www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маркування вугілля встановлена з метою раціонального промислового використання вугілля Вугілля підрозділяються на марки

Маркування вугілля

Маркування вугілля встановлена з метою раціонального промислового використання вугілля. Вугілля підрозділяються на марки й технологічні групи; в основу такої класифікації покладені параметри, що характеризують поведінку вугілля в процесі термічної дії на них.

За основу промислової класифікації кам'яного вугілля в окремих країнах приймаються різні параметри властивостей і складу вугілля: в США кам'яне вугілля класифікують за теплотою згоряння, вмістом зв'язаного вуглецю і відносним вмістом летких речовин, в Японії — за теплотою згоряння, так званим паливним коефіцієнтом і міцністю коксу або нездатністю до коксування. У СРСР до 1954 р. як основна промислова класифікація діяла розроблена в 1930 р. В. С. Кримом так звана Донецька класифікація. Вона називається іноді «марочною», одночасно є і генетичною, оскільки покладені в її основу зміни властивостей вугілля віддзеркалюють їх зв'язок з генетичним розвитком органічної речовини вугілля.

В Україні використовувалася стандартизована класифікація вугілля. За середнім виходом летких речовин (Vdaf) і характеристикою нелеткого залишку з урахуванням спікливості і величини теплоти згоряння кам'яне вугілля поділяли на 10 основних марок: довгополуменеве (Д), газове (Г), газове жирне (ГЖ), жирне (Ж), коксове жирне (КЖ), коксівне (К), коксове друге (К2), слабкоспікливе (СС), піснувато-спікливе (ПС) і пісне (П). Від марки Д до марки П вміст вуглецю послідовно збільшується від 76 до 92 %, а вихід летких речовин зменшується з 42 до 7-12 %. У кожній з марок, крім Д і Г, за технологічними властивостями виділяють декілька технологічних груп. Для Донбасу виділяють такі марки вугілля: Д, Г, ГЖ, Ж, К, ПС, П; для Львівсько-Волинського басейну: Д, Г, ГЖ, Ж.

Класифікація вугілля весь час удосконалюється. Однією з перспективних вважається геолого-промислова класифікація, концепція якої запропонована в останні роки XX ст. українськими вченими (С. Д. Пожидаєв та ін.). Останній варіант класифікації вугілля унормовано За Стандартом України «Вугілля буре, кам'яне та антрацит» (ДСТУ 3472-96) — див. викопне вугілля.

Марки вугілля Літерне позначення марок Вихід летких речовин Vг, % вміст вуглецю Сг, % теплота згоряння Qг
б, ккал/кг		 Відбивна здатність в масляній імерсії, %
Буре Б 41 і більше 76 і менше 6900-7500 0,30-0,49
Довгополуменеве Д 39 і більше 76 7500-8000 0,50-0,64
Газове Г 36 83 7900-8600 0,65-0,84
Жирне Ж 30 86 8300-8700 0,85-1,14
Коксівне К 20 88 8400-8700 1,15-1,74
Піснувато-спікливе ПС 15 89 8450-8780 1,75-2,04
Пісне П 12 90 7300-8750 2,05-2,49
Антрацити А 8 і менше 91 і більше 8100-8750 2,50-6,00

Крім вказаних у таблиці, у деяких басейнах виділяють проміжні марки:

  • газове жирне (ГЖ)
  • коксове жирне (КЖ)
  • коксове друге (K2)
  • слабкоспікливе (СС)

Вугілля поділяється на технологічні групи по здатності спікатися; для позначення технологічної групи до літерного позначення марки додається цифра, що вказує найнижче значення товщини пластичного слою в цьому вугіллі, наприклад Г6, Г17, КЖ14 і т.п.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Markuvannya vugillya vstanovlena z metoyu racionalnogo promislovogo vikoristannya vugillya Vugillya pidrozdilyayutsya na marki j tehnologichni grupi v osnovu takoyi klasifikaciyi pokladeni parametri sho harakterizuyut povedinku vugillya v procesi termichnoyi diyi na nih Za osnovu promislovoyi klasifikaciyi kam yanogo vugillya v okremih krayinah prijmayutsya rizni parametri vlastivostej i skladu vugillya v SShA kam yane vugillya klasifikuyut za teplotoyu zgoryannya vmistom zv yazanogo vuglecyu i vidnosnim vmistom letkih rechovin v Yaponiyi za teplotoyu zgoryannya tak zvanim palivnim koeficiyentom i micnistyu koksu abo nezdatnistyu do koksuvannya U SRSR do 1954 r yak osnovna promislova klasifikaciya diyala rozroblena v 1930 r V S Krimom tak zvana Donecka klasifikaciya Vona nazivayetsya inodi marochnoyu odnochasno ye i genetichnoyu oskilki pokladeni v yiyi osnovu zmini vlastivostej vugillya viddzerkalyuyut yih zv yazok z genetichnim rozvitkom organichnoyi rechovini vugillya V Ukrayini vikoristovuvalasya standartizovana klasifikaciya vugillya Za serednim vihodom letkih rechovin Vdaf i harakteristikoyu neletkogo zalishku z urahuvannyam spiklivosti i velichini teploti zgoryannya kam yane vugillya podilyali na 10 osnovnih marok dovgopolumeneve D gazove G gazove zhirne GZh zhirne Zh koksove zhirne KZh koksivne K koksove druge K2 slabkospiklive SS pisnuvato spiklive PS i pisne P Vid marki D do marki P vmist vuglecyu poslidovno zbilshuyetsya vid 76 do 92 a vihid letkih rechovin zmenshuyetsya z 42 do 7 12 U kozhnij z marok krim D i G za tehnologichnimi vlastivostyami vidilyayut dekilka tehnologichnih grup Dlya Donbasu vidilyayut taki marki vugillya D G GZh Zh K PS P dlya Lvivsko Volinskogo basejnu D G GZh Zh Klasifikaciya vugillya ves chas udoskonalyuyetsya Odniyeyu z perspektivnih vvazhayetsya geologo promislova klasifikaciya koncepciya yakoyi zaproponovana v ostanni roki XX st ukrayinskimi vchenimi S D Pozhidayev ta in Ostannij variant klasifikaciyi vugillya unormovano Za Standartom Ukrayini Vugillya bure kam yane ta antracit DSTU 3472 96 div vikopne vugillya Marki vugillya Literne poznachennya marok Vihid letkih rechovin Vg vmist vuglecyu Sg teplota zgoryannya Qgb kkal kg Vidbivna zdatnist v maslyanij imersiyi Bure B 41 i bilshe 76 i menshe 6900 7500 0 30 0 49Dovgopolumeneve D 39 i bilshe 76 7500 8000 0 50 0 64Gazove G 36 83 7900 8600 0 65 0 84Zhirne Zh 30 86 8300 8700 0 85 1 14Koksivne K 20 88 8400 8700 1 15 1 74Pisnuvato spiklive PS 15 89 8450 8780 1 75 2 04Pisne P 12 90 7300 8750 2 05 2 49Antraciti A 8 i menshe 91 i bilshe 8100 8750 2 50 6 00Krim vkazanih u tablici u deyakih basejnah vidilyayut promizhni marki gazove zhirne GZh koksove zhirne KZh koksove druge K2 slabkospiklive SS Vugillya podilyayetsya na tehnologichni grupi po zdatnosti spikatisya dlya poznachennya tehnologichnoyi grupi do liternogo poznachennya marki dodayetsya cifra sho vkazuye najnizhche znachennya tovshini plastichnogo sloyu v comu vugilli napriklad G6 G17 KZh14 i t p Div takozh RedaguvatiMizhnarodna klasifikaciya vugillyaLiteratura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Markuvannya vugillya amp oldid 38708745