www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аксінін Олександр Дмитрович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аксінін Олекса ндр Дми трович Аксі нін 2 ж

Аксінін Олександр Дмитрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аксінін.

Олекса́ндр Дми́трович Аксі́нін (2 жовтня 1949, Львів — 3 травня 1985, Золочівський район, Львівська область) — художник-графік, жив і працював у Львові. Його називали «львівським Дюрером» за досконале володіння технікою офорта та прецизне опрацьовування деталей, а також «Піранезі XX століття» за драматичні і бездоганні конструкції.

Олександр Аксінін
При народженні Олександр Дмитрович Аксінін
Народження 2 жовтня 1949(1949-10-02)
Львів, Українська РСР, СРСР
Смерть 3 травня 1985(1985-05-03) (35 років)
  Золочів, Львівська область, Українська РСР, СРСР
(авіакатастрофа[1])
Поховання
Янівський цвинтар : 

Країна  СРСР
Жанр Графіка
Навчання Український поліграфічний інститут ім. Івана Федорова
Діяльність художник, графік
Сайт aksinin.com

Біографія ред.

Народився в родині військового картографа Дмитра Петровича Аксініна (1927—2005) і Людмили Юхимівни (дівоче призвіще — Нестерова, 1923—2000), працівниці Львівської залізниці. Протягом 1956—1966 років Олександр навчався в престижній львівській середній школі № 52. Вже змалку проявилося його художнє обдарування. Впродовж 1963—1966 років, паралельно з загальноосвітньою школою, він відвідував вечірню художню школу; з того часу збереглося чимало його малюнків.

1967—1972 роки навчання в Українському поліграфічному інституті ім. Івана Федорова за спеціальністю "Графіка", спеціалізація "Оформлення і ілюстрація книги". Після закінчення інституту і до призову в армію декілька місяців працював художнім редактором у Львівському обласному управлінні у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі.

З травня 1973 року по травень 1974 року відбував війскову службу, спочатку у Бродах, пізніше — у Львові, куди його скерували для участі в художньому оформленні експозиції Музею військ Прикарпатського військового округу.

З 1974 року Аксінін працював художником-дизайнером у проектно-конструкторскому бюро Міністерства легкої промисловості. У 1977 році назавжди покинув офіційну роботу, присвятивши себе винятково творчості як вільний художник. Помешкання Аксініна і його дружини, письменниці і художниці Енґеліни (Ґелі) Буряковської (1944—1982), стало одним із центрів львівського неформального мистецтва, де проводилися і перші «квартирні» виставки.

Аксінін товаришував і тісно спілкувався з митцями країн Балтії, передусім, з естонським графіком Тинісом Вінтом[ru], з яким його пов'язувало глибоке творче порозуміння, а також зі Стасісом Ейдригевичусом, Велло Вінном[en], Маре Вінт, Володимиром Макаренком. Аксінін підтримував зв'язки й з польськими художниками – Станіславом Фіялковським[pl], Анджеєм Струмілло[pl], Войцехом Якубовським[pl]. Олександр і Ґеля також були пов'язані з андеґраундом Москви і Ленінґрада — з художниками, мистецтвознавцями, поетами, які творили поза межами офіційного мистецтва. Серед творчих однодумців Аксініна були Дмитро Прігов, Віктор Крівулін, Ілля Кабаков, Оскар Рабін, Едуард Гороховський, Всеволод Некрасов, Генріх Сапґір.

1981 року Аксінін написав свою лаконічну автобіографію для статті Віктора Крівуліна [3], де він свідомо протиставив свій внутрішній світ зовнішнім подіям, а факти біографії поєднав з власним художнім та метафізичним досвідом:

1949 року начебто російська людина народилася в начебто європейському місті Львові.
Православний.
1972 рік — диплом Поліграфічного інституту, за фахом графік.
1977 рік — 1-ше одкровення з супутнім відчуттям часу.
1981 рік — 2-ге одкровення з супутнім відчуттям вічності.
1979 рік — перша персональна виставка в Таллінні.
1981 рік — друга в Польщі.
Все.

3 травня 1985 року, повертаючись з Таллінна, Олександр Аксінін загинув в авіакатастрофі над Золочевом недалік Львова. Похований на полі 62 Янівського цвинтаря.

Роботи О. Аксініна знаходяться в музейних і публічних зібраннях, а також приватних колекціях багатьох країн світу. У 2015-2020 роках серію офортів «Босхіана» було включено до постійної експозиції Артцентру Ієронімуса Босха в м. Гертогенбос в Нідерландах.

Серія «Босхіана» в експозиції Артцентру Ієронімуса Босха

Офорти Аксініна двічі нагороджені (у 1979 і 1985 роках) Почесними медалями міжнародного бієнале «Малі форми графіки» в Лодзі. 1981 року екслібрис Аксініна, виконаний для бібліотеки Любіньського Абатства ордена бенедиктинців в Польщі визнали найкращим на конкурсі, присвяченому 1500-річному ювілею св. Бенедикта. У 1990 році О. Аксініна нагородили спеціальною почесною нагородою жюрі міжнародного бієнале графіки «Інтердрук ’90» у Львові.

Художника включено до UU#Lviv - Архіву неформального українського мистецтва другої половини XX століття.

Творчість ред.

Художник починав з малюнків аквареллю і тушшю, ксерокопіював і розфарбовував свої чорно-білі малюнки. Перший офорт виконав у 1974 році і надалі ця техніка стала для нього основною.

Митець створив 343 офорти (не враховуючи великої кількості варіантів їх друку й оформлення), близько 200 аркушів нетиражної графіки (малюнків аквареллю, тушшю і гуашшю, в тому числі виконаних на відбитках офортів), і п'ять живописних робіт. Колір у творах Аксініна завжди виконував графічну, а не живописну функцію. 27 книжок записів та малюнків художника за 1965—1985 роки містять понад 200 ескізів і велику кількість малюнків-ідей, яких вистачило б на багато років творчої діяльності. Тетяна Білінська-Сіпер, близька подруга і архівістка творчості О. Аксініна, зберегла й впорядкувала його мистецьку спадщину та особистий архів.

Творчість Аксініна була дуже тісно пов'язана з літературою, яку читав художник та його оточення. Джонатан Свіфт, Федір Достоєвський, Франц Кафка, Хорхе Луїс Борхес і Велимир Хлєбников були для нього не меншими вчителями, ніж його улюблені художники — Ієронімус Босх, Пітер Брейгель, Альбрехт Дюрер, Пауль Клее, Мауріц Корнеліс Ешер, Джорджо де Кіріко та Казимир Малевич. Графічна спадщина художника містить серії офортів за мотивами «Аліси в Країні див» Льюїса Керрола (1976—1977) і «Мандрів Гуллівера» Джонатана Свіфта (1977—1978), а також візуальну інтерпретацію гексаґрам старокитайської «Книги Змін» (1984—1985). У цих серіях Аксінін часто перетворює тексти в частину зображення. Він «вводить у свої роботи предметний ряд, який символічно має відтворити не окрему частину тексту, а дати образ тексту загалом, служити знаком, матрицею ілюстрованого словесного твору» [3].

Художник був обізнаний не лише зі світовою літературою, дослідженями з семіотики та культурології, але й з філософськими текстами (класичними — від Платона до Геґеля, і сучасними — зокрема, Романа Інгардена, Едмунда Гуссерля, Мішеля Фуко) з не багатьох доступних у той час оглядових матеріалів і самвидаву. В щоденниках митця часто можна побачити і виписки з філософської літератури, і власні асоціації та роздуми з приводу співзвучних сентенцій, певних теоретичних постулатів. Ïх глибоке переосмислення на підставі власних уявлень, поєднання резонуючих концепцій з особистим розумінням, світовідчуттям і внутрішнім досвідом сформувало своєрідне інтроспективно-містичне мислення художника. Це мислення і виявлялося в художній практиці митця: проблематиці його творів, а також засобів осмислення і візуально-пластичній інтерпретації понять часу, простору, нескінченності тощо. Така концептуальна насиченість визначає особливу глибину його творів, викликає додатковий рівень інтелектуальних алюзій, образних та дискурсивних, завдяки вкрапленням тексту та зверненню до філософської проблематики.

Структура творів Аксініна багатошарова й багаторівнева, починаючи від зовнішнього візуально-пластичного ряду, який збагачують змісти і значення явних та прихованих знаків, символів та текстів. Усе це підводить глядача не лише до сприйняття зовнішнього візуального, але й до розкриття внутрішнього змісту робіт, який зазвичай збагнути не так легко. Таке багатошарове занурення вимагає від глядача активної позиції: глибина розуміння і сприйняття творів залежить від його готовності осмислити складну візуально-семантичну конструкцію практично кожної роботи художника. «Для уважного глядача, який захоче заглибитись в надзвичайний світ його творчості, це стане незвичайною інтелектуальною і емоційною пригодою» [5].

Тиніс Вінт наголошував, що всі роботи Аксініна «мають закінчену і втілену конструкцію, доведену до іконної ясності. То́му, хто здатний осягнути таємницю їхнього задуму, вони готові відкрити змістовну суть своїх послань… Цифрові ритми центрального образу, композиційна динаміка, ієрархія сенсових рівнів — код і основні правила гри у творчості Олександра Аксініна» [6].

При цьому роботи художника не перетворюються на умоглядні та вихолощені концептуальні структури, а навпаки, є візуально «повнокровними», їх образотворча площина ґрунтується на особливій побудові простору та своєрідному представленні предметної дійсності. Характеризуючи візуальні особливості кращих робіт О. Аксініна, мистецтвознавець Дмитро Шелест відзначав такі характерні риси як «філігранність лінії, якнайтонше опрацювання деталей, урочиста симетрія побудов, складність планових і перспективних рішень, рафінований контраст темного і світлого, ритмізація загального тонального рішення» [8].

Творчості Аксініна присвячена низка досліджень і статей в наукових виданнях, насамперед, у міждисциплінарному журналі «Симпозіум. Studia Humanitatis». У трьох випусках цього видання в розділі «In Memoriam» (вступний текст і редакція І. Введенського) опубліковано багато матеріалів: статті про творчість О. Аксініна, філософсько-естетичні тексти з його щоденників, спогади про життя художника.

Виставки ред.

З 1974 року Аксінін брав участь у групових виставках; 1979 року його перша персональна виставка була організована в Таллінні за сприяння художника Т. Вінта. На початку 1980-х поет В. Кривулін допоміг провести кілька «квартирних» виставок художника в Ленінграді і Москві. Докладний опис усіх персональних і групових виставок вміщений на сайті художника.

Основні персональні виставки ред.

Примітки ред.

  1. ↑ https://uk.wikipedia.org/wiki/Зіткнення_під_Золочевом
  2. Ігор Клех. Між Ешером и Борхесом: Про виставку графіки Олександра Аксініна в ДЦСМ [1].
  3. Михайло Соколов. Вільный онук чорного квадрату — про мистецтво Олександра Аксініна [2].
  4. Аксінін брав участь в роботі артгрупи Studio 22, лідером якої був Т. Винт.
  5. Похований на 62 полі Янівського цвинтаря
  6. Інформація про знаходження робіт Аксініна у зібраннях.
  7. Віктор Крівулін зазначав, що «присутність кольору створює ще один рівень зображення… і визначає в роботах Аксініна ще більшу глибину і багатовимірність … Він використовує тільки дві кольорові гами — зелену і червону, колір різної інтенсивності і глибини, що є знаком певного стану роботи — холодного або теплого… Колір — ключ до емоційного стану роботи і мало пов'язаний з її формальною структурою. Один і той самий сюжет, відбитки з одного й того ж оригіналу можуть бути різнобарвні… Робота отримує „холодне“ і „тепле“ трактування — одна іншу доповнює; вони діють вже тим, що розміщені поруч, їхній художній ефект заснований на взаємодії і протиставленні» [3].
  8. Фрагменти з щоденників художника опубліковані у двотомнику Л. Ілюхіної «Час і Вічність Олександра Аксініна» [4] та на сайті митця.
  9. «Якщо при організації образотворчої площини цілком очевидне володіння Аксініним стандартними прийомами композиції і перспективи, хоча він використовує їх своєрідно, відштовхуючись від них, але не переслідуючи мети створити ілюзію впізнаваного, а радше демонструючи штучний формальний характер образотворчих засобів, граючись з нашим очікуванням, отриманим в результаті візуального виховання, то при зображенні предметної реальності він старанно уникає прийомів академічної школи зображення предметів і персон, хоча і обізнаний з ними» [7].
  10. Розділ статей про Аксініна на сайті художника.
  11. І.Введенський зазначав, що «трансформація "класичного прямокутника" у найрізноманітніші форми і способи організації візуального простору, мінливість меж та рамок, контрастність співвідношень фігури і тла, органічний сплав повсякденної комунікативності й філософської універсальності, та, нарешті, майже "термоядерна" візуальна насиченість практично крихітних офортів — усе це зумовило унікальність, неповторність і значущість творчості Олександра Аксініна» [9].

Література ред.

  1. Ігор Клех. Між Ешером и Борхесом: Про виставку графіки Олександра Аксініна в ДЦСМ. 2011
  2. Михайло Соколов. Вільный онук чорного квадрату — про мистецтво Олександра Аксініна. 2011
  3. Віктор Крівулін. Офорти Олександра Аксініна. 1982
  4. Любов Ильюхіна (автор проекту й упорядник). Час і Вічність Олександра Аксініна (у 2-х томах). Аукціонний дім «Дукат» . Київ, 2017
  5. Гжегож Матушак. Світ за Олександром Аксініним. 2011
  6. Тиніс Вінт. Аксінін. 1992
  7. Олександр Тойбер. Аксінін — як відлуння світу // Галицька Брама, Львів, 2001, № 7 (79), липень, с.11.
  8. Дмитро Шелест. Доповідь про офорти Аксініна на 39-му засіданні Білоруського клубу екслібрисистів. 1978
  9. Ігор Введенський. Візуальна філософія Олександра Аксініна. Симпозіум. Studia Humanitatis. Щорічний міждисциплінарний журнал. Ростов-на-Дону, 2005, вип. 2, част. 1, с. 212—234.
  10. Арт-візії: Мінько, Аксінін, Богуславський // Zbruch, 31.12.2014
  11. Гліб Вишеславский. Тотальный театр Олександра Аксініна

Посилання ред.

Відеоматеріали ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aksinin Oleksa ndr Dmi trovich Aksi nin 2 zhovtnya 1949 Lviv 3 travnya 1985 Zolochivskij rajon Lvivska oblast hudozhnik grafik zhiv i pracyuvav u Lvovi Jogo nazivali lvivskim Dyurerom za doskonale volodinnya tehnikoyu oforta ta precizne opracovuvannya detalej 2 a takozh Piranezi XX stolittya za dramatichni i bezdoganni konstrukciyi 3 Oleksandr AksininPri narodzhenni Oleksandr Dmitrovich AksininNarodzhennya 2 zhovtnya 1949 1949 10 02 Lviv Ukrayinska RSR SRSRSmert 3 travnya 1985 1985 05 03 35 rokiv Zolochiv Lvivska oblast Ukrayinska RSR SRSR aviakatastrofa 1 Pohovannya Yanivskij cvintar Krayina SRSRZhanr GrafikaNavchannya Ukrayinskij poligrafichnij institut im Ivana FedorovaDiyalnist hudozhnik grafikSajt aksinin com Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Vistavki 3 1 Osnovni personalni vistavki 4 Primitki 5 Literatura 6 Posilannya 7 VideomaterialiBiografiya red Narodivsya v rodini vijskovogo kartografa Dmitra Petrovicha Aksinina 1927 2005 i Lyudmili Yuhimivni divoche prizvishe Nesterova 1923 2000 pracivnici Lvivskoyi zaliznici Protyagom 1956 1966 rokiv Oleksandr navchavsya v prestizhnij lvivskij serednij shkoli 52 Vzhe zmalku proyavilosya jogo hudozhnye obdaruvannya Vprodovzh 1963 1966 rokiv paralelno z zagalnoosvitnoyu shkoloyu vin vidviduvav vechirnyu hudozhnyu shkolu z togo chasu zbereglosya chimalo jogo malyunkiv 1967 1972 roki navchannya v Ukrayinskomu poligrafichnomu instituti im Ivana Fedorova za specialnistyu Grafika specializaciya Oformlennya i ilyustraciya knigi Pislya zakinchennya institutu i do prizovu v armiyu dekilka misyaciv pracyuvav hudozhnim redaktorom u Lvivskomu oblasnomu upravlinni u spravah vidavnictv poligrafiyi i knizhkovoyi torgivli Z travnya 1973 roku po traven 1974 roku vidbuvav vijskovu sluzhbu spochatku u Brodah piznishe u Lvovi kudi jogo skeruvali dlya uchasti v hudozhnomu oformlenni ekspoziciyi Muzeyu vijsk Prikarpatskogo vijskovogo okrugu Z 1974 roku Aksinin pracyuvav hudozhnikom dizajnerom u proektno konstruktorskomu byuro Ministerstva legkoyi promislovosti U 1977 roci nazavzhdi pokinuv oficijnu robotu prisvyativshi sebe vinyatkovo tvorchosti yak vilnij hudozhnik Pomeshkannya Aksinina i jogo druzhini pismennici i hudozhnici Engelini Geli Buryakovskoyi 1944 1982 stalo odnim iz centriv lvivskogo neformalnogo mistectva de provodilisya i pershi kvartirni vistavki Aksinin tovarishuvav i tisno spilkuvavsya z mitcyami krayin Baltiyi peredusim z estonskim grafikom Tinisom Vintom ru z yakim jogo pov yazuvalo gliboke tvorche porozuminnya 4 a takozh zi Stasisom Ejdrigevichusom Vello Vinnom en Mare Vint Volodimirom Makarenkom Aksinin pidtrimuvav zv yazki j z polskimi hudozhnikami Stanislavom Fiyalkovskim pl Andzheyem Strumillo pl Vojcehom Yakubovskim pl Oleksandr i Gelya takozh buli pov yazani z andegraundom Moskvi i Leningrada z hudozhnikami mistectvoznavcyami poetami yaki tvorili poza mezhami oficijnogo mistectva Sered tvorchih odnodumciv Aksinina buli Dmitro Prigov Viktor Krivulin Illya Kabakov Oskar Rabin Eduard Gorohovskij Vsevolod Nekrasov Genrih Sapgir 1981 roku Aksinin napisav svoyu lakonichnu avtobiografiyu dlya statti Viktora Krivulina 3 de vin svidomo protistaviv svij vnutrishnij svit zovnishnim podiyam a fakti biografiyi poyednav z vlasnim hudozhnim ta metafizichnim dosvidom 1949 roku nachebto rosijska lyudina narodilasya v nachebto yevropejskomu misti Lvovi Pravoslavnij 1972 rik diplom Poligrafichnogo institutu za fahom grafik 1977 rik 1 she odkrovennya z suputnim vidchuttyam chasu 1981 rik 2 ge odkrovennya z suputnim vidchuttyam vichnosti 1979 rik persha personalna vistavka v Tallinni 1981 rik druga v Polshi Vse 3 travnya 1985 roku povertayuchis z Tallinna Oleksandr Aksinin zaginuv v aviakatastrofi nad Zolochevom nedalik Lvova Pohovanij na poli 62 Yanivskogo cvintarya 5 Roboti O Aksinina znahodyatsya v muzejnih i publichnih zibrannyah a takozh privatnih kolekciyah bagatoh krayin svitu 6 U 2015 2020 rokah seriyu ofortiv Boshiana bulo vklyucheno do postijnoyi ekspoziciyi Artcentru Iyeronimusa Bosha v m Gertogenbos v Niderlandah nbsp Seriya Boshiana v ekspoziciyi Artcentru Iyeronimusa BoshaOforti Aksinina dvichi nagorodzheni u 1979 i 1985 rokah Pochesnimi medalyami mizhnarodnogo biyenale Mali formi grafiki v Lodzi 1981 roku ekslibris Aksinina vikonanij dlya biblioteki Lyubinskogo Abatstva ordena benediktinciv v Polshi viznali najkrashim na konkursi prisvyachenomu 1500 richnomu yuvileyu sv Benedikta U 1990 roci O Aksinina nagorodili specialnoyu pochesnoyu nagorodoyu zhyuri mizhnarodnogo biyenale grafiki Interdruk 90 u Lvovi Hudozhnika vklyucheno do UU Lviv Arhivu neformalnogo ukrayinskogo mistectva drugoyi polovini XX stolittya Tvorchist red Hudozhnik pochinav z malyunkiv akvarellyu i tushshyu kserokopiyuvav i rozfarbovuvav svoyi chorno bili malyunki Pershij ofort vikonav u 1974 roci i nadali cya tehnika stala dlya nogo osnovnoyu Mitec stvoriv 343 oforti ne vrahovuyuchi velikoyi kilkosti variantiv yih druku j oformlennya blizko 200 arkushiv netirazhnoyi grafiki malyunkiv akvarellyu tushshyu i guashshyu v tomu chisli vikonanih na vidbitkah ofortiv i p yat zhivopisnih robit Kolir u tvorah Aksinina zavzhdi vikonuvav grafichnu a ne zhivopisnu funkciyu 7 27 knizhok zapisiv ta malyunkiv hudozhnika za 1965 1985 roki mistyat ponad 200 eskiziv i veliku kilkist malyunkiv idej yakih vistachilo b na bagato rokiv tvorchoyi diyalnosti 8 Tetyana Bilinska Siper blizka podruga i arhivistka tvorchosti O Aksinina zberegla j vporyadkuvala jogo mistecku spadshinu ta osobistij arhiv Tvorchist Aksinina bula duzhe tisno pov yazana z literaturoyu yaku chitav hudozhnik ta jogo otochennya Dzhonatan Svift Fedir Dostoyevskij Franc Kafka Horhe Luyis Borhes i Velimir Hlyebnikov buli dlya nogo ne menshimi vchitelyami nizh jogo ulyubleni hudozhniki Iyeronimus Bosh Piter Brejgel Albreht Dyurer Paul Klee Mauric Kornelis Esher Dzhordzho de Kiriko ta Kazimir Malevich Grafichna spadshina hudozhnika mistit seriyi ofortiv za motivami Alisi v Krayini div Lyuyisa Kerrola 1976 1977 i Mandriv Gullivera Dzhonatana Svifta 1977 1978 a takozh vizualnu interpretaciyu geksagram starokitajskoyi Knigi Zmin 1984 1985 U cih seriyah Aksinin chasto peretvoryuye teksti v chastinu zobrazhennya Vin vvodit u svoyi roboti predmetnij ryad yakij simvolichno maye vidtvoriti ne okremu chastinu tekstu a dati obraz tekstu zagalom sluzhiti znakom matriceyu ilyustrovanogo slovesnogo tvoru 3 Hudozhnik buv obiznanij ne lishe zi svitovoyu literaturoyu doslidzhenyami z semiotiki ta kulturologiyi ale j z filosofskimi tekstami klasichnimi vid Platona do Gegelya i suchasnimi zokrema Romana Ingardena Edmunda Gusserlya Mishelya Fuko z ne bagatoh dostupnih u toj chas oglyadovih materialiv i samvidavu V shodennikah mitcya chasto mozhna pobachiti i vipiski z filosofskoyi literaturi i vlasni asociaciyi ta rozdumi z privodu spivzvuchnih sentencij pevnih teoretichnih postulativ Ih gliboke pereosmislennya na pidstavi vlasnih uyavlen poyednannya rezonuyuchih koncepcij z osobistim rozuminnyam svitovidchuttyam i vnutrishnim dosvidom sformuvalo svoyeridne introspektivno mistichne mislennya hudozhnika Ce mislennya i viyavlyalosya v hudozhnij praktici mitcya problematici jogo tvoriv a takozh zasobiv osmislennya i vizualno plastichnij interpretaciyi ponyat chasu prostoru neskinchennosti tosho Taka konceptualna nasichenist viznachaye osoblivu glibinu jogo tvoriv viklikaye dodatkovij riven intelektualnih alyuzij obraznih ta diskursivnih zavdyaki vkraplennyam tekstu ta zvernennyu do filosofskoyi problematiki Struktura tvoriv Aksinina bagatosharova j bagatorivneva pochinayuchi vid zovnishnogo vizualno plastichnogo ryadu yakij zbagachuyut zmisti i znachennya yavnih ta prihovanih znakiv simvoliv ta tekstiv Use ce pidvodit glyadacha ne lishe do sprijnyattya zovnishnogo vizualnogo ale j do rozkrittya vnutrishnogo zmistu robit yakij zazvichaj zbagnuti ne tak legko Take bagatosharove zanurennya vimagaye vid glyadacha aktivnoyi poziciyi glibina rozuminnya i sprijnyattya tvoriv zalezhit vid jogo gotovnosti osmisliti skladnu vizualno semantichnu konstrukciyu praktichno kozhnoyi roboti hudozhnika Dlya uvazhnogo glyadacha yakij zahoche zaglibitis v nadzvichajnij svit jogo tvorchosti ce stane nezvichajnoyu intelektualnoyu i emocijnoyu prigodoyu 5 Tinis Vint nagoloshuvav sho vsi roboti Aksinina mayut zakinchenu i vtilenu konstrukciyu dovedenu do ikonnoyi yasnosti To mu hto zdatnij osyagnuti tayemnicyu yihnogo zadumu voni gotovi vidkriti zmistovnu sut svoyih poslan Cifrovi ritmi centralnogo obrazu kompozicijna dinamika iyerarhiya sensovih rivniv kod i osnovni pravila gri u tvorchosti Oleksandra Aksinina 6 Pri comu roboti hudozhnika ne peretvoryuyutsya na umoglyadni ta viholosheni konceptualni strukturi a navpaki ye vizualno povnokrovnimi yih obrazotvorcha ploshina gruntuyetsya na osoblivij pobudovi prostoru ta svoyeridnomu predstavlenni predmetnoyi dijsnosti 9 Harakterizuyuchi vizualni osoblivosti krashih robit O Aksinina mistectvoznavec Dmitro Shelest vidznachav taki harakterni risi yak filigrannist liniyi yaknajtonshe opracyuvannya detalej urochista simetriya pobudov skladnist planovih i perspektivnih rishen rafinovanij kontrast temnogo i svitlogo ritmizaciya zagalnogo tonalnogo rishennya 8 Tvorchosti Aksinina prisvyachena nizka doslidzhen i statej v naukovih vidannyah 10 nasampered u mizhdisciplinarnomu zhurnali Simpozium Studia Humanitatis U troh vipuskah cogo vidannya v rozdili In Memoriam vstupnij tekst i redakciya I Vvedenskogo opublikovano bagato materialiv statti pro tvorchist O Aksinina filosofsko estetichni teksti z jogo shodennikiv spogadi pro zhittya hudozhnika 11 Vistavki red Z 1974 roku Aksinin brav uchast u grupovih vistavkah 1979 roku jogo persha personalna vistavka bula organizovana v Tallinni za spriyannya hudozhnika T Vinta Na pochatku 1980 h poet V Krivulin dopomig provesti kilka kvartirnih vistavok hudozhnika v Leningradi i Moskvi Dokladnij opis usih personalnih i grupovih vistavok vmishenij na sajti hudozhnika Osnovni personalni vistavki red 2023 Divni korolivstva Oleksandr Aksinin Ukrayinskij majster grafiki Tel Avivskij muzej mistectv Tel Aviv Izrayil 2017 Labirinti Aksinina Arhivovano 8 listopada 2017 u Wayback Machine Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini Kiyiv 2017 Vistavka grafiki O Aksinina v ramkah proektu Inestetika Prostoru T Vint amp A Aksinin Muzej suchasnogo obrazotvorchogo mistectva na Dmitrovskij Rostov na Donu Rosiya 2014 Alexander Aksinin Metagrafika Dosvid Piznannya Lvivska nacionalna galereya mistectv imeni Borisa Voznickogo Lviv 2013 Poetika Absurdu Galereya La Brique Frankfurt na Majni Nimechchina 2012 Metagrafika Alexander Aksinin Galereya Pionova Gdansk Polsha 2010 Oleksandr Aksinin Derzhavnij centr suchasnogo mistectva Moskva Rosiya 2009 Oleksandr Aksinin Vnutrishnij dosvid Galereya Primus Lviv 2008 Chas prostir vichnist Derzhavnij muzej O S Pushkina Moskva Rosiya 2006 Oleksandr Aksinin Den R Muzej suchasnogo obrazotvorchogo mistectva na Dmitrovskij Rostov na Donu Rosiya 2001 Oforti Oleksandra Aksinina Galereya Dziga Lviv 1992 Vistavka grafiki O Aksinina Arhivovano 22 travnya 2021 u Wayback Machine v ramkah proektu Artmisiya Centralnij budinok hudozhnika Moskva Rosiya 1991 Oleksandr Aksinin Muzej rosijskogo mistectva Kiyiv 1987 Vistavka grafiki O Aksinina Muzej ukrayinskogo mistectva Lviv 1986 Grafika O Aksinina Hudozhnij salon Tallinn Estoniya 1984 O Aksinin Mali formi grafiki Galereya suchasnogo radyanskogo mistectva Varshava Polsha 1981 O Aksinin Grafika Galereya Balucka Lodz Polsha 1979 Vistavka grafiki O Aksinina Derzhavnij hudozhnij institut Estoniyi Tallinn Estoniya Primitki red https uk wikipedia org wiki Zitknennya pid Zolochevom Igor Kleh Mizh Esherom i Borhesom Pro vistavku grafiki Oleksandra Aksinina v DCSM 1 Mihajlo Sokolov Vilnyj onuk chornogo kvadratu pro mistectvo Oleksandra Aksinina 2 Aksinin brav uchast v roboti artgrupi Studio 22 liderom yakoyi buv T Vint Pohovanij na 62 poli Yanivskogo cvintarya Informaciya pro znahodzhennya robit Aksinina u zibrannyah Viktor Krivulin zaznachav sho prisutnist koloru stvoryuye she odin riven zobrazhennya i viznachaye v robotah Aksinina she bilshu glibinu i bagatovimirnist Vin vikoristovuye tilki dvi kolorovi gami zelenu i chervonu kolir riznoyi intensivnosti i glibini sho ye znakom pevnogo stanu roboti holodnogo abo teplogo Kolir klyuch do emocijnogo stanu roboti i malo pov yazanij z yiyi formalnoyu strukturoyu Odin i toj samij syuzhet vidbitki z odnogo j togo zh originalu mozhut buti riznobarvni Robota otrimuye holodne i teple traktuvannya odna inshu dopovnyuye voni diyut vzhe tim sho rozmisheni poruch yihnij hudozhnij efekt zasnovanij na vzayemodiyi i protistavlenni 3 Fragmenti z shodennikiv hudozhnika opublikovani u dvotomniku L Ilyuhinoyi Chas i Vichnist Oleksandra Aksinina 4 ta na sajti mitcya Yaksho pri organizaciyi obrazotvorchoyi ploshini cilkom ochevidne volodinnya Aksininim standartnimi prijomami kompoziciyi i perspektivi hocha vin vikoristovuye yih svoyeridno vidshtovhuyuchis vid nih ale ne peresliduyuchi meti stvoriti ilyuziyu vpiznavanogo a radshe demonstruyuchi shtuchnij formalnij harakter obrazotvorchih zasobiv grayuchis z nashim ochikuvannyam otrimanim v rezultati vizualnogo vihovannya to pri zobrazhenni predmetnoyi realnosti vin staranno unikaye prijomiv akademichnoyi shkoli zobrazhennya predmetiv i person hocha i obiznanij z nimi 7 Rozdil statej pro Aksinina na sajti hudozhnika I Vvedenskij zaznachav sho transformaciya klasichnogo pryamokutnika u najriznomanitnishi formi i sposobi organizaciyi vizualnogo prostoru minlivist mezh ta ramok kontrastnist spivvidnoshen figuri i tla organichnij splav povsyakdennoyi komunikativnosti j filosofskoyi universalnosti ta nareshti majzhe termoyaderna vizualna nasichenist praktichno krihitnih ofortiv use ce zumovilo unikalnist nepovtornist i znachushist tvorchosti Oleksandra Aksinina 9 Literatura red Igor Kleh Mizh Esherom i Borhesom Pro vistavku grafiki Oleksandra Aksinina v DCSM 2011 Mihajlo Sokolov Vilnyj onuk chornogo kvadratu pro mistectvo Oleksandra Aksinina 2011 Viktor Krivulin Oforti Oleksandra Aksinina 1982 Lyubov Ilyuhina avtor proektu j uporyadnik Chas i Vichnist Oleksandra Aksinina u 2 h tomah Aukcionnij dim Dukat Kiyiv 2017 Gzhegozh Matushak Svit za Oleksandrom Aksininim 2011 Tinis Vint Aksinin 1992 Oleksandr Tojber Aksinin yak vidlunnya svitu Galicka Brama Lviv 2001 7 79 lipen s 11 Dmitro Shelest Dopovid pro oforti Aksinina na 39 mu zasidanni Biloruskogo klubu ekslibrisistiv 1978 Igor Vvedenskij Vizualna filosofiya Oleksandra Aksinina Simpozium Studia Humanitatis Shorichnij mizhdisciplinarnij zhurnal Rostov na Donu 2005 vip 2 chast 1 s 212 234 Art viziyi Minko Aksinin Boguslavskij Zbruch 31 12 2014 Glib Visheslavskij Totalnyj teatr Oleksandra AksininaPosilannya red Aksinin Oleksandr Dmitrovich VUE Digitalna platforma Tvorchist hudozhnika Oleksandra Aksinina Storinka O Aksinina na UU Lviv Ukrainian Unofficial Arhiv lvivskogo neoficijnogo mistectva drugoyi polovini XX st Roboti Oleksandra Aksinina v kolekciyi Grinovih Arhivovano 10 sichnya 2019 u Wayback Machine Videomateriali red Aksinin Kniga Peremin na YouTube Videoart Katerini Suyevalovoyi 2001 Prohannya v chervni na YouTube Videoart Illi Gimmelfarba Borisa Bergera ta Sergiya Kuzminskogo Kuzi 2003 O Aksinin v svitlinah i slajdah Lviv Tallinn 1970 i 80 i na YouTube Slajdshou Mihajla Zelena 2009 Porcelyanovij I Czin na YouTube Videoinstalyaciya Borisa Bergera 2009 Akvareli Oleksandra Aksinina na YouTube Slajdshou Mihajla Zelena 2012 Aksinin Syuzana i starci na YouTube Videoslajd kolazh Igorya Vvedenskogo 2013 Zviti pro Precedenti Vichnist na YouTube Videoslajd kolazh Igorya Vvedenskogo 2013 Mandala na YouTube Videoart i muzika Romana Yakuba 2014 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aksinin Oleksandr Dmitrovich amp oldid 40593431