www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шипинці Шипи нці село в Україні у Кіцманській міській громаді Чернівецького району Чернівецької області село Країна Укра

Шипинці

Шипи́нці — село в Україні, у Кіцманській міській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

село Шипинці
Країна  Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Кіцманська міська громада
Основні дані
Засноване 1359
Населення 3160
Поштовий індекс 59341
Телефонний код +380 3736
Географічні дані
Географічні координати 48°22′39″ пн. ш. 25°45′09″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		181 м
Місцева влада
Карта
Шипинці
Шипинці
Мапа

 Шипинці у Вікісховищі

Легенда походження назви Редагувати

Шипинці розташовані у місцевості з великою кількістю мочарів, а колись їх там було ще більше. У долинах були озерця, які утворювалися під час весняного сніготану, або ж коли випадало багато дощів. Води накопичувалося стільки, що озерця зберігалися і під час літньої спеки. Люди розповідають, що в давні часи в тих місцях дуже шипіло від нагрітої сонцем води. Звідси і назва населеного пункту Шипинці.

Географія Редагувати

Шипинці розташовані у Буковинському Прикарпатті на лівому березі Пруту в долині річки Совиця.

У селі струмок Вільховець впадає у Совицю.

Археологічна пам'ятка Редагувати

В період неоліту тут розселялися племена трипільської культури (IV тис. до н. е. — ІІІ тис. до н. е.. В межах стоянки Шипинці багато речей тієї епохи: мальована кераміка, людські та тваринні фігурки. Також були знахідки з бронзової (браслет, сокирка) та римської (монети) доби. Значна кількість артефактів часів входження до Антського союзу, Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.

Розкопи в Шипинцях вели Й.Сомбати (1893), Е.Костін (1904–1914); знайдені матеріали зберігаються у Чернівецькому і Віденському (природничому) музеях.

У монографії «Schipenitz — Kunst und Geräte eines neolithischen Dorfes» («Шипинці — мистецтво та знаряддя неолітичного селища» 1937), шипинські знахідки досліджував Олег Кандиба-Ольжич.

Історія Редагувати

У часи Галицько-Волинської держави зароджується територіальне утворення — Шипинська земля, назва якого пішла від населеного пункту Шипинці.

Документально вперше згадує Шипинську землю Ян Длугош в 1359 році у зв'язку з походом короля Казимира у Молдавію.

Своїм розвитком Шипинська земля завдячує тому, що ця територія була віддалена від татарських кочовиків і нею пролягав торговельний шлях зі Львова до Сучави. У зв'язку з цим в Шипинцях відбувалися регулярні великі ярмарки, на яких торгували худобою. До сьогодні то місце називається торговиця.

Після входження землі до Молдавського князівства, з Шипинської землі утворилися Чернівецька та Хотинська землі, край став називатися Буковина. Адміністративний центр перемістився в Чернівці.

Населення Редагувати

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 3424 96,18 %
євреї 79 2,05 %
поляки 32 0,90 %
румуни 20 0,56 %
німці 5 0,14 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 3434 96,46 %
їдиш 76 2,13 %
польська 21 0,59 %
румунська 20 0,56 %
німецька 8 0,22 %

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,7%
російська 0,88%

Цікаві факти Редагувати

З Шипинцями пов'язана ще одна легенда. За селом є мале озеро, що дістало назву «Кругле болото». Люди вірили, що у нього немає дна. Про нього говорили так: з давніх-давен там, де є кругле болото, існувало село. Люди в цьому селі жили дуже розпусно, навіть у піст справляли різні забави. На місці «Круглого болота» була велика корчма, в якій люди пили вино та усіляко забавлялися, навіть у Великий піст (перед Великоднем). Бог розгнівався на них і покарав грішників — переповнена людьми-гуляками корчма і ціле село запалося, пішло під землю, а на цьому місці утворилося озеро «Кругле болото», недосяжне і бездонне. Мешканці Шипинців вірять, що настане час, коли озеро зникне, а село вирине.

В селі фрагментарно зберігся старий графський парк, який колись оточував садибу Мірона де Костіна. Зараз на території парку розташована досить популярна корчма «Під липами».

У середині ХІХ століття громада Шипинців мала власну символіку — печатку з гербом: зображення церковного вівтаря, на якому стоять дві свічки й хрест, увінчаний єпископською митрою; обабіч вівтаря навколішки стоять два богомольці. Герб супроводжувався написом німецькою мовою: «Siegel der Gemeinde Schippenitz» («Печатка громади Шипинці»).

В Шипинцях в центрі села збереглася мурована тридільна церква Різдва, зведена на кошти місцевого поміщика Дмитра де Костіна в 1812 р. Фундатор храму і його родина поховані на церковному подвір'ї, де збереглося вісім старих хрестів. Церква типова для Буковини: безкупольна, з невисокою дзвіницею з барочним дахом над бабинцем. Дзвіниця значно молодша за церкву: з 2003 р. А от дзвони походять з першої третини XX століття. В Першу світову старі дзвони шипинської церкви зняли, щоб відлити з них зброю. В румунські часи при церкві Різдва діяв аматорський чоловічий хор під керівництвом Ореста Масікевича, який зачаровував своїм співом чернівчан.

Зараз Шипинці славляться своїми музиками. Місцеві майстри — бажані гості на весіллях та святах по всьому краю.

Сучасність Редагувати

Щороку в серпні здійснюється Хресна хода до чоловічого монастиря (УПЦ КП).

Відомі особистості Редагувати

В поселенні народилися:

Примітки Редагувати

  1. ↑ Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 12 липня 2018.  (рум.)(фр.)
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 серпня 2015. 

Література Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шипинці

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shipi nci selo v Ukrayini u Kicmanskij miskij gromadi Cherniveckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti selo ShipinciKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Cherniveckij rajonGromada Kicmanska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1359Naselennya 3160Poshtovij indeks 59341Telefonnij kod 380 3736Geografichni daniGeografichni koordinati 48 22 39 pn sh 25 45 09 sh d H G OSerednya visotanad rivnem morya 181 mMisceva vladaKartaShipinciShipinciMapa Shipinci u Vikishovishi Zmist 1 Legenda pohodzhennya nazvi 2 Geografiya 3 Arheologichna pam yatka 4 Istoriya 5 Naselennya 5 1 Mova 6 Cikavi fakti 7 Suchasnist 8 Vidomi osobistosti 9 Primitki 10 Literatura 11 PosilannyaLegenda pohodzhennya nazvi RedaguvatiShipinci roztashovani u miscevosti z velikoyu kilkistyu mochariv a kolis yih tam bulo she bilshe U dolinah buli ozercya yaki utvoryuvalisya pid chas vesnyanogo snigotanu abo zh koli vipadalo bagato doshiv Vodi nakopichuvalosya stilki sho ozercya zberigalisya i pid chas litnoyi speki Lyudi rozpovidayut sho v davni chasi v tih miscyah duzhe shipilo vid nagritoyi soncem vodi Zvidsi i nazva naselenogo punktu Shipinci Geografiya RedaguvatiShipinci roztashovani u Bukovinskomu Prikarpatti na livomu berezi Prutu v dolini richki Sovicya U seli strumok Vilhovec vpadaye u Sovicyu Arheologichna pam yatka RedaguvatiV period neolitu tut rozselyalisya plemena tripilskoyi kulturi IV tis do n e III tis do n e V mezhah stoyanki Shipinci bagato rechej tiyeyi epohi malovana keramika lyudski ta tvarinni figurki Takozh buli znahidki z bronzovoyi braslet sokirka ta rimskoyi moneti dobi Znachna kilkist artefaktiv chasiv vhodzhennya do Antskogo soyuzu Kiyivskoyi Rusi ta Galicko Volinskogo knyazivstva Rozkopi v Shipincyah veli J Sombati 1893 E Kostin 1904 1914 znajdeni materiali zberigayutsya u Cherniveckomu i Videnskomu prirodnichomu muzeyah U monografiyi Schipenitz Kunst und Gerate eines neolithischen Dorfes Shipinci mistectvo ta znaryaddya neolitichnogo selisha 1937 shipinski znahidki doslidzhuvav Oleg Kandiba Olzhich Istoriya RedaguvatiU chasi Galicko Volinskoyi derzhavi zarodzhuyetsya teritorialne utvorennya Shipinska zemlya nazva yakogo pishla vid naselenogo punktu Shipinci Dokumentalno vpershe zgaduye Shipinsku zemlyu Yan Dlugosh v 1359 roci u zv yazku z pohodom korolya Kazimira u Moldaviyu Svoyim rozvitkom Shipinska zemlya zavdyachuye tomu sho cya teritoriya bula viddalena vid tatarskih kochovikiv i neyu prolyagav torgovelnij shlyah zi Lvova do Suchavi U zv yazku z cim v Shipincyah vidbuvalisya regulyarni veliki yarmarki na yakih torguvali hudoboyu Do sogodni to misce nazivayetsya torgovicya Pislya vhodzhennya zemli do Moldavskogo knyazivstva z Shipinskoyi zemli utvorilisya Chernivecka ta Hotinska zemli kraj stav nazivatisya Bukovina Administrativnij centr peremistivsya v Chernivci Naselennya RedaguvatiNacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 1930 roku u Rumuniyi 1 Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 3424 96 18 yevreyi 79 2 05 polyaki 32 0 90 rumuni 20 0 56 nimci 5 0 14 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 1930 roku 1 Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 3434 96 46 yidish 76 2 13 polska 21 0 59 rumunska 20 0 56 nimecka 8 0 22 Mova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 2 Mova Vidsotokukrayinska 98 7 rosijska 0 88 Cikavi fakti RedaguvatiZ Shipincyami pov yazana she odna legenda Za selom ye male ozero sho distalo nazvu Krugle boloto Lyudi virili sho u nogo nemaye dna Pro nogo govorili tak z davnih daven tam de ye krugle boloto isnuvalo selo Lyudi v comu seli zhili duzhe rozpusno navit u pist spravlyali rizni zabavi Na misci Kruglogo bolota bula velika korchma v yakij lyudi pili vino ta usilyako zabavlyalisya navit u Velikij pist pered Velikodnem Bog rozgnivavsya na nih i pokarav grishnikiv perepovnena lyudmi gulyakami korchma i cile selo zapalosya pishlo pid zemlyu a na comu misci utvorilosya ozero Krugle boloto nedosyazhne i bezdonne Meshkanci Shipinciv viryat sho nastane chas koli ozero znikne a selo virine V seli fragmentarno zberigsya starij grafskij park yakij kolis otochuvav sadibu Mirona de Kostina Zaraz na teritoriyi parku roztashovana dosit populyarna korchma Pid lipami U seredini HIH stolittya gromada Shipinciv mala vlasnu simvoliku pechatku z gerbom zobrazhennya cerkovnogo vivtarya na yakomu stoyat dvi svichki j hrest uvinchanij yepiskopskoyu mitroyu obabich vivtarya navkolishki stoyat dva bogomolci Gerb suprovodzhuvavsya napisom nimeckoyu movoyu Siegel der Gemeinde Schippenitz Pechatka gromadi Shipinci V Shipincyah v centri sela zbereglasya murovana tridilna cerkva Rizdva zvedena na koshti miscevogo pomishika Dmitra de Kostina v 1812 r Fundator hramu i jogo rodina pohovani na cerkovnomu podvir yi de zbereglosya visim starih hrestiv Cerkva tipova dlya Bukovini bezkupolna z nevisokoyu dzviniceyu z barochnim dahom nad babincem Dzvinicya znachno molodsha za cerkvu z 2003 r A ot dzvoni pohodyat z pershoyi tretini XX stolittya V Pershu svitovu stari dzvoni shipinskoyi cerkvi znyali shob vidliti z nih zbroyu V rumunski chasi pri cerkvi Rizdva diyav amatorskij cholovichij hor pid kerivnictvom Oresta Masikevicha yakij zacharovuvav svoyim spivom chernivchan Zaraz Shipinci slavlyatsya svoyimi muzikami Miscevi majstri bazhani gosti na vesillyah ta svyatah po vsomu krayu Suchasnist RedaguvatiShoroku v serpni zdijsnyuyetsya Hresna hoda do cholovichogo monastirya UPC KP 3 Vidomi osobistosti RedaguvatiV poselenni narodilisya Arijchuk Evzebij Vasilovich 1892 1923 ukrayinskij vijskovij diyach horunzhij Armiyi UNR Bogdanyuk Illya Vasilovich 1941 ukrayinskij kompozitor vikonavec poet Grekul Stepan Rostislavovich 1997 ukrayinskij bokser Majster sportu mizhnarodnogo klasu Miskij Illya Mihajlovich 1920 2005 ukrayinskij muzikant skripal kompozitor pedagog Sakalyuk Oleksandr Vasilovich lejtenant Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Primitki Redaguvati a b Recensămantul general al populației Romaniei din 1930 Procitovano 12 lipnya 2018 rum fr Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Na Bukovini vidbuvsya hresnij hid prisvyachenij vstanovlennyu miru v Ukrayini ta ob yednannyu Pravoslavnih Cerkov Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 22 serpnya 2015 Literatura RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ShipinciChernyakov I T Shipinci Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 639 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Posilannya RedaguvatiShipinska perspektiva Shipinci Kicmanskij rajon Arhivovano 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine http www castles com ua shypynci html Arhivovano 11 chervnya 2013 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shipinci amp oldid 40677819