок	386	319
5	Баяран, присілок	140	92
6	Бердиші, присілок	37	2
7	Бозіно, присілок	105	77
8	Васепієво, присілок	111	55
-	Великий Апевай, присілок	0	-
9	Володино, присілок	7	0
10	Ворца, присілок	488	369
11	Дзякіно, присілок	55	21
12	Дізьміно, село	1562	1411
-	Дома 23 км, без статусу	0	-
13	Дома 1109 км, без статусу	19	4
14	Дома 1113 км, без статусу	8	12
15	Дома 1116 км, без статусу	9	6
16	Дома 1120 км, без статусу	6	10
17	Дома 1124 км, без статусу	9	8
18	Дома 1128 км, без статусу	2	0
19	Дома 1129 км, без статусу	5	0
20	Дома 1130 км, без статусу	10	6
-	Дома 1132 км, без статусу	0	-
21	Дусиково, присілок	71	11
22	Єлово, село	351	267
23	Зюїно, присілок	353	239
24	Зянкіно, присілок	151	87
-	Каравай, присілок	0	-
-	Кесшур, присілок	0	-
25	Кичино, присілок	117	126
-	Кичинський, починок	3	-
26	Козаково, присілок	57	5
27	Костромка, присілок	114	90
28	Кузьмино, присілок	159	111
29	Лековай, присілок	91	53
30	Логошур, присілок	55	19
31	Луза, присілок	68	19
32	Лумпа, присілок	17	4
33	Мале Малагово, присілок	52	29
34	Меметово, присілок	86	44
35	Мосеєво, присілок	203	209
36	Нижній Укан, присілок	214	175
37	Нижня Сада, присілок	39	16
38	Нижня Чура, присілок	72	34
39	Нікольське, село	341	252
40	Новий Путь, село	44	20
-	Новолекомський, починок	0	-
41	Озерки, присілок	321	212
42	Орловський, починок	2	0
-	Перелом, селище	0	-
43	Пудем, село	2304	1920
44	Пудемський, селище	27	13
45	Сада, село	35	17
-	Сизово, присілок	0	-
46	Сосновка, присілок	28	14
47	Тарасово, присілок	17	4
48	Тимпал, присілок	21	4
49	Тум, присілок	194	138
50	Тупалуд, присілок	92	45
51	Тюрики, присілок	2	0
52	Удино, присілок	40	12
53	Удмурт-Сада, присілок	63	26
54	Укан, село	453	359
55	Усть-Лекма, присілок	123	72
56	Феоктистово, присілок	20	0
57	Цип'я, присілок	35	10
58	Чабирово, присілок	63	24
59	Чарланово, присілок	42	21
60	Черкадці, присілок	104	32
61	Шестоперово, присілок	94	56
62	Шобоково, присілок	34	30
-	Шулегово, присілок	0	-
63	Юберки, присілок	54	14
64	Юдчино, присілок	320	301
65	Юр, присілок	421	209
66	Яр, селище	7202	6596
67	Яр, присілок	175	115
68	Ярський Льнозавод, присілок	238	164

Господарство

Округ є сільськогосподарським, аграрний комплекс представлений 10 сільськогосподарськими підприємствами: «Нікольське», «Союз», «Мир», «Єлово», «Прогрес», «Нове життя», «Колос», «Озерки-плюс», «Лекма» та «Вятка». Більшість з них займаються тваринництвом, оскільки значні території округу є непридатними до ведення рослинництва (обробляється лише 36 411 га). Лісовим господарством займається Ярське лісництво, яке було об'єднано 2007 року з сільських лісгоспів, і має площу лісів 62 024 га.

Промисловість округу представлена 6 підприємствами: Пудем — ТОВ «ПМЗ-ресурс» (виробництво алюмінієвих виробів, заснований 1759 року), ТОВ «Пудемський завод» (виробництво металевих виробів), ССК «Ярський» (деревообробка); Дізьміно — ТОВ «Лісозавод Арта» (лісозаготівля та деревообробка); Яр — ТОВ «Харві-Яр» (лісозаготівля та деревообробка), ТОВ «Навікар» (виробництво залізобетонних виробів); Ярський Льнозавод — ТОВ «Ярський льнозавод», філіал АПП «Розвиток» (вирощування льону).

Через округ проходить залізниця Москва-Владивосток. На ній розташовано станція Яр та платформи Сада, Бачумово, Дізьміно і Балишур. Від селища Яр починається залізниця Яр-Верхньокамська. На ній знаходяться платформи Пудем, Пудемський, 23 км та Перелом. Транзитні автомагістралі через округ не проходять. Серед місцевих доріг найбільше значення мають шляхи Глазов-Яр-Пудем з об'їзною навколо окружного центру (збудована у 1980-их роках), Глазов-Пудем (по правому берегу Чепци). Також збудовані асфальтні дороги Яр-Укан-Юр з гілками на Нікольське та Ворцу, Яр-Зюїно з гілкою на Бачумово, Пудем-Сосновка (через Єлово) з гілкою на Кузьмино, Пудем-Лековай та Дізьміно-Тум.

Соціальна сфера

Культура округу представлена Ярським історико-краєзнавчим музеєм, який заснований 1998 року. Також, на території Ярського району містяться численні пам'ятки історії та архітектури. До перших слід віднести городища Чепецької культури — Кушманське, Комаровське та Уканське. До архітектурних пам'яток відносяться численні церкви, збудовані в XVIII–XIX століттях зодчими та архітекторами в стилі вятського бароко. Серед них Свято-Троїцька церква в селі Єлово (1795; архітектор Філімон Росляков), Спаська церква в селі Укан (1804—1807), Вознесенська церква в селі Сада (1823—1829).

Спаська церква (Укан)

В окрузі діють декілька самодіяльних колективів — хореографічний ансамбль «Веснушки» (школа мистецтв в селищі Яр), вокальний ансамбль «Заряниця» (Укан), фольклорний ансамбль «Ібирвесь» та хор російської пісні «Надія» (КДЦ «Ювілейний» в селищі Яр). Також діють будинки культури та сільські клуби, відкрито центри удмуртської «Ошмес син» (БК в Озерки) та бесерм'янської культури (Ворца), проводяться конкурс естрадної пісні «Пісенний вернісаж», літературні вечори, присвячені Флору Васильєву. 2006 року округ відвідав американський співак Патрік Хейзел з ціллю ознайомлення з удмуртської культурою. В окрузі з 2005 року існує місцеве радіо. В селищі Яр діє кінотеатр «Жовтень».

Ярські спортсмени завжди беруть участь у спортивних заходах республіканського рівня. Округ має юнацьку команду з футболу серед аматорів, дворазового чемпіона республіки. При селищному ДЮСШ регулярно проводяться спартакіади серед молоді, 2006 року в окрузі проходили республіканські змагання з лижних перегонів.

Флор Іванович Васильєв

Ярський район має розгалужену мережу освітніх закладів. По великим населеним пунктам знаходяться школи (15) та дитячі садки (12), в окружному центрі містяться 2 школи, 2 дитячих садочки, школа-інтернат, школа мистецтв, ПТУ та ДЮСШ. Серед громадських організацій в Ярському районі діють «Молода гвардія», «Моє село», «За громадянське право», «Союз жінок Ярського району», Товариство бесерм'янського народу. Медицина представлена окружною лікарнею та 24 фельдшерсько-акушерськими пунктами, окрім цього діє мережа ветеринарних пунктів. Є також будинок пристарілих.

Відомі люди

На території округу народились:

• Васильєв Флор Іванович — удмуртський поет
• Федотов Михайло Іванович — бесерм'янський поет
• Баришников Степан Павлович — радянський комуністичний діяч, перший секретар Удмуртського обкому ВКП(б)
• Павлов Артемій Юхимович — радянський комуністичний діяч, голова Верховної Ради Удмуртської АРСР

Примітки

1. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
2. . Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 7 січня 2010. 
3. Сайт районної газети «Сільська правда»
4. . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 2 вересня 2022. 
5. . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019. 
6. Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — сводная таблица районов и городских округов [ 10 липня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
7. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
8. Численность постоянного населения Удмуртии на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
9. Чисельність населення на 1 січня 2009 року. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 15 квітня 2022. 
10. Дані з перепису населення в Росії за 2002 рік
11. З них удмурти — 100 %.
12. З них росіяни — 100 %.
13. З них удмурти — 80 %.
14. З них удмурти — 67 %, росіяни — 33 %.
15. З них росіяни — 100 %.
16. З них удмурти — 95 %.
17. . Архів оригіналу за 18 травня 2008. Процитовано 7 січня 2010. 

Посилання

• Про район на www.udmurt.ru^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Огляд сучасного економічного стану району
• Фото району [ 25 лютого 2008 у Wayback Machine.]

Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.