www.wikidata.uk-ua.nina.az

Інородець Іноро дці рос инородцы особлива категорія підданих в рамках права Російської імперії У законодавстві Російсько

Інородець

Іноро́дці (рос. инородцы) — особлива категорія підданих в рамках права Російської імперії. У законодавстві Російської імперії терміном інородці визначали підвладні царському уряду національні групи, племена і народності з особливим правовим статусом.

Неформально слово «інородці» використовувалося, часто зі зневажливими відтінком, для позначення всього неросійського населення імперії.

Правовий статус Редагувати

Правовий статус визначався «Статутом про управління інородців» (1822), «Зводом законів про стани» (1876), Положенням про інородців (1892), положеннями та правилами про управління окремими областями, та деякими іншими нормативними актами. Згідно з ними інородцями, зокрема, вважалися самоїди Архангельської губернії, калмики, які кочували в Астраханській і Ставропольській губерніях, сибірські киргизи, буряти, якути, хакаси, ногайці, кочові і бродячі народи Сибіру, Казахстану і Закавказзя, євреї та деякі ін.

Першим законодавчим актом про інородців став «Статут про управління інородців», виданий 1822 року. Він, разом зі «Статутом про сибірських киргизів» (1822) визначив систему управління неслов'янськими народами Сибіру. Більшість його положень діяла аж до Лютневої революції 1917 року.

Статут про управління інородцями був складений М. М. Сперанським після його експедиції для вивчення стану Сибіру з допомогою Г. С. Батенькова. Статут поділяв інородців на «осілих», «кочових» і «бродячих» і відповідно до цього поділу визначав їх адміністративний і правовий статус.

Упродовж століть в Російської імперії склалося своєрідне внутрішнє право російських інородців (інородницьке право), засноване на нормах звичаєвого права.

Категорії Редагувати

Інородцями не ставали, ними народжувалися. Інородці поділялися на категорії: кочові, бродячі та осілі. Осілі інородці зрівнювалися в правах і в порядку управління з корінним населенням, а кочові та бродячі інородці нарівні із сільськими жителями утворювали окремий стан, який мав власну своєрідну систему управління. Статус кочових і бродячих народів був в основному схожим: вони користувалися, хоч і з певними відмінностями, одними й тими ж правами, особливістю яких була наявність для них деяких пільг з відбування державних повинностей (військових, грошових тощо). Вони мали своє окреме управління. Так, інородницьке населення Туркестанського краю адміністративно поділялося на волості, осіле — на сільські, кочівники — на аульні громади. Органами управління в них були відповідно сільс. схід або аульний з'їзд, волосний з'їзд виборних, волосний правитель, якого призначав губернатор; діяли також народні суди.

Сибірські кочові інородці в адміністративному відношенні поділялися на стійбища або улуси, в основі управління якими лежав принцип родового управління й які мали в управлінні своїх старост, виборних засідателів, степові думи і голів, головних родоначальників, яких затверджував губернатор абогенерал-губернатор. Ними управляли інородні управи (1822—1901), які діяли на основі Статуту про сибірських киргизів (1822 року) та Статуту про управління інородців (1822 року). Свої особливості в управлінні мали також калмики, що в адміністративному відношенні поділялися на кибитки, хотони, аймаки та улуси, де органами управління були відповідні сходи. Всі інородці переважно перебували у підпорядкуванні Міністерства державних маєтностей, а киргизи Внутрішньої орди — Міністерства внутрішніх справ.

Розряди інородців на той час розділялися на дві категорії: жидів і східних інородців. Найістотніша відмінність між ними полягала в тому, що приналежність до жидів була обумовленою не лише походженням, але й релігією. Тому жид, який прийняв християнство, переставав згідно із законом вважатися жидом і інородцем.

Правовий статус євреїв Редагувати

Правовий статус євреїв відзначався обмежувальним характером. Цей статус обумовлювався не тільки національною належністю, а й віросповіданням. Закон вимагав від жидів приписки до одного із встановлених у державі станів, скажімо, купецького, цехового, міщанського, інакше з ними поводилися як із бродягами. Жиди повинні були мешкати в спеціально відведених для них місцевостях (смуга осілості, поза межами якої дозволялося перебувати лише тимчасово). Ця смуга проходила по територіях західних та південно-західних губерній Російській імперії. Хоча постанови з цього питання не мали абсолютної сили, закон (Статут про паспортну систему 1903 року) визначав, в яких саме губерніях жидам дозволялося жити. Зокрема, на території України це були Волинська, Подільська, Полтавська, Катеринославська, Таврійська, Херсонська, Чернігівська та Київська (крім м. Київ) губернії. Тимчасовими правилами (1882 року) жидам було заборонено й у смузі осілості мешкати поза містами й містечками. Кожен жид обов'язково мав зберігати за собою без зміни успадковане або на основі закону прийняте прізвище, в усіх публічних актах вживати російську мову. Встановлювалися певні квоти прийому євреїв до вищих навчальних закладів.

Посилання Редагувати

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

  • О. Е. Кутафин «Российское гражданство», «Юрист» 2004 (рос.)
  • Леонтович Ф. И. К истории права русских инородцев. Древний Монголо-калмыцкий или Ойратский устав взысканий. Одесса, 1879 (рос.);
  • Положение об инородцах. СПб., 1892; Коркунов Н. М. Русское государственное право, т. 1. СПб., 1899 (рос.);
  • Свод законов о состояниях. В кн.: Свод Законов Российской Империи, т. 9. СПб., 1899 (рос.);
  • Якушкин Е. И. Обычное право русских инородцев. Материалы для библиографического обычного права. М., 1899 (рос.).

Див. також Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Inoro dci ros inorodcy osobliva kategoriya piddanih v ramkah prava Rosijskoyi imperiyi U zakonodavstvi Rosijskoyi imperiyi terminom inorodci viznachali pidvladni carskomu uryadu nacionalni grupi plemena i narodnosti z osoblivim pravovim statusom Neformalno slovo inorodci vikoristovuvalosya chasto zi znevazhlivimi vidtinkom dlya poznachennya vsogo nerosijskogo naselennya imperiyi Zmist 1 Pravovij status 2 Kategoriyi 3 Pravovij status yevreyiv 4 Posilannya 5 Dzherela ta literatura 5 1 Literatura 6 Div takozhPravovij status RedaguvatiPravovij status viznachavsya Statutom pro upravlinnya inorodciv 1822 Zvodom zakoniv pro stani 1876 Polozhennyam pro inorodciv 1892 polozhennyami ta pravilami pro upravlinnya okremimi oblastyami ta deyakimi inshimi normativnimi aktami Zgidno z nimi inorodcyami zokrema vvazhalisya samoyidi Arhangelskoyi guberniyi kalmiki yaki kochuvali v Astrahanskij i Stavropolskij guberniyah sibirski kirgizi buryati yakuti hakasi nogajci kochovi i brodyachi narodi Sibiru Kazahstanu i Zakavkazzya yevreyi ta deyaki in Pershim zakonodavchim aktom pro inorodciv stav Statut pro upravlinnya inorodciv vidanij 1822 roku Vin razom zi Statutom pro sibirskih kirgiziv 1822 viznachiv sistemu upravlinnya neslov yanskimi narodami Sibiru Bilshist jogo polozhen diyala azh do Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku Statut pro upravlinnya inorodcyami buv skladenij M M Speranskim pislya jogo ekspediciyi dlya vivchennya stanu Sibiru z dopomogoyu G S Batenkova Statut podilyav inorodciv na osilih kochovih i brodyachih i vidpovidno do cogo podilu viznachav yih administrativnij i pravovij status Uprodovzh stolit v Rosijskoyi imperiyi sklalosya svoyeridne vnutrishnye pravo rosijskih inorodciv inorodnicke pravo zasnovane na normah zvichayevogo prava Kategoriyi RedaguvatiInorodcyami ne stavali nimi narodzhuvalisya Inorodci podilyalisya na kategoriyi kochovi brodyachi ta osili Osili inorodci zrivnyuvalisya v pravah i v poryadku upravlinnya z korinnim naselennyam a kochovi ta brodyachi inorodci narivni iz silskimi zhitelyami utvoryuvali okremij stan yakij mav vlasnu svoyeridnu sistemu upravlinnya Status kochovih i brodyachih narodiv buv v osnovnomu shozhim voni koristuvalisya hoch i z pevnimi vidminnostyami odnimi j timi zh pravami osoblivistyu yakih bula nayavnist dlya nih deyakih pilg z vidbuvannya derzhavnih povinnostej vijskovih groshovih tosho Voni mali svoye okreme upravlinnya Tak inorodnicke naselennya Turkestanskogo krayu administrativno podilyalosya na volosti osile na silski kochivniki na aulni gromadi Organami upravlinnya v nih buli vidpovidno sils shid abo aulnij z yizd volosnij z yizd vibornih volosnij pravitel yakogo priznachav gubernator diyali takozh narodni sudi Sibirski kochovi inorodci v administrativnomu vidnoshenni podilyalisya na stijbisha abo ulusi v osnovi upravlinnya yakimi lezhav princip rodovogo upravlinnya j yaki mali v upravlinni svoyih starost vibornih zasidateliv stepovi dumi i goliv golovnih rodonachalnikiv yakih zatverdzhuvav gubernator abogeneral gubernator Nimi upravlyali inorodni upravi 1822 1901 yaki diyali na osnovi Statutu pro sibirskih kirgiziv 1822 roku ta Statutu pro upravlinnya inorodciv 1822 roku Svoyi osoblivosti v upravlinni mali takozh kalmiki sho v administrativnomu vidnoshenni podilyalisya na kibitki hotoni ajmaki ta ulusi de organami upravlinnya buli vidpovidni shodi Vsi inorodci perevazhno perebuvali u pidporyadkuvanni Ministerstva derzhavnih mayetnostej a kirgizi Vnutrishnoyi ordi Ministerstva vnutrishnih sprav Rozryadi inorodciv na toj chas rozdilyalisya na dvi kategoriyi zhidiv i shidnih inorodciv Najistotnisha vidminnist mizh nimi polyagala v tomu sho prinalezhnist do zhidiv bula obumovlenoyu ne lishe pohodzhennyam ale j religiyeyu Tomu zhid yakij prijnyav hristiyanstvo perestavav zgidno iz zakonom vvazhatisya zhidom i inorodcem Pravovij status yevreyiv RedaguvatiPravovij status yevreyiv vidznachavsya obmezhuvalnim harakterom Cej status obumovlyuvavsya ne tilki nacionalnoyu nalezhnistyu a j virospovidannyam Zakon vimagav vid zhidiv pripiski do odnogo iz vstanovlenih u derzhavi staniv skazhimo kupeckogo cehovogo mishanskogo inakshe z nimi povodilisya yak iz brodyagami Zhidi povinni buli meshkati v specialno vidvedenih dlya nih miscevostyah smuga osilosti poza mezhami yakoyi dozvolyalosya perebuvati lishe timchasovo Cya smuga prohodila po teritoriyah zahidnih ta pivdenno zahidnih gubernij Rosijskij imperiyi Hocha postanovi z cogo pitannya ne mali absolyutnoyi sili zakon Statut pro pasportnu sistemu 1903 roku viznachav v yakih same guberniyah zhidam dozvolyalosya zhiti Zokrema na teritoriyi Ukrayini ce buli Volinska Podilska Poltavska Katerinoslavska Tavrijska Hersonska Chernigivska ta Kiyivska krim m Kiyiv guberniyi Timchasovimi pravilami 1882 roku zhidam bulo zaboroneno j u smuzi osilosti meshkati poza mistami j mistechkami Kozhen zhid obov yazkovo mav zberigati za soboyu bez zmini uspadkovane abo na osnovi zakonu prijnyate prizvishe v usih publichnih aktah vzhivati rosijsku movu Vstanovlyuvalisya pevni kvoti prijomu yevreyiv do vishih navchalnih zakladiv Posilannya RedaguvatiPereverten Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1320 1000 ekz Statya ob inorodcah iz Enciklopedicheskogo slovarya Brokgauza i Efrona Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Andrej Sorokin Pravovoe polozhenie inorodcev v Rossijskoj imperii nedostupne posilannya z lyutogo 2019 ros Statya o nalogooblozhenii inorodcev ros OSTYaCKIYa ZNAMENA XVII VEKA Arhivovano 18 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros Dzherela ta literatura RedaguvatiYu Ya Kasyanenko Inorodci Arhivovano 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 480 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Yu Ya Kasyanenko Inorodci Arhivovano 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Yu Ya Kasyanenko Inorodci Arhivovano 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Literatura Redaguvati O E Kutafin Rossijskoe grazhdanstvo Yurist 2004 ros Leontovich F I K istorii prava russkih inorodcev Drevnij Mongolo kalmyckij ili Ojratskij ustav vzyskanij Odessa 1879 ros Polozhenie ob inorodcah SPb 1892 Korkunov N M Russkoe gosudarstvennoe pravo t 1 SPb 1899 ros Svod zakonov o sostoyaniyah V kn Svod Zakonov Rossijskoj Imperii t 9 SPb 1899 ros Yakushkin E I Obychnoe pravo russkih inorodcev Materialy dlya bibliograficheskogo obychnogo prava M 1899 ros Div takozh RedaguvatiSamoyidi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Inorodec amp oldid 40508055