А́рська земля́ — князівство, сторона, область розселення південних удмуртів. Розташовувалась в трикутнику, який утворювався річками Волга, Кама та В'ятка. Центр — місто Арськ.
| Історія Удмуртії |
|---|
| |
| Доісторична Удмуртія |
| Новоільїнська культура |
| Гарінська культура |
| Юртиковська культура |
| Приказанська культура |
| Ананьїнська культура |
| П'яноборська культура |
| Мазунінська культура |
| Поломська культура |
| Єманаєвська культура |
| Верхньоутчанська культура |
| Чепецька культура |
| Чумойтлинська культура |
| Кочергинська культура |
| Середньовічна Удмуртія |
| Арська земля |
| Московське царство |
| Російська імперія |
| Радянський Союз |
| Вотська АО |
| Удмуртська АО |
| Удмуртська АРСР |
| Російська Федерація |
| Удмуртська Республіка |
Портал «Удмуртія» |
В арабських джерелах IX—XII століття Арська земля згадується область Арсанія (або Арв), в російських літописах відома з 1379 року. В Казанському ханстві Арська земля утворювала окремий податковий округ Арська дорога. 1552 року край був спустошений в період розгрому Казанського ханства, а також придушення повстань 1553—1554 та 1556 років. Населення, що вціліло, перейшло на північ, зав'ятські райони та в Башкирію. Пізніше Арська земля активно засвоювалась російськими поміщиками, монастирями та селянами.
Край мав розвинуте землеробство, скотарство, ремесла, полювання та бортництво, була висока питома вага палацового та поміщицького володіння.
Джерела ред.
- Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6
- Гришкина М. В., Владыкин В. Е. Письменные сведения по истории удмуртов IX-XVII вв.//Материалы по этногенезу удмуртов. Ижевск, 1982