| Дані дослідження Епоха J2000.0 | |
|---|---|
| Сузір'я | Кассіопея |
| Пряме піднесення | 0г 45х 39.08с |
| Схилення | +74° 59′ 17.1″ |
| Видима величина (V) | 5.64 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A2/A4 |
| показник кольору U−B | 0.07 |
| яскравість B | 5.739±0.003 |
| показник кольору B−V | 0.078±0.004 |
| яскравість V | 5.660±0.003 |
| яскравість J | 5.585±0.019 |
| яскравість H | 5.644±0.038 |
| яскравість K | 5.602±0.021 |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 5.670 |
| Мінімальна яскравість | 5.870 |
| Період фотометричної змінності зорі | 4.47 доби |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | 8.9± 0.9 км/сек |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -14.93± 0.47 мас/рік |
| Паралакс (π) | 11.24 ± 0.55 мас |
| Відстань | 290.17 світлових років 88.97 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | 2,31 M☉ |
| Обертання | 4,4672 діб |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD4161 |
HD4161 — потрійна зоря, що знаходиться у сузір'ї Кассіопея. Ця потрійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5.7. Вона розташована на відстані близько 290.2 світлових років від Сонця.
Потрійна зоря ред.
Ця потрійна система складається з алголо-подібної затемнювано-подвійної системи, навколо якої з періодом 86580 років обертається слабка зоря (HD4161C) масою 0,8 мас Сонця та видимою зоряною величиною 10,5 (SIMBAD).
Головна зоря (HD4161A) цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас A1m та масу 2,31 мас Сонця. Інша компонента (HD4161B) є також зорею Головної послідовності й має спектральний клас F2V та масу 1,35 мас Сонця. Вона обертається навколо головної зорі на відстані близько 3000 а.о. з періодом 4,4672 діб .
Фізичні характеристики ред.
Головна зоря системи HD4161 обертається порівняно повільно навколо своєї осі з Vsin(i)= 29км/сек. Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 4.47 доби в межах від Hmin= 5.87 до Hmax= 5.67, що відповідає послабленню блиску головної зорі її близькою компонентою внаслідок часткового затемнення, коли земний спостерігач та обидві зорі знаходяться на одній прямій лінії. Відповідно період 4.47 доби відповідає орбітальному періоду обертання головної зорі навколо спільного центу мас.
Магнітне поле ред.
Спектр головної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 655.0± 261.4 Гаус.
Див. також ред.
Джерела ред.
- ↑ Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ CUTRI R.M., SKRUTSKIE M.F., VAN DYK S., et al., 2MASS All Sky Catalog of point sources, Колекція електронних каталогів CDS/ADC, 2003, 2246, 0
- ↑ Tokovinin 1997-1999. J/A+AS/124/75 [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Каталог кратних зір (MSC)
- ↑ Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Jerzy M. Kreiner, Chun-Hwey Kim, Il-Seong Nha. YZ CAS: Atlas of O-C Diagrams of Eclipsing Binary Stars [ 9 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
| Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |