Ади́зькі, або ади́гські мо́ви (адиг. Адыгэбзэ) — назва підгрупи мов абхазо-адизької мовної групи північнокавказької мовної сім'ї, відноситься до аґлютинативних мов.
Адизькі мови | |
---|---|
адиг. Адыгэбзэ | |
Адигські мови | |
Регіон | Північний Кавказ |
Носії | 633,500 (2010)
|
Писемність | кирилиця |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Офіційна | Адигея Карачаєво-Черкесія Кабардино-Балкарія |
Коди мови |
Склад Редагувати
Адизькі мови діляться на дві мови:
- Західно-адигська або кяхська, сучасна назва — адигейська мова.
- Східно-адигська або кабардинська, сучасна назва — кабардино-черкеська мова.
На думку ряду дослідників, адигейська та кабардино-черкеська мови є діалекти однієї мови — адигської.
- Діалекти узбережжя Чорного моря:
- Натухайський — діалект натухайців (адиг. Нэтӏхъуаджэбзэ).
- Шапсугський — діалект шапсугів (адиг. Шапсыгъабзэ; говірки: чорноморсько-шапсугська, хакучинська та кубано-шапсугська),
- Кубанські річкові діалекти
- Абдзегський
- Бжедугський
- Темірґоєвський (на його основі створено літературну мову)
- Кабардинські:
- Західні:
- Кубансько-зеленчукський
- Кубанський
- Центральні:
- Баксанський (на його основі створено літературну мову)
- Малкінський
- Східні:
- Теський
- Моздокський
- Північні:
- Хабезський
- Мулькський
- Західні:
- Бесленеївський — діалект бесленеївців займає проміжне положення між кабардино-черкеською та адигейською мовами.
Писемність Редагувати
Після Жовтневого заколоту була створена писемність на основі арабської абетки, яку було замінено в 1927 латинською, а в 1938 — російською:
А а [aː] | Б б [b] | В в [v] | Г г [ɣ] та [ɡ] | Гу гу [ɡʷ] | Гъ гъ [ʁ] | Гъу гъу [ʁʷ] | Д д [d] |
Дж дж [d͡ʒ] | Дз дз [d͡z] | Дзу дзу [d͡zʷ] | Е е [ja/aj] | Ё ё [jo] | Ж ж [ʒ] | Жъ жъ [ʐ] | Жъу жъу [ʒʷ] та [ʐʷ] |
Жь жь [ʑ] | З з [z] | И и [jə/əj] | Й й [j] | К к [k] | Ку ку [kʷ] | Къ къ [q] | Къу къу [qʷ] |
Кӏ кӏ [t͡ʃʼ/kʼ] | Кӏу кӏу [kʷʼ] | Л л [ɮ] та [l] | Лъ лъ [ɬ] | Лӏ лӏ [ɬʼ] | М м [m] | Н н [n] | О о [aw/wa] |
П п [p] | Пӏ пӏ [pʼ] | Пӏу пӏу [pʷʼ] | Р р [r] | С с [s] | Т т [t] | Тӏ тӏ [tʼ] | Тӏу тӏу [tʷʼ] |
У у [w/əw] | Ф ф [f] | Х х [x] | Ху ху [xʷ] | Хъ хъ [χ] | Хъу хъу [χʷ] | Хь хь [ħ] | Ц ц [t͡s] |
Цу цу [t͡sʷ] | Цӏ цӏ [t͡sʼ] | Ч ч [t͡ʃ] | ЧІ чІ [t͡ʂʼ] | Чъ чъ [t͡ʂ] | Ш ш [ʃ] | Шъ шъ [ʂ] | Шъу шъу [ʃʷ] or [ʂʷ] |
Шӏ шӏ [ʃʼ] | Шӏу шӏу [ʃʷʼ] | Щ щ [ɕ] | Ъ ъ [ˠ] | Ы ы [ə] | Ь ь [ʲ] | Э э [a] | Ю ю [ju] |
Я я [jaː] | ӏ [ʔ] | ӏу [ʔʷ] |
А а [aː] | Э э [a] | Б б [b] | В в [v] | Г г [ɣ] | Гу гу [ɡʷ] | Гъ гъ [ʁ] | Гъу гъу [ʁʷ] |
Д д [d] | Дж дж [d͡ʒ] та [ɡʲ] | Дз дз [d͡z] | Е е [ja/aj] | Ё ё [jo] | Ж ж [ʒ] | Жь жь [ʑ] | З з [z] |
И и [jə/əj] | Й й [j] | К к [k] | Ку ку [kʷ] | Къ къ [q] | Къу къу [qʷ] | Кхъ кхъ [q͡χ] | Кхъу кхъу [q͡χʷ] |
Кӏ кӏ [t͡ʃʼ] та [kʲʼ] | Кӏу кӏу [kʷʼ] | Л л [ɮ] та [l] | Лъ лъ [ɬ] | Лӏ лӏ [ɬʼ] | М м [m] | Н н [n] | О о [aw/wa] |
П п [p] | Пӏ пӏ [pʼ] | Р р [r] | С с [s] | Т т [t] | Тӏ тӏ [tʼ] | У у [w/əw] | Ф ф [f] |
Фӏ фӏ [fʼ] | Х х [x] | Ху ху [xʷ] | Хъ хъ [χ] | Хъу хъу [χʷ] | Хь хь [ħ] | Ц ц [t͡s] | Цӏ цӏ [t͡sʼ] |
Ч ч [t͡ʃ] | Ш ш [ʃ] | Щ щ [ɕ] | Щӏ щӏ [ɕʼ] | Ъ ъ [ˠ] | Ы ы [ə] | Ь ь [ʲ] | Ю ю [ju] |
Я я [jaː] | ӏ [ʔ] | ӏу [ʔʷ] |
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Адигейська мова [ 30 липня 2017 у Wayback Machine.] на Ethnologue(англ.)
- Кабардинська мова [ 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на Ethnologue(англ.)
- . Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 27 травня 2020.
- Адигська Культурна Асоціація Кьольна [ 25 січня 2018 у Wayback Machine.](нім.)
Посилання Редагувати
- Адизькі мови [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- Абхазо-адизькі мови [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] (ВУЕ)