www.wikidata.uk-ua.nina.az

FreeBSD UNIX подібна операційна система коріння якої тягнеться від AT amp T UNIX через Berkeley Software Distribution BS

FreeBSD

FreeBSD — UNIX-подібна операційна система, коріння якої тягнеться від AT&T UNIX, через Berkeley Software Distribution (BSD) гілку операційних систем 386BSD та 4.4BSD. Працює на процесорах x86 (IA-32, x86-64), сумісних з ПК системах (включно з Microsoft Xbox, а також на комп'ютерах і процесорах DEC Alpha, Sun, Itanium (IA-64), AMD64, PowerPC та NEC PC-98. FreeBSD добре зарекомендувала себе як система для побудови інтранет- і інтернет-серверів. Вона надає достатньо надійні мережеві служби і ефективне управління пам'яттю.

FreeBSD
Екран привітання FreeBSD
Розробник FreeBSD Project
Родина ОС BSD
Робочий стан Актуальне
Вихідна модель Відкриті
Останній випуск 13.2 / 11 квітня 2023; 6 місяців тому (2023-04-11)
Репозиторій
Менеджер пакетів pkg
Тип ядра Монолітне з динамічно завантажувальними модулями
Ліцензія BSD
www.freebsd.org

FreeBSD розробляється як повноцінна операційна система. Ядро, драйвери пристроїв та базові користувацькі утиліти (так звані Userland), на кшталт командного процесору (shell) розробляються в єдиному дереві сирцевих текстів. Це одна з головних відмінностей системи від Linux, у котрій робота над розробкою ядра ведеться однією групою програмістів, базових користувацьких утиліт іншою (наприклад, проєктом GNU), і усе це збираються третіми групами у так званий дистрибутив.

Історія та розробка Редагувати

Започаткування проєкту Редагувати

Розробка FreeBSD почалася в 1993 році із набору патчів користувачів системи 386BSD, що швидко зростав. Цей набір пізніше виріс і відокремився від 386bsd в окрему операційну систему, що увібрала код від Free Software Foundation. Перша офіційна версія FreeBSD 1.0 вийшла у грудні 1993 року. Walnut Creek CDROM погодилася поширювати FreeBSD на компакт-диску і також надала для роботи проєкту окремий комп'ютер з інтернет-з'єднанням. Керівництво до FreeBSD містить докладнішу історичну інформацію про походження системи.

Проте, в січні 1995 року з міркувань законності використання запозиченого у 386BSD коду, а також через судовий процес між Novell та Берклі, проєкт випустив спеціальну версію системи FreeBSD 2.0, де було переписано більшу частину її коду, чимало якого запозичено у 4.4BSD-Lite.

FreeBSD 3.0 приніс до проєкту багато змін: перехід до двійкового формату ELF, з'явилася початкова підтримка SMP-систем і 64-розрядної архітектури Alpha. У свій час, гілка 3.х серйозно критикувалася, оскільки багато змін не були очевидно вигідними і мало впливали на роботу, однак, вона була необхідним кроком у розвитку проєкту, котрий допоміг гілці 4.х стати дуже успішною.

FreeBSD 4 була дуже популярною серед інтернет-провайдерів і хостерів часів першого «міхура доткомів» і вважалася за одну з найстабільніших і високопродуктивних систем класу Unix. Одним з головних недоліків FreeBSD 4 вважається погана підтримка багатопроцесорних систем, особливо в режимі багатонитевості. FreeBSD 4 поставила своєрідний рекорд за тривалістю розробки однієї гілки операційної системи — за п'ять років було усунено велику кількість помилок і отримана на рідкість стабільна система. В середині розробки FreeBSD 4 від неї відокремився проєкт Dragonflybsd, засновники якого поставили собі за мету серйозну оптимізацію ядра для високо-навантажених систем, зокрема кращу підтримку багатопроцесорності (зменшення часу, необхідного для перемикання ниток і ін.).

Модель розробки FreeBSD Редагувати

Існує близько 4000 розробників, які працюють над системою на добровільній основі. Всі вони можуть читати дерево репозиторія, але не можуть вносити зміни. Замість цього розробник звертається до комітера, який має право вносити зміну до коду. Існує близько 400 комітерів. Розробник може вирости по соціальних сходах проєкту і стати комітером. Кандидатуру нового комітера пропонує до розгляду ментор майбутнього комітера. Залежно від основної області діяльності, новий комітер затверджується основною командою, portmgr@ або docmgr@. Основна команда є адміністративним ядром проєкту і складається з 9 чоловік, які вибираються на 2 роки комітерами зі свого складу. Основна команда вирішує конфлікти між комітерами.

Учасники проєкту розробляють гілку CURRENT («поточна» версія) і декілька STABLE («стабільна», стабільність означає гарантію незмінності інтерфейсів, як API, ABI і так далі).

Новий код поміщають у гілку CURRENT, де він отримує ширше тестування. Нові функції, додані в CURRENT, можуть залишитися в системі або від них можуть відмовитися, якщо реалізація виявиться невдалою. Інколи ця версія може опинитися в непридатному для використання стані. З початком використання perforce як допоміжного репозиторія, і з виділенням projects/ області в svn, проєкт прагне гарантувати постійну працездатність CURRENT.

STABLE-версія містить тільки ті нововведення, які пройшли перевірку в CURRENT. Проте, ця версія теж призначена в основному для розробників. Не рекомендується оновлювати відповідальні робочі сервери до STABLE, заздалегідь її не протестувавши. На основі STABLE регулярно створюються ретельно протестовані розробниками, групою release-інженерів і ширшим довкола користувачів RELEASE-версії.

Після випуску релізів створюються додаткові гілки розробки для підтримки релізів, але в них вносяться лише найнеобхідніші зміни, що виправляють серйозні помилки або проблеми з безпекою системи. До четвертої версії FreeBSD у стабільної і поточної гілок був один і той же старший номер версії. Потім поточній гілці був привласнений номер 5, а у стабільної залишився номер 4.

Ліцензія Редагувати

Як і споріднені з нею операційні системи, код FreeBSD розповсюджується під різними ліцензіями. Весь код ядра і весь новостворений код розповсюджується під ліцензією BSD, котра дозволяє будь-кому використовувати і розповсюджувати FreeBSD скільки їм заманеться.

FreeBSD популярна завдяки своїй ліцензії, яка істотно відрізняється від широко відомої ліцензії GNU GPL — вона дозволяє використовувати код не лише в вільному ПЗ, але і в пропрієтарному. На відміну від GNU LGPL, яка теж дозволяє використовувати вільний код в закритій програмі, ліцензія BSD простіша і коротша.

Частина коду утиліт розповсюджується за ліцензіями GPL, LGPL, ISC, CDDL та Beerware.

Деякий код доступний лише у двійковому вигляді, на кшталт шару абстрагування апаратних засобів (HAL) драйверів для бездротових пристроїв Atheros та утиліт для Adaptec AAC RAID (поставляється у вигляді пакету).

Графік поширеності систем родини BSD з дослідження використання BSD 2005 року Кожен опитуваний міг назвати кілька варіантів BSD

Сумісність з Linux Редагувати

FreeBSD забезпечує сумісність з деякими іншими UNIX-подібними операційними системами, зокрема, з Лінукс. Шар сумісності надає можливість працювати з програмним забезпеченням для Лінукс, котре розповсюджується лише у двійковому форматі, і не може бути портовано на FreeBSD.

FreeBSD має два можливих варіанти сумісності: для користувачів та для розробників. Варіант для користувачів має назву, що починається linux_base а для розробників — linux_dist. Обидва варіанти можна встановити із портів, розділ emulators (емулятори).

Відгалуження Редагувати

  • DragonFlyBSD — відгалуження від FreeBSD 4.8. Вона має систему потокової обробки повідомлень, схожу на ту, що застосовується в системах із мікроядром.
  • FreeNAS — дистрибутив на базі мінімального FreeBSD, орієнтований для створення NAS-систем
  • Frenzy — LiveCD-дистрибутив на базі FreeBSD, орієнтований на україномовних та російськомовних системних адміністраторів.
  • FreeSBIE — LiveCD-дистрибутив FreeBSD.
  • BSDeviant — також LiveCD-дистрибутив FreeBSD.
  • PicoBSD — мініатюрна версія FreeBSD, відгалуження від другої гілки, в наш час не розвивається.
  • Darwin — ядро Mac OS X, чимало запозичило у FreeBSD, розробляється фірмою Apple.
  • TrueOS — дистрибутив PC-BSD починаючи з 1 вересня 2016 змінив назву. Орієнтований на настільні системи та комплектується графічним інсталятором.
  • DesktopBSD — дистрибутив для настільних систем.
  • TrueBSD — дистрибутив для настільних систем.
  • RoFreeSBIE — румунський дистрибутив для настільних систем.

Версії системи Редагувати

Ім'я Дата виходу релізу Примітки та особливості
FreeBSD 1.0 Листопад 1993 року Серед ключових поліпшень:
FreeBSD 2.0 Березень 1994 року Серед ключових поліпшень:
FreeBSD 3.0 13 жовтня 1998 року Серед ключових поліпшень:
  • Перехід на ELF виконувані файли.
  • з'явилася початкова підтримка SMP систем
  • з'явилася початкова підтримка 64 розрядної архітектури Alpha.
FreeBSD 4.0 Березнь 2000 року Серед ключових поліпшень:
  • OpenSSH 1.2 було інтегровано до базової системи.
  • OpenSSL v0.9.4 було інтегровано до базової системи.
  • Gdb 4.18
  • IPfilter 3.3.8
FreeBSD 5.0 Січень 2003 року Була випущена довгоочікувана версія 5.0-release. Ця версія надавала розширену підтримку багатопроцесорності і багатонитевості, а також підтримку платформ UltraSPARC і IA-64.

Найбільші архітектурні зміни в FreeBSD 5 — це зміна механізму блокування на нижньому рівні ядра, щоб поліпшити підтримку багатопроцесорних smp-систем. Це звільнило велику частку ядра від так званого «гігантського блокування» (Giant lock). Тепер в ядрі з'явилася можливість виконувати більш за одне завдання одночасно. Іншою важливою зміною була реалізація «рідної» підтримки багатонитевості типа M: N під назвою Kernel Scheduled Entities (KSE). Починаючи з FreeBSD 5.3 ця реалізація нитей була встановлена по-замовчуванню, поки не була замінена на реалізацію моделі 1:1 в FreeBSD 7.

У FreeBSD 5 була серйозно змінена система блокового введення-виводу за допомогою введення модульною структурной системи перетворення запитів вводу-виводу GEOM (внесеною Poul-henning Kamp). GEOM дає можливість створювати різну функціональність, таку як дзеркалювання (mirroring) або шифрування (модулі GBDE і GELI).

FreeBSD 5.1 Червень 2003 року Серед ключових поліпшень:
  • Експериментальна систем AMD Athlon 64 і Opteron.
FreeBSD 5.2 Січень 2004 року Серед ключових поліпшень:
  • Повна підтримка одно чи багатопроцесорних систем AMD Athlon 64 і Opteron.
  • Клієнт підтримки Network File System V4.
  • Gnome 2.4
  • KDE 3.1
FreeBSD 5.3 Листопад 2004 року Серед ключових поліпшень:
  • X.org 6.7
  • Gnome 2.6.2
  • KDE 3.3.0
  • GCC 3.4.2
  • Binutils 2.15
  • GDB 6.1
FreeBSD 5.4 Травень 2005 року Серед ключових поліпшень:
  • Виправлено велику кількість помилок безпеки.
FreeBSD 5.5 Травень 2006 року Серед ключових поліпшень:
  • Виправлено велику кількість помилок безпеки.
FreeBSD 6.0 4 листопада 2005 року Серед ключових поліпшень:
  • Експериментальна підтримка PowerPC.
FreeBSD 6.1 Травень 2006 року Серед ключових поліпшень:
  • BIND 9.3.2
  • sendmail 8.13.6
FreeBSD 6.2 Січень 2007 року Серед ключових поліпшень:
  • KDE 3.5.4, GNOME 2.16.1.
  • GCC 3.4.6
  • BIND 9.3.3
FreeBSD 6.3 Січень 2008 року Серед ключових поліпшень:
  • X.Org 7.3, KDE 3.5.8, GNOME 2.20.2.
  • BIND 9.3.4
  • sendmail 8.14.2
FreeBSD 6.4 11 листопада 2008 року Ці версії є продовженням оптимізації підтримки smp і багатонитевості разом з розширеною підтримкою стандарту 802.11, записом подій безпеки проєкту TRUSTEDBSD, серйозними поліпшеннями продуктивності мережевої підсистеми. Основне досягнення цього реліза — виключення «гігантського блокування» (Giant lock) з віртуальної файлової підсистеми (VFS), реалізація додаткової, продуктивнішої підтримки багатонитевості (libthr) з моделлю 1:1, і додавання OPENBSM — первинного модуля безпеки, який був створений проєктом TRUSTEDBSD.
FreeBSD 7.0 27 лютого 2008 року Серед ключових поліпшень:
  • X.Org 7.3, KDE 3.5.8, GNOME 2.20.2.
  • Виправлено помилки в роботі з unionfs.
  • GNU C compiler 4.2.1.
  • BIND 9.4.2.
FreeBSD 7.1 5 січня 2009 року Серед ключових поліпшень:
  • оптимізований мережевий протокол транспортного рівня SCTP
  • журналування у файловій системі ufs 2
  • експериментальна адаптована версія файлової системи ZFS (розробленою компанією Sun)
  • компілятор GCC4.2
  • базова підтримка платформи ARM
  • новий менеджер пам'яті jemalloc, оптимізований для паралельних обчислень,
  • великі зміни і оптимізації підсистем роботи з мережами, аудіопристроями і smp-системами

Нова система показала значні поліпшення в швидкості в порівнянні з попередніми версіями і системою Linux.

FreeBSD 7.2 4 травня 2009 року Серед ключових поліпшень:
  • підтримка сімейства процесорів ULTRASPARC III (cheetah) і Sparc64;
  • можливість призначення декілька Ipv4- і Ipv6-адрес кожній клітці — віртуальній машині jail;
  • реалізація техніки Superpages, прозорого об'єднання сторінок пам'яті для додатків;
  • збільшене до 6 Гб адресний простір ядра для 64-розрядних процесорів;
  • включена підтримка множинних таблиць маршрутизації, у тому числі для кліток;
  • покращувана сумісність в роботі 32-розрядних кліток в 64-розрядному оточенні;
  • з NETBSD портірован демон btpand з реалізацією підтримки профілів Bluetooth Network Access Point (NAP), Group Ad-hoc Network (GN) і personal Area Network User (PANU);
  • доданий новий драйвер sdhci з підтримкою PCI-sd хост-контроллеров (кард-рідеров);
  • оновлений модуль ядра DRM (Direct Rendering Manager) в якому улучшена підтримка графічних процесорів (GPU) AMD/ATI, XGI, Intel;
  • оновлені драйвери мережевих і дискових пристроїв.

На сьогоднішній день вже розроблені відеодрайвера NVIDIA Amd64. Остаточна адаптація файлової системи ZFS v.13 для цієї гілки майже завершена.

FreeBSD 7.3 Березень 2010 року Серед ключових поліпшень:
  • Gnome 2.28.2
  • KDE 4.3.5
  • Підтримка ZFS V13.
  • Підтримка BIND 9.4-ESV
  • Підтримка Perl 5.10
FreeBSD 7.4 24 січня 2011 року Серед ключових поліпшень:
  • Gnome 2.32.1
  • KDE 4.5.5
  • Виправлено численну кількість помилок.
FreeBSD 8.0 25 листопада 2009 року Серед нововведень в цій версії можна відзначити:
  • експериментальна підтримка MIPS, заснована на розробках Juniper Networks.
  • практично необмежена масштабованість smp значно сприяє швидкодії на 16-ядерних системах.
  • масштабованість файлової системи як результат використання блокування віртуальної файлової системи (VFS).
  • робота розширюваної системи безпеки ядра (mac Framework) з коробки.
  • переписану підсистему USB з покращуваною швидкодією і підтримкою нових пристроїв. Додана підтримка Usb-target.
  • ZFS більш не знаходиться в експериментальному статусі.

Крім того, слід зазначити:

  • Реалізований новий контейнер віртуалізації, названий «vimage». vimage — це jail з віртуалізованим мережевим стеком і може бути створений за допомогою команди jail(8)
  • Підсистема ipsec(4) тепер підтримує Nat-traversal (RFC 3948).
  • Підтримувані версії GNOME desktop environment (x11/gnome2) і KDE desktop environment (x11/kde4) були оновлені до 2.26.3 і 4.3.1 відповідно.
FreeBSD 9.0 12 січня 2012 року Серед ключових поліпшень:
  • перехід на новий модульних інсталятор BSDInstall,
  • інтеграція в базову систему компілятора Clang як заміни GCC,
  • нова реалізація програмного RAID (graid),
  • інтеграція системи реплікації пристроїв зберігання даних (HAST),
  • оновлення ZFS до версії 28,
  • активація журналювання Soft Updates для UFS,
  • удосконалення TCP-стека, підтримка п'яти нових алгоритмів для контролю перевантаження в TCP,
  • новий універсальний USB-драйвер з підтримкою USB 3.0,
  • новий механізм ізоляції виконання програм Capsicum,
  • реалізація RCTL для встановлення індивідуальних обмежень ресурсів для Jail.
FreeBSD 9.1 30 грудня 2012 року Серед ключових поліпшень:
  • новий драйвер для відеопроцесорів Intel с підтримкою GEM/KMS;
  • швидкий фреймворк для пакетного I/O у середовищі користувача — netmap(4);
  • поліпшення у файловій системі ZFS з проєкту illumos;
  • CAM Target Layer — підсистема емуляції дискових пристроїв й процесорів;
  • опційний новий стек для стандарту C++11 с LLVM libc++ и libcxxrt;
  • можливість монтування devfs, nullfs и ZFS в jail;
  • розширена підтримка локалей POSIX2008, сумісна з доповненнями Darwin;
  • поліпшення у GEOM;
  • підтримка AVX FPU у ядрі;
  • нові драйвери: oce(4), sfxge(4), hpt27xx(4).
FreeBSD 10.0 20 січня 2014 Серед ключових поліпшень:
  • Перехід на використання за замовчуванням компілятора Clang 3 для архітектур i386 и AMD64. GCC відтепер не збирається як частина базової системи;
  • Додано KMS-модуля для відеокарт AMD;
  • Реалізація клієнта NFSv4.1;
  • Інтеграція гіпервізора BHyVe;
  • Включення напрацювань щодо оптимізації продуктивності файлових систем UFS/FFS;
  • Заміна DNS-сервера BIND на Unbound і LDNS;
  • Підтримка ізольованих контейнерів VPS;
  • Адаптація для роботи на Raspberry Pi;
  • Поліпшення підтримки архітектури ARM;
  • Включення інтерфейсу Virtio;
  • Інтеграція напрацювань проєкту CARP2;
  • Переробка пакетного фільтра pf для багатоядерних систем;
  • Новий стек iSCSI;
  • Підтримка збільшення розміру розділів UFS без відмонтування;
  • Підтримка у ZFS операції TRIM для SSD-накопичувача, стиснення LZ4 і оптимізація NOP-запису;
  • Інтеграція підсистеми FUSE (файлові системи в просторі користувача);
  • Підтримка USB Audio 2.0.
FreeBSD 10.1 14 листопада 2014 року
  • Початкова підтримка завантаження FreeBSD / amd64 на системах з UEFI. Формування додаткових завантажувальних образів для CD / DVD і flash-накопичувачів з підтримкою завантаження на системах з UEFI;
  • Компоненти clang / llvm оновлені до випуску 3.4.1;
  • Пакетний менеджер pkg оновлено до версії 1.3.8;
  • За замовчуванням newsyslog тепер враховує не тільки newsyslog.conf а й включає конфігураційні файли з директорій /etc/newsyslog.conf.d/ і /usr/local/etc/newsyslog.conf.d/;
  • Внесено оптимізації в бібліотеку математичних функцій, додані нові реалізації функцій expl (), coshl (), sinhl (), tanhl (), erfl () і erfcl ();
  • Оновлення версій поставляються в базовій системі сторонніх додатків, у тому числі: OpenSSH 6.6p1 , утиліта nc синхронізована з OpenBSD 5.5, Sendmail 8.14.9, unbound 1.4.22, OpenPAM Ourouparia (20140912), OpenSSL 1.0.1j.
FreeBSD 10.2 25 листопада 2015 року
  • Оновлене з портів десктоп-оточення до: GNOME 3.14.2 і KDE 4.14.3;
  • Вирішені проблеми при використанні спільно з в'язниця GIF-і GRE-тунелями;
  • У ядро ​​FreeBSD / i386 додана настройка PAE_TABLES, при якій в ртар[що це?] включається використання формату PAE при роботі з таблицями сторінок пам'яті в умовах 32-розрядної фізичної адресації. У даному режимі можливий маппінг пам'яті в режимі "No Execute", що дозволяє підвищити захищеність системи від деяких видів атак. Крім того, на відміну від режиму PAE, режим PAE_TABLES зберігає сумісність на рівні бінарних інтерфейсів (КБІ) з не-PAE ядрами, дозволяючи використовувати зібрані для них модулі і драйвери. При включенні режимі PAE_TABLES ліміти адресування пам'яті ядром дорівнює 4 гігабайти;
  • Підтримувана під FreeBSD інфраструктура емуляції оточення Linux CentOS обновлена до 6,6 (порт емулятори / Linux-С6). Пов'язані з емулятором порти адаптовані для використання CentOS 6.6, який тепер пропонується за замовчуванням замість пакетів на основі Fedora 10. Шар сумісності з ядром Linux, тепер посилається на випуск 2.6.18;
  • Код DRM-драйверів для графічних карт синхронізований з ядром Linux 3.8.13, що дозволило реалізувати IOCTL-виклики setmaster / dropmaster для вирішення проблеми із запуском одночасно декількох X-серверів;
  • Додана нова утиліта uefisign для формування цифрових підписів для файлів EFI, використовуваних для завантаження в конфігураціях з UEFI Secure Boot. До складу завантажувача EFI включений bzipfs;
  • Представлений новий RC-скрипт growfs, призначений для здійснення операції по зміні розміру КОРЕНЕВОЇ ФС під час Першої Завантаження (якщо створений файл / FirstBoot), даючи можливість автоматично зайняти кореневої ФС все нерозподілених місце на диску. Управління роботою скрипту проводиться через опцію growfs_enable в rc.conf. Скрипт також можна виконати вручну ("/etc/rc.d/growfs onestart"), а не на етапі перезавантаження;
FreeBSD 12.0 11 грудня 2018 року
  • У утиліту freebsd-update додані дві нові команди «updatesready» і «showconfig». У команді "zfs send" реалізована підтримка прапорів '-vnP'. У kvm додана підтримка 'ps -H'. Виправлені помилки, що зачіпають zfs, imx6, CPU Intel Atom, fsck_msdosfs, SCTP, ixgbe і vmxnet3.
FreeBSD 13.0 13 квітня 2022 року
  • Утиліти clang, lld і lldb, а також бібліотеки compiler-rt, llvm, libunwind і libc++ оновлено до версії 11.0.1.
  • Видалено застарілі binutils 2.17 і gcc(1) 4.2.1 з дерева. Усі підтримувані архітектури тепер використовують ланцюжок інструментів LLVM/clang.
  • Ядро ​​підтримує фреймування в ядрі та шифрування даних безпеки транспортного рівня (TLS) на сокетах TCP для TLS версій 1.0–1.3.

Варіанти установки Редагувати

Операційна система FreeBSD може бути встановлена з різних носіїв, таких як:

Порти і пакети Редагувати

В даний час FreeBSD надає користувачеві дві взаємодоповнюючі технології установки програмного забезпечення сторонніх розробників: колекція портів FreeBSD і бінарні пакети з програмним забезпеченням. Будь-яка з цих систем може бути використана для установки найостанніших версій додатків з локальних носіїв або прямо з мережі. Тепер колекція портів налічує понад 22 тис. додатків самого різного призначення.

Талісмани та логотипи Редагувати

Спочатку FreeBSD використовувала як свій логотип демона BSD, однак у 2005 році, був влаштований конкурс на створення нового логотипу. 8 жовтня 2005 змагання завершилися, і переміг у них Anton K. Gural, малюнок котрого став новим логотипом проєкту. Однак, демон BSD залишається талісманом проєкту FreeBSD.

Крім того, талісманом також вважається Devilette — дівчина в червоному костюмі демона.

Контроверсія щодо України Редагувати

Кілька часових зон для України під час інсталяції FreeBSD.

Під час встановлення FreeBSD, для України система пропонує кілька часових зон. Окрім єдиної легальної, серед списку також московський час для Криму, часовий пояс Ruthenia для Закарпаття, а також інший часовий пояс для Запорізької та Луганської областей.

Список являє собою всі історичні й нібито фактичні часові зони на території України, які відбивають історичні зміни до прийнятого 1996 року закону "Про порядок обчислення часу на території України". Однак ці опції все одно частково суперечать постанові про єдиний київський час на всій території України від 1992 року і небезпідставно, особливо недотичними назвами, викликають непорозуміння в громадян України, підозри в підтримці сепаратизму в Україні, підтримці російського тероризму, а також сприймаються як загалом неетичні й неповажні до національних почуттів українців, про що свідчать наявні повідомлення про вади системи на офіційному сайті.

Всі такі повідомлення про вади закрито як вирішені, підтримувачі ОС перекладають відповідальність на розробників бази даних часових поясів. 10 березня 2020 до проєкту часових зон, на який спирається FreeBSD, внесено правки по назвах історичних часових зон України. Зокрема внесок запроваджує такі важливі зміни як видалення MSK з назви часового пояса Криму, а також перейменування Ruthenia на Transcarpathia.

Відомі користувачі Редагувати

FreeBSD використовують як платформу на багатьох великих серверах такі компанії, як:

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: FreeBSD

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 9 червня 2011. Процитовано 27 травня 2011. 
  2. Маккузік. FreeBSD. Архітектура і реалізація.
  3. . Архів оригіналу за 3 жовтня 2009. Процитовано 27 травня 2011. 
  4. The BSD Certification Group. [ 17 березня 2005 у Wayback Machine.]; PDF з результатами [ 2012-01-18 у Wayback Machine.]
  5. . Архів оригіналу за 25 грудня 2011. Процитовано 22 січня 2012. 
  6. . Архів оригіналу за 16 січня 2012. Процитовано 22 січня 2012. 
  7. . Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 22 січня 2012. 
  8. . Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 22 січня 2012. 
  9. . Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 22 січня 2012. 
  10. . Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 22 січня 2012. 
  11. . Архів оригіналу за 15 січня 2012. Процитовано 22 січня 2012. 
  12. . Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 22 січня 2012. 
  13. . Архів оригіналу за 23 січня 2012. Процитовано 22 січня 2012. 
  14. . Архів оригіналу за 22 січня 2008. Процитовано 22 січня 2012. 
  15. . Архів оригіналу за 2 березня 2008. Процитовано 22 січня 2012. 
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 22 січня 2012. 
  17. jason Evans. (16 квітня 2006). a Scalable Concurrent malloc(3) Implementation for Freebsd. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2008. 
  18. Federico Biancuzzi. What's New in FREEBSD 7.0 [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] 26 лютого 2008
  19. . Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 27 травня 2011. 
  20. . Архів оригіналу за 27 травня 2009. Процитовано 27 травня 2011. 
  21. . Архів оригіналу за 20 січня 2012. Процитовано 22 січня 2012. 
  22. . Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 22 січня 2012. 
  23. . Архів оригіналу за 30 листопада 2009. Процитовано 27 травня 2011. 
  24. . Архів оригіналу за 22 вересня 2013. Процитовано 15 вересня 2013. 
  25. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. 
  26. . Архів оригіналу за 11 червня 2018. Процитовано 27 травня 2011. 
  27. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення часу на території України» від 13.05.1996 № 509
  28. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення часу на території України» від 20.03.1992 № 139
  29. FreeBSDhttps://bugs.freebsd.org/bugzilla/show_bug.cgi?id=19822
  30. https://bugs.freebsd.org/bugzilla/show_bug.cgi?id=47468
  31. https://github.com/eggert/tz/commit/33fd3277ecf0f60c2d2bf268bbfafd1a3889f2d6
  32. Chapter 1. Introduction. FreeBSD Documentation Portal (англ.). Процитовано 22 серпня 2022. 

Література Редагувати

  • Christopher Negus, Francois Caen, BSD UNIX Toolbox: 1000+ Commands for FREEBSD, OPENBSD and NETBSD, Wiley, May 5 2008, 309 стор., ISBN 0-470-37603-1.
  • Babak Farrokhi (April 14 2008). (англ.). Packt Publishing. ISBN 1-84719-264-5. Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 27 травня 2011. 
  • Bryan J. Hong, Building а Server with FREEBSD 7, No Starch Press, April 1 2008, 288 стор., ISBN 5-8459-0741-1.
  • Joseph Kong, Designing BSD Rootkits: An Introduction to Kernel Hacking, No Starch Press, April 10 2007, 144 стор., ISBN 1-59327-142-5.
  • Harald Zisler, FREEBSD, Franzis Verlag GMBH, August 31 2006, 381 стор., ISBN 3-7723-6538-8
  • Родергик Сміт. Повний довідник по FREEBSD = FREEBSD: The Complete Reference. — М. : «Вильямс», 2005. — 672 с. — ISBN 5-8459-0576-1.
  • Tiemann, Brian; Urban, Michael C. (2006). FreeBSD 6 Unleashed. Sams. ISBN 978-0-672-32875-6. 
  • Yanek Korff, Paco Норі, Bruce Potter., mastering FREEBSD and OPENBSD Security, O'reilly, March 2005. ISBN 0-596-00626-8.
  • Michael W. Lucas (12 квітня 2013). Absolute FreeBSD, 2nd Edition: The Complete Guide to FreeBSD. No Starch Press. ISBN 978-1-59327-221-0. 
  • Dru Lavigne. BSD Hacks, 100 Industrial-strength tips for BSD users and administrators. O'reilly, May 2004. ISBN 0-596-00679-9.
  • Michael Urban, Brian Tiemann. FREEBSD Unleashed, Second Edition. Sams Publishing, April 2003. ISBN 0-672-32456-3.
  • Greg Lehey. The Complete FREEBSD, 4th Edition, Documentation from the Source. O'reilly April 2003. ISBN 0-596-00516-4.
  • Marshall Kirk Mckusick George V. Neville-neil. The Design and Implementation of the FREEBSD Operating System [ 8 лютого 2005 у Wayback Machine.]. Addison Wesley Professional, August, 2004. ISBN 0-201-70245-2.
  • Ted Mittelstaedt. The FREEBSD Corporate Networkers Guide. Addison-wesley, December 2000. Paperback, book & CD edition, 401 pages. ISBN 0-201-70481-1.
  • The FREEBSD Handbook, Volume 1: User Guide, 3rd Edition. FREEBSD Documentation Project. FREEBSD Mall, November 2003. ISBN 1-57176-327-9.
  • The FREEBSD Handbook, Volume 2: Admin Guide, 3rd Edition. FREEBSD Documentation Project. FREEBSD Mall, September 2004. ISBN 1-57176-328-7.

Посилання Редагувати

  • xmpp: freebsd@conference.jabber.ru — російськомовна jabber конференція на сервері jabber.ru
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
FreeBSD UNIX podibna operacijna sistema korinnya yakoyi tyagnetsya vid AT amp T UNIX cherez Berkeley Software Distribution BSD gilku operacijnih sistem 386BSD ta 4 4BSD Pracyuye na procesorah x86 IA 32 x86 64 sumisnih z PK sistemah vklyuchno z Microsoft Xbox a takozh na komp yuterah i procesorah DEC Alpha Sun Itanium IA 64 AMD64 PowerPC ta NEC PC 98 FreeBSD dobre zarekomenduvala sebe yak sistema dlya pobudovi intranet i internet serveriv Vona nadaye dostatno nadijni merezhevi sluzhbi i efektivne upravlinnya pam yattyu FreeBSDEkran privitannya FreeBSDRozrobnik FreeBSD ProjectRodina OS BSDRobochij stan AktualneVihidna model VidkritiOstannij vipusk 13 2 11 kvitnya 2023 6 misyaciv tomu 2023 04 11 Repozitorij p1324Menedzher paketiv pkgTip yadra Monolitne z dinamichno zavantazhuvalnimi modulyamiLicenziya BSDwww freebsd orgFreeBSD rozroblyayetsya yak povnocinna operacijna sistema Yadro drajveri pristroyiv ta bazovi koristuvacki utiliti tak zvani Userland na kshtalt komandnogo procesoru shell rozroblyayutsya v yedinomu derevi sircevih tekstiv Ce odna z golovnih vidminnostej sistemi vid Linux u kotrij robota nad rozrobkoyu yadra vedetsya odniyeyu grupoyu programistiv bazovih koristuvackih utilit inshoyu napriklad proyektom GNU i use ce zbirayutsya tretimi grupami u tak zvanij distributiv Zmist 1 Istoriya ta rozrobka 1 1 Zapochatkuvannya proyektu 1 2 Model rozrobki FreeBSD 1 3 Licenziya 1 4 Sumisnist z Linux 2 Vidgaluzhennya 3 Versiyi sistemi 4 Varianti ustanovki 5 Porti i paketi 6 Talismani ta logotipi 7 Kontroversiya shodo Ukrayini 8 Vidomi koristuvachi 9 Div takozh 10 Primitki 11 Literatura 12 PosilannyaIstoriya ta rozrobka RedaguvatiZapochatkuvannya proyektu Redaguvati Rozrobka FreeBSD pochalasya v 1993 roci iz naboru patchiv koristuvachiv sistemi 386BSD sho shvidko zrostav Cej nabir piznishe viris i vidokremivsya vid 386bsd v okremu operacijnu sistemu sho uvibrala kod vid Free Software Foundation Persha oficijna versiya FreeBSD 1 0 vijshla u grudni 1993 roku Walnut Creek CDROM pogodilasya poshiryuvati FreeBSD na kompakt disku i takozh nadala dlya roboti proyektu okremij komp yuter z internet z yednannyam Kerivnictvo do FreeBSD mistit dokladnishu istorichnu informaciyu pro pohodzhennya sistemi 1 Prote v sichni 1995 roku z mirkuvan zakonnosti vikoristannya zapozichenogo u 386BSD kodu a takozh cherez sudovij proces mizh Novell ta Berkli proyekt vipustiv specialnu versiyu sistemi FreeBSD 2 0 de bulo perepisano bilshu chastinu yiyi kodu chimalo yakogo zapozicheno u 4 4BSD Lite FreeBSD 3 0 prinis do proyektu bagato zmin perehid do dvijkovogo formatu ELF z yavilasya pochatkova pidtrimka SMP sistem i 64 rozryadnoyi arhitekturi Alpha U svij chas gilka 3 h serjozno kritikuvalasya oskilki bagato zmin ne buli ochevidno vigidnimi i malo vplivali na robotu odnak vona bula neobhidnim krokom u rozvitku proyektu kotrij dopomig gilci 4 h stati duzhe uspishnoyu FreeBSD 4 bula duzhe populyarnoyu sered internet provajderiv i hosteriv chasiv pershogo mihura dotkomiv i vvazhalasya za odnu z najstabilnishih i visokoproduktivnih sistem klasu Unix Odnim z golovnih nedolikiv FreeBSD 4 vvazhayetsya pogana pidtrimka bagatoprocesornih sistem osoblivo v rezhimi bagatonitevosti FreeBSD 4 postavila svoyeridnij rekord za trivalistyu rozrobki odniyeyi gilki operacijnoyi sistemi za p yat rokiv bulo usuneno veliku kilkist pomilok i otrimana na ridkist stabilna sistema V seredini rozrobki FreeBSD 4 vid neyi vidokremivsya proyekt Dragonflybsd zasnovniki yakogo postavili sobi za metu serjoznu optimizaciyu yadra dlya visoko navantazhenih sistem zokrema krashu pidtrimku bagatoprocesornosti zmenshennya chasu neobhidnogo dlya peremikannya nitok i in Model rozrobki FreeBSD Redaguvati Isnuye blizko 4000 rozrobnikiv yaki pracyuyut nad sistemoyu na dobrovilnij osnovi Vsi voni mozhut chitati derevo repozitoriya ale ne mozhut vnositi zmini Zamist cogo rozrobnik zvertayetsya do komitera yakij maye pravo vnositi zminu do kodu Isnuye blizko 400 komiteriv Rozrobnik mozhe virosti po socialnih shodah proyektu i stati komiterom Kandidaturu novogo komitera proponuye do rozglyadu mentor majbutnogo komitera Zalezhno vid osnovnoyi oblasti diyalnosti novij komiter zatverdzhuyetsya osnovnoyu komandoyu portmgr abo docmgr Osnovna komanda ye administrativnim yadrom proyektu i skladayetsya z 9 cholovik yaki vibirayutsya na 2 roki komiterami zi svogo skladu Osnovna komanda virishuye konflikti mizh komiterami 2 Uchasniki proyektu rozroblyayut gilku CURRENT potochna versiya i dekilka STABLE stabilna stabilnist oznachaye garantiyu nezminnosti interfejsiv yak API ABI i tak dali Novij kod pomishayut u gilku CURRENT de vin otrimuye shirshe testuvannya Novi funkciyi dodani v CURRENT mozhut zalishitisya v sistemi abo vid nih mozhut vidmovitisya yaksho realizaciya viyavitsya nevdaloyu Inkoli cya versiya mozhe opinitisya v nepridatnomu dlya vikoristannya stani Z pochatkom vikoristannya perforce yak dopomizhnogo repozitoriya i z vidilennyam projects oblasti v svn proyekt pragne garantuvati postijnu pracezdatnist CURRENT STABLE versiya mistit tilki ti novovvedennya yaki projshli perevirku v CURRENT Prote cya versiya tezh priznachena v osnovnomu dlya rozrobnikiv Ne rekomenduyetsya onovlyuvati vidpovidalni robochi serveri do STABLE zazdalegid yiyi ne protestuvavshi Na osnovi STABLE regulyarno stvoryuyutsya retelno protestovani rozrobnikami grupoyu release inzheneriv i shirshim dovkola koristuvachiv RELEASE versiyi Pislya vipusku reliziv stvoryuyutsya dodatkovi gilki rozrobki dlya pidtrimki reliziv ale v nih vnosyatsya lishe najneobhidnishi zmini sho vipravlyayut serjozni pomilki abo problemi z bezpekoyu sistemi Do chetvertoyi versiyi FreeBSD u stabilnoyi i potochnoyi gilok buv odin i toj zhe starshij nomer versiyi Potim potochnij gilci buv privlasnenij nomer 5 a u stabilnoyi zalishivsya nomer 4 Licenziya Redaguvati Yak i sporidneni z neyu operacijni sistemi kod FreeBSD rozpovsyudzhuyetsya pid riznimi licenziyami Ves kod yadra i ves novostvorenij kod rozpovsyudzhuyetsya pid licenziyeyu BSD kotra dozvolyaye bud komu vikoristovuvati i rozpovsyudzhuvati FreeBSD skilki yim zamanetsya FreeBSD populyarna zavdyaki svoyij licenziyi yaka istotno vidriznyayetsya vid shiroko vidomoyi licenziyi GNU GPL vona dozvolyaye vikoristovuvati kod ne lishe v vilnomu PZ ale i v propriyetarnomu Na vidminu vid GNU LGPL yaka tezh dozvolyaye vikoristovuvati vilnij kod v zakritij programi 3 licenziya BSD prostisha i korotsha Chastina kodu utilit rozpovsyudzhuyetsya za licenziyami GPL LGPL ISC CDDL ta Beerware Deyakij kod dostupnij lishe u dvijkovomu viglyadi na kshtalt sharu abstraguvannya aparatnih zasobiv HAL drajveriv dlya bezdrotovih pristroyiv Atheros ta utilit dlya Adaptec AAC RAID postavlyayetsya u viglyadi paketu nbsp Grafik poshirenosti sistem rodini BSD z doslidzhennya vikoristannya BSD 2005 roku 4 Kozhen opituvanij mig nazvati kilka variantiv BSDSumisnist z Linux Redaguvati FreeBSD zabezpechuye sumisnist z deyakimi inshimi UNIX podibnimi operacijnimi sistemami zokrema z Linuks Shar sumisnosti nadaye mozhlivist pracyuvati z programnim zabezpechennyam dlya Linuks kotre rozpovsyudzhuyetsya lishe u dvijkovomu formati i ne mozhe buti portovano na FreeBSD FreeBSD maye dva mozhlivih varianti sumisnosti dlya koristuvachiv ta dlya rozrobnikiv Variant dlya koristuvachiv maye nazvu sho pochinayetsya linux base a dlya rozrobnikiv linux dist Obidva varianti mozhna vstanoviti iz portiv rozdil emulators emulyatori Vidgaluzhennya RedaguvatiDragonFlyBSD vidgaluzhennya vid FreeBSD 4 8 Vona maye sistemu potokovoyi obrobki povidomlen shozhu na tu sho zastosovuyetsya v sistemah iz mikroyadrom FreeNAS distributiv na bazi minimalnogo FreeBSD oriyentovanij dlya stvorennya NAS sistem Frenzy LiveCD distributiv na bazi FreeBSD oriyentovanij na ukrayinomovnih ta rosijskomovnih sistemnih administratoriv FreeSBIE LiveCD distributiv FreeBSD BSDeviant takozh LiveCD distributiv FreeBSD PicoBSD miniatyurna versiya FreeBSD vidgaluzhennya vid drugoyi gilki v nash chas ne rozvivayetsya Darwin yadro Mac OS X chimalo zapozichilo u FreeBSD rozroblyayetsya firmoyu Apple TrueOS distributiv PC BSD pochinayuchi z 1 veresnya 2016 zminiv nazvu Oriyentovanij na nastilni sistemi ta komplektuyetsya grafichnim instalyatorom DesktopBSD distributiv dlya nastilnih sistem TrueBSD distributiv dlya nastilnih sistem RoFreeSBIE rumunskij distributiv dlya nastilnih sistem Versiyi sistemi RedaguvatiIm ya Data vihodu relizu Primitki ta osoblivostiFreeBSD 1 0 Listopad 1993 roku Sered klyuchovih polipshen FreeBSD 2 0 Berezen 1994 roku Sered klyuchovih polipshen FreeBSD 3 0 13 zhovtnya 1998 roku Sered klyuchovih polipshen Perehid na ELF vikonuvani fajli z yavilasya pochatkova pidtrimka SMP sistem z yavilasya pochatkova pidtrimka 64 rozryadnoyi arhitekturi Alpha FreeBSD 4 0 5 Berezn 2000 roku Sered klyuchovih polipshen OpenSSH 1 2 bulo integrovano do bazovoyi sistemi OpenSSL v0 9 4 bulo integrovano do bazovoyi sistemi Gdb 4 18 IPfilter 3 3 8FreeBSD 5 0 Sichen 2003 roku Bula vipushena dovgoochikuvana versiya 5 0 release Cya versiya nadavala rozshirenu pidtrimku bagatoprocesornosti i bagatonitevosti a takozh pidtrimku platform UltraSPARC i IA 64 Najbilshi arhitekturni zmini v FreeBSD 5 ce zmina mehanizmu blokuvannya na nizhnomu rivni yadra shob polipshiti pidtrimku bagatoprocesornih smp sistem Ce zvilnilo veliku chastku yadra vid tak zvanogo gigantskogo blokuvannya Giant lock Teper v yadri z yavilasya mozhlivist vikonuvati bilsh za odne zavdannya odnochasno Inshoyu vazhlivoyu zminoyu bula realizaciya ridnoyi pidtrimki bagatonitevosti tipa M N pid nazvoyu Kernel Scheduled Entities KSE Pochinayuchi z FreeBSD 5 3 cya realizaciya nitej bula vstanovlena po zamovchuvannyu poki ne bula zaminena na realizaciyu modeli 1 1 v FreeBSD 7 U FreeBSD 5 bula serjozno zminena sistema blokovogo vvedennya vivodu za dopomogoyu vvedennya modulnoyu strukturnoj sistemi peretvorennya zapitiv vvodu vivodu GEOM vnesenoyu Poul henning Kamp GEOM daye mozhlivist stvoryuvati riznu funkcionalnist taku yak dzerkalyuvannya mirroring abo shifruvannya moduli GBDE i GELI FreeBSD 5 1 6 Cherven 2003 roku Sered klyuchovih polipshen Eksperimentalna sistem AMD Athlon 64 i Opteron FreeBSD 5 2 7 Sichen 2004 roku Sered klyuchovih polipshen Povna pidtrimka odno chi bagatoprocesornih sistem AMD Athlon 64 i Opteron Kliyent pidtrimki Network File System V4 Gnome 2 4 KDE 3 1FreeBSD 5 3 8 Listopad 2004 roku Sered klyuchovih polipshen X org 6 7 Gnome 2 6 2 KDE 3 3 0 GCC 3 4 2 Binutils 2 15 GDB 6 1FreeBSD 5 4 9 Traven 2005 roku Sered klyuchovih polipshen Vipravleno veliku kilkist pomilok bezpeki FreeBSD 5 5 10 Traven 2006 roku Sered klyuchovih polipshen Vipravleno veliku kilkist pomilok bezpeki FreeBSD 6 0 11 4 listopada 2005 roku Sered klyuchovih polipshen Eksperimentalna pidtrimka PowerPC FreeBSD 6 1 12 Traven 2006 roku Sered klyuchovih polipshen BIND 9 3 2 sendmail 8 13 6FreeBSD 6 2 13 Sichen 2007 roku Sered klyuchovih polipshen KDE 3 5 4 GNOME 2 16 1 GCC 3 4 6 BIND 9 3 3FreeBSD 6 3 14 Sichen 2008 roku Sered klyuchovih polipshen X Org 7 3 KDE 3 5 8 GNOME 2 20 2 BIND 9 3 4 sendmail 8 14 2FreeBSD 6 4 11 listopada 2008 roku Ci versiyi ye prodovzhennyam optimizaciyi pidtrimki smp i bagatonitevosti razom z rozshirenoyu pidtrimkoyu standartu 802 11 zapisom podij bezpeki proyektu TRUSTEDBSD serjoznimi polipshennyami produktivnosti merezhevoyi pidsistemi Osnovne dosyagnennya cogo reliza viklyuchennya gigantskogo blokuvannya Giant lock z virtualnoyi fajlovoyi pidsistemi VFS realizaciya dodatkovoyi produktivnishoyi pidtrimki bagatonitevosti libthr z modellyu 1 1 i dodavannya OPENBSM pervinnogo modulya bezpeki yakij buv stvorenij proyektom TRUSTEDBSD FreeBSD 7 0 15 27 lyutogo 2008 roku Sered klyuchovih polipshen X Org 7 3 KDE 3 5 8 GNOME 2 20 2 Vipravleno pomilki v roboti z unionfs GNU C compiler 4 2 1 BIND 9 4 2 FreeBSD 7 1 16 5 sichnya 2009 roku Sered klyuchovih polipshen optimizovanij merezhevij protokol transportnogo rivnya SCTP zhurnaluvannya u fajlovij sistemi ufs 2 eksperimentalna adaptovana versiya fajlovoyi sistemi ZFS rozroblenoyu kompaniyeyu Sun kompilyator GCC4 2 bazova pidtrimka platformi ARM novij menedzher pam yati jemalloc optimizovanij dlya paralelnih obchislen 17 veliki zmini i optimizaciyi pidsistem roboti z merezhami audiopristroyami i smp sistemami 18 Nova sistema pokazala znachni polipshennya v shvidkosti v porivnyanni z poperednimi versiyami i sistemoyu Linux 19 FreeBSD 7 2 4 travnya 2009 roku Sered klyuchovih polipshen pidtrimka simejstva procesoriv ULTRASPARC III cheetah i Sparc64 mozhlivist priznachennya dekilka Ipv4 i Ipv6 adres kozhnij klitci virtualnij mashini jail realizaciya tehniki Superpages prozorogo ob yednannya storinok pam yati dlya dodatkiv zbilshene do 6 Gb adresnij prostir yadra dlya 64 rozryadnih procesoriv vklyuchena pidtrimka mnozhinnih tablic marshrutizaciyi u tomu chisli dlya klitok pokrashuvana sumisnist v roboti 32 rozryadnih klitok v 64 rozryadnomu otochenni z NETBSD portirovan demon btpand z realizaciyeyu pidtrimki profiliv Bluetooth Network Access Point NAP Group Ad hoc Network GN i personal Area Network User PANU dodanij novij drajver sdhci z pidtrimkoyu PCI sd host kontrollerov kard riderov onovlenij modul yadra DRM Direct Rendering Manager v yakomu uluchshena pidtrimka grafichnih procesoriv GPU AMD ATI XGI Intel onovleni drajveri merezhevih i diskovih pristroyiv Na sogodnishnij den vzhe rozrobleni videodrajvera NVIDIA dlya 64 rozryadnoyi arhitekturi Amd64 Ostatochna adaptaciya fajlovoyi sistemi ZFS v 13 dlya ciyeyi gilki majzhe zavershena 20 FreeBSD 7 3 21 Berezen 2010 roku Sered klyuchovih polipshen Gnome 2 28 2 KDE 4 3 5 Pidtrimka ZFS V13 Pidtrimka BIND 9 4 ESV Pidtrimka Perl 5 10FreeBSD 7 4 22 24 sichnya 2011 roku Sered klyuchovih polipshen Gnome 2 32 1 KDE 4 5 5 Vipravleno chislennu kilkist pomilok FreeBSD 8 0 25 listopada 2009 roku 23 Sered novovveden v cij versiyi mozhna vidznachiti eksperimentalna pidtrimka MIPS zasnovana na rozrobkah Juniper Networks praktichno neobmezhena masshtabovanist smp znachno spriyaye shvidkodiyi na 16 yadernih sistemah masshtabovanist fajlovoyi sistemi yak rezultat vikoristannya blokuvannya virtualnoyi fajlovoyi sistemi VFS robota rozshiryuvanoyi sistemi bezpeki yadra mac Framework z korobki perepisanu pidsistemu USB z pokrashuvanoyu shvidkodiyeyu i pidtrimkoyu novih pristroyiv Dodana pidtrimka Usb target ZFS bilsh ne znahoditsya v eksperimentalnomu statusi Krim togo slid zaznachiti Realizovanij novij kontejner virtualizaciyi nazvanij vimage vimage ce jail z virtualizovanim merezhevim stekom i mozhe buti stvorenij za dopomogoyu komandi jail 8 Pidsistema ipsec 4 teper pidtrimuye Nat traversal RFC 3948 Pidtrimuvani versiyi GNOME desktop environment x11 gnome2 i KDE desktop environment x11 kde4 buli onovleni do 2 26 3 i 4 3 1 vidpovidno FreeBSD 9 0 12 sichnya 2012 roku Sered klyuchovih polipshen perehid na novij modulnih instalyator BSDInstall integraciya v bazovu sistemu kompilyatora Clang yak zamini GCC nova realizaciya programnogo RAID graid integraciya sistemi replikaciyi pristroyiv zberigannya danih HAST onovlennya ZFS do versiyi 28 aktivaciya zhurnalyuvannya Soft Updates dlya UFS udoskonalennya TCP steka pidtrimka p yati novih algoritmiv dlya kontrolyu perevantazhennya v TCP novij universalnij USB drajver z pidtrimkoyu USB 3 0 novij mehanizm izolyaciyi vikonannya program Capsicum realizaciya RCTL dlya vstanovlennya individualnih obmezhen resursiv dlya Jail FreeBSD 9 1 30 grudnya 2012 roku Sered klyuchovih polipshen novij drajver dlya videoprocesoriv Intel s pidtrimkoyu GEM KMS shvidkij frejmvork dlya paketnogo I O u seredovishi koristuvacha netmap 4 polipshennya u fajlovij sistemi ZFS z proyektu illumos CAM Target Layer pidsistema emulyaciyi diskovih pristroyiv j procesoriv opcijnij novij stek dlya standartu C 11 s LLVM libc i libcxxrt mozhlivist montuvannya devfs nullfs i ZFS v jail rozshirena pidtrimka lokalej POSIX2008 sumisna z dopovnennyami Darwin polipshennya u GEOM pidtrimka AVX FPU u yadri novi drajveri oce 4 sfxge 4 hpt27xx 4 FreeBSD 10 0 24 20 sichnya 2014 Sered klyuchovih polipshen Perehid na vikoristannya za zamovchuvannyam kompilyatora Clang 3 dlya arhitektur i386 i AMD64 GCC vidteper ne zbirayetsya yak chastina bazovoyi sistemi Dodano KMS modulya dlya videokart AMD Realizaciya kliyenta NFSv4 1 Integraciya gipervizora BHyVe Vklyuchennya napracyuvan shodo optimizaciyi produktivnosti fajlovih sistem UFS FFS Zamina DNS servera BIND na Unbound i LDNS Pidtrimka izolovanih kontejneriv VPS Adaptaciya dlya roboti na Raspberry Pi Polipshennya pidtrimki arhitekturi ARM Vklyuchennya interfejsu Virtio Integraciya napracyuvan proyektu CARP2 Pererobka paketnogo filtra pf dlya bagatoyadernih sistem Novij stek iSCSI Pidtrimka zbilshennya rozmiru rozdiliv UFS bez vidmontuvannya Pidtrimka u ZFS operaciyi TRIM dlya SSD nakopichuvacha stisnennya LZ4 i optimizaciya NOP zapisu Integraciya pidsistemi FUSE fajlovi sistemi v prostori koristuvacha Pidtrimka USB Audio 2 0 FreeBSD 10 1 14 listopada 2014 roku Pochatkova pidtrimka zavantazhennya FreeBSD amd64 na sistemah z UEFI Formuvannya dodatkovih zavantazhuvalnih obraziv dlya CD DVD i flash nakopichuvachiv z pidtrimkoyu zavantazhennya na sistemah z UEFI Komponenti clang llvm onovleni do vipusku 3 4 1 Paketnij menedzher pkg onovleno do versiyi 1 3 8 Za zamovchuvannyam newsyslog teper vrahovuye ne tilki newsyslog conf a j vklyuchaye konfiguracijni fajli z direktorij etc newsyslog conf d i usr local etc newsyslog conf d Vneseno optimizaciyi v biblioteku matematichnih funkcij dodani novi realizaciyi funkcij expl coshl sinhl tanhl erfl i erfcl Onovlennya versij postavlyayutsya v bazovij sistemi storonnih dodatkiv u tomu chisli OpenSSH 6 6p1 utilita nc sinhronizovana z OpenBSD 5 5 Sendmail 8 14 9 unbound 1 4 22 OpenPAM Ourouparia 20140912 OpenSSL 1 0 1j FreeBSD 10 2 25 listopada 2015 roku Onovlene z portiv desktop otochennya do GNOME 3 14 2 i KDE 4 14 3 Virisheni problemi pri vikoristanni spilno z v yaznicya GIF i GRE tunelyami U yadro FreeBSD i386 dodana nastrojka PAE TABLES pri yakij v rtar sho ce vklyuchayetsya vikoristannya formatu PAE pri roboti z tablicyami storinok pam yati v umovah 32 rozryadnoyi fizichnoyi adresaciyi U danomu rezhimi mozhlivij mapping pam yati v rezhimi No Execute sho dozvolyaye pidvishiti zahishenist sistemi vid deyakih vidiv atak Krim togo na vidminu vid rezhimu PAE rezhim PAE TABLES zberigaye sumisnist na rivni binarnih interfejsiv KBI z ne PAE yadrami dozvolyayuchi vikoristovuvati zibrani dlya nih moduli i drajveri Pri vklyuchenni rezhimi PAE TABLES limiti adresuvannya pam yati yadrom dorivnyuye 4 gigabajti Pidtrimuvana pid FreeBSD infrastruktura emulyaciyi otochennya Linux CentOS obnovlena do 6 6 port emulyatori Linux S6 Pov yazani z emulyatorom porti adaptovani dlya vikoristannya CentOS 6 6 yakij teper proponuyetsya za zamovchuvannyam zamist paketiv na osnovi Fedora 10 Shar sumisnosti z yadrom Linux teper posilayetsya na vipusk 2 6 18 Kod DRM drajveriv dlya grafichnih kart sinhronizovanij z yadrom Linux 3 8 13 sho dozvolilo realizuvati IOCTL vikliki setmaster dropmaster dlya virishennya problemi iz zapuskom odnochasno dekilkoh X serveriv Dodana nova utilita uefisign dlya formuvannya cifrovih pidpisiv dlya fajliv EFI vikoristovuvanih dlya zavantazhennya v konfiguraciyah z UEFI Secure Boot Do skladu zavantazhuvacha EFI vklyuchenij bzipfs Predstavlenij novij RC skript growfs priznachenij dlya zdijsnennya operaciyi po zmini rozmiru KORENEVOYi FS pid chas Pershoyi Zavantazhennya yaksho stvorenij fajl FirstBoot dayuchi mozhlivist avtomatichno zajnyati korenevoyi FS vse nerozpodilenih misce na disku Upravlinnya robotoyu skriptu provoditsya cherez opciyu growfs enable v rc conf Skript takozh mozhna vikonati vruchnu etc rc d growfs onestart a ne na etapi perezavantazhennya FreeBSD 12 0 11 grudnya 2018 roku U utilitu freebsd update dodani dvi novi komandi updatesready i showconfig U komandi zfs send realizovana pidtrimka praporiv vnP U kvm dodana pidtrimka ps H Vipravleni pomilki sho zachipayut zfs imx6 CPU Intel Atom fsck msdosfs SCTP ixgbe i vmxnet3 25 FreeBSD 13 0 13 kvitnya 2022 roku Utiliti clang lld i lldb a takozh biblioteki compiler rt llvm libunwind i libc onovleno do versiyi 11 0 1 Vidaleno zastarili binutils 2 17 i gcc 1 4 2 1 z dereva Usi pidtrimuvani arhitekturi teper vikoristovuyut lancyuzhok instrumentiv LLVM clang Yadro pidtrimuye frejmuvannya v yadri ta shifruvannya danih bezpeki transportnogo rivnya TLS na soketah TCP dlya TLS versij 1 0 1 3 Varianti ustanovki RedaguvatiOperacijna sistema FreeBSD mozhe buti vstanovlena z riznih nosiyiv takih yak DVD CD USB flesh nakopichuvach disketa magnitna strichka FAT rozdil zhorstkogo diska viddalenij server po protokolu FTP abo nfs Porti i paketi RedaguvatiV danij chas FreeBSD nadaye koristuvachevi dvi vzayemodopovnyuyuchi tehnologiyi ustanovki programnogo zabezpechennya storonnih rozrobnikiv kolekciya portiv FreeBSD i binarni paketi z programnim zabezpechennyam Bud yaka z cih sistem mozhe buti vikoristana dlya ustanovki najostannishih versij dodatkiv z lokalnih nosiyiv abo pryamo z merezhi Teper kolekciya portiv nalichuye ponad 22 tis dodatkiv samogo riznogo priznachennya 26 Talismani ta logotipi RedaguvatiSpochatku FreeBSD vikoristovuvala yak svij logotip demona BSD odnak u 2005 roci buv vlashtovanij konkurs na stvorennya novogo logotipu 8 zhovtnya 2005 zmagannya zavershilisya i peremig u nih Anton K Gural malyunok kotrogo stav novim logotipom proyektu Odnak demon BSD zalishayetsya talismanom proyektu FreeBSD Krim togo talismanom takozh vvazhayetsya Devilette divchina v chervonomu kostyumi demona Kontroversiya shodo Ukrayini Redaguvati nbsp Kilka chasovih zon dlya Ukrayini pid chas instalyaciyi FreeBSD Pid chas vstanovlennya FreeBSD dlya Ukrayini sistema proponuye kilka chasovih zon Okrim yedinoyi legalnoyi sered spisku takozh moskovskij chas dlya Krimu chasovij poyas Ruthenia dlya Zakarpattya a takozh inshij chasovij poyas dlya Zaporizkoyi ta Luganskoyi oblastej Spisok yavlyaye soboyu vsi istorichni j nibito faktichni chasovi zoni na teritoriyi Ukrayini yaki vidbivayut istorichni zmini do prijnyatogo 1996 roku zakonu Pro poryadok obchislennya chasu na teritoriyi Ukrayini 27 Odnak ci opciyi vse odno chastkovo superechat postanovi pro yedinij kiyivskij chas na vsij teritoriyi Ukrayini vid 1992 roku 28 i nebezpidstavno osoblivo nedotichnimi nazvami viklikayut neporozuminnya v gromadyan Ukrayini pidozri v pidtrimci separatizmu v Ukrayini pidtrimci rosijskogo terorizmu a takozh sprijmayutsya yak zagalom neetichni j nepovazhni do nacionalnih pochuttiv ukrayinciv pro sho svidchat nayavni povidomlennya pro vadi sistemi na oficijnomu sajti 29 30 Vsi taki povidomlennya pro vadi zakrito yak virisheni pidtrimuvachi OS perekladayut vidpovidalnist na rozrobnikiv bazi danih chasovih poyasiv 10 bereznya 2020 do proyektu chasovih zon na yakij spirayetsya FreeBSD vneseno pravki po nazvah istorichnih chasovih zon Ukrayini Zokrema vnesok zaprovadzhuye taki vazhlivi zmini yak vidalennya MSK z nazvi chasovogo poyasa Krimu a takozh perejmenuvannya Ruthenia na Transcarpathia 31 Vidomi koristuvachi RedaguvatiFreeBSD vikoristovuyut yak platformu na bagatoh 32 velikih serverah taki kompaniyi yak Yahoo Netflix Apache Corporation Pair Networks Sony Japan NetcraftDiv takozh RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu FreeBSDBSD Licenziya BSD Lumina Porivnyannya operacijnih sistem simejstva BSD Programi UNIX podibnih operacijnih sistem Spisok operacijnih sistem Komandna obolonka UnixPrimitki Redaguvati Pro Proyekt FreeBSD Arhiv originalu za 9 chervnya 2011 Procitovano 27 travnya 2011 Makkuzik FreeBSD Arhitektura i realizaciya Why you shouldn t use the Lesser GPL for your next library GNU Project Free Software Foundation FSF Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2009 Procitovano 27 travnya 2011 The BSD Certification Group Arhivovano 17 bereznya 2005 u Wayback Machine PDF z rezultatami Arhivovano 2012 01 18 u Wayback Machine FreeBSD 4 0 Release Notes Arhiv originalu za 25 grudnya 2011 Procitovano 22 sichnya 2012 FreeBSD 5 1 RELEASE Announcement Arhiv originalu za 16 sichnya 2012 Procitovano 22 sichnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 6 sichnya 2012 Procitovano 22 sichnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 sichnya 2012 Procitovano 22 sichnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 4 sichnya 2012 Procitovano 22 sichnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 17 sichnya 2012 Procitovano 22 sichnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 15 sichnya 2012 Procitovano 22 sichnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 27 sichnya 2012 Procitovano 22 sichnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 23 sichnya 2012 Procitovano 22 sichnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 22 sichnya 2008 Procitovano 22 sichnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 2 bereznya 2008 Procitovano 22 sichnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 28 bereznya 2012 Procitovano 22 sichnya 2012 jason Evans 16 kvitnya 2006 a Scalable Concurrent malloc 3 Implementation for Freebsd Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2008 Federico Biancuzzi What s New in FREEBSD 7 0 Arhivovano 21 grudnya 2016 u Wayback Machine 26 lyutogo 2008 Introducing FREEBSD 7 0 Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Procitovano 27 travnya 2011 The arrow of time ZFS v13 in 7 stable Arhiv originalu za 27 travnya 2009 Procitovano 27 travnya 2011 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 20 sichnya 2012 Procitovano 22 sichnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 21 sichnya 2012 Procitovano 22 sichnya 2012 FREEBSD 8 0 release Announcement Arhiv originalu za 30 listopada 2009 Procitovano 27 travnya 2011 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 22 veresnya 2013 Procitovano 15 veresnya 2013 Beta vipusk FreeBSD 12 1 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2019 Najsvizhisha informaciya pro porti Arhiv originalu za 11 chervnya 2018 Procitovano 27 travnya 2011 Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini Pro poryadok obchislennya chasu na teritoriyi Ukrayini vid 13 05 1996 509 Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini Pro poryadok obchislennya chasu na teritoriyi Ukrayini vid 20 03 1992 139 FreeBSDhttps bugs freebsd org bugzilla show bug cgi id 19822 https bugs freebsd org bugzilla show bug cgi id 47468 https github com eggert tz commit 33fd3277ecf0f60c2d2bf268bbfafd1a3889f2d6 Chapter 1 Introduction FreeBSD Documentation Portal angl Procitovano 22 serpnya 2022 Literatura RedaguvatiChristopher Negus Francois Caen BSD UNIX Toolbox 1000 Commands for FREEBSD OPENBSD and NETBSD Wiley May 5 2008 309 stor ISBN 0 470 37603 1 Kornienko K A FreeBSD 9 Korporativnyj Internet server Kiev 2013 ISBN 966 8637 57 7 Babak Farrokhi April 14 2008 Network Administration with FREEBSD 7 Building securing and maintaining networks with the FREEBSD operating system angl Packt Publishing ISBN 1 84719 264 5 Arhiv originalu za 28 lipnya 2011 Procitovano 27 travnya 2011 Bryan J Hong Building a Server with FREEBSD 7 No Starch Press April 1 2008 288 stor ISBN 5 8459 0741 1 Joseph Kong Designing BSD Rootkits An Introduction to Kernel Hacking No Starch Press April 10 2007 144 stor ISBN 1 59327 142 5 Harald Zisler FREEBSD Franzis Verlag GMBH August 31 2006 381 stor ISBN 3 7723 6538 8 Rodergik Smit Povnij dovidnik po FREEBSD FREEBSD The Complete Reference M Vilyams 2005 672 s ISBN 5 8459 0576 1 Tiemann Brian Urban Michael C 2006 FreeBSD 6 Unleashed Sams ISBN 978 0 672 32875 6 Yanek Korff Paco Nori Bruce Potter mastering FREEBSD and OPENBSD Security O reilly March 2005 ISBN 0 596 00626 8 Michael W Lucas 12 kvitnya 2013 Absolute FreeBSD 2nd Edition The Complete Guide to FreeBSD No Starch Press ISBN 978 1 59327 221 0 Dru Lavigne BSD Hacks 100 Industrial strength tips for BSD users and administrators O reilly May 2004 ISBN 0 596 00679 9 Michael Urban Brian Tiemann FREEBSD Unleashed Second Edition Sams Publishing April 2003 ISBN 0 672 32456 3 Greg Lehey The Complete FREEBSD 4th Edition Documentation from the Source O reilly April 2003 ISBN 0 596 00516 4 Marshall Kirk Mckusick George V Neville neil The Design and Implementation of the FREEBSD Operating System Arhivovano 8 lyutogo 2005 u Wayback Machine Addison Wesley Professional August 2004 ISBN 0 201 70245 2 Ted Mittelstaedt The FREEBSD Corporate Networkers Guide Addison wesley December 2000 Paperback book amp CD edition 401 pages ISBN 0 201 70481 1 The FREEBSD Handbook Volume 1 User Guide 3rd Edition FREEBSD Documentation Project FREEBSD Mall November 2003 ISBN 1 57176 327 9 The FREEBSD Handbook Volume 2 Admin Guide 3rd Edition FREEBSD Documentation Project FREEBSD Mall September 2004 ISBN 1 57176 328 7 Posilannya RedaguvatiOficijnij sajt Arhivovano 22 chervnya 2007 u Wayback Machine angl Rosijska versiya Arhivovano 6 chervnya 2011 u Wayback Machine ros FREEBSD wiki Arhivovano 24 kvitnya 2007 u Wayback Machine angl Oficijnij FREEBSD forum Arhivovano 11 travnya 2011 u Wayback Machine angl Proyekt rosijskoyi dokumentaciyi FREEBSD Arhivovano 3 travnya 2011 u Wayback Machine ros Korotka istoriya FREEBSD Arhivovano 9 chervnya 2011 u Wayback Machine ros napisana odnim iz zasnovnikiv FREEBSD Dzhordanom Habbardom Jordan Hubbard Rizna informaciya i statti po BSD sistemam na OPENNET Arhivovano 24 kvitnya 2011 u Wayback Machine FREEBSD Software Arhivovano 15 chervnya 2010 u Wayback Machine angl svizha informaciya pro zmini v kolekciyi portiv The FREEBSD Diary Arhivovano 29 travnya 2011 u Wayback Machine angl Shodennik FREEBSD z robochimi prikladami wiki sajt prisvyachenij FREEBSD Arhivovano 14 chervnya 2011 u Wayback Machine angl Forum prisvyachenij pitannyam vikoristannya OS FREEBSD Arhivovano 24 travnya 2011 u Wayback Machine Kanal na youtube videozapisi dopovidej z riznih konferencij BSD Arhivovano 22 sichnya 2012 u Wayback Machine Freebsdnews net angl blog novin FREEBSD FREEBSD Ports Arhivovano 26 lipnya 2010 u Wayback Machine FREEBSD 8 review angl Real time FREEBSD Arhivovano 4 veresnya 2011 u Wayback Machine Blog pro vikoristannya FREEBSD yak OS realnogo chasu ros FREEBSD kanali na twitterfreebsd Arhivovano 30 lipnya 2011 u Wayback Machine angl spilnij po freebsd bsdevents Arhivovano 23 grudnya 2010 u Wayback Machine angl podiyi konferenciyi i t d freebsdblogs Arhivovano 23 grudnya 2010 u Wayback Machine angl blogi org Planet freebsd nedostupne posilannya z chervnya 2019 freebsdannounce Arhivovano 23 grudnya 2010 u Wayback Machine angl novinnij kanal FREEBSD jabber konferenciyixmpp freebsd conference jabber ru rosijskomovna jabber konferenciya na serveri jabber ru Otrimano z https uk wikipedia org w index php title FreeBSD amp oldid 39966695