Півде́нний Хрест (лат. Crux) — сузір'я південної півкулі неба, найменше за площею серед 88 сучасних сузір'їв. З території України не спостерігається.
| Південний Хрест | |
|---|---|
| | |
| Латинська назва | Crux |
| Род. відмінок | Crucis |
| Скорочення | Cru |
| Пряме піднесення | 12год 27хв |
| межі | від 11год 56хв до 12год 58хв |
| Схилення | −60° 10' |
| межі | від −64° ' до −55° ' |
| Площа | 68 кв.град.(88) |
| Зорі | 5 яскравіших від 3m 18 яскравіших від 5,5m |
| Найяскравіша зоря | Бекрукс (β Південного Хреста) 1,25m |
| Метеорні потоки | Круциди |
| Суміжні сузір'я | |
| Спостерігається в широтах між +26° i −90° | |
| Існує з 1589. Запропоноване Планціусом |
Південний Хрест з трьох боків оточений сузір'ям Центавра, з півдня з ним межує Муха.
Історія ред.
Новітнє сузір'я. Попри те, що зорі Південного Хреста були відомі античним астрономам (адже сузір'я можна було спостерігати з північного узбережжя Середземного моря приблизно до 500 р. н. е.), вони не виділяли їх в окреме сузір'я, включаючи до сузір'я Центавра. Однак, як окремий астеризм Південний Хрест у давнину виділявся. Так, римські астрономи називали його «Трон Імператора» на честь Октавіана Августа. Був відомий арабським астрономам, згадується в «Чистилищі» Данте (початок XIV століття). Першим європейцем Нового часу, який описав цю зоряну групу, був Амеріго Веспуччі 1501 року. Він назвав її «Мигдаль» (італ. Il Mandorla, термін релігійного італійського мистецтва того часу). Як окреме сузір'я виділено на небесному глобусі Петера Планціуса 1589 року, фігурував на глобусі Емір Моліно (фр. Emerie Mollineux) 1592 року, на мапі Якоба Барча 1624 року. Проте, в «Уранометріі» Йогана Байєра (1603 рік) значиться як частина Центавра, хоча й виділяється як астеризм під назвою «Новий Хрест». У наукових виданнях поданий окремим сузір'ям Августином Ройє 1679 року.
Назву Південний Хрест сузір'ю було надано для того, щоб відрізняти його від «північного хреста» — сузір'я Лебедя. Означення «південний» вживається лише в національних назвах сузір'я, стандартна латинська назва — Crux («хрест»).
Характерні особливості ред.
На південному небі немає своєї полярної зорі — найближче до полюса розташована σ Октанта, але вона занадто тьмяна для навігаційних потреб. Південний небесний полюс можна знайти за допомогою двох зір Південного Хреста: α (Акрукс) і γ (Гакрукс). Якщо з'єднати їх лінією й продовжити її за Альфу на відстань приблизно в 4,5 раза більшу, ніж відстань між зорями, то ця лінія приведе до Південного небесного полюса. Через це α й γ Хреста іноді називають Стрілкою.
Якщо провести серединний перпендикуляр між зірками α і β Центавра, то ця лінія перетне попередню якраз у точці Південного полюсу.
Часто помилково вважається, що Південний Хрест розташований на небі в протилежній точці неба від Великої Ведмедиці[джерело?]. Це не так — у тропіках ці два сузір'я можна спостерігати одночасно: з квітня по червень Велика Ведмедиця сходить низько над північним горизонтом, а Південний Хрест — також низько над південним. Насправді у протилежному від Південного Хреста місці неба розташоване сузір'я Кассіопеї, і ці два сузір'я спостерігати одночасно неможливо.
У місцевостях на південь від 34° південної широти Південний Хрест ніколи не заходить і завжди залишається на небі.
Інші назви сузір'я ред.
У давній індуській астрології сузір'я називалося «трішанку» (trishanku). Маорі називали Хрест «те пунга» — якір. Чумацький Шлях вони вважали за вака (каное) міфологічного героя Тама-ререті, а зірки Стрілки — якірним канатом.
Помітні небесні об'єкти ред.
Туманність Вугільний Мішок — найвиразніша серед темних туманностей неба, її можна побачити неозброєним оком як темну пляму на тлі південної ділянки Чумацького Шляху.
Інший помітний об'єкт у Південному Хресті — розсіяне зоряне скупчення NGC 4755, відоме також під назвою Скарбничка або скупчення Каппи Хреста (κ Crucis). Воно було відкрите Лакайлем у 1751—1752 р. Розташоване на відстані приблизно 7500 світлових років від Сонця і містить понад 100 зір, зосереджених на ділянці розміром близько 20 світлових років.
Символіка ред.
П'ять найяскравіших зірок Південного Хреста — α β, γ, δ і ε — зображено на прапорах Австралії, Бразилії, Нової Зеландії (без ε), Папуа Нової Гвінеї й Самоа, австралійських штатів і територій Вікторія, Столична територія і Північна територія, а також на прапорі чилійської провінції Маґаянес і прапорах та емблемах декількох аргентинських провінцій (Санта-Крус, Вогняна Земля, Антарктида та острови Південної Атлантики).
Кам'яне зображення сузір'я було знайдене археологами при розкопках давнього інкського міста Мачу-Пікчу в Перу.
Зорі ред.
- HD 108147 7,00 — має планету.
Див. також ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Crux |
Література ред.
Південний Хрест // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 353. — ISBN 966-613-263-X.
Посилання ред.
WIKISKY.ORG:Південний Хрест
| 88 сучасних сузір'їв |
| Андромеда • Близнята • Велика Ведмедиця • Великий Пес • Візничий • Вітрила • Вовк • Водолій • Волопас • Волосся Вероніки • Ворон • Геркулес • Гідра • Годинник • Голуб • Гончі Пси • Дельфін • Діва • Дракон • Ерідан • Єдиноріг • Жертовник • Живописець • Жираф • Журавель • Заєць • Змієносець • Змія • Золота Риба • Індіанець • Кассіопея • Кит • Кіль • Козоріг • Компас • Корма • Косинець • Лебідь • Лев • Летюча Риба • Лисичка • Ліра • Мала Ведмедиця • Малий Кінь • Малий Лев • Малий Пес • Мікроскоп • Муха • Насос • Овен • Октант • Орел • Оріон • Павич • Пегас • Персей • Південна Гідра • Південна Корона • Південна Риба • Південний Трикутник • Південний Хрест • Північна Корона • Піч • Райський Птах • Рак • Риби • Рись • Різець • Секстант • Сітка • Скорпіон • Скульптор • Столова Гора • Стріла • Стрілець • Телескоп • Телець • Терези • Трикутник • Тукан • Фенікс • Хамелеон • Центавр • Цефей • Циркуль • Чаша • Щит • Ящірка |