www.wikidata.uk-ua.nina.az

Великий синоптичний оглядовий телескоп Обсерваторія Вери Рубін раніше називалася ВСОТ англ Large Synoptic Survey Telesco

Великий синоптичний оглядовий телескоп

Обсерваторія Вери Рубін, раніше називалася Великий синоптичний оглядовий телескоп (ВСОТ, англ. Large Synoptic Survey Telescope, LSST) — астрономічна обсерваторія, яка зараз будується в Чилі. Її основним завданням буде проведення синоптичного астрономічного огляду Legacy Survey of Space and Time (LSST). Обсерваторія названа на честь Вери Рубін, американської астрономки, піонерки дослідження швидкостей обертання галактик. А слово синоптичний у старій назві телескопа отримано від грецьких слів σύν (син «разом») та ὄψις (опсіс «вид»), і описує спостереження, які дають загальний вид предмету на певний час.

Великий синоптичний оглядовий телескоп
Уявлення художника про телескоп всередині його купола. Телескоп буде здійснювати десятирічний огляд неба на шести широких діапазонах хвиль основної території огляду площею 18 000 квадратних градусів
На честь Вера Рубін
Розташування Чилі
Координати 30°14′40″ пд. ш. 70°44′57″ зх. д. / 30.244639° пд. ш. 70.749417° зх. д. / -30.244639; -70.749417Координати: 30°14′40″ пд. ш. 70°44′57″ зх. д. / 30.244639° пд. ш. 70.749417° зх. д. / -30.244639; -70.749417
Організація Large Synoptic Survey Telescope Corporationd
Код обсерваторії X05
Висота 2 663 м.н.м.
Довжина хвилі 320–1060 нм
Збудовано 2014-2020
Перше світло 2020
Стиль телескопа тридзеркальний анастигмат, широкоформатний Поля-Бейкера / Мерсенна-Шмідта
Кількість телескопів монтування телескопа
Діаметр 8,417 м фізичне
8,360 м оптичне
5,116 м внутрішнє
Вторинний діаметр 3,42 м (1,80 м внутрішнє)
Третинний діаметр 5,016 м (1,1 м внутрішнє)
Кутова роздільна здатність 0,7″ медіанна межа астрономічної видимості
0,2″ розмір пікселя
Збиральна площа телескопа 35 м²
Фокусна відстань 10,31 м (f/1.23) разом
9,9175 м (f/1.186) головне
Монтування альт-азимутальне
Вебсайт Official home page
 Великий синоптичний оглядовий телескоп у Вікісховищі

В обсерваторії Вери Рубін буде розміщено оглядовий телескоп Сімоні (Simonyi Survey Telescope), названий на честь меценатів Чарльза та Лізи Сімоні. Цей ширококутний телескоп-рефлектор із 8,4-метровим головним дзеркалом, який кожні кілька ночей фотографуватиме все доступне небо. У телескопі використовується нова конструкція з трьома дзеркалами, варіант трьохдзеркального анастигмату, що дозволяє компактному телескопу створювати чіткі зображення в дуже широкому полі зору діаметром 3,5 градуси. Зображення будуть записуватися 3,2-гігапіксельною ПЗЗ-камерою, найбільшою цифровою камерою з будь-коли створених.

Обсерваторія розташована на вершині Ель-Пеньйон гори Серро-Пачон висотою 2682 метри в регіоні Кокімбо на півночі Чилі, недалеко від телескопів Джеміні-Південь і Південними астрофізичними дослідницькими телескопами (Southern Astrophysical Research Telescopes). Основна лабораторія телескопа (англ. LSST Base Facility) знаходиться у бл. 100 км від телескопа, у місті Ла-Серена.

Створення телескопа було вперше запропоновано 2001 року, виготовлення дзеркала розпочалося 2007 року (за рахунок приватних коштів). В Астрофізичному десятилітньому огляді 2010 року телескоп було визнано одним із найкращих великих наземних проєктів, а офіційне будівництво розпочалося 1 серпня 2014 року, коли Національний науковий фонд (NSF) виділив частину фінансування на 2014 рік (27,5 млн дол. США). Будівництво майданчика розпочалося 14 квітня 2015 року з урочистого закладення першого каменя. Фінансування надходить від NSF, Міністерства енергетики Сполучених Штатів і приватних джерел, залучених спеціальною міжнародною некомерційною організацією LSST Corporation. Діяльність перебуває під керівництвом Асоціації університетів для досліджень у галузі астрономії (AURA). Очікується, що загальна вартість будівництва становитиме близько 680 млн дол.

Перше світло для інженерної камери очікується в грудні 2023 року, а перше світло для системи — в липні 2024 року. Огляд неба планується розпочати в жовтні 2024 року. Планується, що дані LSST ставатимуть повністю публічними за два роки.

Історія ред.

Художнє зображення внутрішнього вигляду під куполом LSST
Лінза L1 в 2018 році

Обсерваторія Вери Рубін є нащадком довгої традиції оглядів неба, які розпочалися з каталогів середини 1700-х років, створених за результатами спостережень неозброєним оком, наприклад каталогу Мессьє. Потім були фотографічні огляди кінця XIX сторіччя, такі як Гарвардська колекція фотопластинок, Паломарський атлас та інші. На межі XX і XXI сторіч на заміну фотопластинкам прийшли перші цифрові огляди, такі як Слоанівський цифровий огляд неба.

Обсерваторія Вери Рубін розвинулася з попередньої концепції «Телескопа темної матерії», висунутої ще 1996 року. П'ятий десятирічний звіт «Астрономія та астрофізика в новому тисячолітті», опублікований 2001 року, рекомендував «Синоптичний оглядовий телескоп великої апертури» як важливу ініціативу. На цьому ранньому етапі були визначені базовий дизайн та завдання телескопа, а саме:

Синоптичний оглядовий телескоп великої апертури — оптичний телескоп класу 6,5 м, спроєктований для огляду видимого неба кожен тиждень на більш тьмяному рівні, ніж досягнутий наявними оглядами. Він виявить та занотує 90 % навколоземних об'єктів, більших 300 м у діаметрі, та оцінить загрозу, які вони становлять життю на Землі. Він знайде близько десятка тисяч примітивних об'єктів поясу Койпера, який містить доісторичний запис формування Сонячної системи. Він також сприятиме дослідженню структури Всесвіту спостереженням за тисячами наднових, розташованих поруч та на значному червоному зсуві, та виміром розподілу темної матерії завдяки гравітаційному лінзуванню. Усі дані будуть доступні через Національну віртуальну обсерваторію (…), надаючи доступ астрономам і широкому загалу до дуже глибоких зображень нічного неба, яке постійно змінюється.

Ранню розробку фінансували за рахунок декількох невеликих грантів; основними благодійниками були Чарльз Симоні і Білл Гейтс, які в січні 2008 року внесли відповідно 20 і 10 млн дол. 7,5 млн дол. були включені до бюджетного запиту президента США 2013 року щодо Національного наукового фонду. Міністерство енергетики США фінансує будівництво цифрової камери телескопа, яким займається «SLAC National Accelerator Laboratory», як частиною своєї місії зрозуміти темну матерію.

У десятирічному огляді 2010 року ВСОТ зазначили як наземний інструмент найвищого пріоритету.

Національний науковий фонд фінансує решту будівництва, яке було схвалено 1 серпня 2014 р.

Основними організаціями, задіяними у проєкті, є:

  • SLAC National Accelerator Laboratory — проєктує й будує камеру телескопа;
  • Національна обсерваторія оптичної астрономії надасть телескоп та команду на місці;
  • Національний центр суперкомп'ютерних технологій збудує та протестує центр архівації та доступу до даних;
  • Асоціація університетів для астрономічних досліджень (AURA) наглядає за будівництвом ВСОТ.

Станом на листопад 2016 року критичним шляхом проєкту було будівництво камери, інтеграція і тестування.

У травні 2018 року Конгрес США несподівано надав телескопу значно більше фінансування, ніж запитувалось, у надії, що це прискорить його будівництво та запуск. Команда телескопа була вдячна, однак висловила здивування, оскільки на поточній завершальній стадії будівництва у них не було нестачі коштів.

У червні 2019 року сенатори Едді Берніс Джонсон і Дженніфер Гонсалес-Колон ініціювали перейменування обсерваторії на честь Вери Рубін. Закон про перейменування набрав чинності 20 грудня 2019 року. Офіційно перейменування було оголошено на зимовій зустрічі Американського астрономічного товариства 2020 року. Нова назва вшановує внесок Вери Рубін та її колег в дослідження природи темної матерії шляхом картографування та каталогізації галактик у просторі та часі.

Характеристики ред.

Конструкція ВСОТ є унікальною серед великих телескопів (із головним дзеркалом 8-метрового розміру) тому, що він має дуже широке поле зору: 3,5° у діаметрі, або 9,6 квадратних градусів. Для порівнянна, і Сонце і Місяць з Землі мають видимий діаметр 0,5, або площу 0,2 квадратних градуси. У поєднанні з великою апертурою (а отже здатністю до збирання світла), це дасть телескопу надзвичайно високий оптичний фактор у 319 м2∙градус2. Це більш ніж утричі перевищує оптичний фактор найкращих з діючих телескопів Субару з його Hyper Suprime Camera, та Pan-STARRS, і біль ніж на порядок краще за більшість великих телескопів.

Оптика ред.

Успішна виплавка першого/третього дзеркала ВСОТ, серпень 2008 р.
Оптика телескопа ВСОТ.

ВСОТ є останнім словом у довгому переліку поліпшень телескопів для надання їм ширшого поля огляду. Найбільш ранні рефлектори застосовували сферичні дзеркала, які легко виробляти та тестувати, але які страждають від сферичної аберації. Для зменшення сферичної аберації до прийнятного рівня потрібна була дуже велика фокусна відстань. Параболічне дзеркало зменшує сферичну аберацію поблизу оптичної осі, але тоді поле зору обмежується ексцентричною комою. Таке параболічне головне дзеркало, з первинним фокусом або фокусом Кассегрена, було найпоширенішою оптичною схемою до телескопа Гейла[en] 1949 р. Після того телескопи використовували переважно схему Річі — Кретьєна, у якій застосовано два гіперболічні дзеркала для усунення і сферичної аберації, і коми, залишаючи лише астигматизм, що давало ширше корисне поле зору. Більшість великих телескопів між телескопом Хейла та ВСОТ мали схему Річі—Кретьєна, зокрема, телескопи Габбл і Кека. ВСОТ є наступним кроком: це тридзеркальний анастигмат, тобто він має три несферичні дзеркала, що дозволить уникнути астигматизму та отримати чітке зображення на широкому полі зору.

Головне (перше) дзеркало ВСОТ (M1) має 8,4 метри у діаметрі, друге дзеркало (M2) — 3,4 метри, а третє (M3), розташоване у великому отворі першого дзеркала, 5 метрів у діаметрі. Імовірно, друге дзеркало буде найбільшим опуклим дзеркалом діючого телескопа до часів, коли його перевершить друге дзеркало Надзвичайно великого телескопа діаметром 4,2 метра (близько 2024 року). Великий отвір посередині зменшує площу збирання світла першого дзеркала до 35 м², що є еквівалентом площі кола діаметром 6,68 м. Множення площі на поле зору дає оптичний фактор 336 м2∙градус2; фактичне значення зменшується віньєтуванням.)

Перше та третє дзеркало (M1 та M3) спроєктовані як єдине скло, «моноліт M1M3». Розташування двох дзеркал разом мінімізує загальну довжину телескопа, що дозволяє його швидшу переорієнтацію. Два дзеркала з одного скла утворюють жорсткішу структуру, ніж два окремих дзеркала, що сприяє швидшій стабілізації після руху.

Оптика включає три коректорні лінзи для зменшення аберацій. Ці лінзи та фільтри телескопа вбудовані у збірку камери. Перша лінза має 1,55 метри у діаметрі та є найбільшою серед створених, а третя лінза формує вакуумне вікно перед фокусною площиною.

Камера ред.

Модель фокусної площини ВСОТ у натуральну величину. Діаметр сітки становить 64 см. Ця мозаїка дає можливість отримувати зображення понад 3 гігапікселі кожне. Зображення Місяця (30 кутових хвилин) наведено для демонстрації масштабу поля зору.

3,2-гігапіксельна першофокусна цифрова камера буде робити 15-секундну експозицію кожні 20 секунд. Зміна положення такого великого телескопа (включно з часом на заспокоєння) за 5 секунд вимагає надзвичайно короткої та жорсткої структури. У свою чергу це вимагає дуже коротке f-число, які потребує дуже точного фокусування камери.

15-секундні експозиції є компромісом, які дозволяють фіксувати і тьмяні, і рухливі джерела світла. Довші експозиції зменшили б відсоток неефективного часу на перенацілення і дозволили б глибші знімки, але швидкісні об'єкти, такі як навколоземні об'єкти сильно змінили б положення протягом такої експозиції. Кожну ділянку неба знімають двічі двома послідовними 15-секундними експозиціями, щоб можна було відкинути сліди космічних променів на CCD.

Фокусна площина камери є пласкою та має діаметр 64 см. Основне створення зображень здійснюється мозаїкою зі 189 CCD-детекторів, кожен — 16 мегапікселів. Вони згруповані у решітку 5×5 «плотів», у якій центральні 21 плоти містять 3×3 сенсори зображень, а чотири кутові плоти містять лише три CCD кожен, призначені для керування та контролю фокусу. CCD дають семплінг кращий за 0,2 кутової секунди і будуть охолоджуватись до бл. −100 °C для зменшення шумів.

Камера включає фільтр, розташований між другою та третьою лінзами, та автоматичний механізм заміни фільтрів. Хоча камера має шість фільтрів (UGRIZY), які охоплюють хвилі довжиною від 330 до 1080 нм, однак розташування камери перед дзеркалом обмежує розміри її змінника фільтрів — одночасно він може утримувати лише 5 із них, а тому кожної ночі обирається, який фільтр (із шести) не встановлюватиметься.

Обробка даних зображень ред.

Скан гравюри Фламмаріона, зроблений за допомогою LSST у вересні 2020 року

З урахуванням часу на обслуговування, погану погоду та інші непередбачувані випадки, очікується, що щороку камера буде робити понад 200 000 знімків (1,28 петабайт до стиснення), тобто значно більше, ніж може бути переглянуто людьми. Управління та ефективна обробка величезного масиву результатів роботи телескопа вважається найскладнішою частиною проєкту. За оцінкою 2010 року, початкові вимоги до комп'ютерів оцінювались у 100 терафлопів обчислювальної потужності та 15 петабайт зберігання, зі збільшенням у мірі накопичення даних проєкту. Та за оцінками 2018 року, вимоги зросли до 250 терафлопів обчислювальної потужності та 100 петабайтів зберігання.

Передбачається, що після отримання телескопом знімків, вони будуть оброблятись відповідно до трьох різних часових проміжків, негайно (протягом 60 секунд), щоденно і щорічно.

Результатом негайної обробки будуть повідомлення, які приходитимуть протягом 60 секунд після спостереження, про об'єкти, які змінили яскравість або місце у порівнянні з заархівованими зображеннями цієї ділянки неба. Передача, обробка та порівняння таких великих зображень за 60 секунд. Очікується, що щоночі буде до 10 мільйонів повідомлень, кожне з яких включатиме:22:

  • Ідентифікатор повідомлення та бази даних: вони будуть унікально маркувати кожне повідомлення.
  • Фотометричну, астрометричну характеристику та опис форми зафіксованого джерела.
  • 30×30-піксельні (у середньому) фрагменти з шаблонного та відмінних зображень (у форматі FITS).
  • Часову серію (до одного року) попередніх фіксацій цього джерела.
  • Різні узагальнені статистики («особливості»), розраховані для часових серій.

Не буде існувати періоду права власності на повідомлення — вони будуть негайно доступні загалу, оскільки метою є швидко передати майже все, що ВСОТ знає про будь-яку певну подію, що дозволить подальшу класифікацію і прийняття рішень. Коли ВСОТ працюватиме, він буде генерувати небачену кількість повідомлень — сотні за секунду. Більшість спостерігачів будуть зацікавлені лише у невеликій кількості з цих подій, тому повідомлення будуть пропускати через «брокерів подій», які будуть пересилати певні набори подій лише тим, хто на них підписався. ВСОТ забезпечить простого брокера:48 та повний потік подій до зовнішніх брокерів. Zwicky Transient Facility слугуватиме прототипом повідомлень ВСОТ, генеруючи «лише» 1 млн подій за ніч.

Щоденні результати, які оприлюднюватимуться протягом 24 годин після спостереження, включатимуть зображення тієї ночі та вихідні каталоги, отримані від зображень з різницями. Це включає орбітальні параметри для об'єктів Сонячної системи. Зображення будуть доступні у двох форматах: необроблені знімки камери (Raw Snaps) та оброблені «знімки одного візиту» (Single Visit Images), які будуть включати видалення впливу інструменту (ISR), оцінку фону, визначення джерела, виділення експозицій та виміри, оцінку функції розсіювання точки та астрометричне і фотометричне калібрування.

Щорічні результати передбачається оприлюднювати раз на рік, після повторної обробки всього наукового обсягу даних до відповідної дати. Такі звіти включатимуть:

  • калібровані зображення;
  • вимір позицій, невизначеностей та форм;
  • інформацію про змінність;
  • компактний опис кривих світності;
  • однорідна повторна обробка продуктів обробки «негайних» даних, заснованих на відмінностях у знімках;
  • каталог бл. 6 млн об'єктів Сонячної системи з їх орбітами;
  • каталог бл. 37 млрд небесних об'єктів (20 млрд галактик та 17 млрд зір), кожен з більше 200 характеристиками{R|dmtech}}

Щорічні результати будуть частково розраховуватись NCSA (США), а частково IN2P3 (Франція).

ВСОТ резервує 10 % своєї потужності обробки та дискового простору для продуктів даних, створених користувачами. Такі продукти будуть створюватись запуском індивідуальних алгоритмів пакету даних ВСОТ для спеціальних цілей, з використанням прикладних програмних інтерфейсів для доступу до даних та зберігання результатів. Це дозволяє уникнути потреби у вивантаженні, а потім у завантаженні назад величезних обсягів даних, оскільки дозволяє користувачам прямо використовувати пам'ять та потужності обробки ВСОТ. Водночас це дозволить окремим групам науковців мати інші політики публікації, ніж ВСОТ у цілому.

Рання версія ПЗ ВСОТ для обробки зображень застосовується інструментом «Hyper Suprime-Cam» телескопа Субару, інструментом широкоформатного огляду з чутливістю, схожою на ВСОТ, але лише з 1/5 поля зору: 1,8 квадратних градусів у порівнянні з 9,6 квадратними градусами ВСОТ.

Наукові цілі ред.

Порівняння первинних дзеркал декількох оптичних телескопів. (ВСОТ, з його дуже великим центральним отвором, розташований поблизу центру діаграми).

У своєму основному огляді ВСОТ охопить близько 18 000 градусів2 південного неба з шістьма фільтрами, відвідавши кожну ділянку неба близько 825 разів. Обмеження зоряної величини очікуються на рівні r<24,5 для окремого знімку та r<27,8 для повного набору даних.

Основний огляд використає до 90 % доступного часу спостереження. Залишкові 10 % будуть використані для отримання кращих спостережень окремих ділянок та об'єктів. Це включає дуже глибокі (r ∼ 26) спостереження, дуже короткі часи повторного обстеження (близько однієї хвилини), спостереження «особливих» ділянок, таких як Екліптика, Галактична площина і обидві Магелланові Хмари, а також ділянок, охоплені багатохвильовими оглядами, наприклад такими як «COSMOS» і «Chandra Deep Field South». У поєднанні, ці особливі програми збільшать загальну площу охоплення до близько 25 000 градусів2.

Окремі наукові цілі ВСОТ включають:

Також існує сподівання, що величезний обсяг отриманих даних призведе до додаткових серендипних відкриттів.

Конгрес США доручив NASA виявити та внести до каталогу 90 % навколоземних об'єктів розмірами більше 140 метрів. Вважається, що ВСОТ сам по собі виявить 62 % таких об'єктів, і на думку Національної академії наук США, продовження його огляду з 10 до 12 років буде найбільш ефективним за витратами шляхом до виконання такого завдання.

ВСОТ має програму «Освіта та зв'язки з громадськістю» (Education and Public Outreach, EPO), яка спрямована переважно на чотири категорії користувачів: загал, офіційні освітяни, науковці-аматори та розробники контенту в неформальних науково-освітніх закладах. ВСОТ виступить партнером Zooniverse у низці їх проєктів науковців-аматорів.

Частина даних ВСОТ (до 15 терабайт за ніч) буде викладатись Google як поточна інтерактивна карта нічного неба.

LSST ознаменує епоху, де програмне забезпечення буде таким важливим для астрономії, як і телескоп (такі інструменти [Архівовано 5 квітня 2021 у Wayback Machine.] часто називають «брокери подій» (або «маршали»), бо вони виступають в ролі суб'єкта між виробниками даних та споживачами:

Раніше до систем розповсюдження інформації належали Центральне бюро астрономічних телеграм[en], Загальна координатна мережа[en], служба The Astronomer's Telegram[en], Astrophysical Multimessenger Observatory Network (AMON). Зважаючи на величезні інформаційні потоки, які забезпечить LSST, науковці скоро не зможуть прямо переглядати навіть характерну частину отриманих даних. Натомість, вони все більше будуть розраховувати на майстерне використання алгоритмів для вивчення взаємозв'язків всередині набору даних. Краще розуміння отримають ті, хто маючи усі ці цифри зуміє поставити найкращі запитання

Аналіз даних змінюється, бо зростає їх обсяг. Традиційний аналіз даних — це більше про пристосування фізичної моделі до спостережуваних даних. Раніше таких обсягів даних не було. Ми намагалися зрозуміти певне явище, аналізуючи малу кількість даних. Тепер цього вже недостатньо. Замість того, щоб запитати «розкажіть мені про мою модель», ви запитуєте «скажіть мені, що ви знаєте». Дані стають моделлю, а це означає, що ситуація змінилася.

— зауважив Кірк Борне (Kirk Borne), астрофізик та фахівець з обробки даних із Booz Allen Hamilton (велика американська консалтингова фірма) і основний учасник ISSC (The Informatics and Statistics Science Collaboration). Ця група, на відміну від інших семи команд, не зосереджується на конкретній темі астрономії, а зосереджує увагу на нові методи:

  • для обробки великих обчислювальних навантажень;
  • для оптимізації представлень даних;
  • та для гідування телескопа під час астрономічних спостережень;

Об'єднавши дані із WFIRST та LSST, вчені зможуть переглядати Всесвіт в дев'яти різних довжинах хвиль, дані, які забезпечать найбільш детальний ширококутний вигляд Всесвіту.

Порівняння з іншими оглядами неба ред.

500-тонний кран встановлює верхню частину телескопа

Астрономами проводиться досить багато оптичних оглядів неба. Нижче дається порівняння деяких з них з обсерваторією Вери Рубін:

  • Фотографічні огляди неба, такі як Паломарський атлас та його цифрова версія, Оцифрований огляд неба (англ. Digitized Sky Survey). Ця технологія застаріла, має набагато меншу глибину та в цілому зроблена з місць зі значно гіршими умовами для спостережень. Однак ці архіви продовжують використовувати, оскільки вони покривають усе небо та охоплюють великий проміжок часу, у деяких випадках — понад 100 років. Сканування пластин досягло межі R~18 і B~19,5 на 90 % неба.
  • Слоанівський цифровий огляд неба (2000—2009) оглянув 14 555 квадратних градусів північної півкулі неба телескопом діаметром 2,5 м. Зараз він продовжується як спектрографічний огляд. Його гранична фотометрична зоряна величина залежно від фільтра становила від 20,5 до 22,2.
  • Огляд темної матерії (з 2013) оглянув 5 000 квадратних градусів південної півкулі телескопом діаметром 4 м. Ця площа повністю входить у площу, яку передбачає оглядати обсерваторія Вери Рубін. Огляд темної матерії не оглядав Чумацький Шлях, оскільки його основною задачею є далекі галактики.
  • Огляд Pan-STARRS (з 2010) використовує два широкопольні 1,8-метрові телескопи, розташовані на Галеакала на Гаваях. До запуску обсерваторії Вери Рубін він залишиться найкращим детектором навколоземних об'єктів. Його площа огляду, 30 000 квадратних градусів, порівняна з очікуваною площею обсерваторії Вери Рубін. Глибина сягає зоряної величини 20,9-22,0 залежно від фільтра.
  • Gaia (з 2014) — це космічний огляд усього неба, головною метою якого є надзвичайно точна астрометрія приблизно двох мільярдів зір, квазарів, галактик і об’єктів сонячної системи. Його площа збору світла становить лише 0,7 м2, що обмежує яскравість спостережуваних обʼєктів 21 зоряною величиною.
  • Zwicky Transient Facility (з 2018) — це подібне швидке дослідження широкого поля для виявлення перехідних подій. Телескоп має навіть більше поле зору (47 квадратних градусів - у 5 разів більше, ніж обсерваторія Вери Рубін), але значно меншу апертуру (діаметр 1,22 м - в 30 разів менша збиральна площа). Він використовується для розробки та тестування програмного забезпечення автоматичного оповіщення обсерваторії Вери Рубін. Його чутливість досягає 20-21 зоряної величини.
  • Телескоп космічного спостереження (з 2011) — це подібний швидкодіючий телескоп із широким полем огляду, який використовується в основному для військових цілей, із другорядними цивільними застосуваннями, включаючи виявлення та каталогізацію космічного сміття та ОСЗ.
  • DESI Legacy Imaging Surveys (з 2013) досліджує 14 000 квадратних градусів північного та південного неба за допомогою 2,3-метрового телескопа Бока, 4-метрового телескопа Мейолла і 4-метрового телескопа Віктора Бланко. Він спеціалізується на далеких галактиках і тому уникає Чумацького Шляху. Площа огляду (5000 квадратних градусів) повністю міститься в передбачуваній зоні дослідження обсерваторії Вери Рубін на південному небі. Він бачить обʼєкти до 23-24 величини.

Стан будівництва ред.

Хід будівництва обсерваторії станом на вересень 2019 року
Хід будівництва станом на 2022 рік

Ділянка Серро Пачон була обрана 2006 року. Головними чинниками вибору стали кількість ясних ночей протягом року, сезонні погодні умови та якість зображень, які можна отримати через місцеву атмосферу. До ділянки також висувалася вимога наявності інфраструктури обсерваторії (для мінімізації вартості будівництва) та доступ до оптоволоконних кабелів, щоб забезпечити можливість передача 30 терабайт даних, які телескоп генеруватиме щоночі.

Станом на лютий 2018 року будівництво тривало: була завершена коробка будівлі на вершині, а протягом року очікувалося встановлення основного обладнання, включно з опаленням, вентиляцією та кондиціюванням повітря, куполом, камерою для нанесення покриття на дзеркало, та вузлом кріплення телескопа. Також у 2018 році очікувалося розширення основної лабораторії AURA у Ла-Серені та гуртожитку на вершині, який використовується спільно з іншими телескопами на горі.

Станом на лютий 2018, і камера, і телескоп ледь вкладалися у визначені строки; основним ризиком вважалася недостатність часу, виділеного для інтеграції систем.

Станом на 2017 рік проєкт залишався в межах погодженого бюджету.

У березні 2020 року робота над приміщенням на вершині та головною камерою SLAC була призупинена через пандемію COVID-19, хоча робота над програмним забезпеченням тривала. За цей час спрощена версія камери ComCam, призначена для попереднього налаштування телескопа, прибула на базу і пройшла там тестування. Її перенесли на вершину та встановили у серпні 2022 року.

Дзеркала ред.

Головне дзеркало, найбільш критична та трудомістка частина будівництва телескопа, створювалось протягом сім років лабораторією Mirror Lab обсерваторії Стюарда Університету Аризони. Створення форми розпочалось у листопаді 2007, виплавка дзеркала у березні 2008 року, і заготовка дзеркала була оголошена «ідеальною» на початку вересня 2008 року. У січні 2011 року було завершено створення і тонка обробка обох частин — M1 та M3, і розпочалось полірування M3.

Дзеркало було завершено у грудні 2014 року. Частина M3 особливо постраждала від маленьких бульбашок повітря, які були захоплені речовиною дзеркала при виплавці, — коли вони «виринали» на поверхню, вони створювали на ній дефекти «мімічних зморшок» на поверхні. Бульбашки чіпляли полірувальний абразив, що створювало подряпини у декілька міліметрів довжиною, які розходились на всі боки від бульбашки. Без виправлення, це збільшило б функцію розсіювання точки телескопа, зменшивши його чутливість на 3 % (до 97 % номінальної) і збільшило б частину неба, приховану яскравими зорями, з 4 % до 4,8 % площі огляду. Станом на січень 2015, проєкт досліджував, як можна заповнити дірки від бульбашок та подряпини, і дійшов висновку, що подальше полірування недоцільне, оскільки поверхні дзеркал перевершили функціональні вимоги споруди.

Дзеркало було формально прийнято комісією 13 лютого 2015 року, після чого його помістили у відповідний транспортувальний бокс та поставили на збереження у авіаційному ангарі до моменту відправки до Чилі. У жовтні 2018 року його повернули до дзеркальної лабораторії та інтегрували з опорою дзеркала. Воно пройшло додаткові випробування в січні/лютому 2019 року, а потім повернулось у ящик для транспортування. У березні 2019 року його відправили вантажівкою до Г'юстона і помістили на корабель для доставки в Чилі. У травні воно прибуло на вершину гори, де його мали знову з'єднати з опорою та нанести покриття.

Камера, яка використовувалася для нанесення покриття на дзеркала, сама прибула на вершину в листопаді 2018 року.

Вторинне дзеркало було створено компанією Corning зі скла з наднизьким коефіцієнтом розширення та грубо оброблено (до 40 μm) до бажаної форми. У листопаді 2009 року заготовка була відправлена до Гарвардського університету на зберігання до моменту, коли стане доступне фінансування для її завершення. 21 жовтня 2014 року заготовка другого дзеркала була доставлена до Exelis (яке є зараз дочірньою компанією Harris Corporation) для тонкого шліфування. Завершене дзеркало було доставлено в Чилі 7 грудня 2018 року, а в липні 2019 року на нього було нанесено покриття.

Будівля телескопа ред.

Розріз будівлі, купола та телескопа

Земляні роботи на місці будівництва фактично розпочалися 8 березня 2011 року, і до кінця 2011 року місце було розрівняно.

У 2015 році під опорною будівлею, що прилягає до телескопа, було знайдено велику кількість кам'яних уламків і глини. Це призвело до 6-тижневої затримки будівництва, поки це місце розкопали та залили простір бетоном. Це не вплинуло ні на телескоп, ні на його купол, чиї більш важливі фундаменти були перевірені більш ретельно під час планування місця будівництва.

Будівлю було оголошено практично завершеною в березні 2018 року. У листопаді 2019 року купол телескопа (який на той час ще не був завершений) вперше повернувся власним ходом.

Монтування телескопа ред.

Збірка кріплення телескопа

Монтування телескопа та платформа, на якій він стоїть, є складними інженерними проєктами. Основною технічною проблемою було те, що телескоп має повертатись на 3,5° (до наступного поля огляду) і фіксуватись всього лише за 4 секунди:10. Це потребувало дуже жорсткої платформи та монтування, із дуже швидкісним поворотом та прискоренням (10°/сек і 10°/сек2, відповідно). Основна конструкція є звичайною: сталеве альт-азимутальне монтування, із гідростатичними підшипниками на обох осях, змонтоване на платформі, яка ізольована від фундаменту купола. Однак платформа телескопа є дуже великою (16 м у діаметрі) та міцною (стіни товщиною 1,25 метрів) і монтується безпосередньо на скельну породу, для розкриття якої під час вирівнювання будівельної ділянки не використовувалась вибухівка, щоб не утворились тріщини. Іншими незвичними рисами проєкту є лінійні двигуни на основних осях та занижена підлога монтування. Телескоп перебуває трохи нижче його азимутних підшипників, а тому у нього дуже низький центр мас.

Контракт на монтування телескопа був підписаний у серпні 2014 року. Він пройшов приймальні випробування в 2018 році і прибув на будівельний майданчик у вересні 2019 року. До квітня 2023 року монтування було оголошено «по суті завершеним» і передано обсерваторії Вери Рубін.

Камера ред.

У серпні 2015 року проєкт створення камери LSST, який окремо фінансується Міністерством енергетики США, пройшов етап «критичне рішення 3», коли комітет формально рекомендував міністерству дозволити початок робіт над камерою. 31 серпня міністерство надало погодження, і почалося будівництво SLAC. Станом на вересень 2017 року будівництво камери було завершено на 72 %. До вересня 2018 року кріостат був готовий, лінзи відшліфовані, і було доставлено 12 із 21 необхідних ПЗЗ-датчиків. Станом на вересень 2020 року вся фокальна площина була готова та проходила тестування. До жовтня 2021 року було готово та доставлено останній із шести фільтрів, необхідних для камери. До листопада 2021 року всю камеру було охолоджено до необхідної робочої температури, і можна було розпочати її остаточне тестування.

Перед остаточною установкою камери на телескоп мають пройти випробування з меншою та простішою версією камери (Commissioning Camera, або ComCam) «для виконання завдань попереднього налаштування та введення в експлуатацію телескопа, отримання першого інженерного світла та, можливо, отримання ранніх наукових даних».

Передача даних ред.

Дані від камери повинні передаватися до приміщень на вершині, звідти — до будівель «базового табору», звідти — до Центру обробки даних у Національний центр суперкомп'ютерних технологій у США. Така передача даних має бути дуже швидкою (не менше 100 гігабіт/с) і надійною, адже саме у Центрі обробки даних у США дані будуть перетворюватися у наукові продукти, включно з повідомленнями у реальному часі про швидкоплинні події. Ця передача даних буде використовувати численні оптоволоконні кабелі від будівель «базового табору» у Ла-Серена до Сантьяго, потім два виділені маршрути до Маямі, США, де вони з'єднуватимуться з наявною інфраструктурою швидкісною передачі даних. Ці два виділені маршрути були активовані у березні 2018 року консорціумом «AmLight».

Оскільки маршрут передачі даних перетинає декілька державних кордонів, були залучені багато різних груп, у тому числі Асоціація університетів для досліджень в астрономії (в Чилі та США), REUNA (Чилі), Флоридський міжнародний університет (США), AmLightExP (США), RNP (Бразилія) та Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн (США), які всі беруть участь у Групі розробників мережі LSST. Ця група організацій розробляє та забезпечує повноцінну роботу мережі у різних мережевих доменах та провайдерах.

Можливий вплив сузір'їв супутників ред.

Дослідження, проведене Європейською південною обсерваторією у 2020 році, показало, що від 30 % до 50 % сутінкових спостережень обсерваторії Вери Рубін сильно постраждають від сузір'їв супутників. Оглядові телескопи мають велике поле зору, і вони вивчають короткочасні явища, такі як наднові або астероїди, і методи протидії, які працюють на інших телескопах, тут можуть бути менш ефективними. Зображення особливо постраждають у сутінках (50 %), а також на початку та в кінці ночі (30 %). Для яскравих слідів повна експозиція може бути зіпсована комбінацією насиченості, перехресних зв'язків (віддалені пікселі отримують сигнал через природу електроніки ПЗЗ) і ореолів (внутрішні відбиття всередині телескопа та камери), спричинених супутниковим слідом, що впливає на площу неба, значно більшу, ніж сама траєкторія супутника під час зйомки. Для слабких слідів буде втрачено лише чверть зображення. Попереднє дослідження, проведене обсерваторією Вери Рубін, виявило вплив на 40 % у сутінках, і лише ночі в середині зими не впливали б.

Можливі підходи до цієї проблеми полягають у зменшенні кількості або яскравості супутників, модернізації системи ПЗЗ-камери телескопа або обох. Спостереження за супутниками Starlink показали зменшення яскравості супутникового сліду для затемнених супутників. Однак цього зменшення недостатньо, щоб пом'якшити вплив на широкопольні дослідження, такі як ті, які проводила обсерваторія Вери Рубін. Тому SpaceX вводить сонцезахисний козирок на нових супутниках, щоб утримувати частини супутника, видимі з землі, від прямого сонячного світла. Мета полягає в тому, щоб тримати супутники нижче 7-ї зоряної величини, щоб уникнути перенасичення детекторів. Це обмежує проблему лише слідом супутника, а не всім зображенням.

Коментарі ред.

  1. Власне камера перебуває у третьому (третинному) фокусі, а не першому, але оскільки вона розташована у «захопленому фокусі» попереду першого дзеркала, пов'язані технічні проблеми схожі на проблеми звичайної оглядової камери першого фокусу.
  2. 10 мільйонів подій за ніч спостережень тривалістю 10 годин дає 278 подій за секунду.
  3. Між експозиціями передбачено 5 секунд, але одна секунда зарезервована на узгодження дзеркал та інструментів, тому поворотна структура має справлятися за 4 секунди.

Примітки ред.

  1. https://www.sciencenews.org/article/new-observatory-named-after-dark-matter-pioneer-vera-rubin
  2. ↑ Eric E. Mamajek (10 жовтня 2012). Accurate Geodetic Coordinates for Observatories on Cerro Tololo and Cerro Pachon. с. 13. Bibcode:2012arXiv1210.1616M. arXiv:1210.1616.  Measured GPS position for future site of LSST pier is WGS-84 30°14′40″ пд. ш. 70°44′57″ зх. д. / 30.2446333° пд. ш. 70.7494167° зх. д. / -30.2446333; -70.7494167, with ±0.10″ uncertainty in each coordinate.
  3. Mugnier, C.P., C.M.S., Clifford J. (January 2007). . Photogrammetric Engineering & Remote Sensing 73 (1): 11. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 8 серпня 2015. 
  4. Charles F. Claver (19 березня 2007). . LSST Corporation. с. 64–65. Архів оригіналу за 8 квітня 2015. Процитовано 10 грудня 2008.  The map on p. 64 shows the Universal Transverse Mercator location of the centre of the telescope pier at approximately 6653188.9 N, 331859.5 E, in zone 19J. Assuming the PSAD56 (La Canoa) datum, widely used in South America, this translates to WGS84 30°14′39″ пд. ш. 70°44′57″ зх. д. / 30.244333° пд. ш. 70.749389° зх. д. / -30.244333; -70.749389. Other datums do not lead to a peak.
  5. Victor Krabbendam (11 січня 2011). . American Astronomical Society 217th Meeting (poster). Seattle, Washington. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 серпня 2015.  This updated plan shows the revised telescope centre at 6653188.0 N, 331859.1 E (PSAD56 datum). This is the same WGS84 location to the resolution shown.
  6. . 14 серпня 2009. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 5 серпня 2015. 
  7. ↑ . LSST Corporation. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 5 серпня 2015. 
  8. . Photonics World (optics.org). 27 червня 2016. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 5 грудня 2018. 
  9. Willstrop, Roderick V. (1 жовтня 1984). . Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 210 (3): 597–609. Bibcode:1984MNRAS.210..597W. ISSN 0035-8711. doi:10.1093/mnras/210.3.597. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 5 серпня 2015. 
  10. ↑ Gressler, William (2 червня 2009). . LSE-11. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 1 березня 2011. 
  11. ↑ Tuell, Michael T.; Martina, Hubert M.; Burge, James H.; Gressler, William J.; Zhao, Chunyu (22 липня 2010). . Proc. SPIE 7739, Modern Technologies in Space- and Ground-based Telescopes and Instrumentation (77392V). doi:10.1117/12.857358. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 серпня 2018. 
  12. Overbye, Dennis (11 січня 2020). Vera Rubin Gets a Telescope of Her Own - The astronomer missed her Nobel Prize. But she now has a whole new observatory to her name.. The New York Times. Процитовано 11 січня 2020. 
  13. NSF-supported observatory renamed for astronomer Vera C. Rubin. www.nsf.gov (англ.). Процитовано 7 січня 2020. 
  14. About Rubin Observatory. 2 квітня 2013. Процитовано 26 січня 2022. 
  15. FAQ | Vera Rubin Observatory. www.vro.org. Процитовано 4 лютого 2020. 
  16. LSST General Public FAQs. Процитовано 11 вересня 2020. 
  17. Camera. LSST. 26 березня 2013. Процитовано 1 серпня 2015. 
  18. Press Release LSSTC-04: Site in Northern Chile Selected for Large Synoptic Survey Telescope. LSST. 17 травня 2006. Процитовано 1 серпня 2015. 
  19. (пресреліз).  {{cite press release}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  20. ↑ (пресреліз).  {{cite press release}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  21. The Large Synoptic Survey Telescope: Unlocking the secrets of dark matter and dark energy. Phys.org. 29 травня 2015. Процитовано 3 червня 2015. 
  22. Boilerplate text, Rubin Observatory, accessed May 28, 2020
  23. Jeffrey Mervis (21 травня 2018). Surprise! House spending panel gives NSF far more money for telescope than it requested. AAAS. 
  24. Monthly updates. LSST Corporation. 6 грудня 2016. оригіналу за 23 липня 2022. Процитовано 1 лютого 2022. 
  25. Search | Legacy Survey of Space and Time. www.lsst.org. Процитовано 12 лютого 2020. 
  26. Djorgovski, S. George, Ashish Mahabal, Andrew Drake, Matthew Graham, and Ciro Donalek (2013). . Planets, Stars and Stellar Systems. Springer Netherlands. с. 223–281. Архів оригіналу за 28 серпня 2020. Процитовано 20 серпня 2018. 
  27. Tyson, A. & Angel, R. У Clowes, Roger; Adamson, Andrew; Bromage, Gordon. The New Era of Wide Field Astronomy, ASP Conference Series 232. San Francisco: Astronomical Society of the Pacific. с. 347. ISBN 1-58381-065-X. Архів оригіналу за 22 серпня 2018. Процитовано 22 серпня 2018. 
  28. Press, W. H. (9-14 July 1995). У C. S. Kochanek and Jacqueline N. Hewitt. Astrophysical applications of gravitational lensing: proceedings of the 173rd Symposium of the International Astronomical Union 173. International Astronomical Union. Melbourne; Australia: Kluwer Academic Publishers; Dordrecht. с. 407. Архів оригіналу за 19 квітня 2018. Процитовано 23 серпня 2018. 
  29. Astronomy and astrophysics in the new millennium. Washington, D.C: National Academy Press. 2001. ISBN 0-309-07312-X. 
  30. Dennis Overbye (3 січня 2008). . The New York Times. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 3 січня 2008. 
  31. . March 2012. Архів оригіналу за 19 лютого 2013. Процитовано 7 квітня 2012. 
  32. . 8 листопада 2011. Архів оригіналу за 27 вересня 2012. Процитовано 7 квітня 2012. /
  33. (пресреліз). LSST Corporation. 16 серпня 2010. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2015. 
  34. . Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 20 серпня 2018. 
  35. Jeffrey Mervis (21 травня 2018). . AAAS. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 20 серпня 2018. 
  36. ↑ H.R. 3196, the Vera C. Rubin Observatory Designation Act | House Committee on Science, Space and Technology. science.house.gov (англ.). Процитовано 7 січня 2020. 
  37. Johnson, Eddie Bernice (20 грудня 2019). H.R.3196 - 116th Congress (2019-2020): Vera C. Rubin Observatory Designation Act. www.congress.gov. Процитовано 7 січня 2020. 
  38. NSF-supported observatory renamed for astronomer Vera C. Rubin. www.nsf.gov (англ.). Процитовано 7 січня 2020. 
  39. Hiroaki Aihara et al. (2018). The Hyper Suprime-Cam SSP Survey: Overview and survey design. Publications of the Astronomical Society of Japan 70 (SP1): S4. Bibcode:2018PASJ...70S...4A. arXiv:1704.05858. doi:10.1093/pasj/psx066. 
  40. . LSST. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 20 серпня 2018. 
  41. . LSST. Архів оригіналу за 12 червня 2007. Процитовано 20 серпня 2018. 
  42. ↑ Ž. Ivezić (29 серпня 2014). 0805. с. 2366. Bibcode:2008arXiv0805.2366I. arXiv:0805.2366. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2015.  {{citation}}: Вказано більш, ніж один |author= та |last= (довідка), повний огляд характеристик ВСОТ (англ.).
  43. . Large Synoptic Survey Telescope. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 березня 2016. 
  44. . Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 20 серпня 2018. 
  45. Sensors of world's largest digital camera snap first 3,200-megapixel images at SLAC. SLAC National Accelerator Laboratory. 
  46. Matt Stephens (3 жовтня 2008). . The Register. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 3 жовтня 2008. 
  47. Matt Stephens (26 листопада 2010). . The Register. Архів оригіналу за 22 жовтня 2012. Процитовано 16 січня 2011. 
  48. Boon, Miriam (18 жовтня 2010). . Symmetry Breaking. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 26 жовтня 2010. 
  49. . LSST. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 20 серпня 2018. 
  50. . LSST. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 20 серпня 2018. 
  51. Morganson, Eric (22 травня 2017). Building the Infrastructure for Time-Domain Alert Science in the LSST Era. Tucson. Архів оригіналу за 9 травня 2018. Процитовано 1 вересня 2018. 
  52. ↑ Victor Krabbendam (28 листопада 2017). LSST status update. LSST Project/NSF/AURA. Figures shown at 33:00.  . Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 20 серпня 2018. 
  53. ↑ Bellm, Eric (26 лютого 2018). Real-Time Decision Making: Applications in the Natural Sciences and Physical Systems. Berkeley. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 1 вересня 2018. 
  54. Saha, Abhijit; Matheson, Thomas; Snodgrass, Richard; Kececioglu, John; Narayan, Gautham; Seaman, Robert; Jenness, Tim; Axelrod, Tim (25–27 June 2014). Observatory Operations: Strategies, Processes, and Systems V 9149. Montreal: SPIE. с. 914908. arXiv:1409.0056. doi:10.1117/12.2056988. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 1 вересня 2018.  {{cite conference}}: Проігноровано невідомий параметр |class= (довідка)
  55. Bellm, Eric (22 травня 2017). Building the Infrastructure for Time-Domain Alert Science in the LSST Era. Tucson. Архів оригіналу за 9 травня 2018. Процитовано 1 вересня 2018. 
  56. M. Jurić, T. Axelrod, A.C. Becker, J. Becla, E. Bellm, J.F. Bosch, et al. (9 лютого 2018). . LSST Corporation. Архів оригіналу за 9 травня 2018. Процитовано 20 серпня 2018.  p. 53.
  57. . April 2015. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 20 серпня 2018. 
  58. Bosch J, Armstrong R, Bickerton S, Furusawa H, Ikeda H, Koike M, Lupton R, Mineo S, Price P, Takata T, Tanaka M. The Hyper Suprime-Cam software pipeline // Publications of the Astronomical Society of Japan. — . з джерела 8 травня 2018. Процитовано 20 серпня 2018.
  59. Steven M. Kahn, Justin R. Bankert, Srinivasan Chandrasekharan, Charles F. Claver, A. J. Connolly, et al. . LSST. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 20 серпня 2018.  p. 72.
  60. . www.lsst.org (англ.). The Large Synoptic Survey Telescope. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 3 квітня 2018. 
  61. R. Lynne Jones, Mario Juric, Zeljko Ivezic (10 листопада 2015). Asteroid Discovery and Characterization with the Large Synoptic Survey Telescope (LSST) IAU-318 - Asteroids: New Observations, New Models. 
  62. . NASA. 29 серпня 2017. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 20 серпня 2018. 
  63. Grav, Tommy; Mainzer, A. K.; Spahr, Tim (June 2016). Modeling the performance of the LSST in surveying the near-Earth object population. The Astronomical Journal 151 (6): 172. Bibcode:2016AJ....151..172G. arXiv:1604.03444. doi:10.3847/0004-6256/151/6/172.  {{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр |class= (довідка)
  64. . National Academies Press. 2010. ISBN 978-0-309-14968-6. doi:10.17226/12842. Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 20 серпня 2018. , page 49.
  65. . LSST. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 20 серпня 2018. 
  66. . LSST Corporation. 29 листопада 2017. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 20 серпня 2018. 
  67. . LSST. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 20 серпня 2018. 
  68. «Google Joins Large Synoptic Survey Telescope (LSST) Project» [ 5 червня 2011 у Wayback Machine.]. uanews.org. January 10, 2007. Retrieved 29 April 2013.
  69. . web.archive.org. 5 березня 2022. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 11 вересня 2023. 
  70. astrolabsoftware/fink-broker. AstroLab Software. 6 липня 2023. Процитовано 11 вересня 2023. 
  71. Lasair. A UK Alert Stream Broker and Transient Science Platform.. metatags.io (англ.). Процитовано 11 вересня 2023. 
  72. SkyPortal. Skyportal. 29 серпня 2023. Процитовано 11 вересня 2023. 
  73. Home | ALeRCE. alerce.science. Процитовано 11 вересня 2023. 
  74. AMPEL. AmpelAstro. 17 січня 2023. Процитовано 11 вересня 2023. 
  75. Solares, Hugo A. Ayala; Coutu, Stephane; Cowen, D. F.; DeLaunay, James J.; Fox, Derek B.; Keivani, Azadeh; Mostafá, Miguel; Murase, Kohta та ін. (2020-01). The Astrophysical Multimessenger Observatory Network (AMON): Performance and Science Program. Astroparticle Physics 114. с. 68–76. doi:10.1016/j.astropartphys.2019.06.007. Процитовано 11 вересня 2023.  {{cite news}}: рекомендується |displayauthors= (довідка)
  76. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 14 березня 2021. 
  77. https://ukr.sciences-world.com/nasas-next-major-telescope-see-big-picture-universe-99560[недоступне посилання]
  78. Lasker, Barry M.; Lattanzi, Mario G.; McLean, Brian J.; Bucciarelli, Beatrice; Drimmel, Ronald; Garcia, Jorge; Greene, Gretchen; Guglielmetti, Fabrizia та ін. (11 липня 2008). The Second-Generation Guide Star Catalog: Description and Properties. The Astronomical Journal (American Astronomical Society) 136 (2): 735–766. Bibcode:2008AJ....136..735L. ISSN 0004-6256. arXiv:0807.2522. doi:10.1088/0004-6256/136/2/735.  {{cite journal}}: рекомендується |displayauthors= (довідка)
  79. SDSS DR12 Scope (англ.). Процитовано 7 липня 2021. 
  80. Željko Ivezić (24 березня 2014). Joint DES-LSST workshop. Fermilab. Архів оригіналу за 10 травня 2018. Процитовано 7 жовтня 2018. 
  81. The Pan-STARRS data archive home page (англ.). Процитовано 7 липня 2021. 
  82. Survey, Legacy (8 листопада 2012). Index. Legacy Survey (англ.). Процитовано 4 лютого 2020. 
  83. . Fermilab.  {{cite conference}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  84. (пресреліз). LSST. 17 травня 2006. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 20 серпня 2018. 
  85. Steven M. Kahn (21 лютого 2018). LSST Science Advisory Committee Meeting. Princeton. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 7 жовтня 2018. 
  86. COVID-19 Construction Shutdown. LSST. 14 квітня 2020. 
  87. Rubin Commissioning Camera Installed on the Telescope Mount. LSST. 30 серпня 2022. 
  88. Steward Observatory Mirror Lab Awarded Contract for Large Synoptic Survey Telescope Mirror
  89. . Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 20 серпня 2018. 
  90. . Архів оригіналу за 14 травня 2008. Процитовано 20 серпня 2018. 
  91. . LSST Corporation. 2 вересня 2009. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 16 січня 2011. 
  92. LSST.org (December 2014). . Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014. 
  93. Gressler, William (15 січня 2015). AURA Management Council for LSST. с. 8–13. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 11 серпня 2015. 
  94. LSST.org (April 2015). . Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 4 травня 2015. 
  95. Sebag, Jacques, William Gressler, Ming Liang, Douglas Neill, C. Araujo-Hauck, John Andrew, G. Angeli et al. (2016). Ground-based and Airborne Telescopes VI 9906. International Society for Optics and Photonics. с. 99063E. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018. 
  96. Beal, Tom (28 лютого 2015). . Arizona Daily Star. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 4 травня 2015. 
  97. Jepsen, Kathryn (12 січня 2015). . Symmetry. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 1 лютого 2015. 
  98. News | Vera C. Rubin Observatory Project. project.lsst.org. 
  99. Bon Voyage (Buen Viaje) M1M3!. LSST. 13 березня 2019. 
  100. M1M3 Sails for Chile. LSST. 11 квітня 2019. 
  101. On this spectacular sunny day, the @LSST M1M3 reached the summit!. 
  102. News | Vera C. Rubin Observatory Project. project.lsst.org. 
  103. . LSST E-News 2 (4). January 2010. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 серпня 2018.  {{citation}}: Вказано більш, ніж один |work= та |journal= (довідка)
  104. . LSST E-News 7 (4). December 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 серпня 2018.  {{citation}}: Вказано більш, ніж один |work= та |journal= (довідка)
  105. News | Vera C. Rubin Observatory Project. project.lsst.org. 
  106. M2 Coating Completed. LSST. 30 липня 2019. 
  107. Kaboom! Life's a Blast on Cerro Pachón. LSST Corporation. April 2011. Процитовано 5 серпня 2015. 
  108. . 
  109. Excavation Activities on Cerro Pachón. LSST E-News 8 (2). August 2015. 
  110. Barr, Jeffrey D.; Gressler, William; Sebag, Jacques; Seriche, Jaime; Serrano, Eduardo (27 липня 2016). LSST summit facility construction progress report: Reacting to design refinements and field conditions. У Hall. Ground-based and Airborne Telescopes VI 9906. с. 99060P. Bibcode:2016SPIE.9906E..0PB. ISBN 978-1-5106-0191-8. doi:10.1117/12.2233383. 
  111. A Key Event. 23 березня 2018. 
  112. LSST Astronomy, @LSST, 1 November 2019.
  113. ↑ Neill, Douglas R.; Krabbendam., Victor L. (2010). Ground-based and Airborne Telescopes III 7733. International Society for Optics and Photonics. с. 77330F. Bibcode:2010SPIE.7733E..0FN. doi:10.1117/12.857414. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 22 жовтня 2018. 
  114. Victor L Krabbendam (12 червня 2018). The Large Synoptic Survey Telescope (LSST) Construction Status – 2018. LSST. 
  115. Barr, Jeffrey D.; Gressler, William; Sebag, Jacques; Seriche, Jaime; Serrano, Eduardo (27 липня 2016). . SPIE Proceedings 9906: 99060P. Bibcode:2016SPIE.9906E..0PB. ISBN 978-1-5106-0191-8. doi:10.1117/12.2233383. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 25 листопада 2018. , с. 11—12
  116. . LSST E-News 7 (4). December 2014. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 20 серпня 2018. 
  117. News | Vera C. Rubin Observatory Project. project.lsst.org. 
  118. The TMA Arrives at the Summit. Vera Rubin Observatory. 24 вересня 2019. 
  119. TMA Achieves Substantial Completion. 18 квітня 2023. 
  120. LSST Camera Team Passes DOE CD-3 Review. 10 серпня 2015. Процитовано 11 серпня 2015. 
  121. LSST status update. LSST Project/NSF/AURA. Подія сталася на 33:00. 28 листопада 2017. 
  122. Victor L Krabbendam (20 вересня 2018). The Large Synoptic Survey Telescope (LSST) Construction Status. LSST. 
  123. Manuel Gnida (8 вересня 2020). Sensors of world's largest digital camera snap first 3,200-megapixel images at SLAC. Stanford University. 
  124. LLNL engineers deliver final optical components for world's newest telescope: the Vera C. Rubin Observatory. 19 жовтня 2021. 
  125. Camera Cooldown. Rubin Observatory. 12 листопада 2021. 
  126. J. Haupt; J. Kuczewski; P. O'Connor. The Large Synoptic Survey Telescope Commissioning Camera. Brookhaven National Laboratory. 
  127. . LSST Project Office. 10 квітня 2018. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 20 серпня 2018. 
  128. (пресреліз). Florida International University. 29 березня 2018. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 20 серпня 2018. 
  129. (пресреліз) (ісп.). Red Universitaria Nacional. 16 квітня 2018. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 20 серпня 2018. 
  130. (пресреліз).  {{cite press release}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  131. (пресреліз). Rede Nacional de Ensino e Pesquisa. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 20 серпня 2018. 
  132. New ESO Study Evaluates Impact of Satellite Constellations on Astronomical Observations. www.eso.org (англ.). Процитовано 20 березня 2020. 
  133. Hainaut, Olivier R.; Williams, Adrew P. (5 березня 2020). On the Impact of Satellite Constellations on Astronomical Observations with ESO telescopes in the Visible and Infrared Domains. Astronomy & Astrophysics A121: 636. Bibcode:2020A&A...636A.121H. ISSN 0004-6361. arXiv:2003.01992. doi:10.1051/0004-6361/202037501. 
  134. Rubin Observatory Project Science Team (PST) (3 березня 2020). Impact on Optical Astronomy of LEO Satellite Constellations. docushare.lsst.org. 
  135. Tregloan-Reed, J.; Otarola, A.; Ortiz, E.; Molina, V.; Anais, J.; González, R.; Colque, J. P.; Unda-Sanzana, E. (16 березня 2020). First observations and magnitude measurement of SpaceX's Darksat. Astronomy & Astrophysics L1: 637. arXiv:2003.07251. doi:10.1051/0004-6361/202037958. 
  136. Stephen Clark (5 травня 2020). SpaceX to debut satellite-dimming sunshade on next Starlink launch. Astronomy Now. 
  137. Vera C. Rubin Observatory – Impact of Satellite Constellations. Rubin Observatory. 19 травня 2020. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Observatoriya Veri Rubin ranishe nazivalasya Velikij sinoptichnij oglyadovij teleskop VSOT angl Large Synoptic Survey Telescope LSST astronomichna observatoriya yaka zaraz buduyetsya v Chili Yiyi osnovnim zavdannyam bude provedennya sinoptichnogo astronomichnogo oglyadu Legacy Survey of Space and Time LSST 12 13 Observatoriya nazvana na chest Veri Rubin amerikanskoyi astronomki pionerki doslidzhennya shvidkostej obertannya galaktik A slovo sinoptichnij u starij nazvi teleskopa otrimano vid greckih sliv syn sin razom ta ὄpsis opsis vid i opisuye sposterezhennya yaki dayut zagalnij vid predmetu na pevnij chas Velikij sinoptichnij oglyadovij teleskopUyavlennya hudozhnika pro teleskop vseredini jogo kupola Teleskop bude zdijsnyuvati desyatirichnij oglyad neba na shesti shirokih diapazonah hvil osnovnoyi teritoriyi oglyadu plosheyu 18 000 kvadratnih gradusivNa chest Vera Rubin 1 Roztashuvannya ChiliKoordinati 30 14 40 pd sh 70 44 57 zh d 30 244639 pd sh 70 749417 zh d 30 244639 70 749417 Koordinati 30 14 40 pd sh 70 44 57 zh d 30 244639 pd sh 70 749417 zh d 30 244639 70 749417 2 4 5 Organizaciya Large Synoptic Survey Telescope CorporationdKod observatoriyi X05Visota 2 663 m n m 2 6 Dovzhina hvili 320 1060 nm 7 Zbudovano 2014 2020Pershe svitlo 2020 8 Stil teleskopa tridzerkalnij anastigmat shirokoformatnij Polya Bejkera Mersenna Shmidta 9 Kilkist teleskopiv montuvannya teleskopaDiametr 8 417 m fizichne8 360 m optichne5 116 m vnutrishnye 10 11 Vtorinnij diametr 3 42 m 1 80 m vnutrishnye 10 Tretinnij diametr 5 016 m 1 1 m vnutrishnye 10 11 Kutova rozdilna zdatnist 0 7 medianna mezha astronomichnoyi vidimosti0 2 rozmir pikselya 7 Zbiralna plosha teleskopa 35 m 7 Fokusna vidstan 10 31 m f 1 23 razom9 9175 m f 1 186 golovneMontuvannya alt azimutalneVebsajt Official home page Velikij sinoptichnij oglyadovij teleskop u VikishovishiV observatoriyi Veri Rubin bude rozmisheno oglyadovij teleskop Simoni Simonyi Survey Telescope 14 nazvanij na chest mecenativ Charlza ta Lizi Simoni 15 Cej shirokokutnij teleskop reflektor iz 8 4 metrovim golovnim dzerkalom yakij kozhni kilka nochej fotografuvatime vse dostupne nebo 16 U teleskopi vikoristovuyetsya nova konstrukciya z troma dzerkalami variant trohdzerkalnogo anastigmatu sho dozvolyaye kompaktnomu teleskopu stvoryuvati chitki zobrazhennya v duzhe shirokomu poli zoru diametrom 3 5 gradusi Zobrazhennya budut zapisuvatisya 3 2 gigapikselnoyu PZZ kameroyu najbilshoyu cifrovoyu kameroyu z bud koli stvorenih 17 Observatoriya roztashovana na vershini El Penjon gori Serro Pachon visotoyu 2682 metri v regioni Kokimbo na pivnochi Chili nedaleko vid teleskopiv Dzhemini Pivden i Pivdennimi astrofizichnimi doslidnickimi teleskopami Southern Astrophysical Research Telescopes 18 Osnovna laboratoriya teleskopa angl LSST Base Facility znahoditsya u bl 100 km vid teleskopa u misti La Serena Stvorennya teleskopa bulo vpershe zaproponovano 2001 roku vigotovlennya dzerkala rozpochalosya 2007 roku za rahunok privatnih koshtiv V Astrofizichnomu desyatilitnomu oglyadi 2010 roku teleskop bulo viznano odnim iz najkrashih velikih nazemnih proyektiv a oficijne budivnictvo rozpochalosya 1 serpnya 2014 roku koli Nacionalnij naukovij fond NSF vidiliv chastinu finansuvannya na 2014 rik 27 5 mln dol SShA 19 Budivnictvo majdanchika rozpochalosya 14 kvitnya 2015 roku z urochistogo zakladennya pershogo kamenya 20 21 Finansuvannya nadhodit vid NSF Ministerstva energetiki Spoluchenih Shtativ i privatnih dzherel zaluchenih specialnoyu mizhnarodnoyu nekomercijnoyu organizaciyeyu LSST Corporation Diyalnist perebuvaye pid kerivnictvom Asociaciyi universitetiv dlya doslidzhen u galuzi astronomiyi AURA 22 Ochikuyetsya sho zagalna vartist budivnictva stanovitime blizko 680 mln dol 23 Pershe svitlo dlya inzhenernoyi kameri ochikuyetsya v grudni 2023 roku a pershe svitlo dlya sistemi v lipni 2024 roku Oglyad neba planuyetsya rozpochati v zhovtni 2024 roku 24 Planuyetsya sho dani LSST stavatimut povnistyu publichnimi za dva roki 25 Zmist 1 Istoriya 2 Harakteristiki 2 1 Optika 2 2 Kamera 2 3 Obrobka danih zobrazhen 3 Naukovi cili 4 Porivnyannya z inshimi oglyadami neba 5 Stan budivnictva 5 1 Dzerkala 5 2 Budivlya teleskopa 5 3 Montuvannya teleskopa 5 4 Kamera 5 5 Peredacha danih 6 Mozhlivij vpliv suzir yiv suputnikiv 7 Komentari 8 Primitki 9 PosilannyaIstoriya red nbsp Hudozhnye zobrazhennya vnutrishnogo viglyadu pid kupolom LSST nbsp Linza L1 v 2018 rociObservatoriya Veri Rubin ye nashadkom dovgoyi tradiciyi oglyadiv neba 26 yaki rozpochalisya z katalogiv seredini 1700 h rokiv stvorenih za rezultatami sposterezhen neozbroyenim okom napriklad katalogu Messye Potim buli fotografichni oglyadi kincya XIX storichchya taki yak Garvardska kolekciya fotoplastinok Palomarskij atlas ta inshi Na mezhi XX i XXI storich na zaminu fotoplastinkam prijshli pershi cifrovi oglyadi taki yak Sloanivskij cifrovij oglyad neba Observatoriya Veri Rubin rozvinulasya z poperednoyi koncepciyi Teleskopa temnoyi materiyi 27 visunutoyi she 1996 roku 28 P yatij desyatirichnij zvit Astronomiya ta astrofizika v novomu tisyacholitti opublikovanij 2001 roku 29 rekomenduvav Sinoptichnij oglyadovij teleskop velikoyi aperturi yak vazhlivu iniciativu Na comu rannomu etapi buli viznacheni bazovij dizajn ta zavdannya teleskopa a same Sinoptichnij oglyadovij teleskop velikoyi aperturi optichnij teleskop klasu 6 5 m sproyektovanij dlya oglyadu vidimogo neba kozhen tizhden na bilsh tmyanomu rivni nizh dosyagnutij nayavnimi oglyadami Vin viyavit ta zanotuye 90 navkolozemnih ob yektiv bilshih 300 m u diametri ta ocinit zagrozu yaki voni stanovlyat zhittyu na Zemli Vin znajde blizko desyatka tisyach primitivnih ob yektiv poyasu Kojpera yakij mistit doistorichnij zapis formuvannya Sonyachnoyi sistemi Vin takozh spriyatime doslidzhennyu strukturi Vsesvitu sposterezhennyam za tisyachami nadnovih roztashovanih poruch ta na znachnomu chervonomu zsuvi ta vimirom rozpodilu temnoyi materiyi zavdyaki gravitacijnomu linzuvannyu Usi dani budut dostupni cherez Nacionalnu virtualnu observatoriyu nadayuchi dostup astronomam i shirokomu zagalu do duzhe glibokih zobrazhen nichnogo neba yake postijno zminyuyetsya Rannyu rozrobku finansuvali za rahunok dekilkoh nevelikih grantiv osnovnimi blagodijnikami buli Charlz Simoni i Bill Gejts yaki v sichni 2008 roku vnesli vidpovidno 20 i 10 mln dol 30 7 5 mln dol buli vklyucheni do byudzhetnogo zapitu prezidenta SShA 2013 roku shodo Nacionalnogo naukovogo fondu 31 Ministerstvo energetiki SShA finansuye budivnictvo cifrovoyi kameri teleskopa yakim zajmayetsya SLAC National Accelerator Laboratory yak chastinoyu svoyeyi misiyi zrozumiti temnu materiyu 32 U desyatirichnomu oglyadi 2010 roku VSOT zaznachili yak nazemnij instrument najvishogo prioritetu 33 Nacionalnij naukovij fond finansuye reshtu budivnictva yake bulo shvaleno 1 serpnya 2014 r Osnovnimi organizaciyami zadiyanimi u proyekti ye SLAC National Accelerator Laboratory proyektuye j buduye kameru teleskopa Nacionalna observatoriya optichnoyi astronomiyi nadast teleskop ta komandu na misci Nacionalnij centr superkomp yuternih tehnologij zbuduye ta protestuye centr arhivaciyi ta dostupu do danih Asociaciya universitetiv dlya astronomichnih doslidzhen AURA naglyadaye za budivnictvom VSOT Stanom na listopad 2016 roku kritichnim shlyahom proyektu bulo budivnictvo kameri integraciya i testuvannya 34 U travni 2018 roku Kongres SShA nespodivano nadav teleskopu znachno bilshe finansuvannya nizh zapituvalos u nadiyi sho ce priskorit jogo budivnictvo ta zapusk Komanda teleskopa bula vdyachna odnak vislovila zdivuvannya oskilki na potochnij zavershalnij stadiyi budivnictva u nih ne bulo nestachi koshtiv 35 U chervni 2019 roku senatori Eddi Bernis Dzhonson i Dzhennifer Gonsales Kolon iniciyuvali perejmenuvannya observatoriyi na chest Veri Rubin 36 Zakon pro perejmenuvannya nabrav chinnosti 20 grudnya 2019 roku 37 Oficijno perejmenuvannya bulo ogolosheno na zimovij zustrichi Amerikanskogo astronomichnogo tovaristva 2020 roku 38 Nova nazva vshanovuye vnesok Veri Rubin ta yiyi koleg v doslidzhennya prirodi temnoyi materiyi shlyahom kartografuvannya ta katalogizaciyi galaktik u prostori ta chasi 36 Harakteristiki red Konstrukciya VSOT ye unikalnoyu sered velikih teleskopiv iz golovnim dzerkalom 8 metrovogo rozmiru tomu sho vin maye duzhe shiroke pole zoru 3 5 u diametri abo 9 6 kvadratnih gradusiv Dlya porivnyanna i Sonce i Misyac z Zemli mayut vidimij diametr 0 5 abo ploshu 0 2 kvadratnih gradusi U poyednanni z velikoyu aperturoyu a otzhe zdatnistyu do zbirannya svitla ce dast teleskopu nadzvichajno visokij optichnij faktor u 319 m2 gradus2 Ce bilsh nizh utrichi perevishuye optichnij faktor najkrashih z diyuchih teleskopiv Subaru z jogo Hyper Suprime Camera 39 ta Pan STARRS i bil nizh na poryadok krashe za bilshist velikih teleskopiv 40 Optika red nbsp Uspishna viplavka pershogo tretogo dzerkala VSOT serpen 2008 r nbsp Optika teleskopa VSOT VSOT ye ostannim slovom u dovgomu pereliku polipshen teleskopiv dlya nadannya yim shirshogo polya oglyadu Najbilsh ranni reflektori zastosovuvali sferichni dzerkala yaki legko viroblyati ta testuvati ale yaki strazhdayut vid sferichnoyi aberaciyi Dlya zmenshennya sferichnoyi aberaciyi do prijnyatnogo rivnya potribna bula duzhe velika fokusna vidstan Parabolichne dzerkalo zmenshuye sferichnu aberaciyu poblizu optichnoyi osi ale todi pole zoru obmezhuyetsya ekscentrichnoyu komoyu Take parabolichne golovne dzerkalo z pervinnim fokusom abo fokusom Kassegrena bulo najposhirenishoyu optichnoyu shemoyu do teleskopa Gejla en 1949 r Pislya togo teleskopi vikoristovuvali perevazhno shemu Richi Kretyena u yakij zastosovano dva giperbolichni dzerkala dlya usunennya i sferichnoyi aberaciyi i komi zalishayuchi lishe astigmatizm sho davalo shirshe korisne pole zoru Bilshist velikih teleskopiv mizh teleskopom Hejla ta VSOT mali shemu Richi Kretyena zokrema teleskopi Gabbl i Keka VSOT ye nastupnim krokom ce tridzerkalnij anastigmat tobto vin maye tri nesferichni dzerkala sho dozvolit uniknuti astigmatizmu ta otrimati chitke zobrazhennya na shirokomu poli zoru Golovne pershe dzerkalo VSOT M1 maye 8 4 metri u diametri druge dzerkalo M2 3 4 metri a tretye M3 roztashovane u velikomu otvori pershogo dzerkala 5 metriv u diametri Imovirno druge dzerkalo bude najbilshim opuklim dzerkalom diyuchogo teleskopa do chasiv koli jogo perevershit druge dzerkalo Nadzvichajno velikogo teleskopa diametrom 4 2 metra blizko 2024 roku Velikij otvir poseredini zmenshuye ploshu zbirannya svitla pershogo dzerkala do 35 m sho ye ekvivalentom ploshi kola diametrom 6 68 m 7 Mnozhennya ploshi na pole zoru daye optichnij faktor 336 m2 gradus2 faktichne znachennya zmenshuyetsya vinyetuvannyam Pershe ta tretye dzerkalo M1 ta M3 sproyektovani yak yedine sklo monolit M1M3 Roztashuvannya dvoh dzerkal razom minimizuye zagalnu dovzhinu teleskopa sho dozvolyaye jogo shvidshu pereoriyentaciyu Dva dzerkala z odnogo skla utvoryuyut zhorstkishu strukturu nizh dva okremih dzerkala sho spriyaye shvidshij stabilizaciyi pislya ruhu Optika vklyuchaye tri korektorni linzi dlya zmenshennya aberacij Ci linzi ta filtri teleskopa vbudovani u zbirku kameri Persha linza maye 1 55 metri u diametri ta ye najbilshoyu sered stvorenih a tretya linza formuye vakuumne vikno pered fokusnoyu ploshinoyu Kamera red nbsp Model fokusnoyi ploshini VSOT u naturalnu velichinu Diametr sitki stanovit 64 sm Cya mozayika daye mozhlivist otrimuvati zobrazhennya ponad 3 gigapikseli kozhne Zobrazhennya Misyacya 30 kutovih hvilin navedeno dlya demonstraciyi masshtabu polya zoru 3 2 gigapikselna pershofokusna note 1 cifrova kamera bude robiti 15 sekundnu ekspoziciyu kozhni 20 sekund 7 Zmina polozhennya takogo velikogo teleskopa vklyuchno z chasom na zaspokoyennya za 5 sekund vimagaye nadzvichajno korotkoyi ta zhorstkoyi strukturi U svoyu chergu ce vimagaye duzhe korotke f chislo yaki potrebuye duzhe tochnogo fokusuvannya kameri 15 sekundni ekspoziciyi ye kompromisom yaki dozvolyayut fiksuvati i tmyani i ruhlivi dzherela svitla Dovshi ekspoziciyi zmenshili b vidsotok neefektivnogo chasu na perenacilennya i dozvolili b glibshi znimki ale shvidkisni ob yekti taki yak navkolozemni ob yekti silno zminili b polozhennya protyagom takoyi ekspoziciyi 41 Kozhnu dilyanku neba znimayut dvichi dvoma poslidovnimi 15 sekundnimi ekspoziciyami shob mozhna bulo vidkinuti slidi kosmichnih promeniv na CCD 42 Fokusna ploshina kameri ye plaskoyu ta maye diametr 64 sm Osnovne stvorennya zobrazhen zdijsnyuyetsya mozayikoyu zi 189 CCD detektoriv kozhen 16 megapikseliv 43 Voni zgrupovani u reshitku 5 5 plotiv u yakij centralni 21 ploti mistyat 3 3 sensori zobrazhen a chotiri kutovi ploti mistyat lishe tri CCD kozhen priznacheni dlya keruvannya ta kontrolyu fokusu CCD dayut sempling krashij za 0 2 kutovoyi sekundi i budut oholodzhuvatis do bl 100 C 44 dlya zmenshennya shumiv Kamera vklyuchaye filtr roztashovanij mizh drugoyu ta tretoyu linzami ta avtomatichnij mehanizm zamini filtriv Hocha kamera maye shist filtriv UGRIZY yaki ohoplyuyut hvili dovzhinoyu vid 330 do 1080 nm odnak roztashuvannya kameri pered dzerkalom obmezhuye rozmiri yiyi zminnika filtriv odnochasno vin mozhe utrimuvati lishe 5 iz nih a tomu kozhnoyi nochi obirayetsya yakij filtr iz shesti ne vstanovlyuvatimetsya Obrobka danih zobrazhen red nbsp Skan gravyuri Flammariona zroblenij za dopomogoyu LSST u veresni 2020 roku 45 Z urahuvannyam chasu na obslugovuvannya poganu pogodu ta inshi neperedbachuvani vipadki ochikuyetsya sho shoroku kamera bude robiti ponad 200 000 znimkiv 1 28 petabajt do stisnennya tobto znachno bilshe nizh mozhe buti pereglyanuto lyudmi Upravlinnya ta efektivna obrobka velicheznogo masivu rezultativ roboti teleskopa vvazhayetsya najskladnishoyu chastinoyu proyektu 46 47 Za ocinkoyu 2010 roku pochatkovi vimogi do komp yuteriv ocinyuvalis u 100 teraflopiv obchislyuvalnoyi potuzhnosti ta 15 petabajt zberigannya zi zbilshennyam u miri nakopichennya danih proyektu 48 Ta za ocinkami 2018 roku vimogi zrosli do 250 teraflopiv obchislyuvalnoyi potuzhnosti ta 100 petabajtiv zberigannya 49 Peredbachayetsya sho pislya otrimannya teleskopom znimkiv voni budut obroblyatis vidpovidno do troh riznih chasovih promizhkiv negajno protyagom 60 sekund shodenno i shorichno 50 Rezultatom negajnoyi obrobki budut povidomlennya yaki prihoditimut protyagom 60 sekund pislya sposterezhennya pro ob yekti yaki zminili yaskravist abo misce u porivnyanni z zaarhivovanimi zobrazhennyami ciyeyi dilyanki neba Peredacha obrobka ta porivnyannya takih velikih zobrazhen za 60 sekund 51 Ochikuyetsya sho shonochi bude do 10 miljoniv povidomlen 52 kozhne z yakih vklyuchatime 53 22 Identifikator povidomlennya ta bazi danih voni budut unikalno markuvati kozhne povidomlennya Fotometrichnu astrometrichnu harakteristiku ta opis formi zafiksovanogo dzherela 30 30 pikselni u serednomu fragmenti z shablonnogo ta vidminnih zobrazhen u formati FITS Chasovu seriyu do odnogo roku poperednih fiksacij cogo dzherela Rizni uzagalneni statistiki osoblivosti rozrahovani dlya chasovih serij Ne bude isnuvati periodu prava vlasnosti na povidomlennya voni budut negajno dostupni zagalu oskilki metoyu ye shvidko peredati majzhe vse sho VSOT znaye pro bud yaku pevnu podiyu sho dozvolit podalshu klasifikaciyu i prijnyattya rishen Koli VSOT pracyuvatime vin bude generuvati nebachenu kilkist povidomlen sotni za sekundu note 2 Bilshist sposterigachiv budut zacikavleni lishe u nevelikij kilkosti z cih podij tomu povidomlennya budut propuskati cherez brokeriv podij yaki budut peresilati pevni nabori podij lishe tim hto na nih pidpisavsya VSOT zabezpechit prostogo brokera 53 48 ta povnij potik podij do zovnishnih brokeriv 54 Zwicky Transient Facility sluguvatime prototipom povidomlen VSOT generuyuchi lishe 1 mln podij za nich 55 Shodenni rezultati yaki oprilyudnyuvatimutsya protyagom 24 godin pislya sposterezhennya vklyuchatimut zobrazhennya tiyeyi nochi ta vihidni katalogi otrimani vid zobrazhen z riznicyami Ce vklyuchaye orbitalni parametri dlya ob yektiv Sonyachnoyi sistemi Zobrazhennya budut dostupni u dvoh formatah neobrobleni znimki kameri Raw Snaps ta obrobleni znimki odnogo vizitu Single Visit Images yaki budut vklyuchati vidalennya vplivu instrumentu ISR ocinku fonu viznachennya dzherela vidilennya ekspozicij ta vimiri ocinku funkciyi rozsiyuvannya tochki ta astrometrichne i fotometrichne kalibruvannya 56 Shorichni rezultati peredbachayetsya oprilyudnyuvati raz na rik pislya povtornoyi obrobki vsogo naukovogo obsyagu danih do vidpovidnoyi dati Taki zviti vklyuchatimut kalibrovani zobrazhennya vimir pozicij neviznachenostej ta form informaciyu pro zminnist kompaktnij opis krivih svitnosti odnoridna povtorna obrobka produktiv obrobki negajnih danih zasnovanih na vidminnostyah u znimkah katalog bl 6 mln ob yektiv Sonyachnoyi sistemi z yih orbitami katalog bl 37 mlrd nebesnih ob yektiv 20 mlrd galaktik ta 17 mlrd zir kozhen z bilshe 200 harakteristikami R dmtech Shorichni rezultati budut chastkovo rozrahovuvatis NCSA SShA a chastkovo IN2P3 Franciya 57 VSOT rezervuye 10 svoyeyi potuzhnosti obrobki ta diskovogo prostoru dlya produktiv danih stvorenih koristuvachami Taki produkti budut stvoryuvatis zapuskom individualnih algoritmiv paketu danih VSOT dlya specialnih cilej z vikoristannyam prikladnih programnih interfejsiv dlya dostupu do danih ta zberigannya rezultativ Ce dozvolyaye uniknuti potrebi u vivantazhenni a potim u zavantazhenni nazad velicheznih obsyagiv danih oskilki dozvolyaye koristuvacham pryamo vikoristovuvati pam yat ta potuzhnosti obrobki VSOT Vodnochas ce dozvolit okremim grupam naukovciv mati inshi politiki publikaciyi nizh VSOT u cilomu Rannya versiya PZ VSOT dlya obrobki zobrazhen zastosovuyetsya instrumentom Hyper Suprime Cam teleskopa Subaru 58 instrumentom shirokoformatnogo oglyadu z chutlivistyu shozhoyu na VSOT ale lishe z 1 5 polya zoru 1 8 kvadratnih gradusiv u porivnyanni z 9 6 kvadratnimi gradusami VSOT Naukovi cili red nbsp Porivnyannya pervinnih dzerkal dekilkoh optichnih teleskopiv VSOT z jogo duzhe velikim centralnim otvorom roztashovanij poblizu centru diagrami U svoyemu osnovnomu oglyadi VSOT ohopit blizko 18 000 gradusiv2 pivdennogo neba z shistma filtrami vidvidavshi kozhnu dilyanku neba blizko 825 raziv Obmezhennya zoryanoyi velichini ochikuyutsya na rivni r lt 24 5 dlya okremogo znimku ta r lt 27 8 dlya povnogo naboru danih 59 Osnovnij oglyad vikoristaye do 90 dostupnogo chasu sposterezhennya Zalishkovi 10 budut vikoristani dlya otrimannya krashih sposterezhen okremih dilyanok ta ob yektiv Ce vklyuchaye duzhe gliboki r 26 sposterezhennya duzhe korotki chasi povtornogo obstezhennya blizko odniyeyi hvilini sposterezhennya osoblivih dilyanok takih yak Ekliptika Galaktichna ploshina i obidvi Magellanovi Hmari a takozh dilyanok ohopleni bagatohvilovimi oglyadami napriklad takimi yak COSMOS i Chandra Deep Field South U poyednanni ci osoblivi programi zbilshat zagalnu ploshu ohoplennya do blizko 25 000 gradusiv2 Okremi naukovi cili VSOT vklyuchayut 60 vivchennya temnoyi energiyi i temnoyi materiyi shlyahom vimiru slabkogo gravitacijnogo linzuvannya barionnih akustichnih oscilyacij i fotometriyi nadnovih tipu Ia vse yak funkciya chervonogo zsuvu 42 katalogizaciya malih til Sonyachnoyi sistemi zokrema navkolozemnih asteroyidiv i ob yektiv Poyasa Kojpera Ochikuyetsya sho VSOT zbilshit kilkist katalogizovanih ob yektiv u desyat sto raziv 61 viyavlennya shvidkoplinnih optichnih podij takih yak spalahi novih i nadnovih gamma spalahi zminnist kvazariv i gravitacijne linzuvannya ta povidomlennya pidpisnikiv pro nastannya takih podij katalogizaciya Chumackogo Shlyahu Takozh isnuye spodivannya sho velicheznij obsyag otrimanih danih prizvede do dodatkovih serendipnih vidkrittiv Kongres SShA doruchiv NASA viyaviti ta vnesti do katalogu 90 navkolozemnih ob yektiv rozmirami bilshe 140 metriv 62 Vvazhayetsya sho VSOT sam po sobi viyavit 62 takih ob yektiv 63 i na dumku Nacionalnoyi akademiyi nauk SShA prodovzhennya jogo oglyadu z 10 do 12 rokiv bude najbilsh efektivnim za vitratami shlyahom do vikonannya takogo zavdannya 64 VSOT maye programu Osvita ta zv yazki z gromadskistyu Education and Public Outreach EPO yaka spryamovana perevazhno na chotiri kategoriyi koristuvachiv zagal oficijni osvityani naukovci amatori ta rozrobniki kontentu v neformalnih naukovo osvitnih zakladah 65 66 VSOT vistupit partnerom Zooniverse u nizci yih proyektiv naukovciv amatoriv 67 Chastina danih VSOT do 15 terabajt za nich bude vikladatis Google yak potochna interaktivna karta nichnogo neba 68 LSST oznamenuye epohu de programne zabezpechennya bude takim vazhlivim dlya astronomiyi yak i teleskop taki instrumenti Arhivovano 5 kvitnya 2021 u Wayback Machine chasto nazivayut brokeri podij abo marshali bo voni vistupayut v roli sub yekta mizh virobnikami danih ta spozhivachami Zwicky Transient Facility Antares Mars 69 Fink 70 Lasair 71 Skyportal 72 Alerce 73 Ampel 74 Ranishe do sistem rozpovsyudzhennya informaciyi nalezhali Centralne byuro astronomichnih telegram en Zagalna koordinatna merezha en sluzhba The Astronomer s Telegram en Astrophysical Multimessenger Observatory Network AMON 75 Zvazhayuchi na velichezni informacijni potoki yaki zabezpechit LSST naukovci skoro ne zmozhut pryamo pereglyadati navit harakternu chastinu otrimanih danih Natomist voni vse bilshe budut rozrahovuvati na majsterne vikoristannya algoritmiv dlya vivchennya vzayemozv yazkiv vseredini naboru danih Krashe rozuminnya otrimayut ti hto mayuchi usi ci cifri zumiye postaviti najkrashi zapitannyaAnaliz danih zminyuyetsya bo zrostaye yih obsyag Tradicijnij analiz danih ce bilshe pro pristosuvannya fizichnoyi modeli do sposterezhuvanih danih Ranishe takih obsyagiv danih ne bulo Mi namagalisya zrozumiti pevne yavishe analizuyuchi malu kilkist danih Teper cogo vzhe nedostatno Zamist togo shob zapitati rozkazhit meni pro moyu model vi zapituyete skazhit meni sho vi znayete Dani stayut modellyu a ce oznachaye sho situaciya zminilasya 76 zauvazhiv Kirk Borne Kirk Borne astrofizik ta fahivec z obrobki danih iz Booz Allen Hamilton velika amerikanska konsaltingova firma i osnovnij uchasnik ISSC The Informatics and Statistics Science Collaboration Cya grupa na vidminu vid inshih semi komand ne zoseredzhuyetsya na konkretnij temi astronomiyi a zoseredzhuye uvagu na novi metodi dlya obrobki velikih obchislyuvalnih navantazhen dlya optimizaciyi predstavlen danih ta dlya giduvannya teleskopa pid chas astronomichnih sposterezhen Ob yednavshi dani iz WFIRST ta LSST vcheni zmozhut pereglyadati Vsesvit v dev yati riznih dovzhinah hvil dani yaki zabezpechat najbilsh detalnij shirokokutnij viglyad Vsesvitu 77 Porivnyannya z inshimi oglyadami neba red nbsp 500 tonnij kran vstanovlyuye verhnyu chastinu teleskopaAstronomami provoditsya dosit bagato optichnih oglyadiv neba Nizhche dayetsya porivnyannya deyakih z nih z observatoriyeyu Veri Rubin Fotografichni oglyadi neba taki yak Palomarskij atlas ta jogo cifrova versiya Ocifrovanij oglyad neba angl Digitized Sky Survey Cya tehnologiya zastarila maye nabagato menshu glibinu ta v cilomu zroblena z misc zi znachno girshimi umovami dlya sposterezhen Odnak ci arhivi prodovzhuyut vikoristovuvati oskilki voni pokrivayut use nebo ta ohoplyuyut velikij promizhok chasu u deyakih vipadkah ponad 100 rokiv Skanuvannya plastin dosyaglo mezhi R 18 i B 19 5 na 90 neba 78 Sloanivskij cifrovij oglyad neba 2000 2009 oglyanuv 14 555 kvadratnih gradusiv pivnichnoyi pivkuli neba teleskopom diametrom 2 5 m Zaraz vin prodovzhuyetsya yak spektrografichnij oglyad Jogo granichna fotometrichna zoryana velichina zalezhno vid filtra stanovila vid 20 5 do 22 2 79 Oglyad temnoyi materiyi z 2013 oglyanuv 5 000 kvadratnih gradusiv pivdennoyi pivkuli teleskopom diametrom 4 m Cya plosha povnistyu vhodit u ploshu yaku peredbachaye oglyadati observatoriya Veri Rubin Oglyad temnoyi materiyi ne oglyadav Chumackij Shlyah oskilki jogo osnovnoyu zadacheyu ye daleki galaktiki 80 Oglyad Pan STARRS z 2010 vikoristovuye dva shirokopolni 1 8 metrovi teleskopi roztashovani na Galeakala na Gavayah Do zapusku observatoriyi Veri Rubin vin zalishitsya najkrashim detektorom navkolozemnih ob yektiv Jogo plosha oglyadu 30 000 kvadratnih gradusiv porivnyana z ochikuvanoyu plosheyu observatoriyi Veri Rubin Glibina syagaye zoryanoyi velichini 20 9 22 0 zalezhno vid filtra 81 Gaia z 2014 ce kosmichnij oglyad usogo neba golovnoyu metoyu yakogo ye nadzvichajno tochna astrometriya priblizno dvoh milyardiv zir kvazariv galaktik i ob yektiv sonyachnoyi sistemi Jogo plosha zboru svitla stanovit lishe 0 7 m2 sho obmezhuye yaskravist sposterezhuvanih obʼyektiv 21 zoryanoyu velichinoyu Zwicky Transient Facility z 2018 ce podibne shvidke doslidzhennya shirokogo polya dlya viyavlennya perehidnih podij Teleskop maye navit bilshe pole zoru 47 kvadratnih gradusiv u 5 raziv bilshe nizh observatoriya Veri Rubin ale znachno menshu aperturu diametr 1 22 m v 30 raziv mensha zbiralna plosha Vin vikoristovuyetsya dlya rozrobki ta testuvannya programnogo zabezpechennya avtomatichnogo opovishennya observatoriyi Veri Rubin Jogo chutlivist dosyagaye 20 21 zoryanoyi velichini Teleskop kosmichnogo sposterezhennya z 2011 ce podibnij shvidkodiyuchij teleskop iz shirokim polem oglyadu yakij vikoristovuyetsya v osnovnomu dlya vijskovih cilej iz drugoryadnimi civilnimi zastosuvannyami vklyuchayuchi viyavlennya ta katalogizaciyu kosmichnogo smittya ta OSZ DESI Legacy Imaging Surveys z 2013 doslidzhuye 14 000 kvadratnih gradusiv pivnichnogo ta pivdennogo neba za dopomogoyu 2 3 metrovogo teleskopa Boka 4 metrovogo teleskopa Mejolla i 4 metrovogo teleskopa Viktora Blanko Vin specializuyetsya na dalekih galaktikah i tomu unikaye Chumackogo Shlyahu 82 Plosha oglyadu 5000 kvadratnih gradusiv povnistyu mistitsya v peredbachuvanij zoni doslidzhennya observatoriyi Veri Rubin na pivdennomu nebi 83 Vin bachit obʼyekti do 23 24 velichini Stan budivnictva red nbsp Hid budivnictva observatoriyi stanom na veresen 2019 roku nbsp Hid budivnictva stanom na 2022 rikDilyanka Serro Pachon bula obrana 2006 roku Golovnimi chinnikami viboru stali kilkist yasnih nochej protyagom roku sezonni pogodni umovi ta yakist zobrazhen yaki mozhna otrimati cherez miscevu atmosferu Do dilyanki takozh visuvalasya vimoga nayavnosti infrastrukturi observatoriyi dlya minimizaciyi vartosti budivnictva ta dostup do optovolokonnih kabeliv shob zabezpechiti mozhlivist peredacha 30 terabajt danih yaki teleskop generuvatime shonochi 84 Stanom na lyutij 2018 roku budivnictvo trivalo bula zavershena korobka budivli na vershini a protyagom roku ochikuvalosya vstanovlennya osnovnogo obladnannya vklyuchno z opalennyam ventilyaciyeyu ta kondiciyuvannyam povitrya kupolom kameroyu dlya nanesennya pokrittya na dzerkalo ta vuzlom kriplennya teleskopa Takozh u 2018 roci ochikuvalosya rozshirennya osnovnoyi laboratoriyi AURA u La Sereni ta gurtozhitku na vershini yakij vikoristovuyetsya spilno z inshimi teleskopami na gori 52 Stanom na lyutij 2018 i kamera i teleskop led vkladalisya u viznacheni stroki osnovnim rizikom vvazhalasya nedostatnist chasu vidilenogo dlya integraciyi sistem 85 Stanom na 2017 rik proyekt zalishavsya v mezhah pogodzhenogo byudzhetu 52 U berezni 2020 roku robota nad primishennyam na vershini ta golovnoyu kameroyu SLAC bula prizupinena cherez pandemiyu COVID 19 hocha robota nad programnim zabezpechennyam trivala 86 Za cej chas sproshena versiya kameri ComCam priznachena dlya poperednogo nalashtuvannya teleskopa pribula na bazu i projshla tam testuvannya Yiyi perenesli na vershinu ta vstanovili u serpni 2022 roku 87 Dzerkala red Golovne dzerkalo najbilsh kritichna ta trudomistka chastina budivnictva teleskopa stvoryuvalos protyagom sim rokiv laboratoriyeyu Mirror Lab observatoriyi Styuarda Universitetu Arizoni 88 Stvorennya formi rozpochalos u listopadi 2007 89 viplavka dzerkala u berezni 2008 roku 90 i zagotovka dzerkala bula ogoloshena idealnoyu na pochatku veresnya 2008 roku 91 U sichni 2011 roku bulo zaversheno stvorennya i tonka obrobka oboh chastin M1 ta M3 i rozpochalos poliruvannya M3 Dzerkalo bulo zaversheno u grudni 2014 roku 92 Chastina M3 osoblivo postrazhdala vid malenkih bulbashok povitrya yaki buli zahopleni rechovinoyu dzerkala pri viplavci koli voni virinali na poverhnyu voni stvoryuvali na nij defekti mimichnih zmorshok na poverhni 93 Bulbashki chiplyali poliruvalnij abraziv sho stvoryuvalo podryapini u dekilka milimetriv dovzhinoyu yaki rozhodilis na vsi boki vid bulbashki Bez vipravlennya ce zbilshilo b funkciyu rozsiyuvannya tochki teleskopa zmenshivshi jogo chutlivist na 3 do 97 nominalnoyi i zbilshilo b chastinu neba prihovanu yaskravimi zoryami z 4 do 4 8 ploshi oglyadu Stanom na sichen 2015 proyekt doslidzhuvav yak mozhna zapovniti dirki vid bulbashok ta podryapini i dijshov visnovku sho podalshe poliruvannya nedocilne oskilki poverhni dzerkal perevershili funkcionalni vimogi sporudi Dzerkalo bulo formalno prijnyato komisiyeyu 13 lyutogo 2015 roku 94 95 pislya chogo jogo pomistili u vidpovidnij transportuvalnij boks ta postavili na zberezhennya u aviacijnomu angari 96 do momentu vidpravki do Chili 97 U zhovtni 2018 roku jogo povernuli do dzerkalnoyi laboratoriyi ta integruvali z oporoyu dzerkala 98 Vono projshlo dodatkovi viprobuvannya v sichni lyutomu 2019 roku a potim povernulos u yashik dlya transportuvannya U berezni 2019 roku jogo vidpravili vantazhivkoyu do G yustona 99 i pomistili na korabel dlya dostavki v Chili 100 U travni vono pribulo na vershinu gori 101 de jogo mali znovu z yednati z oporoyu ta nanesti pokrittya Kamera yaka vikoristovuvalasya dlya nanesennya pokrittya na dzerkala sama pribula na vershinu v listopadi 2018 roku 102 Vtorinne dzerkalo bulo stvoreno kompaniyeyu Corning zi skla z nadnizkim koeficiyentom rozshirennya ta grubo obrobleno do 40 mm do bazhanoyi formi U listopadi 2009 roku zagotovka bula vidpravlena do Garvardskogo universitetu na zberigannya 103 do momentu koli stane dostupne finansuvannya dlya yiyi zavershennya 21 zhovtnya 2014 roku zagotovka drugogo dzerkala bula dostavlena do Exelis yake ye zaraz dochirnoyu kompaniyeyu Harris Corporation dlya tonkogo shlifuvannya 104 Zavershene dzerkalo bulo dostavleno v Chili 7 grudnya 2018 roku 105 a v lipni 2019 roku na nogo bulo naneseno pokrittya 106 Budivlya teleskopa red nbsp Rozriz budivli kupola ta teleskopaZemlyani roboti na misci budivnictva faktichno rozpochalisya 8 bereznya 2011 roku 107 i do kincya 2011 roku misce bulo rozrivnyano 108 U 2015 roci pid opornoyu budivleyu sho prilyagaye do teleskopa bulo znajdeno veliku kilkist kam yanih ulamkiv i glini Ce prizvelo do 6 tizhnevoyi zatrimki budivnictva poki ce misce rozkopali ta zalili prostir betonom Ce ne vplinulo ni na teleskop ni na jogo kupol chiyi bilsh vazhlivi fundamenti buli perevireni bilsh retelno pid chas planuvannya miscya budivnictva 109 110 Budivlyu bulo ogolosheno praktichno zavershenoyu v berezni 2018 roku 111 U listopadi 2019 roku kupol teleskopa yakij na toj chas she ne buv zavershenij vpershe povernuvsya vlasnim hodom 112 Montuvannya teleskopa red nbsp Zbirka kriplennya teleskopaMontuvannya teleskopa ta platforma na yakij vin stoyit ye skladnimi inzhenernimi proyektami Osnovnoyu tehnichnoyu problemoyu bulo te sho teleskop maye povertatis na 3 5 do nastupnogo polya oglyadu i fiksuvatis vsogo lishe za 4 sekundi note 3 113 10 Ce potrebuvalo duzhe zhorstkoyi platformi ta montuvannya iz duzhe shvidkisnim povorotom ta priskorennyam 10 sek i 10 sek2 vidpovidno 114 Osnovna konstrukciya ye zvichajnoyu staleve alt azimutalne montuvannya iz gidrostatichnimi pidshipnikami na oboh osyah zmontovane na platformi yaka izolovana vid fundamentu kupola Odnak platforma teleskopa ye duzhe velikoyu 16 m u diametri ta micnoyu stini tovshinoyu 1 25 metriv i montuyetsya bezposeredno na skelnu porodu 113 dlya rozkrittya yakoyi pid chas virivnyuvannya budivelnoyi dilyanki ne vikoristovuvalas vibuhivka shob ne utvorilis trishini 115 Inshimi nezvichnimi risami proyektu ye linijni dviguni na osnovnih osyah ta zanizhena pidloga montuvannya Teleskop perebuvaye trohi nizhche jogo azimutnih pidshipnikiv a tomu u nogo duzhe nizkij centr mas Kontrakt na montuvannya teleskopa buv pidpisanij u serpni 2014 roku 116 Vin projshov prijmalni viprobuvannya v 2018 roci 117 i pribuv na budivelnij majdanchik u veresni 2019 roku 118 Do kvitnya 2023 roku montuvannya bulo ogolosheno po suti zavershenim i peredano observatoriyi Veri Rubin 119 Kamera red U serpni 2015 roku proyekt stvorennya kameri LSST yakij okremo finansuyetsya Ministerstvom energetiki SShA projshov etap kritichne rishennya 3 koli komitet formalno rekomenduvav ministerstvu dozvoliti pochatok robit nad kameroyu 120 31 serpnya ministerstvo nadalo pogodzhennya i pochalosya budivnictvo SLAC 20 Stanom na veresen 2017 roku budivnictvo kameri bulo zaversheno na 72 121 Do veresnya 2018 roku kriostat buv gotovij linzi vidshlifovani i bulo dostavleno 12 iz 21 neobhidnih PZZ datchikiv 122 Stanom na veresen 2020 roku vsya fokalna ploshina bula gotova ta prohodila testuvannya 123 Do zhovtnya 2021 roku bulo gotovo ta dostavleno ostannij iz shesti filtriv neobhidnih dlya kameri 124 Do listopada 2021 roku vsyu kameru bulo oholodzheno do neobhidnoyi robochoyi temperaturi i mozhna bulo rozpochati yiyi ostatochne testuvannya 125 nbsp Dizajn kameri teleskopa nbsp Rendering kameri nbsp Vid optichnih komponentiv kameri u rozrizi nbsp Perevirka ustanovki kameri Pered ostatochnoyu ustanovkoyu kameri na teleskop mayut projti viprobuvannya z menshoyu ta prostishoyu versiyeyu kameri Commissioning Camera abo ComCam dlya vikonannya zavdan poperednogo nalashtuvannya ta vvedennya v ekspluataciyu teleskopa otrimannya pershogo inzhenernogo svitla ta mozhlivo otrimannya rannih naukovih danih 126 Peredacha danih red Dani vid kameri povinni peredavatisya do primishen na vershini zvidti do budivel bazovogo taboru zvidti do Centru obrobki danih u Nacionalnij centr superkomp yuternih tehnologij u SShA 127 Taka peredacha danih maye buti duzhe shvidkoyu ne menshe 100 gigabit s i nadijnoyu adzhe same u Centri obrobki danih u SShA dani budut peretvoryuvatisya u naukovi produkti vklyuchno z povidomlennyami u realnomu chasi pro shvidkoplinni podiyi Cya peredacha danih bude vikoristovuvati chislenni optovolokonni kabeli vid budivel bazovogo taboru u La Serena do Santyago potim dva vidileni marshruti do Mayami SShA de voni z yednuvatimutsya z nayavnoyu infrastrukturoyu shvidkisnoyu peredachi danih Ci dva vidileni marshruti buli aktivovani u berezni 2018 roku konsorciumom AmLight 128 Oskilki marshrut peredachi danih peretinaye dekilka derzhavnih kordoniv buli zalucheni bagato riznih grup u tomu chisli Asociaciya universitetiv dlya doslidzhen v astronomiyi v Chili ta SShA REUNA 129 Chili Floridskij mizhnarodnij universitet SShA AmLightExP 130 SShA RNP 131 Braziliya ta Universitet Illinojsu v Urbana Shampejn SShA yaki vsi berut uchast u Grupi rozrobnikiv merezhi LSST Cya grupa organizacij rozroblyaye ta zabezpechuye povnocinnu robotu merezhi u riznih merezhevih domenah ta provajderah Mozhlivij vpliv suzir yiv suputnikiv red Doslidzhennya provedene Yevropejskoyu pivdennoyu observatoriyeyu u 2020 roci pokazalo sho vid 30 do 50 sutinkovih sposterezhen observatoriyi Veri Rubin silno postrazhdayut vid suzir yiv suputnikiv Oglyadovi teleskopi mayut velike pole zoru i voni vivchayut korotkochasni yavisha taki yak nadnovi abo asteroyidi 132 i metodi protidiyi yaki pracyuyut na inshih teleskopah tut mozhut buti mensh efektivnimi Zobrazhennya osoblivo postrazhdayut u sutinkah 50 a takozh na pochatku ta v kinci nochi 30 Dlya yaskravih slidiv povna ekspoziciya mozhe buti zipsovana kombinaciyeyu nasichenosti perehresnih zv yazkiv viddaleni pikseli otrimuyut signal cherez prirodu elektroniki PZZ i oreoliv vnutrishni vidbittya vseredini teleskopa ta kameri sprichinenih suputnikovim slidom sho vplivaye na ploshu neba znachno bilshu nizh sama trayektoriya suputnika pid chas zjomki Dlya slabkih slidiv bude vtracheno lishe chvert zobrazhennya 133 Poperednye doslidzhennya provedene observatoriyeyu Veri Rubin viyavilo vpliv na 40 u sutinkah i lishe nochi v seredini zimi ne vplivali b 134 Mozhlivi pidhodi do ciyeyi problemi polyagayut u zmenshenni kilkosti abo yaskravosti suputnikiv modernizaciyi sistemi PZZ kameri teleskopa abo oboh Sposterezhennya za suputnikami Starlink pokazali zmenshennya yaskravosti suputnikovogo slidu dlya zatemnenih suputnikiv Odnak cogo zmenshennya nedostatno shob pom yakshiti vpliv na shirokopolni doslidzhennya taki yak ti yaki provodila observatoriya Veri Rubin 135 Tomu SpaceX vvodit soncezahisnij kozirok na novih suputnikah shob utrimuvati chastini suputnika vidimi z zemli vid pryamogo sonyachnogo svitla Meta polyagaye v tomu shob trimati suputniki nizhche 7 yi zoryanoyi velichini shob uniknuti perenasichennya detektoriv 136 Ce obmezhuye problemu lishe slidom suputnika a ne vsim zobrazhennyam 137 Komentari red Vlasne kamera perebuvaye u tretomu tretinnomu fokusi a ne pershomu ale oskilki vona roztashovana u zahoplenomu fokusi poperedu pershogo dzerkala pov yazani tehnichni problemi shozhi na problemi zvichajnoyi oglyadovoyi kameri pershogo fokusu 10 miljoniv podij za nich sposterezhen trivalistyu 10 godin daye 278 podij za sekundu Mizh ekspoziciyami peredbacheno 5 sekund ale odna sekunda zarezervovana na uzgodzhennya dzerkal ta instrumentiv tomu povorotna struktura maye spravlyatisya za 4 sekundi Primitki red https www sciencenews org article new observatory named after dark matter pioneer vera rubin a b Eric E Mamajek 10 zhovtnya 2012 Accurate Geodetic Coordinates for Observatories on Cerro Tololo and Cerro Pachon s 13 Bibcode 2012arXiv1210 1616M arXiv 1210 1616 Measured GPS position for future site of LSST pier is WGS 84 30 14 40 pd sh 70 44 57 zh d 30 2446333 pd sh 70 7494167 zh d 30 2446333 70 7494167 with 0 10 uncertainty in each coordinate Mugnier C P C M S Clifford J January 2007 Grids amp Datums Republic of Chile Photogrammetric Engineering amp Remote Sensing 73 1 11 Arhiv originalu za 17 travnya 2018 Procitovano 8 serpnya 2015 Charles F Claver 19 bereznya 2007 LSST Reference Design LSST Corporation s 64 65 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2015 Procitovano 10 grudnya 2008 The map on p 64 shows the Universal Transverse Mercator location of the centre of the telescope pier at approximately 6653188 9 N 331859 5 E in zone 19J Assuming the PSAD56 La Canoa datum widely used in South America 3 this translates to WGS84 30 14 39 pd sh 70 44 57 zh d 30 244333 pd sh 70 749389 zh d 30 244333 70 749389 Other datums do not lead to a peak Victor Krabbendam 11 sichnya 2011 LSST Telescope and Optics Status American Astronomical Society 217th Meeting poster Seattle Washington Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 5 serpnya 2015 This updated plan shows the revised telescope centre at 6653188 0 N 331859 1 E PSAD56 datum This is the same WGS84 location to the resolution shown LSST Summit Facilities 14 serpnya 2009 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2019 Procitovano 5 serpnya 2015 a b v g d LSST System amp Survey Key Numbers LSST Corporation Arhiv originalu za 27 veresnya 2018 Procitovano 5 serpnya 2015 Large Synoptic Survey Telescope on track for first light in 2020 Photonics World optics org 27 chervnya 2016 Arhiv originalu za 10 veresnya 2017 Procitovano 5 grudnya 2018 Willstrop Roderick V 1 zhovtnya 1984 The Mersenne Schmidt A three mirror survey telescope Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 210 3 597 609 Bibcode 1984MNRAS 210 597W ISSN 0035 8711 doi 10 1093 mnras 210 3 597 Arhiv originalu za 16 sichnya 2016 Procitovano 5 serpnya 2015 a b v Gressler William 2 chervnya 2009 LSST Optical Design Summary LSE 11 Arhiv originalu za 20 bereznya 2012 Procitovano 1 bereznya 2011 a b Tuell Michael T Martina Hubert M Burge James H Gressler William J Zhao Chunyu 22 lipnya 2010 Optical testing of the LSST combined primary tertiary mirror Proc SPIE 7739 Modern Technologies in Space and Ground based Telescopes and Instrumentation 77392V doi 10 1117 12 857358 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 20 serpnya 2018 Overbye Dennis 11 sichnya 2020 Vera Rubin Gets a Telescope of Her Own The astronomer missed her Nobel Prize But she now has a whole new observatory to her name The New York Times Procitovano 11 sichnya 2020 NSF supported observatory renamed for astronomer Vera C Rubin www nsf gov angl Procitovano 7 sichnya 2020 About Rubin Observatory 2 kvitnya 2013 Procitovano 26 sichnya 2022 FAQ Vera Rubin Observatory www vro org Procitovano 4 lyutogo 2020 LSST General Public FAQs Procitovano 11 veresnya 2020 Camera LSST 26 bereznya 2013 Procitovano 1 serpnya 2015 Press Release LSSTC 04 Site in Northern Chile Selected for Large Synoptic Survey Telescope LSST 17 travnya 2006 Procitovano 1 serpnya 2015 presreliz b cite press release b Propushenij abo porozhnij title dovidka a b presreliz b cite press release b Propushenij abo porozhnij title dovidka The Large Synoptic Survey Telescope Unlocking the secrets of dark matter and dark energy Phys org 29 travnya 2015 Procitovano 3 chervnya 2015 Boilerplate text Rubin Observatory accessed May 28 2020 Jeffrey Mervis 21 travnya 2018 Surprise House spending panel gives NSF far more money for telescope than it requested AAAS Monthly updates LSST Corporation 6 grudnya 2016 Arhiv originalu za 23 lipnya 2022 Procitovano 1 lyutogo 2022 Search Legacy Survey of Space and Time www lsst org Procitovano 12 lyutogo 2020 Djorgovski S George Ashish Mahabal Andrew Drake Matthew Graham and Ciro Donalek 2013 Sky surveys Planets Stars and Stellar Systems Springer Netherlands s 223 281 Arhiv originalu za 28 serpnya 2020 Procitovano 20 serpnya 2018 Tyson A amp Angel R U Clowes Roger Adamson Andrew Bromage Gordon The Large aperture Synoptic Survey Telescope The New Era of Wide Field Astronomy ASP Conference Series 232 San Francisco Astronomical Society of the Pacific s 347 ISBN 1 58381 065 X Arhiv originalu za 22 serpnya 2018 Procitovano 22 serpnya 2018 Press W H 9 14 July 1995 U C S Kochanek and Jacqueline N Hewitt Prognosticating The Future Of Gravitational Lenses Astrophysical applications of gravitational lensing proceedings of the 173rd Symposium of the International Astronomical Union 173 International Astronomical Union Melbourne Australia Kluwer Academic Publishers Dordrecht s 407 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2018 Procitovano 23 serpnya 2018 Astronomy and astrophysics in the new millennium Washington D C National Academy Press 2001 ISBN 0 309 07312 X Dennis Overbye 3 sichnya 2008 Donors Bring Big Telescope a Step Closer The New York Times Arhiv originalu za 20 serpnya 2018 Procitovano 3 sichnya 2008 LSST Project Office Update March 2012 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2013 Procitovano 7 kvitnya 2012 World s largest digital camera gets green light 8 listopada 2011 Arhiv originalu za 27 veresnya 2012 Procitovano 7 kvitnya 2012 Large Synoptic Survey Telescope gets Top Ranking a Treasure Trove of Discovery presreliz LSST Corporation 16 serpnya 2010 Arhiv originalu za 25 serpnya 2018 Procitovano 5 serpnya 2015 Construction Project Status Nov 2016 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2021 Procitovano 20 serpnya 2018 Jeffrey Mervis 21 travnya 2018 Surprise House spending panel gives NSF far more money for telescope than it requested AAAS Arhiv originalu za 20 serpnya 2018 Procitovano 20 serpnya 2018 a b H R 3196 the Vera C Rubin Observatory Designation Act House Committee on Science Space and Technology science house gov angl Procitovano 7 sichnya 2020 Johnson Eddie Bernice 20 grudnya 2019 H R 3196 116th Congress 2019 2020 Vera C Rubin Observatory Designation Act www congress gov Procitovano 7 sichnya 2020 NSF supported observatory renamed for astronomer Vera C Rubin www nsf gov angl Procitovano 7 sichnya 2020 Hiroaki Aihara et al 2018 The Hyper Suprime Cam SSP Survey Overview and survey design Publications of the Astronomical Society of Japan 70 SP1 S4 Bibcode 2018PASJ 70S 4A arXiv 1704 05858 doi 10 1093 pasj psx066 Community Science Input and Participation LSST Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 20 serpnya 2018 LSST Tour LSST Arhiv originalu za 12 chervnya 2007 Procitovano 20 serpnya 2018 a b Z Ivezic 29 serpnya 2014 LSST From Science Drivers to Reference Design and Anticipated Data Products v1 0 0805 s 2366 Bibcode 2008arXiv0805 2366I arXiv 0805 2366 Arhiv originalu za 20 serpnya 2018 Procitovano 5 serpnya 2015 b citation b Vkazano bilsh nizh odin author ta last dovidka povnij oglyad harakteristik VSOT angl Technical Details Large Synoptic Survey Telescope Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 3 bereznya 2016 LSST Focal Plane Arhiv originalu za 20 serpnya 2018 Procitovano 20 serpnya 2018 Sensors of world s largest digital camera snap first 3 200 megapixel images at SLAC SLAC National Accelerator Laboratory Matt Stephens 3 zhovtnya 2008 Mapping the universe at 30 Terabytes a night Jeff Kantor on building and managing a 150 Petabyte database The Register Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2012 Procitovano 3 zhovtnya 2008 Matt Stephens 26 listopada 2010 Petabyte chomping big sky telescope sucks down baby code The Register Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2012 Procitovano 16 sichnya 2011 Boon Miriam 18 zhovtnya 2010 Astronomical Computing Symmetry Breaking Arhiv originalu za 20 serpnya 2018 Procitovano 26 zhovtnya 2010 Data Management Technology Innovation LSST Arhiv originalu za 27 veresnya 2018 Procitovano 20 serpnya 2018 Data Products LSST Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 20 serpnya 2018 Morganson Eric 22 travnya 2017 From DES to LSST Transient Processing Goes from Hours to Seconds Building the Infrastructure for Time Domain Alert Science in the LSST Era Tucson Arhiv originalu za 9 travnya 2018 Procitovano 1 veresnya 2018 a b v Victor Krabbendam 28 listopada 2017 LSST status update LSST Project NSF AURA Figures shown at 33 00 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 5 kvitnya 2018 Procitovano 20 serpnya 2018 a b Bellm Eric 26 lyutogo 2018 Alert Streams in the LSST Era Challenges and Opportunities Real Time Decision Making Applications in the Natural Sciences and Physical Systems Berkeley Arhiv originalu za 30 chervnya 2018 Procitovano 1 veresnya 2018 Saha Abhijit Matheson Thomas Snodgrass Richard Kececioglu John Narayan Gautham Seaman Robert Jenness Tim Axelrod Tim 25 27 June 2014 ANTARES a prototype transient broker system Observatory Operations Strategies Processes and Systems V 9149 Montreal SPIE s 914908 arXiv 1409 0056 doi 10 1117 12 2056988 Arhiv originalu za 25 bereznya 2022 Procitovano 1 veresnya 2018 b cite conference b Proignorovano nevidomij parametr class dovidka Bellm Eric 22 travnya 2017 Time Domain Alerts from LSST amp ZTF Building the Infrastructure for Time Domain Alert Science in the LSST Era Tucson Arhiv originalu za 9 travnya 2018 Procitovano 1 veresnya 2018 M Juric T Axelrod A C Becker J Becla E Bellm J F Bosch et al 9 lyutogo 2018 Data Products Definition Document LSST Corporation Arhiv originalu za 9 travnya 2018 Procitovano 20 serpnya 2018 p 53 LSST French Connection April 2015 Arhiv originalu za 6 lipnya 2019 Procitovano 20 serpnya 2018 Bosch J Armstrong R Bickerton S Furusawa H Ikeda H Koike M Lupton R Mineo S Price P Takata T Tanaka M The Hyper Suprime Cam software pipeline Publications of the Astronomical Society of Japan Arhivovano z dzherela 8 travnya 2018 Procitovano 20 serpnya 2018 Steven M Kahn Justin R Bankert Srinivasan Chandrasekharan Charles F Claver A J Connolly et al Chapter 3 LSST System Performance LSST Arhiv originalu za 20 serpnya 2018 Procitovano 20 serpnya 2018 p 72 LSST Science Goals www lsst org angl The Large Synoptic Survey Telescope Arhiv originalu za 1 veresnya 2018 Procitovano 3 kvitnya 2018 R Lynne Jones Mario Juric Zeljko Ivezic 10 listopada 2015 Asteroid Discovery and Characterization with the Large Synoptic Survey Telescope LSST IAU 318 Asteroids New Observations New Models Planetary Defense Frequently Asked Questions NASA 29 serpnya 2017 Arhiv originalu za 10 serpnya 2018 Procitovano 20 serpnya 2018 Grav Tommy Mainzer A K Spahr Tim June 2016 Modeling the performance of the LSST in surveying the near Earth object population The Astronomical Journal 151 6 172 Bibcode 2016AJ 151 172G arXiv 1604 03444 doi 10 3847 0004 6256 151 6 172 b cite journal b Proignorovano nevidomij parametr class dovidka Defending Planet Earth Near Earth Object Surveys and Hazard Mitigation Strategies National Academies Press 2010 ISBN 978 0 309 14968 6 doi 10 17226 12842 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2017 Procitovano 20 serpnya 2018 page 49 Education amp Public Outreach LSST Arhiv originalu za 20 serpnya 2018 Procitovano 20 serpnya 2018 Large Synoptic Survey Telescope LSST EPO Design LSST Corporation 29 listopada 2017 Arhiv originalu za 20 serpnya 2018 Procitovano 20 serpnya 2018 PROJECT amp SCIENCE NEWS for Tuesday May 8 2018 LSST Arhiv originalu za 20 serpnya 2018 Procitovano 20 serpnya 2018 Google Joins Large Synoptic Survey Telescope LSST Project Arhivovano 5 chervnya 2011 u Wayback Machine uanews org January 10 2007 Retrieved 29 April 2013 MARS Las Cumbres Observatory web archive org 5 bereznya 2022 Arhiv originalu za 5 bereznya 2022 Procitovano 11 veresnya 2023 astrolabsoftware fink broker AstroLab Software 6 lipnya 2023 Procitovano 11 veresnya 2023 Lasair A UK Alert Stream Broker and Transient Science Platform metatags io angl Procitovano 11 veresnya 2023 SkyPortal Skyportal 29 serpnya 2023 Procitovano 11 veresnya 2023 Home ALeRCE alerce science Procitovano 11 veresnya 2023 AMPEL AmpelAstro 17 sichnya 2023 Procitovano 11 veresnya 2023 Solares Hugo A Ayala Coutu Stephane Cowen D F DeLaunay James J Fox Derek B Keivani Azadeh Mostafa Miguel Murase Kohta ta in 2020 01 The Astrophysical Multimessenger Observatory Network AMON Performance and Science Program Astroparticle Physics 114 s 68 76 doi 10 1016 j astropartphys 2019 06 007 Procitovano 11 veresnya 2023 b cite news b rekomenduyetsya displayauthors dovidka Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2020 Procitovano 14 bereznya 2021 https ukr sciences world com nasas next major telescope see big picture universe 99560 nedostupne posilannya Lasker Barry M Lattanzi Mario G McLean Brian J Bucciarelli Beatrice Drimmel Ronald Garcia Jorge Greene Gretchen Guglielmetti Fabrizia ta in 11 lipnya 2008 The Second Generation Guide Star Catalog Description and Properties The Astronomical Journal American Astronomical Society 136 2 735 766 Bibcode 2008AJ 136 735L ISSN 0004 6256 arXiv 0807 2522 doi 10 1088 0004 6256 136 2 735 b cite journal b rekomenduyetsya displayauthors dovidka SDSS DR12 Scope angl Procitovano 7 lipnya 2021 Zeljko Ivezic 24 bereznya 2014 Similarities and differences between DES and LSST Joint DES LSST workshop Fermilab Arhiv originalu za 10 travnya 2018 Procitovano 7 zhovtnya 2018 The Pan STARRS data archive home page angl Procitovano 7 lipnya 2021 Survey Legacy 8 listopada 2012 Index Legacy Survey angl Procitovano 4 lyutogo 2020 Fermilab b cite conference b Propushenij abo porozhnij title dovidka Site in Northern Chile Selected for Large Synoptic Survey Telescope presreliz LSST 17 travnya 2006 Arhiv originalu za 20 serpnya 2018 Procitovano 20 serpnya 2018 Steven M Kahn 21 lyutogo 2018 Project Status LSST Science Advisory Committee Meeting Princeton Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2018 Procitovano 7 zhovtnya 2018 COVID 19 Construction Shutdown LSST 14 kvitnya 2020 Rubin Commissioning Camera Installed on the Telescope Mount LSST 30 serpnya 2022 Steward Observatory Mirror Lab Awarded Contract for Large Synoptic Survey Telescope Mirror Inage Gallery Mirror Fabrication Arhiv originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 20 serpnya 2018 LSST High Fire Event Arhiv originalu za 14 travnya 2008 Procitovano 20 serpnya 2018 Giant Furnace Opens to Reveal Perfect LSST Mirror Blank LSST Corporation 2 veresnya 2009 Arhiv originalu za 20 serpnya 2018 Procitovano 16 sichnya 2011 LSST org December 2014 LSST E News Volume 7 Number 4 Arhiv originalu za 15 grudnya 2014 Procitovano 6 grudnya 2014 Gressler William 15 sichnya 2015 Telescope and Site Status AURA Management Council for LSST s 8 13 Arhiv originalu za 27 lipnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2015 LSST org April 2015 M1M3 Milestone Achieved Arhiv originalu za 22 travnya 2015 Procitovano 4 travnya 2015 Sebag Jacques William Gressler Ming Liang Douglas Neill C Araujo Hauck John Andrew G Angeli et al 2016 LSST primary tertiary monolithic mirror Ground based and Airborne Telescopes VI 9906 International Society for Optics and Photonics s 99063E Arhiv originalu za 16 kvitnya 2018 Procitovano 9 zhovtnya 2018 Beal Tom 28 lyutogo 2015 Big mirror about to move from UA lab Arizona Daily Star Arhiv originalu za 18 chervnya 2018 Procitovano 4 travnya 2015 Jepsen Kathryn 12 sichnya 2015 Mirror mirror After more than six years of grinding and polishing the first ever dual surface mirror for a major telescope is complete Symmetry Arhiv originalu za 11 veresnya 2018 Procitovano 1 lyutogo 2015 News Vera C Rubin Observatory Project project lsst org Bon Voyage Buen Viaje M1M3 LSST 13 bereznya 2019 M1M3 Sails for Chile LSST 11 kvitnya 2019 On this spectacular sunny day the LSST M1M3 reached the summit News Vera C Rubin Observatory Project project lsst org LSST M2 Substrate Complete and Shipped LSST E News 2 4 January 2010 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 20 serpnya 2018 b citation b Vkazano bilsh nizh odin work ta journal dovidka LSST M2 Substrate Received by Exelis LSST E News 7 4 December 2014 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 20 serpnya 2018 b citation b Vkazano bilsh nizh odin work ta journal dovidka News Vera C Rubin Observatory Project project lsst org M2 Coating Completed LSST 30 lipnya 2019 Kaboom Life s a Blast on Cerro Pachon LSST Corporation April 2011 Procitovano 5 serpnya 2015 Excavation Activities on Cerro Pachon LSST E News 8 2 August 2015 Barr Jeffrey D Gressler William Sebag Jacques Seriche Jaime Serrano Eduardo 27 lipnya 2016 LSST summit facility construction progress report Reacting to design refinements and field conditions U Hall Ground based and Airborne Telescopes VI 9906 s 99060P Bibcode 2016SPIE 9906E 0PB ISBN 978 1 5106 0191 8 doi 10 1117 12 2233383 A Key Event 23 bereznya 2018 LSST Astronomy LSST 1 November 2019 a b Neill Douglas R Krabbendam Victor L 2010 LSST Telescope mount and pier design overview Ground based and Airborne Telescopes III 7733 International Society for Optics and Photonics s 77330F Bibcode 2010SPIE 7733E 0FN doi 10 1117 12 857414 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2018 Procitovano 22 zhovtnya 2018 Victor L Krabbendam 12 chervnya 2018 The Large Synoptic Survey Telescope LSST Construction Status 2018 LSST Barr Jeffrey D Gressler William Sebag Jacques Seriche Jaime Serrano Eduardo 27 lipnya 2016 LSST Summit Facility Construction Progress Report Reacting to Design Refinements and Field Conditions SPIE Proceedings 9906 99060P Bibcode 2016SPIE 9906E 0PB ISBN 978 1 5106 0191 8 doi 10 1117 12 2233383 Arhiv originalu za 6 travnya 2018 Procitovano 25 listopada 2018 s 11 12 LSST TMA Contract Officially Signed LSST E News 7 4 December 2014 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2016 Procitovano 20 serpnya 2018 News Vera C Rubin Observatory Project project lsst org The TMA Arrives at the Summit Vera Rubin Observatory 24 veresnya 2019 TMA Achieves Substantial Completion 18 kvitnya 2023 LSST Camera Team Passes DOE CD 3 Review 10 serpnya 2015 Procitovano 11 serpnya 2015 LSST status update LSST Project NSF AURA Podiya stalasya na 33 00 28 listopada 2017 Victor L Krabbendam 20 veresnya 2018 The Large Synoptic Survey Telescope LSST Construction Status LSST Manuel Gnida 8 veresnya 2020 Sensors of world s largest digital camera snap first 3 200 megapixel images at SLAC Stanford University LLNL engineers deliver final optical components for world s newest telescope the Vera C Rubin Observatory 19 zhovtnya 2021 Camera Cooldown Rubin Observatory 12 listopada 2021 J Haupt J Kuczewski P O Connor The Large Synoptic Survey Telescope Commissioning Camera Brookhaven National Laboratory Lighting up the LSST Fiber Optic Network From Summit to Base to Archive LSST Project Office 10 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 20 serpnya 2018 Amlight Exp Activates two new 100 Gbps Points of Presence Enhancing Infrastructure for Research and Education presreliz Florida International University 29 bereznya 2018 Arhiv originalu za 28 chervnya 2018 Procitovano 20 serpnya 2018 Chile inaugura primer tramo de Red optica de alta velocidad presreliz isp Red Universitaria Nacional 16 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2018 Procitovano 20 serpnya 2018 presreliz b cite press release b Propushenij abo porozhnij title dovidka Brazilian scientists to partake in International Astronomy project presreliz Rede Nacional de Ensino e Pesquisa Arhiv originalu za 29 chervnya 2018 Procitovano 20 serpnya 2018 New ESO Study Evaluates Impact of Satellite Constellations on Astronomical Observations www eso org angl Procitovano 20 bereznya 2020 Hainaut Olivier R Williams Adrew P 5 bereznya 2020 On the Impact of Satellite Constellations on Astronomical Observations with ESO telescopes in the Visible and Infrared Domains Astronomy amp Astrophysics A121 636 Bibcode 2020A amp A 636A 121H ISSN 0004 6361 arXiv 2003 01992 doi 10 1051 0004 6361 202037501 Rubin Observatory Project Science Team PST 3 bereznya 2020 Impact on Optical Astronomy of LEO Satellite Constellations docushare lsst org Tregloan Reed J Otarola A Ortiz E Molina V Anais J Gonzalez R Colque J P Unda Sanzana E 16 bereznya 2020 First observations and magnitude measurement of SpaceX s Darksat Astronomy amp Astrophysics L1 637 arXiv 2003 07251 doi 10 1051 0004 6361 202037958 Stephen Clark 5 travnya 2020 SpaceX to debut satellite dimming sunshade on next Starlink launch Astronomy Now Vera C Rubin Observatory Impact of Satellite Constellations Rubin Observatory 19 travnya 2020 Posilannya red Oficijna storinka Arhivovano 5 veresnya 2008 u Wayback Machine vebkameri budivnictva Arhivovano 19 zhovtnya 2018 u Wayback Machine zviti ta dokumentaciya proyektu Arhivovano 29 lipnya 2015 u Wayback Machine Legacy Survey of Space and Time official website New Scientist SPACE Article Arhivovano 9 veresnya 2006 u Wayback Machine LSST Tutorials for Experimental Particle Physicists is a detailed explanation of LSST s design as of February 2006 and weak lensing science goals that does not assume a lot of astronomy background The New Digital Sky Arhivovano 20 travnya 2011 u Wayback Machine video prezentaciyi vid 25 lipnya 2006 u Google pro teleskop zokrema pro pitannya upravlinnya danimi HULIQ Google participation announcement Arhivovano 22 travnya 2011 u Wayback Machine LSST Science Collaborations Abell Paul A Allison Julius Anderson Scott F Andrew John R Angel J Roger P Armus Lee Arnett David ta in 16 zhovtnya 2009 LSST Science Book Version 2 0 0912 s 201 Bibcode 2009arXiv0912 0201L arXiv 0912 0201 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2013 Procitovano 16 sichnya 2011 b citation b rekomenduyetsya displayauthors dovidka onovlenij oglyad Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Velikij sinoptichnij oglyadovij teleskop amp oldid 40665534