www.wikidata.uk-ua.nina.az

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні аб

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (квітень 2018)

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України — заснований 1951 року у Львові на базі Львівського відділення Інституту геологічних наук АН України; до 1963 р. — Інститут геології корисних копалин.

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
Основні дані
Засновано 1951 рік
Приналежність Національна академія наук України та НАК «Нафтогаз України»
Контакт
Ключові особи Павлюк Мирослав Іванович
Штаб-квартира Львів
Адреса 79060, м. Львів, вул. Наукова, 3-а
Тип науково-дослідний інститут
Вебсторінка iggcm.org.ua

Напрями діяльності ред.

Вивчає закономірності утворення й розміщення нафтових і газових родовищ, різних марок вугілля, геологію родовищ горючих сланців і сірки.

Основна наукова спрямованість:

В складі інституту 10 наукових відділів, 6 лабораторій, геолого-технічне бюро, інформаційно-обчислювальний центр. Є аспірантура, видає міжвідомчий збірник «Геологія і геохімія горючих копалин».

Історія і досягнення ред.

Інститут геології і геохімії горючих копалин (до 1963 р. — Інститут геології корисних копалин) був заснований на базі організованого у 1945 р. Львівського відділення Інституту геологічних наук АН УРСР. Включав відділи: горючих копалин (керівник доктор геол.—мін. наук В. Б. Порфир'єв); тектоніки і стратиграфії (академік АН УРСР О. С. Вялов); петрографії корисних копалин (доктор геол.-мін. наук В. С. Соболєв); гідрогеології (доктор геол.-мін. наук Л. Г. Ткачук); геофізики (кандидат геол.-мін. наук С. І. Субботін).

Створено лабораторії: осадових порід (доктор геол.-мін. наук Л. Г. Ткачук); горючих копалин (кандидат хімічних наук Й. В. Грінберг); мінеральної хімії (кандидат хімічних наук Г. П. Александрова).

Спочатку діяльність інституту (1951—1963 pp.) була спрямована на вивчення геології і корисних копалин західних областей України. З середини 50-х років в інституті започатковано новий науковий напрямок — геохімічне дослідження мінералоутворювальних флюїдів.

Інтенсивний розвиток в 1960-і роки нафтової геології та гірничо-видобувної промисловості зумовив необхідність реорганізації — у 1963 р. Інститут геології корисних копалин реформується в Інститут геології і геохімії горючих копалин, на який покладаються завдання розробки наукових основ пошуків і розвідки родовищ нафти, газу, озокериту, вугілля, горючих сланців та сірки на всій території України. Розроблялися теоретичні та прикладні питання нафтогазової геології і геохімії — походження нафти і газу, їх міграція, закономірності утворення й розміщення промислових родовищ нафти і газу, механізм утворення солянокупольних структур у нафтогазоносних провінціях, природа і закономірності поширення порід-колекторів нафти і газу, гідрогеологія нафтових і газових родовищ. Проводилося також вивчення геології вугільних родовищ та вуглеутворення, природи та закономірностей поширення газів вугільних шахт, тектоніки вугільних басейнів та її вплив на поширення вугілля різних марок; опрацьовувалися питання комплексного використання карпатських менілітових сланців у народному господарстві; велика увага приділялася вивченню геології та геохімії сірчаних і калійних родовищ.

Чільне місце в науковій проблематиці займали питання вугільної геології. Встановлено закономірності поширення коксівного вугілля вугленосних формацій Донбасу. Зусиллями науковців Інституту складено та опубліковано низку тектонічних та геологічних карт Карпато-Балканської гірської споруди та Українських Карпат (за участю О. С. Вялова, Г. Н. Доленка, В. В. Глушка, С. П Гавури, В. В. Даниша, П. Н. Царненка та ін.). Досліджено геохімічні особливості осадових товщ та магматичних утворень.

На початку 1970-х років розроблені методи всебічного дослідження індивідуальних включень у мінералах галогенних порід (О. Й. Петриченко, В. М. Ковалевич, В. С. Шайдецька та ін.). Обґрунтовано теорію метасоматичного утворення самородної сірки (В. І. Колтун та ін.), вивчено мінералогічні і геохімічні особливості сірчаних руд Придністровського басейну, закономірності поширення їх на території України (Ю. М. Сеньковський, Я. Т. Роскош, Б. І. Сребродольський, Р. П. Паньків та ін.).

У 1980—1990-х роках проведено цілеспрямоване вивчення геологічної будови та геодинаміки розвитку південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи і суміжних геоструктур з метою встановлення закономірностей розміщення в регіоні родовищ нафти, газу, вугілля, горючих сланців та інших просторово і генетично пов'язаних з ними корисних копалин як основи комплексного використання покладів та розробки наукових основ геотехнологій освоєння і переробки сировини з урахуванням геотехнологічних проблем та питань охорони навколишнього середовища. Встановлено, що з південно-західним краєм Східноєвропейської платформи генетично пов'язаний Балтійсько-Чорноморський нафтогазоносний пояс, який розвивався в умовах пасивної континентальної окраїни протягом неогену (М. І. Павлюк, Б. П. Різун, Є. І. Чиж та ін.).

Розроблено геодинамічні моделі формування структур, визначено геодинамічні критерії нафтогазоносності та нові напрями пошукових робіт в Азово-Чорноморському регіоні (М. І. Павлюк). Сформульовано геолого-геофізичні передумови побудови нової моделі структури центральної і південно-східної частини Українських Карпат та вперше виявлено розвиток нетрадиційних порід-колекторів на великих глибинах (Ю. М. Сеньковський, С. О. Лизун, В. В. Колодій, Г. Ю. Бойко, М. І. Павлюк та ін.). Розроблено нові моделі розвитку континентальної кори Карпато-Чорноморсько-Кримського регіону, що дозволяє внести зміни у методику пошуків родовищ нафти і газу (О. С. Ступка). Вперше створені петролого-геодинамічні моделі Дніпровсько-Донецької западини та Українських Карпат і з врахуванням ендогенних процесів зроблено науковий прогноз пошуків вуглеводнів у глибинних шарах Землі (3. М. Ляшкевич, А. П. Медведєв, Б. І. Малюк та ін.).

Гідрогеохімічними дослідженнями теоретично і експериментально доведено існування раніше невідомого феномену — підземну дистиляцію і конденсацію вод у вуглеводневих покладах. Встановлено геотермобаричні критерії розміщення покладів нафти і газу по площі та у вертикальному розрізі зон нафтогазонагромадження та розроблені методики пошуків вуглеводневих скупчень за розподілом геотермічних параметрів в осадовій товщі земної кори (В. В. Колодій, В. Г. Осадчий, О. А. Приходько та ін.). З початку 1980-х років в інституті почали розвиватися нові напрямки геофізичних досліджень осадових товщ нафтогазоносних провінцій.

Вагомим досягненням Інституту є результати теоретичних та експериментальних досліджень у галузі геотехнології горючих копалин. Принципово новий напрямок досліджень в Інституті започаткував академік В. Ю. Забігайло, розвинувши тематику метаноносності вугільних родовищ. Суттєвих успіхів домоглися вчені Інституту в розробці питань тектоніки, стратиграфії, палеогеографії, седиментології, геохімії корисних копалин, споріднених з нафтогазоносними провінціями.

За півстолітню історію колектив Інституту очолювали В. Б. Порфір'єв (1951—1963 рр.), Г. Н. Доленко (1963—1982 рр.), Р. В. Кучер (1982—1986 рр.), В. Ю. Забігайло (1986—1996 рр.), С. О. Лизун (1997—2000 рр.), з 2003 р. директор Інституту — М. І. Павлюк.

Сучасна діяльність ред.

З 1999 р. інститут проводить дослідження у таких основних наукових напрямах: теорія нафтогазоутворення, вивчення закономірностей формування та розміщення родовищ нафти і газу в земній корі; проблеми формування і розміщення метано-вугільних родовищ; геотехнологічні проблеми вилучення паливно-енергетичної сировини з метано-вугільних родовищ та нафтових покладів; геоекологія та геохімія Карпатського регіону.

З 2000 р. інститут має подвійне підпорядкування — НАН України та НАК «Нафтогаз України». В інституті працює 233 особи, з яких 56 — наукових співробітників, серед них 12 докторів наук та 38 кандидатів.

Сьогодні в інституті 9 наукових відділів:

  • геології нафти і газу (керівник — М. І. Павлюк),
  • седиментології провінцій горючих копалин (член-кореспондент НАН України Ю. М. Сеньковський),
  • нафтогазової гідрогеології, геохімії і охорони гідросфери (В. В. Колодій),
  • проблем нафтової геофізики (І. М. Куровець),
  • проблем геології Карпат (О. С. Ступка),
  • геохімії осадових товщ нафтогазоносних провінцій (О. Й. Петриченко),
  • геохімії глибинних флюїдів (І. М. Наумко),
  • геології і геохімії твердих горючих копалин (В. І. Узіюк),
  • проблем геотехнології горючих копалин (Ю. В. Стефаник).

Інститут видає журнал «Геологія і геохімія горючих копалин». Працює спеціалізована вчена рада з захисту докторських і кандидатських дисертацій за чотирма спеціальностями: «Геохімія», «Геологія твердих горючих копалин», «Геологія нафти і газу», «Літологія». Працівниками інституту захищено 30 докторських і 146 кандидатських дисертацій, опубліковано близько 250 монографій.

Інститут співпрацює з науковими установами геологічного профілю Болгарії, Польщі, Словаччини, Угорщини, а також з провідними вченими Великої Британії, Іспанії, Німеччини, США, Франції, Японії та інших країн світу.

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami kviten 2018 Institut geologiyi i geohimiyi goryuchih kopalin NAN Ukrayini zasnovanij 1951 roku u Lvovi na bazi Lvivskogo viddilennya Institutu geologichnih nauk AN Ukrayini do 1963 r Institut geologiyi korisnih kopalin Institut geologiyi i geohimiyi goryuchih kopalin NAN UkrayiniOsnovni daniZasnovano 1951 rikPrinalezhnist Nacionalna akademiya nauk Ukrayini ta NAK Naftogaz Ukrayini KontaktKlyuchovi osobi Pavlyuk Miroslav IvanovichShtab kvartira LvivAdresa 79060 m Lviv vul Naukova 3 aTip naukovo doslidnij institutVebstorinka iggcm org ua Zmist 1 Napryami diyalnosti 2 Istoriya i dosyagnennya 3 Suchasna diyalnist 4 DzherelaNapryami diyalnosti red Vivchaye zakonomirnosti utvorennya j rozmishennya naftovih i gazovih rodovish riznih marok vugillya geologiyu rodovish goryuchih slanciv i sirki Osnovna naukova spryamovanist rozrobka teoretichnih osnov naftogazovoyi geologiyi i geohimiyi vivchennya rodovish nafti i prirodnogo gazu na prikladi Dniprovsko Prip yatskoyi naftogazonosnoyi provinciyi Peredkarpatskoyi i Prichornomorsko Krimskoyi naftogazonosnih oblastej vivchennya tektoniki ta litologiyi Doneckogo i Lvivsko Volinskogo vugilnih basejniv rodovish goryuchih slanciv Ukrayini geologiyi i geohimiyi rodovish sirki Prikarpatskogo sirkonosnogo basejnu V skladi institutu 10 naukovih viddiliv 6 laboratorij geologo tehnichne byuro informacijno obchislyuvalnij centr Ye aspirantura vidaye mizhvidomchij zbirnik Geologiya i geohimiya goryuchih kopalin Istoriya i dosyagnennya red Institut geologiyi i geohimiyi goryuchih kopalin do 1963 r Institut geologiyi korisnih kopalin buv zasnovanij na bazi organizovanogo u 1945 r Lvivskogo viddilennya Institutu geologichnih nauk AN URSR Vklyuchav viddili goryuchih kopalin kerivnik doktor geol min nauk V B Porfir yev tektoniki i stratigrafiyi akademik AN URSR O S Vyalov petrografiyi korisnih kopalin doktor geol min nauk V S Sobolyev gidrogeologiyi doktor geol min nauk L G Tkachuk geofiziki kandidat geol min nauk S I Subbotin Stvoreno laboratoriyi osadovih porid doktor geol min nauk L G Tkachuk goryuchih kopalin kandidat himichnih nauk J V Grinberg mineralnoyi himiyi kandidat himichnih nauk G P Aleksandrova Spochatku diyalnist institutu 1951 1963 pp bula spryamovana na vivchennya geologiyi i korisnih kopalin zahidnih oblastej Ukrayini Z seredini 50 h rokiv v instituti zapochatkovano novij naukovij napryamok geohimichne doslidzhennya mineraloutvoryuvalnih flyuyidiv Intensivnij rozvitok v 1960 i roki naftovoyi geologiyi ta girnicho vidobuvnoyi promislovosti zumoviv neobhidnist reorganizaciyi u 1963 r Institut geologiyi korisnih kopalin reformuyetsya v Institut geologiyi i geohimiyi goryuchih kopalin na yakij pokladayutsya zavdannya rozrobki naukovih osnov poshukiv i rozvidki rodovish nafti gazu ozokeritu vugillya goryuchih slanciv ta sirki na vsij teritoriyi Ukrayini Rozroblyalisya teoretichni ta prikladni pitannya naftogazovoyi geologiyi i geohimiyi pohodzhennya nafti i gazu yih migraciya zakonomirnosti utvorennya j rozmishennya promislovih rodovish nafti i gazu mehanizm utvorennya solyanokupolnih struktur u naftogazonosnih provinciyah priroda i zakonomirnosti poshirennya porid kolektoriv nafti i gazu gidrogeologiya naftovih i gazovih rodovish Provodilosya takozh vivchennya geologiyi vugilnih rodovish ta vugleutvorennya prirodi ta zakonomirnostej poshirennya gaziv vugilnih shaht tektoniki vugilnih basejniv ta yiyi vpliv na poshirennya vugillya riznih marok opracovuvalisya pitannya kompleksnogo vikoristannya karpatskih menilitovih slanciv u narodnomu gospodarstvi velika uvaga pridilyalasya vivchennyu geologiyi ta geohimiyi sirchanih i kalijnih rodovish Chilne misce v naukovij problematici zajmali pitannya vugilnoyi geologiyi Vstanovleno zakonomirnosti poshirennya koksivnogo vugillya vuglenosnih formacij Donbasu Zusillyami naukovciv Institutu skladeno ta opublikovano nizku tektonichnih ta geologichnih kart Karpato Balkanskoyi girskoyi sporudi ta Ukrayinskih Karpat za uchastyu O S Vyalova G N Dolenka V V Glushka S P Gavuri V V Danisha P N Carnenka ta in Doslidzheno geohimichni osoblivosti osadovih tovsh ta magmatichnih utvoren Na pochatku 1970 h rokiv rozrobleni metodi vsebichnogo doslidzhennya individualnih vklyuchen u mineralah galogennih porid O J Petrichenko V M Kovalevich V S Shajdecka ta in Obgruntovano teoriyu metasomatichnogo utvorennya samorodnoyi sirki V I Koltun ta in vivcheno mineralogichni i geohimichni osoblivosti sirchanih rud Pridnistrovskogo basejnu zakonomirnosti poshirennya yih na teritoriyi Ukrayini Yu M Senkovskij Ya T Roskosh B I Srebrodolskij R P Pankiv ta in U 1980 1990 h rokah provedeno cilespryamovane vivchennya geologichnoyi budovi ta geodinamiki rozvitku pivdenno zahidnoyi okrayini Shidnoyevropejskoyi platformi i sumizhnih geostruktur z metoyu vstanovlennya zakonomirnostej rozmishennya v regioni rodovish nafti gazu vugillya goryuchih slanciv ta inshih prostorovo i genetichno pov yazanih z nimi korisnih kopalin yak osnovi kompleksnogo vikoristannya pokladiv ta rozrobki naukovih osnov geotehnologij osvoyennya i pererobki sirovini z urahuvannyam geotehnologichnih problem ta pitan ohoroni navkolishnogo seredovisha Vstanovleno sho z pivdenno zahidnim krayem Shidnoyevropejskoyi platformi genetichno pov yazanij Baltijsko Chornomorskij naftogazonosnij poyas yakij rozvivavsya v umovah pasivnoyi kontinentalnoyi okrayini protyagom neogenu M I Pavlyuk B P Rizun Ye I Chizh ta in Rozrobleno geodinamichni modeli formuvannya struktur viznacheno geodinamichni kriteriyi naftogazonosnosti ta novi napryami poshukovih robit v Azovo Chornomorskomu regioni M I Pavlyuk Sformulovano geologo geofizichni peredumovi pobudovi novoyi modeli strukturi centralnoyi i pivdenno shidnoyi chastini Ukrayinskih Karpat ta vpershe viyavleno rozvitok netradicijnih porid kolektoriv na velikih glibinah Yu M Senkovskij S O Lizun V V Kolodij G Yu Bojko M I Pavlyuk ta in Rozrobleno novi modeli rozvitku kontinentalnoyi kori Karpato Chornomorsko Krimskogo regionu sho dozvolyaye vnesti zmini u metodiku poshukiv rodovish nafti i gazu O S Stupka Vpershe stvoreni petrologo geodinamichni modeli Dniprovsko Doneckoyi zapadini ta Ukrayinskih Karpat i z vrahuvannyam endogennih procesiv zrobleno naukovij prognoz poshukiv vuglevodniv u glibinnih sharah Zemli 3 M Lyashkevich A P Medvedyev B I Malyuk ta in Gidrogeohimichnimi doslidzhennyami teoretichno i eksperimentalno dovedeno isnuvannya ranishe nevidomogo fenomenu pidzemnu distilyaciyu i kondensaciyu vod u vuglevodnevih pokladah Vstanovleno geotermobarichni kriteriyi rozmishennya pokladiv nafti i gazu po ploshi ta u vertikalnomu rozrizi zon naftogazonagromadzhennya ta rozrobleni metodiki poshukiv vuglevodnevih skupchen za rozpodilom geotermichnih parametriv v osadovij tovshi zemnoyi kori V V Kolodij V G Osadchij O A Prihodko ta in Z pochatku 1980 h rokiv v instituti pochali rozvivatisya novi napryamki geofizichnih doslidzhen osadovih tovsh naftogazonosnih provincij Vagomim dosyagnennyam Institutu ye rezultati teoretichnih ta eksperimentalnih doslidzhen u galuzi geotehnologiyi goryuchih kopalin Principovo novij napryamok doslidzhen v Instituti zapochatkuvav akademik V Yu Zabigajlo rozvinuvshi tematiku metanonosnosti vugilnih rodovish Suttyevih uspihiv domoglisya vcheni Institutu v rozrobci pitan tektoniki stratigrafiyi paleogeografiyi sedimentologiyi geohimiyi korisnih kopalin sporidnenih z naftogazonosnimi provinciyami Za pivstolitnyu istoriyu kolektiv Institutu ocholyuvali V B Porfir yev 1951 1963 rr G N Dolenko 1963 1982 rr R V Kucher 1982 1986 rr V Yu Zabigajlo 1986 1996 rr S O Lizun 1997 2000 rr z 2003 r direktor Institutu M I Pavlyuk Suchasna diyalnist red Z 1999 r institut provodit doslidzhennya u takih osnovnih naukovih napryamah teoriya naftogazoutvorennya vivchennya zakonomirnostej formuvannya ta rozmishennya rodovish nafti i gazu v zemnij kori problemi formuvannya i rozmishennya metano vugilnih rodovish geotehnologichni problemi viluchennya palivno energetichnoyi sirovini z metano vugilnih rodovish ta naftovih pokladiv geoekologiya ta geohimiya Karpatskogo regionu Z 2000 r institut maye podvijne pidporyadkuvannya NAN Ukrayini ta NAK Naftogaz Ukrayini V instituti pracyuye 233 osobi z yakih 56 naukovih spivrobitnikiv sered nih 12 doktoriv nauk ta 38 kandidativ Sogodni v instituti 9 naukovih viddiliv geologiyi nafti i gazu kerivnik M I Pavlyuk sedimentologiyi provincij goryuchih kopalin chlen korespondent NAN Ukrayini Yu M Senkovskij naftogazovoyi gidrogeologiyi geohimiyi i ohoroni gidrosferi V V Kolodij problem naftovoyi geofiziki I M Kurovec problem geologiyi Karpat O S Stupka geohimiyi osadovih tovsh naftogazonosnih provincij O J Petrichenko geohimiyi glibinnih flyuyidiv I M Naumko geologiyi i geohimiyi tverdih goryuchih kopalin V I Uziyuk problem geotehnologiyi goryuchih kopalin Yu V Stefanik Institut vidaye zhurnal Geologiya i geohimiya goryuchih kopalin Pracyuye specializovana vchena rada z zahistu doktorskih i kandidatskih disertacij za chotirma specialnostyami Geohimiya Geologiya tverdih goryuchih kopalin Geologiya nafti i gazu Litologiya Pracivnikami institutu zahisheno 30 doktorskih i 146 kandidatskih disertacij opublikovano blizko 250 monografij Institut spivpracyuye z naukovimi ustanovami geologichnogo profilyu Bolgariyi Polshi Slovachchini Ugorshini a takozh z providnimi vchenimi Velikoyi Britaniyi Ispaniyi Nimechchini SShA Franciyi Yaponiyi ta inshih krayin svitu Dzherela red Sajt institutu Arhivovano 28 lipnya 2016 u Wayback Machine Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Institut geologiyi i geohimiyi goryuchih kopalin NAN Ukrayini amp oldid 40958862