Ілова́йськ — місто в Донецькому районі Донецької області України. Адміністративний центр Іловайської міської громади. Входить до Донецької агломерації. Значний залізничний вузол станція Іловайськ. На ній діють два пункти контролю на кордоні з Росією: Іловайськ-Пасажирський парк, Іловайськ-Південний парк.
Іловайськ | ||||
---|---|---|---|---|
Залізничний вокзал | ||||
Основні дані | ||||
Країна | Україна | |||
Область | Донецька область | |||
Район | Донецький район | |||
Громада | Іловайська міська громада | |||
Засноване | 1869 | |||
Статус міста | з 1938 року | |||
Населення | ▼ 15 651 (01.01.2017) | |||
Площа | 10.8 км² | |||
Густота населення | 1449.2 осіб/км² | |||
Поштові індекси | 86793 | |||
Телефонний код | +380-6257 | |||
Координати | 47°55′39″ пн. ш. 38°12′12″ сх. д. / 47.92750° пн. ш. 38.20333° сх. д.Координати: 47°55′39″ пн. ш. 38°12′12″ сх. д. / 47.92750° пн. ш. 38.20333° сх. д. | |||
Висота над рівнем моря | 195 м | |||
Назва мешканців | ілова́єць, ілова́йка, ілова́йці | |||
Відстань | ||||
Найближча залізнична станція | Іловайськ | |||
До обл./респ. центру | ||||
- фізична | 29,8 км | |||
- залізницею | 54 км | |||
- автошляхами | 42,9 км | |||
До Києва | ||||
- фізична | 623 км | |||
- залізницею | 841 км | |||
- автошляхами | 748 км | |||
Міська влада | ||||
Адреса | 86793, Донецька обл., Харцизька міськрада, м. Іловайськ, вул. Первомайська, 107 | |||
Міський голова | Вітер Микола Іванович | |||
Іловайськ у Вікісховищі
|
Населення
Історична динаміка чисельності населення:
рік | населення |
---|---|
1923 | 3 065 |
1926 | 6 145 |
1939 | 15 222 |
1959 | 21 947 |
1970 | 19 676 |
1979 | 20 435 |
1989 | 21 076 |
1992 | 21 000 |
1998 | 20 500 |
2001 | 17 620 |
2005 | 16 915 |
2010 | 16 255 |
2014 | 15 808 |
За даними перепису 2001 року населення міста становило 17621 особу, з них 16,83 % зазначили рідною мову українську, 82,58 % — російську, 0,23 % — вірменську, 0,09 % — циганську, 0,02 % — білоруську та грецьку, 0,01 % — молдовську, болгарську, німецьку та румунську мови.
Історія
Засноване в 60-х роках XIX століття як роз'їзд № 17 на залізничній лінії Харків—Таганрог. Назване на честь Іловайських, по родових землях яких у цих місцях пролягла дорога.
Селище стало швидко розвиватися з кінця 80-х років XIX століття після з'єднання Курсько-харківсько-азовської залізниці з Катерининською.
Після спорудження Другої Катерининської залізниці (Долгинцево—Волноваха—Іловайськ—Дебальцеве) в 1902—1904 роках Іловайськ став вузловою станцією. Завдяки збільшенню притоку робочих з інших міст до 1903 року в селищі налічувалося понад 900 жителів.
Під час революції 1905—1907 в місті діяла місцева дружина. 10 грудня 1905 політична боротьба у місті переросла у збройні сутички. Після оголошення загальноміського страйку була сформована місцева дружина. Залізничники, зібравши гроші, придбали 40 револьверів і рушниць. Після поразки повсталих у Горлівці до селища прибули козаки, які роззброїли дружину та заарештувати членів страйкового комітету. Один з членів страйкового комітету — Корнєєв — помер у в'язниці. Інші (Ганін, Ройтер і Подласний) вийшли на волю у 1910.
У 1938 році селище Іловайськ отримало статус міста.
Бої за Іловайськ
10 серпня 2014 українські частини спробували взяти місто штурмом, у ході якого загинув чоловік активістки Майдану Тетяни Чорновіл. Терористи відбили штурм і заявили про знищення 9 одиниць бронетехніки.
19 серпня за місто розгорнулися кровопролитні бої між українськими військами та терористами. У бою за місто отримав поранення Семен Семенченко, командир батальйону Донбас, також загинув американський доброволець українського походження 55-тирічний Марк Паславський «Франко».
20 серпня місто на дві третини під контролем української армії. В Іловайську бійці 51-ї бригади взяли в полон п'ятьох російських десантників. За дві доби тут загинуло десять українських вояків, багато поранених, у тому числі й комбат «Донбасу» Семен Семенченко.
У сутичках за Іловайськ ворогові протистоять батальйони «Дніпро», «Донбас», «Азов», «Шахтарськ» за підтримки армійських частин 17-ї дніпропетровської танкової, 93-ї дніпропетровської механізованої та 51-ї волинської бригад.
20 серпня до терористів на підмогу прибули терористичні угрупування «Восток» та «Оплот», при спробі прорватися до міста 5 одиниць бронетехніки терористів 2 одиниці знищили бійці «Донбасу», на допомогу батальйону «Донбас» прийшли сили ЗСУ.
23 серпня терористи з гаубиць обстрілювали місцеперебування батальйону «Донбас», 1 боєць загинув, 3 поранено.
27 серпня 2014 року російські бойовики повідомили, що повністю взяли Іловайськ під свій контроль, але бої продовжувалися. На 28 серпня українські війська потрапили в оточення, їх ситуація стала катастрофічною.
27 серпня комбат «Донбасу» Семен Семенченко заявив, що Іловайськ може перетворитися на братську могилу, добровольців під Іловайськом обдурили, і закликав пікетувати Генштаб. Жодної допомоги поки не надійшло.
28 серпня він розповів, що штурм міста здійснювали лише 340 осіб, коли повинні були брати участь 800, план операції був погоджений і затверджений керівництвом АТО, а безпосереднє командування здійснював генерал Збройних сил України.
Командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко згадує:
"Вже був убитий командир батальйону «Херсон», контужений комбат «Дніпра» Юра Береза, вбиті або поранені частина моїх взводних … А далі вдарив ворог з сектора Д, і потім «відійшли» підрозділи ЗСУ які повинні були прикривати нам тил. Ні, я впевнений що такого наказу у них не було. Вони просто «відійшли» так, що деяких ловили аж за 150 км від місця дислокації. А потім ударив ворог від Новоазовська, а потім ударив ворог з Моспине на Старобешеве. І ми потрапили в оперативне оточення. І останній наказ «триматися»
Бійців в Іловайську почали «методично розстрілювати» з РСЗВ «Град» і «Ураган». «А потім була бригада Нацгвардії, яку відправив до нас міністр МВС і командувач Нацгвардії на допомогу. А потім незрозумілий наказ розгорнути її на 180 градусів. Наказ командувача АТО».
28 серпня речник ІАЦ РНБО Андрій Лисенко передав, що Іловайськ під контролем українських військових. За його словами, туди вже надійшло підкріплення.
28 серпня на екстреному засіданні РНБО президент України Петро Порошенко заявив, що тяжка ситуація українських військ в Іловайську багато в чому викликана зрадою керівництва двох бригад, які самовільно залишили лінію оборони.
00:05. В розміщеному на сайті зверненні Володимир Путін звернувся до бойовиків із закликом випустити українських військових через гуманітарний коридор.
Українські військові виходили з Іловайська двома колонами. О 8:15 за попередньо оговореними маршрутами військові почали рухалися повз укріплені росіянами позиції. Але дві години потому о 10-й попри домовленості біля Червоносільського російська сторона відкрила вогонь на знищення та почала розстріл “гуманітарного коридору” . За безпосередньою вказівкою та наказом командування Генерального штабу ЗС РФ російські військовослужбовці впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських військових, разом із полоненими російськими військовослужбовцями під час виходу за визначеним маршрутом в якості гуманітарного коридору особового складу підрозділів сил АТО у похідному (не бойовому) порядку в районі насалених пунктів Старобешево, Чумаки, Новодворське, Агрономічне, Многопілля, Червоносільське, Осикове, Новокатеринівка Донецької області . Українські військові змушені були зупинитись і закріпитись на позиціях. Саме там бійці і знищили два танки ворога – Т-72Б3 .
За вказаних обставин вчинено віроломне вбивство 366 українських воїнів, 429- отримали поранення різного ступеню тяжкості, понад 300 – потрапили у полон (на цей час у полоні залишається 41 особа), зникло безвісти більше 500 осіб (на цей час залишається безвісти зниклими 93 особи), Збройні Сили України понесли значні втрати озброєння і військової техніки на суму майже 300 млн. грн .
Близько 22:00. Війська РФ під Іловайськом поставили вимогу від сил АТО здатися до 6 ранку, інакше усі будуть знищені.
Близько 23:30. Бійці АТО намагаються з запеклими боями вирватися з оточення.
01:44. Семен Семенченко після розмови з Петром Порошенком повідомив, що в результаті переговорів на вищому рівні досягнута домовленість про таке:
1) До 10:00 сьогодні всі бійці які не здалися в полон, із зброєю і прапорами будуть випущені через спеціальний коридор до місця дислокації основних сил АТО. Бойова техніка підірвана.
2) Протягом декількох днів усі, хто здався в полон, а також поранені, які знаходяться в полоні, будуть обміняні на російських десантників в Харкові.
23:45. Стало відомо, що під Іловайськом зникли керівник проекту «Дорожній контроль» Ростислав Шапошников, журналіст Єгор Воробйов і оператор Еспресо TV Тарас Чкан. Журналісти знаходилися разом із Другим взводом 39 батальйону та потрапили в оточення в районі села Многопілля між Іловайськом і Кутейниковим. Звʼязку з ними немає понад кілька днів.
Виробництво
Населення міста в основному зайняте на підприємствах з обслуговування залізничного транспорту. Також розвинене виробництво шлакоблоків. Близько 40 % зайнятих у народному господарстві працюють в Іловайському відділенні Донецької залізниці.
Відомі люди
- Панов Борис Семенович
- Гуренко Станіслав Іванович
- Сиволоб Андрій Володимирович
- Богатиренко Юрій Кирилович (1932—2020) — радянський, український художник кіно, художник-постановник.
- Дем'ян Васильович Осика
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Архівована копія. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2021.
- ↑ Волинська бригада продовжує бої за Іловайськ [ 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] //
- . Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 22 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.
- Іловайськ може перетворитися на братську могилу — комбат «Донбасу» закликав пікетувати Генштаб [ 30 серпня 2014 у Wayback Machine.] // 27.08.2014 | 14:19
- Семенченко: Жодної допомоги поки не надійшло [ 29 серпня 2014 у Wayback Machine.] // 27 серпня, 2014, 23:31
- ↑ Комбат «Донбасу» розкрив подробиці бою за Іловайськ [ 1 вересня 2014 у Wayback Machine.] // ТСН.ua, 28 серпня 2014, 14:01
- http://www.unn.com.ua/uk/news/1380153-s-semenchenko-rozpoviv-yak-biytsi-utrimuvali-ilovaysk-bez-pidkriplennya [ 11 вересня 2014 у Wayback Machine.] С.Семенченко розповів, як бійці утримували Іловайськ без підкріплення
- У РНБО заявляють, що Іловайськ під контролем сил АТО, ще 27-го туди надійшло підкріплення [ 31 серпня 2014 у Wayback Machine.] // espreso.tv, 28 серпня, 2014 17:50
- Иловайск сдали предатели в двух бригадах [ 30 серпня 2014 у Wayback Machine.] 28.08.2014, 18:03
- . Архів оригіналу за 31 серпня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.
- Президент России Владимир Путин обратился к ополчению Новороссии [ 29 серпня 2014 у Wayback Machine.] // 29 августа 2014 года, 01:10
- Морі, Євген (29 серпня 2022). Іловайська трагедія: хронологія подій. Суспільне Новини. Процитовано 29 серпня 2022.
- Хронологія подій у районі м. Іловайськ у серпні 2014 року. gp.gov.ua (англ.). Процитовано 29 серпня 2022.
- ↑ «Вони не приховували, що — росіяни»: спогади очевидців про Іловайськ. Громадське радіо (укр.). Процитовано 29 серпня 2022.
- «Гуманітарний коридор» для бійців АТО обстріляли. Поранених віддали росіянам [ 29 серпня 2014 у Wayback Machine.] // П'ятниця, 29 серпня 2014, 23:56
- В Иловайске бойцы АТО пытаются вырваться из окружения, идут бои [ 1 вересня 2014 у Wayback Machine.] // liga, 30.08.2014 00:25
- . Архів оригіналу за 30 серпня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.
- В іловайському «котлі» тиждень тому зник керівник «Дорожнього контролю» і ще два журналісти [ 5 вересня 2014 у Wayback Machine.] // tsn
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іловайськ |
Додаткові джерела
- Іловайськ — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [ 14 лютого 2015 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
- Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с. — 15 000 прим.
Література
- Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.