www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іван Шишманов Іван Димитров Шишманов Шишманов 4 липня 1862 Свіштов Болгарія 22 червня 1928 Осло Норвегія болгарський літ

Іван Шишманов

Іван Димитров Шишманов (Шишманов, 4 липня 1862, Свіштов, Болгарія — 22 червня 1928, Осло, Норвегія) — болгарський літературознавець, етнограф, історик, філософ, освітньо-політичний діяч, дипломат, професор Софійського університету. Урядовець болгарського міністерства освіти, член Болгарської АН, дійсний член НТШ. Посол Болгарії в Українській Державі та Українській Народній Республіці (1918–1919). Ініціатор і засновник болгарсько-українських товариств.

Іван Шишманов
болг. Иван Шишманов
Ім'я при народженні болг. Иван Димитров Шишманов
Народився 22 червня (4 липня) 1862
Свіштов, Османська імперія
Помер 22 червня 1928(1928-06-22) (65 років) або 23 червня 1928(1928-06-23) (65 років)
Осло, Норвегія
Поховання Центральний цвинтар Софіїd
Країна  Болгарія
Діяльність письменник, політик, психолог, філолог, дипломат, есперантист, літературознавець, етнограф
Alma mater Лейпцизький університет
Вчителі Вільгельм Вундт
Відомі учні Анастас Іширков
Знання мов болгарська, есперанто і німецька
Заклад Софійський університет Святого Климента Охридського
Членство Macedonian Scientific Instituted і Сербська академія наук і мистецтв
Посада депутат Народних зборів Болгарії[d]
Партія Народно-ліберальна партія
У шлюбі з Лідія Шишманова
Діти Дмитро Шишманов

Чоловік старшої дочки Михайла Драгоманова Лідії. Батько Дімітра Шишманова.

Життєпис Редагувати

Походив з давнього роду болгарсько-македонського царя Шишмана.

Народився 22 червня 1862 року в Свіштові в сім'ї просвітників Шишманових[bg]. Навчався в Педагогічній школі у Відні (1876–1882). Далі вивчав філософію та літературу в Єні (1884) та Женеві (1885–1886). 1888 року закінчив докторат філософських наук у Лейпциґу під керівництвом професора Вільгельма Вундта.

28 грудня 1888 (9 січня 1889) року одружився із Лідією, донькою Михайла Драгоманова. 1889 року в них народився син Дмитро, в майбутньому літературознавець та драматург.

1888 році Іван Шишманов був одним із засновників Вищої школи (університету) Софії. З 1894 року — професор загальної літературної та культурологічної історії, а також порівняльної літературної історії. Був засновником і редактором «Збірник народних пісень, науки й літератури»[bg] (СбНУНК, 1889–1902), редактором журналу «Болгарський оглядач»[bg] (1893–1900). Член Болгарської академії наук.

Також був одним із засновників Державної рисувальної школи, що згодом стала Національною художньою академією (1896).

Був членом Народно-ліберальної партії і з 1903 року — міністром народної просвіти[bg], але на початку 1907 року залишив свій пост через незгоду з діями уряду під час Університетської кризи[bg]. Як міністр освіти він відкрив школу для сліпих 1906 року, був ініціатором заснування Національного театру, музичного училища, Академії мистецтв, Музею етнографії, бібліотек тощо.

Іван Шишманов був повноважним представником Болгарії в Українській Народній Республіці під час правління Павла Скоропадського у 1918–1919 роках. Цар Фердинанд I відправив його до Києва через те, що Шишманов був одружений з українкою, дочкою Драгоманова.

Іван Дмитрович — засновник і перший президент Болгарського відділу Пан'європейського союзу. Пожертвував частину власної бібліотеки Македонському студентському товариству «Вардар»[bg]. Член Македонського наукового інституту[en].

Помер в Осло 23 червня 1928 року в 65-річному віці.

1929 р. Лідія Шишманова подарувала «Семінару порівняльної літературної історії» особисту бібліотеку проф. Івана Шишманова.

Син Івана Шишманова, Димитр Шишманов, письменник і політик, страчений народним судом через свою роботу генерального секретаря Міністерства закордонних справ, а потім міністра закордонних справ.

Творча спадщина Редагувати

У своїх дослідженнях він використовував позитивістську методологію. Написав роботи у галузі фольклору та літератури національного відродження, а також порівняльні праці про європейську літературу XVIII століття та публіцистичні статті.

Писав праці з етнографії та літературознавства. Знавець української літератури, зокрема творчості Тараса Шевченка. Досліджував вплив Шевченкової поезії на болгарське відродження.

Розвідка «Роль України в болгарському відродженні. Вплив Шевченка на болгарських поетів передвизвольної доби» (1916).

Ініціатор і засновник Болгарсько-українського товариства (1920). Дійсний член НТШ.

Бібліографія Редагувати

  • Славянски селища в Крит и на другите гръцки острови. — Български преглед, 1897, кн. 3.
  • Наченки на руското влияние в българската книжнина. С., 1899.
  • Критичен преглед на въпроса за произхода на прабългарите от езиково гледище и етимологиите на името «българин». — СбНУНК, XVI—XVII, 1900.
  • Тарас Шевченко — неговото творчество и неговото влияние върху българските писатели преди Освобождението. С., 1914.
  • Избрани съчинения в три тома. С., 1965—1971
  • Дневник 1879—1927 г. С., 2003.

Примітки Редагувати

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Петров, Калин. . www.bg-istoria.com (болг.). Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 10 листопада 2018. 
  4. Мария Младенова. Лидия Шишманова – спътница и интелектуалка със собствен блясък. Процитовано 6 лютого 2016. [недоступне посилання з травня 2019]
  5. Марков, Георги (2003). Покушения, насилие и политика в България 1878 – 1947. София: Военно издателство. с. 106. ISBN 954-509-239-4. 
  6. Schischmanoff, Lydia (1896). Légendes religieuses bulgares (вид. 1). Paris: Ernest Leroux. Процитовано 21 грудня 2012. 
  7. Гребенаров, Александър. Легални и тайни организации на македонските бежанци в България (1918 – 1947), МНИ, София, 2006, стр.74.
  8. Куманов, Милен. «Македония. Кратък исторически справочник», София, 1993, стр. 276.

Література Редагувати

  • Головченко В. І. Шишманов Іван Димитров // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. Словникова частина. — Т. 10.
  • Матяш І. Роль дипломатичних установ у започаткуванні українсько-болгарських міждержавних відносин (1918—1921 рр.) // Український історичний журнал. — 2018. — № 2 (539) (березень—квітень). — С. 53—73.
  • Павленко В. Іван Шишманов — повноважний посол Болгарії в Україні [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. — К., 2010. — Т. 19. — С. 59—70.
  • Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 389.
  • Гечева Кр. Иван Д. Шишманов. Биобиблиография. — С., 2003.
  • Иван Д. Шишманов — ученият и гражданинът. Шишманови четения. Кн. 2. С., 2007.
  • Иван Д. Шишманов — наука и политика. Шишманови четения. Кн. 3. С., 2008.
  • Стойчева, Т. Филологът в помощ на министъра: програма на Иван Шишманов за българската култура. — В: Езици и култури в диалог: Традиции, приемственост, новаторство. Конференция, посветена на 120-годишната история на преподаването на класически и нови филологии в Софийския университет «Св. Климент Охридски». С., УИ, 2010,
  • Конева, Р. Европейският и паневропейският културен оптимизъм на Иван Шишманов.- Балканистичен форум, кн./1-2-3, 2009, 288—307,
  • Конева, Р. Иван Шишманов и Обединена Европа. С., 2011, ИК Гутенберг, 236 с

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ivan Dimitrov Shishmanov Shishmanov 4 lipnya 1862 Svishtov Bolgariya 22 chervnya 1928 Oslo Norvegiya bolgarskij literaturoznavec etnograf istorik filosof osvitno politichnij diyach diplomat profesor Sofijskogo universitetu Uryadovec bolgarskogo ministerstva osviti chlen Bolgarskoyi AN dijsnij chlen NTSh Posol Bolgariyi v Ukrayinskij Derzhavi ta Ukrayinskij Narodnij Respublici 1918 1919 Iniciator i zasnovnik bolgarsko ukrayinskih tovaristv Ivan Shishmanovbolg Ivan ShishmanovIm ya pri narodzhenni bolg Ivan Dimitrov ShishmanovNarodivsya 22 chervnya 4 lipnya 1862 Svishtov Osmanska imperiyaPomer 22 chervnya 1928 1928 06 22 65 rokiv abo 23 chervnya 1928 1928 06 23 1 65 rokiv Oslo NorvegiyaPohovannya Centralnij cvintar SofiyidKrayina BolgariyaDiyalnist pismennik politik psiholog filolog diplomat esperantist literaturoznavec etnografAlma mater Lejpcizkij universitetVchiteli Vilgelm VundtVidomi uchni Anastas IshirkovZnannya mov bolgarska 2 esperanto i nimeckaZaklad Sofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoChlenstvo Macedonian Scientific Instituted i Serbska akademiya nauk i mistectvPosada deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d Partiya Narodno liberalna partiyaU shlyubi z Lidiya ShishmanovaDiti Dmitro ShishmanovVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiCholovik starshoyi dochki Mihajla Dragomanova Lidiyi Batko Dimitra Shishmanova Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorcha spadshina 3 Bibliografiya 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiPohodiv z davnogo rodu bolgarsko makedonskogo carya Shishmana Narodivsya 22 chervnya 1862 roku v Svishtovi v sim yi prosvitnikiv Shishmanovih bg Navchavsya v Pedagogichnij shkoli u Vidni 1876 1882 Dali vivchav filosofiyu ta literaturu v Yeni 1884 ta Zhenevi 1885 1886 1888 roku zakinchiv doktorat filosofskih nauk u Lejpcigu pid kerivnictvom profesora Vilgelma Vundta 3 28 grudnya 1888 9 sichnya 1889 roku odruzhivsya iz Lidiyeyu 4 donkoyu Mihajla Dragomanova 1889 roku v nih narodivsya sin Dmitro v majbutnomu literaturoznavec ta dramaturg 1888 roci Ivan Shishmanov buv odnim iz zasnovnikiv Vishoyi shkoli universitetu Sofiyi Z 1894 roku profesor zagalnoyi literaturnoyi ta kulturologichnoyi istoriyi a takozh porivnyalnoyi literaturnoyi istoriyi Buv zasnovnikom i redaktorom Zbirnik narodnih pisen nauki j literaturi bg SbNUNK 1889 1902 redaktorom zhurnalu Bolgarskij oglyadach bg 1893 1900 Chlen Bolgarskoyi akademiyi nauk Takozh buv odnim iz zasnovnikiv Derzhavnoyi risuvalnoyi shkoli sho zgodom stala Nacionalnoyu hudozhnoyu akademiyeyu 1896 Buv chlenom Narodno liberalnoyi partiyi i z 1903 roku ministrom narodnoyi prosviti bg ale na pochatku 1907 roku zalishiv svij post cherez nezgodu z diyami uryadu pid chas Universitetskoyi krizi bg 5 Yak ministr osviti vin vidkriv shkolu dlya slipih 1906 roku buv iniciatorom zasnuvannya Nacionalnogo teatru muzichnogo uchilisha Akademiyi mistectv Muzeyu etnografiyi bibliotek tosho Ivan Shishmanov buv povnovazhnim predstavnikom Bolgariyi v Ukrayinskij Narodnij Respublici pid chas pravlinnya Pavla Skoropadskogo u 1918 1919 rokah Car Ferdinand I vidpraviv jogo do Kiyeva cherez te sho Shishmanov buv odruzhenij z ukrayinkoyu dochkoyu Dragomanova 6 Ivan Dmitrovich zasnovnik i pershij prezident Bolgarskogo viddilu Pan yevropejskogo soyuzu Pozhertvuvav chastinu vlasnoyi biblioteki Makedonskomu studentskomu tovaristvu Vardar bg 7 Chlen Makedonskogo naukovogo institutu en 8 Pomer v Oslo 23 chervnya 1928 roku v 65 richnomu vici 1929 r Lidiya Shishmanova podaruvala Seminaru porivnyalnoyi literaturnoyi istoriyi osobistu biblioteku prof Ivana Shishmanova Sin Ivana Shishmanova Dimitr Shishmanov pismennik i politik strachenij narodnim sudom cherez svoyu robotu generalnogo sekretarya Ministerstva zakordonnih sprav a potim ministra zakordonnih sprav Tvorcha spadshina RedaguvatiU svoyih doslidzhennyah vin vikoristovuvav pozitivistsku metodologiyu Napisav roboti u galuzi folkloru ta literaturi nacionalnogo vidrodzhennya a takozh porivnyalni praci pro yevropejsku literaturu XVIII stolittya ta publicistichni statti Pisav praci z etnografiyi ta literaturoznavstva Znavec ukrayinskoyi literaturi zokrema tvorchosti Tarasa Shevchenka Doslidzhuvav vpliv Shevchenkovoyi poeziyi na bolgarske vidrodzhennya Rozvidka Rol Ukrayini v bolgarskomu vidrodzhenni Vpliv Shevchenka na bolgarskih poetiv peredvizvolnoyi dobi 1916 Iniciator i zasnovnik Bolgarsko ukrayinskogo tovaristva 1920 Dijsnij chlen NTSh Bibliografiya RedaguvatiSlavyanski selisha v Krit i na drugite grcki ostrovi Blgarski pregled 1897 kn 3 Nachenki na ruskoto vliyanie v blgarskata knizhnina S 1899 Kritichen pregled na vprosa za proizhoda na prablgarite ot ezikovo gledishe i etimologiite na imeto blgarin SbNUNK XVI XVII 1900 Taras Shevchenko negovoto tvorchestvo i negovoto vliyanie vrhu blgarskite pisateli predi Osvobozhdenieto S 1914 Izbrani schineniya v tri toma S 1965 1971 Dnevnik 1879 1927 g S 2003 Primitki Redaguvati Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Petrov Kalin Ivan Shishmanov www bg istoria com bolg Arhiv originalu za 11 listopada 2018 Procitovano 10 listopada 2018 Mariya Mladenova Lidiya Shishmanova sptnica i intelektualka ss sobstven blyask Procitovano 6 lyutogo 2016 nedostupne posilannya z travnya 2019 Markov Georgi 2003 Pokusheniya nasilie i politika v Blgariya 1878 1947 Sofiya Voenno izdatelstvo s 106 ISBN 954 509 239 4 Schischmanoff Lydia 1896 Legendes religieuses bulgares vid 1 Paris Ernest Leroux Procitovano 21 grudnya 2012 Grebenarov Aleksandr Legalni i tajni organizacii na makedonskite bezhanci v Blgariya 1918 1947 MNI Sofiya 2006 str 74 Kumanov Milen Makedoniya Kratk istoricheski spravochnik Sofiya 1993 str 276 Literatura RedaguvatiGolovchenko V I Shishmanov Ivan Dimitrov Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Slovnikova chastina T 10 Matyash I Rol diplomatichnih ustanov u zapochatkuvanni ukrayinsko bolgarskih mizhderzhavnih vidnosin 1918 1921 rr Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2018 2 539 berezen kviten S 53 73 Pavlenko V Ivan Shishmanov povnovazhnij posol Bolgariyi v Ukrayini Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Mizhnarodni zv yazki Ukrayini naukovi poshuki i znahidki K 2010 T 19 S 59 70 Shevchenkivskij slovnik Tom 2 Institut literaturi imeni T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1977 S 389 Gecheva Kr Ivan D Shishmanov Biobibliografiya S 2003 Ivan D Shishmanov ucheniyat i grazhdanint Shishmanovi cheteniya Kn 2 S 2007 Ivan D Shishmanov nauka i politika Shishmanovi cheteniya Kn 3 S 2008 Stojcheva T Filologt v pomosh na ministra programa na Ivan Shishmanov za blgarskata kultura V Ezici i kulturi v dialog Tradicii priemstvenost novatorstvo Konferenciya posvetena na 120 godishnata istoriya na prepodavaneto na klasicheski i novi filologii v Sofijskiya universitet Sv Kliment Ohridski S UI 2010 Koneva R Evropejskiyat i panevropejskiyat kulturen optimizm na Ivan Shishmanov Balkanistichen forum kn 1 2 3 2009 288 307 Koneva R Ivan Shishmanov i Obedinena Evropa S 2011 IK Gutenberg 236 sPosilannya RedaguvatiShishmanov Ivan Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 978 Shishmanov Ivan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2086 2087 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ivan Shishmanov amp oldid 40077605