www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ференц Нопча Барон також Франц Нопча Франц Нопча фон Фельшо Сільваші 3 травня 1877 с Сечел нині Румунія 25 квітня 1933 В

Ференц Нопча

Барон Ференц Нопча, також Франц Нопча, Франц Нопча фон Фельшо-Сільваші (3 травня 1877, с. Сечел, нині Румунія — 25 квітня 1933, Відень, Австрія) — австро-угорський та угорський зоолог, палеонтолог, етнограф, політик. Знаний своїми дослідженнями динозаврів у Трансильванії, а також натуралістичними та етнографічними експедиціями в Албанію.

Ференц Нопча
угор. Nopcsa Ferenc
Народився 3 травня 1877(1877-05-03)
Дева, Румунія
Помер 25 квітня 1933(1933-04-25) (55 років)
Відень, Перша Австрійська Республіка
·вогнепальне поранення
Поховання Зіммеринзький крематорійd
Країна  Угорщина
Місце проживання Відень
Діяльність палеонтолог, етнолог, албаніст, письменник, зоолог, геолог
Галузь палеонтологія, геологія, Албаністика і палеобіологіяd
Alma mater Терезіанум і Віденський університет (1903)
Знання мов угорська, албанська, німецька і англійська
Членство Угорська академія наук, Геологічне товариство Лондону і Зоологічне товариство Лондонаd
Титул барон
Рід Nopcsa familyd
Батько Elek Nopcsad

Відкрив фауну карликових динозаврів у Європі та розвинув теорію щодо зменшення розмірів тіла острівних тварин.

Біографія ред.

Ференц, або Франц, Нопча був старшим сином барона Елека Нопча[hu] та його дружини графині Матильди Желенської. Окрім нього подружжя мало сина Елека та дочку Ілону. Батько Елек Нопча служив віцепрезидентом та адмінстратором Будапештської опери в 1859-1897 роках. Родина мешкала в замку в селі Сечел поблизу Хацега, хоча мала ще маєток поблизу Нелацвада.

Ференц Нопча навчався в віденській гімназії «Терезіанум». Серед близьких приятелів Ференца був граф Луїс (Людвіг) Драшкович, з яким вони зберігали теплі стосунки аж до ранньої смерті графа. Після отримання абітуру[en] (атестату) 1898 року вступив до Віденського університету.

Замок родини Нопча в Сечелі, Трансильванія

У 1895 року сестра Ференца знайшла поблизу родинного помістя в Шентпетерфалві кістки динозаврів. Нопча показав ці знахідки своєму університетському професору Едуарду Зюссу, який вирішив провести розкопки в тому місці. Утім часу в професора не знайшлося, тому він доручив дослідження Ференцу. За результатами розкопок вийшла перша наукова праця Нопчі, яку він доповів у Віденській академії наук 21 червня 1899 року та в якій описав свого першого гадрозаврового динозавра. У лабораторії Зюсса Нопча познайомився з Отеніо Абелем, іншим провідним палеонтологом Європи на початку XX століття. Нопча закінчив Віденський університет 1904 року, одночасно з Луї Долло в Брюсселі, ідеї якого він поважав і розділяв.

1899 року Ференц Нопча здійснив свою першу подорож з Відня на Балкани. Подорожував через Новопазарський Санджак до міст Бусовача, Яйце та Єжево. У подорожі зустрівся з Луїшем Драшковичем, який обрав кар'єру дипломата.

Наступні подорожі до Італії та південної Німеччини 1902 року були пов'язані з дослідженням викопних хребетних у музеях. Нопча відвідав Мілан, Мюнхен, Штутгарт, Тюбінген.

У 1903 році захистив у Віденському університеті дисертацію з геології щодо території навколо родинного маєтку. Як винагороду за успішне навчання він отримав 2000 крон премії від дядька Ференца та на ці гроші організував другу подорож на Балкани. Він дістався Патроса в Греції, звідси до Афін, відвідав узбережжя Коринфської затоки, побував у Салоніках, звідки через Ускуп повернувся до Відня, оскільки восени мав взяти участь у військових навчаннях, як військовий запасу 2-го гусарського полку. Але вже наприкінці осені Нопча вирушив у нову подорож, відвідавши Константинополь, Салоніки й Шкодер, у ході якої зокрема познайомився з Хусейном Хілмі[en]. Це була його перша подорож до північної Албанії, де він зібрав деякі етнографічні та лінгвістичні дані.

У 1904-1905 роках побував у Парижі та Лондоні, працював у Британському музеї.

Улітку 1905 року через Чорногорію дістався Шкодера в Албанії. Проте там він захворів на малярію та був змушений повернутися на батьківщину для лікування. Утім уже восени, трохи одужавши, знову приїхав до Шкодера. Тут турецька влада видала ордер на заборону йому переміщатися по країні. Однак, за допомогою австро-угорського консула Нопча уникнув арешту та вирушивя в гори. Подорожував через Пуке та Мірдіту. Навесні 1906 року він захворів та повертався до Австро-Угорщини через Прізрен, де знову за допомогою консула зміг пройти кордон без паспорта.

У 1906 році в Бухаресті познайомився з 18-річним албанцем Баязидом Додою, якого прийняв своїм особистим секретарем. Згодом у них розвинулося кохання, яке тривало до кінця життя.

У листопаді 1907 року Нопча з Додою прибули до Шкодера на запрошення абата Пренга Дочі[en], звідки вирушили до селища Каліс[en] у східній Албанії, поблизу Кукеса. Звідти вони планували дістатися рідного села Баязида - Штіровіци. Проте у Калісі їх узяв у полон місцевий бандит Мустафа Літа (алб. Mustafa Lita). Хитрістю Нопча вмовив Літу передати їх турецьким військовим у Призрені. Надалі мандрівники попрямували до Скоп'є, звідки дісталися Штіровіци.

Окрім досліджень геології регіону Нопча зацікавився побутом та культурою албанців. Також він задумав звільнити цей регіон від турків, а також захистити від сербської експансії в інтересах Австро-Угорщини. Мріяв створити незалежну Албанію, королем якої став би він сам. Попри нездійсненність цих планів, збирав інформацію та передавав її австро-угорському уряду, фактично займаючись шпіонажем. Після анексії Боснії і Герцеговини Австро-Угорщиною Нопча разом з австрійським дипломатом Августом Ріттером фон Кралем[en] розробляв плани щодо проголошення незалежної від Османської імперії Албанії, що була б противагою Сербії на Балканах.

Під час Першої світової війни Нопча служив у австро-угорській армії в Косово.

Після приєднання Трансильванії до Румунії 1920 року маєтки родини Нопча були націоналізовані. Ференц Нопча залишився у Відні. У 1920 році Геологічна служба Румунії запропонувала йому членство, але він відмовився. У 1925-1929 роках був директором Королівської геологічної служби Угорщини.

Будинок на вулиці Зінгерштрасе 12 у центрі Відня, де мешкав і помер Ференц Нопча

25 квітня 1933 року Ференц Нопча та його партнер і секретар Баязид Дода покінчили життя самогубством у Відні.

Вільно володів угорською, німецькою, румунською, албанською, сербохорватською мовами.

Науковий внесок ред.

Ференц Нопча здійснив великий внесок у палеобіологію, систематику динозаврів, викопних черепах, лускатих, птерозаврів, крокодилів, терапсид, амфібій. Також його праці стосувалися польоту птахів, теорії еволюції, палеофізіології і палеогістології, археології, етнології, геології, географії Албанії.

Автор 158 наукових праць, переважна більшість яких написана німецькою (114), а також англійською, угорською й французькою. Більшість праць Нопчі присвячені палеонтології — 101 публікація.

Нарівні зі своїм другом і колегою Фридріхом Гюне, Нопча всебічно досліджував динозаврів: насамперед європейських, але й деяких американських. На відміну від Гюне, він притримувався думки, що птахотазові та ящеротазові динозаври мають спільне близьке походження, відмінне від інших архозаврів. Також Нопча намагався описати за скам'янілими кістками будову незбережених м'яких частин тіла динозаврів, зокрема нервової системи та м'язів, аналізуючи місця прикріплення цих тканин до кісток.

Йому також належить дослідження механізмів руху щелепи динозаврів. Нопча розвивав думку, що деякі динозаври, описані як окремі види, є насправді представниками одного виду, що відрізняються через статевий диморфізм або різні стадії розвитку. Попри те, що чимало описів Нопчі в рамках цієї парадигми виявилися помилковими, сама концепція поліморфізму вимерлих організмів суттєво вплинула на подальші палеонтологічні дослідження.

Нопча описав 25 видів і родів динозаврів, здебільшого з пізньокрейдового острова Хацега[en], зокрема Magyarosaurus dacus[en]. Вивчивши їхню морфологію, він вивів екологічне правило острівної карликовості, окремий випадок правила Фостера. Також він зробив великий внесок у дослідження біогеографії цього острова.

У 1903-1916 роках здійснив низку експедицій до північної Албанії, де зібрав чималий зоологічний і геологічний матеріал.

Особисте життя ред.

Ференц Нопча й Баязид Дода у 1931 році

Через шляхетне походження та великі статки родини Нопча до кінця Першої світової війни не шукав популярності чи фінансування, а займався тим, що вважав цікавим. Оскільки він був піонером у палеонтології хребетних у Європі, то часто був невисокої думки про читачів власних наукових праць. Нопча вів екстравагантний спосіб життя й часто сприймався сучасниками як зарозуміла людина.

Утім, серед палеонтологів він мав і чимало друзів, зокрема Луї Долло, Вільяма Свінтона[en], Фридріха Гюне тощо.

Ференц Нопча познайомився з албанцем Баязидом Додою 1906 року. Дода став його особистим секретарем, а також статевим партнером. Вони були разом до смерті в 1933 році

Наукові праці ред.

  • Nopsca F. BR. (1929): Geographie und Geologie Nordalbaniens. – Geologica Hungarica, series Geologica. Tomus III.– Institutum Regni Hungariae Geologicum, Budapest, 704 pp

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118786407 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  4. Weishampel, David B.; Kerscher, Oliver (2013). Franz Baron Nopcsa. Historical Biology 25 (4): 391–544. ISSN 0891-2963. doi:10.1080/08912963.2012.689745. (англ.)
  5. Janjić, Marijana. Ludwig Ljudevit Louis Lujo Drašković // Hrvatske Indije III / Matišić, Zdravka (ur.). Zagreb: Bibliotheca Orientalica, 2010. str. 150-156 [ 23 травня 2021 у Wayback Machine.](хор.)
  6. ↑ Weishampel, D.B., & Reif, W. The Work of FRANZ Baron NOPCSA (1877-1933): Dinosaurs, Evolution and Theoretical Tectonics // Jb. Geol.B.-A.. — Wien, 1984. — Т. 127, вип. 2. — ISSN 0016-7800. з джерела 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.(англ.)
  7. Robert Elsie (31 березня 2014). . Central European University Press. с. 120–. ISBN 978-615-5225-80-2. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021. (англ.)
  8. Robert Elsie. Texts and Documents of Albanian History. 1907. Baron Franz Nopcsa: The Baron Held Hostage in the Mountains of Dibra [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  9. FEHÉR, Z., ERŐSS, Z., KONTSCHÁN, J., MURÁNYI, D. (2004): Collecting sites of the zoological expediti-ons of the Hungarian Natural History Museum to Albania (1992—2003). Folia historico-naturalia Musei Matraensis, 28: 67–82. [ 17 травня 2021 у Wayback Machine.](англ.)

Джерела ред.

  • Robert Elsie (31 березня 2014). . Central European University Press. ISBN 978-615-5225-80-2. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021. (англ.)
  • Eszenyi Miklós. Felsőszilvási Nopcsa Ferenc [ 28 червня 2021 у Wayback Machine.]. Ősi gyökér, 45. évf. 1-2. sz. / 2017, 18-22(угор.)
  • 3. Dwarf Dinosaurs and Trailblazing Aristocrats. 2017. с. 47–64. doi:10.7312/pick18098-006. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Baron Ferenc Nopcha takozh Franc Nopcha Franc Nopcha fon Felsho Silvashi 3 travnya 1877 s Sechel nini Rumuniya 25 kvitnya 1933 Viden Avstriya avstro ugorskij ta ugorskij zoolog paleontolog etnograf politik Znanij svoyimi doslidzhennyami dinozavriv u Transilvaniyi a takozh naturalistichnimi ta etnografichnimi ekspediciyami v Albaniyu Ferenc Nopchaugor Nopcsa FerencNarodivsya 3 travnya 1877 1877 05 03 1 2 3 Deva RumuniyaPomer 25 kvitnya 1933 1933 04 25 1 2 3 55 rokiv Viden Persha Avstrijska Respublika 1 vognepalne poranennyaPohovannya Zimmerinzkij krematorijdKrayina UgorshinaMisce prozhivannya VidenDiyalnist paleontolog etnolog albanist pismennik zoolog geologGaluz paleontologiya geologiya Albanistika i paleobiologiyadAlma mater Terezianum i Videnskij universitet 1903 Znannya mov ugorska albanska nimecka 2 i anglijskaChlenstvo Ugorska akademiya nauk Geologichne tovaristvo Londonu i Zoologichne tovaristvo LondonadTitul baronRid Nopcsa familydBatko Elek Nopcsad Mediafajli u VikishovishiVidkriv faunu karlikovih dinozavriv u Yevropi ta rozvinuv teoriyu shodo zmenshennya rozmiriv tila ostrivnih tvarin 4 Zmist 1 Biografiya 2 Naukovij vnesok 3 Osobiste zhittya 4 Naukovi praci 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaBiografiya red Ferenc abo Franc Nopcha buv starshim sinom barona Eleka Nopcha hu ta jogo druzhini grafini Matildi Zhelenskoyi Okrim nogo podruzhzhya malo sina Eleka ta dochku Ilonu Batko Elek Nopcha sluzhiv viceprezidentom ta adminstratorom Budapeshtskoyi operi v 1859 1897 rokah Rodina meshkala v zamku v seli Sechel poblizu Hacega hocha mala she mayetok poblizu Nelacvada Ferenc Nopcha navchavsya v videnskij gimnaziyi Terezianum Sered blizkih priyateliv Ferenca buv graf Luyis Lyudvig Drashkovich z yakim voni zberigali tepli stosunki azh do rannoyi smerti grafa 5 Pislya otrimannya abituru en atestatu 1898 roku vstupiv do Videnskogo universitetu 6 nbsp Zamok rodini Nopcha v Secheli TransilvaniyaU 1895 roku sestra Ferenca znajshla poblizu rodinnogo pomistya v Shentpeterfalvi kistki dinozavriv Nopcha pokazav ci znahidki svoyemu universitetskomu profesoru Eduardu Zyussu yakij virishiv provesti rozkopki v tomu misci Utim chasu v profesora ne znajshlosya tomu vin doruchiv doslidzhennya Ferencu Za rezultatami rozkopok vijshla persha naukova pracya Nopchi yaku vin dopoviv u Videnskij akademiyi nauk 21 chervnya 1899 roku ta v yakij opisav svogo pershogo gadrozavrovogo dinozavra U laboratoriyi Zyussa Nopcha poznajomivsya z Otenio Abelem inshim providnim paleontologom Yevropi na pochatku XX stolittya Nopcha zakinchiv Videnskij universitet 1904 roku odnochasno z Luyi Dollo v Bryusseli ideyi yakogo vin povazhav i rozdilyav 6 1899 roku Ferenc Nopcha zdijsniv svoyu pershu podorozh z Vidnya na Balkani Podorozhuvav cherez Novopazarskij Sandzhak do mist Busovacha Yajce ta Yezhevo U podorozhi zustrivsya z Luyishem Drashkovichem yakij obrav kar yeru diplomata Nastupni podorozhi do Italiyi ta pivdennoyi Nimechchini 1902 roku buli pov yazani z doslidzhennyam vikopnih hrebetnih u muzeyah Nopcha vidvidav Milan Myunhen Shtutgart Tyubingen U 1903 roci zahistiv u Videnskomu universiteti disertaciyu z geologiyi shodo teritoriyi navkolo rodinnogo mayetku Yak vinagorodu za uspishne navchannya vin otrimav 2000 kron premiyi vid dyadka Ferenca ta na ci groshi organizuvav drugu podorozh na Balkani Vin distavsya Patrosa v Greciyi zvidsi do Afin vidvidav uzberezhzhya Korinfskoyi zatoki pobuvav u Salonikah zvidki cherez Uskup povernuvsya do Vidnya oskilki voseni mav vzyati uchast u vijskovih navchannyah yak vijskovij zapasu 2 go gusarskogo polku Ale vzhe naprikinci oseni Nopcha virushiv u novu podorozh vidvidavshi Konstantinopol Saloniki j Shkoder u hodi yakoyi zokrema poznajomivsya z Husejnom Hilmi en Ce bula jogo persha podorozh do pivnichnoyi Albaniyi de vin zibrav deyaki etnografichni ta lingvistichni dani U 1904 1905 rokah pobuvav u Parizhi ta Londoni pracyuvav u Britanskomu muzeyi Ulitku 1905 roku cherez Chornogoriyu distavsya Shkodera v Albaniyi Prote tam vin zahvoriv na malyariyu ta buv zmushenij povernutisya na batkivshinu dlya likuvannya Utim uzhe voseni trohi oduzhavshi znovu priyihav do Shkodera Tut turecka vlada vidala order na zaboronu jomu peremishatisya po krayini Odnak za dopomogoyu avstro ugorskogo konsula Nopcha uniknuv areshtu ta virushivya v gori Podorozhuvav cherez Puke ta Mirditu Navesni 1906 roku vin zahvoriv ta povertavsya do Avstro Ugorshini cherez Prizren de znovu za dopomogoyu konsula zmig projti kordon bez pasporta U 1906 roci v Buharesti poznajomivsya z 18 richnim albancem Bayazidom Dodoyu yakogo prijnyav svoyim osobistim sekretarem Zgodom u nih rozvinulosya kohannya yake trivalo do kincya zhittya 7 U listopadi 1907 roku Nopcha z Dodoyu pribuli do Shkodera na zaproshennya abata Prenga Dochi en zvidki virushili do selisha Kalis en u shidnij Albaniyi poblizu Kukesa Zvidti voni planuvali distatisya ridnogo sela Bayazida Shtirovici Prote u Kalisi yih uzyav u polon miscevij bandit Mustafa Lita alb Mustafa Lita Hitristyu Nopcha vmoviv Litu peredati yih tureckim vijskovim u Prizreni 8 Nadali mandrivniki popryamuvali do Skop ye zvidki distalisya Shtirovici Okrim doslidzhen geologiyi regionu Nopcha zacikavivsya pobutom ta kulturoyu albanciv Takozh vin zadumav zvilniti cej region vid turkiv a takozh zahistiti vid serbskoyi ekspansiyi v interesah Avstro Ugorshini Mriyav stvoriti nezalezhnu Albaniyu korolem yakoyi stav bi vin sam Popri nezdijsnennist cih planiv zbirav informaciyu ta peredavav yiyi avstro ugorskomu uryadu faktichno zajmayuchis shpionazhem Pislya aneksiyi Bosniyi i Gercegovini Avstro Ugorshinoyu Nopcha razom z avstrijskim diplomatom Avgustom Ritterom fon Kralem en rozroblyav plani shodo progoloshennya nezalezhnoyi vid Osmanskoyi imperiyi Albaniyi sho bula b protivagoyu Serbiyi na Balkanah Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Nopcha sluzhiv u avstro ugorskij armiyi v Kosovo Pislya priyednannya Transilvaniyi do Rumuniyi 1920 roku mayetki rodini Nopcha buli nacionalizovani Ferenc Nopcha zalishivsya u Vidni U 1920 roci Geologichna sluzhba Rumuniyi zaproponuvala jomu chlenstvo ale vin vidmovivsya U 1925 1929 rokah buv direktorom Korolivskoyi geologichnoyi sluzhbi Ugorshini 6 nbsp Budinok na vulici Zingershtrase 12 u centri Vidnya de meshkav i pomer Ferenc Nopcha25 kvitnya 1933 roku Ferenc Nopcha ta jogo partner i sekretar Bayazid Doda pokinchili zhittya samogubstvom u Vidni 6 Vilno volodiv ugorskoyu nimeckoyu rumunskoyu albanskoyu serbohorvatskoyu movami Naukovij vnesok red Ferenc Nopcha zdijsniv velikij vnesok u paleobiologiyu sistematiku dinozavriv vikopnih cherepah luskatih pterozavriv krokodiliv terapsid amfibij Takozh jogo praci stosuvalisya polotu ptahiv teoriyi evolyuciyi paleofiziologiyi i paleogistologiyi arheologiyi etnologiyi geologiyi geografiyi Albaniyi 6 Avtor 158 naukovih prac perevazhna bilshist yakih napisana nimeckoyu 114 a takozh anglijskoyu ugorskoyu j francuzkoyu Bilshist prac Nopchi prisvyacheni paleontologiyi 101 publikaciya 6 Narivni zi svoyim drugom i kolegoyu Fridrihom Gyune Nopcha vsebichno doslidzhuvav dinozavriv nasampered yevropejskih ale j deyakih amerikanskih Na vidminu vid Gyune vin pritrimuvavsya dumki sho ptahotazovi ta yasherotazovi dinozavri mayut spilne blizke pohodzhennya vidminne vid inshih arhozavriv Takozh Nopcha namagavsya opisati za skam yanilimi kistkami budovu nezberezhenih m yakih chastin tila dinozavriv zokrema nervovoyi sistemi ta m yaziv analizuyuchi miscya prikriplennya cih tkanin do kistok 6 Jomu takozh nalezhit doslidzhennya mehanizmiv ruhu shelepi dinozavriv Nopcha rozvivav dumku sho deyaki dinozavri opisani yak okremi vidi ye naspravdi predstavnikami odnogo vidu sho vidriznyayutsya cherez statevij dimorfizm abo rizni stadiyi rozvitku Popri te sho chimalo opisiv Nopchi v ramkah ciyeyi paradigmi viyavilisya pomilkovimi sama koncepciya polimorfizmu vimerlih organizmiv suttyevo vplinula na podalshi paleontologichni doslidzhennya 6 Nopcha opisav 25 vidiv i rodiv dinozavriv zdebilshogo z piznokrejdovogo ostrova Hacega en zokrema Magyarosaurus dacus en Vivchivshi yihnyu morfologiyu vin viviv ekologichne pravilo ostrivnoyi karlikovosti okremij vipadok pravila Fostera Takozh vin zrobiv velikij vnesok u doslidzhennya biogeografiyi cogo ostrova U 1903 1916 rokah zdijsniv nizku ekspedicij do pivnichnoyi Albaniyi de zibrav chimalij zoologichnij i geologichnij material 9 Osobiste zhittya red nbsp Ferenc Nopcha j Bayazid Doda u 1931 rociCherez shlyahetne pohodzhennya ta veliki statki rodini Nopcha do kincya Pershoyi svitovoyi vijni ne shukav populyarnosti chi finansuvannya a zajmavsya tim sho vvazhav cikavim Oskilki vin buv pionerom u paleontologiyi hrebetnih u Yevropi to chasto buv nevisokoyi dumki pro chitachiv vlasnih naukovih prac Nopcha viv ekstravagantnij sposib zhittya j chasto sprijmavsya suchasnikami yak zarozumila lyudina 6 Utim sered paleontologiv vin mav i chimalo druziv zokrema Luyi Dollo Vilyama Svintona en Fridriha Gyune tosho Ferenc Nopcha poznajomivsya z albancem Bayazidom Dodoyu 1906 roku Doda stav jogo osobistim sekretarem a takozh statevim partnerom Voni buli razom do smerti v 1933 rociNaukovi praci red Nopsca F BR 1929 Geographie und Geologie Nordalbaniens Geologica Hungarica series Geologica Tomus III Institutum Regni Hungariae Geologicum Budapest 704 ppPrimitki red a b v Deutsche Nationalbibliothek Record 118786407 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 Weishampel David B Kerscher Oliver 2013 Franz Baron Nopcsa Historical Biology 25 4 391 544 ISSN 0891 2963 doi 10 1080 08912963 2012 689745 angl Janjic Marijana Ludwig Ljudevit Louis Lujo Draskovic Hrvatske Indije III Matisic Zdravka ur Zagreb Bibliotheca Orientalica 2010 str 150 156 Arhivovano 23 travnya 2021 u Wayback Machine hor a b v g d e zh i k Weishampel D B amp Reif W The Work of FRANZ Baron NOPCSA 1877 1933 Dinosaurs Evolution and Theoretical Tectonics Jb Geol B A Wien 1984 T 127 vip 2 ISSN 0016 7800 Arhivovano z dzherela 13 kvitnya 2021 Procitovano 13 kvitnya 2021 angl Robert Elsie 31 bereznya 2014 Traveler Scholar Political Adventurer A Transylvanian Baron at the Birth of Albanian Independence The Memoirs of Franz Nopcsa Central European University Press s 120 ISBN 978 615 5225 80 2 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 17 kvitnya 2021 angl Robert Elsie Texts and Documents of Albanian History 1907 Baron Franz Nopcsa The Baron Held Hostage in the Mountains of Dibra Arhivovano 14 travnya 2021 u Wayback Machine angl FEHER Z EROSS Z KONTSCHAN J MURANYI D 2004 Collecting sites of the zoological expediti ons of the Hungarian Natural History Museum to Albania 1992 2003 Folia historico naturalia Musei Matraensis 28 67 82 Arhivovano 17 travnya 2021 u Wayback Machine angl Dzherela red Robert Elsie 31 bereznya 2014 Traveler Scholar Political Adventurer A Transylvanian Baron at the Birth of Albanian Independence The Memoirs of Franz Nopcsa Central European University Press ISBN 978 615 5225 80 2 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 17 kvitnya 2021 angl Eszenyi Miklos Felsoszilvasi Nopcsa Ferenc Arhivovano 28 chervnya 2021 u Wayback Machine Osi gyoker 45 evf 1 2 sz 2017 18 22 ugor 3 Dwarf Dinosaurs and Trailblazing Aristocrats 2017 s 47 64 doi 10 7312 pick18098 006 Posilannya red Emily Osterloff Franz Nopcsa the dashing baron who discovered dwarf dinosaurs Arhivovano 12 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl Baron Franc Nopcha abo Desho z zhittya paleontologiv Arhivovano 1 travnya 2021 u Wayback Machine tempora club 21 05 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ferenc Nopcha amp oldid 40593320