Кезький район

Ке́зький район (рос. Кезский район, удм. Кез ёрос) — муніципальний округ в складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — селище Кез.

Кезький район
рос. Кезский район удм. Кез ёрос
Герб Кезького району Прапор Кезького району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Удмуртія
Утворений:	15 липня 1929 року
Населення (2019):	19891 особа
Площа:	2321,02 км²
Густота населення:	8,57 осіб/км²
Телефонний код:	7-34158
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	селище Кез
Сільських населених пунктів:	136
Влада
Голова місцевої думи:	Богданов Іван Олегович
Голова району:	Князєв Петро Євгенович
Мапа

Округ розташований на північному сході республіки, межує з Балезінським, Ігринським та Дебьоським районами Удмуртії, та з Пермським краєм. Територія округу розташована на Верхньокамській височині, саме тут знаходиться найвища точка всієї республіки — 331 м. По округу протікають такі річки як Кама, Лип, Юс, Пизеп та багато інших.

Історія

В минулому місцевість сучасного округу була вкрита лісами. Єдиним шляхом сполучення через ці ліси були річки. Заселення лісових зон було довгим та складним. Першими людьми були представники ананьїнської та п'яноборської культур, які прийшли сюди з верхів'їв та середньої течії Ками. Ці дві культури в результаті утворили народність удмуртів. До земель північних удмуртів стали проявляти зацікавленість волзькі булгари, а пізніше і росіяни. На межі XII–XIII століть починається заселення вихідцями з російських князівств. Старообрядники розселились на значній території і суттєво вплинули на культури округу, загальна кількість їх тоді становила понад 3 тис. осіб.

На території округу збереглись унікальні пам'ятки історії, архітектури та культури. Це 4 городища та 10 могильників, які вивчені археологами та дозволяють чітко представити побут життя предків. Сибірський тракт по території округу проходить через села Юрук, Озон, Бані, Полом; по ньому в свій час проїжджали правителі Росії — Катерина II, Олександр I та майбутній цар Олександр II у супроводі свого наставника — поета Василя Жуковського. Ним же відправляли до Сибіру і каторжників. В селі Полом зберігся етапний пункт. Будівництво залізниці 1899 року призвело до покращення економіки округу. В глухому лісисто-болотистому краї було обрано місце для станції поблизу річки для будівництва водокачки для заправки паротягів водою. Так на річці Лип виникла станція Кез, а біля неї і селище. Датою заснування селища прийнято називати 1 листопада, коли станція та і вся залізниця була здана до експлуатації.

Кезький район утворений 15 липня 1929 року з 23 сільрад Балезінської, Липської, Поломської та Юсівської волостей Глазовського повіту. 1935 року зі складу району виділено Кулігинський район. 1956 року останній був ліквідований, до складу Кезького району передано частину сільрад. 1962 року утворено укрупнений Кезький район, до складу якого увійшли сільради ліквідованих Дебьоського та Карсовайського районів. 1965 року Кезький район повернувся в старі межі.

Станом на 2002 рік:

• існувала Абросятська сільська рада, яка увійшла до складу Степаньонського сільського поселення
• існувала Великокезька сільська рада, яка була перетворена у Сосновоборське сільське поселення
• існували Пажманська сільська рада та Пужмеська сільська рада, які утворили Ключевське сільське поселення, при цьому зі складу Великокезьскої сільської ради передано присілки Верх-Уді та Ключевське
• існували Стеньгуртська сільська рада та Сигинська сільська рада, які увійшли до складу Сосновоборського сільського поселення
• існували Тортимська сільська рада та Удмурт-Зязьгорська сільська рада, які утворили Сюрзинське сільське поселення
• певна частина Юскинського сільського поселення перебувала у складі Кузьминської сільської ради

2021 року Кезький район був перетворений в муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення:

Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2019)	Центр	Населені пункти
Великоолипське сільське поселення	144,75	1272	1022	825	Великий Олип	10
Гиїнське сільське поселення	132,74	733	514	403	Стара Гия	6
Кабалудське сільське поселення	10,31	694	538	388	Кабалуд	1
Кезьке сільське поселення	18,88	10920	11082	10696	Кез	2
Ключевське сільське поселення	161,52	1221	981	870	Ключевське	9
Кузьминське сільське поселення	213,29	1458	1091	771	Кузьма	9
Кулігинське сільське поселення	156,64	1493	1176	869	Куліга	10
Мисівське сільське поселення	98,44	480	362	239	Миси	12
Новоунтемське сільське поселення	109,04	768	507	364	Новий Унтем	4
Поломське сільське поселення	132,20	1134	765	500	Полом	6
Сосновоборське сільське поселення	279,38	1264	917	755	Сосновий Бор	14
Степаньонське сільське поселення	364,85	946	743	627	Степаньонки	20
Сюрзинське сільське поселення	178,79	587	392	237	Удмурт-Зязьгор	9
Чепецьке сільське поселення	195,31	2638	2202	1838	Чепца	11
Юскинське сільське поселення	124,88	838	619	515	Юски	13

Населення

Населення — 19891 особа (2019; 22911 в 2010, 26446 у 2002).

Національний склад згідно з даними перепису 2002 року:

• удмурти — 68 %
• росіяни — 30 %
• татари — 1 %

Господарство

Сільське господарство

Основною галуззю господарства району є сільське господарство. Населення займається як тваринництвом, так і рослинництвом. Серед найбільших агропідприємств ТОВ «Труд», ТОВ «Куліга», ТОВ «Кузьминське», ТОВ «Кезьке», СГП «Мир», ТОВ «Миси», колгоспи «Союз» та «Прожектор». Всього в районі функціонує 61 фермерське господарство.

Промисловість

Промисловість району зосереджена в основному на переробці сільськогосподарської продукції. Серед найбільших підприємств Кезькі харчокомбінат, елеватор, сироробний завод та хлібокомбінат. Всього в районі працює 12 промислових підприємств. Більшість підприємств зайнята в лісозаготівлі та деревообробці. До таких підприємств відносяться ВАТ «Кезький лісоорс», ЗАТ «Ліскор», ДУП «Кезький ліспромгосп», ВАТ «Російський ліс», Кезький сільський лісгосп та ЗАТ «Чепецька меблева фабрика». Також в селищі діють льонопереробний завод. В минулому в Кезі працював крохмалепаточний завод. Розвинене в районі також і будівництво, головними підприємствами якого є Кезька буддільниця та будівельна дорожня ПМК.

Транспорт

Район має одну автостанцію в районному центрі, яка здійснює сполучення із столицею республіки та сусідніми населеними пунктами за такими напрямками: Іжевськ, Глазов, Воткінськ, Дебьоси, Стара Гия та Куліга. В районі на залізниці Кіров-Перм збудовано 4 залізничні станції — Чепца, Кез, Кабалуд та Кузьма. Через них проходять потяги, які сполучають район як із сусідніми великими містами, так і з іншими містами Росії та України.

Соціальна сфера

Серед закладів освіти в районі діють 19 шкіл, в тому числі 13 середніх та Озоно-Чепецька школа-інтернат, 17 дитячих садочків, професійне училище № 50. До закладів додаткової освіти відносяться музична школа та центр дитячої творчості.

Медичну допомогу населенню району здійснюють 4 лікарні та 33 ФАПи. Також в районі діють 30 будинків культури та клубів, 17 бібліотек та 2 музеї.

Населені пункти

№	Місто	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
1	Абраменки	22	26
2	Абросята	66	3
3	Адямігурт	52	59
4	Акчашур	2	1
5	Александрово	309	271
6	Андрієвський	1	0
7	Анюшино	5	5
-	Артеменки	4	-
8	Архипово	1	0
9	Асан	50	30
10	Балуй	26	15
11	Бані	61	42
12	Березники	26	15
13	Брагино	11	8
14	Бузмаки	66	49
15	Ванялуд	20	8
16	Великий Олип	254	208
17	Верхній Пінькай	61	39
18	Верхній Тортим	21	8
19	Верхня Дирпа	59	32
20	Верх-Сига	114	99
21	Верх-Уді	91	60
22	Вортча	134	113
23	Гавшино	18	15
24	Гиявир	67	42
25	Гладко	30	20
26	Гонка	57	43
27	Гулейшур	31	26
28	Гуркошур	110	91
29	Дирпа	268	185
-	Дома 1326 км	0	-
30	Дома 1242 км	7	2
31	Доронята	97	66
32	Єгори	25	16
33	Єфимята	16	0
34	Єфремово	32	9
35	Желонка	35	31
36	Желтопі	337	282
37	Жерноково	46	46
38	Жернопі	6	0
39	Зінковський	25	17
-	Зуда	2	-
40	Зючлуд	40	25
41	Ізошур	6	0
42	Ільмово	24	0
43	Ільявир	22	17
44	Кабалуд	694	538
45	Кагушенки	9	10
46	Калеман	9	7
47	Камижево	190	144
48	Каракулино	11	0
49	Кваляшур	4	0
50	Квасер	53	37
51	Кез	10913	11080
52	Кездур	135	128
53	Кіренки	4	2
54	Ключевське	107	119
55	Ключі	342	199
56	Ковальово	50	40
57	Коркаяг	22	13
58	Косогор	3	1
59	Костим	2	0
60	Крутий Лог	32	21
61	Кузьма (село)	680	510
62	Кузьма (присілок)	68	52
63	Куліга	1108	897
64	Левино	23	19
65	Левиногар	115	88
66	Лев'ятський	28	14
67	Лизмувир	1	0
68	Лип-Булатово	183	161
69	Липовка	201	124
70	Луд'яг	65	40
71	Майори	6	1
-	Макари	0	-
72	Мале Медло	89	45
73	Малий Олип	32	28
74	Малий Полом	100	42
75	Малий Пужмезь	27	25
76	Матисьлуд	55	19
77	Медьма (Гиїнське)	95	53
78	Медьма (Поломське)	18	7
-	Мис	0	-
79	Миси	240	183
80	Митенки	4	4
81	Надежда	19	9
82	Нижній Пінькай	14	3
83	Нікітино	1	2
84	Нова Гия	185	150
85	Новий Пажман	83	68
86	Новий Унтем	173	146
87	Озон	365	325
88	Орішата	15	4
89	Осіньчуги	18	17
90	Пажман	229	162
91	Петроконово	24	23
92	Пікша	58	41
93	Подшур	4	0
94	Полом	378	309
95	Поломське	563	365
96	Пронята	11	8
97	Пужмезь	355	316
98	Руський Зязьгор	45	22
99	Саватята	30	18
100	Самки	2	0
101	Сига-1	36	29
102	Сига-2	215	118
103	Сига-3	91	69
104	Сидори	19	11
105	Симаченки	8	5
106	Сосновий Бор	126	139
107	Спірьониші	38	14
108	Стара Гия	327	233
109	Старий Пажман	24	22
110	Старий Унтем	84	46
111	Стеньгурт	190	116
112	Степаньонки	389	366
113	Сурдовай	64	55
114	Сюрзі	27	35
115	Тамаченки	82	59
116	Таньонки	130	80
-	Терешино	3	-
117	Тилошур	6	3
118	Тимени	192	183
119	Тольйон	43	27
120	Тортим	155	90
121	Уді	129	79
122	Удмурт-Зязьгор	241	196
123	Фарафоново	4	6
124	Філинці	128	76
125	Фокай	61	49
126	Чекшур	26	32
127	Чепца	1742	1459
128	Чурино	99	56
129	Шуралуд	17	9
130	Юклята (Кулігинське)	11	5
131	Юклята (Степаньонське)	2	2
132	Юрук	84	71
133	Юски	316	294
134	Ю-Тольйон	169	116
135	Ю-Чаб'я	111	91
-	Ярково	0	-
136	Ярунь	10	7

Туристичні об'єкти

Район не дуже привабливий для туризму, в основному історичного. Хоча в районі туристів можуть зацікавити деякі об'єкти:

• Витік річки Кама, який знаходиться біля села Куліга. Місце облаштоване клумбами, прокладені стежки, встановлені лавки, бесідки, сцена. Сам витік утворений 8-метровою криницею, з якого по трубі витікає вода. Криниця прикрита зверху будинком;
• Кіздурські водоспади;
• Музей старообрядницької культури в селі Куліга. За деякими даними він знаходиться на обліку ЮНЕСКО, але документальних підтверджень цього немає. Однак музей популярний, сюди приїжджають гості з інших регіонів Росії, а також країн колишнього СРСР, Італії, Франції, Румунії та США;
• Музей імені Поскребишева в селищі Кез відомого удмуртського поета;
• Пам'ятник Олександру II в селі Полом кінця XIX століття. Незвичність його в тому, що мармурову стелу, яка раніше мала ще й бюст царя (але його знесли під час становлення радянської влади), встановили за ініціативи селян, які були вдячні царю за відміну кріпосницького права;
• В самому селищі Кез встановлено багато пам'ятників воїнам Другої світової війни та афганського конфлікту.

Примітки

1. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
2. . Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 10 липня 2012. 
3. http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/1800202104290001
4. База данных "Этно-языковой состав населённых пунктов России" — проєкт «Lingvarium» (рос.) [Архівовано з першоджерела 22 липня 2014.]
5. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою rodnaya-vyatka.ru не вказано текст
6. http://pop-stat.mashke.org/russia-census-2010/udmurtija.htm
7. http://pop-stat.mashke.org/russia-census-2002/udmurtija.htm
8. . Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 12 липня 2012. 
9. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 10 липня 2012. 
10. http://rasp.yandex.ua/station/9636052^{[недоступне посилання]}
11. http://rasp.yandex.ua/station/9607406^{[недоступне посилання]}
12. З них росіяни — 100 %.
13. З них росіяни — 100 %.
14. З них росіяни — 94 %.
15. З них удмурти — 50 %, росіяни — 33 %.
16. З них удмурти — 100 %.
17. З них росіяни — 83 %.
18. З них удмурти — 50 %, росіяни — 50 %.
19. . Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 9 липня 2012. 

Посилання

• Інформаційно-розважальний портал [ 19 червня 2012 у Wayback Machine.]