www.wikidata.uk-ua.nina.az

Graves de Communi Re укр Про небезпеки для суспільства енцикліка Папи Римського Лева XIII від 18 січня 1901 р про христи

Graves de Communi Re

Graves de Communi Re (укр. Про небезпеки для суспільства) — енцикліка Папи Римського Лева XIII від 18 січня 1901 р. про християнську демократію.

Історія Редагувати

Енцикліка «Graves de Communi Re» є зверненням до єпископів Римо-Католицької Церкви, опубліковане через 10 років після «Rerum Novarum» (1891). У «Rerum Novarum» Лев XIII проголосив нову соціальну доктрину Церкви і для її реалізації заснував громадський рух. З-за різних ідеологічних уподобань католиків, виникло кілька тлумачень «Rerum Novarum». Тому цей рух також назвався його прихильниками по-різному:

Але саме останній варіант став офіційним в «Graves de Communi Re». Папа Римський також спробував внести корективи в ідеологію руху, підкресливши його неполітичний характер. Однак ці спроби виявилися невдалими, і згодом Ватикан погодився, щоби християнська демократія стала політичним рухом.

Зміст Редагувати

Ця енцикліка починається з короткого огляду індустріалізації, що призвело до загострення економічних протиріч й поширення згубних, з точки зору Ватикану, навчань. Лев XIII особливо підкреслює хибність соціалізму. Він характеризує соціал-демократію як політичну ідеологію, що прагне передати всю владу народові, ліквідувати всі відмінності за класом або рангом, знищити приватну власність і передати все майно в суспільну власність.

Центральна ідея «Rerum Novarum» полягала в тому, що права та обов'язки обох класів (капіталістів і робітників) взаємопов'язані й випливають із їх залежності один від одного. Виник громадський рух призвело до появи безлічі католицьких організацій: бюро з освіти, сільських банків, товариств взаємодопомоги, профспілок.

Давши цього рухові назву «християнська демократія», Лев XIII одразу ж відповів на критику. Критикам не подобалося, що слово «демократія» передбачає перевагу народовладдя перед іншими політичними системами, буцімто це обмежуватиме діяльність християн турботою про бідних і навіть підбурюватиме до атак на легітимну владу. (На рубежі XX століття ідея демократії частково протиставлялася лібералізмові, конституційній монархії та республіканству). Папа казав, що справедливість священна для християнської демократії й що право на приватну власність не підлягає сумнівові. Він вимагав, щоби рух наслідував дух Церкви і фокусувався на питаннях справедливості та моралі, але тримався б осторонь від політики, обґрунтовуючи це незалежністю законів природи й Святого Писання від конкретних форм правління. Папа Римський особливо підкреслив, що турбота про бідних не означає зневажливого ставлення до вищих класів суспільства, які вносять значний позитивний внесок в суспільний добробут. Рух має виходити з ідеї християнського братерства та єдності, яке охоплює всі класи суспільства.

Згідно енцикліки, соціальне питання не просто має економічний характер, а нерозривно пов'язане з мораллю та релігією. Лев XIII попереджав, що соціальна допомога та поліпшення умов праці недостатнє, щоби робітники стали заможними людьми: важливу роль має моральність, життєві установки та працьовитість.

Важне значення Лев XIII надає християнській любові і пов'язаним з нею милосердям. Він не погоджується з соціалістами, які вважають, що милосердя принижує людську гідність. «Ніхто не є настільки багатий, щоби не потребувати сторонньої допомоги; ніхто не настільки бідний, щоби не бути в змозі приносити хоч якусь користь своїм побратимам», — йдеться в енцикліці. Реалізацією справедливості проголошується система, в якій всі члени суспільства охоплені взаємною турботою в ім'я загального блага.

Звертаючись до політичної, економічної та інтелектуальної еліти, енцикліка закликає їх сприяти загальному благу. Плюралізм в думках не повинен порушувати єдність волі, а права індивідуальних організацій й активістів не повинні розколювати єдність руху. Лев XIII наполегливо просить донести до народу ряд принципів: утримуватися від бунтарських дій, не посягати на права інших, поважати владу, сумлінно виконувати свою роботу, цінувати сімейне життя, дотримуватися релігійних обрядів і в важкі хвилини звертатися за розрадою до Церкви. На завершення Папа Римський говорить про необхідність нагляду з боку єпископів над усіма індивідуальними і колективними проектами в рамках руху.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. «Graves de Communi Re», 4.
  2. «Graves de Communi Re», 3.
  3. «Graves de Communi Re», 7.
  4. Еф. 4:4-6
  5. «Graves de Communi Re», 11-12.
  6. Ів. 13:34-35
  7. «Graves de Communi Re», 16.
  8. «Graves de Communi Re», 26-27.

Джерела Редагувати

  • Лев ХІІІ, Папа Римський. Енцикліка «Graves de communi». // Львівсько-Архієпархіальні Відомості. — Львів, 1901. — Ч. IV.
  • Нагаєвський І., Історія Римських Вселенських Архієреїв. — Т. ІІІ. — Рим, 1979.
  • Антошевський Т., До історії християнсько-суспільного руху в Галичині. — Львів, 1997.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Graves de Communi Re ukr Pro nebezpeki dlya suspilstva enciklika Papi Rimskogo Leva XIII vid 18 sichnya 1901 r pro hristiyansku demokratiyu Zmist 1 Istoriya 2 Zmist 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiEnciklika Graves de Communi Re ye zvernennyam do yepiskopiv Rimo Katolickoyi Cerkvi opublikovane cherez 10 rokiv pislya Rerum Novarum 1891 U Rerum Novarum Lev XIII progolosiv novu socialnu doktrinu Cerkvi i dlya yiyi realizaciyi zasnuvav gromadskij ruh Z za riznih ideologichnih upodoban katolikiv viniklo kilka tlumachen Rerum Novarum Tomu cej ruh takozh nazvavsya jogo prihilnikami po riznomu narodnij hristiyanskij ruh hristiyanskij socializm socialne hristiyanstvo hristiyanska demokratiya Ale same ostannij variant stav oficijnim v Graves de Communi Re Papa Rimskij takozh sprobuvav vnesti korektivi v ideologiyu ruhu pidkreslivshi jogo nepolitichnij harakter Odnak ci sprobi viyavilisya nevdalimi i zgodom Vatikan pogodivsya shobi hristiyanska demokratiya stala politichnim ruhom Zmist RedaguvatiCya enciklika pochinayetsya z korotkogo oglyadu industrializaciyi sho prizvelo do zagostrennya ekonomichnih protirich j poshirennya zgubnih z tochki zoru Vatikanu navchan Lev XIII osoblivo pidkreslyuye hibnist socializmu Vin harakterizuye social demokratiyu yak politichnu ideologiyu sho pragne peredati vsyu vladu narodovi likviduvati vsi vidminnosti za klasom abo rangom znishiti privatnu vlasnist i peredati vse majno v suspilnu vlasnist 1 Centralna ideya Rerum Novarum polyagala v tomu sho prava ta obov yazki oboh klasiv kapitalistiv i robitnikiv vzayemopov yazani j viplivayut iz yih zalezhnosti odin vid odnogo Vinik gromadskij ruh prizvelo do poyavi bezlichi katolickih organizacij byuro z osviti silskih bankiv tovaristv vzayemodopomogi profspilok 2 Davshi cogo ruhovi nazvu hristiyanska demokratiya Lev XIII odrazu zh vidpoviv na kritiku Kritikam ne podobalosya sho slovo demokratiya peredbachaye perevagu narodovladdya pered inshimi politichnimi sistemami bucimto ce obmezhuvatime diyalnist hristiyan turbotoyu pro bidnih i navit pidburyuvatime do atak na legitimnu vladu Na rubezhi XX stolittya ideya demokratiyi chastkovo protistavlyalasya liberalizmovi konstitucijnij monarhiyi ta respublikanstvu Papa kazav sho spravedlivist svyashenna dlya hristiyanskoyi demokratiyi j sho pravo na privatnu vlasnist ne pidlyagaye sumnivovi 3 Vin vimagav shobi ruh nasliduvav duh Cerkvi i fokusuvavsya na pitannyah spravedlivosti ta morali ale trimavsya b ostoron vid politiki obgruntovuyuchi ce nezalezhnistyu zakoniv prirodi j Svyatogo Pisannya vid konkretnih form pravlinnya Papa Rimskij osoblivo pidkresliv sho turbota pro bidnih ne oznachaye znevazhlivogo stavlennya do vishih klasiv suspilstva yaki vnosyat znachnij pozitivnij vnesok v suspilnij dobrobut Ruh maye vihoditi z ideyi hristiyanskogo braterstva ta yednosti 4 yake ohoplyuye vsi klasi suspilstva Zgidno encikliki socialne pitannya ne prosto maye ekonomichnij harakter a nerozrivno pov yazane z morallyu ta religiyeyu 5 Lev XIII poperedzhav sho socialna dopomoga ta polipshennya umov praci nedostatnye shobi robitniki stali zamozhnimi lyudmi vazhlivu rol maye moralnist zhittyevi ustanovki ta pracovitist Vazhne znachennya Lev XIII nadaye hristiyanskij lyubovi 6 i pov yazanim z neyu miloserdyam 7 Vin ne pogodzhuyetsya z socialistami yaki vvazhayut sho miloserdya prinizhuye lyudsku gidnist Nihto ne ye nastilki bagatij shobi ne potrebuvati storonnoyi dopomogi nihto ne nastilki bidnij shobi ne buti v zmozi prinositi hoch yakus korist svoyim pobratimam jdetsya v enciklici Realizaciyeyu spravedlivosti progoloshuyetsya sistema v yakij vsi chleni suspilstva ohopleni vzayemnoyu turbotoyu v im ya zagalnogo blaga Zvertayuchis do politichnoyi ekonomichnoyi ta intelektualnoyi eliti enciklika zaklikaye yih spriyati zagalnomu blagu Plyuralizm v dumkah ne povinen porushuvati yednist voli a prava individualnih organizacij j aktivistiv ne povinni rozkolyuvati yednist ruhu Lev XIII napoleglivo prosit donesti do narodu ryad principiv utrimuvatisya vid buntarskih dij ne posyagati na prava inshih povazhati vladu sumlinno vikonuvati svoyu robotu cinuvati simejne zhittya dotrimuvatisya religijnih obryadiv i v vazhki hvilini zvertatisya za rozradoyu do Cerkvi Na zavershennya Papa Rimskij govorit pro neobhidnist naglyadu z boku yepiskopiv nad usima individualnimi i kolektivnimi proektami v ramkah ruhu 8 Div takozh RedaguvatiHristiyanska demokratiya Hristiyanskij socializm Socialna doktrina Katolickoyi Cerkvi Spisok enciklikPrimitki Redaguvati Graves de Communi Re 4 Graves de Communi Re 3 Graves de Communi Re 7 Ef 4 4 6 Graves de Communi Re 11 12 Iv 13 34 35 Graves de Communi Re 16 Graves de Communi Re 26 27 Dzherela RedaguvatiLev HIII Papa Rimskij Enciklika Graves de communi Lvivsko Arhiyeparhialni Vidomosti Lviv 1901 Ch IV Nagayevskij I Istoriya Rimskih Vselenskih Arhiyereyiv T III Rim 1979 Antoshevskij T Do istoriyi hristiyansko suspilnogo ruhu v Galichini Lviv 1997 Posilannya Redaguvati angl Leo XIII 18 01 1901 Graves de Communi Re vatican va Libreria Editrice Vaticana Arhiv originalu za 18 bereznya 2020 Procitovano 8 kvitnya 2020 Antoshevskij Taras 2004 Do pochatkiv hristiyansko demokratichnogo ruhu v Yevropi Agentstvo strategichnih doslidzhen gazeta Hristiyanskij demokrat Arhiv originalu za 13 lipnya 2012 Procitovano 8 kvitnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Graves de Communi Re amp oldid 40358369