|
| Історія Удмуртії |
|---|
| |
| Доісторична Удмуртія |
| Новоільїнська культура |
| Гарінська культура |
| Юртиковська культура |
| Приказанська культура |
| Ананьїнська культура |
| П'яноборська культура |
| Мазунінська культура |
| Поломська культура |
| Єманаєвська культура |
| Верхньоутчанська культура |
| Чепецька культура |
| Чумойтлинська культура |
| Кочергинська культура |
| Середньовічна Удмуртія |
| Арська земля |
| Московське царство |
| Російська імперія |
| Радянський Союз |
| Вотська АО |
| Удмуртська АО |
| Удмуртська АРСР |
| Російська Федерація |
| Удмуртська Республіка |
Портал «Удмуртія» |
Удму́ртська Автоно́мна Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (УАРСР) , до 5 грудня 1936 — Автономна Удмуртська Соціалістична Радянська Республіка) або Удму́рт АРСР — автономна республіка в складі РРФСР, яка існувала з 28 грудня 1934 року по 4 листопада 1990 року, суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.
Столиця республіки — місто Іжевськ.
Історія Редагувати
Удмуртська АРСР утворена постановою ВЦВК 28 грудня 1934 року з Удмуртської автономної області. В 1935 році ВЦВК узаконив входження УАРСР в склад Кіровського краю, однак з прийняттям нової конституції СРСР 1936 року крайовий поділ був ліквідований. В 1937 році 4 райони Кіровської області (Воткінський, Сарапульський, Каракулінський, Кіясовський) були передані в склад УАРСР. 4 листопада 1990 року Верховна Рада УАРСР проголосила суверенітет і нову назву — Удмуртська Республіка.
Державний устрій Редагувати
Після утворення УАССР вищим органом влади в республіці став З'їзд Рад УАССР (1935—1937), вищим законодавчим, виконавчим і контролюючим органом між з'їздами — ЦВК (1935—1938). Перший З'їзд Рад УАССР відбувся 12 січня 1935 року. На ньому були обрані члени і кандидати в члени ЦВК, представники до Ради Національностей ЦВК СРСР, прийнято рішення про підготовку Конституції Удмуртії.
У лютому 1937 року в пресі було опукблікован проект Конституції УАССР. Конституція Удмуртської АРСР була прийнята 14 березня 1937 року Надзвичайним 2-м з'їздом Рад Удмуртської АРСР.
Вищі органи державної влади республіки — однопалатний Верховна Рада Удмуртської АРСР, що обирався на 4 роки по нормі 1 депутат від 7500 жителів, і його Президія. Верховна Рада утворював уряд республіки — Рада Міністрів Удмуртії. Удмуртська АРСР була представлена в Раді Національностей Верховної Ради СРСР 11 депутатами. Місцеві органи державної влади — міські, районні, селищні і сільські Ради депутатів трудящих обиралися населенням на 2 роки. Верховна Рада Удмуртської АРСР обирав терміном на 5 років Верховний суд республіки у складі 2 судових колегій (по кримінальних і по цивільних справах) і Президії Верховного суду. Прокурор Удмуртської АРСР призначався Генеральним прокурором СРСР на 5 років.
У червні 1938 року відбулися вибори до Верховних рад РРФСР і УАССР, а в грудні 1939 року — вибори до місцевих рад. Явка виборців склала понад 99 %. Більшістю голосів було обрано висунуті партійними органами кандидатури.
Населення Редагувати
На 1970 рік загальна кількість населення республіки становило 1418 тисяч осіб, з них:
Література Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
| Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |