www.wikidata.uk-ua.nina.az

RR Ліри 230px Ілюстрація типової кривої блиску для Дані спостереженняЕпоха J2000Сузір я ЛіриПряме піднесення 19 год 25 х

RR Ліри

RR Ліри
[[Файл:|230px|]]
Ілюстрація типової кривої блиску для RR Ліри.
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Ліри
Пряме піднесення 19 год. 25 хв. 27.91285 сек.
Схилення +42° 47′ 03.6942″
Видима зоряна величина (V) 7.195 (7.06–8.12)
Характеристики
Спектральний клас A7III - F8III
Показник кольору (B−V) +0.181
Показник кольору (U−B) +0.172
Тип змінності RR Ліри
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 72.4 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: -109.68 мас/р
Схил.: -195.75 мас/р
Паралакс (π) 3.64 ± 0.23 мас
Відстань 900 ± 60 св. р.
(270 ± 20 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		0.600 ± 0.126
Фізичні характеристики
Маса 0.65 M☉
Радіус 5.1 до 5.6 R☉
Світність 49 ± 5 L☉
Ефективна температура 6,125 ± 50 K
Інші позначення
RR Ліри
Посилання
SIMBADдані для Simbad

RR Ліри — змінна зоря в сузір'ї Ліри, майже на межі з сусіднім сузір'ям Лебедя. Прототип змінних RR Ліри, найяскравіша серед зір свого типу, інтенсивно досліджується астрономами. Змінні типу RR Ліри служать «стандартними свічками» для виміру відстаней в астрономії. Їх світність приблизно однакова (абсолютна зоряна величина — -0,7m) й не залежить від температури та періоду (який перебуває в межах 0,2 — 0,8 діб).

Історія ред.

Змінність RR Ліри була відкрита 1901 року шотландським астрономом Вільяміною Флемінг з Гарвардської обсерваторії.

За вимірами супутника Гіппаркоса відстань до зорі становила від 244 до 366 парсек (похибка вимірювання — майже 20%)

У 2002 році датчик точного наведення космічного телескопа Хаббл був використаний для визначення відстані до RR Ліри з похибкою 5%, що дало значення 262 парсека (855 світлових років).

Клас змінної зорі ред.

Вважається, що зоря вже витратила весь Гідроген у своєму ядрі, залишила головну послідовність й еволюціонує до стадії червоного гіганта. Вона виробляє енергію за рахунок термоядерного горіння гелію в ядрі й на діаграмі Герцшпрунга—Рассела перебуває на горизонтальному відгалуженні. Ефективна температура зорь горизонтального відгалуження з часом поступово зростає. Зазвичай, коли зоря набуває спектрального класу А вона потрапляє на так звану «смугу нестабільності» — її зовнішні шари починають пульсувати. RR Ліри пульсує з періодом 0,56686776 доби (13 годин 36 хвилин 14,9 секунди), її видима зоряна величина протягом циклу змінюється в межах 7,06m—8,12m, радіус зорі змінюється від 5,1 до 5,6 радіусу Сонця, а її світність змінюється від 30 до 85 світностей Сонця.

Зоря належить до того підтипу змінних RR Ліри, в яких спостерігаються характерні періодичні варіації амплітуди чи фази пульсацій — ефект Блажка. Внаслідок цього форма кривої блиску зазнає змін. Періодичність цих змін у RR Ліри становить 39,1 ± 0,3 доби.

Інші класифікації зорь ред.

Як й інші змінні цього типу сама RR Ліри має низький вміст елементів, масивніших гідрогену та гелію — лише 4 % сонячного. Вона належить до зоряного населення II — зір, які утворилися в ранній період Всесвіту, коли у речовині, з якої утворювалися зорі, важких елементів майже не було. Хоча орбіта зорі близька до площини Чумацького Шляху: вона віддаляється від цієї площини не більше, ніж на 680 св. р. (210 пк), однак сама зоря належить до кулястої складової Галактики. Її орбіта має досить високий ексцентриситет: у перигалактіоні RR Ліри наближається до центру Галактики на відстань 6,80 тис. світлових років (2,08 кпк), а в апогалактіоні віддаляється від нього на 59,9 тис. св.р. (18,4 кпк).

Джерела ред.

  1. ↑ Burnham, Robert, Jr. (1978). 2. New York: Dover Publications. ISBN 0-486-23568-8. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 19 лютого 2016. 
  2. ↑ Kolenberg, K. та ін. (February 2011). Kepler photometry of the prototypical Blazhko star RR Lyr: an old friend seen in a new light. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 411 (2): 878–890. Bibcode:2011MNRAS.411..878K. arXiv:1011.5908. doi:10.1111/j.1365-2966.2010.17728.x. 
  3. Templeton, Matthew (24 вересня 2010). . American Association of Variable Star Observers. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 8 січня 2012. 
  4. Catelan, M.; Cortés, C. (April 2008). Evidence for an Overluminosity of the Variable Star RR Lyrae, and a Revised Distance to the LMC. The Astrophysical Journal 676 (2): L135–L138. Bibcode:2008ApJ...676L.135C. arXiv:0802.2063. doi:10.1086/587515. 
  5. ↑ Kaler, James B. (13 листопада 2009). . Stars. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2016. 
  6. Salaris, Maurizio; Cassisi, Santi (2005). Evolution of stars and stellar populations. John Wiley and Sons. с. 181–182. ISBN 0-470-09220-3. 
  7. ↑ Kaler, James B. (2002). The hundred greatest stars. Copernicus Series. Springer New York. с. 163. Bibcode:kaler2002hundred. ISBN 9780387954363. LCCN 2002019774. 
  8. Kolenberg, K. та ін. (September 2010). An in-depth spectroscopic analysis of the Blazhko star RR Lyrae. I. Characterisation of the star: abundance analysis and fundamental parameters. Astronomy and Astrophysics 519: A64. Bibcode:2010A&A...519A..64K. arXiv:1004.5156. doi:10.1051/0004-6361/201014471. 
  9. Smith, Horace A. та ін. (January 2003). The Blazhko Effect of RR Lyrae in 1996. The Publications of the Astronomical Society of the Pacific 115 (803): 43–48. Bibcode:2003PASP..115...43S. doi:10.1086/345458. 
  10. Inglis, Mike (2003). Observer's guide to stellar evolution: the birth, life, and death of stars. Patrick Moore's practical astronomy series. Springer. с. 162. ISBN 1-85233-465-7. 
  11. Maintz, G.; de Boer, K. S. (October 2005). RR Lyrae stars: kinematics, orbits and z-distribution. Astronomy and Astrophysics 442 (1): 229–237. Bibcode:2005A&A...442..229M. arXiv:astro-ph/0507604. doi:10.1051/0004-6361:20053231. 

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "aaa474_2_653", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "aj123_1_473", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Посилання ред.

  • Wilson, Ralph Elmer (1953). General Catalogue of Stellar Radial Velocities. Washington: Carnegie Institution of Washington. Bibcode:1953QB901.W495..... 
  • Schoeneich, W.; Lange, D. (1979). UBV observations of RR Lyr. IAU Information Bulletin on Variable Stars 1557: 1–2. Bibcode:1979IBVS.1557....1S. 
  • . SIMBAD (Centre de Données astronomiques de Strasbourg). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2016. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
RR Liri Fajl 230px Ilyustraciya tipovoyi krivoyi blisku dlya RR Liri Dani sposterezhennyaEpoha J2000Suzir ya LiriPryame pidnesennya 19 god 25 hv 27 91285 sek Shilennya 42 47 03 6942 Vidima zoryana velichina V 7 195 7 06 8 12 HarakteristikiSpektralnij klas A7III F8IIIPokaznik koloru B V 0 181Pokaznik koloru U B 0 172Tip zminnosti RR LiriAstrometriyaPromeneva shvidkist Rv 72 4 km cVlasnij ruh m Pr sh 109 68 mas r Shil 195 75 mas rParalaks p 3 64 0 23 masVidstan 900 60 sv r 270 20 pk Absolyutna zoryanavelichina MV 0 600 0 126Fizichni harakteristikiMasa 0 65 M Radius 5 1 do 5 6 R Svitnist 49 5 L Efektivna temperatura 6 125 50 KInshi poznachennyaRR LiriPosilannyaSIMBADdani dlya SimbadRR Liri zminna zorya v suzir yi Liri majzhe na mezhi z susidnim suzir yam Lebedya 1 Prototip zminnih RR Liri 2 najyaskravisha sered zir svogo tipu 3 intensivno doslidzhuyetsya astronomami 4 Zminni tipu RR Liri sluzhat standartnimi svichkami dlya vimiru vidstanej v astronomiyi Yih svitnist priblizno odnakova absolyutna zoryana velichina 0 7m j ne zalezhit vid temperaturi ta periodu yakij perebuvaye v mezhah 0 2 0 8 dib 5 Zmist 1 Istoriya 2 Klas zminnoyi zori 3 Inshi klasifikaciyi zor 4 Dzherela 5 PosilannyaIstoriya red Zminnist RR Liri bula vidkrita 1901 roku shotlandskim astronomom Vilyaminoyu Fleming z Garvardskoyi observatoriyi 1 Za vimirami suputnika Gipparkosa vidstan do zori stanovila vid 244 do 366 parsek pohibka vimiryuvannya majzhe 20 U 2002 roci datchik tochnogo navedennya kosmichnogo teleskopa Habbl buv vikoristanij dlya viznachennya vidstani do RR Liri z pohibkoyu 5 sho dalo znachennya 262 parseka 855 svitlovih rokiv Klas zminnoyi zori red Vvazhayetsya sho zorya vzhe vitratila ves Gidrogen u svoyemu yadri zalishila golovnu poslidovnist j evolyucionuye do stadiyi chervonogo giganta Vona viroblyaye energiyu za rahunok termoyadernogo gorinnya geliyu v yadri j na diagrami Gercshprunga Rassela perebuvaye na gorizontalnomu vidgaluzhenni Efektivna temperatura zor gorizontalnogo vidgaluzhennya z chasom postupovo zrostaye Zazvichaj koli zorya nabuvaye spektralnogo klasu A vona potraplyaye na tak zvanu smugu nestabilnosti yiyi zovnishni shari pochinayut pulsuvati 6 RR Liri pulsuye z periodom 0 56686776 dobi 13 godin 36 hvilin 14 9 sekundi 7 yiyi vidima zoryana velichina protyagom ciklu zminyuyetsya v mezhah 7 06m 8 12m 2 radius zori zminyuyetsya vid 5 1 do 5 6 radiusu Soncya 8 a yiyi svitnist zminyuyetsya vid 30 do 85 svitnostej Soncya 5 Zorya nalezhit do togo pidtipu zminnih RR Liri v yakih sposterigayutsya harakterni periodichni variaciyi amplitudi chi fazi pulsacij efekt Blazhka 9 Vnaslidok cogo forma krivoyi blisku zaznaye zmin Periodichnist cih zmin u RR Liri stanovit 39 1 0 3 dobi Inshi klasifikaciyi zor red Yak j inshi zminni cogo tipu sama RR Liri maye nizkij vmist elementiv masivnishih gidrogenu ta geliyu lishe 4 sonyachnogo 7 Vona nalezhit do zoryanogo naselennya II zir yaki utvorilisya v rannij period Vsesvitu koli u rechovini z yakoyi utvoryuvalisya zori vazhkih elementiv majzhe ne bulo 10 Hocha orbita zori blizka do ploshini Chumackogo Shlyahu vona viddalyayetsya vid ciyeyi ploshini ne bilshe nizh na 680 sv r 210 pk odnak sama zorya nalezhit do kulyastoyi skladovoyi Galaktiki Yiyi orbita maye dosit visokij ekscentrisitet u perigalaktioni RR Liri nablizhayetsya do centru Galaktiki na vidstan 6 80 tis svitlovih rokiv 2 08 kpk a v apogalaktioni viddalyayetsya vid nogo na 59 9 tis sv r 18 4 kpk 11 Dzherela red a b Burnham Robert Jr 1978 Burnham s Celestial Handbook 2 New York Dover Publications ISBN 0 486 23568 8 Arhiv originalu za 15 grudnya 2019 Procitovano 19 lyutogo 2016 a b Kolenberg K ta in February 2011 Kepler photometry of the prototypical Blazhko star RR Lyr an old friend seen in a new light Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 411 2 878 890 Bibcode 2011MNRAS 411 878K arXiv 1011 5908 doi 10 1111 j 1365 2966 2010 17728 x Templeton Matthew 24 veresnya 2010 RR Lyrae American Association of Variable Star Observers Arhiv originalu za 3 travnya 2019 Procitovano 8 sichnya 2012 Catelan M Cortes C April 2008 Evidence for an Overluminosity of the Variable Star RR Lyrae and a Revised Distance to the LMC The Astrophysical Journal 676 2 L135 L138 Bibcode 2008ApJ 676L 135C arXiv 0802 2063 doi 10 1086 587515 a b Kaler James B 13 listopada 2009 RR Lyrae Stars Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 19 lyutogo 2016 Salaris Maurizio Cassisi Santi 2005 Evolution of stars and stellar populations John Wiley and Sons s 181 182 ISBN 0 470 09220 3 a b Kaler James B 2002 The hundred greatest stars Copernicus Series Springer New York s 163 Bibcode kaler2002hundred ISBN 9780387954363 LCCN 2002019774 Kolenberg K ta in September 2010 An in depth spectroscopic analysis of the Blazhko star RR Lyrae I Characterisation of the star abundance analysis and fundamental parameters Astronomy and Astrophysics 519 A64 Bibcode 2010A amp A 519A 64K arXiv 1004 5156 doi 10 1051 0004 6361 201014471 Smith Horace A ta in January 2003 The Blazhko Effect of RR Lyrae in 1996 The Publications of the Astronomical Society of the Pacific 115 803 43 48 Bibcode 2003PASP 115 43S doi 10 1086 345458 Inglis Mike 2003 Observer s guide to stellar evolution the birth life and death of stars Patrick Moore s practical astronomy series Springer s 162 ISBN 1 85233 465 7 Maintz G de Boer K S October 2005 RR Lyrae stars kinematics orbits and z distribution Astronomy and Astrophysics 442 1 229 237 Bibcode 2005A amp A 442 229M arXiv astro ph 0507604 doi 10 1051 0004 6361 20053231 Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu aaa474 2 653 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu aj123 1 473 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Posilannya red Wilson Ralph Elmer 1953 General Catalogue of Stellar Radial Velocities Washington Carnegie Institution of Washington Bibcode 1953QB901 W495 Schoeneich W Lange D 1979 UBV observations of RR Lyr IAU Information Bulletin on Variable Stars 1557 1 2 Bibcode 1979IBVS 1557 1S RR Lyrae SIMBAD Centre de Donnees astronomiques de Strasbourg Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 19 lyutogo 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title RR Liri amp oldid 39271426