www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ягода Мирослав Якович Мирослав Якович Я года 23 серпня 1957 с Волсвин Львівська область 11 березня 2018 Львів українськи

Ягода Мирослав Якович

Мирослав Якович Я́года (23 серпня 1957, с. Волсвин, Львівська область — 11 березня 2018, Львів) — український маляр, графік, поет, прозаїк, драматург та сценограф. Цільний і чесний у своїй багатоманітній творчості, «український Гоя», був визначною фігурою українського мистецького андеґраунду.

Мирослав Ягода
Мирослав Ягода на фоні своєї роботи. Львів, 2006
Народження 23 серпня 1957(1957-08-23)
с. Волсвин, Львівська область
Смерть 11 березня 2018(2018-03-11) (60 років)
  Львів
Навчання Львівський поліграфічний інститут ім. Івана Федорова
Діяльність митець
 Ягода Мирослав Якович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в селянській родині, закінчив школу в смт Гірник Львівської області, навчався (але не закінчив студій) у Червоноградському гірничому технікумі. У 1975—1977 роках служив у радянській армії.

З 1980 року замешкав у Львові, спершу у майстерні знайомого скульптора, а з 1985 року — у своїй майстерні (підвал з двох кімнат) на вул. Марченка, 4 (тепер вул. Тершаковців); тут він жив і працював до останнього дня.

У 1981—1987 роках заочно навчався в Українському поліграфічному інституті ім. Івана Федорова на відділі «Графіка». У період навчання розписував церкви у Вінницькій, Львівській і Тернопільській областях.

Поступово увійшов у львівський мистецький світ, але залишався осторонь, провадив досить відлюдкуватий спосіб життя. Вже наприкінці 80-х став культовою фігурою місцевого андеґраунду, а його пивниця-«храм» — особливим місцем у Львові, через яке «переходила довжелезна вервиця візитерів».

Брав участь у виставках і арт-акціях у Львові, Києві, Одесі, Харкові, але здебільшого за кордоном: у Польщі, Австрії, Угорщині, Німеччині. 2001 року працював у Ґраці (Австрія) як стипендіат міжнародної програми Cultural City Network.

Помер 11 березня 2018 року у своїй майстерні, похований у с. Волсвин Сокальського району.

Художня творчість ред.

Мирослав Ягода. Львів, 1999

Малювання завжди було важливою частиною життя Ягоди. Своє художнє кредо, вже добре сформоване і глибоко пережите, він виголошує у 2006 році у «Трійці варварів», своєму мистецькому маніфесті: «…художник повинен поставити знак запитання, щоби віднайти себе і пройти до історії… Вийти поза картину, за її рамки — то зробити крок в Універсум. Пензлі сховані в голові. Зблиск картини щораз більше поглинає поза свідомість, як пожива для підсвідомого Я. В картині сповнюється багатовимірність через внутрішньопредметне діяння».

Дуже цільний і водночас надзвичайно різноманітний феномен художньої творчості Ягоди — від поверхневої фіксації межевих станів до складно осяжних за масштабом метафізичних полотен– можна умовно поділити на два головних періоди:

  1. Ранній (1990-ті роки), здебільшого інтроспективний період, коли митець заглиблювався у свої пережиття та вболівання, коли найважливішим був сам творчий акт і пов'язані з ним глибокі емоції та психічні стани. Тому полотно чи графіка, які поставали в цьому творчому акті, були радше вторинними, і навіть не дуже зберігалися. „Для того, щоб малювати потрібне пережиття і то страшне пережиття. Мене цікавить не картина як продукт, мене цікавить пережиття, коли я малюю“ — це творче кредо Ягоди особливо визначальне для його мистецтва того часу. Для живопису й графіки цього періоду характерна експресивна композиція (деструкція — це парадоксальна концепція гармонії) і „психоделічна“ манера, переважно „зіркові“ композиції з домінуванням чорного кольору. В той час малювання було і певною терапією для митця, засобом боротьби з його психічним розладом.
  2. Пізній (2000-ті роки), здебільшого екстроспективний період, коли митець активізував діалог зі світом — являє свої видіння і ділиться пережитим, автобіографічним. В цьому „семіотичному“ періоді митець далі не зображував навколишніх реалій, але винайшов певну візуальну мову, перейшов „до більш інтелектуалізованої, а тому більш стриманої, майже афористичної манери“. Змінився й його живописний стиль — «колорит стає надзвичайно яскравий… у сюжетах з'являється якесь умиротворення, виражене в статичних композиціях і спокійному мазку».
    Саме тоді рамки суто візуальних засобів стали вже надто вузькими для митця. Він розширив своє поетичне сприйняття — і додав до художньої матеріалізації мовну (прозу та поезію) і театральну (п'єси і сценографію), його «живопис перепливав у слово». В останні роки Ягода майже полишив живопис, але продовжував писати вірші.

Загалом, уся художня творчість Ягоди — це створення своєрідних «ментальних дзеркал»: «Я малюю свій світ, щоб ті, хто його спостерігав, знаходили, що сидить у них». У широкому контексті, живопис Ягоди продовжує європейську експресіоністичну лінію Гойї — Мунка — Бекона, з трагічним світовідчуттям, сприйняттям світу як території страху, передчуттям катастрофи, гротеском і містикою [10].

Графіку та живопис Ягоди використовували для оформлення друкованих видань, наприклад, літературного альманаху «Королівський ліс», журналу , «Книги Ґебріела», а також журналу-самвидаву «Кремнюк».

Літературна творчість ред.

Доповнюючи свою художню діяльність прозовою та поетичною творчістю, Ягода і тут не задовільнявся традиційними засобами і «добував кров слів» — створював свою живу афористичну мову зі своїми звуками і неологізмами, стилістичними фігурами, інтонацією та авторським акцентом на словах. Саме так він вводив читача і у свій образний світ та семантичне поле, і у відчуття, які сам інспірував.

Перформанс «Рибалка — дзеркальне зображення». Варшава, 2005

1991 року М. Ягода вперше опублікував підбірку своєї поезії «Божевільня» у журналі «Авжеж» (№ 6), 1992 року — у журналі-самвидаві «Кремнюк». Згодом своїм коштом (завдяки фінансовій допомозі друзів) видав чотири поетичні збірки: «Черепослов» (2002), «Дистанція Нуль» (2006), «Сяймо» (2008), «Паралельні світи» (2011), які він публічно презентував. «Черепослов» і тексти драматичних та поетичних творів були представлені на літературному вечорі Асоціації українських письменників; «Сяймо» — на у клубі-кафе «Квартира № 35».
Він створив цікаву традицію — відзначати свій день народження презентацією нових поетичних доробків. Зокрема, на його п'ятдесятиріччя, 22 серпня 2007 року у львівському театрі імені Л. Курбаса відбувся ювілейний вечір художника з презентацією поетичної збірки «Дистанція Нуль». 2011 року Ягода відсвяткував своє 54-річчя у формі поетичних читань-перформансі «Пульс» в арт-кафе «Квартира 35», де він також представив нову збірку «Паралельний світ». 2020 року родина митця видала поетичну збірку "Скоро буду". Його вірші перекладено польською та німецькою мовами.

1997 року була опублікована повість М. Ягоди «Вóйна малого жорстокого числа» з авангардною «розірваною» технікою письма, як українська ремінісценція на твір Г. Гейне «Ідеї. Le Grand»

2005 року М.Ягода брав участь в програмі фестивалю нового українського мистецтва (каталог проекту) на Міжнародному мистецькому симпозіумі De Novo у Centrum Sztuki Współczesnej Zamek Ujazdowski (Варшава, Польща). Він провів поетичне читання «Ягоди усіх країн, єднайтеся!» та перформанс «Рибалка — віддзеркалення».

2008 року М.Ягода взяв участь в проекті «Еклезіаст інша абетка» художньої студії «Антресоля» під егідою Культурно-Мистецького Центру НаУКМА в Києві, де представив свій мистецький маніфест «Трійця варварів».

Театральна творчість ред.

Від 2000-х років драматургія та сценографія теж доповнювали художню творчість митця і стали ще одним засобом, додатковою мовою, щоб описати лише йому відомі простори й світовідчуття «семіотичного» періоду.

2000 року п'єса «Ніщо» вийшла друком у літературному альманасі «Королівський ліс». «Я писав про зброю художника… Художник розмовляє з мольбертом. І жінка — якби примара, чи натурщиця, хто його знає. Отакі діалоги, дії. Про пустку, так скажемо» — резюмує п'єсу Ягода. П'єсу перекладено німецькою мовою.

2002 року режисер театру «Небо» Марія Верес поставила п'єсу «Ніщо» за сценарієм і сценографією Ягоди в приміщенні академічного театру ім. Марії Заньковецької.

М. Ягода тісно співпрацював з закарпатським режисером Атіллою Віднянським. 2001 року вони разом створили сценографію до п'єси «Зимова казка» за мотивами творів Вільяма Шекспіра, поставленій у Національному театрі в Будапешті. 2003 року А. Віднянський поставив п'єсу «Ніщо» угорською мовою в Закарпатському обласному угорському драматичному театрі у Береговому. Їхня спільна робота — це також постановки п'єси «Дзяди» Адама Міцкевича в Береговському театрі (2001) та п'єси «Вінок Шекспіра» в Театрі замку Дьюла (2005).

2010 року у Львові відбулася прем'єра моновистави «Дорога до світла» за мотивами поезії Ягоди в режисурі та сценографії Марії Верес.

Виставки ред.

До початку 2000-х років мистецтво Ягоди більше можна було побачити за кордоном, ніж у Львові. Він дуже вибірково брав участь у групових виставках — і сам художник, і куратори вважали за краще презентувати його самобутнє мистецтво персонально.

Персональні виставки ред.

Вибрані групові виставки ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Так вперше назвали Мирослава Ягоду на його персональній виставці в Австрії [1].
  2. За словами Мирослава, він служив у десантних війсках у Забайкальському військовому окрузі. Його мати пригадувала, що «…як йшли інші хлопці в армію, то він прийшов у воєнкомат і сказав, що „я ніде не вчуся, ніде не працюю“. Я навіть не знала. А тут прийшла повістка, хлопці йдуть в армію, він йде в армію»[2].
  3. Про своє перше місце проживання у Львові Мирослав згадує так: «Підвал. На вулиці Зеленій, отака маленька пивниця. Волога, нари і все. Мене пустив до себе скульптор»[2].
  4. Спочатку орендував приміщення, яке згодом приватизував (оплатою були шість його картин, отриманих Львівською міською радою і згодом переданих Львівській картинній галереї). «Я не ходжу ні в яку церкву. А церква — в мене в майстерні. От і все. Це мій храм» [2].
  5. «…Складається з двох кімнат… У першій кімнатчині диван стіл і стелаж із книгами — що не завжди характерно для художників. У другій власне майстерня, а водночас і кубло, де Мирослав спав … В цій невеликій пивниці було місце і для великої бібліотеки, яку часто і щедро поповнювали численні відвідувачі…» — так описує майстерню Тарас Возняк [3]. Цікаво, що вже після загибелі Олександра Аксініна Мирослав брав книжки зі східної філософії та культури з його бібліотеки (через Таню Сіпер-Білинську).
  6. «Через його майстерню, як через майстерню якогось кабаліста переходила довжелезна вервиця візитерів»[3].
  7. «Я з дитинства малюю, — зазначав Мирослав, —… класичний малюнок спокійно малюю. Бо експресія моя, символіка, вона базується на фундаменті»[2].
  8. Маніфест «Трійця варварів», 2006 року.
  9. «Ким був Мирослав Ягода для львівського, а загалом й українського середовища, ще довго буде відкритим питанням, адже його роботи вкрай нерівномірні й коливання між речима створених ним — від поверхневої фіксації межевих станів до складно осяжних за масштабом метафізичних полотен»[4].
  10. Тарас Возняк визначає ці два головних періоди творчості Ягоди як «психоделічний» і «семіотичний» [3].
  11. З інтерв'ю [2].
  12. „І не треба композиційної певної постави, колористики. Здійснюється руйнування плями і лінії, гра, стрибок через зображення до розбитого на безліч дзеркальних скалок ніщо. Лінія — це основа прориву в вічну порожнечу, до її гармонії і цілісності. І гармонія досягається через деструкцію — це парадоксальна концепція гармонії, віднаходження нового ритуального знаку гри по дорозі в Ніщо, в якому трагічне й комічне сплітаються…“[5].
  13. »…Він спирався не на емоції, а на ним самим сконструйовані інтелектуальні конструкції. З часом вони склалися в цілий універсум — семантичне, знакове поле, код МЯ. Його полотна стають «картами», які умовно описують відомі лише Ягоді простори" [3].
  14. Таня Жмурко завважує, що «…зображення більше нагадують наївні картинки, з локальним кольором і дитячим спрощеним малюнком» [6].
  15. «Його мислення було передовсім поетичним, живописним. Наче живопис перепливав у слово, а слово перепливало у живопис» [7].
  16. «…Картини Мирослава Ягоди виступають в ролі ментальних дзеркал: у них люди можуть побачити себе і зафіксувати відповіді на свої питання» [8].
  17. «Maluję swój świat, by ci, co go oglądają, znaleźli to, co w nich samych siedzi» [9].
  18. Ягоду «…цікавить особлива пожива, спрага його — нетутешня, він „добуває кров слів“, експериментує на вістрі, на вертикалі виживання…»[11].
  19. Таку записку Мирослав залишав на дверях, коли виходив з майстерні.
  20. Так визнав цю повість О. Гуцуляк. Повість була вперше опублікована в скороченому варіанті на сторінках журналу «Кур'єр Кривбасу» (№ 67/70, 1997), а у повному вигляді — в антології "Приватна колекція: Вибрана українська проза та есеїстика кінця XX століття.– Львів: Літературна агенція «Піраміда», 2002.
  21. Суть проекту полягала у створенні простору-провокації, придатного для співіснування з іншими між- або мультижанровими мистецькими акціями.
  22. Альманах «Королівський ліс» з творами львівських літераторів був оформлений графікою Ягоди, яка створила візуальну структуру видання.
  23. В основу моновистави «Дорога до світла», прем'єра якої відбулася на сцені арт-клубу «Пікассо», лягли вірші Мирослава Ягоди — дивовижно саморідна поезія високого ступеня метафоричності, що злютовує розпач і просвітлення, біль і благість, зневіру й одкровення. Це були вірші із книжок «Черепослов», «Дистанція нуль», «Сяймо» та позазбіркові поезії, що їх постановниця та виконавиця кожна по-своєму намагалися зінтерпретувати у спосіб, доступний для сприйняття молодіжної аудиторії [12].

Джерела та література ред.

Добірки статей вміщено в культурологічному часописі «Ї» (тематичне число «Львів Мирослава Ягоди, художника» № 89, 2018) та у двотомному каталозі його ретроспективної виставки у Львівській національній галереї мистецтв ім. Бориса Возницького (2019).

  1. Христя Назаркевич. Мирослав Ягода у Ґраці // Незалежний культурологічний часопис «Ї», № 89, 2018.
  2. Андрій Бондаренко. Мирослав Ягода: Я створив свій світ і я щасливий // Варіанти, 21.07.2014.
  3. Тарас Возняк. Мирослав Ягода «Соняшники Ван Ґоґа треба показувати разом з його вухом» // Незалежний культурологічний часопис «Ї», № 89, 2018.
  4. Галина Хорунжа. «Де на землі»: «Дистанція нуль» // Незалежний культурологічний часопис «Ї», № 89, 2018.
  5. Анатолій Щербатюк. Про пса, що витерся об смерть // Поступ, 01.03.2000. (передрук)
  6. Таня Жмурко. Потому и страшно: Гений Мирослава Ягоды // Bird-in-flight, 31.10.2019.
  7. Галина Канарська. Ягода. Сорок днів… // Збруч, 18.04.2018.
  8. Юра Амосов. Герой андеграунда: История художника Мирослава Ягоды // L'Officiel, 17.07.2019.
  9. Agata Saraczyńska. Ukraiński malarz Mirosław Jahoda od dziś pokazuje swoje prace w galerii Kolegium // Wyborcza.pl, 13.09.2006.
  10. Олена Грозовська. Гайда у художній музей на Мирослава Ягоду // Життя. Українська правда, 22.02.2020.
  11. Анатолій Щербатюк. Ігри Потойбіччя (Мистецтво М.Ягоди) // Цикура, 28.05.2008.
  12. Учора у Львові відбулася прем'єра нової вистави за мотивами поезії М. Ягоди // ZIK, 21.05.2010.
  13. Влодко Костирко. Люблін. Ягода. Цнота творця // Post-Поступ, 1992, Nr.3
  14. Львівський митець Мирослав Ягода: «Зброя художника-воїна націлена в епіцентр Космосу» // Поступ, 08.02.2001.
  15. Надія Слободян. Німий крик сучасного Ван-Гога (Бога) // Поступ, 25.05.2002.
  16. Помер поет Мирослав Ягода, ультраоригінальний художник // Збруч, 13.03.2018.
  17. Маркіян Філевич. Вузька стежка Мирослава Ягоди // Збруч, 09.05.2019.
  18. Юлія Степанок. Мирослав Ягода. «Чи я тут — чи там!?» // Мітєц, 28.03.2019.
  19. Анна Костирко. Прийди, мій ангеле, або подорож через Ягодовий сад // Zahid.net, 20.08.2020

Відео/Аудіо ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ягода Мирослав Якович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Miroslav Yakovich Ya goda 23 serpnya 1957 s Volsvin Lvivska oblast 11 bereznya 2018 Lviv ukrayinskij malyar grafik poet prozayik dramaturg ta scenograf Cilnij i chesnij u svoyij bagatomanitnij tvorchosti ukrayinskij Goya 1 buv viznachnoyu figuroyu ukrayinskogo misteckogo andegraundu Miroslav YagodaMiroslav Yagoda na foni svoyeyi roboti Lviv 2006Narodzhennya 23 serpnya 1957 1957 08 23 s Volsvin Lvivska oblastSmert 11 bereznya 2018 2018 03 11 60 rokiv LvivNavchannya Lvivskij poligrafichnij institut im Ivana FedorovaDiyalnist mitec Yagoda Miroslav Yakovich u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Hudozhnya tvorchist 3 Literaturna tvorchist 4 Teatralna tvorchist 5 Vistavki 5 1 Personalni vistavki 5 2 Vibrani grupovi vistavki 6 Posilannya 7 Primitki 8 Dzherela ta literatura 9 Video AudioBiografiya red Narodivsya v selyanskij rodini zakinchiv shkolu v smt Girnik Lvivskoyi oblasti navchavsya ale ne zakinchiv studij u Chervonogradskomu girnichomu tehnikumi U 1975 1977 rokah sluzhiv u radyanskij armiyi 2 Z 1980 roku zameshkav u Lvovi spershu u majsterni znajomogo skulptora 3 a z 1985 roku u svoyij majsterni pidval z dvoh kimnat 4 na vul Marchenka 4 teper vul Tershakovciv tut vin zhiv i pracyuvav do ostannogo dnya U 1981 1987 rokah zaochno navchavsya v Ukrayinskomu poligrafichnomu instituti im Ivana Fedorova na viddili Grafika U period navchannya rozpisuvav cerkvi u Vinnickij Lvivskij i Ternopilskij oblastyah Postupovo uvijshov u lvivskij misteckij svit ale zalishavsya ostoron provadiv dosit vidlyudkuvatij sposib zhittya Vzhe naprikinci 80 h stav kultovoyu figuroyu miscevogo andegraundu a jogo pivnicya hram 5 osoblivim miscem u Lvovi cherez yake perehodila dovzhelezna vervicya viziteriv 6 Brav uchast u vistavkah i art akciyah u Lvovi Kiyevi Odesi Harkovi ale zdebilshogo za kordonom u Polshi Avstriyi Ugorshini Nimechchini 2001 roku pracyuvav u Graci Avstriya yak stipendiat mizhnarodnoyi programi Cultural City Network Pomer 11 bereznya 2018 roku u svoyij majsterni pohovanij u s Volsvin Sokalskogo rajonu Hudozhnya tvorchist red nbsp Miroslav Yagoda Lviv 1999Malyuvannya zavzhdi bulo vazhlivoyu chastinoyu zhittya Yagodi 7 Svoye hudozhnye kredo vzhe dobre sformovane i gliboko perezhite vin vigoloshuye u 2006 roci u Trijci varvariv svoyemu misteckomu manifesti hudozhnik povinen postaviti znak zapitannya shobi vidnajti sebe i projti do istoriyi Vijti poza kartinu za yiyi ramki to zrobiti krok v Universum Penzli shovani v golovi Zblisk kartini shoraz bilshe poglinaye poza svidomist yak pozhiva dlya pidsvidomogo Ya V kartini spovnyuyetsya bagatovimirnist cherez vnutrishnopredmetne diyannya 8 Duzhe cilnij i vodnochas nadzvichajno riznomanitnij fenomen hudozhnoyi tvorchosti Yagodi vid poverhnevoyi fiksaciyi mezhevih staniv do skladno osyazhnih za masshtabom metafizichnih poloten 9 mozhna umovno podiliti na dva golovnih periodi 10 Rannij 1990 ti roki zdebilshogo introspektivnij period koli mitec zagliblyuvavsya u svoyi perezhittya ta vbolivannya koli najvazhlivishim buv sam tvorchij akt i pov yazani z nim gliboki emociyi ta psihichni stani Tomu polotno chi grafika yaki postavali v comu tvorchomu akti buli radshe vtorinnimi i navit ne duzhe zberigalisya Dlya togo shob malyuvati potribne perezhittya i to strashne perezhittya Mene cikavit ne kartina yak produkt mene cikavit perezhittya koli ya malyuyu 11 ce tvorche kredo Yagodi osoblivo viznachalne dlya jogo mistectva togo chasu Dlya zhivopisu j grafiki cogo periodu harakterna ekspresivna kompoziciya destrukciya ce paradoksalna koncepciya garmoniyi 12 i psihodelichna manera perevazhno zirkovi kompoziciyi z dominuvannyam chornogo koloru V toj chas malyuvannya bulo i pevnoyu terapiyeyu dlya mitcya zasobom borotbi z jogo psihichnim rozladom Piznij 2000 ti roki zdebilshogo ekstrospektivnij period koli mitec aktivizuvav dialog zi svitom yavlyaye svoyi vidinnya i dilitsya perezhitim avtobiografichnim V comu semiotichnomu periodi mitec dali ne zobrazhuvav navkolishnih realij ale vinajshov pevnu vizualnu movu perejshov do bilsh intelektualizovanoyi a tomu bilsh strimanoyi majzhe aforistichnoyi maneri 13 Zminivsya j jogo zhivopisnij stil kolorit staye nadzvichajno yaskravij u syuzhetah z yavlyayetsya yakes umirotvorennya virazhene v statichnih kompoziciyah i spokijnomu mazku 14 Same todi ramki suto vizualnih zasobiv stali vzhe nadto vuzkimi dlya mitcya Vin rozshiriv svoye poetichne sprijnyattya i dodav do hudozhnoyi materializaciyi movnu prozu ta poeziyu i teatralnu p yesi i scenografiyu jogo zhivopis pereplivav u slovo 15 V ostanni roki Yagoda majzhe polishiv zhivopis ale prodovzhuvav pisati virshi Zagalom usya hudozhnya tvorchist Yagodi ce stvorennya svoyeridnih mentalnih dzerkal 16 Ya malyuyu svij svit shob ti hto jogo sposterigav znahodili sho sidit u nih 17 U shirokomu konteksti zhivopis Yagodi prodovzhuye yevropejsku ekspresionistichnu liniyu Gojyi Munka Bekona z tragichnim svitovidchuttyam sprijnyattyam svitu yak teritoriyi strahu peredchuttyam katastrofi groteskom i mistikoyu 10 Grafiku ta zhivopis Yagodi vikoristovuvali dlya oformlennya drukovanih vidan napriklad literaturnogo almanahu Korolivskij lis zhurnalu Fronda Knigi Gebriela a takozh zhurnalu samvidavu Kremnyuk Literaturna tvorchist red Dopovnyuyuchi svoyu hudozhnyu diyalnist prozovoyu ta poetichnoyu tvorchistyu Yagoda i tut ne zadovilnyavsya tradicijnimi zasobami i dobuvav krov sliv 18 stvoryuvav svoyu zhivu aforistichnu movu zi svoyimi zvukami i neologizmami stilistichnimi figurami intonaciyeyu ta avtorskim akcentom na slovah Same tak vin vvodiv chitacha i u svij obraznij svit ta semantichne pole i u vidchuttya yaki sam inspiruvav nbsp Performans Ribalka dzerkalne zobrazhennya Varshava 20051991 roku M Yagoda vpershe opublikuvav pidbirku svoyeyi poeziyi Bozhevilnya u zhurnali Avzhezh 6 1992 roku u zhurnali samvidavi Kremnyuk Zgodom svoyim koshtom zavdyaki finansovij dopomozi druziv vidav chotiri poetichni zbirki Chereposlov 2002 Distanciya Nul 2006 Syajmo 2008 Paralelni sviti 2011 yaki vin publichno prezentuvav Chereposlov i teksti dramatichnih ta poetichnih tvoriv buli predstavleni na literaturnomu vechori Asociaciyi ukrayinskih pismennikiv Syajmo na poetichnomu vechori u klubi kafe Kvartira 35 Vin stvoriv cikavu tradiciyu vidznachati svij den narodzhennya prezentaciyeyu novih poetichnih dorobkiv Zokrema na jogo p yatdesyatirichchya 22 serpnya 2007 roku u lvivskomu teatri imeni L Kurbasa vidbuvsya yuvilejnij vechir hudozhnika z prezentaciyeyu poetichnoyi zbirki Distanciya Nul 2011 roku Yagoda vidsvyatkuvav svoye 54 richchya u formi poetichnih chitan performansi Puls v art kafe Kvartira 35 de vin takozh predstaviv novu zbirku Paralelnij svit 2020 roku rodina mitcya vidala poetichnu zbirku Skoro budu 19 Jogo virshi perekladeno polskoyu ta nimeckoyu movami 1997 roku bula opublikovana povist M Yagodi Vojna malogo zhorstokogo chisla z avangardnoyu rozirvanoyu tehnikoyu pisma yak ukrayinska reminiscenciya na tvir G Gejne Ideyi Le Grand 20 2005 roku M Yagoda brav uchast v programi festivalyu novogo ukrayinskogo mistectva 24 hours UA katalog proektu na Mizhnarodnomu misteckomu simpoziumi De Novo u Centrum Sztuki Wspolczesnej Zamek Ujazdowski Varshava Polsha Vin proviv poetichne chitannya Yagodi usih krayin yednajtesya ta performans Ribalka viddzerkalennya 2008 roku M Yagoda vzyav uchast v proekti Ekleziast insha abetka hudozhnoyi studiyi Antresolya pid egidoyu Kulturno Misteckogo Centru NaUKMA v Kiyevi 21 de predstaviv svij misteckij manifest Trijcya varvariv Teatralna tvorchist red Vid 2000 h rokiv dramaturgiya ta scenografiya tezh dopovnyuvali hudozhnyu tvorchist mitcya i stali she odnim zasobom dodatkovoyu movoyu shob opisati lishe jomu vidomi prostori j svitovidchuttya semiotichnogo periodu 2000 roku p yesa Nisho vijshla drukom u literaturnomu almanasi Korolivskij lis 22 Ya pisav pro zbroyu hudozhnika Hudozhnik rozmovlyaye z molbertom I zhinka yakbi primara chi naturshicya hto jogo znaye Otaki dialogi diyi Pro pustku tak skazhemo rezyumuye p yesu Yagoda P yesu perekladeno nimeckoyu movoyu 2002 roku rezhiser teatru Nebo Mariya Veres postavila p yesu Nisho za scenariyem i scenografiyeyu Yagodi v primishenni akademichnogo teatru im Mariyi Zankoveckoyi M Yagoda tisno spivpracyuvav z zakarpatskim rezhiserom Atilloyu Vidnyanskim 2001 roku voni razom stvorili scenografiyu do p yesi Zimova kazka za motivami tvoriv Vilyama Shekspira postavlenij u Nacionalnomu teatri v Budapeshti 2003 roku A Vidnyanskij postaviv p yesu Nisho ugorskoyu movoyu v Zakarpatskomu oblasnomu ugorskomu dramatichnomu teatri u Beregovomu Yihnya spilna robota ce takozh postanovki p yesi Dzyadi Adama Mickevicha v Beregovskomu teatri 2001 ta p yesi Vinok Shekspira v Teatri zamku Dyula 2005 2010 roku u Lvovi vidbulasya prem yera monovistavi Doroga do svitla za motivami poeziyi Yagodi v rezhisuri ta scenografiyi Mariyi Veres 23 Vistavki red Do pochatku 2000 h rokiv mistectvo Yagodi bilshe mozhna bulo pobachiti za kordonom nizh u Lvovi Vin duzhe vibirkovo brav uchast u grupovih vistavkah i sam hudozhnik i kuratori vvazhali za krashe prezentuvati jogo samobutnye mistectvo personalno Personalni vistavki red 2020 Vistavka Ya GOD A Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini Kiyiv Ukrayina video 2019 Retrospektivna vistavka Miroslav Yagoda Lvivska nacionalna galereya mistectv imeni Borisa Voznickogo Lviv Ukrayina video 2018 Vistavka tvoriv z privatnih kolekcij Galereya Dziga Lviv Ukrayina 2016 Vistavka odniyeyi kartini Golodomor Kaplicya Boyimiv Lviv Ukrayina 2016 Retrospektivna vistavka Lviv andegraund v ramkah pershogo mizhnarodnogo festivalyu suchasnogo mistectva Freierfest Muzej suchasnogo mistectva Odesa Ukrayina 2014 Blagodijna vistavka prodazh zhivopisu dlya poranenih bijciv ATO Galereya Dziga Lviv Ukrayina video 2009 Vistavka Zhittya Galereya HudGraf Kiyiv Ukrayina 2007 Vistavka zhivopisu Varshava Polsha 2006 Vistavka Ya GOD A Galereya Dziga Lviv Ukrayina 2006 Vistavka Malarstwo Galeria Kolegium Vroclav Polsha 2003 Vistavka Miroslav Yagoda Malyarstvo grafika Galereya Dziga Lviv Ukrayina 2001 Vistavka Sad Leva Garten des Lowen Galerie Centrum Atelier Yin Yang Grac Avstriya 1998 Vistavka v ramkah proektu Cultural City Network Grac Avstriya 1997 Vistavka malyarstva Poleski Osrodek Sztuki Lodz Polsha 1997 Vistavka Miroslav Yagoda Malyarstvo Miroslav Jahoda Obrazy The Andy Warhol Museum of Modern Art Medzhilabirci Slovachchina 1992 Vistavka malyarstva Teatr osmego Dnia Poznan Polsha 1992 Vistavka Zvidti Stamtad Galeria Krytykow Pokaz Varshava vistavka takozh bula pokazana v Ryashevi ta Vroclavi Polsha 1991 Vistavka Zhivopis ta malyunok Galeria N N Lyublin PolshaVibrani grupovi vistavki red 2018 Chervona kniga Radyanske mistectvo Lvova 80 90 h rokiv PinchukArtCentre Kiyiv Ukrayina 2017 Lviv Soyuzniki Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini Kiyiv Ukrayina 2015 Kiyivska biyenale 2015 Kiyiv Ukrayina 2010 Ukrayinskij zriz Suchasne mistectvo Ukrayini Warsztaty Kultury Lyublin Polsha 1999 Vibrane vibranih Galereya Gerdan Lviv Ukrayina 1998 Dosit KMC Dziga Lviv Ukrayina 1998 18 mist 18 mitciv 18 Stadte 18 Kunstler Organizator Internationales Haus der Autoren Graz Avstriya Belgiya Slovachchina Horvatiya Nimechchina Polsha Bosniya ta Gercegovina Serbiya 1996 Kontrasti v ramkah mizhnarodnogo muzichnogo festivalyu suchasnoyi muziki Kontrasti Galereya Gerdan Lviv Ukrayina 1993 Shlyah zi Lvova do Harkova Galeriya Ukrayinskij zasiv Harkiv Ukrayina 1991 Mi ye Jestesmy Galeria Zacheta Varshava Polsha 1991 Vistavka prodazh Galereya Tri krapki u sportzali Lvivskogo medichnogo institutu pid chas Vsesvitnogo z yizdu likariv ukrayinciv Lviv UkrayinaPosilannya red Storinka Miroslava Yagodi na ArtLvivOnline Virtualna galereya Miroslava Yagodi Miroslav Yagoda Katalog vistavki Zhivopis Lviv 2019 Miroslav Yagoda Katalog vistavki Grafika Lviv 2019 Hvorij genij Miroslav Yagoda Primitki red Tak vpershe nazvali Miroslava Yagodu na jogo personalnij vistavci v Avstriyi 1 Za slovami Miroslava vin sluzhiv u desantnih vijskah u Zabajkalskomu vijskovomu okruzi Jogo mati prigaduvala sho yak jshli inshi hlopci v armiyu to vin prijshov u voyenkomat i skazav sho ya nide ne vchusya nide ne pracyuyu Ya navit ne znala A tut prijshla povistka hlopci jdut v armiyu vin jde v armiyu 2 Pro svoye pershe misce prozhivannya u Lvovi Miroslav zgaduye tak Pidval Na vulici Zelenij otaka malenka pivnicya Vologa nari i vse Mene pustiv do sebe skulptor 2 Spochatku orenduvav primishennya yake zgodom privatizuvav oplatoyu buli shist jogo kartin otrimanih Lvivskoyu miskoyu radoyu i zgodom peredanih Lvivskij kartinnij galereyi Ya ne hodzhu ni v yaku cerkvu A cerkva v mene v majsterni Ot i vse Ce mij hram 2 Skladayetsya z dvoh kimnat U pershij kimnatchini divan stil i stelazh iz knigami sho ne zavzhdi harakterno dlya hudozhnikiv U drugij vlasne majsternya a vodnochas i kublo de Miroslav spav V cij nevelikij pivnici bulo misce i dlya velikoyi biblioteki yaku chasto i shedro popovnyuvali chislenni vidviduvachi tak opisuye majsternyu Taras Voznyak 3 Cikavo sho vzhe pislya zagibeli Oleksandra Aksinina Miroslav brav knizhki zi shidnoyi filosofiyi ta kulturi z jogo biblioteki cherez Tanyu Siper Bilinsku Cherez jogo majsternyu yak cherez majsternyu yakogos kabalista perehodila dovzhelezna vervicya viziteriv 3 Ya z ditinstva malyuyu zaznachav Miroslav klasichnij malyunok spokijno malyuyu Bo ekspresiya moya simvolika vona bazuyetsya na fundamenti 2 Manifest Trijcya varvariv vpershe progoloshenij 2006 roku Kim buv Miroslav Yagoda dlya lvivskogo a zagalom j ukrayinskogo seredovisha she dovgo bude vidkritim pitannyam adzhe jogo roboti vkraj nerivnomirni j kolivannya mizh rechima stvorenih nim vid poverhnevoyi fiksaciyi mezhevih staniv do skladno osyazhnih za masshtabom metafizichnih poloten 4 Taras Voznyak viznachaye ci dva golovnih periodi tvorchosti Yagodi yak psihodelichnij i semiotichnij 3 Z interv yu 2 I ne treba kompozicijnoyi pevnoyi postavi koloristiki Zdijsnyuyetsya rujnuvannya plyami i liniyi gra stribok cherez zobrazhennya do rozbitogo na bezlich dzerkalnih skalok nisho Liniya ce osnova prorivu v vichnu porozhnechu do yiyi garmoniyi i cilisnosti I garmoniya dosyagayetsya cherez destrukciyu ce paradoksalna koncepciya garmoniyi vidnahodzhennya novogo ritualnogo znaku gri po dorozi v Nisho v yakomu tragichne j komichne splitayutsya 5 Vin spiravsya ne na emociyi a na nim samim skonstrujovani intelektualni konstrukciyi Z chasom voni sklalisya v cilij universum semantichne znakove pole kod MYa Jogo polotna stayut kartami yaki umovno opisuyut vidomi lishe Yagodi prostori 3 Tanya Zhmurko zavvazhuye sho zobrazhennya bilshe nagaduyut nayivni kartinki z lokalnim kolorom i dityachim sproshenim malyunkom 6 Jogo mislennya bulo peredovsim poetichnim zhivopisnim Nache zhivopis pereplivav u slovo a slovo pereplivalo u zhivopis 7 Kartini Miroslava Yagodi vistupayut v roli mentalnih dzerkal u nih lyudi mozhut pobachiti sebe i zafiksuvati vidpovidi na svoyi pitannya 8 Maluje swoj swiat by ci co go ogladaja znalezli to co w nich samych siedzi 9 Yagodu cikavit osobliva pozhiva spraga jogo netuteshnya vin dobuvaye krov sliv eksperimentuye na vistri na vertikali vizhivannya 11 Taku zapisku Miroslav zalishav na dveryah koli vihodiv z majsterni Tak viznav cyu povist O Guculyak Povist bula vpershe opublikovana v skorochenomu varianti na storinkah zhurnalu Kur yer Krivbasu 67 70 1997 a u povnomu viglyadi v antologiyi Privatna kolekciya Vibrana ukrayinska proza ta eseyistika kincya XX stolittya Lviv Literaturna agenciya Piramida 2002 Sut proektu polyagala u stvorenni prostoru provokaciyi pridatnogo dlya spivisnuvannya z inshimi mizh abo multizhanrovimi misteckimi akciyami Almanah Korolivskij lis z tvorami lvivskih literatoriv buv oformlenij grafikoyu Yagodi yaka stvorila vizualnu strukturu vidannya V osnovu monovistavi Doroga do svitla prem yera yakoyi vidbulasya na sceni art klubu Pikasso lyagli virshi Miroslava Yagodi divovizhno samoridna poeziya visokogo stupenya metaforichnosti sho zlyutovuye rozpach i prosvitlennya bil i blagist zneviru j odkrovennya Ce buli virshi iz knizhok Chereposlov Distanciya nul Syajmo ta pozazbirkovi poeziyi sho yih postanovnicya ta vikonavicya kozhna po svoyemu namagalisya zinterpretuvati u sposib dostupnij dlya sprijnyattya molodizhnoyi auditoriyi 12 Dzherela ta literatura red Dobirki statej vmisheno v kulturologichnomu chasopisi Yi tematichne chislo Lviv Miroslava Yagodi hudozhnika 89 2018 ta u dvotomnomu katalozi jogo retrospektivnoyi vistavki u Lvivskij nacionalnij galereyi mistectv im Borisa Voznickogo 2019 Hristya Nazarkevich Miroslav Yagoda u Graci Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 89 2018 Andrij Bondarenko Miroslav Yagoda Ya stvoriv svij svit i ya shaslivij Varianti 21 07 2014 Taras Voznyak Miroslav Yagoda Sonyashniki Van Goga treba pokazuvati razom z jogo vuhom Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 89 2018 Galina Horunzha De na zemli Distanciya nul Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 89 2018 Anatolij Sherbatyuk Pro psa sho vitersya ob smert Postup 01 03 2000 peredruk Tanya Zhmurko Potomu i strashno Genij Miroslava Yagody Bird in flight 31 10 2019 Galina Kanarska Yagoda Sorok dniv Zbruch 18 04 2018 Yura Amosov Geroj andegraunda Istoriya hudozhnika Miroslava Yagody L Officiel 17 07 2019 Agata Saraczynska Ukrainski malarz Miroslaw Jahoda od dzis pokazuje swoje prace w galerii Kolegium Wyborcza pl 13 09 2006 Olena Grozovska Gajda u hudozhnij muzej na Miroslava Yagodu Zhittya Ukrayinska pravda 22 02 2020 Anatolij Sherbatyuk Igri Potojbichchya Mistectvo M Yagodi Cikura 28 05 2008 Uchora u Lvovi vidbulasya prem yera novoyi vistavi za motivami poeziyi M Yagodi ZIK 21 05 2010 Vlodko Kostirko Lyublin Yagoda Cnota tvorcya Post Postup 1992 Nr 3 Lvivskij mitec Miroslav Yagoda Zbroya hudozhnika voyina nacilena v epicentr Kosmosu Postup 08 02 2001 Nadiya Slobodyan Nimij krik suchasnogo Van Goga Boga Postup 25 05 2002 Pomer poet Miroslav Yagoda ultraoriginalnij hudozhnik Zbruch 13 03 2018 Markiyan Filevich Vuzka stezhka Miroslava Yagodi Zbruch 09 05 2019 Yuliya Stepanok Miroslav Yagoda Chi ya tut chi tam Mityec 28 03 2019 Anna Kostirko Prijdi mij angele abo podorozh cherez Yagodovij sad Zahid net 20 08 2020Video Audio red Urivok z filmu Inakshi Yagoda chitaye svoyi virshi Ya sam sobi Isus Kamin Virsh prisvyachenijNebesnij sotni Poetichne chitannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yagoda Miroslav Yakovich Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yagoda Miroslav Yakovich amp oldid 34292309