І́штван Ти́са (угор. Tisza István, *22 квітня 1861, Пешт — †31 жовтня 1918, Будапешт) — угорський політичний діяч, двічі прем'єр-міністр Угорського королівства (1903–1905, 1913–1917), граф.
| Іштван Тиса | |
|---|---|
| угор. Tisza István | |
| | |
| Народився | 22 квітня 1861 Пешт |
| Помер | 31 жовтня 1918 (57 років) Будапешт, Угорське королівство |
| Громадянство | Австро-Угорщина |
| Національність | угорець |
| Діяльність | політик, дипломат |
| Галузь | політика |
| Alma mater | Оксфордський університет |
| Науковий ступінь | докторський ступінь |
| Знання мов | угорська і німецька |
| Учасник | Перша світова війна |
| Членство | Угорська академія наук |
| Титул | граф |
| Посада | прем'єр-міністр Угорського королівства |
| Партія | Ліберальна партія, Національна партія праці |
| Конфесія | кальвініст |
| Рід | Tisza noble familyd |
| Батько | Кальман Тиса |
| Мати | Helene Johanna Josepha Mathilde Gräfin von Degenfeld-Schonburgd |
| Брати, сестри | Lajos Tiszad |
| У шлюбі з | Ilona Tiszad |
| Діти | István Tiszad |
| Нагороди | |
|
Біографія Редагувати
Іштван Тиса народився 22 квітня 1861 року в Пешті (за іншими даними — Гест, комітат Бекеш) у кальвіністській дворянській родині з Трансільванії. Син Кальмана Тиси, угорського прем'єр-міністра в 1875–1890 роках.
Вивчав правознавство у Берліні, Гейдельберзі та Будапешті. Здобув докторський ступінь з політології у Оксфордському університеті. Кумиром для Тиси був Отто фон Бісмарк, що справило вплив на його подальші політичні погляди.
З 1886 року — депутат Державних зборів від Ліберальної партії. Після приходу партії до влади, з 3 листопада 1903 по 18 червня 1905 років — прем'єр-міністр Угорського королівства. Іштван Тиса був прихильником союзу з Німеччиною і противником антисемітизму. Виступав за економічні реформи та індустріалізацію. У 1897 році отримав титул графа.
З 1910 року — очільник Національної партії праці. У 1912 році Тиса був головою нижньої палати парламенту, а 10 червня 1913 року вдруге став прем'єр міністром.
У 1914 році Іштван Тиса виступив проти війни з Сербією, адже вважав, що збільшення кількості слов'янських народів у імперії неминуче призведе до руйнації дуалістичної системи. Після отримання гарантій від Австрії щодо неприєднання сербських територій, 7 липня Тиса заявив про необхідність збройного виступу проти Сербії.
15 червня 1917 року пішов у відставку. Брав участь в боях на Італійському фронті, згодом повернувся до Угорщини.
Тиса був вбитий повстанцями у власному будинку в ході «революції айстр» 31 жовтня 1918 року внаслідок четвертого замаху на нього. У 1921 році, після повалення комуністичного режиму в Угорщині, було проведено розслідування злочину і заарештовано шість осіб, причетних до вбивства.
Примітки Редагувати
- Czech National Authority Database
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118998897 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- Джолл Дж. Истоки первой мировой войны. — Ростов-на-Дону: «Феникс», 1998. — С. 29-73
Посилання Редагувати
- Иштван Тиса // Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969–1978 (рос.)
- Сайт, присвячений Іштвану Тисі [ 10 липня 2010 у Wayback Machine.] (угор.)