Кез (рос. Кез, удм. Кез) — селище (в минулому смт) в Росії, адміністративний центр Кезького району Удмуртії.
| селище Кез | |
|---|---|
| рос. Кез | |
| |
| Країна | Росія |
| Суб'єкт Російської Федерації | Удмуртія |
| Муніципальний округ | Кезький район |
| Код ЗКАТУ: | 94224551000 |
| Код ЗКТМО: | 94624426101 |
| Основні дані | |
| Час заснування | 1895 |
| Статус селища | 2008 |
| Населення | 11080 осіб (2010) |
| Поштові індекси | 427580-472582 |
| Телефонний код | +7 34158 |
| Географічні координати: | 57°53′36″ пн. ш. 53°42′39″ сх. д. / 57.89333333336077203° пн. ш. 53.71083333336077459° сх. д.Координати: 57°53′36″ пн. ш. 53°42′39″ сх. д. / 57.89333333336077203° пн. ш. 53.71083333336077459° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+3, влітку UTC+4 |
| Висота над рівнем моря | 200 м |
| Водойма | річка Лип |
| Найближча залізнична станція | Кез |
| Відстань | |
| До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: | 122 — — |
| Влада | |
| Вебсторінка | kezcity.ru |
| Мапа | |
| Кез Кез | |
|
| |
| Кез у Вікісховищі |
Селище розташоване на правому березі річки Лип, у межиріччі двох правих приток Юс та Кездурка. Окрім північного заходу селище обмежоване лісовими масивами тайги.
Населення ред.
Історія ред.
1895 року в глухому лісисто-болотистому краї при будівництві нової залізниці було обрано місце для залізничної станції поблизу річки для будівництва водокачки для заправки паротягів водою. Так на річці Лип виникла станція Кез, а біля неї і селище. Датою заснування селища прийнято називати 1 листопада 1899 року, коли станція та і вся залізниця була здана до експлуатації. До 1921 року селище входило до складу Липської волості Глазовського повіту Вятської губернії, потім увійшло до Вотської автономної області. З 18 січня 1925 року — центр волості. В липні 1929 року Кез став центром Кезького району. З травня 1942 року по 2008 рік селище мало статус смт.
В кінці XX століття до селища були приєднані сусідні села Аникино (80 осіб в 1984 році), Зоря (150 осіб в 1984 році), Великий Кез (450 осіб в 1984 році), Малий Кез (140 осіб в 1984 році).
Господарство ред.
Промисловість ред.
Серед підприємств у селищі працюють 2 ліспромгоспи (один з яких «Російський ліс»), мехлісопункт, міжгосподарський лісгосп, льонопереробний завод, маслосироробний завод, хлібокомбінат, елеватор, харчкомбінат, багато приватних підприємств.
Соціальна сфера ред.
В селищі діють професійне училище № 50, 2 школи, 5 дитячих садочків («Сонечко», «Теремок», «Посмішка», «Колосок», «Ладушки»), спортивна школа, школа мистецтва, центр дитячої творчості, будинок культури, центральна районна лікарня, ФАП, 2 клуба, 2 бібліотеки, виставковий центр, центр прикладного мистецтва, молодіжний центр, комплексний центр соціального обслуговування населення, служба зайнятості, військкомат, ветеринарна станція з лабораторією, районний суд, прокуратура, пожежне депо, ТСОУ, церква, краєзнавчий музей, музей імені Поскребишева О. О., районний будинок ремесел. Видається районна газета «Зірка».
25-30 червня 2012 року в селищі пройшов IV Міжрегіональний та водночас XI республіканский фестиваль паркової скульптури, у якому взяли участь 40 майстрів з Удмуртії, Мордовії, Ямало-Ненецького АО, Красноярського краю та Пензенської області. Вони створили 17 дерев'яних скульптур та композиції, які були встановлені на території районного Будинку культури в центрі селища. Переможцями фестивалю стали:
- робота Узей-Туклинського будинку ремесел (Удмуртія) «Слідами древніх легенд: Про річку Каму»;
- робота Петра Рябова (голова громадської організації "Спілка Тавлинських майстрів «Ермезь», Мордовія), Олександра Рябова (викладач з різьблення по дереву Дитячої художньої школи, Мордовія), Олександра Туркичева (викладач Дитячої школи мистецтв села Шемишейка Пензенської області);
- робота Петра Камашева (викладач Бабинської ЗОШ Зав'яловського району, Удмуртія) «Творчість поета Поскребишева О. О.»
Примітки ред.
- Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.)
- Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.)
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 10 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 10 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 10 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 10 липня 2012.
Посилання ред.
- Кезький маслосироробний завод [ 1 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Сайт районноїгазети «Зірка» [ 23 січня 2019 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про Удмуртію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |