www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ліцензія на програмне забезпечення Суспільне надбання Дозвільна ліцензія Копілефт захисна ліцензія Некомерційна ліцензія

Ліцензія на програмне забезпечення

Суспільне надбання Дозвільна ліцензія Копілефт (захисна ліцензія) Некомерційна ліцензія Власницька ліцензія Комерційна таємниця
Опис
Програмне забезпечення PD, CC0
Інші твори PD, CC0 CC-BY CC-BY-SA CC-BY-NC Авторські права, без публічної ліцензії не публікується

Ліцензія на програмне забезпечення, також Ліце́нзія на використа́ння програ́много забезпе́чення — угода, яка надає право використовувати програмне забезпечення.

Ліцензія на програмне забезпечення є юридичним документом, укладеним у рамках цивільного договірного права, як у друкованому, так і у електронному вигляді, що регулює використання або поширення програмного забезпечення. Відповідно до законодавства про авторське право, все розроблене програмне забезпечення є захищеним авторським правом, стосовно як вихідного коду, так і об'єктного коду. Автор захищеного авторським правом програмного забезпечення може пожертвувати своє програмне забезпечення для публічного використання, в цьому випадку на цей продукт не поширюється авторське право і, як наслідок, він не може бути ліцензований.

Типова ліцензія на програмне забезпечення надає ліцензіату, як правило, кінцевому користувачу, дозвіл на використання одного або декількох копій програмного забезпечення таким чином, щоб таке використання не порушувало виняткові майнові та авторські права власника програмного забезпечення.

Така ліцензія визначає умови використання комп'ютерного програмного забезпечення (ПЗ). Ліцензія може надавати дозвіл робити з ним речі, які були б інакше заборонені законом про авторське право. Наприклад, ліцензія на використання програмного забезпечення може дати дозвіл робити копії програмного забезпечення. Власник авторського права може запропонувати ліцензію на використання ПЗ односторонньо, або як частину ліцензійної угоди на використання ПЗ з іншою стороною.

Походження Редагувати

До кінця 60-х років ХХ ст., комп'ютери(великі електронно-обчислювальні машини) у США та Західній Європі зазвичай орендувались, а не продавались. Сервіс та все доступне програмне забезпечення постачалися, як правило, виробниками без окремої оплати(до 1969 року). Постачальники комп'ютерів зазвичай надавали клієнтам вихідний код встановленого програмного забезпечення. Клієнти, які розробляли власне програмне забезпечення, часто надавали його безкоштовно для інших.

У 1969 р. IBM, проти якої було порушено антимонопольні судові процеси, призвела до зміни в галузі, почавши окремо стягувати плату за програмне забезпечення мейнфреймів та за самі мейнфрейми, роз'єднавши апаратне та програмне забезпечення.

«Відкритий лист для любителів» Білла Гейтса в 1976 році був відповіддю на поширення порушень авторських прав на програмне забезпечення, зокрема інтерпретатора Microsoft Altair BASIC, цим він нагадав своїй аудиторії, що використання програмного забезпечення без дозволу власника, є крадіжкою, і гальмує можливість для програмістів розробляти якісне програмне забезпечення.

За словами Брюстера Кале, юридична характеристика програмного забезпечення також змінилася завдяки Закону про авторські права США 1976 року.

Починаючи з лютого 1983 р., IBM прийняла модель "тільки об'єкт-код " для свого програмного забезпечення та припинила надання значної частини вихідного коду навіть ліцензованим користувачам. З цього року програмне забезпечення, подане у машинних кодах, стало об'єктом, на який поширювалось законодавство про авторське право в Сполучених Штатах (відповідно до рішення по процесу Apple проти Франкліна), перед цим це поширювалось тільки на вихідний код програми. Крім того, доступність мільйонів комп'ютерів на основі тієї ж самої мікропроцесорної архітектури створила вперше нефрагментований і достатньо великий ринок програмного забезпечення, яке поширювалось у бінарному форматі.

Види ліцензій на ПЗ Редагувати

Приведений нижче перелік репрезентує основні типи ліцензій на програмне забезпечення, що використовуються у світі за класифікацією, наведеною на Інтернет-ресурсах неурядової некомерційної організації Open Software Foundation (Фундація Відкритого програмного забезпечення) з посиланням на Microsoft:

  • Commercial (Комерційна) — Закрите, Власницьке або Пропрієтарне ПЗ
  • Trial Software — ПЗ, яке працює лише певний проміжок часу
  • Non-Commercial Use — Для некомерційного використання
  • Shareware — ПЗ, придбання якого не є обов'язковим
  • Royalty-free binaries, «Freeware» Безкоштовне, без доступу до коду
  • Royalty-free libraries — Безкоштовні програмні бібліотеки, без доступу до коду
  • Open Source, BSD-Style — Відкрите, за ліцензією, запропонованою розробниками BSD
  • Open Source, Apache Style — Відкрите, за ліцензією, запропонованою розробниками Apache
  • Open Source, Linux/GNU style — Відкрите, за ліцензією, Linux та GNU
Ліцензії та права на програмне забезпечення в контексті авторського права відповідно до роботи Марка Веббінка
Збережені права Суспільне надбання Дозвільна ліцензія

(напр. ліцензія BSD)

Ліцензії FOSS
копілефт

(напр. GPL)

Freeware/Shareware/
Freemium 		Власницька ліцензія Комерційна таємниця
Авторське право Ні Так Так Так Так Very strict
Право на виконання Так Так Так Так Так Ні
Право на показ Так Так Так Так Так Ні
Право на копіювання Так Так Так можливо Ні Позови подаються власником проти порушення авторських прав
Право на модифікацію Так Так Так Ні Ні Ні
Право на поширення Так Так, під тією ж ліцензією Так, під тією ж ліцензією можливо Ні Ні
Право на субліцензування Так Так Ні Ні Ні Ні
Приклад SQLite, ImageJ Apache web server, ToyBox Linux kernel, GIMP, OBS Irfanview, Winamp, League of Legends Windows, більшість комерційних відеоігор і їх DRM, Spotify, xSplit, TIDAL Серверні
хмарні застосунки та сервіси,
банківське та програмне забезпечення для бізнесу.

Правові основи Редагувати

Додаткова інформація: Авторське право, Патент на програмне забезпечення, Ліцензійна угода з кінцевим користувачем

Більшість програмного забезпечення охороняється законодавством про авторське право, яке поряд із договірним законодавством, патентами та комерційною таємницею забезпечує правову основу для власника встановлювати виключні права щодо використання та поширення комп'ютерних програм.

Постачальник програмного забезпечення визначає конкретні умови використання ліцензійної угоди з кінцевим користувачем (EULA). Користувач може погодитись на цей договір у письмовій формі, інтерактивно (на екрані, натискуючи зображення кнопки чи позначки) або навіть відкривши вікно, що містить програмне забезпечення. Ліцензійні угоди зазвичай не є контрактними. Патенти на програмне забезпечення надають ексклюзивні права на алгоритми, функції програмного забезпечення або іншу патентовану тематику, залежно від юрисдикції. Постачальники іноді надають патентні права користувачеві в ліцензійній угоді. Вихідний код для частини програмного забезпечення зазвичай охороняється як комерційна таємниця. Інколи програмне забезпечення стає доступним із меншими обмеженнями щодо ліцензування та доступу до вихідного коду; таке програмне забезпечення відоме як « вільне» або "відкрите джерело ".

Обмеження Редагувати

Оскільки ліцензійні угоди не скасовують чинне законодавство про авторське право чи договірне право, положення, що суперечать чинному законодавству, не підлягають виконанню. Деякі програми спеціально ліцензуються та не продаються, щоб уникнути обмежень авторських прав, таких як «доктрина першого продажу».

Ексклюзивні права Редагувати

Власник власного програмного забезпечення здійснює певні ексклюзивні права над програмним забезпеченням. Власник може обмежити використання, перевірку вихідного коду, зміни вихідного коду та надання програмного засобу третім особам.

Використання програмного забезпечення Редагувати

Додаткова інформація: Захист програмного забезпечення

Зазвичай продавці обмежують кількість комп'ютерів, на яких можна використовувати програмне забезпечення, і забороняють користувачу встановлювати програмне забезпечення на додаткових комп'ютерах. Обмеження доступу третіх осіб передбачає певні технічні заходи, наприклад, активацію продукту, введення ключа продукту або серійного номера, використання апаратного ключа або захисту від копіювання .

Постачальники також можуть поширювати версії, у яких вилучено певні функції, або версії, які дозволяють використовувати лише у певних сферах діяльності, таких як навчальне чи некомерційне використання.

Перевірка та модифікація вихідного коду Редагувати

Див. також: Відкритий код

Зазвичай продавці розповсюджують програмне забезпечення в упакованому вигляді, як машинні коди, зрозумілі центральному процесору комп'ютера. Зазвичай вони не поширюють серед загалу вихідний код або доступну для розуміння людиною версію програмного забезпечення, часто написану мовою програмування вищого рівня, таку схему часто називають закритим джерелом.

Хоча більшість власницьких програмних засобів поширюється без вихідного коду, деякі постачальники надають вихідний код або іншим чином роблять його доступним для клієнтів. Наприклад, користувачі, які придбали ліцензію на програмне забезпечення для інтернет-форуму vBulletin, можуть змінювати джерело для власного сайту, але не можуть його поширювати. Це справедливо для багатьох вебзастосунків, які повинні бути у формі вихідного коду при запуску вебсервера. Вихідний код охоплюється угодою про нерозголошення або ліцензією, яка дозволяє, наприклад, вивчати та змінювати, але не передавати їх третім особам. Текстовий клієнт електронної пошти Pine та певні реалізації Secure Shell поширюються за допомогою власних ліцензій, які роблять доступним вихідний код. Деякі ліцензії на власні програмні засоби дозволяють поширювати зміни у вихідному коді, але лише користувачам, які мають ліцензію на продукт, а деякі цих модифікацій згодом вибирає постачальник.

Деякі уряди побоюються, що власницьке програмне забезпечення може включати дефекти чи шкідливі функції, які можуть загрожувати конфіденційній інформації. У 2003 році Microsoft створила урядову програму безпеки (GSP), щоб дозволити урядам переглядати вихідний код та документацію щодо безпеки Microsoft, учасником якої був уряд Китаю. Програма є частиною більш широкої ініціативи спільного використання Microsoft, яка забезпечує доступ до вихідних кодів для деяких продуктів. Ліцензія на довідкове джерело (Ms-RSL) та обмежена публічна ліцензія (Ms-LPL) — це власні ліцензії на програмне забезпечення, де доступний вихідний код .

Уряди також звинувачували в тому, що вони самі додавали таке програмне забезпечення до програмного забезпечення. Згідно з документами, оприлюдненими Едвардом Сноуденом, NSA використовувала приховані партнерські стосунки з програмними компаніями, щоб зробити комерційне програмне забезпечення для шифрування зручним для шпигування.

Постачальники програмного забезпечення іноді використовують прихований код, щоб перешкодити користувачам, які переробляють інженерне програмне забезпечення. Це особливо часто зустрічається з певними мовами програмування — наприклад, байт-код для програм, написаних на Java, можна легко декомпілювати, а вихідний код для програм, написаних мовами сценаріїв, такими як PHP або JavaScript, доступний під час виконання.

Поширення програмного забезпечення Редагувати

Додаткова інформація: Умовно-безплатне програмне забезпечення, Вільно поширюване програмне забезпечення

Власники програмного забезпечення можуть заборонити користувачам ділитися програмним забезпеченням з іншими. Стосовно програмного забезпечення з наданим вихідним кодом, то постачальник також може заборонити клієнтам поширювати свої модифікації на вихідний код.

Shareware — це програмне забезпечення із закритим кодом, власник якого поширює його безкоштовно, але користувач повинен платити за його використання після певного пробного періоду. Плата зазвичай дозволяє користуватися одним користувачем або комп'ютером. У деяких випадках функції програмного забезпечення обмежені під час або після випробувального періоду.

Примітки Редагувати

  1. https://archive.org/details/historyofmodernc00ceru_0/page/128. 
  2. . Архів оригіналу за 11 квітня 2008. 
  3. . www.gnu.org (англ.). Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 3 травня 2020. 
  4. Pugh, E.W. (2002-01). . IEEE Annals of the History of Computing 24 (1). с. 57–58. ISSN 1934-1547. doi:10.1109/85.988580. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 3 травня 2020. 
  5. Hamilton, Thomas W. (1969). IBM's Unbundling Decision: Consequences for Users and the Industry. Programming Sciences Corporation. 
  6. . www.ibm.com (амер.). 23 січня 2003. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 3 травня 2020. 
  7. . Архів оригіналу за 7 січня 2018. 
  8. . Архів оригіналу за 18 січня 2019. 
  9. . Архів оригіналу за 15 жовтня 2016. 
  10. Enterprise, I. D. G. (18 березня 1985). (англ.). IDG Enterprise. Архів оригіналу за 25 березня 2021. Процитовано 3 травня 2020. 
  11. Hassett, Rob (18 грудня 2012). . InternetLegal.com (амер.). Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 3 травня 2020. 
  12. ↑ . landley.net. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 3 травня 2020. 
  13. . Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 23 лютого 2012. 
  14. Larry Troan (2005). (pdf). RedHat Summit 2006 Nashville. redhat.com. с. 10. Архів оригіналу за 22 січня 2014. Процитовано 29 грудня 2015. 
  15. . jolt.richmond.edu. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 3 травня 2020. 
  16. . Архів оригіналу за 10 липня 2017. 
  17. ↑ . www.bitlaw.com. Архів оригіналу за 12 травня 2020. Процитовано 3 травня 2020. 
  18. Donovan, S. (1994-08). . IEEE Potentials 13 (3). с. 20–24. ISSN 1558-1772. doi:10.1109/45.310923. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 3 травня 2020. 
  19. . Архів оригіналу за 5 травня 2020. 
  20. . www.bloomberg.com. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 3 травня 2020. 
  21. . Архів оригіналу за 10 лютого 2010. 
  22. Heffan, Ira V. (1997). . Stanford Law Review 49 (6). с. 1487–1521. ISSN 0038-9765. doi:10.2307/1229351. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 3 травня 2020. 
  23. . dwheeler.com. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 3 травня 2020. 
  24. . www.gsf-soft.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 3 травня 2020. 
  25. Shankland, Stephen. . CNET (англ.). Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 3 травня 2020. 
  26. . CNET (англ.). Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 3 травня 2020. 
  27. Ball, James; Borger, Julian; Greenwald, Glenn (6 вересня 2013). . The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 18 вересня 2013. Процитовано 3 травня 2020. 
  28. Schneier, Bruce (6 вересня 2013). . The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 3 травня 2020. 
  29. . TechRepublic (англ.). Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 3 травня 2020. 

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з права.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Suspilne nadbannya Dozvilna licenziya Kopileft zahisna licenziya Nekomercijna licenziya Vlasnicka licenziya Komercijna tayemnicyaOpisProgramne zabezpechennya PD CC0Inshi tvori PD CC0 CC BY CC BY SA CC BY NC Avtorski prava bez publichnoyi licenziyi ne publikuyetsyaLicenziya na programne zabezpechennya takozh Lice nziya na vikorista nnya progra mnogo zabezpe chennya ugoda yaka nadaye pravo vikoristovuvati programne zabezpechennya Licenziya na programne zabezpechennya ye yuridichnim dokumentom ukladenim u ramkah civilnogo dogovirnogo prava yak u drukovanomu tak i u elektronnomu viglyadi sho regulyuye vikoristannya abo poshirennya programnogo zabezpechennya Vidpovidno do zakonodavstva pro avtorske pravo vse rozroblene programne zabezpechennya ye zahishenim avtorskim pravom stosovno yak vihidnogo kodu tak i ob yektnogo kodu Avtor zahishenogo avtorskim pravom programnogo zabezpechennya mozhe pozhertvuvati svoye programne zabezpechennya dlya publichnogo vikoristannya v comu vipadku na cej produkt ne poshiryuyetsya avtorske pravo i yak naslidok vin ne mozhe buti licenzovanij Tipova licenziya na programne zabezpechennya nadaye licenziatu yak pravilo kincevomu koristuvachu dozvil na vikoristannya odnogo abo dekilkoh kopij programnogo zabezpechennya takim chinom shob take vikoristannya ne porushuvalo vinyatkovi majnovi ta avtorski prava vlasnika programnogo zabezpechennya Taka licenziya viznachaye umovi vikoristannya komp yuternogo programnogo zabezpechennya PZ Licenziya mozhe nadavati dozvil robiti z nim rechi yaki buli b inakshe zaboroneni zakonom pro avtorske pravo Napriklad licenziya na vikoristannya programnogo zabezpechennya mozhe dati dozvil robiti kopiyi programnogo zabezpechennya Vlasnik avtorskogo prava mozhe zaproponuvati licenziyu na vikoristannya PZ odnostoronno abo yak chastinu licenzijnoyi ugodi na vikoristannya PZ z inshoyu storonoyu Zmist 1 Pohodzhennya 2 Vidi licenzij na PZ 3 Pravovi osnovi 3 1 Obmezhennya 4 Eksklyuzivni prava 4 1 Vikoristannya programnogo zabezpechennya 4 2 Perevirka ta modifikaciya vihidnogo kodu 4 3 Poshirennya programnogo zabezpechennya 5 Primitki 6 PosilannyaPohodzhennya RedaguvatiDo kincya 60 h rokiv HH st komp yuteri veliki elektronno obchislyuvalni mashini u SShA ta Zahidnij Yevropi zazvichaj orenduvalis a ne prodavalis 1 2 Servis ta vse dostupne programne zabezpechennya postachalisya yak pravilo virobnikami bez okremoyi oplati do 1969 roku Postachalniki komp yuteriv zazvichaj nadavali kliyentam vihidnij kod vstanovlenogo programnogo zabezpechennya Kliyenti yaki rozroblyali vlasne programne zabezpechennya chasto nadavali jogo bezkoshtovno dlya inshih 3 U 1969 r IBM proti yakoyi bulo porusheno antimonopolni sudovi procesi prizvela do zmini v galuzi pochavshi okremo styaguvati platu za programne zabezpechennya mejnfrejmiv ta za sami mejnfrejmi 4 5 roz yednavshi aparatne ta programne zabezpechennya 6 Vidkritij list dlya lyubiteliv Billa Gejtsa v 1976 roci buv vidpoviddyu na poshirennya porushen avtorskih prav na programne zabezpechennya zokrema interpretatora Microsoft Altair BASIC cim vin nagadav svoyij auditoriyi sho vikoristannya programnogo zabezpechennya bez dozvolu vlasnika ye kradizhkoyu i galmuye mozhlivist dlya programistiv rozroblyati yakisne programne zabezpechennya 7 Za slovami Bryustera Kale yuridichna harakteristika programnogo zabezpechennya takozh zminilasya zavdyaki Zakonu pro avtorski prava SShA 1976 roku 8 Pochinayuchi z lyutogo 1983 r IBM prijnyala model tilki ob yekt kod dlya svogo programnogo zabezpechennya ta pripinila nadannya znachnoyi chastini vihidnogo kodu navit licenzovanim koristuvacham 9 10 Z cogo roku programne zabezpechennya podane u mashinnih kodah stalo ob yektom na yakij poshiryuvalos zakonodavstvo pro avtorske pravo v Spoluchenih Shtatah vidpovidno do rishennya po procesu Apple proti Franklina 11 pered cim ce poshiryuvalos tilki na vihidnij kod programi 12 Krim togo dostupnist miljoniv komp yuteriv na osnovi tiyeyi zh samoyi mikroprocesornoyi arhitekturi stvorila vpershe nefragmentovanij i dostatno velikij rinok programnogo zabezpechennya yake poshiryuvalos u binarnomu formati 12 Vidi licenzij na PZ RedaguvatiPrivedenij nizhche perelik reprezentuye osnovni tipi licenzij na programne zabezpechennya sho vikoristovuyutsya u sviti za klasifikaciyeyu navedenoyu na Internet resursah neuryadovoyi nekomercijnoyi organizaciyi Open Software Foundation Fundaciya Vidkritogo programnogo zabezpechennya z posilannyam na Microsoft 13 Commercial Komercijna Zakrite Vlasnicke abo Propriyetarne PZ Trial Software PZ yake pracyuye lishe pevnij promizhok chasu Non Commercial Use Dlya nekomercijnogo vikoristannya Shareware PZ pridbannya yakogo ne ye obov yazkovim Royalty free binaries Freeware Bezkoshtovne bez dostupu do kodu Royalty free libraries Bezkoshtovni programni biblioteki bez dostupu do kodu Open Source BSD Style Vidkrite za licenziyeyu zaproponovanoyu rozrobnikami BSD Open Source Apache Style Vidkrite za licenziyeyu zaproponovanoyu rozrobnikami Apache Open Source Linux GNU style Vidkrite za licenziyeyu Linux ta GNULicenziyi ta prava na programne zabezpechennya v konteksti avtorskogo prava vidpovidno do roboti Marka Vebbinka 14 Zberezheni prava Suspilne nadbannya Dozvilna licenziya napr licenziya BSD Licenziyi FOSSkopileft napr GPL Freeware Shareware Freemium Vlasnicka licenziya Komercijna tayemnicyaAvtorske pravo Ni Tak Tak Tak Tak Very strictPravo na vikonannya Tak Tak Tak Tak Tak NiPravo na pokaz Tak Tak Tak Tak Tak NiPravo na kopiyuvannya Tak Tak Tak mozhlivo Ni Pozovi podayutsya vlasnikom proti porushennya avtorskih pravPravo na modifikaciyu Tak Tak Tak Ni Ni NiPravo na poshirennya Tak Tak pid tiyeyu zh licenziyeyu Tak pid tiyeyu zh licenziyeyu mozhlivo Ni NiPravo na sublicenzuvannya Tak Tak Ni Ni Ni NiPriklad SQLite ImageJ Apache web server ToyBox Linux kernel GIMP OBS Irfanview Winamp League of Legends Windows bilshist komercijnih videoigor i yih DRM Spotify xSplit TIDAL Servernihmarni zastosunki ta servisi bankivske ta programne zabezpechennya dlya biznesu Pravovi osnovi RedaguvatiDodatkova informaciya Avtorske pravo Patent na programne zabezpechennya Licenzijna ugoda z kincevim koristuvachemBilshist programnogo zabezpechennya ohoronyayetsya zakonodavstvom pro avtorske pravo yake poryad iz dogovirnim zakonodavstvom patentami ta komercijnoyu tayemniceyu zabezpechuye pravovu osnovu dlya vlasnika vstanovlyuvati viklyuchni prava shodo vikoristannya ta poshirennya komp yuternih program 15 Postachalnik programnogo zabezpechennya viznachaye konkretni umovi vikoristannya licenzijnoyi ugodi z kincevim koristuvachem EULA Koristuvach mozhe pogoditis na cej dogovir u pismovij formi interaktivno na ekrani natiskuyuchi zobrazhennya knopki chi poznachki abo navit vidkrivshi vikno sho mistit programne zabezpechennya Licenzijni ugodi zazvichaj ne ye kontraktnimi 16 Patenti na programne zabezpechennya nadayut eksklyuzivni prava na algoritmi funkciyi programnogo zabezpechennya abo inshu patentovanu tematiku zalezhno vid yurisdikciyi 17 Postachalniki inodi nadayut patentni prava koristuvachevi v licenzijnij ugodi 17 Vihidnij kod dlya chastini programnogo zabezpechennya zazvichaj ohoronyayetsya yak komercijna tayemnicya 18 Inkoli programne zabezpechennya staye dostupnim iz menshimi obmezhennyami shodo licenzuvannya ta dostupu do vihidnogo kodu take programne zabezpechennya vidome yak vilne abo vidkrite dzherelo 19 Obmezhennya Redaguvati Oskilki licenzijni ugodi ne skasovuyut chinne zakonodavstvo pro avtorske pravo chi dogovirne pravo polozhennya sho superechat chinnomu zakonodavstvu ne pidlyagayut vikonannyu 20 Deyaki programi specialno licenzuyutsya ta ne prodayutsya shob uniknuti obmezhen avtorskih prav takih yak doktrina pershogo prodazhu 21 Eksklyuzivni prava RedaguvatiVlasnik vlasnogo programnogo zabezpechennya zdijsnyuye pevni eksklyuzivni prava nad programnim zabezpechennyam Vlasnik mozhe obmezhiti vikoristannya perevirku vihidnogo kodu zmini vihidnogo kodu ta nadannya programnogo zasobu tretim osobam Vikoristannya programnogo zabezpechennya Redaguvati Dodatkova informaciya Zahist programnogo zabezpechennyaZazvichaj prodavci obmezhuyut kilkist komp yuteriv na yakih mozhna vikoristovuvati programne zabezpechennya i zaboronyayut koristuvachu vstanovlyuvati programne zabezpechennya na dodatkovih komp yuterah Obmezhennya dostupu tretih osib peredbachaye pevni tehnichni zahodi napriklad aktivaciyu produktu vvedennya klyucha produktu abo serijnogo nomera vikoristannya aparatnogo klyucha abo zahistu vid kopiyuvannya Postachalniki takozh mozhut poshiryuvati versiyi u yakih vilucheno pevni funkciyi abo versiyi yaki dozvolyayut vikoristovuvati lishe u pevnih sferah diyalnosti takih yak navchalne chi nekomercijne vikoristannya Perevirka ta modifikaciya vihidnogo kodu Redaguvati Div takozh Vidkritij kodZazvichaj prodavci rozpovsyudzhuyut programne zabezpechennya v upakovanomu viglyadi yak mashinni kodi zrozumili centralnomu procesoru komp yutera Zazvichaj voni ne poshiryuyut sered zagalu vihidnij kod abo dostupnu dlya rozuminnya lyudinoyu versiyu programnogo zabezpechennya chasto napisanu movoyu programuvannya vishogo rivnya 22 taku shemu chasto nazivayut zakritim dzherelom 23 Hocha bilshist vlasnickih programnih zasobiv poshiryuyetsya bez vihidnogo kodu deyaki postachalniki nadayut vihidnij kod abo inshim chinom roblyat jogo dostupnim dlya kliyentiv Napriklad koristuvachi yaki pridbali licenziyu na programne zabezpechennya dlya internet forumu vBulletin mozhut zminyuvati dzherelo dlya vlasnogo sajtu ale ne mozhut jogo poshiryuvati Ce spravedlivo dlya bagatoh vebzastosunkiv yaki povinni buti u formi vihidnogo kodu pri zapusku vebservera Vihidnij kod ohoplyuyetsya ugodoyu pro nerozgoloshennya abo licenziyeyu yaka dozvolyaye napriklad vivchati ta zminyuvati ale ne peredavati yih tretim osobam Tekstovij kliyent elektronnoyi poshti Pine ta pevni realizaciyi Secure Shell poshiryuyutsya za dopomogoyu vlasnih licenzij yaki roblyat dostupnim vihidnij kod Deyaki licenziyi na vlasni programni zasobi dozvolyayut poshiryuvati zmini u vihidnomu kodi ale lishe koristuvacham yaki mayut licenziyu na produkt a deyaki cih modifikacij zgodom vibiraye postachalnik 24 Deyaki uryadi poboyuyutsya sho vlasnicke programne zabezpechennya mozhe vklyuchati defekti chi shkidlivi funkciyi yaki mozhut zagrozhuvati konfidencijnij informaciyi U 2003 roci Microsoft stvorila uryadovu programu bezpeki GSP shob dozvoliti uryadam pereglyadati vihidnij kod ta dokumentaciyu shodo bezpeki Microsoft uchasnikom yakoyi buv uryad Kitayu 25 26 Programa ye chastinoyu bilsh shirokoyi iniciativi spilnogo vikoristannya Microsoft yaka zabezpechuye dostup do vihidnih kodiv dlya deyakih produktiv Licenziya na dovidkove dzherelo Ms RSL ta obmezhena publichna licenziya Ms LPL ce vlasni licenziyi na programne zabezpechennya de dostupnij vihidnij kod Uryadi takozh zvinuvachuvali v tomu sho voni sami dodavali take programne zabezpechennya do programnogo zabezpechennya Zgidno z dokumentami oprilyudnenimi Edvardom Snoudenom NSA vikoristovuvala prihovani partnerski stosunki z programnimi kompaniyami shob zrobiti komercijne programne zabezpechennya dlya shifruvannya zruchnim dlya shpiguvannya 27 28 Postachalniki programnogo zabezpechennya inodi vikoristovuyut prihovanij kod shob pereshkoditi koristuvacham yaki pereroblyayut inzhenerne programne zabezpechennya Ce osoblivo chasto zustrichayetsya z pevnimi movami programuvannya napriklad bajt kod dlya program napisanih na Java mozhna legko dekompilyuvati a vihidnij kod dlya program napisanih movami scenariyiv takimi yak PHP abo JavaScript dostupnij pid chas vikonannya 29 Poshirennya programnogo zabezpechennya Redaguvati Dodatkova informaciya Umovno bezplatne programne zabezpechennya Vilno poshiryuvane programne zabezpechennyaVlasniki programnogo zabezpechennya mozhut zaboroniti koristuvacham dilitisya programnim zabezpechennyam z inshimi Stosovno programnogo zabezpechennya z nadanim vihidnim kodom to postachalnik takozh mozhe zaboroniti kliyentam poshiryuvati svoyi modifikaciyi na vihidnij kod Shareware ce programne zabezpechennya iz zakritim kodom vlasnik yakogo poshiryuye jogo bezkoshtovno ale koristuvach povinen platiti za jogo vikoristannya pislya pevnogo probnogo periodu Plata zazvichaj dozvolyaye koristuvatisya odnim koristuvachem abo komp yuterom U deyakih vipadkah funkciyi programnogo zabezpechennya obmezheni pid chas abo pislya viprobuvalnogo periodu Primitki Redaguvati https archive org details historyofmodernc00ceru 0 page 128 http www leasegenie com History of Leasing html Arhiv originalu za 11 kvitnya 2008 gnu org www gnu org angl Arhiv originalu za 23 grudnya 2017 Procitovano 3 travnya 2020 Pugh E W 2002 01 Origins of software bundling IEEE Annals of the History of Computing 24 1 s 57 58 ISSN 1934 1547 doi 10 1109 85 988580 Arhiv originalu za 8 bereznya 2021 Procitovano 3 travnya 2020 Hamilton Thomas W 1969 IBM s Unbundling Decision Consequences for Users and the Industry Programming Sciences Corporation IBM Archives History of IBM 1960 United States www ibm com amer 23 sichnya 2003 Arhiv originalu za 31 lipnya 2020 Procitovano 3 travnya 2020 https upload wikimedia org wikipedia commons 1 14 Bill Gates Letter to Hobbyists jpg Arhiv originalu za 7 sichnya 2018 https www youtube com watch v 1jUr0JrYEk Arhiv originalu za 18 sichnya 2019 Cantrill Bryan 2014 09 17 Corporate Open Source Anti patterns Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2016 Enterprise I D G 18 bereznya 1985 Computerworld angl IDG Enterprise Arhiv originalu za 25 bereznya 2021 Procitovano 3 travnya 2020 Hassett Rob 18 grudnya 2012 Impact of Apple vs Franklin Decision InternetLegal com amer Arhiv originalu za 7 kvitnya 2020 Procitovano 3 travnya 2020 a b Rob Landley s blog thing for 2009 landley net Arhiv originalu za 7 sichnya 2018 Procitovano 3 travnya 2020 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 23 lyutogo 2012 Larry Troan 2005 Open Source from a Proprietary Perspective pdf RedHat Summit 2006 Nashville redhat com s 10 Arhiv originalu za 22 sichnya 2014 Procitovano 29 grudnya 2015 Overreaching Provisions in Software License Agreements jolt richmond edu Arhiv originalu za 27 sichnya 2020 Procitovano 3 travnya 2020 Limitations and Exceptions to Copyright and Neighbouring Rights in the Digital Environment An International Library Perspective 2004 Arhiv originalu za 10 lipnya 2017 a b Why Protect Software Through Patents BitLaw www bitlaw com Arhiv originalu za 12 travnya 2020 Procitovano 3 travnya 2020 Donovan S 1994 08 Patent copyright and trade secret protection for software IEEE Potentials 13 3 s 20 24 ISSN 1558 1772 doi 10 1109 45 310923 Arhiv originalu za 13 lipnya 2021 Procitovano 3 travnya 2020 http www gnu org licenses why assign html Arhiv originalu za 5 travnya 2020 Bloomberg Are you a robot www bloomberg com Arhiv originalu za 27 veresnya 2021 Procitovano 3 travnya 2020 Microsoft Corporation 2005 04 01 End User License Agreement for Microsoft Software Microsoft Windows XP Professional Edition Service Pack 2 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2010 Heffan Ira V 1997 Copyleft Licensing Collaborative Works in the Digital Age Stanford Law Review 49 6 s 1487 1521 ISSN 0038 9765 doi 10 2307 1229351 Arhiv originalu za 23 chervnya 2020 Procitovano 3 travnya 2020 Free Libre Open Source Software FLOSS is Commercial Software dwheeler com Arhiv originalu za 21 bereznya 2019 Procitovano 3 travnya 2020 SLAC Mods for Assembler H www gsf soft com Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Procitovano 3 travnya 2020 Shankland Stephen Governments to see Windows code CNET angl Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 3 travnya 2020 China to view Windows code CNET angl Arhiv originalu za 2 lyutogo 2020 Procitovano 3 travnya 2020 Ball James Borger Julian Greenwald Glenn 6 veresnya 2013 Revealed how US and UK spy agencies defeat internet privacy and security The Guardian en GB ISSN 0261 3077 Arhiv originalu za 18 veresnya 2013 Procitovano 3 travnya 2020 Schneier Bruce 6 veresnya 2013 NSA surveillance how to stay secure Bruce Schneier The Guardian en GB ISSN 0261 3077 Arhiv originalu za 28 bereznya 2014 Procitovano 3 travnya 2020 Software Engineer TechRepublic angl Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 3 travnya 2020 Posilannya RedaguvatiSajt Majkrosoft Ukrayina Sho take licenzuvannya Arhivovano 14 bereznya 2009 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z prava Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Licenziya na programne zabezpechennya amp oldid 40363441