www.wikidata.uk-ua.nina.az

Акрукс AB Розташування аДані дослідженняЕпоха J2000Сузір я Південний ХрестПряме піднесення 12г 26х 35 89522с 1 2 Схиленн

Акрукс

Акрукс AB

Розташування Акрукса


Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір'я Південний Хрест
Пряме піднесення 12г 26х 35.89522с
Схилення −63° 05′ 56.7343″
Видима величина (V) 0.77 (1.33+1.75+4.86+15.00)
Характеристики
Спектральний клас B0.5IV + B1V
Тип змінності
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −11.2 / −0.6 км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: −35.83 мас/рік

за схиленням: −14.86 мас/рік

Паралакс (π) 10.13 ± 0.50 мас
Відстань 321 світлових років
{{{відстань_пс}}} парсек
Абсолютна величина (MV) −4.14
Подробиці
Маса 14 / 10 M☉
Світність 25 000 L☉
Ефективна температура 28 000  K
Обертання 124


Видима подвійна орбіта
Супутник α Cru Ab
Період (P) 0,208 років
Головна піввісь (a) 1 а.од."
Ексцентриситет (e) 0.0
Нахил (i) 0.0°
Точка перетину орбіт (Ω) °
епоха (T)


Посилання
SIMBADдані для CCDM+J12266-6306AB

Акрукс (α Альфа Південного Хреста, α Crucis) — це найяскравіша зоря сузір'я Південний Хрест, яка при сумарній видимій зоряній величині 0,77, є 12-ю за яскравістю зорею на нічному небі. Акрукс є найпівденнішою зорею першої величини, трохи південнішою, ніж Альфа Центавра.

Фізичні якості Редагувати

Акрукс — це зоряна система, розташована за 321 світловий рік від Землі. Візуально можна вирізнити лише два її компоненти — α1 та α2, розділені 4 мінутами. α1 має зоряну величину 1,40;,α2 — величину 2,09, вони обидві є гарячими зорями спектрального класу B (майже клас O), з температурами поверхні близько 28 000 та 26 000 K відповідно. Їх яскравості становлять 25 000 та 16 000 яскравості Сонця. α1 та α2 обертаються довкола центру мас з таким довгим періодом, що їх рух ледве помітно. За мінімальної відстані 430 астрономічних одиниць, період може становити 1 500 років (або й довше).

α1 сама є спектроскопічною подвійною зорею з компонентами, маси яких оцінюються у 14 та 10 мас Сонця, що обертаються навколо центра мас за 76 днів на відстані приблизно в одну астрономічну одиницю. Маси α2 та яскравішого компонента з α1 дозволяють припустити, що вони колись вибухнуть надновими. Більш тьмяний компонент α1 може пережити такий вибух і стати масивним білим карликом.

Ще один субгігант класу B4, Альфа Південного Хреста C або α-3 Cru, лежить за 90 мінут від потрійної системи Акрукса та повторює її рух у космосі, що може свідчити про його гравітаційний зв'язок з Акруксом, і тому його в цілому вважають фізично пов'язаним з Акруксом. Але також було висловлено припущення, що Альфа Південного Хреста C недостатньо яскрава для свого класу, і тому, можливо, система є лише оптичною подвійною зорею.

Ріццуто з колегами у 2011 році визначили, що система Акрукса з 66% ймовірністю є членом підгрупи Нижнього Центавра—Південного Хреста у зоряній асоціації Скорпіона—Центавра. До того, Акрукс не вважали членом цієї групи.

Етимологія Редагувати

Назва «Акрукс» — це «американизм» від повної назви у каталозі Байєра «Альфа Південного Хреста» (α Crucis), утворений у 19-му сторіччі, але набув поширення лише в середині 20-го сторіччя.

Оскільки Акрукс має схилення  −63°, це найпівденніша зоря першої величини, він видимий лише південніше 27° північної широти. Тому він ледве сходить в таких містах як Маямі, Флорида, чи Карачі, Пакистан (обидва на широті бл. 25°пн.ш.) та не видимий з України. Однак внаслідок кутової прецесії Землі, зорю було видно стародавнім астрономам Індії, які назвали її «Трі-шанку», а також давнім грекам та римлянам, які вважали її частиною сузір'я Центавра.

Китайська назва 十字架 (Shí Zì Jià, «Хрест»), стосувалась астеризму, що складався з α Південного Хреста, γ Південного Хреста, β Південного Хреста та δ Південного Хреста , а сама, α Південного Хреста була відома як 十字架二 (Shí Zì Jià èr, «друга зоря Хреста».).

Португальською зоря відома як Estrela de Magalhães («Зоря Магеллана»).

Акрукс зображений на прапорах Австралії, Нової Зеландії, Самоа, та Папуа — Нової Гвінеї як одна з 5 зір Південного Хреста. Вона також наявна на прапорі Бразилії, разом із 26-ма іншими зорями, кожна з яких символізує штат. Акрукс символізує штат Сан-Паулу.

Значущі спостереження Редагувати

Другого жовтня 2008 року апарат Кассіні — Гюйгенс розділив три компоненти (A, B та C) зоряної системи, коли її затемнив диск Сатурна

Примітки Редагувати

  1. ↑ Perryman, M. A. C.; Lindegren, L.; Kovalevsky, J.; et al. (July 1997). The Hipparcos Catalogue. Astronomy and Astrophysics 323: L49–L52. Bibcode:1997A&A...323L..49P. 
  2. ↑ van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357. 
  3. Tokovinin, A. A. (1997). MSC - a catalogue of physical multiple stars. Astronomy and Astrophysics Supplement Series 124 (1): 75–84. Bibcode:1997A&AS..124...75T. ISSN 0365-0138. doi:10.1051/aas:1997181. 
  4. Houk, Nancy (1979). Michigan catalogue of two-dimensional spectral types for the HD stars 1. Ann Arbor, Michigan: Dept. of Astronomy, University of Michigan. Bibcode:1978mcts.book.....H. 
  5. Wilson, Ralph Elmer (1953). General Catalogue of Stellar Radial Velocities. Washington: Carnegie Institution of Washington. Bibcode:1953QB901.W495..... 
  6. Uesugi, Akira; Fukuda, Ichiro (1970). Catalogue of rotational velocities of the stars. Contributions from the Institute of Astrophysics and Kwasan Observatory (University of Kyoto). Bibcode:1970crvs.book.....U. 
  7. ↑ David Darling. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 6 вересня 2009. 
  8. Perryman, Michael (2010). The Making of History's Greatest Star Map. Heidelberg: Springer-Verlag. doi:10.1007/978-3-642-11602-5. 
  9. Shatsky, N.; Tokovinin, A. (2002). The mass ratio distribution of B-type visual binaries in the Sco OB2 association. Astronomy and Astrophysics 382. с. 92. Bibcode:2002A&A...382...92S. arXiv:astro-ph/0109456. doi:10.1051/0004-6361:20011542. 
  10. Eggleton, Peter; Tokovinin, A. (2008). A catalogue of multiplicity among bright stellar systems. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 389. с. 869. Bibcode:2008MNRAS.389..869E. arXiv:0806.2878. doi:10.1111/j.1365-2966.2008.13596.x. 
  11. Kaler, Jim. . Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 5 серпня 2012. 
  12. Rizzuto, Aaron; Ireland, Michael; Robertson, J. G. (October 2011). Multidimensional Bayesian membership analysis of the Sco OB2 moving group. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 416 (4): 3108–3117. Bibcode:2011MNRAS.416.3108R. arXiv:1106.2857. doi:10.1111/j.1365-2966.2011.19256.x. 
  13. Memoirs of the Rev.
  14. Richard Hinckley Allen, Star Names: Their Lore and Meaning, Dover Books, 1963.
  15. (кит.) 中國星座神話, written by 陳久金. Published by 台灣書房出版有限公司, 2005, ISBN 978-986-7332-25-7.
  16. (кит.) 香港太空館 — 研究資源 — 亮星中英對照表 [ 3 вересня 2010 у Wayback Machine.], Hong Kong Space Museum. Accessed on line November 23, 2010.
  17. . FOTW Flags Of The World website. Архів оригіналу за 28 червня 2009. Процитовано 17 грудня 2015. 
  18. NASA/JPL/Space Science Institute. Multimedia — Images — Raw Images [ 25 жовтня 2008 у Wayback Machine.]. Retrieved 2008-10-21
  19. Cassini «Kodak Moments» — Unmanned Spaceflight.com. Retrieved 2008-10-21

Посилання Редагувати

Координати: 12г 26м 35.89522с, −63° 05′ 56.7343″

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Akruks AB Roztashuvannya AkruksaDani doslidzhennyaEpoha J2000Suzir ya Pivdennij HrestPryame pidnesennya 12g 26h 35 89522s 1 2 Shilennya 63 05 56 7343 1 2 Vidima velichina V 0 77 1 33 1 75 4 86 15 00 3 HarakteristikiSpektralnij klas B0 5IV B1V 4 Tip zminnostiAstrometriyaPromeneva shvidkist Rv 11 2 0 6 5 km sekVlasnij ruh m za pr pidnes 35 83 1 2 mas rik za shilennyam 14 86 1 2 mas rikParalaks p 10 13 0 50 masVidstan 321 svitlovih rokiv vidstan ps parsekAbsolyutna velichina MV 4 14PodrobiciMasa 14 10 M Svitnist 25 000 L Efektivna temperatura 28 000 KObertannya 124 6 Vidima podvijna orbitaSuputnik a Cru AbPeriod P 0 208 rokivGolovna pivvis a 1 a od Ekscentrisitet e 0 0Nahil i 0 0 Tochka peretinu orbit W epoha T PosilannyaSIMBADdani dlya CCDM J12266 6306ABAkruks a Alfa Pivdennogo Hresta a Crucis ce najyaskravisha zorya suzir ya Pivdennij Hrest yaka pri sumarnij vidimij zoryanij velichini 0 77 7 ye 12 yu za yaskravistyu zoreyu na nichnomu nebi Akruks ye najpivdennishoyu zoreyu pershoyi velichini 7 trohi pivdennishoyu nizh Alfa Centavra Zmist 1 Fizichni yakosti 2 Etimologiya 3 Znachushi sposterezhennya 4 Primitki 5 PosilannyaFizichni yakosti RedaguvatiAkruks ce zoryana sistema roztashovana za 321 svitlovij rik vid Zemli 1 2 8 Vizualno mozhna virizniti lishe dva yiyi komponenti a1 ta a2 rozdileni 4 minutami a1 maye zoryanu velichinu 1 40 a2 velichinu 2 09 voni obidvi ye garyachimi zoryami spektralnogo klasu B majzhe klas O z temperaturami poverhni blizko 28 000 ta 26 000 K vidpovidno Yih yaskravosti stanovlyat 25 000 ta 16 000 yaskravosti Soncya a1 ta a2 obertayutsya dovkola centru mas z takim dovgim periodom sho yih ruh ledve pomitno Za minimalnoyi vidstani 430 astronomichnih odinic period mozhe stanoviti 1 500 rokiv abo j dovshe a1 sama ye spektroskopichnoyu podvijnoyu zoreyu z komponentami masi yakih ocinyuyutsya u 14 ta 10 mas Soncya sho obertayutsya navkolo centra mas za 76 dniv na vidstani priblizno v odnu astronomichnu odinicyu Masi a2 ta yaskravishogo komponenta z a1 dozvolyayut pripustiti sho voni kolis vibuhnut nadnovimi Bilsh tmyanij komponent a1 mozhe perezhiti takij vibuh i stati masivnim bilim karlikom She odin subgigant klasu B4 Alfa Pivdennogo Hresta C abo a 3 Cru lezhit za 90 minut vid potrijnoyi sistemi Akruksa ta povtoryuye yiyi ruh u kosmosi sho mozhe svidchiti pro jogo gravitacijnij zv yazok z Akruksom i tomu jogo v cilomu vvazhayut fizichno pov yazanim z Akruksom 9 10 Ale takozh bulo vislovleno pripushennya sho Alfa Pivdennogo Hresta C nedostatno yaskrava dlya svogo klasu i tomu mozhlivo sistema ye lishe optichnoyu podvijnoyu zoreyu 11 Riccuto z kolegami u 2011 roci viznachili sho sistema Akruksa z 66 jmovirnistyu ye chlenom pidgrupi Nizhnogo Centavra Pivdennogo Hresta u zoryanij asociaciyi Skorpiona Centavra Do togo Akruks ne vvazhali chlenom ciyeyi grupi 12 Etimologiya RedaguvatiNazva Akruks ce amerikanizm vid povnoyi nazvi u katalozi Bajyera Alfa Pivdennogo Hresta a Crucis utvorenij u 19 mu storichchi ale nabuv poshirennya lishe v seredini 20 go storichchya 13 Oskilki Akruks maye shilennya 63 ce najpivdennisha zorya pershoyi velichini vin vidimij lishe pivdennishe 27 pivnichnoyi shiroti Tomu vin ledve shodit v takih mistah yak Mayami Florida chi Karachi Pakistan obidva na shiroti bl 25 pn sh ta ne vidimij z Ukrayini Odnak vnaslidok kutovoyi precesiyi Zemli zoryu bulo vidno starodavnim astronomam Indiyi yaki nazvali yiyi Tri shanku a takozh davnim grekam ta rimlyanam yaki vvazhali yiyi chastinoyu suzir ya Centavra 14 Kitajska nazva 十字架 Shi Zi Jia Hrest stosuvalas asterizmu sho skladavsya z a Pivdennogo Hresta g Pivdennogo Hresta b Pivdennogo Hresta ta d Pivdennogo Hresta 15 a sama a Pivdennogo Hresta bula vidoma yak 十字架二 Shi Zi Jia er druga zorya Hresta 16 Portugalskoyu zorya vidoma yak Estrela de Magalhaes Zorya Magellana Akruks zobrazhenij na praporah Avstraliyi Novoyi Zelandiyi Samoa ta Papua Novoyi Gvineyi yak odna z 5 zir Pivdennogo Hresta Vona takozh nayavna na prapori Braziliyi razom iz 26 ma inshimi zoryami kozhna z yakih simvolizuye shtat Akruks simvolizuye shtat San Paulu 17 Znachushi sposterezhennya RedaguvatiDrugogo zhovtnya 2008 roku aparat Kassini Gyujgens rozdiliv tri komponenti A B ta C zoryanoyi sistemi koli yiyi zatemniv disk Saturna 18 19 Primitki Redaguvati a b v g d Perryman M A C Lindegren L Kovalevsky J et al July 1997 The Hipparcos Catalogue Astronomy and Astrophysics 323 L49 L52 Bibcode 1997A amp A 323L 49P a b v g d van Leeuwen F November 2007 Validation of the new Hipparcos reduction Astronomy and Astrophysics 474 2 653 664 Bibcode 2007A amp A 474 653V arXiv 0708 1752 doi 10 1051 0004 6361 20078357 Tokovinin A A 1997 MSC a catalogue of physical multiple stars Astronomy and Astrophysics Supplement Series 124 1 75 84 Bibcode 1997A amp AS 124 75T ISSN 0365 0138 doi 10 1051 aas 1997181 Houk Nancy 1979 Michigan catalogue of two dimensional spectral types for the HD stars 1 Ann Arbor Michigan Dept of Astronomy University of Michigan Bibcode 1978mcts book H Wilson Ralph Elmer 1953 General Catalogue of Stellar Radial Velocities Washington Carnegie Institution of Washington Bibcode 1953QB901 W495 Uesugi Akira Fukuda Ichiro 1970 Catalogue of rotational velocities of the stars Contributions from the Institute of Astrophysics and Kwasan Observatory University of Kyoto Bibcode 1970crvs book U a b David Darling Acrux Alpha Crucis Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2013 Procitovano 6 veresnya 2009 Perryman Michael 2010 The Making of History s Greatest Star Map Heidelberg Springer Verlag doi 10 1007 978 3 642 11602 5 Shatsky N Tokovinin A 2002 The mass ratio distribution of B type visual binaries in the Sco OB2 association Astronomy and Astrophysics 382 s 92 Bibcode 2002A amp A 382 92S arXiv astro ph 0109456 doi 10 1051 0004 6361 20011542 Eggleton Peter Tokovinin A 2008 A catalogue of multiplicity among bright stellar systems Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 389 s 869 Bibcode 2008MNRAS 389 869E arXiv 0806 2878 doi 10 1111 j 1365 2966 2008 13596 x Kaler Jim ACRUX Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Procitovano 5 serpnya 2012 Rizzuto Aaron Ireland Michael Robertson J G October 2011 Multidimensional Bayesian membership analysis of the Sco OB2 moving group Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 416 4 3108 3117 Bibcode 2011MNRAS 416 3108R arXiv 1106 2857 doi 10 1111 j 1365 2966 2011 19256 x Memoirs of the Rev Richard Hinckley Allen Star Names Their Lore and Meaning Dover Books 1963 kit 中國星座神話 written by 陳久金 Published by 台灣書房出版有限公司 2005 ISBN 978 986 7332 25 7 kit 香港太空館 研究資源 亮星中英對照表 Arhivovano 3 veresnya 2010 u Wayback Machine Hong Kong Space Museum Accessed on line November 23 2010 Astronomy of the Brazilian Flag FOTW Flags Of The World website Arhiv originalu za 28 chervnya 2009 Procitovano 17 grudnya 2015 NASA JPL Space Science Institute Multimedia Images Raw Images Arhivovano 25 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Retrieved 2008 10 21 Cassini Kodak Moments Unmanned Spaceflight com Retrieved 2008 10 21Posilannya Redaguvatihttp jumk de astronomie big stars acrux shtml Arhivovano 29 kvitnya 2013 u Wayback Machine http www daviddarling info encyclopedia A Acrux html Arhivovano 10 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Koordinati nbsp 12g 26m 35 89522s 63 05 56 7343 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Akruks amp oldid 35848685