Вавозький район

Ваво́зький район (рос. Вавожский район, удм. Вавож ёрос) — муніципальний округ в складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — село Вавож.

Вавозький район
рос. Вавожский район удм. Вавож ёрос
Герб Вавозького району Прапор Вавозького району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Удмуртія
Утворений:	15 липня 1929 року
Населення:	15096 осіб (2019)
Площа:	1678,99 км²
Густота населення:	9,33 осіб/км²
Телефонний код:	7-34155
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	село Вавож
Сільських населених пунктів:	69
Влада
Голова місцевої думи:	Іноземцева Тетяна Василівна
Голова району:	Березін В'ячеслав Іванович
Мапа

Виходить місцева газета «Авангард».

Історія

Вавозький район утворено 15 липня 1929 року із 20 сільрад Вавозької та Великоучинської волостей Можгинського повіту. 27 листопада 1956 року до складу району увійшла частина ліквідованого Великоучинського району. 1 лютого 1963 року район був ліквідований, територія розділена між Можгинським та Увинським районами. 12 січня 1965 року Вавозький район був відновлений.

2021 року Вавозький район перетворено в муніципальний округ зі старою назвою, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення:

Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2019)	Центр	Населені пункти
Бризгаловське сільське поселення	312,99	987	699	523	Бризгалово	10
Вавозьке сільське поселення	123,04	6086	6186	5949	Вавож	5
Великоволковське сільське поселення	80,60	1084	1030	922	Велике Волково	4
Водзімоньїнське сільське поселення	252,11	1514	1518	1554	Водзімоньє	8
Воліпельгинське сільське поселення	333,32	1721	1428	1214	Воліпельга	12
Гурезь-Пудгинське сільське поселення	240,95	1534	1513	1444	Гурезь-Пудга	13
Зямбайгуртське сільське поселення	44,33	603	622	583	Зямбайгурт	2
Какмозьке сільське поселення	189,52	1921	1753	1441	Какмож	6
Нюрдор-Котьїнське сільське поселення	5,56	1149	1052	1015	Нюрдор-Котья	1
Тиловил-Пельгинське сільське поселення	96,57	724	550	451	Тиловил-Пельга	8

Населення

Населення округу становить 15096 осіб (2019, 16351 у 2010, 17323 у 2002).

Національний склад населення станом на 2010 рік включає в себе 28 народів, 151 особа не вказала свою національну приналежність:

• удмурти — 9200 осіб (56,27 %)
• росіяни — 6529 осіб (39,93 %)
• азербайджанці — 151 особа
• татари — 133 особи
• марійці — 31 особа
• українці — 30 осіб
• вірмени — 23 особи
• білоруси — 18 осіб
• грузини — 11 осіб
• інші — 74 особи

Населені пункти

№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
1	Барміно	5	0
2	Берлуд	23	6
3	Берьозек	198	208
4	Бризгалово	381	313
5	Вавож (село)	5631	5816
6	Вавож (селище)	58	37
7	Валадор	65	60
8	Васькино	2	4
9	Велика Док'я	22	14
10	Велика Можга	202	169
11	Велике Волково	461	523
12	Вішур	35	6
13	Водзімоньє	673	668
14	Воліпельга	962	844
15	Гуляєво	0	92
16	Гуляєвська желєзнодорожна площадка	5	2
-	Гуляєвське лісничество	52	-
-	Гуляєвський дом отдиха	68	-
17	Гурезь-Пудга	500	525
18	Дубровка	119	101
19	Жуйо-Можга	179	164
20	Зелена Роща	16	0
21	Зетловай	25	16
22	Зоря	18	2
23	Зяглуд-Какся	321	316
24	Зядлуд	165	153
25	Зямбайгурт	553	587
26	Іваново-Вознесенськ	161	119
27	Інга	92	41
28	Какмож	1519	1480
29	Какмож-Ітчі	67	51
30	Каменний Ключ	109	129
31	Карсо	33	29
32	Касіхіно	12	8
33	Квачі	8	6
34	Квашур	44	10
35	Колногорово	2	0
36	Коса Можга	67	28
37	Котья	96	81
38	Кочежгурт	6	0
39	Листем	222	166
40	Макарово	330	285
41	Малий Зяглуд	65	58
42	Малиновка	21	19
43	Мокрецово	2	3
44	Монья	227	225
45	Нардомас	10	17
46	Нижній Юсь	4	2
47	Нова Бія	553	598
48	Нове Водзімоньє	14	9
49	Нові Каксі	99	49
50	Новотроїцький	62	39
51	Нюрдор-Котья	1149	1052
52	Нюрпод	17	1
53	Ожгі	254	194
54	Октябрський	17	13
55	Пужмоїл	33	23
56	Руська Ізопельга	16	2
-	Середнє Волково	61	-
57	Сер'я	-	6
58	Слудка	43	35
59	Стара Бія	50	35
60	Старе Жуйо	67	52
61	Тиловил-Пельга	270	231
62	Тушмо	34	33
63	Уйо-Док'я	234	220
64	Холодний Ключ	4	1
65	Чемошур-Док'я	34	14
66	Четкер	34	18
67	Чудзялуд	82	86
68	Южно-Какможський	172	76
69	Яголуд	188	181

Охорона природи

Пам'ятки природи:

• урочища — Яголудське (північна околиця присілка Яголуд), Уйо-Док'я (біля присілка Уйо-Док'я, на березі річки Вала), Нюрдор-Котьїнські кедри (між селами Какмож та Нюрдор-Котья), Нижній Юсь (південно-західна околиця присілка Нижній Юсь, складається з двох масивів), Корабельна роща (у межиріччі Килт-Тушма, між селом Воліпельга та присілком Зядлуд)
• болота — Гучинське торф'яне (село Вавож), Силкінське торф'яне (північна околиця села Вавож, колишній присілок Силкіно), Жуйо-Петровське торф'яне (присілок Жуйо-Можга), Журавлине (присілок Нижній Юсь)
• лісові масиви — Сосновий бір (на захід від присілка Мокрецово, біля кордону з Кіровською областю)

Примітки

1. http://law.ntvpkedr.ru/files/386121
2. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
3. Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — сводная таблица районов и городских округов [ 10 липня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
4. Чисельність населення за національністю в Удмуртській Республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)
5. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
6. З них кряшени — 2 особи
7. Євреї, талиші — по 4, башкири, бесерм'яни, молдовани, мордва, тати — по 3, даргинці, комі-перм'яки, лезгини, цигани — по 2, комі, поляки, карели, кумики, литовці, румуни, таджики, якути (саха) — по 1 особі
8. З них росіяни — 80 %.
9. Приєднано до присілка Гуляєво.
10. З них росіяни — 62 %, удмурти — 38 %.
11. З них росіяни — 79 %.
12. З них удмурти — 50 %, туркмени — 31 %.
13. З них росіяни — 100 %.
14. З них удмурти — 50 %, росіяни — 50 %.
15. Приєднано до села Велике Волково.
16. З них удмурти — 77 %.